Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-4137/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.03.2012. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2012.
Дата набрання законної сили: 19.03.2013 (частково)
Результат оскарження 19.03.2013 Апеляційний суд Миколаївської області: скасовано рішення частково із закриттям провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 2-4137/11
		ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД 
		м. МИКОЛАЄВА
		54018, м. Миколаїв , вул. Космонавтів, 68-А, тел. 55-95-00
		рішення
		Іменем україни
		16.03.2012 року м.Миколаїв
		 Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі: 
		 
		головуючого суддіКоваленко І.В. 
		при секретарі Коденко К.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «єврокапітал» про визнання кредитного договору недійсним та стягнення збитків і відшкодування моральної шкоди
		встановив:
		У жовтні 2011 ОСОБА_3 звернувся до Ленінського районного суду м.Миколаєва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «єврокапітал»(далі ТОВ «Фінансова компанія «єврокапітал»), який уточнив в подальшому, в якому просив визнати недійним кредитний договір в цілому, стягнути з відповідача 10370,50 грн. надмірно сплачені кошти за період з січня 2009 по листопад 2009 року та проценти в порядку реституції і 5000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. 
		У обґрунтування позову вказав, що 06.12.2008 з відповідачем уклав кредитний договір за № 2131, відповідно до якого отримав кредит у сумі 62250,00 грн. на придбання автомобіля. Кредит надавався на умовах кредитної акції, яку відповідач проводив у жовтні грудні 2008 року, умовами якої були надання фінансового споживчого кредиту на придбання автомобіля під мінімальний процент, без будь-яких одноразових та щомісячних комісій і переплат.
		Відповідно до умов кредитного договору за користування кредитними коштами встановлено плату у розмірі 5 відсотків річних. Погашення кредиту та сплата процентів і плати за обслуговування кредиту сторони погодили графіком платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору та його невідємною частиною, згідно якого місячна сума платежу складала 3596,84 грн., за винятком останнього місяця платежу.
		Однак, незважаючи на умови спірного договору відповідач з посиланням на підпункт 2.2.3 пункту 2.2 кредитного договору та зміну курсу долара США щомісячно змінював суму платежу у більшу сторону.
		12.11.2009 позивач достроково сплатив усі платежі за кредитом у повному обсязі 26928,94 грн., що підтвердив випискою по рахунку та листом відповідача від 04.12.2009 № 2131.
		Позивач вважає, що договір був укладений під впливом обману, з використанням нечесної підприємницької практики, а тому є недійсним в цілому, а зайво сплачені ним кошти в подвійному розмірі (7888,22 грн.) підлягають стягненню з відповідача на його користь із відшкодуванням на підставі статті 230 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. Крім того, через дострокове погашення кредиту поверненню підлягають 2482,28 грн. процентів. 
		У судовому засіданні, яке відбулося 15.03.2012, представник позивача - ОСОБА_4 позов підтримав та просив його задовольнити. 
		Представник відповідача - ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечував на підставах наведених у письмових запереченнях.
		Заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. 
		06.12.2008 між ТОВ «Фінансова компанія «єврокапітал»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 2131 (із забезпеченням), відповідно до умов якого позивач отримав кредит у сумі 62250,00 грн. на придбання автотранспорту, який підлягав погашенню в терміни встановлені графіком платежів, який є додатком № 1 до договору, але в будь-якому випадку не пізніше 06.06.2010, із сплатою 5 відсотків річних (пункти 1.1, 1.2, 2.1 кредитного договору). 
		Пунктом 1.1 кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобовязується своєчасно, а саме в терміни, встановлені графіком платежів та в повному обсязі повернути суму кредиту, сплатити всі передбачені цим договором проценти, плату за користування кредитом та виконати інші грошові зобовязання, передбачені кредитним договором.
		Відповідно до підпункту 2.2.3 пункту 2.2 кредитного договору якщо коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні Кн/К0 >= 1,01, тоді плата за обслуговування кредиту розраховується за формулою: СК*ОК (ЩП* Кн) К0 ЩП, інакше = СК* ОК, де:
		Кн курс НБУ долара США до гривні на дату розрахунку плати за обслуговування кредиту;
		К0 курс НБУ долара США до гривні на дату підписання кредитного договору;
		СК сума кредиту згідно кредитного договору;
		ЩП щомісячний платіж згідно графіку платежів, передбаченого кредитним договором;
		ОК розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту в відсотках, який дорівнює 0,00 %.
		У пункті 2.4 кредитного договору зазначено, що сума кредиту, проценти за користування кредитом та сума плати (всі види вказані в пункті 2.2) , в тому числі за наявності штрафу і пені (пункти 7.2, 7.3 договору) та інші види платежів, передбачені цим договором, складають повну заборгованості позичальника, яку він зобовязаний повернути в період сплати щомісячних платежів.
		Відповідно до підпункту 5.1.2 пункту 5.1 кредитного договору Позичальник зобовязався повернути суми кредиту, сплати процентів, плати за обслуговування кредиту та виконання інших платежів, передбачених договором, в повному обсязі, в строки та у порядку визначеному кредитним договором.
		У пункті 9.5 кредитного договору сторони визначили, що під терміном «щомісячний платіж»розуміється сума грошових коштів, що складається з процентів, частини суми основного боргу, плати за обслуговування кредиту, яка підлягають сплаті на умовах і в строки, встановлені кредитним договором.
		Згідно із умовами пункту 11.13 кредитного договору позивач підтвердив, що він був ознайомлений в письмовій формі з усіма умовами кредитування, що пропонуються кредитодавцем, в обємі, передбаченому статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Наведений у позові розрахунок збільшення щомісячного платежу, передбаченого графіком платежів, перевірений судом на відповідність умовам підпункту 2.2.3 пункту 2.2 кредитного договору, та підтверджений розрахунком представника відповідача. 
		Так, наприклад, розмір збільшення щомісячного платежу за лютий 2009 року, який вказано у графіку платежів (3596,84 грн.), збільшено на 165,44 грн. (62250,00 х 0,00% + (3596,84 грн. х 770,00 грн.) / 736,14 грн. 3596,84 грн.). 
		У лютому 2009 року коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні у порівнянні на дату укладення договору, за формулою банку, склав 1,04 (770,00 грн. / 736,14 грн.).
		Аналогічно визначення плати за обслуговування кредиту розраховано і по іншим щомісячним платежам.
		Умови кредитного договору в частині погашення кредиту, разом з нарахованими відповідачем платежами, позивач виконав належним чином, що підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, зокрема, листом відповідача від 04.12.2009 № 2131 про відсутність заборгованості ОСОБА_3 по спірному кредитному договору та іншими доказами, наданими представником відповідача. 
		На думку представника позивача, умови кредитного договору, які передбачають плату за обслуговування кредиту, є несправедливими, відповідно до частини пятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки до підписання кредитного договору, оформлення якого здійснювалося на підставі анкети позичальника заявка на кредит № 9392 від 06.12.2008, щомісячна сума до сплати за кредитом, включаючи плату за обслуговування кредиту складала 3596,84 грн. Однак, незважаючи на це щомісячна сума платежу по кредитному договору була безпідставно збільшена на суму плати за обслуговування кредиту. У звязку із чим, позивач на вимогу відповідача вимушений був надмірно сплатив кошти у сумі 3944,11 грн. При цьому, відповідач не повідомляв позивача у письмовій формі про збільшення розміру щомісячного платежу, як це передбачено цивільним законодавством, а перед укладенням договору не попередив, що сукупна вартість кредиту буде збільшена до 68676,39 грн.
		Різниця в сукупній вартості кредиту перевірена судом та підтверджується випискою з банківського рахунку, наданою представником позивача, і розрахунком відповідача, відповідно до яких позивач сплатив 68676,39 грн. (3762,28 грн. + 3762,28 грн. + 3762,28 грн. + 3762,28 грн. + 3762,28 грн. + 3719,33 грн. + 3731,84 грн. + 3753,98 грн. + 3901,54 грн. + 3913,75 грн. + 3915,61 грн. + 26928,94 грн.), замість 64732,28 грн., передбачених графіком платежів до кредитного договору.
		Отже з урахуванням дострокового погашення грошових зобовязань загальна сума плати за обслуговування кредиту складає 3944,11 грн. ((68676,39 грн. - 64732,28 грн.) 2182,21 грн.).
		Зважаючи на формулу плати за обслуговування кредиту, яка передбачена в підпункті 2.2.3 пункту 2.2, пунктів 4.1, 4.3 кредитного договору, суд погоджується із доводами представника позивача, що відповідач переклав валютні ризики по гривневому кредиту у спосіб, що не відповідає законодавству України.
		Конституційний Суд України приймаючи рішення від 10.11.2011 № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) зазначив, що положення частин четвертої - одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачають такі права споживача, які за своїм змістом можливо реалізувати лише під час виконання договору споживчого кредиту. Зокрема, не бути примушеним під час виконання кредитного договору сплачувати платежі, встановлені на незаконних засадах.
		Визначаючи правову природу правовідносин між сторонами по справі суд, враховуючи наведене вище рішення Конституційного Суду України), виходить з положень частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в якій зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
		Відповідно до частини пятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
		Згідно із частинами першою та другою статті 18 наведеного Закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Відповідно до частини пятої цієї статті, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
		Надаючи правову оцінку умовам кредитного договору в частині плати за обслуговування кредиту, суд враховує положення статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який поширюється на данні правовідносини, оскільки відповідач є фінансовою установою, що підтверджено свідоцтвом, виданим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, та відповідною ліцензію, копії яких є в матеріалах справи. Так, відповідно до наведеної норми, однією із обовязкових умов договору, якщо інше не передбачено законом, є розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.
		За таких обставин, оцінивши в сукупності, досліджені в судовому засіданні докази по справі, суд приходить до висновку, що умови кредитного договору, а саме підпункт 2.2.3 пункту 2.2 та пункти 4.1 та 4.3 в частині нарахування та сплати плати за обслуговування кредиту, яка визначена не у числовому значенні, а формулою зі змінами, і передбачають покладення валютного ризику по гривневому кредиту на позивача, як споживача фінансової послуги, є несправедливими та такими, що не відповідають наведеним вище законам, а тому вказані пункти підлягають визнанню недійсними. 
		У звязку із цим, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача надмірно сплачених в рахунок плати за обслуговування кредиту коштів в сумі 3944,11 грн.
		Щодо тверджень представника позивача про визнання на підставі статті 230 ЦК України недійсним кредитного договору в цілому через недійсність окремих умов даного договору, а також через умисне введення при укладенні кредитного договору відповідачем в оману позивача, суд вважає їх помилковими та такими, що спростовуються доказами, що є в матеріалах справи. 
		У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»розяснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. 
		Як вбачається із умов спірного договору, при його укладенні позивачу була надана повна інформація про умови кредитування, а умови кредитного договору є чіткими та зрозумілими. 
		Враховуючи, що представник позивача не довів суду наявність умислу в діях відповідача на введення в оману позивача при укладенні кредитного договору, а також наявності самого факту обману, позов в частині визнання кредитного договору недійсним на підставі статті 230 ЦК України задоволенню не підлягає. 
		Щодо доводів представника позивача щодо недійсності спірного договору через недійсність окремих його положень, вони є помилковими, оскільки відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
		Оскільки представником позивача не доведено недійсність кредитного договору в цілому вимога про повернення позивачу процентів в сумі 2482,28 грн., яка відповідає графіку платежів (додаток № 1 до кредитного договору) є безпідставною. Крім того, через дострокове погашення позивачем грошових зобовязань за період з дати укладення договору і до повного погашення кредиту і сплати, передбачених ним платежів, позивач сплатив 2141,13 грн. виходячи з 5 відсоткової річної процентної ставки. Вказані обставини підтверджено випискою з банківського рахунку, наданої позивачем, та розгорнутим розрахунком представника відповідача. Розмір процентної ставки позивач не оспорював.
		Щодо стягнення моральної шкоди через введення позивача в оману (стаття 230 ЦК України), дана вимога задоволенню не підлягає через недоведеність введення відповідачем в оману при укладенні кредитного договору позивача, а правові підстави з яких визнано недійсними підпункту 2.2.3 пункту 2.2 та пунктів 4.1, 4.3 кредитного договору (частина перша статті 203 ЦК України) не передбачають стягнення моральної шкоди. 
		Відмовляючи у відшкодуванні моральної шкоди суд звертає увагу також на те, що положення Закону України «Про захист прав споживачів»в частині відшкодування моральної шкоди не поширюється на дані правовідносини, оскільки відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 цього Закону відшкодуванню підлягає моральна (немайнова) шкода, заподіяна небезпечною для життя і здоровя людей продукцією, у випадках, передбачених законом, а у даному випадку місце має послуга.
		У ході судового розгляду справи представник відповідача просив суд закрити провадження у справі, оскільки аналогічний спір було вирішено рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 22.03.2011, яке залишено в силі ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 02.08.2011, копію якої надав суду. 
		Однак, зважаючи на вимоги пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України та враховуючи те, що звертаючись у липні 2010 року до суду позивач просив визнати недійсними окремі положення кредитного договору через несправедливі та незаконні їх умови, а не договір в цілому, як у даному випадку, та з інших підстав, не просив повернути проценти та відшкодувати моральну шкоду, а також те, що відмовляючи у задоволенні позову, враховуючи судову практику існуючу на дату ухвалення рішень, на які посилався представник відповідача, та різне тлумачення Закону України «Про захист прав споживачів»суди не застосовували положення цього Закону до спірних правовідносин, що виникли після укладення спірного кредитного договору, суд не знайшов підстав для закриття провадження у справі, внаслідок чого розгляд справи здійснено по суті. 
		Враховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання недійсними підпункту 2.2.3 пункту 2.2 та пунктів 4.1, 4.3 кредитного договору у частині нарахування та сплати плати за обслуговування кредиту та стягнення з відповідача надміру сплачених коштів в сумі 3944,11 грн.
		 Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України пропорційно задоволеному розміру позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені при зверненні до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,80 грн. 
		Оскільки позивач звертався до суду на підставі Закону України «Про захист прав споживачів»та не сплачував судовий збір, з відповідача на підставі частини третьої статті 88 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 188,91 грн.
		Зважаючи на те, що позивач просив відшкодувати моральну шкоду, у задоволенні якої відмовлено та на яку не поширюється Закон України «Про захист прав споживачів», не оплативши дану вимогу судовим збором, з нього на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 214,60 грн.
		 На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212 214 ЦПК України, суд - 
		вирішив: 
		Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
		Визнати недійсними підпункт 2.2.3 пункту 2.2, пункти 4.1 та 4.3 кредитного договору від 06.12.2008 № 2131, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «єврокапітал»в частині нарахування та сплати плати за обслуговування кредиту.
		Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «єврокапітал» на користь ОСОБА_3 збитки, а саме зайво сплачені в рахунок плати за обслуговування кредиту кошти в сумі 3944,11 грн. (три тисячі девятсот сорок чотири гривні 11 коп.).
		Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «єврокапітал» на користь ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,80 грн. (тридцять гривень 80 коп.). 
		Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «єврокапітал» на користь держави судовий збір в розмірі 188,91 грн. (сто вісімдесят вісім гривень 91 коп.).
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.).
		У іншій частині позовних вимог відмовити.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня йогопроголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		 
			 СуддяІ.В.Коваленко
			 Повний текст рішення 
			підписано 19.03.2012
			 
				 05.04.2011
				 
					 
						 
							 
								 
									 
										 
											 
												 
													 
														 
															 
																 
																	 
																		 
																			 
																				 
																					 
																						 
																							 
																								 
																									 
																										 
																											 
																												 
																													 
																														 
																															 
																																 
																																	 
																																		 
																																			 
																																				 
																																					 рішення
																																					Іменем україни
																																					(вступна та резолютивна частини)
																																					16 березня 2012 року м.Миколаїв
																																					 Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі: 
																																					 
																																					головуючого суддіКоваленко І.В. 
																																					при секретарі Коденко К.В.
																																					 
																																					розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «єврокапітал» про визнання кредитного договору недійсним та стягнення збитків і відшкодування моральної шкоди
																																					 Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212 214 ЦПК України, суд - 
																																					вирішив: 
																																					Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
																																					Визнати недійсними підпункт 2.2.3 пункту 2.2, пункти 4.1 та 4.3 кредитного договору від 06.12.2008 № 2131, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «єврокапітал»в частині нарахування та сплати плати за обслуговування кредиту.
																																					Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «єврокапітал» на користь ОСОБА_3 збитки, а саме зайво сплачені в рахунок плати за обслуговування кредиту кошти в сумі 3944,11 грн. (три тисячі девятсот сорок чотири гривні 11 коп.).
																																					Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «єврокапітал» на користь ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,80 грн. (тридцять гривень 80 коп.). 
																																					Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «єврокапітал» на користь держави судовий збір в розмірі 188,91 грн. (сто вісімдесят вісім гривень 91 коп.).
																																					Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.).
																																					У іншій частині позовних вимог відмовити.
																																					Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня йогопроголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
																																					 
																																						 СуддяІ.В.Коваленко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...