Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1/2506/10/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.03.2012. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2012.
Дата набрання законної сили: 13.09.2012
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 1/2506/10/12 
		 В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
			 
			14.03.2012 рокум. Чернігів  
				 
			
			Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
			головуючого- судді Мурашко І.А.,
			при секретарі- Янович Я.В.,
			з участю прокурора- Міщенко М.В., Омельяненко А.Є.,
			потерпілих - ОСОБА_1.,ОСОБА_2.,ОСОБА_3., ОСОБА_4.,
			представників потерпілих - ОСОБА_5., ОСОБА_6., 
			адвокатів - ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., 
			розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню:
			ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Чернігів, росіянка, громадянка України, незаміжня, освіта вища, не працює, не судима, проживає: АДРЕСА_1, 
			у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.185, ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.2 ст.358 КК України, -
			ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Чернігова, українець, громадянин України, неодружений, має неповнолітню дитину 2002 року народження, освіта незакінчена вища, приватний підприємець, не судимий, проживає: АДРЕСА_2 
			у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.185, ч.2 ст.209, ч.4 ст.190, ч.3 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358 КК України, -
			ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м. Чернігова, українка, громадянка України, освіта середня, незаміжня, не працює, судима 02.02.2011 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.3 ст. 185, ст. 304, ст.ст.70,75,76 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та звільнення від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, позбавлена батьківських прав відносно доньки ОСОБА_12. 2005 року народження згідно рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.04.2009 року, зареєстрована: АДРЕСА_3,- 
			у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.185, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358 КК України, -
			 ВСТАНОВИВ:
			 ОСОБА_10., діючи з корисливих мотивів, на початку 2009 року, з метою викрадення чужого майна та заволодіння таким майном шляхом шахрайства, створила та очолила організовану злочинну групу, спрямованістю якої було таємне викрадення нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом обману, до складу якої також увійшли ОСОБА_11. та ОСОБА_12. 
			Так, ОСОБА_10., здійснюючи намір на створення організованої злочинної групи, на початку 2009 року, знаходячись у квартирі АДРЕСА_4, де тимчасово мешкала ОСОБА_12., повідомила про розроблений нею план злочинної діяльності і запропонувала ОСОБА_11. та ОСОБА_12., які не мали легальних джерел для існування, спільну реалізацію злочинного наміру, спрямованого на здійснення систематичної злочинної діяльності по таємному викраденню нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом шахрайства, на що одержала від них згоду.
			Після цього ОСОБА_10., реалізуючи розроблений нею план злочинних дій, з метою таємного викрадення нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом шахрайства, здійснювала керівництво такою групою, участь у ній, а також участь у злочинах, вчинюваних такою групою, дотримуючись заходів безпеки від можливого викриття своїх злочинних намірів, дізнавшись від ОСОБА_12. про наявність у її знайомих ОСОБА_12 та ОСОБА_4 нерухомого майна та грошових коштів, розміщених на рахунках у банках, розробила та узгодила з іншими членами організованої злочинної групи ОСОБА_11. та ОСОБА_12. план здійснення ряду корисливих злочинів, спрямованих на таємне викрадення майна ОСОБА_12. та ОСОБА_4., а також заволодіння їх майном шляхом шахрайства. 
			Таким чином, ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12., за попередньою змовою між собою, зорганізувалися у стійке злочинне обєднання з метою вчинення злочинів, повязаних з таємним викраденням нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом шахрайства. При цьому вказані особи усвідомлювали факт існування такої групи і були об'єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників злочинної групи.
			Так, ОСОБА_10., як лідер організованої злочинної групи відповідно до розробленого нею плану злочинної діяльності здійснювала загальне керівництво діяльністю організованої злочинної групи, особисто визначала обєкти злочинного посягання, займалась підготовкою документів, необхідних для здійснення конкретного злочину, встановлювала розмір грошової винагороди для кожного учасника злочинної групи, забезпечувала організовану злочинну групу коштами, необхідними для здійснення злочинної діяльності, особисто приймала активну участь у злочинах, повязаних з таємним викраденням нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом шахрайства. 
			ОСОБА_11., діючи відповідно до розробленого ОСОБА_10. плану злочинної діяльності та розподілу ролей приймав активну участь в діяльності організованої злочинної групи та вчинюваних нею злочинах, а саме забезпечував перевезення членів організованої злочинної групи на автотранспорті, за вказівкою лідера та керівника організованої злочинної групи ОСОБА_10., з метою виготовлення підробленої довіреності на право розпорядження майном ОСОБА_12., підібрав із числа своїх знайомих непрацюючого ОСОБА_14., який не був членом злочинної групи, однак вчинив злочин, який допоміг учасникам даної злочинної групи здійснити ряд злочинів, спрямованих на таємне викрадення майна ОСОБА_12., систематично, діючи за вказівкою ОСОБА_10., спільно з ОСОБА_12., приводили ОСОБА_4. в безпорадний стан, схиляючи його до постійного вживання спиртних напоїв, отримував свою частку грошових коштів, виручених від таємного викрадення нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом шахрайства. 
			ОСОБА_12., діючи відповідно до розробленого ОСОБА_10. плану злочинної діяльності та розподілу ролей, приймала активну участь в діяльності організованої злочинної групи та вчинюваних нею злочинах, а саме ОСОБА_12., з метою таємного викрадення нерухомого майна ОСОБА_12. вказала ОСОБА_10 та ОСОБА_11. місцезнаходження дачного будинку та гаражу, які належали ОСОБА_12., виступила особою, на імя якої була виготовлена підроблена довіреність від імені ОСОБА_12. на право розпорядження майном останнього, та використовуючи зазначену довіреність, особисто подавала до банків заяви на розірвання договорів банківських вкладів та знімала з них грошові кошти, які належали ОСОБА_12., спільно з ОСОБА_11. приводили ОСОБА_4. у безпорадний стан, схиляючи його до постійного вживання спиртних напоїв, отримувала свою частку грошових коштів, виручених від таємного викрадення нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом обману. 
			ОСОБА_10., діючи з метою попередити можливість виявлення діяльності організованої злочинної групи, забезпечити її безпеку та запобігти притягненню до кримінальної відповідальності її учасників, розробила та згодом реалізувала спеціальні правила конспірації, а саме: члени організованої злочинної групи, діючи за вказівкою ОСОБА_10., намагались уникнути розмов, повязаних з вчинюваними ними злочинами по телефону, а також розміщували грошові кошти, отримані від своєї злочинної діяльності в банках м. Чернігова, приховуючи незаконне походження та місцезнаходження вищезазначених грошових коштів. Така схема злочинної діяльності та заходи її прикриття впродовж тривалого часу забезпечувала безпеку існування організованої злочинної групи. 
			У вказаний спосіб організована злочинна група у складі ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12., діючи протягом тривалого часу з початку 2009 року по листопад 2010 року, здійснювала протиправну діяльність по таємному викраденню нерухомого майна та грошових коштів громадян, а також заволодіння таким майном шляхом шахрайства. 
			На початку 2009 року, ОСОБА_10., виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, діючи згідно розробленого та узгодженого з іншими членами злочинної групи плану злочинних дій, спільно з ОСОБА_11. та ОСОБА_12., з метою незаконного заволодіння важливими особистими документами, необхідними для подальшого таємного викрадення чужого майна та заволодіння ним шляхом шахрайства, на автомобілі під керуванням ОСОБА_11. прибули до будинку АДРЕСА_5. Після цього ОСОБА_11. залишився чекати у автомобілі, а ОСОБА_10., спільно з ОСОБА_12., зайшли до квартири №22 вищевказаного будинку, яка належала ОСОБА_12., і ключі від якої знаходилися у розпорядженні ОСОБА_12., де незаконно заволоділи паспортом НОМЕР_1, виданого на імя ОСОБА_12. 04.05.1998 року, паспортом НОМЕР_2, виданого 16.11.1996 на імя ОСОБА_4, паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 28.12.1993 року на імя ОСОБА_15., паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 від 28.12.1993 року на імя ОСОБА_12., а також іншими важливими особистими документами: свідоцтвом про народження НОМЕР_5 від 06.08.1963 року на імя ОСОБА_4, а також карткою (дублікатом) фізичної особи платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_4. від 29.05.1998 року, військовим квитком НОМЕР_6 від 05.05.1982 року на імя ОСОБА_4 , військовим квитком офіцера запасу збройних сил СРСР НОМЕР_7 від 27.08.1974 року на імя ОСОБА_12., пенсійним посвідченням серії НОМЕР_8 від 28.08.1974 року на імя ОСОБА_12., книжкою грошових вкладів на імя ОСОБА_15. рахунок НОМЕР_9; книжкою грошових вкладів, на імя ОСОБА_12. рахунок НОМЕР_10; книжкою грошових вкладів, на імя ОСОБА_12.; рахунок НОМЕР_11, карткою (дублікатом) фізичної особи платника податків ДПІ у м. Чернігові про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_16. від 12.07.2010 року, карткою (дублікатом) фізичної особи платника податків ДПІ у м. Чернігові про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, від 12.07.2010 року, заповітом від 31.01.1996 року від імені ОСОБА_12., договором №ДЖ 160 від 10.02.2005 року між ЗАТ АК “Промислово-інвестиційний банк” та ОСОБА_12. про прийняття банком на депозит від останнього готівки в сумі 4000 грн., угодою купівлі-продажу нерухомості Української товарної біржі від 21.01.1999 року між ОСОБА_12, що діє від імені ОСОБА_18. та ОСОБА_19 (продавець) та ОСОБА_15. (покупець); посвідчення від 27.01.1999 року про посвідчення права власності на вказану квартиру за ОСОБА_15., посвідченням НОМЕР_12 від 01.07.1974 року про звільнення з військової служби ОСОБА_12., свідоцтвом про смерть ОСОБА_15 НОМЕР_13 від 18.09.2003 року, приватизаційним платіжним дорученням № 662 від 06.06.1994 року на імя ОСОБА_15. (обєкт приватизації АК “Чернігівавто”), приватизаційним платіжним дорученням № 665 від 06.06.1994 року на імя ОСОБА_12. (обєкт приватизації АК “Чернігівавто”), приватизаційне платіжне доручення № 661 від 06.06.1994 року на імя ОСОБА_4. (обєкт приватизації  АК “Чернігівавто”), садовою книжкою члена садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5”, виданого на імя ОСОБА_15, пенсійною книжкою ОСОБА_12., паспортом на гараж НОМЕР_14 виданого на імя ОСОБА_12. 
			На початку квітня 2009 року ОСОБА_10., виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, діючи згідно розробленого та узгодженого з іншими членами злочинної групи плану злочинних дій, з метою виготовлення підробленої довіреності від імені ОСОБА_12., необхідної для подальшого таємного викрадення грошових коштів останнього, які знаходились на депозитних рахунках банків, надала вказівку ОСОБА_11. знайти чоловіка, який за своїми морально-діловими якостями зможе вчинити злочин, а саме, представитись у нотаріуса ОСОБА_12, та виконати підпис від його імені у довіреності на імя іншого члена злочинної групи ОСОБА_12. на право розпоряджатись майном ОСОБА_12. 
			ОСОБА_11., виконуючи вказівку лідера та керівника організованої злочинної групи ОСОБА_10., та згідно з розподілом ролей, залучив ОСОБА_14., з яким домовився про участь останнього у запланованому злочині та обумовив розмір грошової винагороди ОСОБА_14., за участь у скоєнні злочину. 
			30.04.2009 року, у денний час, ОСОБА_10., спільно з ОСОБА_11., ОСОБА_12. та ОСОБА_14, на автомобілі під керуванням ОСОБА_11., здійснюючи розроблений ними план злочинних дій, прибули до приватної нотаріальної контори, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 Після цього ОСОБА_10. спільно з ОСОБА_12. звернулись до приватного нотаріуса ОСОБА_20 з проханням оформити довіреність від імені ОСОБА_12. на ОСОБА_12 на право розпорядження його майном, повідомивши про те, що сам ОСОБА_12. очікує у автомобілі і не може зайти до приміщення контори через поганий стан здоровя. Далі ОСОБА_10., спільно з ОСОБА_12., провела нотаріуса ОСОБА_20 до автомобіля, де знаходилися ОСОБА_14. та ОСОБА_11. ОСОБА_14. надав нотаріусу ОСОБА_20 паспорт ОСОБА_12. та представився останнім, після чого виконав підпис від імені ОСОБА_12. у підготовленій нотаріусом довіреності ВМЕ № 061488 від 30.04.2009 року. 
			Таким чином ОСОБА_10., спільно з ОСОБА_11., ОСОБА_12. та ОСОБА_14 підробили довіреність ВМЕ № 061488 від 30.04.2009 року, видану від імені ОСОБА_12 на ОСОБА_12, яка надавала право останній розпоряджатися майном, яке належало ОСОБА_12.
			05.05.2009 року, у денний час, ОСОБА_10., виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, діючи згідно розробленого та узгодженого з іншими членами злочинної групи плану злочинних дій, з метою таємного викрадення чужого майна, спільно з ОСОБА_11. та ОСОБА_12., на автомобілі під керуванням ОСОБА_11., прибули до приміщення відділення ВАТ “Ощадбанк”, розташованого по вул.Рокосовського м. Чернігова. Згідно відведеної їй ролі в злочинній групі, ОСОБА_12. зайшла до вищевказаного відділення ВАТ “Ощадбанк”, а ОСОБА_10. та ОСОБА_11. залишились чекати її в автомобілі.
			Знаходячись у приміщенні ВАТ “Ощадбанк”, ОСОБА_12., діючи за вказівкою ОСОБА_10., та з відома ОСОБА_11., предявила працівникам вказаного відділення банку підроблену довіреність від імені ОСОБА_12. ВМЕ № 061488 від 30.04.2009 року на право розпорядження майном останнього та звернулася з письмовою заявою про видачу готівкою грошових коштів, які зберігалися на рахунку НОМЕР_15, який відкритий ОСОБА_12 та належав останньому.
			Після цього, 06.05.2009 року, у денний час, ОСОБА_10., спільно з ОСОБА_11. та ОСОБА_12., на автомобілі під керуванням ОСОБА_11., прибули до приміщення відділення ВАТ “Ощадбанк”, розташованого по вул.Рокосовського м.Чернігова. Згідно відведеної їй ролі у злочинній групі, ОСОБА_12. зайшла до вищевказаного відділення ВАТ “Ощадбанк”, а ОСОБА_10. та ОСОБА_11. залишились чекати її в автомобілі. Прибувши у приміщення відділення ВАТ “Ощадбанк”, ОСОБА_12., згідно поданої раніше заяви на зняття готівки, таємно викрала грошові кошти у сумі 30994, 52 грн., які належали ОСОБА_12., отримавши їх у касі банку, що в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим завдали потерпілому ОСОБА_12. значної шкоди, після чого ОСОБА_12. передала ОСОБА_10 викрадені грошові кошти, які ОСОБА_10. розподілила між учасниками організованої злочинної групи.
			12.05.2009 року, у денний час, ОСОБА_10., виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, діючи згідно розробленого та узгодженого з іншими членами злочинної групи плану злочинних дій, з метою таємного викрадення чужого майна, спільно з ОСОБА_11. та ОСОБА_12., на автомобілі під керуванням ОСОБА_11., прибули до приміщення відділення ВАТ “Банк “Демарк”, розташованого по вул. Комсомольська, 28 м. Чернігова. Згідно відведеної їй ролі у злочинній групі, ОСОБА_12. зайшла до вищевказаного відділення ВАТ “Банк “Демарк”, а ОСОБА_10. та ОСОБА_11. залишились чекати її в автомобілі. 
			Знаходячись у приміщенні ВАТ “Банк “Демарк”, ОСОБА_12., діючи за вказівкою ОСОБА_10, та з відома ОСОБА_11., предявила працівникам вказаного відділення банку підроблену довіреність від імені ОСОБА_12. ВМЕ № 061488 від 30.04.2009 року на право розпорядження майном останнього та звернулася з заявою про видачу готівкою грошових коштів, які зберігалися на рахунку НОМЕР_16, який був відкритий ОСОБА_12 та належав останньому. 
			Після цього, ОСОБА_12. таємно викрала грошові кошти у сумі 52503,87 грн., які належали ОСОБА_12., отримавши їх у касі банку, що в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим завдали потерпілому ОСОБА_12. значної шкоди, після чого ОСОБА_12. передала ОСОБА_10 викрадені грошові кошти, які ОСОБА_10. розподілила між учасниками організованої злочинної групи.
			На початку червня 2009 року, у денний час, ОСОБА_10., виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, діючи згідно розробленого та узгодженого з іншими членами злочинної групи плану злочинних дій, з метою таємного викрадення чужого майна спільно з ОСОБА_11. та ОСОБА_12., на автомобілі під керуванням ОСОБА_11., прибули до садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5”, розташованого по АДРЕСА_7, де ОСОБА_12. вказала ОСОБА_10 та ОСОБА_11. на дачний будинок, розташований на ділянці НОМЕР_17 вищевказаного садового товариства, який належав ОСОБА_12., після чого, ОСОБА_10. розробила план таємного викрадення даного дачного будинку, який узгодила з ОСОБА_11. і ОСОБА_12., та підшукала покупця на вищевказаний дачний будинок. 
			14.06.2009 року, у денний час, ОСОБА_10., діючи у складі організованої злочинної групи спільно, з ОСОБА_11., на автомобілі під керуванням останнього, з відома ОСОБА_12., прибули до садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5”, розташованого по АДРЕСА_7, де повідомили голові садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5” ОСОБА_21. завідомо неправдиву інформацію про наявність родинного звязку між ОСОБА_11. та ОСОБА_12., що був власником будинку, розташованого на ділянці НОМЕР_17 вказаного садового товариства, а також неправдиву інформацію щодо дійсного фактичного місцезнаходження ОСОБА_12. Після цього, ОСОБА_11., діючи згідно з розробленим ОСОБА_10. планом злочинних дій, написав заяву від імені ОСОБА_12., про виключення останнього із членів садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5”, внаслідок чого ОСОБА_12. був виключений із членів садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5”. 
			Після цього, 15.06.2009 року, у денний час, ОСОБА_10. спільно з ОСОБА_11. дачний будинок, розташований на ділянці НОМЕР_17 садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5”, вартістю 18 519,00 грн., що належав ОСОБА_12., продали сторонній особі, яка набула право власності на нього та була включена до складу членів садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5”. 
			Таким чином, ОСОБА_10., діючи у складі організованої групи, спільно ОСОБА_11. та ОСОБА_12., у вищевказаний спосіб таємно викрали дачний будинок, розташований на ділянці НОМЕР_17 садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5”, який належав ОСОБА_12., а отримані грошові кошти ОСОБА_10. розподілила між учасниками організованої злочинної групи.
			На початку липня 2009 року, ОСОБА_10., продовжуючи свою злочинну діяльність, виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, з метою заволодіння чужим майном, спільно з ОСОБА_11., та з відома ОСОБА_12., організувала поїздку ОСОБА_4. на автомобілі під керуванням ОСОБА_11. у м.Шепетівка Хмельницької області, де умовила ОСОБА_12. видати довіреність на імя його сина ОСОБА_4. на право розпорядження майном ОСОБА_12., яку ОСОБА_4. у подальшому передав ОСОБА_10 
			У липні 2009 року, у денний час, ОСОБА_10., діючи повторно, згідно розробленого та узгодженого з іншими членами злочинної групи плану злочинних дій, з метою таємного викрадення чужого майна, спільно з ОСОБА_11. та ОСОБА_12., на автомобілі під керуванням ОСОБА_11., прибули до автокооперативу №24, розташованого по АДРЕСА_8, де ОСОБА_12. вказала ОСОБА_10 та ОСОБА_11. на гараж НОМЕР_18 вищевказаного автокооперативу, який належав ОСОБА_12., після чого, ОСОБА_10. розробила план таємного викрадення гаража, який узгодила з ОСОБА_11. і ОСОБА_12. та підшукала покупця на вищевказаний гараж.
			Після цього, ОСОБА_11. та ОСОБА_12., схилили ОСОБА_4. до вживання спиртних напоїв, внаслідок чого привели його у безпорадний стан та повідомили йому, що гараж НОМЕР_14, який належав його батьку ОСОБА_12., передається у тимчасове користування іншій особі, та умовили ОСОБА_4. до оформлення на своє імя членського квитка Всеукраїнської спілки автомобілістів. Потім, ОСОБА_10., спільно з ОСОБА_11., повідомили голові правління автокооперативу № 24 у м.Чернігові ОСОБА_22 завідомо неправдиву інформацію про намір ОСОБА_4. продати гараж, а також неправдиву інформацію щодо дійсного фактичного місця знаходження ОСОБА_12. 
			Після цього, 14.07.2009 року, у денний час, ОСОБА_10., спільно з ОСОБА_11., гараж НОМЕР_14, розташований в автокоперативі № 24, вартістю 24 144 грн., що належав ОСОБА_12., продали сторонній особі, яка набула права власності на нього та була включена до складу членів автокооперативу.
			Таким чином, ОСОБА_10., спільно з ОСОБА_11. та ОСОБА_12., у вищевказаний спосіб таємно викрали гараж НОМЕР_14, розташований в автокоперативі №24, який належав ОСОБА_12., а отримані грошові кошти ОСОБА_10. розподілила між учасниками організованої злочинної групи.
			30.07.2009 року, у денний час, ОСОБА_10., знаходячись за адресою: АДРЕСА_5, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2., повідомила останній завідомо неправдиву інформацію про необхідність передати ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 500 доларів США для отримання позитивного результату у вирішенні цивільної справи за позовом ОСОБА_2., яка знаходилась на розгляді у Деснянському районному суді м.Чернігова, після чого, ОСОБА_2. передала ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 30.07.2009 року становило 3 850 грн., які ОСОБА_10. привласнила та витратила на особисті потреби. 
			19.08.2009 року, у денний час, ОСОБА_10., діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_11., з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2., знаходячись біля зупинки громадського транспорту “готель Градецький” по пр. Миру у м. Чернігові, повідомила останній завідомо неправдиву інформацію про те, що вона є працівником банку і може розмістити грошові кошти, отримані від продажу квартири ОСОБА_2. за адресою:АДРЕСА_5, на рахунку у банку на своє імя, що дозволить ОСОБА_2. отримати високий відсоток за банківським вкладом, після чого, ОСОБА_2. передала ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 23 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 19.08.2009 року становить 180080,80 грн., що в двісті пятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром на момент вчинення злочину, які ОСОБА_10. розділила з ОСОБА_11. та витратили на особисті потреби.
			На початку листопада 2009 року, ОСОБА_10., діючи повторно, виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, раніше спонукавши ОСОБА_12. до продажу його квартири, розташованої за АДРЕСА_5, з метою виплати грошових коштів згідно рішення суду відносно ОСОБА_12., розробила та узгодила з іншими членами злочинної групи план злочинних дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами, вирученими від продажу квартири ОСОБА_12. З метою здійснення плану злочинних дій, ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12. повідомили ОСОБА_4. завідомо неправдиву інформацію про необхідність продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 
			Потім, 24.11.2009 року, у денний час, ОСОБА_10., ОСОБА_11., з відома ОСОБА_12., діючи згідно з розробленим планом злочинних дій, схилили ОСОБА_4. до продажу квартири АДРЕСА_5 та підписання договору купівлі-продажу вищевказаної квартири, при цьому грошові кошти, сплачені покупцем квартири, у сумі 28 000 США отримала безпосередньо ОСОБА_10., яка залишила їх у себе, повідомивши ОСОБА_4. завідомо неправдиву інформацію про те, що вони будуть використані для виплати коштів, згідно рішення суду відносно ОСОБА_12. Після цього, ОСОБА_10. грошові кошти, отримані від продажу зазначеної квартири, розподілила між учасниками організованої злочинної групи. 
			Таким чином ОСОБА_10., діючи у складі організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_11. та ОСОБА_12., шляхом обману ОСОБА_4. та ОСОБА_12., заволоділи грошовими коштами в сумі 28 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 24.11.2009 року становить 223896,40 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, і є особливо великим розміром, які належали ОСОБА_12. 
			Після цього, ОСОБА_10., з метою приховання та маскування незаконного походження грошових коштів, отриманих внаслідок скоєння суспільно небезпечного протиправного діяння, а саме незаконного заволодіння 24.11.2009 року грошовими коштами ОСОБА_12. у сумі 28 000 доларів США, отриманих від продажу належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_5, володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження та місцезнаходження цих коштів, надала вказівку ОСОБА_11. на відкриття ним рахунків у банківських установах, та розміщення на них частини вказаних грошових коштів. 
			24.11.2009 року, у денний час, ОСОБА_11., діючи за вказівкою ОСОБА_10., прибув до філії Відкритого акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, розташованої по пр.Миру у м. Чернігові, де уклав договір № 12446-9439 про відкриття строкового банківського вкладу зі сплатою процентів після закінчення строку вкладу “Ощадний” у філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, згідно якого банком на його імя був відкритий вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_19. Потім, реалізовуючи спільний злочинний намір, спрямований на приховання та маскування незаконного походження грошових коштів, отриманих внаслідок скоєння суспільно небезпечного протиправного діяння, володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження та місцезнаходження цих коштів, ОСОБА_11. на вказаний вкладний рахунок того ж дня вніс 5000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 24.11.2009 року становить 39 950 грн., що були частиною належних потерпілому ОСОБА_12. грошових коштів, якими ОСОБА_11. та ОСОБА_10. заволоділи шахрайським шляхом 24.11.2009 року. 
			24.11.2009 року, у денний час, ОСОБА_11., діючи повторно, за вказівкою ОСОБА_10., прибув до регіонального відділення у м. Чернігів публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”, розташованого по вул. Гетьмана Полуботка у м.Чернігові, де уклав договір № 00/2163/09 про відкриття ощадного банківського вкладу з щомісячною сплатою відсотків у РВ у м.Чернігів ПАТ “ОТП Банк”, згідно якого банком на його імя був відкритий вкладний рахунок НОМЕР_20. Потім, реалізовуючи спільний злочинний намір, спрямований на приховання та маскування незаконного походження грошових коштів, отриманих внаслідок скоєння суспільно небезпечного протиправного діяння, володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження та місцезнаходження цих коштів, ОСОБА_11. на вказаний вкладний рахунок 24.11.2009 року вніс 5000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 24.11.2009 року становить 39 950 грн., а також 01.12.2009 року вніс 2000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 24.11.2009 року становить 15 975,60 грн., які були частиною належних потерпілому ОСОБА_12. грошових коштів, котрими ОСОБА_11. та ОСОБА_10. заволоділи шахрайським шляхом 24.11.2009 року. 
			23.03.2010 року, у денний час, ОСОБА_10., діючи повторно, знаходячись у приміщенні ПАК “Ощадбанк”, розташованого за адресою м. Чернігів, пр.Миру,190, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2., повідомила останній завідомо неправдиву інформацію про необхідність передати ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 23000 грн., для отримання позитивного результату у вирішенні цивільної справи за позовом ОСОБА_2., яка знаходилась на розгляді у Деснянському районному суді м. Чернігова, після чого, ОСОБА_2. передала ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 23 000 грн., які ОСОБА_10. привласнила та згодом витратила на особисті потреби. 
			Продовжуючи свою злочинну діяльність, у той же день, а саме 23.03.2010 року, у денний час, ОСОБА_10., діючи повторно, знаходячись у приміщенні ломбарду, розташованого за адресою м. Чернігів, пр.Миру, 49-А, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2., звернулася до неї з проханням надати їй позику у сумі 5 000 грн., які вона пообіцяла повернути у найближчий час, після чого, ОСОБА_2. передала ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 5000 грн., які ОСОБА_10. привласнила та згодом витратила на особисті потреби. 
			На початку червня 2010 року, у денний час, ОСОБА_10., діючи повторно, виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, будучи обізнаною про те, що у ОСОБА_4. у власності є квартира, яка розташована за АДРЕСА_9, розробила та узгодила з іншими членами злочинної групи план злочинних дій, спрямованих на таємне викрадення цієї квартири та привласнення грошових коштів, виручених від її продажу.
			У червні 2010 року, ОСОБА_10., достовірно знаючи про те, що у квартирі за вищевказаною адресою зареєстровано дві неповнолітні дитини доньки ОСОБА_4., з метою підроблення витягу із рішення виконавчого комітету Деснянської районної у м.Чернігові ради, вступила у злочинну змову з невстановленою слідством особою та організувала підроблення цією особою зазначеного документа, після чого, у червні 2010 року, невстановлена у ході досудового слідства особа, у невстановленому місці, діючи за дорученням ОСОБА_10., підробила витяг із рішення виконавчого комітету Деснянської районної у м.Чернігові ради № 151 від 16.06.2010 року, згідно з яким ОСОБА_4. надано дозвіл на продаж квартири АДРЕСА_9 та передала його ОСОБА_10 
			У липні 2010 року, ОСОБА_10., діючи спільно з ОСОБА_11. та ОСОБА_12., продовжуючи свою злочинну діяльність, схилили ОСОБА_4. до вживання спиртних напоїв, внаслідок чого привели його у безпорадний стан та повідомили йому, що необхідно поїхати до нотаріуса з метою оформлення договору купівлі-продажу на його імя будинку у АДРЕСА_11. 
			13.07.2010 року, у денний час, ОСОБА_10., спільно з ОСОБА_11., діючи з відома ОСОБА_12., продовжуючи утримувати ОСОБА_4. у безпорадному стані, внаслідок постійного вживання спиртних напоїв, на автомобілі ОСОБА_11. прибули з останнім до приміщення нотаріальної контори, розташованої за адресою: АДРЕСА_10, де ОСОБА_10., подала нотаріусу завідомо підроблений витяг із рішення виконавчого комітету Деснянської районної у м.Чернігові ради № 151 від 16.06.2010 року, згідно з яким ОСОБА_4. надано дозвіл на продаж квартири АДРЕСА_9, після чого ОСОБА_4., будучи введеним в оману, вважаючи, що підписує документи, необхідні для придбання для своєї родини приватного будинку у АДРЕСА_11, підписав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9, згідно якого право власності на вищевказану квартиру було відчужено іншій особі.
			При цьому, грошові кошти, сплачені покупцем квартири у сумі 21 000 США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 13.07.2010 року становить 165967,20 грн., отримала безпосередньо ОСОБА_10., яка залишила їх у себе, частину з яких у розмірі 9 000 доларів США використала на придбання на імя доньок ОСОБА_4. ОСОБА_16 та ОСОБА_17 будинку у АДРЕСА_11, а решту привласнила та розподілила між членами організованої групи.
			Таким чином, ОСОБА_10., діючи у складі організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_11. та ОСОБА_12., таємно викрали квартиру АДРЕСА_9, вартістю 21 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 13.07.2010 року становить 165967,20 грн., що в двісті пятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, і є великим розміром, яка належала ОСОБА_4. 
			У період з початку 2009 року по жовтень 2010 року, ОСОБА_10., виконуючи роль керівника та лідера створеної нею організованої злочинної групи, діючи повторно, згідно раніше розробленого та узгодженого з іншими членами злочинної групи плану злочинних дій, спільно з іншими членами організованої злочинної групи ОСОБА_11. та ОСОБА_12., з метою таємного викрадення чужого майна, а саме грошових коштів (пенсії) ОСОБА_12., використовували пенсійну книжку ОСОБА_12., а також пенсійну картку MasterCard Elektronik НОМЕР_21, видану на імя ОСОБА_12. У вказаний період, ОСОБА_10., діючи спільно з ОСОБА_11. та ОСОБА_12., використовуючи вищевказані пенсійну книжку та картку, отримали у Чернігівському обласному управлінні ВАТ “Ощадбанк”, розташованому за адресою: м.Чернігів, пр.Миру,19, та банкоматах вищевказаного банку грошові кошти (пенсію) на загальну суму 54 823 грн., які належали ОСОБА_12.
			Таким чином, ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12., діючи у складі організованої злочинної групи, повторно, на протязі вказаного періоду, у зазначений спосіб, таємно викрали грошові кошти (пенсію) на загальну суму 54823 грн., що в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим завдали потерпілому ОСОБА_12. значної матеріальної шкоди.
			У період з 25.08.2010 року по 15.10.2010 року, ОСОБА_10., знаходячись за АДРЕСА_12, реалізуючи єдиний злочинний намір на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1., систематично повідомляла останній завідомо неправдиву інформацію про необхідність передати ОСОБА_10 грошові кошти для отримання позитивного результату у вирішенні цивільної справи за позовом її онуків ОСОБА_23. та ОСОБА_24., яка знаходилась на розгляді у Деснянському районному суді м. Чернігова, в результаті чого, 25.08.2010 року, ОСОБА_1. передала ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 4 000 грн., 02.10.2010 року ОСОБА_1. передала ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 2000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 02.10.2010 року становить 15 820 грн., а 15.10.2010 року ОСОБА_1. передала ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 3 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 15.10.2010 року становить 23726,40 грн.
			Таким чином, ОСОБА_10, у період з 25.08.2010 року по 15.10.2010 року заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1., шляхом обману, у сумі 4000 грн. та 5 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 39546,40 грн., а всього на загальну суму 43546,40 грн., чим завдала ОСОБА_1 значної матеріальної шкоди. 
			Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_14. за ч.2 ст.358 КК України закрита 18.05.2011 року у звязку з його смертю.
			Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_10. свою вину у пред”явленому їй обвинуваченні по ч.3 ст.27, ч.5 ст.185, ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.2 ст.358 КК України визнала частково та показала, що у квітні 2009 року ОСОБА_25. запропонував їй та ОСОБА_11. купити дачу. У ході розмови зясувалось, що власник дачі живе у нього у квартирі. Вона та ОСОБА_11. поїхали до квартири ОСОБА_25. за адресою: АДРЕСА_13, де на той час були ОСОБА_12., ОСОБА_4. та його дочка ОСОБА_16. ОСОБА_4. їм розповів, що дача належить його матері, яку вона по заповіту залишила йому, а також у нього у власності є 1/3 частина квартири по АДРЕСА_5 та квартира по АДРЕСА_9. У батька ОСОБА_4. у власності була частина квартири по АДРЕСА_5 та вклади у банках. У процесі розмови ОСОБА_4. також повідомив, що батько відбуває покарання за подвійне вбивство у вигляді 11 років позбавлення волі, а квартира по АДРЕСА_5 арештована у звязку із заявленою до батька моральною шкодою, та показав їй виклик із виконавчої служби, де вказувалось, що у випадку непогашення моральної шкоди протягом місяця, квартира буде продана з аукціону. ОСОБА_4. їй казав, що квартиру необхідно продавати, а вона сказала, що для цього необхідна довіреність від його батька. ОСОБА_4. сказав, що він до батька не поїде, оскільки батько йому вже давав довіреність, але він її втратив. Вони дійсно оформили підроблену довіреність про розпорядження майном ОСОБА_12. на ОСОБА_12 До нотаріуса ходила вона, ОСОБА_12., ОСОБА_11. та ОСОБА_4., який був у курсі отриманні цієї довіреності таким шляхом. ОСОБА_12 у нотаріуса виступив ОСОБА_14., якого знайшов ОСОБА_11. Цією довіреністю вони не користувались. Потім, 12.05.2009 року, коли вона приїхала до ОСОБА_4., то він сидів під підїздом та сказав, що ОСОБА_25. побив ОСОБА_12, і у них на квартирі міліція. Вона сказала ОСОБА_4., що він йшов на квартиру по АДРЕСА_5, після чого ОСОБА_4. заселився у цю квартиру та там жив. Наступного дня вона та ОСОБА_11. привезли ОСОБА_4. продукти харчування. Коли вона йшла із квартири ОСОБА_4., то познайомилась з ОСОБА_2., якій вона представилась знайомою ОСОБА_4. Вона залишила їй свій номер мобільного телефону, оскільки про це попросила ОСОБА_2. Оскільки у ОСОБА_4. грошей не було, то він добровільно погодився продати дачу, щоб потім жити на отримані гроші, тим більше, що разом з ОСОБА_12. жила його дочка ОСОБА_16, яку також необхідно було утримувати. ОСОБА_4. у нотаріуса добровільно написав довіреність на розпорядження його майном, яка була вилучена у неї при обшуку, але не приєднана до справи. Вона та ОСОБА_11., отримавши довіреність, узяли заповіт, садову книжку, яка була на квартирі по АДРЕСА_5 та поїхали до ОСОБА_27 ОСОБА_11. предявив ОСОБА_21. довіреність від імені ОСОБА_4., заповіт, садову книжку, написав заяву від імені ОСОБА_4., після чого вони продали дачу за 2 000 доларів. Потім зайшла мова про те, що необхідно робити нормальну довіреність на квартиру по АДРЕСА_5, для отримання якої, необхідно їхати до ОСОБА_12. у м. Шепетівку. Вона та ОСОБА_11. постійно носили ОСОБА_4. продукти харчування, і одного разу зустріли ОСОБА_2., якій вона сказала, що вони їдуть до ОСОБА_12., і ОСОБА_2. захотіла також поїхати, оскільки ОСОБА_12. хотів дати їй довіреність на отримання його пенсії щоб вона могла витрачати її на ОСОБА_16 та ОСОБА_17, а також на ОСОБА_4. Вона сказала, що довіреність необхідно оформлювати на ОСОБА_4., оскільки йому належить 1/3 частина квартири, і щоб потім не було ніяких нюансів при її продажу. Потім вона, ОСОБА_11., ОСОБА_4. та ОСОБА_2. поїхали у м. Шепетівку з метою отримати довіреність на ОСОБА_4. для продажу квартири по АДРЕСА_5. ОСОБА_4. особисто пообіцяв їй та ОСОБА_11. 10 % від суми продажу квартири та дачі, отримання яких було її метою. Мети поїздки ОСОБА_2. вона не знає. Вона за свої гроші заправляла машину, купувала ОСОБА_12. продукти та одяг. Вони ночували у м. Шепетівка, і за проживання та харчування сплачувала вона. У перший день, коли вони приїхали у м. Шепетівку, то на побачення з ОСОБА_12 ходили ОСОБА_4. та ОСОБА_2. Наступного дня вони знайшли нотаріуса, і вона умовила його поїхати у колонію та виписати довіреність. Нотаріус сама заходила у колонію, виписала довіреність, а потім вже у нотаріуса ОСОБА_4. розписався, де було потрібно. На поїзду до м.Шепетівки було витрачено 2 000 доларів. Щодо продажу гаража, то ОСОБА_4. добровільно погодився на його продаж. ОСОБА_4., вона та ОСОБА_11. поїхали до голови автокооперативу, де їм виписали направлення до товариства автомобілістів. Потім вона дала оголошення у газету про продаж гаражу, де вказувала свій номер телефону, ОСОБА_11. та домашній номер телефону ОСОБА_4. Гараж ОСОБА_28. було продано за 3 900 доларів, і ОСОБА_4. написав розписку про продаж гаражу. З цих грошей 1 500 або 1 600 доларів вона віддала ОСОБА_12., які ОСОБА_4. передав на утримання ОСОБА_16 та ОСОБА_17, а 2 000 доларів вона повернула чоловіку, у якого позичала гроші на поїздку до м. Шепетівка. У цей час ОСОБА_2. продавала свою квартиру, і вона займалась її продажем з метою отримати 10 % від суми її продажу. При отриманні документів у БТІ виникли проблеми, оскільки у квартирі було перепланування, а тому необхідно було демонтувати перегородки, на що було витрачено 4 000 грн. Квартиру ОСОБА_2. придбав ОСОБА_29, який спочатку дав завдаток 1 000 доларів, а потім, після підписання договору купівлі-продажу, передав їй 23 000 доларів. Коли вони сіли у машину ОСОБА_11., то у звязку з тим, що за ОСОБА_12. необхідно було сплатити моральну шкоду у сумі 120 000 грн., вона запропонувала ОСОБА_2 дати їй ці гроші під відсотки, при цьому вона ОСОБА_2 пояснила, що квартира ОСОБА_12. по АДРЕСА_5 арештована, що необхідно виплатити моральну шкоду, і ОСОБА_2 погодилась. Вони домовились, що ОСОБА_2. дає їй гроші на півроку, а вона їй буде платити 200 доларів відсотків, після чого вона у ОСОБА_2. узяла 20 000 доларів. Вона у виконавчій службі сплатила моральну шкоду та інші витрати, і у серпні 2010 року арешт з квартири було знято. Квартира по АДРЕСА_5 була продана агентству нерухомості. До нотаріуса ходила вона та ОСОБА_4. з паспортом та довіреністю. Кому продали квартиру вона не знає. Завдаток за квартиру 7 000 доларів отримувала вона, а розписку писав ОСОБА_4. Після продажу квартири вона отримала 21 000 доларів, а розписку про їх отримання написав ОСОБА_4. 1000 доларів вона заплатила ОСОБА_2 в якості відсотків за позику, 1000 доларів пішла на оформлення купівлі-продажу квартири, 3 000 доларів вона забрала собі за свої послуги, 2 000 доларів пішли на другу поїздку до м. Шепетівки. Приблизно 2 000 доларів пішло на косметичний ремонт квартири по АДРЕСА_9, а гроші у сумі 12 000-15 000 доларів, що залишились, ОСОБА_11. поклав до банку. ОСОБА_4. не хотів жити разом з ОСОБА_12 у звязку з вчиненим батьком вбивством, і як вихід із цієї ситуації, вона запропонувала продати квартиру по АДРЕСА_9, яка належала ОСОБА_4., але на неї був оформлений договір довічного утримання ОСОБА_12., а тому, щоб продати квартиру, необхідно було розірвати цей договір. Цей договір можливо було розірвати через суд, однак хтось запропонував отримати довіреність від ОСОБА_12. на розірвання цього договору. Хто запропонував їхати другий раз у м. Шепетівку не памятає, але у неї ніякої мети та матеріальної зацікавленості у цій поїздці не було. У м.Шепетівку їздили вона, ОСОБА_4., ОСОБА_2. та ОСОБА_11. На побачення з ОСОБА_12 ходили ОСОБА_2. та ОСОБА_4., і довіреність на ОСОБА_2. була оформлена. Поїхати ОСОБА_4. на річку Десна запропонувала вона, і він там жив разом з сусідами ОСОБА_11. Будинок для ОСОБА_4. шукала вона, оскільки вона та ОСОБА_11. повинні були отримати 10 % від суми продажу квартири та 10 % від суми придбання будинку. Рішення опікунської ради вона не оформлювала, а цим питанням займався юрист агентства нерухомості, а тому до підробки цього рішення вона ніякого відношення не має. Квартиру по АДРЕСА_9 продали за 20 000 доларів ОСОБА_30., з яких 2 000 доларів пішло на сплату комунальних платежів, 4000 доларів на оформлення договорів, а 3 000 доларів вона забрала собі в якості оплати своїх послуг. Потім вона та ОСОБА_11. перевезли у с.Гущин речі ОСОБА_4. Що стосується пенсійної картки, то пенсійну картку отримував особисто ОСОБА_4., який їй віддав цю картку. Чому вона її взяла пояснити не може. Коли пенсійна картка була у неї, то вона знімала з рахунку гроші, за які купувала ОСОБА_4. та його дочкам продукти та одяг. При цьому вона собі грошей не брала, всі кошти витрачались на ОСОБА_4. та його дочок, а тому ніякої крадіжки грошей з пенсійної картки вона не вчиняла. З потерпілою ОСОБА_1 її познайомила ОСОБА_3. ОСОБА_1. їй розповіла, що є трьохкімнатна квартира, яка дісталась її онукам від тестя по спадщині, а Карнаухова все забрала, і тому ОСОБА_1. просила допомогти відсудити у неї квартиру. Коли вона послухала ОСОБА_1. та подивилась документи, які були, то зясувалось, що онуки ОСОБА_1. пропустили строк вступу у спадщину. Вона особисто у червні 2010 року склала позовну заяву та подала її до суду. Після продажу квартири ОСОБА_1. вона повинна була отримати 10 % від суми продажу квартири. На перше засідання суду пішла ОСОБА_1., але що там відбувається не зрозуміла. На той момент вона у ОСОБА_1. узяла 2 000 доларів в якості оплати своїх послуг. Коли зясувалось, що є законний спадкоємець на цю квартиру, то вона хотіла повернути гроші ОСОБА_1., але ОСОБА_1. їх брати відмовилась. Грошима ОСОБА_1. вона шахрайським шляхом не заволодівала, а брала їх на підставі домовленості. 
			Відповідаючи на запитання учасників процесу та суду підсудна показала, що ніяких вказівок ОСОБА_12. та ОСОБА_11. споювати ОСОБА_4., щоб він підписував документи про продаж майна, вона не давала. ОСОБА_11. спиртних напоїв ОСОБА_4. до ОСОБА_12. та на річку Десна, щоб постійно тримати ОСОБА_4. у стані алкогольного спяніння, не привозив. Визнає, що привозила двох підставних дівчат до нотаріуса ОСОБА_31., і це була її ініціатива, оскільки ОСОБА_17 не відпустили із інтернату, а ОСОБА_16 була під слідством. Коли вона була у квартирі ОСОБА_4. по АДРЕСА_5, то ОСОБА_4. їй особисто дав папку з документами, де були свідоцтво про право власності на квартиру та садова книжка на дачу. ОСОБА_1. рішення із реєстру судових рішень вона не давала, про позитивне вирішення справи щодо квартири не казала. При передачі їй грошей ОСОБА_2. ОСОБА_11. присутній не був. Ніякої організованої групи з метою здійснення крадіжок чужого майна вона не створювала, її лідером не була, і ОСОБА_11. та ОСОБА_12. до складу групи не входили. Визнає себе винною частково, оскільки визнає, що вона підробила довіреність на ОСОБА_12, та у тому, що несправжні діти ОСОБА_4. підписали договір купівлі-продажу будинку. До інших злочинів, у вчиненні яких їй предявлено обвинувачення, вона ніякого відношення не має, їх не вчиняла. ОСОБА_12. знала, що підроблюється довіреність від ОСОБА_12., а до інших злочинів, які є в обвинуваченні, ОСОБА_12. ніякого відношення немає. Чи знімала гроші ОСОБА_12. з банківських рахунків ОСОБА_12. у “Ощадбанку” та банку “Демарк” не знає, і вона до зняття цих грошей не має ніякого відношення. 500 доларів ОСОБА_2. їй не давала. ОСОБА_11. знав про події, що відбувались по всім епізодам, але чи вчиняв він злочини, вона не знає. На ОСОБА_11. оформлювалась довіреність щодо дачної ділянки, і він отримав 3 000 доларів після продажу квартири по АДРЕСА_14 та АДРЕСА_9, відкривав рахунки у банках, але скільки він клав грошей на рахунки та знімав їх, сказати не може, а крім того, ОСОБА_11. знав, що підроблюється довіреність на ОСОБА_12 
			У ході досудового слідства вона давала показання під тиском, так як працівники міліції казали їй, якщо вона підпише показання, які їм треба, то її відпустять на підписку. Крім того, їй не давали адвоката, а слідчий ОСОБА_32., зокрема, погрожував їй тим, що її матір похилого віку, і не до живе, коли її випустять, або покінчить життя самогубством, після чого вона підписувала документи, які їй надавав слідчий ОСОБА_32. 
			Допитана 03.11.2010 року в якості підозрюваної у ході досудового слідства ОСОБА_10., показання якої були оголошені у судовому засіданні, показала, що знайома з ОСОБА_11. приблизно два роки. Приблизно у травні місяці 2009 року, вона, у районі Ремзаводу у м.Чернігова, познайомилась з ОСОБА_4, який їй розповів, що його батько знаходиться у тюрмі, що до нього додому постійно приходять із виконавчої служби та збираються забрати квартиру, де він мешкає, для погашення судових витрат та моральної шкоди, і він не знає, що робити. Вона сказала, що йому необхідно їхати до батька, брати на себе довіреність на право розпоряджатись нерухомістю, продавати квартиру та віддавати моральну шкоду. Коли вона виходила із квартири ОСОБА_4, то побачила жінку, яка представилась сусідкою ОСОБА_4, і відразу ж почала говорити, що ОСОБА_4 все пропє, нічого не залишиться, а його квартиру заберуть. Вона їй сказала, що вони збираються їхати до батька ОСОБА_4 у тюрму за довіреністю, щоб потім продати квартиру. Ця жінка попросилась також поїхати до батька ОСОБА_4. Вийшло так, що вона повністю заплатила за дорогу, за передачу батьку ОСОБА_4., харчування у дорозі, а також за проживання.
			По приїзду у м.Шепетівку, приблизно у червні 2009 року, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2. ходили до начальника тюрми та намагались взяти довіреність, але у них нічого не вийшло. Наступного дня, вона знайшла державного нотаріуса, якому заплатила за його послуги, і вже державний нотаріус отримав довіреність від ОСОБА_12. на імя ОСОБА_4. про право розпоряджатись його майном. 
			Коли вони приїхали у м. Чернігів, то зясувалось, що у ОСОБА_4 зовсім не має документів на його квартиру, і вона за свій рахунок почала їх поновлювати, а коли поновила їх, то зясувалось, що необхідно заплатити 130 000 грн. моральної шкоди, так як без цього квартиру продати неможливо. У цей час ОСОБА_2. їй сказала, що вона судиться зі своїм племінником за право власності на квартиру, яка розташована по пр. Миру. У той час приїхав син ОСОБА_2. ОСОБА_33, і під час розмови між ними, вона сказала, що поки суд не прийме рішення, продати квартиру неможливо, а потім хтось сказав, щоб у суді не виникало питань, то необхідно продати другу квартиру по АДРЕСА_14. Приблизно на при кінці серпня або на початку вересня 2009 року квартиру за адресою: АДРЕСА_14, вони продали. Вартість квартири була 25000 доларів США, і ОСОБА_2. отримала завдаток 1 500 доларів США. За послуги нотаріуса заплатили 1000 доларів, які вираховувалась із вартості квартири. Вона точно памятає, що гроші отримані від покупців, вона перерахувала, і залишилось 22500 доларів США, а ОСОБА_2 сказала, що їй потрібно 1 500 доларів на особисті потреби. У кого із них у руках були ці гроші, вона не памятає. Також, вона ОСОБА_2 сказала, що у неї є можливість вкласти ці гроші 21 000 доларів США під відсотки, і що вона з цих грошей буде отримувати 210 доларів США в місяць, а строк даного вкладу рік. ОСОБА_2. на цю пропозицію погодилась, вони сіли у автомобіль до ОСОБА_11., та відвезли гроші до неї додому. Через день, або два дні, вона пішла платити 130 000 грн. відшкодування моральних збитків по квартирі ОСОБА_12. Ці гроші 130 000 грн. вона узяла із грошей ОСОБА_2., що у перерахунку на долари США було 16 500 доларів. Весь цей час, до травня місяця 2010 року, вона особисто віддавала ОСОБА_2 відсотки, тобто 210 доларів в місяць. 
			Оскільки необхідно було повертати гроші, які вона узяла із грошей ОСОБА_2., то вона зайнялась продажем квартири ОСОБА_4. Довіреність, яку батько ОСОБА_4. підписав, про право розпоряджатись його майном, знаходилась у неї. Покупці сказали, що квартира коштує 24000 доларів США, і вони відразу ж дали задаток у сумі 4000 доларів США, які забрала вона. Ці гроші вона забрала, щоб розрахуватись за комунальні послуги, та необхідно було знову зїздити в м. Шепетівку до батька ОСОБА_4, щоб отримати довіреність на ОСОБА_2., щоб вона виписала його (ОСОБА_12.) із квартири, за яку вона отримала завдаток, та отримати на ОСОБА_2 довіреність розпоряджатись його майном по АДРЕСА_9 в якій були прописані ОСОБА_4. та дві його доньки по 16 та 15 років, які знаходились в інтернаті, оскільки ОСОБА_4 позбавили батьківських прав. У м.Щепетівку поїхали вона, ОСОБА_11., ОСОБА_2. та ОСОБА_4, і все відбувалось, як і у попередній раз, за все платила вона. Знову через державного нотаріуса вони отримали довіреність на ОСОБА_2., яку вона їй сама віддала. Батько ОСОБА_4 сказав, що необхідно вирішити питання з однокімнатною квартирою по АДРЕСА_9, оскільки там було прописано три чоловіка, а він збирався звільнитись, і не бажав мешкати в однокімнатній квартирі разом з ОСОБА_4, і просив ОСОБА_4, щоб той знайшов помешкання побільше. ОСОБА_4 попросив допомоги у неї, оскільки хотів будинок десь неподалік від м. Чернігова. Згодом вона знайшла йому такий будинок в с. Гущино Чернігівського району. 
			По приїзду із м.Щепетівки вона разом з ОСОБА_4 продала квартиру по АДРЕСА_14 за 20 000 доларів США. Даний договір купівлі-продажу вони укладали в кінці 2009 року, і гроші за квартиру отримала вона особисто. Після виходу із нотаріальної контори, вона запропонувала ОСОБА_4 покласти ці гроші на депозитний рахунок у банк. Також вона точно памятає, що ОСОБА_2. їй сказала, щоб вона грошей ОСОБА_4 у руки не давала, оскільки вона вважала, що той гроші пропє. ОСОБА_4 на її пропозицію погодився, і оскільки у неї паспорта не було, вони поклали гроші в сумі 5000 доларів США в ОТР-банк, а у банк, який розташований напроти магазину “Славутич”, поклали 5000 доларів США на ОСОБА_11. 5000 доларів США вона віддала своєму знайомому під відсоток, але хто він такий говорити не бажає, а ще 5000 доларів США залишились у неї. За ці гроші вона утримувала ОСОБА_4 та періодично виплачувала відсотки ОСОБА_2 За ці гроші, 10 000 доларів США, які знаходились у банку, та 5000 доларів, які вона віддала під відсотки своєму знайомому, вона розраховувала на при кінці 2010 року отримати 16 500 доларів США, які вона збиралась покласти на рахунок ОСОБА_2 
			З приводу квартири по АДРЕСА_9, яка належала ОСОБА_4., то вона та ОСОБА_4 домовились продати її через агентство нерухомості. На той час вони вже знайшли йому будинок в с. Гущено. Квартиру вони домовились продати за 19000 доларів США. Оскільки в даній квартирі було прописано двоє неповнолітніх дітей, то вирішенням питання, повязаного з опікунською радою, займався її знайомий ОСОБА_5. Коли ОСОБА_5 отримав дозвіл Деснянського райвиконкому, то ОСОБА_2. та ОСОБА_4. оформили розірвання договору довічного утримання, та одночасний продаж квартири по АДРЕСА_9 і купівлю на дітей будинку в с. Гущино. Квартиру вони продали за 19000 доларів США, які від покупців отримала вона особисто. З цих грошей вона заплатила борги за квартиру в розмірі 2000 доларів США, нотаріусу приблизно 2000 доларів США, а 12 000 доларів була вартість придбаного будинку. З тих грошей, ОСОБА_2. отримала 650 доларів США у рахунок відсотків, а всього залишилось 2350 доларів США, які вона залишила собі, і до сьогоднішнього часу за ці гроші годувала ОСОБА_4, який мешкає у с. Гущін.
			В літку 2010 року, ОСОБА_2. прийшла до неї на зустріч зі своєю знайомою ОСОБА_1, і вона їй сказала, що у онуки ОСОБА_1. помер дід ОСОБА_34., який залишив заповіт на отримання права власності на все його майно своєму сину ОСОБА_24., батьку її онуки. Цей ОСОБА_24. у спадщину вступити не встиг, помер, але заяву у нотаріальну контору написав. Також аналогічну заяву на право спадщини написав його брат ОСОБА_35. ОСОБА_1. попросила її, щоб вона їй знайшла юриста, який відсудить дане майно у суді на користь її онуки. При цьому це майно намагалась отримати дружина ОСОБА_35 Оскільки майна було дуже багато, то вона сказала ОСОБА_1., що все це буде коштувати гроші. Вона звернулась до адвоката, який склав позовну заяву, яку вони з ОСОБА_1 відправили до Деснянського районного суду м. Чернігова. Вона ОСОБА_1. сказала, що їй необхідно буде збирати всі оригінали документів, платити людям гроші за допомогу, і вона їй дала 5000 доларів США, про що вона їй написала розписку. Потім вона почала консультуватись, і їй сказали, що ця заява завідомо програшна, оскільки прямим нащадком є ОСОБА_35. Їй ОСОБА_30 сказала, що необхідно складати іншу позовну заяву. Вона розповіла все це ОСОБА_1., сказала, що її знайомі вважають, що звязуватись з цим не треба, це дуже довго, буде декілька судових засідань, можливо зявиться ОСОБА_35., і вона запропонувала повернути отримані гроші в повному обсязі, тобто в сумі 5 000 доларів США, але вона відмовилась, і сказала що буде судитись(т.1 а.с.100-103)
			Додатково допитана 04.11.2010 року в якості підозрюваної у ході досудового слідства ОСОБА_10., показання якої були оголошені у судовому засіданні, у присутності захисника, показала, що дачу ОСОБА_4. продали вона та ОСОБА_11. з відома ОСОБА_4. Вони тоді їхали у тюрму до його батька, і їм необхідні були гроші. За рахунок цих грошей вони поїхали у тюрму. На запитання слідчого, чому на попередньому допиті вона вказувала, що поїзду до батька ОСОБА_4. вона приплатила за свій рахунок, вказала, що не може відповісти на це запитання(т.1 а.с.146-147).
			Додатково 06.11.2010 року допитана в якості підозрюваної у ході досудового слідства ОСОБА_10., показання якої були оголошені у судовому засіданні, показала, що ОСОБА_4 написав довіреність на ОСОБА_11., яку оформили у нотаріуса, і даний дачний будинок продав безпосередньо ОСОБА_11. Дачний будинок вони продали за 2000 доларів США, які поділили на чотирьох, на неї, ОСОБА_11, ОСОБА_25 та його співмешканку ОСОБА_36. 
			Коли вони заробили ці гроші, то вони поїхали у м.Шепетівку до батька ОСОБА_4., де оформили довіреність на ОСОБА_4., а потім за допомогою цієї довіреності продали гараж за 4000 доларів, які знову поділили на неї, ОСОБА_25, його співмешканку та ОСОБА_11. Всі документи на майно(дачу та гараж) знаходились у ОСОБА_36, в тому числі і паспорт батька ОСОБА_4. ОСОБА_36 на той час їй представлялась онукою ОСОБА_4 В. та донькою ОСОБА_4. У неї це сумнівів не викликало, оскільки у квартирі ОСОБА_25 весь час знаходилась ОСОБА_4 ОСОБА_16. ОСОБА_4 весь час був пяний, і нічого не говорив. 
			Також ОСОБА_36 їй сказала, що у неї є документи на рахунки у банках, а коли вони отримали довіреність, то вона, ОСОБА_11, ОСОБА_25 та ОСОБА_36 поїхали у “Ощадбанк”, де згодом зняли 30000 грн. та поділили на чотирьох. У банку “Демарк”, в якій за грошима ОСОБА_36 ходила самостійно, і яка отримала 50000 грн., які вони знову поділили на чотирьох.
			Щодо довіреності, то вона сказала, що необхідно знайти схожого чоловіка на ОСОБА_12., і у нотаріуса зробити довіреність. Похожого чоловіка знайшли ОСОБА_25 та ОСОБА_11. Тільки після цього вони почали знімати гроші у банку та продавати гараж. 
			З приводу продажу квартири ОСОБА_2., то ОСОБА_11. був повністю у курсі, що відбувалось. Коли вони отримали гроші за квартиру ОСОБА_2., він взяв у неї гроші та придбав собі мобільний телефон та вироби із золота.
			При продажу квартири по АДРЕСА_9 необхідно було отримати згоду доньок ОСОБА_4, і вона запропонувала ОСОБА_11. використати доньку своєї подруги ОСОБА_53 та її подругу ОСОБА_54, яким вона сказала, що необхідно зїздити до нотаріуса, сказати, що вони доньки ОСОБА_4 та поставити підписи(т.1 а.с.222-223).
			Допитана 09.11.2010 року в якості обвинуваченої у ході досудового слідства ОСОБА_10., показання якої були оголошені у судовому засіданні, у присутності захисника, показала, що вона дійсно брала гроші у ОСОБА_2., але брала у неї гроші у сумі 21 000 доларів США під приводом розміщення цих грошей під відсотки у банку, з яких 16 500 доларів США вона витратила на погашення позовної заяви потерпілих по квартирі ОСОБА_4 В. Також частку цих грошей вона витратила на оформлення документів по квартирі ОСОБА_4. Також ОСОБА_11. брав у неї ці гроші(отримані від ОСОБА_2.) на власні потреб, а гроші у ОСОБА_2. вона брала у його присутності. Вона неодноразово пропонувала повернути гроші ОСОБА_1, але вона відмовлялась, оскільки хотіла отримати спадщину. 
			На запитання слідчого, чи скоювала вона ще які-небудь злочини, ОСОБА_10. показала, що скоювала. Вона продала квартиру ОСОБА_4, його дачу, гараж, отримала гроші у сумі 80 000 грн. з вкладів ОСОБА_13. Це вона зробила на пропозицію ОСОБА_25 С., його співмешканки ОСОБА_36 та ОСОБА_11. Вони(ОСОБА_25 та ОСОБА_36) скористались тим, що ОСОБА_4 мешкав у них, був постійно пяний, і вони забрали у нього документи, та все оформили без нього. Про все це вона більш детально розповіла під час її допиту в якості підозрюваної(т.2 а.с.35-36). 
			Допитана 30.12.2010 року в якості обвинуваченої у ході досудового слідства ОСОБА_10., показання якої були оголошені у судовому засіданні, у присутності захисника, показала, що свою вину у предявленому обвинуваченні визнає частково, а саме визнає третій та четвертий епізоди щодо зняття грошей у “Ощадбанку” та банку “Демарк”, а інші епізоди предявленого їй обвинувачення вона не визнає(т.3 а.с.242-243).
			Допитана 25.01.2011 року в якості обвинуваченої у ході досудового слідства ОСОБА_10., показання якої були оголошені у судовому засіданні, у присутності захисника, показала, що вину у предявленому обвинуваченні визнаю частково, а саме визнає два епізоди зняття грошей в банках “Демарк” та “Ощадбанк”, а також епізод, коли була підроблена довіреність від імені ОСОБА_12. ОСОБА_14 Не визнає кваліфікуючої обставини - вчинення злочину організованої групою. 
			ОСОБА_11. знайшов ОСОБА_14, і вони всі, тобто вона, ОСОБА_11. та ОСОБА_12. зробили довіреність, за допомогою якої вони зняли грошові кошти в банках “Ощадбанк” та “Демарк”. Гроші вони поділили на двох, вона та ОСОБА_12., а вона потім віддавала частку грошей ОСОБА_11. 
			Дачу вони продавали разом із ОСОБА_11. по довіреності від ОСОБА_4. на ОСОБА_11. До продажу гаража вона відношення не має. Гараж продавав ОСОБА_4. за довіреністю від свого батька ОСОБА_12., а вона тільки була присутня при цьому. ОСОБА_4. був у курсі того, що він продає гараж, і гроші отримав особисто. 
			Вона брала гроші у ОСОБА_2., але в банк їх не ложила. Вона їх витратила на виплату моральної шкоди за квартиру ОСОБА_12. по АДРЕСА_5
			Квартиру по АДРЕСА_5 продавав ОСОБА_4. за довіреністю свого батька. Гроші від продажу квартири отримала вона особисто, а ОСОБА_11. за їх домовленістю поклав гроші у банки, щоб отримати відсотки та віддати борг ОСОБА_2 
			Квартиру по АДРЕСА_9 продавав ОСОБА_4. за довіреністю ОСОБА_12., а вона дійсно заплатила гроші у сумі 500 доларів США за дозвіл опікунської ради на продаж квартири, однак вважала, що даний договір справжній. Щодо залишку грошей відповідати відмовилась на підставі ст. 63 Конституції України.
			Пенсійну картку ОСОБА_4. оформлював за довіреністю свого батька. Картка дійсно була у неї, вона знімала з неї гроші, які витрачала на ОСОБА_4., зі згоди якого, картка знаходилась у неї. 
			ОСОБА_1. до неї привела ОСОБА_2., та попросила допомогти їй оформити документи на право вступу у спадщину її онуки. Вона спочатку цим зайнялась, але коли зясувалось, що зі спадщиною дуже великі проблеми, то вона декілька разів запропоновувала повернути їй всі гроші, але ОСОБА_1. попросила її знайти чоловіка, який їй допоможе, а тому на момент затримання вона гроші не повернула. Фотокопію або ксерокс реєстру на право вступу у спадщину вона їй віддала тільки тому, щоб вона на деякий час відчепилась від неї(т.5 а.с.58-59).
			Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_12. свою вину у предявленому їй обвинуваченні по ч.5 ст.185, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358 КК України визнала частково та показала, що у лютому 2010 року вона почала проживати разом з ОСОБА_25. у його квартири по АДРЕСА_13. На при кінці лютого 2010 року вона на вулиці зустріла ОСОБА_4., дружиною якого була її тітка, який виписався із лікарні у с.Халявін. ОСОБА_4. плакав, казав, що йому сумно жити одному, що у нього у квартирі відсутнє світло. Вона запропонувала ОСОБА_4. пожити разом з ними, на що він погодився, при цьому деякий час проживав разом з дочкою ОСОБА_17. ОСОБА_4. сказав, що його квартира на АДРЕСА_9 пуста, і її можливо кому-небудь здати. Через ОСОБА_25. вона познайомилась з ОСОБА_11., який потім привіз ОСОБА_10., і вони про щось довго розмовляли з ОСОБА_4., але про що вона не знає, оскільки при розмові присутня не була. Весною 2009 року або 2010 року ОСОБА_4. їй повідомив, що квартира по АДРЕСА_5, опечатана, а також він показав документи на імя ОСОБА_12., в яких було вказано, якщо впродовж півтора місяця не погасити 100000 грн. моральної школи, то ця квартира буде продана з аукціону. Вона телефонувала ОСОБА_10 і просила, щоб вона допомогла у цьому питанні, оскільки ОСОБА_4. опиниться на вулиці. Приблизно через два тижні ОСОБА_4. попросив сходити з ним на квартиру по вул. Волковича, щоб забрати якісь особисті речі, а коли вони приїхали, то там вже знаходилась ОСОБА_10. та ОСОБА_11., який знаходився у машині. ОСОБА_4. дістав папку з документами, якими саме не знає, та віддав ОСОБА_10 Через деякий час їй зателефонувала ОСОБА_10. та сказала, що вона знайшла чоловіка, який вивчить дані ОСОБА_12. та розпишеться за нього у нотаріуса, а також сказала їй, щоб на це був готов ОСОБА_4. У час, коли вони домовились, вона з ОСОБА_4. пішла на квартиру по АДРЕСА_5 куди привезли ОСОБА_14. Вона, ОСОБА_4., ОСОБА_10. та ОСОБА_14. піднялись у квартиру, а ОСОБА_11. залишився у машині. Вона дала ОСОБА_14 аркуш паперу з даними ОСОБА_12., а також документи, щоб ОСОБА_14. спробував виконати підпис ОСОБА_12. ОСОБА_14. спробував, і у нього виходило підробити підпис ОСОБА_12. Потім вона, ОСОБА_10., ОСОБА_14., ОСОБА_4. та ОСОБА_11. поїхали до нотаріуса. Вона та ОСОБА_10. зайшли до нотаріуса, розповіли, що чоловік, який хоче дати довіреність, не може ходити. Нотаріус вийшла до машини, спитала дані у ОСОБА_14., який їй відповів, після чого нотаріус зайшла до контори, а через десять хвилин винесла оригінал довіреності та її копію. ОСОБА_14. розписався у довіреності, при цьому із машини не виходив. Нотаріус дивилась паспорт ОСОБА_12. у кабінеті, а потім дивилась на ОСОБА_14., при цьому у машині стекла були затемнені. Нотаріус віддала їй довіреність, і все це було зроблено, щоб допомогти потерпілому ОСОБА_4., а саме, щоб він не втратив квартиру, при цьому вона розуміла, що її дії кримінально карані. Потім, дати не памятає, але вона, ОСОБА_10., ОСОБА_4. та ОСОБА_11. поїхали до “Ощадбанку”, де вона надала цю довіреність, а ОСОБА_10. написала заяву на отримання коштів, яку вона підписала, і наступного дня вони поїхали отримувати гроші. Гроші у сумі приблизно 32000 грн. отримувала вона, при цьому поряд з нею були ОСОБА_10. та ОСОБА_4. Ці гроші ОСОБА_4. поклав у кульок, але потім вона забрала ці гроші у ОСОБА_4., з яких 20000 грн. віддала ОСОБА_10, яка казала, що вона працівник банку, а тому частину грошей положить у банк з отриманням відсотків, а частину використає на сплату боргу ОСОБА_12. 10000 грн. із цих грошей вона залишила собі, які витратила на побутову техніку, продукти харчування та одяг. Також вона, ОСОБА_10., ОСОБА_4, ОСОБА_25. та ОСОБА_11. їздили у банк “Демарк”, де вона надала довіреність, а ОСОБА_10. написала заяву на отримання грошей з рахунку ОСОБА_12., яку вона підписала. У банку “Демарк” вона отримала понад 50000 грн., з яких 10000 грн. узяла собі, і які витратила на побутову техніку та ювелірні вироби, а інші гроші віддала ОСОБА_10 ОСОБА_4. сам казав їй, щоб вона гроші віддала ОСОБА_10 26.08.2010 року до неї приходила ОСОБА_10., яка передала їй 1500 доларів США, і сказала, що ці гроші передав ОСОБА_4. ОСОБА_16, яка тоді жила разом з нею.
			ОСОБА_10. не пропонувала їй споювати ОСОБА_4., щоб заволодіти його майном. Вона ОСОБА_4. не споювала, а ОСОБА_11. не привозив спиртні напої, щоб споювати ОСОБА_4., і він також не споював ОСОБА_4. Вона нічого ОСОБА_10 про майно ОСОБА_12. та ОСОБА_4. не розповідала, оскільки ОСОБА_10 це було відомо від ОСОБА_4. Про гроші на рахунках у “Ощадбанку” та банку “Демарк” їй сказав ОСОБА_4. Вона визнає, що викрала гроші у ОСОБА_12., коли зняла гроші з рахунків, а також підроблення довіреності на імя ОСОБА_14. Вчинення злочинів по цим епізодам вона визнає, а до інших злочинів вона ніякого відношення не має, у їх вчиненні участі не приймала. Ніякої організованої групи не було, до її складу вона не входила, ніяких планів ОСОБА_10. не розробляла. Гроші у банках вона викрала особисто, ОСОБА_10. та ОСОБА_11. до викрадення грошей ніякого відношення не мають. У ході досудового слідства слідчим ОСОБА_32. до неї був застосований психологічний тиск, а тому вона деякі свої показання не читала, оскільки слідчий ОСОБА_32. її торопив, а в інших випадках, слідчий друкував її показання так, як було необхідно йому. Коли вона йому казала їх передрукувати, то він кричав та погрожував негативними для неї наслідками, а тому її показання у ході досудового слідства не відповідають дійсності. 
			Підсудна надала суду письмову заяву від 10.02.2012 року(т.7 а.с.200), відповідно до якої вважала необхідним уточнити свої показання, які надала у судовому засіданні, та вказала, що все вона робила з відома ОСОБА_4., що гроші у сумі 1500 доларів США, отримані нею від ОСОБА_10., були передані їй ОСОБА_4. та призначались для його дочки ОСОБА_16, яка на той час проживала у неї. Показання у ході досудового слідства вона давала під тиском слідчого ОСОБА_32., ніякої організованої групи між ними не було, вона не з ким та ні про що не домовлялась. Ніякого відношення до продажу квартир, гаража та дачі не має. Свою вину у знятті грошей з депозитних рахунків визнає повністю. 
			Допитана 15.11.2010 року в якості підозрюваної у ході досудового слідства ОСОБА_12., показання якої були оголошені у судовому засіданні, показала, що у 2007 році або 2008 році вона змінила своє прізвище на ОСОБА_36, а раніше її прізвище було ОСОБА_36. Прізвище вона змінила із-за того, що у неї була депортація із Туреччини, Італії, Іспанії, Польщі, а тому вона вирішила змінити своє імя та прізвище, щоб була можливість виїхати за кордон. 
			Коли вона мешкала з ОСОБА_25. за адресою:м. Чернігів, АДРЕСА_13, то вона забрала ОСОБА_4 мешкати до ОСОБА_25., оскільки у ОСОБА_4. було дуже погано зі здоровям, і за ним необхідно було доглядати. 
			Потім знайомий ОСОБА_25. ОСОБА_11 запропонував їй продати квартиру по АДРЕСА_5, де мешкав батько ОСОБА_4. Через деякий час ОСОБА_11. приїхав із жінкою на імя ОСОБА_10. Вона ОСОБА_10 розповіла, що ОСОБА_4 мешкає у них, що він багато пє, що необхідно виплатити моральну шкоду сімї потерпілих або заберуть квартиру. ОСОБА_10 сказала, що зможе допомогти, але необхідно продати квартиру. Також вона розповіла, що у ОСОБА_4 є гараж, дача та квартира по АДРЕСА_9. ОСОБА_10 відразу ж запропонувала продати дачу і запитала у неї, чи є у неї якісь документи. Вона сказала, що документів у неї нема, але можливо вони є у квартирі ОСОБА_4. по АДРЕСА_14. ОСОБА_4 сам віддав ключі від квартири ОСОБА_10, і вона разом з нею поїхала на квартиру по АДРЕСА_14. ОСОБА_10, коли попала у квартиру, почала шукати документи. Які саме, ОСОБА_10 шукала та забирала документи, вона не знає. 
			ОСОБА_10 сказала, що вона знайшла документи на дачу, і що вона буде починати продаж дачного будинку. Через деякий час ОСОБА_10, знаходячись у них дома, сказала, що з продажем дачного будинку у неї нічого не вийшло, оскільки дачний будинок забрали працівники міліції. Потім вона запропонувала їм продати гараж. Весь час ОСОБА_4 знаходився у них, а ОСОБА_11. привозив ОСОБА_4 горілку, тобто, майже весь час він був пяний. 
			Через деякий час, ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11. приїхали до мене, і сказали, що необхідно їхати до нотаріуса, на що вона погодилась. По дорозі, у автомобіль сів чоловік, а ОСОБА_10 сказала, що цей чоловік буде підписувати довіреність на продаж гаража замість ОСОБА_4. Той чоловік сказав, що його звуть ОСОБА_5, і тоді вона йому назвала дату та рік народження ОСОБА_12., та де він мешкає. Коли той чоловік все запамятав, то вони приїхали до нотаріуса, до якого зайшли вона та ОСОБА_10. ОСОБА_10 нотаріусу сказала, що власник знаходиться в автомобілі, і нотаріус вийшла із приміщення, подивилась на нього, нічого не питала, і вони оформили на неї довіреність на право розпоряджатись всім майном, яку підписали вона та той чоловік. Відразу ж ці документи (мій паспорт і довіреність на право розпоряджатись майном) забрала ОСОБА_10. 
			Якось ОСОБА_10 їй сказала, що у квартирі ОСОБА_4 знайшла документи, які підтверджували, що у ОСОБА_12. у двох банках є рахунки, на яких є гроші, і запропонувала їй зняти гроші з рахунків, на що вона погодилась. Потім вона, ОСОБА_11. та ОСОБА_10 приїхали у “Ощадбанк”. У ОСОБА_10 був її паспорт та довіреність, яку вони оформили раніше. Там вона написала заяву про закриття рахунку ОСОБА_4, після чого вона отримала дозвіл на зняття цих грошей, і потім вона у банку забрала гроші в сумі приблизно 30 000 грн. ОСОБА_10 відразу ж всі ці гроші забрала собі, а їй віддала 5 000 грн. або 10 000 грн. За ці гроші вона разом з ОСОБА_25 С. придбали побутову техніку.
			Потім ОСОБА_10 сказала, що у банку “Демарк” є гроші ОСОБА_12., і вона запропонувала забрати ці гроші, на що вона з ОСОБА_25 погодились. Вони у чотирьох: ОСОБА_25 С., вона, ОСОБА_10 та ОСОБА_11., їздили у банк “Демарк”, де їй віддали гроші у сумі приблизно 50000 грн. Коли вона отримувала гроші, то розписувалась на квитанції. Гроші відразу ж забрала ОСОБА_10, а їм дала десь 400 грн. 
			З приводу продажу квартири по АДРЕСА_14, яка належала ОСОБА_12., то коли вона знаходилась дома у ОСОБА_25 С., до них приїхала ОСОБА_10, яка віддала їм з ОСОБА_11 1500 доларів США, та сказала, що ці гроші за продаж квартири ОСОБА_4. Заходів фізичного та психічного тиску з боку працівників міліції до неї не застосовувались(т.2 а.с.89-91). 
			Допитана 17.11.2010 року в якості обвинуваченої у ході досудового слідства ОСОБА_12., показання якої були оголошені у судовому засіданні, показала, що вона розповіла ОСОБА_10, що у ОСОБА_4 є гараж, дача, квартира по АДРЕСА_9 та квартира його батька. ОСОБА_10 відразу ж запропонувала продати дачу, запитала її, чи є у неї якісь документи, а вона сказала, що можливо вони є у квартирі ОСОБА_4 по АДРЕСА_14. Саме тоді ОСОБА_10 їм запропонувала обманути ОСОБА_4, скориставшись тим, що він пє, продовжувати “утримувати” його постійно пяним, і забрати все його майно, і саме тоді вона всім їм розповіла, що кожен із них повинен робити.
			Вину в предявленому обвинуваченні вона визнає у повному обсязі, але не згодна із сумою, яка вказана у постанові про притягнення її як обвинуваченої, від продажу квартири ОСОБА_12. за адресою: АДРЕСА_5, оскільки вона з ОСОБА_25 С. від ОСОБА_10 отримала тільки 1500 доларів США, за надану ними їй допомогу, а саме за те, що вони утримували ОСОБА_4. дома у ОСОБА_25, а також за те, що згідно з їх, ОСОБА_25, ОСОБА_10. та ОСОБА_11. домовленістю ОСОБА_25 С. постійно пив з ОСОБА_4, щоб він весь час, коли його “обробляла” ОСОБА_10, тобто вмовляла погодитись на продаж того або іншого майна, був пяний і не розумів, що саме, та де саме, він підписував. Ця розмова відбулась між ними з самого початку, тобто, коли вона та ОСОБА_25 через ОСОБА_11. познайомились з ОСОБА_10. Вона запропонувала всім “оброботати” ОСОБА_4, продати його майно, та заробити трохи грошей, і вони на все це погодились. ОСОБА_10 їм розповіла, що вона буде займатись оформленням документів, говорити всім, що саме, і коли необхідно буде робити, що вона буде розпоряджатись фінансами, які вони отримають. ОСОБА_25 повинен був разом з ОСОБА_11. “тримати” ОСОБА_4 “на стакані”, щоб той постійно був пяний. Також ОСОБА_11. всіх їх возив під час оформлення документів та зняття грошей з рахунків банків. Вона, згідно із вказівкою ОСОБА_10., повинна була також утримувати ОСОБА_4, заспокоювати його, щоб він не хвилювався, оскільки він їй довіряв, і один раз, за вказівкою ОСОБА_10., оформила на себе довіреність на право розпоряджатись майном ОСОБА_12., щоб зняти його гроші з банку. 
			ОСОБА_4 віддав ключі від квартири по вул. Волковича, і вона їздила з ОСОБА_10 на квартиру, де ОСОБА_10 шукала документи та знайшла документи на дачу. ОСОБА_4 знаходився у них, а ОСОБА_11. привозив ОСОБА_4 горілку, тобто, майже весь час він був пяний. Підтвердила обставини оформлення на неї довіреності у нотаріуса на право розпоряджатись всім майном за допомогою ОСОБА_5, який представився ОСОБА_13, зняття грошових коштів ОСОБА_12. у “Ощадбанку” у сумі приблизно 30000 грн., які забрала ОСОБА_10, а їй віддала 5000 грн. або 10000 грн., які вона витратила на побутову техніку, зняття грошей у банку “Демарк” у сумі біля 50000 грн., які забрала ОСОБА_10, тобто, надала показання, аналогічні показання в якості підозрюваної.
			З приводу продажу квартири по АДРЕСА_14, яка належала ОСОБА_12. показала, що вони, за вказівкою ОСОБА_10., тримали ОСОБА_4 у них дома, а потім ОСОБА_10. та ОСОБА_11. забрали його від їх та кудись повезли, і його доволі довго не було, приблизно два-три тижня. Потім до них додому приїхала ОСОБА_10, яка віддала їм гроші у сумі 1 500 доларів США, і сказала, що це їх доля, яку вона їм віддає за їх допомогу під час продажу квартири ОСОБА_4. Заходів фізичного та психічного тиску з боку працівників міліції до неї не застосовувались(т.2 а.с.117-119). 
			Допитана 27.12.2010 року в якості обвинуваченої у ході досудового слідства ОСОБА_12., показання якої були оголошені у судовому засіданні, надала показання, аналогічні показання в якості обвинуваченої 17.11.2010 року, та доповнила, що вона на підставі тієї довіреності, яку вона зробила за вказівкою ОСОБА_10., разом з нею знімала пенсію ОСОБА_12., яка була у нього трохи більше 3000 грн. Гроші вони ділили на чотирьох, а потім, коли вона посварилась з ОСОБА_10., то ОСОБА_10. зробила пластикову картку на імя ОСОБА_4, якою потім користувалась, і яку потім працівники міліції знайшли під час обшуку у ОСОБА_11.(т.3 а.с.158-160).
			Допитана 24.01.2011 року в якості обвинуваченої у ході досудового слідства ОСОБА_12., показання якої були оголошені у судовому засіданні, підтвердила обставини: знайомства з ОСОБА_10. та ОСОБА_11.; її розповіді ОСОБА_10 про майно ОСОБА_4.; щодо пропозиції ОСОБА_10. обманути ОСОБА_4, скориставшись тим, що він пє, для чого “утримувати” його постійно пяним, і забрати все майно; розподілу ОСОБА_10. ролей собі, для неї та ОСОБА_11.; її поїздки з ОСОБА_10. на квартиру по вул. Волковича, де ОСОБА_10. шукала документи, і що в автомобілі ОСОБА_11. вона сказала, що знайшла паспорт ОСОБА_4, документи на гараж, садибну ділянку та ще якісь документи. Крім того, ОСОБА_12. підтвердила факт оформлення довіреності від ОСОБА_12. на неї за допомогою ОСОБА_14., якого знайшов ОСОБА_11.; зняття грошей з рахунків ОСОБА_12. у “Ощадбанку” та банку “Демарк” у сумі відповідно майже 31000 грн. та 52000 грн., які вони поділили втрьох, тобто вона, ОСОБА_10. та ОСОБА_11. 
			Також ОСОБА_12. показала, що ОСОБА_10. сказала, що дачу можливо продати за допомогою садової книжки на ділянку, і вона, ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_25. поїхали дивитись на дачу у садовому товаристві “ІНФОРМАЦІЯ_5” та гараж у автокооперативі № 24, і ОСОБА_10 сказала, що вони будуть займатись продажем дачі, на що вона та ОСОБА_11. погодились. ОСОБА_10 почала шукати покупця на дачу шляхом надання оголошень у газету, а через деякий час їй сказала, що дачу вони продати не змогли. 
			Потім вони всі вирішили займатись продажем квартири ОСОБА_12. по АДРЕСА_5, і ОСОБА_10. їй сказала, щоб вона умовила ОСОБА_4 поїхати до батька, і щоб він узяв від нього довіреність на право розпоряджатись його майном, що вона і зробила. Потім ОСОБА_4, ОСОБА_11., ОСОБА_10. та сусідка ОСОБА_4 поїхали в м.Шепетівку до ОСОБА_12. Продаж квартири ОСОБА_12. відбувся на при кінці жовтня 2009 року за 28 000 доларів США. 
			Свою вину вона визнаю частково тому, що вона не приймала участі у продажу квартири по АДРЕСА_9 грошей від продажу дачі та гаража вона не отримала, а пенсію ОСОБА_4 вона особисто знімала тільки два або три рази. 
			Заходи фізичного та психічного тиску з боку працівників міліції до неї не застосовувались(т.5 а.с.134-136). 
			Будучи допитаною 05.05.2011 року в якості обвинуваченої у ході досудового слідства ОСОБА_12., показання якої були оголошені у судовому засіданні, повністю підтвердила свої показання, які були нею надані в якості обвинуваченої 24.01.2011 року(т.6 а.с.15-17).
			Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_11. свою вину у предявленому обвинуваченні по ч.5 ст.185, ч.2 ст.209, ч.4 ст.190, ч.3 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358 КК України визнав повністю та показав, що весною 2009 року через ОСОБА_25. познайомився з ОСОБА_12, яка просила здати квартиру ОСОБА_4. по АДРЕСА_9. З цим питанням він звернувся до ОСОБА_10., яка пообіцяла допомогти. Потім зясувалось, що батько ОСОБА_4. повинен був заплатити моральну шкоду у сумі 100000 грн. ОСОБА_10., дізнавшись про це, вирішила допомогти у вирішенні цієї проблеми. ОСОБА_10. попросила його оформити довіреність від ОСОБА_4. на себе. У нотаріуса ОСОБА_4., коли підписував довіреність, то був тверезий, все читав та підписував, і довіреність давав добровільно. Тоді ОСОБА_4. жив у ОСОБА_12, яка його утримувала, і він памятає розмову, коли ОСОБА_10. казала ОСОБА_4. та ОСОБА_12., що поки грошей нема, то необхідно продати дачу, щоб отримати трохи грошей, але на що не знає. Він їздив з ОСОБА_10. на дачу, де був покупець, і де він написав та підписав усі необхідні документи. ОСОБА_10. отримала від покупця дачі приблизно 2000 доларів США. Куди потім “пішли” ці гроші він не знає, але з них ОСОБА_10. давала йому гроші на бензин та сигарети. Потім, він не памятає при яких обставинах, але сталося так, що ОСОБА_10. та ОСОБА_4. вирішили продавати гараж, при цьому ОСОБА_4. був згодний на продаж гаража і особисто підписував документи щодо його продажу. ОСОБА_4. покупець передав 4000 доларів США, про що ОСОБА_4. написав розписку, а потім ці гроші ОСОБА_4. передав ОСОБА_10 У звязку з тим, що необхідно було платити моральну шкоду за ОСОБА_12., то ОСОБА_10. просила його звозити її до вязниці, де відбував покарання ОСОБА_12., на що він погодився. У м. Шепетівку їздили ОСОБА_10., ОСОБА_4. та ОСОБА_2. Він у цих поїздках був у ролі водія, і що відбувалось у вязниці, йому невідомо, оскільки він навіть не виходив із машини. На той момент він зрозумів, що ОСОБА_10. знайома з ОСОБА_2., а з подальших подій, він зрозумів, що ОСОБА_2. просила ОСОБА_10. продати її квартиру. При укладенні договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_2., до нотаріуса ходили ОСОБА_10. та ОСОБА_2., і що там відбувалось йому невідомо, оскільки він із машини не виходив. Коли ОСОБА_2. та ОСОБА_10. повернулись та сіли у машину, то ОСОБА_10. забрала всі гроші собі та сказала, що покладе їх у банк під відсотки, а ОСОБА_2 дала 1000 або 1500 доларів США. Щодо цього епізоду він більше нічого повідомити не може. Потім ОСОБА_10. просила його відвезти її та ОСОБА_4. до нотаріуса, так як повинна була продаватись трьохкімнатна квартира ОСОБА_4. Що відбувалось у нотаріуса йому невідомо, оскільки він був у машині. Гроші, отримані від продажу квартири ОСОБА_4., ОСОБА_10. попросила його покласти на рахунки у банки, так як у неї були якісь проблеми з паспортом. Він відкрив два рахунки у банку “ОТП” та “Ексимбанк”, і поклав на один рахунок 7000 доларів США, а на іншій 5000 доларів США. Наскільки він зрозумів, то суму грошей, що залишилась від продажу квартири, ОСОБА_10. використала на погашення моральної шкоди за ОСОБА_12. Потім ОСОБА_4. добровільно погодився на переїзд до приватного будинку для проживання. ОСОБА_10. знайшла приватний будинок у с. Гущин, і він, на її прохання, возив туди її та ОСОБА_4., який подивився будинок, і він йому сподобався. Після цього ОСОБА_10. продавала квартиру ОСОБА_4. по АДРЕСА_9. Коли він привозив ОСОБА_4. до нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_9, то ОСОБА_4. був у адекватному стані, квартиру продавав добровільно. Щодо ОСОБА_1., то він, можливо, двічі підвозив ОСОБА_10. на вул.Рокосовського до ОСОБА_1., а із їх розмов йому стало зрозуміло, що ОСОБА_10. допомагає ОСОБА_1. оформлювати якісь документи на квартиру. У його присутності ОСОБА_10. брала у ОСОБА_1. тільки 1000 грн. на оформлення документів. З приводу довіреності, виписаної на ОСОБА_12, то його ОСОБА_10. попросила знайти чоловіка схожого на ОСОБА_12., щоб з його допомогою отримати довіреність на ОСОБА_12 Він розумів, що це незаконно, але сам ОСОБА_4. був не проти цього, а крім того ОСОБА_10. казала, що вони знімуть гроші, після чого будуть якісь гроші на утримання дочок ОСОБА_4. ОСОБА_16 та ОСОБА_17. Він знайшов ОСОБА_14., який проживав недалеко від нього, і який, якщо до нього не приглядатись, був схожий на ОСОБА_12. Він пояснив ОСОБА_14, що чоловік перебуває у вязниці, і що у нотаріуса необхідно виконати роль того чоловіка, що отримати довіреність, на що ОСОБА_14. погодився за 200 грн. За це від ОСОБА_10. він отримав 500 грн. До нотаріуса поїхали він, ОСОБА_10., ОСОБА_12. та ОСОБА_14. Коли нотаріус підійшла до машини, стекла якої були затемнені, то вона особо і не дивилась на ОСОБА_14., а дала йому журнал та довіреність, в яких ОСОБА_14. розписався, не виходячи з машини. Таким чином була оформлена довіреність на ОСОБА_12 на зняття грошей ОСОБА_12. Коли була отримана ця довіреність, то ОСОБА_10., через декілька днів, просила його відвезти ОСОБА_12 та її до банку. Наскільки пригадує, до банку він також возив ОСОБА_4. Що відбувалось у “Ощадбанку” та банку “Демарк”, він не знає, оскільки із машини не виходив. Коли всі повернулись до машини, то наскільки він зрозумів, вони зняли гроші, але у кого вони були не знає. Після поїздки до “Ощадбанку” він отримав від ОСОБА_10. гроші, але скільки не памятає. 
			Розмов між ним, ОСОБА_12. та ОСОБА_10. про продаж майна ОСОБА_4. не було. ОСОБА_10. йому вказівок споювати ОСОБА_4. не давала, що зазначив сам ОСОБА_4. ОСОБА_12. також не споювала ОСОБА_4. ОСОБА_10. купувала ОСОБА_4. продукти харчування та одяг, і вона запропонувала ОСОБА_4. поїхати відпочити на річку Десна, на що ОСОБА_4. погодився. На річку він та ОСОБА_10. привозили ОСОБА_4. продукти харчування. ОСОБА_10. йому телефонувала та сказала, що необхідно зїздити до нотаріуса, при цьому необхідно забрати ОСОБА_4., дочку ОСОБА_37. та її подругу. Коли у машині ОСОБА_4. казав дівчатам хто з них ОСОБА_16, а хто ОСОБА_17, то він зрозумів, що вони їдуть оформлювати квартиру ОСОБА_4., і навіщо дівчата, при цьому ОСОБА_4. був повністю адекватним та розумів, що робить. Він повністю визнає вину, але не визнає свого перебування у організованій групі, оскільки ніякої попередньої змови між ОСОБА_10., ОСОБА_12. та ним не було. Взагалі він з ОСОБА_12. практично не спілкувався. Ніякого розподілу ролей між ними не було, ніяких планів ніхто не складав. Фактично він визнає свою вину тільки по епізоду ОСОБА_14. Грошей від продажу дачі, гаража, квартир, після зняття з рахунків у банках, він не отримував, але ОСОБА_10. давала йому гроші 50 доларів США, 100 доларів США після продажу гаража, 600-800 грн. на ремонт машини, а потім 1000 грн. він знімав з картки на ремонт машини, а також купував зимову гуму на машину. Також він знімав гроші зі свого рахунку, і також ОСОБА_10. давала йому гроші, але скільки він знімав та скільки йому ще грошей давала ОСОБА_10., не памятає. У його присутності ОСОБА_10. не представлялась юристом або працівником банку ОСОБА_1. та ОСОБА_2
			Які він давав показання слідчому не памятає. Свої показання слідчому він підписував, але не читав їх, при цьому можливість їх прочитати йому надавалась. Не памятає, чи давав він слідчому такі показання, як надав у судовому засіданні. Будь-які незаконні заходи до нього з боку працівників міліції не застосовувались. Після оголошення його показань у ході досудового слідства, підсудний ОСОБА_11. показав, що не знає звідки узялись такі показання, але підписані вони ним особисто, при цьому він їх не читав.
			Після допиту у судовому засіданні свідка ОСОБА_32., підсудний показав, що у нього немає претензій до слідчого ОСОБА_32. з приводу проведення його допитів. Слідчий ОСОБА_32. надавав йому можливість знайомитись з протоколами його допитів, читати їх, але він їх не читав. 
			Допитаний 03.11.2010 року в якості підозрюваного у ході досудового слідства ОСОБА_11., показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що у серпні місяці 2008 року він познайомився з ОСОБА_10. ОСОБА_25 С. їм повідомив, що у м. Чернігові по АДРЕСА_5 є трьохкімнатна квартира, якою можна заволодіти. Також ОСОБА_11 пояснив, що власник квартири перебуває в місцях позбавлення волі, а його син ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями і може продати свою квартиру, гараж та дачу. ОСОБА_10. попросила ОСОБА_25. познайомити їх з ОСОБА_4, а йому сказала, що розмову буде вести вона, а він особисто повинен буде випивати разом з ОСОБА_4, щоб коли він був пяний, отримати від нього згоду на продаж його нерухомості, і він на це погодився. Вже на той час він повністю слухався ОСОБА_10, виконував всі її вказівки, оскільки вона була дуже власною жінкою, та у неї були звязки у сфері продажу нерухомості, і вона всі питання, які виникали у їх спільній діяльності, вирішувала особисто, а йому залишалось тільки робити те, що вона каже. 
			Коли, через деякий час, вони прийшли до ОСОБА_25 додому, то ОСОБА_4 знаходився у нього. Вони почали випивати, тобто, він робив те, що йому казала ОСОБА_10, тобто пив з ОСОБА_25 та ОСОБА_4, а ОСОБА_10 його потроху “обробляла”, тобто розповідала йому, що він погано живе, погано харчується, і за її допомогою може вирішити всі свої проблеми, а саме продати зайву йому нерухомість та жити добре. Внаслідок даної розмови ОСОБА_4 погодився продати дачу та гараж. Через день або два, ОСОБА_10 йому телефонувала та сказала, що дачу можливо продати за допомогою садової книжки на ділянку. Потім вони поїхали до ОСОБА_4 додому на АДРЕСА_14, де вони знайшли садову книжку, після чого ОСОБА_10 знайшла покупця, який заплатив 2000 доларів США, і ОСОБА_10 сказала, що він з нею заробили по 1000 доларів кожен, але гроші вона забрала собі. З даного продажу ОСОБА_4 нічого не заробив, тобто, ОСОБА_10 йому нічого не дала.
			Також, коли вони шукали книжку, то ОСОБА_10 у квартирі у ОСОБА_4 знайшла банківські рахунки, і ОСОБА_10, через деякий час, йому сказала, що на рахунках є гроші, але зняти їх без дозволу власника неможливо. У ОСОБА_36 знаходився паспорт ОСОБА_38 - батька ОСОБА_4 ОСОБА_4, і ОСОБА_10 запропонувала ОСОБА_25, ОСОБА_36 та йому схему, як зняти гроші. ОСОБА_10 сказала йому знайти схожого чоловіка, після чого він знайшов такого чоловіка, а ОСОБА_36 повинна була побути “онукою”, після чого нотаріус оформив довіреності на право зняття ОСОБА_36 грошей з рахунків та на право продажу гаража. Потім він, ОСОБА_10, ОСОБА_36 та ОСОБА_25 їздили у банки, і гроші знімали ОСОБА_36 з ОСОБА_10 у банку “Демарк” та в “Ощадбанку”.
			Потім він та ОСОБА_10 продали гараж ОСОБА_28. за 4000 доларів США, які залишились у ОСОБА_10, а якщо йому були потрібні гроші, то він міг їх брати. ОСОБА_4 вони нічого не дали. 
			ОСОБА_10 познайомилась з сусідкою ОСОБА_4 ОСОБА_2., а потім він, ОСОБА_10, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 поїхали до ОСОБА_12. у колонію. Перебуваючи там, на зустріч пішла ОСОБА_10, ОСОБА_2. та ОСОБА_4, де разом з нотаріусом оформили довіреність на продаж квартири. Знаходячись вже у близьких стосунках з ОСОБА_2., остання запропонувала продати свою квартиру, і щоб вони їй допомогли знайти покупця. Квартиру продали за 23000 доларів США, після чого, сівши у його машину, ОСОБА_10. запропонувала, щоб ОСОБА_2. відала їй гроші, мотивуючи тим, що вона є працівником банку, та положивши кошти на депозит, вона може отримувати за них більші відсотки. На дану пропозицію ОСОБА_2. погодилася та віддала їй гроші в сумі 22500 доларів США, а 500 доларів США ОСОБА_2 забрала із собою на власні потреби. У цей день йому ОСОБА_10. дала 100 доларів США, які він витратив на продукти харчування. 
			Після цього вони почали старанно займатися продажем квартири ОСОБА_12., яка відбулася на при кінці жовтня 2009 року за 28 000 доларів США. З даних грошей вони заплатили 100000 грн. моральної шкоди потерпілим, а гроші, що залишились, у сумі 15 000 доларів США, він, за вказівкою ОСОБА_10, положив на два свої рахунки:10 000 доларів США (ОТП-Банк) та 5 000 доларів США (Ехім-Банк). Дані гроші він разом з ОСОБА_10 міг у будь-який час знімати та витрачати на власні потреби. Також 2 000 доларів вони дали ОСОБА_25 за надану ним інформацію, що йому сказала ОСОБА_10, але чи віддала їх вона йому, не знає. 
			Після продажу трьохкімнатної квартири ОСОБА_4 переїхав у свою однокімнатну квартиру по АДРЕСА_9, і він та ОСОБА_10 почали займатися питанням щодо продажу цієї нерухомості. Через деякий час, вони дізнались, що у квартирі зареєстровані дві доньки ОСОБА_4, без згоди яких, та опікунської ради, неможливо здійснити продаж даної квартири. ОСОБА_10 сказала, що питання з опікунською радою вона вирішить самостійно. Коли було вирішено питання з опікунською радою, то вони почали продавати цю квартиру, а ОСОБА_10 на той час вже знайшла будинок у с. Гущино. 
			Вони продали квартиру за 21 000 доларів США, представивши нотаріусу двох підставних дівчат, яких знайшла ОСОБА_10 через свою знайому ОСОБА_37. Вони назвалися доньками ОСОБА_4., і поставили свої підписи про згоду продажу квартири. Гроші від продажу квартири ОСОБА_10 залишила собі, а він, як завжди, міг їх брати. Також із цих грошей ОСОБА_10 купила будинок у с. Гущин, куди вони перевезли ОСОБА_4, а у них залишилось 8000 доларів США. 
			На початку 2010 року вони почали займатися документами щодо продажу квартири по вул. Мстиславській. ОСОБА_10. повідомила йому, що їм потрібно поїхати до ОСОБА_1 та шахрайськими діями заволодіти грошима у сумі 1 000 доларів США, нібито на оформлення документів на продаж квартири. Приїхавши до неї, ОСОБА_10. зайшла у квартиру, де отримала гроші у сумі 5000 доларів США. Наскільки йому відомо, з цією квартирою були якісь проблеми по суду. Його знайомий ОСОБА_39 зробив ОСОБА_10 документи, які їй були потрібні, і зробив їх дуже добре. Він знає, що документи треба було “підробити”, а у суді ОСОБА_10 допомагали вирішувати питання ОСОБА_40. 
			Також ОСОБА_10. невідомим йому способом отримала пенсійну картку на прізвище ОСОБА_12., з якої знімала грошові кошти у банкоматах. 
			За гроші, які він отримував від ОСОБА_10. внаслідок їх діяльності, він заправляв автомобіль, купував побутову техніку, одяг, продукти харчування, вироби із золота, а також витратив їх на лікування дитини та жінки(т.1 а.с.132-134). 
			Допитаний 12.11.2010 року в якості обвинуваченого у ході досудового слідства ОСОБА_11., показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що вони вирішили займатись продажем квартири по АДРЕСА_5 де проживав ОСОБА_4. У цей час ОСОБА_10 познайомилась з сусідкою ОСОБА_4 ОСОБА_2, у процесі спілкування з якою, вони повідомили, що займаються проблемами сімї ОСОБА_4 та хочуть продати його квартиру, щоб погасити моральну шкоду, яку ОСОБА_12. повинен виплатити у сумі 100 000 грн. ОСОБА_2. їздила з ними у виправну колонію до ОСОБА_12. Потім, знаходячись вже у близьких стосунках, ОСОБА_2. запропонувала продати свою квартиру, і щоб він з ОСОБА_10 допомогли знайти покупця. Він з ОСОБА_10 знайшли покупця, якому продали квартиру за 23 000 доларів США. Коли він, ОСОБА_2. та ОСОБА_10. знаходились у машині, то ОСОБА_10. запропонувала ОСОБА_2 віддати їй гроші, мотивуючи тим, що вона є працівником банку, і положивши кошти на депозит, вона може отримувати за них більші відсотки. На дану пропозицію ОСОБА_2. погодилась і віддала гроші у сумі 22 500 доларів США, а 500 доларів США ОСОБА_2. забрала на власні потреби. У цей же день ОСОБА_10. дала йому 100 доларів США, які він витратив на продукти харчування. Через декілька днів у нього з ОСОБА_10 виникла розмова, щоб частину грошей віддати особам з кримінальним минулим для забезпечення зайняття незаконними видами діяльності, і оскільки на той час він вже повністю підпорядковувався ОСОБА_10, то він погодився.
			Потім показав, що ним, крім злочину, предявленого в обвинуваченні, було здійснено ще ряд злочинів, після чого ОСОБА_11. надав показання, аналогічні його показанням, наданих у ході його допиту в якості підозрюваного 03.11.2010 року(т.2 а.с.49-52). 
			Допитаний 22.01.2011 року в якості обвинуваченого у ході досудового слідства ОСОБА_11., показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що познайомився з ОСОБА_10., яка сказала, що вона займається нерухомістю. Потім їх ОСОБА_25. познайомив з ОСОБА_36, яка їм розповіла, що зараз у квартирі ОСОБА_25. проживає ОСОБА_4, батько якого знаходиться в місцях позбавлення волі, у що у власності ОСОБА_4 є дача, гараж, трьохкімнатна квартира по вул. Волковича, та ще якесь майно. ОСОБА_10. сказала, що можливо їм всім трохи заробити на цьому, а саме продати майно ОСОБА_4, і отримати з цього грошові кошти. Він та ОСОБА_36. погодились цим зайнятись. ОСОБА_10. сказала, що оскільки ОСОБА_4 пє, то щоб він нічого не запідозрив, і що він повністю довіряє ОСОБА_36, то вона повинна буде його споювати, та розповідати, що та коли, треба підписати, і таким чином тримати ОСОБА_4 постійно пяним та довірливим. Оскільки він майже не пив, то повинен був за цим планом, який йому запропонувала ОСОБА_10., привозити їм горілку, їжу, а ОСОБА_10. буде всім керувати та одночасно вона на перший час виділяла гроші на бензин та їжу з горілкою. 
			Підтвердив обставини повідомлені ним у ході допиту в якості підозрюваного, як вони втрьох “обробляли” ОСОБА_4.; його, ОСОБА_10. та ОСОБА_12. поїздки за документами на квартиру по АДРЕСА_5, де ОСОБА_10. знайшла паспорт ОСОБА_4, документи на гараж, на садибну ділянку, та ще якісь документи; оформлення довіреності від імені ОСОБА_12. на ОСОБА_12, використовуючи паспорт ОСОБА_12. та за допомогою ОСОБА_14.; зняття грошових коштів з рахунків ОСОБА_12. у “Ощадбанку” та банку “Демарк” у сумі 31000 грн. та 52000 грн., які він, ОСОБА_10. та ОСОБА_12. поділили на трьох.
			Щодо продажу дачної ділянки показав, що він, ОСОБА_10, ОСОБА_12. та ОСОБА_25. їздили дивитись дачу, яка розташована у садовому товаристві “ІНФОРМАЦІЯ_5” та гараж у автокооперативі № 24. Коли ОСОБА_10. знайшла покупця на дачу, і вони приїхали до голови садового товариства, то ін, як йому наказала ОСОБА_10., представився родичем ОСОБА_4, сказав, що той знаходиться у лікарні, і йому терміново потрібні ліки, і що він бажає продати будинок, розташований на даній ділянці садового товариства. Він написав заяву про виключення із членів садового товариства, а покупець жінка написала заяву на вступ до садового товариства, і її включили у члени садового товариства, а потім вона розрахувалась з ОСОБА_10. за саму дачу.
			Підтвердив обставини поїздки ОСОБА_10., ОСОБА_2., ОСОБА_4. та його у м. Шепетівку до ОСОБА_12. для отримання довіреності на ОСОБА_4.; продажу гаража ОСОБА_12. за 4000 доларів США, і що на укладення угоди вони возили ОСОБА_4., який, написавши заяву, не розумів, що фактично відмовився від гаража; продажу квартири ОСОБА_2. та отримання ОСОБА_10. грошей у сумі 22500 доларів США за продану квартиру від ОСОБА_2., при цьому ОСОБА_10. казала, що вона є працівником банку, та положивши кошти на депозит вона може отримувати за них більші відсотки; розміщення грошових коштів на рахунках у банках; продажу квартири ОСОБА_4. по АДРЕСА_9 коли ОСОБА_12. періодично випивала з ОСОБА_4., схиляла його до того, що йому буде краще жити у селі, та використання двох дівчат у нотаріуса замість доньок ОСОБА_4., і що грошей від продажу квартири ОСОБА_4. ніхто не повертав; отримання грошей від ОСОБА_1. 
			Щодо отримання пенсії ОСОБА_12. показав, що ОСОБА_10. та ОСОБА_12., коли були у квартирі у ОСОБА_4, то знайшли там пенсійну книжку останнього, і деякий час ОСОБА_12. знімала з неї гроші, які вони частково витрачали на себе. Потім ОСОБА_10 привезла ОСОБА_4 до приміщення “Ощадбанку”, де за допомогою довіреності, яку вони привезли із м.Шепетівки від ОСОБА_12. оформили заяву на видачу пластикової пенсійної картки, яку отримала ОСОБА_10., яка довгий час користувалась нею. Він також нею користувався, а потім картку працівники міліції вилучили у нього під час обшуку. Заходів фізичного та психічного тиску з боку працівників міліції до нього не застосовувалось(т.5 а.с.88-91).
			Будучи допитаним 05.05.2011 року в якості обвинуваченого у ході досудового слідства ОСОБА_11., показання якого були оголошені у судовому засіданні, повністю підтвердив свої показання, які були ним надані в якості обвинуваченого 22.01.2011 року(т.6 а.с.30-33).
			Допитана у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_2. показала, що з ОСОБА_12 перебувала у дружніх відносинах, і коли він перебував під вартою, на його прохання наглядала за ОСОБА_4., оскільки ОСОБА_4. зловживав спиртними напоями. Також ОСОБА_12. просив її наглядати за його квартирами. Вона проживала за адресою:м.Чернігів, АДРЕСА_14, тобто напроти квартири ОСОБА_12. Точно дати не памятає, але у 2009 році, вона познайомилась з ОСОБА_10., яка виходила із квартири АДРЕСА_5 що належала ОСОБА_12. ОСОБА_10. розповіла, що допомагає ОСОБА_4. з продажем квартири по АДРЕСА_14, оскільки необхідно виплатити моральну шкоду, яку присудили ОСОБА_12. ОСОБА_10. їй повідомила, що вона юрист за фахом та працює у банку, який опікується інтернатом, в якому знаходяться онуки ОСОБА_12. ОСОБА_10. також їй казала, що вона познайомилась з онуками ОСОБА_12., і що жаліє їх, а тому вирішила їм допомогти. Вона почала довіряти ОСОБА_10, вони почали спілкуватись, і ОСОБА_10. приходила до неї додому. У той час у неї була проблема з квартирою, оскільки частина квартири належала племіннику, а частина матері, і питання щодо остаточної власності на квартиру ніяк не вирішувалось, про що вона повідомила ОСОБА_10, яка запропонувала свою допомогу. ОСОБА_10. сказала, що у неї є знайомий суддя, який їй допоможе. ОСОБА_10. попросила у неї 500 доларів США для вирішення питання з квартирою, повідомивши їй, що немає необхідності ходити у судові засідання, оскільки питання буде вирішено без неї. Через деякий час ОСОБА_10. їй повідомила, що вже є рішення суду на її користь, і що їй необхідно зарахувати на депозитний рахунок суду 33 000 грн., оскільки у таку суму оцінили частину квартири, що належала племіннику. Вона перерахувала на депозитний рахунок суду 33 000 грн. Рішення суду ОСОБА_10. їй не давала, казала їй, що вона віддала рішення судовому виконавцю, і що суддя дозволив зняти з рахунку 10000 грн. Коли вони прийшли у банк знімати гроші, то ОСОБА_10. сказала їй, що всі гроші необхідно перевести на її рахунок у банку, для чого вона написала заяву. Знімати гроші вона пішла разом з ОСОБА_10., і коли вона зняла гроші у сумі 33000 грн., то гроші узяла ОСОБА_10., перерахувала їх, 10000 грн. віддала їй, а 23000 грн. ОСОБА_10. залишила у себе та сказала, що ці кошти необхідно буде покласти у сейф судді, і якщо щось піде не так, то тоді знову їх покласти на депозитний рахунок суду. ОСОБА_10. рішення суду їй так і не показала, питання щодо її квартири вирішено не було, а гроші, які забрала ОСОБА_10. у сумі 23000 грн. їй не повернула. 
			Також ОСОБА_10. просила у неї 5 000 грн., які, зі слів ОСОБА_10., були необхідні судовому виконавцеві на вирішення питання з квартирою ОСОБА_12., обіцяла їх повернути, але не повернула. 
			У квартирі АДРЕСА_5 певний час разом із ОСОБА_4. проживала ОСОБА_12., і сусіди їй казали, що у квартирі постійно вживали спиртні напої та відбувались бійки. До цієї квартири приходила ОСОБА_10., і їй відомо, що ОСОБА_10. приносила продукти ОСОБА_4., але ОСОБА_11. у цій квартирі вона не бачила. 
			Також ОСОБА_10. одного разу їй сказала, приблизно у вересні 2009 року, що необхідно поїхати до колонії, де відбуває покарання ОСОБА_12., щоб оформити довіреність на ОСОБА_4. для продажу квартири на АДРЕСА_14. Вона, ОСОБА_10., ОСОБА_4. та ОСОБА_11. поїхали у м.Шепетівку, де вона ходила на побачення з ОСОБА_12, якому вона казала, що вирішенням питання по погашенню моральної шкоди та продажем квартири займається ОСОБА_10., яка є юристом. У м.Шепетівка ОСОБА_10. знайшла нотаріуса, у присутності якого ОСОБА_12. підписав довіреність на ОСОБА_4. на право розпоряджатись всім майном. У той час, вона у квартирі, що знаходилась напроти квартири ОСОБА_12., не проживала, і ОСОБА_10. запропонувала їй продати цю квартиру. Оскільки вона довіряла ОСОБА_10, то погодилась, щоб ОСОБА_10. зайнялась продажем її квартири. ОСОБА_10. знайшла покупців, які придбали квартиру за 25 000 доларів США. Покупці дали 500 доларів завдатку, і у кого залишились ці кошти вона не памятає. 14.08.2010 року, коли був оформлений договір купівлі-продажу, то покупці квартири дали 24 500 доларів США, і вийшло так, що ці гроші опинились у ОСОБА_10., оскільки вона їх відразу забрала у нотаріуса, щоб перерахувати. Потім ОСОБА_10. запропонувала їй покласти ці гроші до банку на депозитний рахунок, сказала, що на ці кошти їй будуть нараховуватись пільгові відсотки, оскільки вона є працівником банку. Коли ОСОБА_10. пропонувала їй покласти гроші на депозитний рахунок, то при цьому був присутній ОСОБА_11. Вона погодилась на пропозицію ОСОБА_10., оскільки їй довіряла, і ОСОБА_10. їй віддала тільки 1 500 доларів США. Спочатку ОСОБА_10. віддавала їй відсотки, а потім перестала, і це було приблизно влітку 2010 року. Вона стала просити у ОСОБА_10., щоб вона зняла кошти з депозитного рахунку, але ОСОБА_10. казала, що це неможливо, оскільки не будуть виплачуватись відсотки, а крім того, необхідно чекати закінчення строку договору. Потім ОСОБА_10., на її неодноразові прохання надати їй договір депозитного рахунку, принесла їй договір, який подивились її діти та сказали, що цей договір сумнівний. Коли закінчився строк договору, то вона написала заяву до банку про перерахування їй коштів на рахунок, однак ніяких коштів їй не надійшло. Вона показала цей договір знайомому, який сказав, що договір підроблений, після чого вона написала заяву до міліції про те, що ОСОБА_10. заволоділа її грошима шляхом обману.
			Вона у 2010 році ще один раз їздила до ОСОБА_12. на прохання ОСОБА_10., оскільки необхідно було оформити довіреність від ОСОБА_12. на неї про “зняття” довічного утримання, оскільки був договір довічного утримання ОСОБА_4. ОСОБА_12., який стосувався квартири по АДРЕСА_9. Оскільки вона тоді довіряла ОСОБА_10, то погодилась поїхати до ОСОБА_12. Вона погодилась ще і тому, що раніше ОСОБА_12. просив її, щоб вона оформила його пенсію та потім отримувала її на утримання ОСОБА_4. та його дочок. Вона, ОСОБА_10., ОСОБА_4. та ОСОБА_11. їздили у м. Шепетівку, де на неї оформили довіреність від ОСОБА_12., відповідно до якої вона могла отримувати пенсію ОСОБА_12. та “зняти” довічне утримання з ОСОБА_4. Коли довіреність була оформлена, то всі документи залишились у ОСОБА_10. 
			Коли вони їздили у м. Шепетівку, то ОСОБА_10. заходила на територію колонії, але де вона там знаходилась, і чи була вона при підписанні довіреності, сказати не може. ОСОБА_11. при цих поїздках виконував роль водія, а ОСОБА_12. до поїздок ніякого відношення не мала. Матеріальних претензій до ОСОБА_11. та ОСОБА_12. вона не має. Потерпілій ОСОБА_1. вона представляла ОСОБА_10., як юриста. Коли вона давала показання слідчому, то події памятала краще. 
			Допитана у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_1. показала, що коли помер її зять ОСОБА_34., то зясувалось, що документи на квартиру за адресою: АДРЕСА_15, та на дачу у товаристві “Авіатор”, оформлені не на нього. Нотаріус їй сказала, що для того, щоб отримати право власності на квартиру та дачу, їй необхідно звертатись до суду для отримання рішення, на підставі якого можна буде оформити квартиру та дачу у власність. Вона шукала до кого їй звернутись, а коли перебувала у своєї знайомої ОСОБА_3., то до неї прийшла ОСОБА_10. з ОСОБА_2. Вона почула розмову між ними за якусь квартиру, а ОСОБА_3. сказала, що ОСОБА_10. їй може допомогти у її питанні. Оскільки вона довіряла ОСОБА_3. і ОСОБА_2. вважала порядною людиною, то звернулась зі своїм питанням до ОСОБА_10., яка сказала, що вирішить її питання. ОСОБА_10. брала у неї документи, і сама складала позовну заяву до суду, а їй сказала, що до суду їй ходити не треба, оскільки вона все зробить сама. Потім ОСОБА_10. сказала їй, що необхідно оформити довіреність на іншу жінку, яка буде займатись її питання, і вона оформила цю довіреність. Коли вона прийшла на засідання суду, то розгляд справи було відкладено, і ОСОБА_10. сказала, що повідомить їй, коли буде наступне судове засідання. Під час вирішення цього питання ОСОБА_10. просила у неї гроші на послуги БТІ, для передачі судді та для нотаріуса. ОСОБА_10. брала у неї спочатку 4000 грн. для передачі судді, потім узяла у неї 2000 доларів для нотаріуса, що він уклав договір купівлі-продажу квартири, а потім ОСОБА_10. брала у неї 3000 доларів для передачі судді для остаточного вирішення питання по квартирі та дачі. У суді питання щодо спадщини не вирішилось на користь її онуків, і вона з ОСОБА_10. домовилась зустрітись біля готелю “Україна”. Вона пішла на зустріч разом зі знайомою, оскільки їй було боязно йти на зустріч одній. ОСОБА_10. принесла їй якийсь документ, який був зроблений через Інтернет, а також сказала, що напише їй розписку про те, що отримала у неї 5000 доларів США. До початку судового розгляду ОСОБА_12 вона взагалі не знала. ОСОБА_10. пропонувала їй забрати гроші, які вона у неї брала, однак вона не забрала гроші у ОСОБА_10., оскільки вірила, що ОСОБА_10. зробить документи щодо спадщини. Ніяких претензій до ОСОБА_11. та ОСОБА_36. вона не має.
			Допитаний 02.12.2011 року у судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_4. показав, що після того, як його батька ОСОБА_12. посадили до вязниці, оскільки батько скоїв подвійне вбивство, то він опинився у лікарні з нервовим зривом. Коли його виписали із лікарні, то він прийшов у квартиру за адресою: АДРЕСА_5 У цей час зявилась ОСОБА_36., яка є його племінницею, і запропонувала йому пожити у неї. Коли, приблизно вісім місяців, він проживав разом з ОСОБА_12., яка познайомила його з ОСОБА_10., то вживав спиртні напої, якими його пригощали ОСОБА_11., ОСОБА_36 та її співмешканець. ОСОБА_36. знала, яке майно було у його батька. ОСОБА_10. запропонувала йому продати квартиру по АДРЕСА_14,19/22, сказала, що купить йому будинок у селі, що він забере дітей із інтернату та буде з ними жити у цьому будинку, на що він погодився. Потім була продана його квартира по АДРЕСА_5 при цьому квартира була продана ОСОБА_10. з його згоди. Потім він жив у квартирі по АДРЕСА_9 Йому купили нормальний будинок у с.Гущин, і цей будинок він бачив. ОСОБА_10. продала квартиру по вул. АДРЕСА_9, але як продала, він не знає. Він тільки памятає, що підписував у нотаріуса якісь документи. Квартира по вул.АДРЕСА_9 по документам належала йому, і у квартирі були зареєстровані діти, але як ОСОБА_10. змогла продати квартиру, де були зареєстровані діти, він не знає. ОСОБА_10. та ОСОБА_11. відвезли його на річку Десна у палатку, сказали йому трохи відпочити, а коли він відпочивав, то продали квартиру. Він їздив до батька у місця позбавлення волі разом з ОСОБА_10., ОСОБА_2. Їх возив ОСОБА_11. для того, щоб батько виписав на нього довіреність та все майно батька оформити на нього. ОСОБА_10. приїздила до нього у с.Гущин, яку возив ОСОБА_11., і привозила йому продукти харчування. До будинку у с.Гущин він вселився добровільно. 
			Потім у судовому засіданні була оголошена перерва до 14.20, але потерпілий ОСОБА_4. у судове засідання не зявився, а прокурор просив долучити до матеріалів справи копію протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_4. був затриманий працівниками патрульно-постової служби у нетверезому стані, і відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.178 КУпАП. 
			Зявившись у судове засідання 05.01.2012 року, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4. показав, що по цій справі нічого повідомити не може. Він памятає, що спочатку поїхав на річку Десна, а звідти поїхав у с. Гущин. Раніше він проживав у квартирі по АДРЕСА_9 і до нього приїхала ОСОБА_10, яку привіз ОСОБА_11., та запропонувала йому поїхати на річку та відпочити, на що він погодився. На річку Десна його на своїй машині повіз ОСОБА_11., при цьому ОСОБА_10. була разом з ним. На річці він проживав у палатці, а ОСОБА_11. привозив йому туди продукти харчування, але спиртних напоїв йому туди не привозив. ОСОБА_11. був у ролі водія, постійно був за кермом, і не був присутнім при вжитті спиртних напоїв. ОСОБА_12 до нього на річку не приїздила. Довіреність щодо квартири по АДРЕСА_9 він нікому не давав, і ніяких документів не підписував. З міста відпочинку на річці Десна, ОСОБА_11. його відразу відвіз до с.Гущин, при цьому у машині була ОСОБА_10. Йому купили будинок у с.Гущин замість трьохкімнатної квартири по вул. Волковича, яку продали ОСОБА_10. та ОСОБА_11. Він був згодний поміняти цю трьохкімнатну квартиру на будинок у с.Гущин. Квартира на АДРЕСА_14 належала його батьку, який все своє майно переписав на нього. Обставин продажу його квартири по АДРЕСА_9, в якій був зареєстрований тільки він, йому невідомі, і про те, що квартира була продана він, не знав. Його батько ОСОБА_12. мав майно: квартиру по АДРЕСА_5 гараж за льотним училищем, дачу на Старій Подусівці, і мабуть у батька ще були гроші на депозитних рахунках, але точно йому про це нічого невідомо. Ключі від квартири по АДРЕСА_14 були у нього, і він їх ОСОБА_36. не давав. У м. Шепетівку він їздив разом з ОСОБА_10. та ОСОБА_2, при цьому їх возив ОСОБА_11. У м.Шепетівку запропонувала поїхати ОСОБА_10., щоб провідати батька. У м.Шепетівку вони їздили один раз. ОСОБА_2 ходила на побачення з батьком, і він також бачився з батьком. Довіреність оформлювалась нотаріусом, якого привозив ОСОБА_11., без його участі, але потім він її читав у присутності ОСОБА_10. та ОСОБА_11., і у довіреності йшла мова, що все майно батька перейшло до нього. У м.Чернігові він ніякої довіреності від свого імені не оформлював. Він не знав, що гроші батька, які знаходились на рахунках у банках, знімались, і він згоди на їх зняття нікому не давав. Йому було відомо, що батько був винен велику суму коштів за моральну шкоду внаслідок вчинення злочину, і що на квартиру по АДРЕСА_14 був накладений арешт. Він суму моральної шкоди по справі батька не сплачував. 
			Розуміє, що по цій справі він є потерпілим. Він втратив все: дві квартири, гараж, дачу, а тому вважає себе потерпілим по цій справі. Він втратив квартиру по АДРЕСА_5, гараж, дачу, і якщо продана квартира по АДРЕСА_9, то втратив і цю квартиру. Потерпілим він став внаслідок дій ОСОБА_10., а ОСОБА_11. до втрати ним майна ніякого відношення не має, так як вважає, що ОСОБА_11. був тільки водієм. ОСОБА_36. познайомила його з ОСОБА_10., але він до неї претензій не має. ОСОБА_11. та ОСОБА_10. не схиляли його до вживання спиртних напоїв. Квартиру по АДРЕСА_14 та гараж продали з його згоди, оскільки йому обіцяли купити будинок у с. Гущин, а тому виходить, що по цій квартирі та гаражу він не є потерпілим. 
			Після оголошення його показань у ході досудового слідства, потерпілий ОСОБА_4., відповідаючи на запитання учасників процесу, показав, що він підтверджує свої показання, що все відбувалось так, як вказано у протоколах. Потім, відповідаючи на запитання учасників процесу та суду, ОСОБА_4. показав, що у м. Чернігові він їздив до нотаріальної контори, де підписував якісь документи. Квартиру по АДРЕСА_5 та гараж були продані з його згоди. Він не кожний день вживав спиртні напої у квартирі ОСОБА_25., і він не памятає хто приносив спиртні напої. Його ніхто не споював спиртними напоями, а якщо він вживав спиртні напої, то це було добровільно. Те, що він вживав спиртні напої з ОСОБА_11., коли перебував на річці Десна, не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_11. був постійно за кермом і спиртних напоїв не вживав. Коли він їздив до нотаріуса у м. Чернігів, то був тверезим. Не памятає, чи давали завдаток за будинок у с.Гущин, та чи давали покупці завдаток за квартиру на АДРЕСА_9. У нотаріуса йому показували документи, але він їх не читав, оскільки без окулярів він не бачить, і не памятає, які документи він підписував у нотаріуса. Не памятає, чи писав він розписки у нотаріуса. 
			Відповідаючи на запитання підсудної ОСОБА_10., потерпілий ОСОБА_4. показав, що у ході досудового слідства він свої показання не читав тому, що він був без окулярів, і змісту своїх показань він не знав. Потім показав, що він підписував протокол свого допиту, що він прочитав все, що побачив. Відповідаючи на запитання суду, потерпілий показав, що його показання, які були оголошені, він читав частково тому, що без окулярів він не бачить, а тому він “пробігся” по тексту, але не вчитувався у свої показання. 
			На лікуванні, останнього разу, він перебував у лікарні с.Халявін, і сьогодні його виписали. У с.Халявін його доставили працівники міліції УБОЗу, і там він добровільно проходив лікування.
			Після допиту свідка ОСОБА_31. ОСОБА_4. показав, що у нотаріуса він перебував в адекватному стані, однак нічого там не читав. Нотаріус у нього чиї це діти не питав, а він взагалі не памятає свідка ОСОБА_31.
			Після оголошення у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_30., ОСОБА_4. зробив заяву, що ніяких грошей від продажу квартири по АДРЕСА_9 не бачив, та не памятає, чи писав розписки про їх отримання.
			Після оголошення у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_20 та ОСОБА_27 ОСОБА_4. показав, що йому нічого невідомо про довіреність його батька на ОСОБА_12, і що він не уповноважував ОСОБА_11. на продаж дачного ділянки.
			Допитаний в якості потерпілого у ході досудового слідства ОСОБА_4., показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що він був одружений з ОСОБА_40. та має двох доньок ОСОБА_16 та ОСОБА_17. Вони мешкали за адресою:АДРЕСА_9. У 2008 році його батько мешкав за адресою: АДРЕСА_5 де вбив його дружину та її рідну сестру, за що був засуджений до 11 років позбавлення волі, а потім опікунська рада забрала у нього дітей та помістила їх у дитячий будинок. 
			Вже після суду над його батьком, він почав вживати спиртні напої, і у 2009 році познайомився з ОСОБА_25 ОСОБА_11, у якого мешкав у квартирі, де ще мешкала співмешканка ОСОБА_25. ОСОБА_36 Вони познайомили його з ОСОБА_11 та ОСОБА_10, яка сказала, що бажає допомогти йому та його батьку, знає про те, що квартира по АДРЕСА_14, знаходиться під арештом, і що квартиру судові виконавці можуть забрати. Коли він запитав її звідки вона все це знає, то ОСОБА_11 та ОСОБА_10 його заспокоїли, сказали, що вони постійно спілкувались з ОСОБА_25 та ОСОБА_36, які їм все розповіли, і вони намагаються тільки допомогти йому. Ця розмова проходила на кухні, де ОСОБА_36, ОСОБА_25 та ОСОБА_11 постійно випивали з ним. ОСОБА_10 запропонувала йому продати квартиру по АДРЕСА_14, заплатити моральну шкоду потерпілій, а з тих грошей, які залишаться, вона допоможе придбати йому будинок у селі, де він зможе мешкати з доньками, а також допоможе його батьку скоріше вийти на волю, а ще залишаться гроші на утримання доньок, поки він не знайде роботу, і він дуже цьому зрадів. ОСОБА_10 сказала, що потрібно отримати довіреність від його батька на нього на право розпоряджатись всім майном, яке належить батьку, на що він погодився. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 сказали, що вони самостійно профінансують його поїздку в м.Шепетівку. Потім, ОСОБА_10 почала запитувати, яка ще у нього є нерухомість, про батька, скільки йому років, де працював, чи отримував він пенсію, яке у нього здоровя. Весь цей час він випивав з ОСОБА_11 та ОСОБА_25, і розповів, що у нього є дачний будинок у районі Старої Подусівки, квартира по вул. Волковича та по АДРЕСА_9, гараж, а у батька є депозитні вклади у двох банках, що його батько отримував пенсію приблизно 3000 грн., і що здоровя у нього не дуже добре. Він також сказав, що всі документи знаходяться у квартирі по АДРЕСА_14. Внаслідок того, що він постійно у той вечір вживав спиртні напої разом з ОСОБА_25 та ОСОБА_11, який приїхав з ОСОБА_10, то він заснув. Потім він декілька днів випивав разом, або з ОСОБА_25, або з ОСОБА_36, або з ОСОБА_11, як тоді він дізнався, його прізвище ОСОБА_11. Він практично на вулицю не ходив, мешкав у ОСОБА_25 та весь час вони випивали. Коли він запитував, за які гроші вони випивають, то ОСОБА_25, ОСОБА_36 або ОСОБА_11, говорили, що це вони з ОСОБА_10 їх всіх пригощають. Потім вони їздили до його батька, і під час подорожі за все платила ОСОБА_10. Батько написав на нього довіреність розпоряджатись його майном. 
			Через деякий час, ОСОБА_10 йому повідомила, що вони купують йому будинок, на що він дав згоду, але вони йому повідомили, що будинок купується із грошей за квартиру по АДРЕСА_14, яку вона продала за допомогою його довіреності, яку написав його батько у м. Шепетівка. Потім, одного разу, ОСОБА_10 приїхала з ОСОБА_11 до нього у квартиру по АДРЕСА_9, та відвезли його на річку Десна, де він біля двох місяців проживав у палатці. 
			Коли він знаходився на річці, то до нього приїхала ОСОБА_10 та ОСОБА_11., з якими він випив, і вони йому сказали, що йому необхідно зїздити до нотаріуса та підписати документ, щоб вони могли почати купувати йому будинок. Він поїхав з ними, а по дорозі ще випив з ОСОБА_11. та ОСОБА_10, і до нотаріуса він попав дуже сильно пяний. У нотаріуса він побачив ОСОБА_2., і він з ОСОБА_2. у нотаріуса підписали якийсь документ, який не памятаю, і його знову відвезли на річку. 
			Через деякий час, до нього знову на “природу” приїхали ОСОБА_10 та ОСОБА_11., і сказали, що необхідно їхати до нотаріуса, щоб оформити договір на придбання йому будинку у селі, щоб він туди зміг переїхати, на що він погодився. Перед тим, як вони поїхали до нотаріуса, то він випив з ОСОБА_11., а по дорозі ОСОБА_10 повідомила, що їй його дітей у інтернаті не видали, а тому вона знайшла двох дівчат, які скажуть, що вони його діти, а йому необхідно буде все підтвердити. Він запитав її, чи неможна почекати один день, щоб він самостійно поїхав до інтернату, але ОСОБА_10 сказала, що неможна, оскільки продавець будинку сьогодні їде з міста, і саме сьогодні необхідно оформити договір купівлі-продажу будинку. Оскільки йому вже набридло мешкати у палатці, і він дуже хотів забрати своїх дітей, то він погодився. По дорозі він ще випив з ОСОБА_11. Він випивав за вказівкою ОСОБА_10, оскільки вона йому казала, щоб він випив, так як він дуже нервувався, і що це може викликати підозри у нотаріуса. По дорозі в автомобіль сіли двоє дівчат, на яких ОСОБА_10 сказала, що ці дівчата скажуть, що вони його доньки. На той час він був дуже сильно пяний. Коли вони приїхали до нотаріуса, то до нотаріуса пішли ОСОБА_10, дві дівчини та він. Всю розмову вела ОСОБА_10, а дівчата та він мовчали. Нотаріус підготував якісь документи, а він та дівчата їх підписали. Потім дівчата пішли, а він з ОСОБА_10 залишився. Після того, як нотаріус віддав документи, ОСОБА_10 їх протягнула йому, а сама розрахувалась з нотаріусом. Потім вони вийшли на вулицю, де ОСОБА_10 забрала у нього документи, і сказала, що їх необхідно ще доробити, а коли вона все зробить, то привезе їх йому та відразу ж відвезе його до нового будинку. Потім його знову відвезли на “природу”, сказали, що йому необхідно ще трохи тут побути. Через деякий час, до нього приїхали ОСОБА_10 та ОСОБА_11. та повезли його у с.Гущін, і ОСОБА_10 показала йому будинок, де він повинен був мешкати, але будинок йому не сподобався, бо був дуже занедбаний. На той час він вже зрозумів, що його обманули, але сподівався, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пожаліють його дітей та придбають їм нормальне житло.
			Коли вони тільки збирались продавати квартиру по ву.Волковича, то ОСОБА_10 йому обіцяла за ці гроші придбати нормальний житловий будинок. Квартиру по АДРЕСА_9 він продавати не збирався, а хотів її здавати у найом. Він не знав, що ця квартира була продана. Також про те, що продали дачу та гараж, він дізнався від працівників міліції. 
			Грошей від продажу квартири по АДРЕСА_9, АДРЕСА_14 та іншої нерухомості у м. Чернігові від ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_25. та ОСОБА_36, він не отримував. Як йому пояснили, всі гроші витратили на погашення моральної шкоди за його батька, та на придбання будинку у с. Гущін(т.2 а.с.145-147).
			Додатково допитаний в якості потерпілого у ході досудового слідства ОСОБА_4., показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що у серпні 2009 року, до нього приїхала ОСОБА_10., яка приїхала з ОСОБА_11, та запитала у нього про батьківську пенсію, на що він відповів, що про пенсію нічого не знає, і що у нього не має пенсійної книжки батька, щоб отримувати пенсію. Тоді ОСОБА_10. йому сказала, що вона все влаштує. Він, ОСОБА_10. та ОСОБА_11. поїхали у “Ощадбанк”, де ОСОБА_10. сказала, що їм необхідно оформити картку банку для отримання пенсії. Співробітниця банку дала для заповнення якісь папери, а ОСОБА_10. дістала довіреність від його батька на нього на право розпоряджатись його майном. Він заповнив заяву на отримання пенсійної картки. Потім вони відвезли його додому, а по дорозі йому придбали випити. Картку із банку він не забирав, і жодного разу він пенсію батька з картки або з пенсійної книжки, не знімав. Коли він, через деякий час, запитав ОСОБА_10., що з пенсійною карткою, то вона йому повідомила, що у банку їй відмовили. 
			Предявлена йому заява-анкета на відкриття рахунку фізичній особі та видачу платіжної картки від 04.08.2009 року заповнена ним. Це він робив за вказівкою ОСОБА_10. та ОСОБА_11., і тоді дійсно вважав, що вони збирались йому допомогти.
			Предявлену йому заяву від 14.07.2009 року на виключення його із членів автокооперативу № 24 та переоформлення гаража НОМЕР_14 на ОСОБА_28. він писав самостійно у голови автокооперативу. Як йому тоді повідомила ОСОБА_10. та ОСОБА_11., що йому необхідно було за щось жити, необхідно було передавати передачі батьку, допомагати дітям, а грошей у нього не було, то вони тимчасово передадуть гараж у користування іншому чоловіку, який буде платити гроші, за які він зможе жити. Коли він погодився передати гараж у користування іншому чоловіку, то він, як завжди, на той час випив. Потім, йому іноді ОСОБА_11. або ОСОБА_10. давали трохи грошей, або купували горілку та їжу, та казали, що ці гроші, це орендна плата за гараж, а тому він вважав, що гараж до цього часу належить його батьку. Наміру на продаж гаража у нього не було(т.2 а.с.148). 
			Допитаний в якості потерпілого у ході досудового слідства ОСОБА_12., показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що в м.Чернігові він мешкав за адресою: м. Чернігів, АДРЕСА_5. У нього є син ОСОБА_4., який з родиною мешкав за адресою:АДРЕСА_9 де також були прописані його онуки ОСОБА_4 ОСОБА_16 та ОСОБА_17. Також, в його власності була садова ділянка НОМЕР_17 садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5” у м. Чернігові з двохповерховим будинком, гараж НОМЕР_14 в автокооперативі № 24 м. Чернігова. Він також мав гроші на депозитному рахунку у банку “Демарк” у сумі 52000 грн., гроші на депозитному рахунку у “Ощадбанку” у сумі 30 000 грн., а також він отримував пенсію в розмірі 2000 грн. у “Ощадбанку” на пенсійну книжку. Його було засуджено до 11 років позбавлення волі та до сплати 100000 грн. моральної шкоди, і було накладено арешт на його квартиру. Коли його перевели в с.Клементовичи Шепетівського району, де знаходилась тюремна лікарня №98, то туди до нього приїхала його знайома ОСОБА_2. та його син ОСОБА_4. Під час побачення ОСОБА_2 йому сказала, що вона познайомилась із жінкою ОСОБА_10, яка доглядає за його сином та його онуками ОСОБА_17 та ОСОБА_16. Також ОСОБА_2. йому сказала, що його квартиру по АДРЕСА_14 збираються забрати судові виконавці, щоб погасити моральну шкоду. ОСОБА_2. сказала, що ця її знайома ОСОБА_10 запропонувала продати дану квартиру, погасити моральну шкоду, а гроші, які залишаться, передати ОСОБА_4 та його онукам. Йому ця ідея сподобалась, і він захотів з нею побалакати. Ця жінка йому сподобалась, вона все дуже правильно розказувала, і сказала, що йому необхідно оформити довіреність на його сина. Він погодився на пропозицію ОСОБА_10, але начальник колонії відмовився завірити його довіреність. Наступного дня, він, у присутності нотаріуса, написав довіреність на свого сина ОСОБА_4 на право останнього розпоряджатись його майном, яку посвідчив нотаріус. ОСОБА_4 забрав довіреність і вони поїхали. Другий раз ОСОБА_4 та ОСОБА_2. приїхали 13.11.2009 року, і тоді ОСОБА_4 просив його переоформити його пенсію на ОСОБА_2. Він погодився, і нотаріус оформила довіреність на ОСОБА_2. Коли він запитав ОСОБА_4 та ОСОБА_2., як вони до нього приїхали, то вони йому сказали, що їх привезла жінка ОСОБА_10 на тій же машині, що і перший раз(т.2 а.с.60-63). 
			Додатково допитаний в якості потерпілого у ході досудового слідства ОСОБА_12., показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що він дійсно погодився продати свою квартиру по АДРЕСА_5 щоб заплатити суму по позову, а решту грошей, щоб отримав його син та дві його онуки. З приводу квартири по АДРЕСА_9, то у ній мешкав його син ОСОБА_4. з двома його онуками. До нього 23.11.2009 року приїхали ОСОБА_2. і син ОСОБА_4 та повідомили, що йому необхідно надати довіреність на імя ОСОБА_2., щоб розірвати договір довічного утримання між ним та ОСОБА_4. Сказати навіщо, та при яких обставинах він надав цю довіреність, він не може, оскільки не памятає. Однак точно памятає, що ОСОБА_2. та ОСОБА_4 йому сказали, що це необхідно зробити, і що це їм сказала зробити юрист ОСОБА_10. Після того, як він опинився у слідчому ізоляторі, його пенсійна книжка залишилась дома(т.2 а.с.64-66). 
			Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_41. показала, що дати подій не памятає, але вона працювала у “Промінвестбанку” завідуючою відділенням. Працівники міліції їй показували договір депозитного вкладу, який був підроблений. У договорі не було строку дії договору, назви депозиту, його текст не відповідав нормативним документам та типовим договорам банку, її посада та назва філії банку називалась по іншому, а її підпис був підроблений. Крім того, у банку, відповідно до архівних даних, не було номеру такого договору. Договір депозитного вкладу, який їй показували працівники міліції, був нібито укладений між банком та ОСОБА_10.
			Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_42. показала, що її батько ОСОБА_24. не оформлював вступ у спадщину після смерті її діда ОСОБА_34. Питанням вступу її у спадщину займалась її бабуся ОСОБА_1., яка через ОСОБА_3 познайомилась з ОСОБА_10., з якою її бабуся почала займатись питанням спадщини на квартиру дідуся по АДРЕСА_15 На при кінці 2010 року, їй бабуся сказала, що необхідно оформити довіреність у нотаріуса, і що її інтереси буде представляти не ОСОБА_10., а ОСОБА_30. За нею приїхала ОСОБА_10. з водієм, після чого вони поїхали до нотаріуса, де вона підписала довіреність, при цьому нічого не читала, оскільки довіряла бабусі. У її присутності ОСОБА_1. грошей ОСОБА_10 не передавала. Вона чула, як ОСОБА_1. просила у її матері спочатку 2000 доларів США, а потім ще 3000 доларів США, але на що необхідні були ці кошти, вона не знає.
			Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_43. показала, що ОСОБА_1. попросила її піти разом з нею на зустріч з юристом, яка повинна прочитати ОСОБА_1. якийсь документ. Вона разом з ОСОБА_1 біля ресторану “Два гуся” зустрічалась з ОСОБА_10., яка представилась юристом. ОСОБА_10. читала якийсь документ, але що саме вона сказати не може. Коли ОСОБА_10. прочитала документ, то сказала ОСОБА_1., що вона поверне їй гроші, тільки щоб ОСОБА_1. про це нікому не казала, і щоб при передачі грошей нікого не було. Впевнена, що ОСОБА_10. пропонувала ОСОБА_1. узяти гроші, при цьому грошей у ОСОБА_10. вона не бачила, але ОСОБА_10. давала ОСОБА_1. розписку про отримання грошей. Раніше від ОСОБА_1. вона нічого про ОСОБА_10. не чула. 
			Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_31. показала, що працює приватним нотаріусом. Вона оформила угоду купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_9 і відразу одночасно оформила угоду купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки. Приблизно за тиждень до цього, до неї приходили ОСОБА_10. та ОСОБА_4., які консультувались з нею, які необхідні документи для укладення цих угод. Коли вони прийшли знову, то у них були всі необхідні документи, в тому числі рішення опікунської ради, яке у неї ніяких підозр не викликало. При укладенні угоді був присутній ОСОБА_4., який чекав у кімнаті, де виготовлялись документи, а також були ще дві дочки ОСОБА_4., які мали право користування цією квартирою. У неї були свідоцтва про народження цих дівчат, а крім того був присутній їх батько. Дівчини прийшли разом з ОСОБА_10., яка її торопила, казала, що вона їх “узяла” у інтернаті, і що їй необхідно дівчат скоріше повернути. Дівчата ставили свої підписи у договорі купівлі продажу будинку та земельної ділянки. ОСОБА_4. перебував у нормальному стані, вона задавала йому запитання, і він відповідав на них. Вона давала читати йому чернетки договорів, і він читав їх, а потім читав та підписував багато оригіналів документів. У ОСОБА_4. ніякого алкогольного спяніння не було, і він був повністю в адекватному стані. Особи неповнолітніх дітей ОСОБА_4. вона могла перевірити по заяві батька, а він казав, що це його доньки, і підписував дві заяви, що це його доньки. Дівчат вона спитала, чи дійсно вони дочки ОСОБА_4. ОСОБА_16 та ОСОБА_17, і вони їй відповіли, що вони дочки ОСОБА_4., а тому у неї ніяких сумніві у тому, що це дочки ОСОБА_4., не було. Для неї ОСОБА_10. була, як працівник агентства нерухомості.
			Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17. показала, що обставини продажу квартири по АДРЕСА_9, їй невідомі. Коли вона та її сестра були маленькими, то проживали разом з матірю та батьком ОСОБА_4. у квартирі по АДРЕСА_9. Вона знає ОСОБА_10., яка приїздила разом з ОСОБА_11., до неї у школу, і представлялась знайомою їх сімї. Вона ніколи не була у нотаріальній конторі. Останній раз батька вона бачила 03.12.2011 року, оскільки він приїздив до неї разом з ОСОБА_11. на день народження. Чому батько приїздив разом з ОСОБА_11. вона не знає. 
			Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 показала, що раніше всією сімєю вони жили у квартирі по АДРЕСА_9. Їй невідомо яким чином була продана ця квартира. У нотаріуса вона ніколи не була. Її дідусь ОСОБА_12. прислав їй листа, в якому повідомив, що якісь люди по підробленій довіреності зняли у банку гроші, які належали дідусю. 
			Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_37. показала, що вона була знайома з ОСОБА_10, якій вона “дала” свою дочку та її подругу ОСОБА_36, яких ОСОБА_10. використала, як дочок ОСОБА_4. ОСОБА_12. казала їй, що вона з ОСОБА_10. зняли крупну суму грошей у банку та продали квартиру ОСОБА_4. неподалік району Ремзавода. Підтвердила свої показання, які давала слідчому у ході досудового слідства(т.2 а.с.243).
			Будучи допитаною в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_37. показала, що у середині літа 2009 року у с.Шестовиця, коли вона була з чоловіком на рибній ловлі, то познайомилась з ОСОБА_10. На початку червня 2010 року до неї додому прийшла ОСОБА_10., яка їй розповіла, що продала квартиру, що розташована в м.Чернігові по АДРЕСА_9, яка належить ОСОБА_4. та його донькам. Для цього їй потрібна була її донька та її подруга ОСОБА_45, які у нотаріуса у присутності ОСОБА_4. назвались його доньками ОСОБА_17 та ОСОБА_16. За це ОСОБА_10. разом з ОСОБА_11. дали дівчатам по 50 грн. ОСОБА_4. за квартиру ОСОБА_10. купила будинок в с.Гущин, а куди поділа різницю грошей не говорила. Також ОСОБА_10. їй розповіла, що їздила до тюрми, де відбуває термін увязнення батько ОСОБА_4., і у нього оформила довіреність на отримання грошей у банку. До банку за грошима ходила дівчина на імя ОСОБА_36, і вони зняли приблизно 80000 грн. Також їй відомо, що ОСОБА_36 спільно з ОСОБА_25. купили побутову техніку та ювелірні вироби із золота. 
			Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_36 показала, що дати подій не памятає, але їй телефонувала її подруга ОСОБА_44 та сказала, щоб вона прийшла до неї. Коли вона прийшла до ОСОБА_44., то ОСОБА_10. дала їй папери, на яких були написані прізвища дівчат та їх батька, щоб вона їх вивчила. ОСОБА_10. сказала їм, що дівчата не можуть приїхати, і що їм треба підписати документи за дівчат. ОСОБА_10. казала їм, що вони повинні у нотаріуса представлятись іншими прізвищами та іменами, а саме ОСОБА_17 та ОСОБА_16. Коли вони вивчили ці дані, то вона, ОСОБА_44, ОСОБА_10. та ОСОБА_11. поїхали до нотаріуса. Вона повинна була представлятись ОСОБА_16. У нотаріуса вже був ОСОБА_4., який був начебто у нормальному стані. Вони спочатку чекали, а потім зайшли до кабінету, розписались у документах, які їм дала нотаріус. Нотаріус запитувала у них, чи дійсно вони ОСОБА_16 та ОСОБА_17, але за них відповіла ОСОБА_10., яка потім передала їй та ОСОБА_44 гроші через ОСОБА_11.
			Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21 показав, що його викликали у міліцію, де він давав показання з приводу заволодіння дачною ділянкою у товаристві “ІНФОРМАЦІЯ_5”. На даний час, щодо обставин цієї справи памятає, що до нього, коли він працював головою садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5”, прийшов чоловік з книжкою члена товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5”, яка є основним документом, і сказав, що власник потрапив у лікарню, що необхідні кошти на операцію, а тому необхідно переоформити дачну ділянку. Перевіривши дані щодо сплати членських внесків, він сказав, що власник приблизно три роки не платить членських внесків. Чоловік сплатив внески, а тому він мав право переоформити дачну ділянку. Цей чоловік написав заяву про переоформлення ділянки, а покупець написав заяву про прийняття його у члени садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5”. Стара книжка члена садового товариства залишилась у конторі товариства, а нова була видана покупцю. 
			Відповідаючи на запитання учасників процесу свідок показав, що саме підсудний ОСОБА_11. приходив до нього з питанням переоформлення ділянки, і саме він казав, що необхідні кошти на операцію. Чи приходили до нього ОСОБА_10. та ОСОБА_12., не памятає. На заяві ОСОБА_11. стоїть його підпис. Якщо до нього прийшов би будь-який чоловік без доручення, або без будь-яких документів взагалі, але приніс книжку члена садового товариства не на своє імя, то він міг переоформити ділянку, оскільки довіряє людям. Підтвердив свої показання, які давав у ході досудового слідства.
			Будучи допитаним в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_21 показав, що він чотири роки є головою садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5”, яке розташовано в м. Чернігові. З приводу садибної ділянки НОМЕР_17, яка належала ОСОБА_15, показав, що 14.06.2009 року, до нього з членською книжкою прийшов ОСОБА_11, який сказав, що він племінник ОСОБА_4. Він сказав, що ОСОБА_38 хворий, знаходиться у лікарні, що потрібні гроші на лікарню, а тому власник ОСОБА_38 хоче продати дачний будинок. Він сказав, що за ділянку дуже великий борг, а ОСОБА_11. сказав, що він заплатить борг, і вже прийшов з покупцем. Потім ОСОБА_11. заплатив борг за внески, написав заяву про виключення із членів садового товариства від імені ОСОБА_4, здав членську книжку, а дівчина, яка була з ним, ОСОБА_46 написала заяву про прийняття її до членів садового товариства. Він виписав їй нову книжку, і вони пішли(т.3 а.с.195).
			Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_32., який працює слідчим СУ УМВС України в Чернігівській області, показав, що він проводив досудове слідство по справі по обвинуваченню ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12., предявляв їм обвинувачення та направив справу до суду. Він неодноразово допитував підсудних, і у ході допитів він задавав їм питання, а вони на них відповідали. Їх показання він друкував на компютері, після чого роздруковував протокол. Зміст протоколу допиту відповідав показанням підсудних. Він завжди давав можливість прочитати підсудним свої показання, і якщо вони були згодні зі своїми показаннями, які були надруковані, то вони підписували протокол допиту. У випадку, коли підсудні робили якісь доповнення або уточнення до протоколу, то він обовязково передруковував протокол, зробивши уточнення або доповнення, на які вказували підсудні. Як проходив конкретно кожний допит підсудних він не памятає, але памятає, що були випадки, коли підсудні відмовлялись від дачі показань на підставі ст.63 Конституції України. Всі підсудні показання давали добровільно, ніякого тиску, погроз та шантажу до них з його боку, або з боку інших працівників міліції, не застосовувалось. Все що було вилучено під час обшуку у ОСОБА_10., все ним було оглянуто. Він двічі був у колонії, де відбував покарання ОСОБА_12., допитував його, власноручно записував його показання, після чого ОСОБА_12. читав протокол допиту. Він надавав підсудному ОСОБА_11. протоколи його допиту для ознайомлення. ОСОБА_11. певний час тримав протокол перед собою, а читав він його чи ні, точно сказати не може, але потім ОСОБА_11. підписував протокол. Може з впевненістю сказати, що підсудний ОСОБА_11. точно читав протокол свого допиту в якості підозрюваного, оскільки він на початку розслідування путав ОСОБА_12. та ОСОБА_4., а ОСОБА_11. вказував йому на ці неточності, і він у протоколі виправляв ініціали. З приводу того, що ОСОБА_4. потрапив у лікарню у с. Халявин у листопаді 2011 року, він нічого сказати не може. Коли він допитував ОСОБА_4. у приміщенні УБОЗ УМВС України в Чернігівській області, то ОСОБА_4. був в адекватному стані, читав свої показання та особисто підписував їх.
			Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_47, який працює оперуповноваженим УБОЗ УМВС України в Чернігівській області, показав, що він проводив дізнання по цій справі, виконував доручення слідчого. Він двічі був у колонії, де відбував покарання ОСОБА_12., приймав заяву у ОСОБА_12. про вчинення злочинів, а коли привіз її до м. Чернігова, то зареєстрував у черговій частині. Він мабуть приймав пояснення у ОСОБА_4., при цьому останній був у нормальному стані. Він нічого не може пояснити з приводу того, чи перебував ОСОБА_4. у психіатричній лікарні закритого типу у листопаді 2011 року. Він, або інші працівники міліції, до підсудних засобів фізичного або психологічного впливу не застосовували.
			Допитаний в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_33., показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що він з матірю вирішили продати їх квартиру за адресою: АДРЕСА_14 яка була оформлена на його та ОСОБА_2. Коли він зібрався їхати до м.Санкт-Петербург, то матір сказала, що йому потрібно написати довіреність, щоб вона могла продати квартиру. Також ОСОБА_2. просила, щоб він залишив свій паспорт. Зі слів матері він дізнався, що у неї є знайома на імя ОСОБА_10, яка допомагає вирішувати питання щодо іншої їх квартири за адресою: АДРЕСА_16, стосовно розподілу даної квартири між його матірю та його двоюрідним братом ОСОБА_48 Матір пояснила, що ОСОБА_10 займалася нерухомістю, працювала агентом по нерухомості, і на даний час працює у відділі служби безпеки банку. Коли він запитав матір, звідки вона знає ОСОБА_10, то матір відповіла, що познайомилася на площадці підїзду. Коли він був у м.Санкт - Петербурзі, то за допомогою провідника передав гроші на судові витрати у сумі біля 4 000 доларів США, які матір внесла на рахунок для того, якщо суд винесе позитивне рішення, то щоб віддати цю суму ОСОБА_48 Від матері він дізнався, що вона віддала ОСОБА_10 500 доларів США, які ОСОБА_10 повинна була передати комусь для позитивного вирішення даного питання. Також, знаходячись у м. Санкт-Петербург, він дізнався, що його матір продала квартиру за 24000 доларів США. Коли він питав у матері, де гроші, то вона говорила, що вони у неї на рахунку, однак коли він повернувся, то дізнався, що матір передала гроші на зберігання ОСОБА_10, яка поклала їх на банківський рахунок. Тоді він вирішив поспілкуватися з ОСОБА_10, а коли з нею зустрівся та запитав за гроші, то вона відповіла, що депозит закінчується через півтора місяця, і якщо зняти гроші зараз, то можна втратити великі відсотки. Потім він знову поїхав до Росії та попросив матір, щоб вона вислала йому копію договору та виписку з рахунку. Коли він отримав копію договору, то зі слів матері він дізнався, що вона отримала цю копію від ОСОБА_10(т.1 а.с.158-159).
			Допитаний в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_29, показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що влітку 2009 року, він у газеті “Оголошення по середам” знайшов оголошення про продаж двокімнатної квартири по АДРЕСА_14. В оголошенні був зазначений домашній телефон цієї квартири, по якому він телефонував, та спілкувався з власницею квартири ОСОБА_2. Коли вони приїхали оглянути квартиру, то у квартирі була власниця, як потім дізнався ОСОБА_2, і ще одна жінка ОСОБА_10, яка, як сказала ОСОБА_2, допомагає їй з продажем квартири. Окрім жінок, у квартирі знаходився ще чоловік, який представився ОСОБА_11. Про умови продажу квартири більше говорила ОСОБА_10, яка сказала, що ціна квартири складає 25000 доларів США. Приблизно через тиждень, він зателефонував ОСОБА_10, яка попросила його внести якийсь завдаток, і він віддав 17.08.2009 року 1 000 доларів ОСОБА_2, про що вона написала розписку. 19.08.2009 року вони здійснили підписання договору, і у нотаріуса він віддав гроші у сумі 24000 доларів США, які ОСОБА_2 та ОСОБА_10 разом перераховували, після чого ОСОБА_2 написала розписку про їх отримання(т.1 а.с.165-166).
			Допитана в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_44, показання якої були оголошені у судовому засіданні, показала, що проживає з матірю ОСОБА_37., у якої є знайома на імя ОСОБА_10. На початку червня 2010 року, у денний час, до них додому прийшла ОСОБА_10, на прохання якої вона телефонувала своїй подрузі ОСОБА_36 ОСОБА_10 дала їй аркуш паперу, на якому були написані прізвище і імя дівчат, анкетні дані їх батьків та їх адреси. Прізвище дівчат та їх рідних було ОСОБА_4, і ОСОБА_10 їй сказала, щоб вона була дівчиною на імя ОСОБА_16, а коли вона вивчить записи, то поїде з нею. Коли приїхала ОСОБА_45, то ОСОБА_10 їй також дала аркуш паперу, на якому були написані такі ж самі дані, і сказала подрузі, що вона буде ОСОБА_16. Коли вона та її подруга вивчили анкетні дані дівчат, то спільно з ОСОБА_10 поїхали до нотаріальної контори, яка розташована напроти міського парку культури по вул. Шевченко. До нотаріальної контори їх віз знайомий вітчима ОСОБА_11. Також, коли вони були ще дома, то ОСОБА_10 сказала, щоб вони придумали підпис, виходячи із прізвищ дівчат. До нотаріальної контори зайшли вона, ОСОБА_45, ОСОБА_10, ОСОБА_11., а також батько дівчат ОСОБА_38. Нотаріус у неї з ОСОБА_36 запитав, чи дійсно вони ОСОБА_16 та ОСОБА_17, однак замість їх відповіла ОСОБА_10, що це дійсно вони. Після цього їй та ОСОБА_36 давали якісь документи, вони їх підписували, але що підписували, вона не дивилася. Потім вони вийшли із приміщення на вулицю, де їм ОСОБА_11. дав по 55 грн., а жінка ОСОБА_10 залишилась у нотаріуса. Впізнала свій підпис у предявленому їй слідчим договорі купівлі-продажу житлового будинку від 30.07.2009 року. Вона його підписувала замість ОСОБА_16 на прохання подруги матері Калачової ОСОБА_10(т.2 а.с.245-246). 
			Допитана в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_49., показання якої були оголошені у судовому засіданні, показала, що відповідно до законодавства ОСОБА_4. не міг продати квартиру по вул.О.Кошового без дозволу органів опіки та піклування, так як право користування вказаним житлом мали його неповнолітні діти ОСОБА_16 та ОСОБА_17. Крім того, він не мав права підпису тому, що був позбавлений батьківських прав, і не є законним представником своїх дітей. Засідання виконкому, де приймаються рішення щодо житлових питань, проводяться кожний другий та четвертий понеділок місяця, а у червні такі засідання були проведені 14-го та 29-го числа, а 16-го червня такого засідання не було. На час видачі рішення, такої назви, яка зазначена у витягу із рішення № 151 від 16.06.2010 року, вже не було. Відповідно до законодавства неповнолітні від 14 до 18 років укладають всі договори з дозволу батьків, опікунів, піклувальників чи законних представників, а у предявленому рішенні, угоди від імені неповнолітніх, було укладено їх батьком, який не є їх законним представником(т.3 а.с.171-173).
			Допитана в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_50, показання якої були оголошені у судовому засіданні, показала, що у першому абзаці витягу із рішення №151 від 16.06.2010 року не зазначено чи є ОСОБА_16. та ОСОБА_17. власниками або співвласниками житла щодо якого розривається договір довічного утримання, не вказана адреса житла щодо якого розривається договір. При винесенні рішення для нотаріуса чітко вказується проведення необхідних дій (правочин купівлі та продажу оформити одночасно), а у цьому витягу у четвертому абзаці тексту вказується “одночасно чи після вчинення правочину купівлі-продажу”(т.3 а.с.174-175).
			Допитана в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_51., показання якої були оголошені у судовому засіданні, показала, що 16.06.2010 року засідання виконкому не відбувалось, а за вказаним у предявленому документі №151 існує зовсім інше рішення, а саме: “Витяг із рішення №151 від 14.06.2010 року “Про затвердження актів прийому в експлуатацію жилих будинків, прибудов, переобладнаних квартир та господарських будівель”. Всі неправильно оформлені документи, згідно діловодства, вона повертає, а у предявленому документі порядок оформлення неправильний, а тому вона б не поставила на ньому печатки. Також, у даному документі невірно вказано прізвище голови районної у м. Чернігові ради(т.3 а.с.176-177).
			Допитана в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_30, показання якої були оголошені у судовому засіданні, показала, що її чоловік ОСОБА_52. працює разом з нею в агентстві нерухомості. 11.05.2010 року до їх офісу зателефонувала жінка, яка запропонувала придбати у неї квартиру за адресою: АДРЕСА_9 У ході розмови вони домовились про вартість квартири у сумі 20000 доларів. Вона та чоловік оглянули квартиру, і вирішили її купувати. Потім жінка на імя ОСОБА_10, як вона згодом дізналась її прізвище ОСОБА_10, принесла документи, згідно яких квартира належала ОСОБА_4 згідно договору дарування, однак у паспорті ОСОБА_4, який з собою принесла ОСОБА_10, були записані дві доньки ОСОБА_4. Коли вона запитала ОСОБА_10, що робити оскільки там є діти, то ОСОБА_10 сказала, щоб вона не хвилювалась, оскільки вона візьме згоду в опікунській раді на продаж квартири та одночасне придбання ОСОБА_4. і його донькам будинку та земельної ділянки. Через деякий час ОСОБА_10 їй зателефонувала та сказала, що документи вона всі підготувала, і що можливо оформлювати угоду. Вони прийшли до нотаріуса, однак у цей день їм це зробити не вдалось, оскільки у дітей ОСОБА_4. не було ідентифікаційного коду. У звязку з тим, що їм треба було їхати із міста, нотаріус запропонувала оформити від її чоловіка довіреність на право придбання даної квартири на чоловіка, який приїхав з ОСОБА_10 та назвався її чоловіком ОСОБА_11 Це їх влаштувало, і її чоловік оформив довіреність, після чого вони віддали завдаток у сумі 11000 доларів, про що ОСОБА_4 було написано розписку. Потім їй телефонувала матір та сказала, що документи всі привезли, квартиру переоформили, після чого вона віддала залишок грошей 9 000 доларів США, а власник квартири ОСОБА_4 написав розписку, що отримав від їх гроші у сумі 20 000 доларів та ніяких претензій до їх не має(т.3 а.с.279-280).
			Допитана в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_20, показання якої були оголошені у судовому засіданні, показала, що вона працює приватним нотаріусом у Чернігівському міському нотаріальному окрузі за адресою АДРЕСА_6. З приводу проведеної у неї 24.11.2010 року виїмки документів, що стосуються оформлення довіреності на право розпоряджатись майном ОСОБА_12. на ОСОБА_12, показала, що довіреність була виписана у її присутності. Вона особисто її завірила та занесла в єдиний реєстр довіреностей. Дана довіреність оформлюється у двох екземплярах, один із них віддається довірителю, а другий залишається у неї. Сам процес оформлення даної довіреності вона не памятає(т.3 а.с.113).
			Допитана в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_46., показання якої були оголошені у судовому засіданні, показала, що приблизно у червні 2009 року вона та чоловік вирішили придбати собі дачний будинок у межах міста. Для здійснення покупки вона надала обяву в газету “Объявления по средам”, і приблизно на початку червня 2009 року їй на мобільний телефон телефонувала жінка ОСОБА_10, яка сказала, що у неї є дачний будинок, розташований у садовому товаристві “ІНФОРМАЦІЯ_5”, який вона бажає продати за 3000 доларів США. Вона подивилась дачний будинок НОМЕР_17, але сама дача та будинок був у занедбаному стані, і вони з нею домовились про придбання дачі за 2000 доларів. Потім, до неї приїхали на автомобілі червоного кольору, за кермом якого знаходився чоловік, а також в автомобілі була ОСОБА_10 та інший чоловік, який представився головою садового товариства. Вони приїхали до голови у приміщення садового товариства, і чоловік, який знаходився за кермом автомобіля, написав заяву голові товариства про його виключення із членів садового товариства, а вона написала заяву на вступ у члени садового товариства. Потім голова забрав стару книжку члена товариства у того хлопця, а їй видав нову книжку члена садового товариства. 2000 доларів США вона віддала ОСОБА_10(т.3 а.с.197).
			Допитаний в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_22, показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що приблизно чотири роки працює головою автокооперативу АДРЕСА_17 Усі гаражі в автокооперативах знаходяться у приватній власності осіб, які зазначені у паспорті гаража. У звязку з тим, що особа володіє майном, а не землею, на якій побудоване майно, існує відмінність щодо переоформлення права власності на гараж. При переоформленні право власності на гараж, власник гаража пише заяву на його імя, яку він направляє до Деснянської районної ради у м. Чернігові, після чого голова Всеукраїнської спілки автомобілістів Деснянської районної ради у м.Чернігові виписує направлення голові автокооперативу, щоб той включив до членів кооперативу та видав новому власнику паспорт гаража. Саме це направлення для нього є дозволом та підставою для включення нового власника до членства у кооперативі та видачі паспорта гаража. До нього прийшла жінка з чоловіком, які предявили довіреність, згідно якої ОСОБА_12. надає право розпоряджатись своїм майном, однак він не памятає на кого саме була надана довіреність. Після чого була написана заява, щоб виключити ОСОБА_12. із членства автокооперативу та надання дозволу на переоформлення гаража на ОСОБА_28 У цей день, або наступного дня, він отримав направлення від голови Всеукраїнської спілки автомобілістів Деснянської районної ради в м. Чернігові, що замість ОСОБА_12. власником гаража буде ОСОБА_28 Він виписав новий паспорт гаража НОМЕР_18 на імя ОСОБА_28., а старий паспорт, виданий на імя ОСОБА_12., було знищено(т.3 а.с.255).
			Допитаний в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_28, показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що він вирішив придбати гараж неподалік від місця проживання. Приблизно у липні 2009 року, у газеті “Оголошення по середам”, він побачив оголошення про продаж гаражу в автокооперативі №24, що у районі льотного училища по вул.Стрілецькій. В оголошенні були зазначені номера телефонів та імена: ОСОБА_11 та ОСОБА_10. Ціна гаража складала приблизно 32 000 грн., яка його влаштовувала. На зустріч прийшли чоловік ОСОБА_11 та жінка ОСОБА_10, і ключ від воріт гаражу у них був з собою. Чоловік відкрив ворота, а він намагався зясувати, яке відношення вони мають до гаража, чи можуть його продавати, і хтось із них казав, що гараж належить брату (але чий це був брат, ОСОБА_10 чи ОСОБА_11, він не памятає). Потім, наступного разу, вони зустрілись у автокооперативі, звідки поїхали здійснювати переоформлення гаража до Деснянської районної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів. Спочатку ОСОБА_10 і ОСОБА_11 казали, що переоформлення здійснюється лише у голови кооперативу, але потім зясувалось, що переоформлення потрібно здійснювати через спілку автомобілістів, яка фактично дає на це дозвіл. Для переоформлення гаража, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 привезли з собою незнайомого раніше чоловіка власника гаража(про це казали, як ОСОБА_11 і ОСОБА_10, так і той чоловік). Той чоловік ззовні був схожий на особу, яка часто вживає спиртне. У спілці автомобілістів він власноручно написав заяву про прийняття його у члени спілки та переоформлення на нього гаража. Там, із документів, він дізнався дані власника гаража ОСОБА_4. Керівник спілки щось уточнював у минулого власника, перевіряв документи, вимагав від них якісь ксерокопії, а минулий власник підписував документи щодо відчуження гаражу. Після цього їм видали документи, згідно яких йому виділявся гараж НОМЕР_18 у автокооперативі №24 замість ОСОБА_4. Відразу вони поїхали до голови кооперативу, де надали отримані у спілці автомобілістів документи, після чого голова кооперативу виписав паспорт на гараж, де власником гаража НОМЕР_18 був зазначений він. Лише після оформлення документів він розрахувався з ними, передавши їм гроші у сумі 3 600 доларів(гроші перерахував ОСОБА_11 чи ОСОБА_10), а перед цим він давав завдаток у сумі 300 доларів(т.3 а.с.282).
			Допитаний в якості підозрюваного у ході досудового слідства ОСОБА_14., справа відносно якого закрита на підставі п.8 ч.1 ст.6 КПК України, показав, що він дуже давно знає ОСОБА_11. У 2009 році, весною або літом, ОСОБА_11. пропонував йому у нотаріуса представитись ОСОБА_12 та написати довіреність від імені ОСОБА_12. на дівчину, на що він погодився. ОСОБА_11. сказав, що він схожий на того чоловіка. За це ОСОБА_11. пообіцяв йому гроші, та що згодом знайде гараж, який віддасть йому. Через деякий час ОСОБА_11. приїхав до нього, і у машині знаходились ОСОБА_11., жінка на імя ОСОБА_10 та дівчина ОСОБА_12. Вони спочатку поїхали у район “Ремзаводу”, де у квартирі дівчина почала його інструктувати, говорила анкетні дані ОСОБА_4, поки він їх не запамятав. Потім жінка ОСОБА_10, як він зрозумів вона була головна, впевнилась, що він все запамятав, сказала, що досить, і вони поїхали до нотаріуса. Нотаріус подивилась у паспорт, запитала його про анкетні дані, і він назвав анкетні дані ОСОБА_12., та сказав, що бажає оформити довіреність від свого імені на ОСОБА_12 на право розпоряджатись його майном. Нотаріус погодилась, узяла паспорт ОСОБА_12. та ОСОБА_12., після чого пішла до себе, а через деякий час винесла довіреності від імені ОСОБА_12. на ОСОБА_12, які вони підписали, зокрема він як ОСОБА_12.(перед цим він тренувався розписуватись у квартирі)(т.3 а.с.92-94).
			Допитаний в якості обвинуваченого у ході досудового слідства ОСОБА_14., показання якого були оголошені у судовому засіданні, надав показання аналогічні його показанням у якості підозрюваного, підтвердивши, що погодився на прохання ОСОБА_11. підписати довіреність на право розпоряджатись майном від імені іншого чоловіка на дівчину. 30.04.2009 року, він, у присутності ОСОБА_12., ОСОБА_10. та ОСОБА_11., вивчив дані ОСОБА_12., тренувався розписуватись від його імені, після чого вони поїхали до нотаріуса, і біля нотаріальної контори, не виходячи із машини, він сказав нотаріусу, що він ОСОБА_12., надав його паспорт, та сказав, що бажає оформити довіреність на ОСОБА_12 на право розпоряджатись всім його майном. Потім нотаріус надала йому для підпису одну або дві довіреності на право розпоряджатись майном від імені ОСОБА_4 на імя ОСОБА_12, і він їх підписав, а ОСОБА_10 забрала паспорт та довіреність(т.3 а.с.141-142). 
			Винність ОСОБА_10. ОСОБА_11. та ОСОБА_12. у вчиненні інкримінованих їм злочинах, крім їх показань у ході досудового слідства та у судовому засіданні, показань потерпілих та свідків, також підтверджується доказами, перевіреними у судовому засіданні, відповідно до епізодів предявленого обвинувачення, а саме: 
			ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12. у таємному викраденні паспортів ОСОБА_12., ОСОБА_4., а також заволодіння іншими важливими особистими документами останніх, підтверджується:
			- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_10. від 03.11.2010 року, згідно з яким, у квартирі АДРЕСА_1 працівниками міліції було виявлено та вилучено паспорта та документи, видані на імя ОСОБА_12. і ОСОБА_4., а також інші важливі особисті документи останніх(т.1 а.с. 56-66);
			- протоколом огляду предметів, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10. 03.11.2010 року(т.1 а.с. 67-75);
			- речовими доказами:паспортами ОСОБА_4., ОСОБА_12., а також іншими важливими особистими документами останніх, які були вилучені у ході обшуку 03.11.2010 року за місцем проживання ОСОБА_10.(т.1 а.с. 76-82);
			- протоколом очної ставки від 11.01.2011 року між обвинуваченими ОСОБА_10. та ОСОБА_11., у ході якої останній підтвердив факт свого, ОСОБА_10. та ОСОБА_12. приїзду до квартири ОСОБА_12., розташованої за адресою: м. Чернігів, АДРЕСА_5, та заволодіння належними ОСОБА_4. документами(т.4 а.с. 47-48);
			- протоколом очної ставки від 11.01.2011 року між обвинуваченими ОСОБА_12. та ОСОБА_10., в ході якої ОСОБА_12. підтвердила факт заволодіння нею та ОСОБА_10. у квартирі ОСОБА_12., розташованої за адресою:АДРЕСА_14 належними ОСОБА_12. і ОСОБА_4. документами( т.4 а.с. 49-50);
			ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12. та ОСОБА_14. у підробленні документа, який видається та посвідчується приватним нотаріусом, який надає права на розпорядження майном ОСОБА_12., з метою використання його для таємного викрадення майна ОСОБА_12, крім допиту в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_14., свідка ОСОБА_20, підтверджується:
			- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_10. від 03.11.2010 року, згідно з яким у квартирі АДРЕСА_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено довіреність від 30.04.2010 року від імені ОСОБА_12. на ОСОБА_12 про надання права останній розпоряджатись майном ОСОБА_12.(т.1 а.с. 56-66);
			- протоколом огляду предметів, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10. 03.11.2010 року(т.1 а.с. 67-75);
			- протоколом виїмки документів від 24.11.2010 року у приватного нотаріуса ОСОБА_20, згідно якого було вилучено нотаріально завірену копію довіреності від 30.04.2009 року від імені ОСОБА_12. на ОСОБА_12 на право розпоряджатись належним йому майном, та витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей(т.3 а.с.108);
			- протоколом огляду документів від 29.11.2009 року, які були вилучені у приватного нотаріуса ОСОБА_20(т.3 а.с. 112);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 13.12.2010 року підозрюваному ОСОБА_14, який впізнав ОСОБА_11., як чоловіка, який попросив його підписати довіреність від імені ОСОБА_4(т.3 а.с. 98-100);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 13.12.2010 року підозрюваному ОСОБА_14, який впізнав ОСОБА_10., як жінку, яка знаходилась в автомобілі, коли він підписував довіреність, а також вона знаходилась у квартирі, коли він тренувався розписуватись замість ОСОБА_4(т.3 а.с.101-103);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 13.12.2010 року підозрюваному ОСОБА_14, який впізнав ОСОБА_12, як жінку, на квартирі якої, він тренувався розписуватись замість ОСОБА_4, та на неї він підписав довіреність від імені ОСОБА_4(т.3 а.с.104-106);
			- висновком почеркознавчої експертизи, відповідно до якого рукописний запис та підпис від імені ОСОБА_12. у графі “підпис” у довіреності від 30.04.2009 року, яка зареєстрована у реєстрі за № 1195 на уповноваження ОСОБА_12. розпоряджатись всім майном ОСОБА_12., виконані ОСОБА_14(т.3 а.с.123-127);
			- протоколом очної ставки від 11.01.2011 року між обвинуваченими ОСОБА_10. та ОСОБА_11., у ході якої останній підтвердив факт того, що він, за вказівкою ОСОБА_10., знайшов чоловіка, який погодився представитись у нотаріуса ОСОБА_12 та прийняв участь у підробленні довіреності на ОСОБА_12(т. 4 а.с.47-48);
			- протоколом очної ставки від 11.01.2011 року між обвинуваченими ОСОБА_12. та ОСОБА_10., в ході якої ОСОБА_12. підтвердила факт того, що ОСОБА_11. знайшов чоловіка, який прийняв участь у підробленні довіреності, а саме, у нотаріуса представився ОСОБА_12 та оформив на неї довіреність( т.4 а.с.49-50);
			- речовими доказами:оригіналом довіреності від 30.04.2009 року, відповідно до якої ОСОБА_12. надає право на розпорядження належним йому майном ОСОБА_12., та документами, які були вилучені у приватного нотаріуса ОСОБА_20(т.3 а.с. 131-132);
			ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12. у використанні завідомо підробленого документа, і у таємному викраденні грошових коштів з депозитного рахунку ВАТ “Ощадбанк”, які належали ОСОБА_12., підтверджується:
			- протоколом виїмки від 23.11.2010 року у ВАТ “Ощадбанк” документів, які стали підставою для відкриття рахунку на імя ОСОБА_12., квитанцій про наявність на рахунку ОСОБА_12. грошей, заяви ОСОБА_12. від 05.05.2009 року про зняття вкладу ОСОБА_12. у сумі 30465,64 грн., з записом ОСОБА_12. про те, що вона за дорученням ОСОБА_12. отримала у банку 06.05.2009 року грошові кошти в сумі 30465,64 грн., відсотки у сумі 528,88 грн., копії підробленої довіреності від 30.04.2009 року від ОСОБА_12. на ОСОБА_12( т.3 а.с.30);
			- протоколом очної ставки від 11.01.2011 року між обвинуваченими ОСОБА_10. та ОСОБА_11., в ході якої останній підтвердив, що він разом з ОСОБА_10. та ОСОБА_12., використовуючи підроблену довіреність, зняли гроші з депозитного рахунку ОСОБА_12. у ВАТ “Ощадбанк”, а ОСОБА_10. не заперечувала цих показань(т.4 а.с.47-48);
			- протоколом очної ставки від 11.01.2011 року між обвинуваченими ОСОБА_12. та ОСОБА_10., у ході якої ОСОБА_12. підтвердила, що вона, з ОСОБА_10. та ОСОБА_11., використовуючи підроблену довіреність, зняли гроші з депозитного рахунку ОСОБА_12. у ВАТ “Ощадбанк”, а ОСОБА_10. підтвердила ці показання(т.4 а.с. 49-50);
			- речовими доказами:документами, вилученими у ВАТ “Ощадбанк”, які підтверджують факт зняття ОСОБА_12. грошових коштів ОСОБА_12.(т.3 а.с.40);
			ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12. у використанні завідомо підробленого документа, і у таємному викраденні грошових коштів з депозитного рахунку ПАТ “Демарк”, які належали ОСОБА_12., підтверджується:
			- протоколом виїмки від 22.11.2010 року у ПАТ “Демарк” документів, які стали підставою для відкриття рахунку на імя ОСОБА_12.:договору строкового банківського вкладу(депозиту), довіреності на імя ОСОБА_12., заяви на видачу готівки, копії паспорту та ідентифікаційного коду на імя ОСОБА_12.( т.3 а.с.10);
			- протоколом огляду документів, які були вилучені 22.11.2010 року у ПАТ “Демарк”(т.3 а.с.19);
			- протоколом очної ставки від 11.01.2011 року між обвинуваченими ОСОБА_10. та ОСОБА_11., який підтвердив, що він разом з ОСОБА_10. та ОСОБА_12., використовуючи підроблену довіреність, зняли гроші з депозитного рахунку ОСОБА_12. у ПАТ “Демарк”, а ОСОБА_10. не заперечувала цих показань(т.4 а.с.47-48);
			- протоколом очної ставки від 11.01.2011 року між обвинуваченими ОСОБА_12. та ОСОБА_10., в ході якої ОСОБА_12. підтвердила, що вона, з ОСОБА_10. та ОСОБА_11., використовуючи підроблену довіреність, зняли гроші з депозитного рахунку ОСОБА_12. у ПАТ “Демарк”, а ОСОБА_10. дані показання підтвердила(т.4 а.с.49-50);
			- речовими доказами:документами, вилученими у ПАТ “Демарк”, які підтверджують зняття ОСОБА_12. грошових коштів ОСОБА_12.(т.3 а.с.20);
			ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12. у таємному викраденні чужого майна, яке належало ОСОБА_12., дачного будинку, розташованому у садовому товаристві “ІНФОРМАЦІЯ_5” у м. Чернігові, крім показань свідка ОСОБА_21, ОСОБА_46., підтверджується:
			- протоколом виїмки від 29.11.2010 року документів у садовому товаристві “ІНФОРМАЦІЯ_5” м. Чернігова, відповідно до яких ОСОБА_12. виключили із членів садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5”(т.3 а.с.183);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 08.12.2010 року свідку ОСОБА_46., яка впізнала ОСОБА_11., як чоловіка, який писав заяву про виключення його із членів товариства та привозив її у садове товариство(т.3 а.с.202-204);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 08.12.2010 року свідку ОСОБА_46., яка впізнала ОСОБА_10., як жінку на імя ОСОБА_10, у якої вона купувала дачний будинок, і який вона особисто у руки віддавала гроші за дачний будинок(т. 3 а.с.199-201);
			- протоколом очної ставки від 11.01.2011 року між обвинуваченими ОСОБА_10. та ОСОБА_11., в ході якої останній підтвердив, що він разом з ОСОБА_10. переоформили право власності на дачний будинок та земельну ділянку з ОСОБА_4. на іншу особу(т.4 а.с. 47-48);
			- протоколом очної ставки від 11.01.2011 року між обвинуваченими ОСОБА_12. та ОСОБА_10., в ході якої ОСОБА_12. підтвердила, що вона разом з ОСОБА_10. та ОСОБА_11., домовлялись продати дачний будинок ОСОБА_12., однак, зі слів ОСОБА_10., продати його не вийшло, оскільки його забрали працівники міліції(т.4 а.с. 49-50);
			- протоколом очної ставки від 15.11.2010 року між обвинуваченими ОСОБА_12. та ОСОБА_11., в ході якої ОСОБА_12. підтвердила, що вона разом з ОСОБА_11. та ОСОБА_10. домовлялись продати дачний будинок ОСОБА_12.(т.2 а.с.92-95);
			- речовими доказами:документами, вилученими у голови садового товариства “ІНФОРМАЦІЯ_5”, що підтверджують переоформлення земельної ділянки НОМЕР_17 вказаного садового товариства( т.3 а.с.244);
			ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12. у таємному викраденні чужого майна, яке належало ОСОБА_12., гаража НОМЕР_14 в автокооперативу АДРЕСА_17, крім показань свідків ОСОБА_22., ОСОБА_28., підтверджується:
			- протоколом виїмки від 26.11.2010 року документів у Всеукраїнській спілці автомобілістів Деснянської районної у м. Чернігові ради, які стали підставою для переоформлення гаража(т.3 а.с.252);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 07.12.2010 року свідку ОСОБА_28, який впізнав ОСОБА_11., як чоловіка, який у липні 2009 року приймав участь у продажу гаража НОМЕР_14 автокооперативу № 24 м. Чернігова(т.3 а.с. 287-288);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 07.12.2010 року свідку ОСОБА_28., який впізнав ОСОБА_10., як жінку на імя ОСОБА_10, яка у липні 2009 року приймала участь у продажу гаража НОМЕР_14 автокооперативу № 24 м.Чернігова(т.3 а.с.284-286);
			- протоколом очної ставки від 11.01.2011 року між обвинуваченими ОСОБА_11. та ОСОБА_10., в ході якої ОСОБА_11. підтвердив, що він разом з ОСОБА_10. переоформили право власності на гараж ОСОБА_12. на іншу особу(т.4 а.с. 47-48);
			- протоколом очної ставки від 15.11.2010 року між обвинуваченими ОСОБА_12. та ОСОБА_11., в ході якої ОСОБА_12. підтвердила, що вона разом з ОСОБА_11. та ОСОБА_10. домовлялись продати гараж ОСОБА_12.(т.2 а.с. 92-95);
			- речовими доказами:документами, вилученими у Всеукраїнській спілці автомобілістів Деснянської районної у м. Чернігові ради, які стали підставою для переоформлення гаража(т.3 а.с. 316);
			ОСОБА_10. та ОСОБА_11. у заволодінні чужим майном, у великих розмірах, яке належало ОСОБА_2, а також винність ОСОБА_10. у заволодінні чужим майном, яке належало ОСОБА_2, крім показань потерпілої ОСОБА_2., свідків ОСОБА_17., ОСОБА_29, ОСОБА_41., підтверджується: 
			- заявою ОСОБА_2. від 21.09.2010 року, в який вона просить провести перевірку по факту шахрайських дій з боку ОСОБА_10., яка влітку 2009 року, зловживаючи її довірою, заволоділа грошима в сумі 23 500 доларів США(т.1 а.с.9);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 02.11.2010 року потерпілій ОСОБА_2, яка впізнала ОСОБА_10., яка отримувала від неї гроші, а згодом продала їй квартиру, а отримані гроші запропонувала покласти на депозитний рахунок банку(т.1 а.с. 47-49);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 02.11.2010 року потерпілій ОСОБА_2, яка впізнала ОСОБА_11., як ОСОБА_11, якого ОСОБА_10. представляла, як свого цивільного чоловіка, і який разом з нею їздив до ОСОБА_12. та знаходився в автомобілі, коли ОСОБА_10 отримувала у неї гроші(т.1 а.с.50-51);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 19.11.2010 року свідку ОСОБА_17., який впізнав ОСОБА_10., як жінку на імя ОСОБА_10, з якою він зустрічався з приводу повернення грошей, які вона отримала від його матері ОСОБА_2.(т.1 а.с.160-162);
			- протоколом виїмки та огляду у ВАТ “Ощадбанк” від 09.12.2010 року документів, які стали підставою відкриття рахунку у банку на імя ОСОБА_2., та документів, що підтверджують наявність на рахунку грошових коштів в сумі 33 167,00 грн. та їх видачі(т.4 а.с.15);
			- речовими доказами:документами, вилученими у ЧОУ ВАТ “Ощадбанк” 09.12.2010 року, які підтверджують наявність на рахунку ОСОБА_2. грошових коштів(т.4 а.с.19);
			- протоколом очної ставки від 04.11.2010 року між підозрюваним ОСОБА_11. та потерпілою ОСОБА_2., в ході якої ОСОБА_11. підтвердив, що він разом та ОСОБА_10. шахрайським шляхом, під приводом розміщення грошей ОСОБА_2. на депозитному рахунку у банку, заволоділи її грошима, отриманими від продажу квартири ОСОБА_2.(т.1 а.с. 148-149);
			- протоколом очної ставки від 04.01.2011 року між підозрюваною ОСОБА_10. та потерпілою ОСОБА_2., в ході якої ОСОБА_2. прямо вказала на ОСОБА_10., як на особу, яка отримала від неї гроші, отримані від продажу її квартири, під приводом розміщення грошей на депозитному рахунку у банку(т.1 а.с.150-154);
			- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_10. від 03.11.2010 року, відповідно до якого у квартирі АДРЕСА_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено паперові листи (фотокопії) банківського вкладу “Незалежність” між ОСОБА_10. та банком “Промінвестбанк”(т.1 а.с. 56-66);
			- протоколом огляду предметів, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10.(т.1 а.с. 67-75);
			- речовими доказами:паперовими листами (фотокопіями) банківського вкладу “Незалежність” між ОСОБА_10. та банком “Промінвестбанк”, які вилучені у ході обшуку 03.11.2010 року за місцем проживання ОСОБА_10.(т.1 а.с. 76-82);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 14.12.2010 року свідку ОСОБА_29, який впізнав ОСОБА_10., як жінку на імя ОСОБА_10, з якою він узгоджував питання щодо купівлі квартири ОСОБА_2.(т.1 а.с. 168-170);
			- довідкою Чернігівської філії ПАТ “Промінвестбанк” від 23.11.2010 року, відповідно до якої ОСОБА_10. не була і не є працівником філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Чернігів”, а депозитний рахунок “Незалежність” № БІЛ 253 від 08.09.2009 року на імя ОСОБА_10. у філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк” у м. Чернігів” не відкривався(т.1 а.с. 172);
			- речовими доказами: оптичним диском DVD-R №0122т, а також протоколом оперативно-технічних заходів, проведеними у ході оперативного супроводження кримінальної справи(зняття інформації з каналів звязку)(т.4 а.с.171-243,244);
			ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12. у заволодінні чужим майном, яке належало ОСОБА_12., а саме грошима, отриманими від продажу квартири по АДРЕСА_5, крім показань ОСОБА_12., підтверджується:
			- заявою ОСОБА_12. від 12.11.2010 року, в який він просить провести перевірку за фактом шахрайських дій невідомих осіб, які у період 2009 року - 2010 року заволоділи його майном (нерухомістю, грошовими коштами)(т.2 а.с.58);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 12.11.2010 року потерпілому ОСОБА_12., який впізнав ОСОБА_10., як жінку, яка приїжджала до нього у ВК-98, і з якою він розмовляв про оформлення довіреності на свого сина ОСОБА_4(т.2 а.с.69-71);
			- протоколом очної ставки від 11.01.2011 року між обвинуваченими ОСОБА_11. та ОСОБА_10., в ході якої ОСОБА_11. підтвердив, що він разом з ОСОБА_10., та з відома ОСОБА_12., здійснили продаж квартири АДРЕСА_5 і заволоділи грошима(т.4 а.с.47-48);
			- протоколом очної ставки від 11.01.2011 року між обвинуваченими ОСОБА_12. та ОСОБА_10., в ході якої ОСОБА_12. підтвердила, що вона разом з ОСОБА_10. та ОСОБА_11. домовлялись продати квартиру ОСОБА_12., розташовану за адресою: м. Чернігів, АДРЕСА_14, 19/22(т.4 а.с. 49-50);
			- протоколом очної ставки від 15.11.2010 року між обвинуваченими ОСОБА_12. та ОСОБА_11., в ході якої ОСОБА_12. підтвердила, що вона разом з ОСОБА_11. та ОСОБА_10. домовлялись продати квартиру АДРЕСА_5, яка належала ОСОБА_12., і вони від цієї угоди отримали гроші(т.2 а.с. 92-95);
			ОСОБА_10. та ОСОБА_11., у вчиненні дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження грошових коштів, отриманих внаслідок скоєння суспільно небезпечного протиправного діяння, володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження та місцезнаходження, підтверджується:
			- протоколом виїмки від 02.12.2010 року документів, які підтверджують відкриття рахунку у банку “ОТП-Банк” на імя ОСОБА_11., та внесення на нього грошових коштів( т.4 а.с.67);
			- протоколом виїмки від 08.12.2010 року документів, які підтверджують відкриття рахунку в банку “ОТП-Банк” на імя ОСОБА_11., та внесення на нього грошових коштів( т.4 а.с.91);
			- протоколом огляду документів, вилучених 02.12.2010 року та 08.12.2010 року у банку “ОТП-Банк”, щодо відкриття ОСОБА_11. рахунку та внесення на нього грошових коштів(т.4 а.с. 113,114);
			- речовими доказами:документами, вилученими у банку “ОТП-Банк” щодо відкриття ОСОБА_11. рахунку у банку та внесення грошових коштів, а також їх зняття(т.4 а.с.115);
			- протоколом виїмки від 02.12.2010 року документів, які підтверджують відкриття рахунку у ВАТ “Укрексімбанк” на імя ОСОБА_11. та внесення на нього грошових коштів(т.4 а.с. 122);
			- протоколом огляду від 02.12.2010 року документів, вилучених у ВАТ “Укрексімбанк” щодо відкриття ОСОБА_11. рахунку у банку та внесення на нього грошових коштів(т.4 а.с.138-139);
			- речовими доказами: документами, вилученими у ВАТ “Укрексімбанк” щодо відкриття ОСОБА_11. рахунку, внесення на нього грошових коштів та їх зняття(т.4 а.с.140);
			- протоколом очної ставки від 11.01.2011 року між обвинуваченими ОСОБА_11. та ОСОБА_10., в ході якої ОСОБА_11. підтвердив, що він, за вказівкою ОСОБА_10., відкрив у двох банках рахунки на своє імя, вніс на них грошові кошти, отримані ними від продажу квартири ОСОБА_12. за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_5(т.4 а.с.47-48);
			ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12. у використанні завідомо підробленого документа, таємному викраденні чужого майна, яке належало ОСОБА_4., а саме квартири по вул.О.АДРЕСА_9 у м. Чернігові, крім показань потерпілого ОСОБА_4., показань свідків ОСОБА_49., ОСОБА_50., ОСОБА_51., ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_37., ОСОБА_36, ОСОБА_44., ОСОБА_30., частково показаннями свідка ОСОБА_31., підтверджується:
			- заявою ОСОБА_4. від 08.11.2010 року, в якій він просить провести перевірку за фактом шахрайських дій з боку ОСОБА_25., його дружини, жінки на імя ОСОБА_10 та ОСОБА_11., які незаконно заволоділи його квартирою, а також квартирою, дачею та гаражем, які належали його батькові ОСОБА_12.(т.2 а.с.143);
			- протоколом предявленням фотознімків для впізнання від 23.11.2010 року потерпілому ОСОБА_4., який впізнав ОСОБА_10., як жінку на імя ОСОБА_10, з якою він займався продажем квартири його батька, і яка привозила його до нотаріусу, де він підписував документи, на які вона йому вказувала(т.2 а.с.149-151);
			- протоколом предявленням фотознімків для впізнання від 23.11.2010 року потерпілому ОСОБА_4., який впізнав ОСОБА_11., який постійно привозив йому горілку та їжу разом з ОСОБА_10., і який возив його із ОСОБА_2. у м. Шепетівку та у с. Гущин(т.3 а.с.152-153);
			- протоколом предявленням фотознімків для впізнання від 23.11.2010 року потерпілому ОСОБА_4., який впізнав ОСОБА_12, як жінку ОСОБА_36 “Вікторія”, у якої та її співмешканця ОСОБА_25. він мешкав деякий час(т.3 а.с.154-156);
			- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_10. від 03.11.2010 року, відповідно до якого у квартирі АДРЕСА_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено оригінал договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_18 на імя ОСОБА_16 та ОСОБА_17(т.1 а.с.56-66);
			- протоколом огляду документів від 03.11.2010 року, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_10.(т.1 а.с. 67-75);
			- речовим доказом: договором купівлі-продажу будинку АДРЕСА_18 на імя ОСОБА_16 та ОСОБА_17, вилученим у ході обшуку 03.11.2010 року за місцем проживання ОСОБА_10.(т.1 а.с. 76-82);
			- довідкою Деснянської районної у м. Чернігові ради, згідно якої дозвіл на відчуження квартири АДРЕСА_9, не надавався(т.2 а.с.158);
			- протоколом виїмки документів від 23.11.2010 року у приватного нотаріуса ОСОБА_31., відповідно до якого було вилучено оригінали документів щодо договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_9, в тому числі витяг № 151 від 16.06.2010 року, згідно якого Деснянською районною у м. Чернігові радою надано ОСОБА_4. дозвіл на продаж квартири АДРЕСА_9(т.2 а.с.160-161);
			- протоколом огляду документів, вилучених 23.11.2010 року у нотаріуса ОСОБА_31. щодо продажу квартири АДРЕСА_9(т.2 а.с.162-164);
			- протоколом предявленням фотознімків для впізнання від 24.11.2010 року свідку ОСОБА_31, яка впізнала ОСОБА_10., як жінку, яка привела дітей ОСОБА_4. під час оформлення договору купівлі продажу(т.2 а.с.168-170);
			- завіреною копією рішення виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради за № 151, відповідно до якої дозвіл ОСОБА_4. на продаж квартири АДРЕСА_9 не надавався(т.2 а.с.180-182);
			- висновком судово технічної експертизи, відповідно до якого відтиск круглої печатки Деснянської районної у м. Чернігові ради “Загальний відділ” на рішенні Деснянської районної у м. Чернігові ради № 151 від 16.06.2010 року нанесений за допомогою рельєфного кліше, яке виготовлено із відносно еластичного матеріалу з відступаючими печатними елементами, і нанесений не кліше круглої печатки Деснянської районної у м. Чернігові ради “Загальний відділ”; у наданому на дослідження витягу із рішення Деснянської районної у м.Чернігові ради № 151 від 16.06.2010 з початку був проставлений відтиск печатки, а потім рукописний підпис від імені ОСОБА_49.(т.2 а.с.190-194);
			- протоколом предявленням фотознімків для впізнання від 30.11.2010 року свідку ОСОБА_17, яка впізнала ОСОБА_10., як жінку на імя ОСОБА_10, яка приїжджала до неї в інтернат(т.2 а.с.225-227);
			- протоколом предявленням фотознімків для впізнання від 22.12.2010 року свідку ОСОБА_16., яка впізнала ОСОБА_10., як жінку на імя ОСОБА_10, яка часто приходила до ОСОБА_25. та ОСОБА_36, які розмовляли з приводу продажу їх квартири(т.2 а.с.232-234);
			- протоколом предявленням фотознімків для впізнання від 22.12.2010 року свідку ОСОБА_16., яка впізнала ОСОБА_11., як чоловіка на імя ОСОБА_11, який разом з ОСОБА_10 часто приходив до ОСОБА_25. та ОСОБА_36, і що вона чула, що ОСОБА_10 з ОСОБА_11 розмовляли з приводу продажу їх квартири(т.2 а.с.235-237);
			- протоколом предявленням фотознімків для впізнання від 22.12.2010 року свідку ОСОБА_16., яка впізнала ОСОБА_12, як жінку на імя ОСОБА_36, яка неодноразово розмовляла з приводу продажу їх квартири з ОСОБА_10 та ОСОБА_11(т.2 а.с.238-240);
			- висновком судово почеркознавчої експертизи від 30.12.2010 року, відповідно до якого рукописні записи “ОСОБА_16, ОСОБА_17 виконані ОСОБА_44 та ОСОБА_36, а підписи від імені ОСОБА_16 та ОСОБА_17 виконані відповідно ОСОБА_44 та ОСОБА_36(т.2 а.с.269-275);
			- протоколом предявленням фотознімків для впізнання від 24.12.2010 року свідку ОСОБА_30., яка впізнала ОСОБА_11., як чоловіка на імя ОСОБА_11, якого ОСОБА_10 представляла, як цивільного чоловіка, який неодноразово приходив до них в офіс та за дорученням її чоловіка придбав квартиру по АДРЕСА_9(т.2 а.с.284-285);
			- протоколом предявленням фотознімків для впізнання від 24.12.2010 року свідку ОСОБА_30., яка впізнала ОСОБА_10., як жінку на імя ОСОБА_10, яка зверталася до неї за допомогою, як до юриста щодо спадщини ОСОБА_42, і яка приймала участь під час продажу квартири по АДРЕСА_9(т.2 а.с.281-283);
			- речовим доказом:квартирою АДРЕСА_9(т.2 а.с. 289);
			ОСОБА_10. у заволодінні чужим майном, яке належало ОСОБА_1., крім показань потерпілої ОСОБА_1, свідка ОСОБА_23., ОСОБА_43., ОСОБА_30., підтверджується: 
			- заявою ОСОБА_1. від 03.11.2010 року, в якій вона просить провести перевірку по факту шахрайських дій з боку ОСОБА_10., яка у 2010 році незаконно заволоділа її грошима(т.1 а.с. 181);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 04.11.2010 року потерпілій ОСОБА_1., яка впізнала ОСОБА_10., яка допомагала їй вирішувати питання у суді за вступ її онуки у спадщину(т.1 а.с. 195-197);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 04.11.2010 року потерпілій ОСОБА_1., яка впізнала ОСОБА_11., як особу, яка неодноразово приїздила до них під будинок разом з ОСОБА_10.(т.1 а.с.198-199);
			- протоколом виїмки від 04.11.2010 року у ОСОБА_1. розписок, договору та інших документів, які вона підготувала, для передачі ОСОБА_10(т.1 а.с.201);
			- речовими доказами:документами, вилученими у ОСОБА_1.(т.1 а.с.212);
			- протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_10., у ході якої ОСОБА_1. прямо вказала на ОСОБА_10., як на особу, яка брала у неї грошові кошти на вирішенні питання спадщини її онуки(т.1 а.с.224-226);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 08.11.2010 року свідку ОСОБА_23., яка впізнала ОСОБА_10., як жінку на імя ОСОБА_10, яка займалася вирішенням її питання в суді(т.1 а.с.229-231);
			- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 08.11.2010 року свідку ОСОБА_23., яка впізнала ОСОБА_11., як чоловіка на імя ОСОБА_11, який неодноразово приїздив до них під будинок разом з ОСОБА_10., а також возив її до нотаріуса(/ т.1 а.с.232-233);
			- довідкою з Деснянського районного суду м. Чернігова, відповідно до якої цивільна справа за позовом ОСОБА_24. та ОСОБА_23. про продовження строку про прийняття спадщини, станом на 09.11.2010 року не розглянута(т.1 а.с.235);
			- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_10. від 03.11.2010 року, відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено паперові листи (фотокопії) витягу із державного реєстру правочинів на імя ОСОБА_24. та ОСОБА_23., де предмет правочину квартира АДРЕСА_15, а набувачем, за рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова, є ОСОБА_42.(т.1 а.с. 56-66);
			- протоколом огляду документів, що були вилучені під час обшуку у ОСОБА_10. 03.11.2010 року за адресою: АДРЕСА_1(т.1 а.с.67-75);
			- речовими доказами:паперовими листами (фотокопії) витягу із державного реєстру правочинів на імя ОСОБА_24. та ОСОБА_23., де предмет правочину квартира АДРЕСА_15, а набувачем, за рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова, є ОСОБА_42.(т. 1 а.с. 76-82);
			- висновком судово технічної експертизи від 10.12.2010 року, відповідно до якого зображення витягу із державного реєстру правочинів виконано за допомогою засобів оперативної поліграфії “по типу ксероксу, лазерного принтеру”, зображення верхньої частини тексту, що починається з графи “номер витягу” та закінчується графою “набувач” (включно) та зображення тексту, що знаходиться в нижній частині наданої копії витягу, виготовлено за допомогою копіювально множильної техніки(т. 1 а.с. 242-245);
			- речовим доказом:копію витягу із державного реєстру правочинів, який ОСОБА_10. надала ОСОБА_1.(т. 1 а.с. 251);
			- речовими доказами: оптичним диском DVD-R №0122т, а також протоколом оперативно-технічних заходів, проведеними у ході оперативного супроводження кримінальної справи(зняття інформації з каналів звязку)(т.4 а.с.171-243,244);
			ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12. у таємному викраденні грошових коштів (“пенсії”), які належали ОСОБА_12., підтверджується:
			- протоколом виїмки документів від 22.11.2010 у ВАТ “Ощадбанк”, які були підставою для оформлення пенсійної картки на імя ОСОБА_12. та отримання пенсії(т.3 а.с.47);
			- протоколом огляду документів, вилучених під час проведення виїмок в ЧОУ ВАТ “Ощадбанк” , згідно яких вказані операції щодо надходження та зняття грошових коштів(“пенсії”) по рахунку, який був відкритий на імя ОСОБА_12.(т.3 а.с.61-62);
			- речовими доказами:документами, вилученими у ЧОУ ВАТ “Ощадбанк” щодо операцій про надходження та зняття грошових коштів(“пенсії”) по рахунку, який був відкритий на імя ОСОБА_12.(т.3 а.с.72);
			- протоколом обшуку від 03.11.2010 року за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою:АДРЕСА_20, у ході якого працівниками міліції було виявлено та вилучено пенсійну картку ВАТ “Ощадбанк” на імя ОСОБА_12.(т.1 а.с.107-108);
			- речовим доказом:пенсійною карткою ВАТ “Ощадбанк”, виданої на імя ОСОБА_12., яку було вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11.(т.3 а.с.73);
			- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю обвинуваченого ОСОБА_11. від 13.12.2010 року, в ході якого ОСОБА_11. вказав в яких банкоматах ВАТ “Ощадбанк” він, використовуючи пенсійну картку ОСОБА_12., яку йому надавала ОСОБА_10., отримував пенсію ОСОБА_12.(т.3 а.с. 74-77).
			Дослідивши вищевказані докази, перевіривши показання підсудних у судовому засіданні та у ході досудового слідства, доводи обвинувачення та захисників, наведені на захист підсудних, суд приходить до висновку, що обвинувачення, предявлене підсудним, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі. Суд, показання потерпілих ОСОБА_2. та ОСОБА_1, як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні, потерпілого ОСОБА_12., а також показання потерплого ОСОБА_4. у ході досудового слідства, покладає в основу обвинувачення підсудним. Показання потерпілих ОСОБА_2. та ОСОБА_1 є послідовними та логічними, а деякі відмінності у їх показаннях не є суттєвими, що пояснюється часом, який пройшов від дати вчинення відносно них злочинів, а також їх віком. Їх показання узгоджуються, не тільки з показаннями підсудних у ході досудового слідства, і частково у судовому засіданні, щодо фактичного перебігу подій, але і з показаннями потерпілих ОСОБА_12. та ОСОБА_4. у ході досудового слідства, показаннями свідків, вищевказаними протоколами слідчих дій та речовими доказами. Показаннями потерпілого ОСОБА_4. у ході досудового слідства підтверджуються факти заволодіння підсудними майном та грошима ОСОБА_12. та ОСОБА_4., при цьому неточності у його показаннях пояснюються його фізичним та моральним станом внаслідок його хвороби. Аналізуючи показання ОСОБА_4. у судовому засіданні, порівнюючи їх з його показаннями у ході досудового слідства, з врахуванням його стану здоровя та поведінки, зокрема причини не приходу його у судове засіданні, і що він у період розгляду справи їздив з підсудним ОСОБА_11., суд вважає, що навіть такі його показання, при їх суперечливості, нелогічності та неточностях, вказують на вчинення підсудними злочинів щодо заволодіння його та ОСОБА_12. майном за обставин, що вказані у обвинуваченні підсудним. Суд також вважає, що показаннями підсудних в якості підозрюваних та обвинувачених у ході досудового слідства підтверджується предявлене їм обвинувачення, оскільки їх показання є детальними щодо вчинення ними злочинів, узгоджуються, як між собою, так і з фактичними даними, що містяться у показаннях потерпілих, свідків, протоколах слідчих дій, висновках експертиз та речових доказах. У судовому засіданні даних, які б свідчили про порушення слідчими норм КПК України при проведенні допитів підсудних, або інших даних, які б ставили під сумнів достовірність цих показань, а також законність їх отримання, не встановлено. Посилання підсудних ОСОБА_10. та ОСОБА_12. про застосування відносно них заходів тиску з боку працівників міліції не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, як безпідставні та такі, які ніякими обєктивними даними, крім їх показань у судовому засіданні, не підтверджуються. Їх посилання спростовуються показаннями свідків ОСОБА_32. та ОСОБА_47, а крім того, за такими показаннями підсудних прокуратурою Чернігівської області проведено перевірку, за наслідками якої винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції на підставі п.1 ч.1 ст.6 КПК України, а тому суд такі показання підсудних розцінює, як спробу уникнути покарання за вчинені злочини. Крім того, всі показання підсудних щодо обставин, викладених у обвинуваченні, з намаганням свої дії пояснити бажанням заробити певні відсотки від продажу майна потерпілих, або взагалі допомогти потерпілим, згодою самих потерпілих на дії підсудних щодо їх майна, або бажанням перевести свої дії у площину цивільно-правових відносин, та інші пояснення, в тому числі щодо незаконності дій працівників міліції, суд розцінює не тільки критично, і як спробу помякшити відповідальність за свої дії та уникнути покарання за вчиненні злочини, але враховує їх, як обставину, що характеризує підсудних, як осіб, які не тільки не розкаялись у вчинених злочинах, але у яких повністю відсутня критика своїх дій. Таким чином, фактичними даними, що містяться у показаннях потерпілих, як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні, показаннях підсудних у ході досудового слідства, і частково у судовому засіданні, показаннях в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_14., свідків, вищевказаних протоколах слідчих дій, висновках експертиз та речових доказах, які повністю узгоджуються між собою, і у своїй сукупності повністю підтверджують обвинувачення, предявлене підсудним, в тому числі і вчинення підсудними злочинів у складі організованої групи за вказаної кваліфікації, в тому числі і щодо таємного викрадення майна з врахуванням особи потерпілого ОСОБА_4., та спростовують заперечення підсудними предявленого їм обвинувачення та доводи їх захисників щодо недоведеності обвинувачення та неправильності кваліфікації дій підсудних. Доводи скарги ОСОБА_10. щодо незаконного утримання її під вартою, порушення її прав на захист, на ознайомлення з матеріалами справи, що надійшла з прокуратури Чернігівської області, а також аналогічні доводи у судовому засіданні, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому її скарга задоволенню не підлягає. 
			Дії підсудної ОСОБА_10. правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст.28, ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння паспортами громадян, а також важливими особистими документами, які належали ОСОБА_12. та ОСОБА_4., вчинене у складі організованої злочинної групи; за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст.358 КК України, як підроблення документа, який видається та посвідчується приватним нотаріусом, який надає права на розпорядження майном, з метою використання його для таємного викрадення майна, вчиненими у складі організованої групи; за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа, вчиненого у складі організованої групи; за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, що завдали значної шкоди потерпілому, вчиненими повторно, у великому розмірі, що в двісті пятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, організованою групою; за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому; за ч.3 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великому розмірі, що в двісті пятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину; за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно, у особливо великому розмірі, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, організованою групою; за ч. 2 ст.209 КК України, як вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження та місцезнаходження, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України, як організація підроблення документа, який видається установою, і який надає права на розпорядження майном, з метою використання його для таємного викрадення майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб. 
			За сукупністю вчиненого дії ОСОБА_10. слід кваліфікувати за ч.3 ст.27, ч.5 ст.185, ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.2 ст.358 КК України.
			Дії підсудного ОСОБА_11. правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 28, ч.3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння паспортами громадян, а також важливими особистими документами, які належали ОСОБА_12. та ОСОБА_4., вчинене у складі організованої злочинної групи; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України, як підроблення документа, який видається та посвідчується приватним нотаріусом, який надає права на розпорядження майном, з метою використання його для таємного викрадення майна, вчинене у складі організованої групи; за ч.3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа, вчинене у складі організованої групи; за ч. 5 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, що завдало значної шкоди потерпілому, вчинене повторно, у великому розмірі, що в двісті пятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, організованою групою; за ч. 3 ст. 190 КК України, як заволодінні чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великому розмірі, що в двісті пятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину; за ч.4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно, в особливо великому розмірі, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, організованою групою; за ч. 2 ст. 209 КК України, як вчиненні дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження та місцезнаходження, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.
			За сукупністю вчиненого дії ОСОБА_11. слід кваліфікувати за ч.5 ст.185, ч.2 ст.209, ч.4 ст.190, ч.3 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358 КК України.
			Дії підсудної ОСОБА_12. правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст.357 КК України, як незаконне заволодіння паспортами громадян, а також важливими особистими документами, які належали ОСОБА_12. та ОСОБА_4., вчинене у складі організованої злочинної групи; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358 КК України, як підроблення документа, який видається та посвідчується приватним нотаріусом, який надає права на розпорядження майном, з метою використання його для таємного викрадення майна, вчинене у складі організованої групи; за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа, вчиненого у складі організованої групи; за ч. 5 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, що завдало значної шкоди потерпілому, вчинене повторно, організованою групою; за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно, у великому розмірі, що в двісті пятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, в особливо великому розмірі, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, організованою групою.
			За сукупністю вчиненого дії ОСОБА_12. слід кваліфікувати за ч.5 ст.185, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358 КК України.
			Вирішуючи питання про міру покарання підсудній ОСОБА_10, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, певна кількість з яких є особливо тяжкими злочинами, особливості та конкретні обставини вчинених злочинів: мотиви вчинення злочинів, що злочини були вчинені з використанням банківських рахунків, кількість епізодів злочинної діяльності, активну роль підсудної у вчиненні злочинів, значну кількість викрадених грошових коштів та значну вартість викраденого майна, наслідки, що настали від дій підсудної, наявність цивільних позовів по справі, і що шкода, завдана злочинами, не відшкодована, що у сукупності свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчинених підсудною злочинів, особу винної - її вік, сімейний стан, а саме те, що вона має матір похилого віку та стан здоровя її матері, матеріальний стан підсудної, та стан її здоровя, що підсудна не працювала, її освіту, формально позитивну характеристику за місцем проживання, відношення підсудної до вчиненого та характер її дій при вчиненні злочинів, що підсудна раніше не притягувалась до адміністративної та кримінальної відповідальності. Обставин, які помякшують та обтяжують покарання підсудній, у судовому засіданні не встановлено.
			З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_10 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті, якою передбачено покарання за вчинений підсудною більш тяжкий злочин, з позбавленням права обіймати певні посади, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої, що є необхідним і достатнім для виправлення підсудної та попередження вчинення нею нових злочинів.
			Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_11., суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, певна кількість з яких є особливо тяжкими злочинами, конкретні обставини вчинення злочинів, а саме: мотиви при вчиненні злочинів, що злочини були вчинені з використанням банківських рахунків, кількість епізодів злочинної діяльності, роль підсудного у вчиненні злочинів, значну кількість викрадених грошових коштів та значну вартість викраденого майна, наслідки, що настали від дій підсудного, наявність цивільних позовів по справі, і що шкода, завдана злочинами, не відшкодована, що у сукупності свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчинених підсудним злочинів, заяви потерпілих по справі, відповідно до яких вони матеріальних та моральних претензій до підсудного не мають, і просять підсудного не позбавляти волі, особу винного - його вік, освіту, стан його здоровя, сімейний стан, а саме те, що він має сімю та на утриманні неповнолітню дитину, а також стан здоровя його дитини та дружини, що батько підсудного потребує сторонньої допомоги за станом здоровя, і що з батьком проживають інші особи, що підсудний працює, його матеріальний стан, позитивну характеристику за місцем роботи та формально позитивну характеристику за місцем проживання, відношення підсудного до вчиненого та характер його дій при вчиненні злочинів, те що підсудний раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності. З врахуванням змісту показань підсудного у ході досудового та судового слідства, його відношення до вчинених злочинів, вину у вчиненні яких, він фактично не визнав, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження помякшуючі підсудному покарання обставини:щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, вказані органами досудового слідства. Таким чином, обставин, які помякшують та обтяжують покарання підсудному, у судовому засіданні не встановлено.
			З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_11. необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі ближче до мінімальних меж санкцій частин статей, якими передбачено покарання за вчинені підсудним більш тяжкі злочини, з позбавленням права обіймати певні посади, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, що є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.
			Вирішуючи питання про міру покарання підсудній ОСОБА_12., суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, певна кількість з яких є особливо тяжкими злочинами, конкретні обставини вчинення злочинів, а саме: мотиви при вчиненні злочинів, що злочини були вчинені з використанням банківських рахунків, кількість епізодів злочинної діяльності, роль підсудної у вчиненні злочинів, значну кількість викрадених грошових коштів та значну вартість викраденого майна, наслідки, що настали від дій підсудної, що шкода, завдана злочинами, не відшкодована, що у сукупності свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчинених підсудною злочинів, особу винної - її вік, освіту, стан її здоровя, сімейний стан, а саме те, що вона була позбавлена батьківських прав відносно своєї доньки, що підсудна не працювала, її матеріальний стан, відношення підсудної до вчиненого та характер її дій при вчиненні злочинів, те що підсудна раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності, але була засуджена за злочин проти власності та втягнення неповнолітньої ОСОБА_16 у злочинну діяльність. Обставин, які помякшують та обтяжують покарання підсудній, у судовому засіданні не встановлено.
			З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_12. необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі ближче до мінімальних меж санкцій частин статей, якими передбачено покарання за вчинені підсудною більш тяжкі злочини, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої, що є необхідним і достатнім для виправлення підсудної та попередження вчинення нею нових злочинів.
			Вирішуючи питання про цивільні позови по справі, то суд приходить до висновку, що позови ОСОБА_2. та ОСОБА_1. обґрунтовані, підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами та підлягають задоволенню відповідно до сум заподіяної їм шкоди, згідно предявленого обвинувачення підсудним ОСОБА_10 та ОСОБА_11. При цьому шкода заподіяна ОСОБА_2 відповідно до предявленого обвинувачення у сумі 31850 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_10., а шкода заподіяна ОСОБА_2 у сумі 180 080,80 грн. підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_10. та ОСОБА_11. Шкода заподіяна ОСОБА_1. підлягає стягненню з ОСОБА_10. у сумі 43 546,40 грн. Позов ОСОБА_12., ніким не підтриманий у судовому засіданні, а тому його слід залишити без розгляду.
			Речові докази по справі: документи(т.1 а.с.76,212,251,281,т.2 а.с.108,131,290, т.3 а.с.20,40,72,73,132,т.4 а.с.19,115,140), - необхідно залишити на зберігання при справі; оптичний носій(т.4 а.с.244), - необхідно залишити на зберігання при справі; квартиру АДРЕСА_9(т.2 а.с.289), дачний будинок та дачну ділянку НОМЕР_17 у садовому товаристві “ІНФОРМАЦІЯ_5” у м. Чернігові(т.3 а.с.244), гараж НОМЕР_18 у автокооперативі №24 у м. Чернігові(т.3 а.с.316), - необхідно залишити власникам.
			При вирішенні питання про відшкодування судових витрат по справі за проведення судово-криміналістичної експертизи на суму 649,03 грн. по епізоду обвинувачення ОСОБА_10. щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1, техніко-криміналістичної експертизи на суму 928,80 грн., судово-почеркознавчих експертиз на суму 774 грн., 1 313,76 грн. та 774 грн. щодо обвинувачення всім підсудним, суд враховує конкретні обставини справи, ступінь вини кожного з підсудних, їх матеріальний стан, та вважає, що судові витрати підлягають стягненню з підсудної ОСОБА_10. у сумі 2 449,03 грн.; підсудного ОСОБА_11. у сумі 1 190,80 грн.; підсудної ОСОБА_12. у сумі 799,76 грн., - на користь держави.
			На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
			 З А С У Д И В :
			 ОСОБА_10 визнати винною у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.185, ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.2 ст.358 КК України і призначити їй покарання:
			- за ч.3 ст.27, ч.5 ст.185 КК України у вигляді девяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої;
			- за ч.2 ст.209 КК України у вигляді восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої;
			- за ч.3 ст.27, ч.4 ст.190 КК України у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої;
			- за ч.3 ст.190 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі;
			- за ч.2 ст.190 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі;
			- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358 КК України у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі;
			- за ч.3 ст.27, ч.2 ст.358 КК України у вигляді двох років позбавлення волі.
			- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357 КК України у вигляді двох років шести місяців обмеження волі;
			- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358 КК України у вигляді одного року десяти місяців обмеження волі.
			На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_10 остаточне покарання у вигляді девяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.
			Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 обчислювати з дня її затримання з 06 листопада 2010 року.
			Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_10 строк її перебування у ІТТ з 03.11.2010 року по 06.11.2010 року.
			Міру запобіжного заходу ОСОБА_10, до набрання вироком законної сили, залишити без змін, - утримання під вартою у СІЗО №31 ДДУ ПВП в Чернігівській області.
			ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.185, ч.2 ст.209, ч.4 ст.190, ч.3 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358 КК України і призначити йому покарання:
			- за ч.5 ст.185 КК України у вигляді семи років одного місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
			- за ч.2 ст.209 КК України у вигляді семи років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк два роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
			- за ч.4 ст.190 КК України у вигляді пяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
			- за ч.3 ст.190 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі;
			- за ч.3 ст.28, ч.3 ст.357 КК України у вигляді двох років обмеження волі;
			- за ч.3 ст.28, ч.3 ст.358 КК України у вигляді одного року трьох місяців обмеження волі;
			- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.358 КК України у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі.
			На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_11 остаточне покарання у вигляді семи років одного місяця позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк два роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
			Початок строку відбування покарання ОСОБА_11 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.
			Мірою запобіжного заходу ОСОБА_11. до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
			ОСОБА_12 визнати винною у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.185, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.357, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358 КК України і призначити їй покарання:
			- за ч.5 ст.185 КК України у вигляді семи років восьми місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої;
			- за ч.4 ст.190 КК України у вигляді пяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої;
			- за ч.3 ст.28, ч.3 ст.358 КК України у вигляді одного року двох місяців обмеження волі;
			- за ч.3 ст.28, ч.3 ст.357 КК України у вигляді одного року десяти місяців обмеження волі;
			- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.358 КК України у вигляді двох років позбавлення волі.
			На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_12 остаточне покарання у вигляді семи років восьми місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.
			Початок строку відбування покарання ОСОБА_12 обчислювати з дня її затримання з 15 листопада 2010 року.
			Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2011 року відносно ОСОБА_12. - виконувати самостійно.
			Міру запобіжного заходу ОСОБА_12., до набрання вироком законної сили, залишити без змін - утримання під вартою у СІЗО №31 ДДУ ПВП в Чернігівській області.
			Цивільний позов по справі ОСОБА_12 залишити без розгляду. 
			Цивільний позов по справі ОСОБА_2. задовольнити, стягнути з ОСОБА_10 31 850 грн. на відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2, та стягнути солідарно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 180 080,80 грн. на відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2.
			Цивільний позов по справі ОСОБА_1. задовольнити, стягнути з ОСОБА_10 43 546,40 грн. на відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 
			Речові докази по справі: документи(т.1 а.с.76,212,251,281, т.2 а.с.108,131,290, т.3 а.с.20,40,72,73,132,т.4 а.с.19,115,140), - залишити на зберігання при справі; оптичний носій(т.4 а.с.244), - залишити на зберігання при справі; квартиру АДРЕСА_9(т.2 а.с.289), дачний будинок та дачну ділянку НОМЕР_17 у садовому товаристві “ІНФОРМАЦІЯ_5” у м.Чернігові(т.3 а.с.244), гараж НОМЕР_18 у автокооперативі №24 у м. Чернігові(т.3 а.с.316), - залишити власникам.
			Стягнути на користь держави судові витрати з ОСОБА_10 у сумі 2 449,03 грн.; ОСОБА_11 у сумі 1 190,80 грн.; ОСОБА_12 у сумі 799,76 грн. 
			На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_10. та ОСОБА_12. в той же строк з моменту вручення копії вироку.
			 
				 
					 Головуючий: І.А.Мурашко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...