УХВАЛА ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
«15» серпня
2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської
області в складі:
головуючого - Кузьми Т.М.
суддів - Бершадської Г.В., Ткача
З.Є.
при секретарі - Стець І.В.
з участю - представника апелянта
ОСОБА_2
директора ПП «Номінал» Палилика Р.П.
його
представника Татарука Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського
міськрайонного суду від 23 березня 2006 року по
справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Номінал» про визнання частково недійсним договору про дольову участь в капітальному будівництві та повернення зайво сплачених 22243
грн.,-
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2005 р.
ОСОБА_1. звернулась із позовом до ПП «Номінал»
про визнання частково недійсним договору про дольову участь в капітальному будівництві та повернення зайво
сплачених 22243 грн.
Позивач
зазначила, що 4 вересня 2002 р. вона уклала з ПП «Номінал» в особі директора
Пали лика Р.П. договір про дольову участь в будівництві 12-квартирного
житлового будинку по АДРЕСА_1 з метою
отримання трикімнатної квартири загальною площею 98,5 кв.м. на 2 поверсі та гаражу площею 23,2 кв.м. і згідно
договору сплатила 128 880 гривень. В
подальшому вона додатково внесла 4000 грн. згідно додатку НОМЕР_1 до договору
на виготовлення огорожі, 16943 грн. як доплату за здороження, різницю вартості фактичних і кошторисних витрат
та матеріалів (додаток НОМЕР_2 до
договору) та 1300 грн. як доплату по сплаті пайових коштів для розширення та реконструкції міських об»єктів
водопроводу та каналізації (додаток НОМЕР_3 до договору). Вважає, що ці кошти
були взяті відповідачем незаконно, оскільки будівництво будинку на той
час було завершене та
Справа №22а-756 Головуючий у 1 інстанції - Юрдига О.С.
Категорія Доповідач- БершадськаГ.В.
фактично було збудовано 20
квартирний будинок замість 12-квартирного без договорів на дольову участь у будівництві інших квартир за рахунок додатково
внесених дольовиками коштів.
В зв»язку з цим позивач просила визнати недійсним п.8 договору від 4.09.2002 р. про дольову участь у будівництві житлового
будинку по АДРЕСА_1, укладеного між 1111 «Номінал», в особі директора
Палилика Р.П. та нею, ОСОБА_1., в частині можливості ПП «Номінал» в
односторонньому порядку змінювати умови цього договору
та стягнути з відповідача в її користь 22243 грн. зайво внесених за будівництво
квартири і судові витрати.
Рішенням
Тернопільського міськрайонного суду від 23 березня 2006 р. вирішено:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним п.8 договору від 4 вересня 2002 року про дольову участь у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1, укладеного між 1111 «Номінал» та ОСОБА_1. в частині
можливості 1111 «Номінал» в односторонньому
порядку змінювати умови вказаного договору щодо вартості квартири та розривати його.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. про стягнення із 1111 «Номінал» 22243 грн. зайво внесених коштів за будівництво
квартири відмовити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду в частині відмови їй у стягненні 22243 грн. скасувати та
постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що
відбулась зміна предмету договору, яка із замовниками не погоджувалась,
оскільки предметом договору було будівництво 12 квартирного будинку, а
збудовано 20 квартирний; всі доплати вносились після фактичного виконання Договору і згідно перевірки
науково-виробничою корпорацією «Тернок ос» вартість всього будинку
становить 179691 грн., що складає суму внеску першими 12 дольовиками. Вважає,
що ПП «Номінал» без згоди замовників-дольовиків не вправі було передавати 4
квартири у власність Тернопільської міської
ради та продавати 4 квартири, а також переобладнувати
приміщення для колясок в ще один гараж.
В судовому
засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала послалась на обставини,
викладені в ній.
Директор 1111 «Номінал» та представник 1111 «Номінал» апеляційної скарги не визнали та пояснили, що за час дії договору про
дольову участь у капітальному будівництві відбулось здороження будівництва, про
що було сторонами погоджено і укладено додатки до договору, які
апелянт добровільно підписала.
Відмовляючи в
задоволенні позову про стягнення 22243 грн. суд виходив з того, що умови договору передбачали, що вартість квартири і гаража
є договірною та може користуватись з врахуванням рівня інфляції та росту цін на будівельні матеріали і
комплектуючі засоби, сторони в двохсторонньому
порядку погоджували зміну вартості квартири та гаража, про що свідчать додатки до договору та виконання
їх позивачем шляхом внесення відповідної суми коштів, а надані
відповідачем докази підтверджують факт
здороження будівництва трикімнатної квартири та гаража.
Заслухавши
пояснення учасників процесу та вивчивши матеріали справи, колегія суддів
вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що предметом договору про дольову участь у капітальному будівництві від 4.09.2002 р. укладеним між
1111 «Номінал» та ОСОБА_1. була трьохкімнатна квартира загальною площею
98,5 кв.м. на другому поверсі та гараж
площею 23,2 кв.м. по АДРЕСА_1, які
остання отримала і претензій до виконаних не має.
Доплати здійснювались згідно підписаних сторонами 3 додатків до договору
про дольову участь у капітальному будівництві від 4.09.2002 р. Відповідно до додатку НОМЕР_1 доплата вносилась за заявою
ОСОБА_1. для закупівлі та встановлення вхідних сертифікованих дверей
марки «Універсал» в сумі 1622 грн., та за виготовлення огорожі в сумі 3615.00 грн. (виготовлена кована), а додатку
НОМЕР_3. проводилась доплата по сплаті пайових коштів для розширення та реконструкції міських об»єктів водопроводу та
каналізації в сумі 1300 грн.
Таким чином,
лише по додатку НОМЕР_2 до зазначеного договору від 12.05.2004 р. підписаного сторонами (оскільки договір було пролонговано
до 30.06.2004 р.) проводилась доплата за здороження, різницю вартості фактичних і кошторисних витрат та матеріалів в
сумі 16706 гривень.
Пунктом 7 договору про дольову участь у капітальному будівництві, який
підписали сторони, передбачено, що вартість квартири і гаража є договірною.
При інших варіантах сплати загальна сума дольової участі може коригуватися, враховуючи рівень інфляції та
рівень цін на будівельні матеріали і комплектуючі засоби.
Договором було визначено порядок та строки внесення коштів, яких як вбачається з матеріалів справи, (прихідних касових
ордерів) ОСОБА_1. своєчасно не виконувала.
Факт здороження будівельних матеріалів та вартості будівельно-монтажних
робіт під час дії договору підтверджується висновком судової будівельно-технічної
експертизи, яка проводилась за ухвалою суду по справі за позовом 1111 «Номінал»
до ОСОБА_3 про розірвання договору від
22.10.2002 р. про дольову участь у капітальному будівництві чотирьох кімнатної квартири та гаража по
АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_1.
та ОСОБА_3 є дольовиками в будівництві квартир одного і того ж будинку по
АДРЕСА_1 та в той же період діяли їх
договори про дольову участь в капітальному будівництві.
Згідно зазначеного висновку в період дії договору між ОСОБА_3 і ПП
«Номінал» з 22.10.2002 р. по грудень 2003 р. відбулося здороження будівельних матеріалів на 12.32% та здороження
вартості будівельно-монтажних робіт на 9.18%, а в загальному відбулось
здороження вартості 4-х кімнатної квартири загальною площею 12 2 кв.м.
та гаража площею 26.4 кв.м. на 21255 грн. (а.с.42-44).
Відповідно до ч.З ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням
у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної
сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці
обставини.
Факт здороження будівельних матеріалів на протязі дії договору підтверджується первинними документами, розрахунками
різниці вартості матеріалів і витрат між фактичними витратами і цінами на
момент укладення договорів по будівництву житлового будинку, що по АДРЕСА_1, де зазначена сума здороження
будівництва 195379 грн., а також іншими документами.
Відповідно до
додатку НОМЕР_2 до договору про дольову участь від 4.02.2002 р. з ОСОБА_1.
відбулось здороження вартості її трьохкімнатної
квартири площею 98.5 кв.м. та гаража площею 23.2 кв.м. на 16706 грн. (а.с.12) з розрахунку 169 грн. 60 коп.
за 1 кв.м. квартири (а.с.208-209).
Таким чином суд
І інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність вимог ОСОБА_1. щодо стягнення 22243 грн. та вірно відмовив
в задоволенні позову у цій частині.
Доводи апелянта про те, що доплати по 3 додатках до договору здійснювались після завершення будівництва є
безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що договір про дольову
участь у капітальному будівництві будинку
по АДРЕСА_1 було пролонговано до 30.06.2004 р. та в 2004 р. проводились
роботи по зовнішньому риштуванню,
огородженню та покритті подвір»я (а.с.216, 217, 222 укладка тротуарної
плитки).
Твердження представника апелянта про зміну предмету договору не заслуговують уваги суду, оскільки предметом договору була
трьохкімнатна квартира та гараж певної площі, які
ОСОБА_1. отримала і претензій до них не має, а зміна кількості
квартир з 12 на 20 в зазначеному будинку погоджена виконавчим комітетом
Тернопільської міської ради та це не впливає
на вирішення спору про здороження вартості квартири по суті.
Чинним
законодавством не передбачено необхідності згоди дольовиків на передачу у
власність, або ж на баланс міської ради вільних квартир (позивач
на час прийняття
рішення не була
співвласником будинку), а тому зазначені доводи колегія суддів також не
приймає до уваги.
З матеріалів справи вбачається, що за клопотанням представника апелянта судом двічі призначалась будівельно-технічна
експертиза (а.с.239-240, та а.с.245) ухвалами суду від 5 грудня 2005 р. та 5
січня 2006 p.,
вартість проведення яких покладалась на ОСОБА_1.
Враховуючи, те що остання не оплачувала їх вартості, експертизи не були
проведені, а тому суд І інстанції вірно вирішив спір на підставі поданих
сторонами доказів.
Таким чином колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду з
підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1
відхилити.
Рішення
Тернопільського міськрайонного суду від 23 березня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох
місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду
України.