Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-613/11 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.04.2012. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2012.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		31.05.2011 
		Справа № 1-613/11 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 27 лютого 2012 року Печерський районний суд у м. Києві у складі:
		головуючого судді Кірєєва Р.В. ,
		при секретарях Огірко Т. Ю., Падасенко Н.В., Табала Я.В.
		за участі прокурораДонченко В.І. 
		захисників  адвокатівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за обвинуваченням 
		ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Золотоноша Черкаської області, з вищою освітою, одруженого, з червня 2010року по 14 квітня 2011року працюючого на посаді заступника голови Державного комітету ветеринарної медицини України  заступника Головного державного інспектора ветеринарної медицини України, маючого третій ранг державного службовця та звання заслуженого працівника сільського господарства України, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України,-
		та
		ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, уродженця села Замочок Нестеровського району Львівської області, з вищою освітою, одруженого, працюючого начальником Головного управління ветеринарної медицини у Волинській області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_2, раніше не судимого
		у вчиненні злочину, передбаченого ст. 27 ч. 5 та ст. 369 ч. 1 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_5 сприяв ОСОБА_6 у даванні хабара в особливо великому розмірі службовій особі, що займає особливо відповідальне становище.
		Злочин ОСОБА_5 було вчинено за таких обставин. 
		ОСОБА_5 з 09 червня 2008року обіймав посаду начальника Головного управління ветеринарної медицини у Волинській області.
		09 березня 2011року до ОСОБА_5 звернувся його знайомий - директор малого підприємства «Донік» ОСОБА_6 із проханням надати дозвіл уповноваженого органу ветеринарної медицини України щодо ввезення на митну територію України морепродуктів загальною вагою 1 200 тонн, відповідно до умов договору поставки № FISH-242-2011, укладеного 25 лютого 2011року між малим підприємством «Донік» та компанією «ВІОТЕСН» L.L.C. (США).
		ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6, що без згоди керівництва Державного комітету ветеринарної медицини України, він не може розпочати процедуру оформлення видачі такого дозволу та запропонував ОСОБА_6 знайти можливість заручитися підтримкою впливових службових осіб державного комітету ветеринарної медицини України чи Мінагрополітики. 
		Також ОСОБА_5, не бажаючи особисто допомагати ОСОБА_6 у одержані дозволу, запропонував йому звернутися до приватного підприємця ОСОБА_7, який раніше одержував такі дозволи та дізнатися яким чином їх можна отримати.
		10 березня 2011року ОСОБА_6, прибувши до службового кабінету начальника управління ветеринарної медицини у Волинській області ОСОБА_5, вдруге попросив останнього допомогти йому одержати дозвіл на ввезення на митну територію України 1200 тонн морепродуктів. ОСОБА_5, вважаючи себе зобовязаним ОСОБА_6 за раніше надану останнім можливість йому працювати на підприємстві, керівником якого являвся ОСОБА_6, погодився без матеріальної винагороди допомогти останньому одержати дозвіл на ввезення на митну територію України морепродуктів у кількості 1200 тонн. При цьому, ОСОБА_5, розяснив ОСОБА_6, що для одержання дозволу він повинен дати хабар у сумі 35 доларів США за кожну тонну продукції, ввезеної на митну територію України, тобто всього ОСОБА_6 повинен дати хабар службовим особам Державного комітету ветеринарної медицини України у сумі 42 000 доларів США за ввезення на митну територію України морепродуктів у кількості 1200 тонн. 
		Усвідомлюючи, що без дачі хабара службовим особам Державного комітету ветеринарної медицини України, він не зможе одержати дозвіл та реалізувати своє право на зайняття підприємницькою діяльністю, ОСОБА_6 прийняв рішення дати хабар службовим особам Державного комітенту ветеринарної медицини України та попросив ОСОБА_5 посприяти йому в дачі хабара, на що ОСОБА_5 дав свою згоду, тобто погодився сприяти ОСОБА_6 у дачі хабара службовим особам Державного комітету ветеринарної медицини України.
		Діючи в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_5 зателефонував службовій особі, що займає особливо відповідальне становище - заступнику голови Державного комітету ветеринарної медицини України, з яким він підтримував службові стосунки, як з вищестоящим керівником та повідомив його про звернення ОСОБА_6 із заявкою на отримання дозволу Державного комітету ветеринарної медицини України на імпорт морепродуктів в обємі 1200 тонн та запитав чи можна оформити такий дозвіл, на що отримав ствердну відповідь, вказавши що такий дозвіл можна видати та визначив суму хабара за видачу ОСОБА_6 дозволу, яка склала 42 000 доларів США з розрахунку 35 доларів США за кожну тонну ввезеної на митну територію України продукції.
		ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 про визначену суму хабара за видачу дозволу на ввезення на митну територію України морепродуктів у розмірі 1200 тонн, яка склала 42 000 доларів США, на що ОСОБА_6 дав згоду та погодився передати визначену суму хабара. ОСОБА_5 розпочав процедуру оформлення дозволу, погодивши, як начальник управління ветеринарної медицини у Волинській області надану ОСОБА_6 заявку МП «Донік» на ввезення на митну територію України морепродуктів, повідомивши його про необхідність подальшого погодження цієї заявки Львівською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на держаному кордоні та транспорті. При цьому ОСОБА_5, діючи в інтересах ОСОБА_6 та сприяючи йому в дачі хабара заступнику Голови Державного комітету ветеринарної медицини України, дав вказівку передзвонити йому із Львівської регіональної служби у разі виникнення проблем із підписанням цієї заявки.
		14 березня 2011року ОСОБА_6 прибув до Львівської регіональної служби і після відмови службовими особами зазначеної установи погодити заявку, зателефонував ОСОБА_5 та повідомив останнього про ускладнення із підписанням заявки. ОСОБА_5, діючи в інтересах ОСОБА_8, зателефонував заступнику Голови Державного комітету ветеринарної медицини України та інформував його про виниклі ускладнення з начальником Львівській регіональної служби державного ветеринарно  санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті ОСОБА_9 щодо погодження заявки ОСОБА_6
		23 березня 2011року ОСОБА_5, перебуваючи у м. Києві у службових справах, продовжуючи сприяти ОСОБА_6 у дачі хабара, зустрівся з ОСОБА_6 біля входу до Державного комітету ветеринарної медицини України, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, де дав ОСОБА_6 вказівку передати йому визначену заступником Голови Державного комітету ветеринарної медицини України суму хабара 42 000 доларів США для передачі останньому за одержання дозволу Державного комітету ветеринарної медицини України на ввезення на митну територію України морепродуктів в обємі 1 200 тонн.
		ОСОБА_6, не маючи на той час можливості надати визначену ОСОБА_4 суму хабара, повідомив ОСОБА_5, що він може надати лише частину суми у розмірі 120 000 гривень та запропонував оформити дозвіл на частку імпорту морепродуктів в обємі 428 тон.
		ОСОБА_5, будучи обізнаним про те, що заявка на оформлення дозволу подана на усю партію продукції, у обємі 1200 тонн розяснив ОСОБА_6, що необхідно передати усю визначену суму хабара та саме у іноземній валюті, в іншому випадку дозвіл виданий не буде.
		Будучи поставленим в умови при яких будуть порушенні його права та законні інтереси, бажаючи уникнути ускладнень у бізнесі та виконати контракт, ОСОБА_6 зібрав визначену ОСОБА_4 суму хабара 42 000 доларів США та 28 березня 2011року повідомив ОСОБА_5, що 29 березня 2011року він може бути в м. Києві з необхідною сумою коштів. ОСОБА_5, діючи в інтересах ОСОБА_6, не маючи можливості особисто взяти у ОСОБА_10 грошові кошти та передати їх ОСОБА_4, вирішив залучити до операції з одержання та передачі коштів свого знайомого ОСОБА_11, який 29 березня 2011року планував їхати у своїх справах до м. Києва. 28 березня 2011року ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_11 та, не розповідаючи йому суті справи, попросив забрати у ОСОБА_6 у м. Києві речі та передати іншій людині. 
		ОСОБА_11, не будучи обізнаним про злочинну участь ОСОБА_5 у дачі хабара ОСОБА_4, погодився виконати прохання ОСОБА_5
		29 березня 2011року, близько 15 години ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_11 напроти готелю «Спорт», розташованого по вул. Фізкультури у м. Києві, та, виконуючи вказівку ОСОБА_5, передав ОСОБА_11 42 000 доларів США. ОСОБА_11, отримавши грошові кошти, діючи відповідно до інструкції ОСОБА_5, зателефонував на номер телефону, даний йому ОСОБА_5 та домовився про зустріч із ОСОБА_12
		29 березня 2011року, близько 17 години ОСОБА_11, не будучи обізнаним про сприяння ОСОБА_5 ОСОБА_6 у дачі хабара ОСОБА_4, перебуваючи напроти кафе «Кофе тайм», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, зустрівся з сином заступника голови Державного комітету ветеринарної медицини, якому, за вказівкою ОСОБА_5, передав 42 тисячі доларів США, що станом на день вчинення злочину відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 334 320 гривень, що у 500 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є особливо великим розміром.
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, ствердивши факт сприяння у даванні хабара в особливо великому розмірі службовій особі, що займає особливо відповідальне становище, в час та при обставинах, на які вказує досудове слідство, спосіб, місце, характер та механізм його реалізації. Тепер в своїх діях щиро кається. Докази його вини, добуті досудовим слідством, визнає повністю і не оспорює. Правильно розуміє зміст фактичних обставин справи і вважає не доцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються.
		Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
		Вина підсудного у вчиненні злочину доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_17, оголошеними в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19 та показаннями свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 
		 Крім того, вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме документом  заявою МП «Донік» для отримання дозволу на ввезення на митну територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів від 09 березня 2011року (а.с. 27-29 т. 6) з додатками (а.с. 30-47 т. 6); документами  проектом дозволу №15-3-1-11/ на ввезення на митну територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів (а.с. 57 т. 6); документом  копією дозволу №15-3-1-11/2334 від 21 березня 2011року МП «Донік» на ввезення на митну територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів (а.с. 58 т. 6); протоколом огляду предмета від 23 березня 2011року (а. с. 45-74, т. 1); протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою від 25 березня 2011року (а.с. 87-91, т.1); протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою від 25 березня 2011року (а.с. 94-96, т.1); протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою від 29 квітня 2011року (а.с. 155-160, т.1); протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою від 29 березня 2011року (а.с. 145-154, т.1); протоколом огляду та вручення грошових коштів від 29 березня 2011 року (а.с. 1-11, т. 2); протоколом огляду місця події від 29 березня 2011 року (а. с. 1-4, т.4); протоколом огляду від 30 березня 2011року (а.с. 117-118, т. 4); протоколом обшуку від 29 березня 2011року та протоколом огляду від 09 квітня 2011року (а.с. 191-197, 220 т. 4); протоколом огляду предметів від 29 квітня 2011року (а.с. 1-25 т. 7); протоколом огляду предметів від 10 травня 2011року (а.с. 27-41 т. 7).
		Досліджені в судовому засіданні докази його вини, добуті досудовим слідством, ОСОБА_5 визнає повністю і не оспорює. 
		 Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що підсудний ОСОБА_5, своїми умисними діями, що виразились у пособництві у даванні ОСОБА_6 службовій особі, що займає особливо відповідальне становище хабара в особливо великих розмірах за виконання в інтересах того, хто дає хабара дій, з використанням наданого їй службового становища, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 369 КК України (в редакції Закону до внесення змін Законом N 3207-VI від 07.04.2011).
		Після розгляду судом доказів, що є в справі, до закінчення судового слідства, підсудний ОСОБА_5 та захисники підсудного адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 внаслідок того, що підсудний повністю визнав свою вину, щиро розкаюється у вчиненому та сприяв розкриттю злочину, заявили клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження в справі внаслідок дійового каяття.
		Прокурор проти задоволення клопотання підсудного та захисників заперечив, вказавши при цьому на те, що не за заявою ОСОБА_5 було виявлено злочин.
		Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінальної справи суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.
		Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
		Факт щирого каяття ОСОБА_5 та активне сприяння у розкритті злочину, стверджується матеріалами справи та показами підсудного в процесі досудового слідства та судового розгляду і свідчить про дійове каяття ОСОБА_5, який просить суд закрити справу.
		При цьому, суд враховує особу ОСОБА_5, який раніше не судимий, по місцю проживання (а.с. 238 т. 5) та роботи (а.с. 237 т. 5) характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 239, 240 т. 5), обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено. 
		Суд не може погодитись з наведеними прокурором доводами про відсутність підстав звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності з посиланням на те, що не за його заявами було виявлено злочин, оскільки з матеріалів кримінальної справи убачається, що на початку її розслідування ОСОБА_5 визнав свою вину і дав детальні показання щодо обставин вчиненого ним злочину. Протягом досудового слідства у справі показання ОСОБА_5 були послідовними і незмінними. Обставини вчиненого ОСОБА_5 злочину, що були встановлені органами дізнання і досудового слідства з інших джерел, а саме з показань свідків, протоколів слідчих дій та висновків експертів, повністю відповідають тим, про які повідомив зазначені органи ОСОБА_5
		Така поведінка ОСОБА_5 під час розслідування та судового розгляду кримінальної справи щодо нього свідчить про сприяння з його боку органам, які провадили розслідування, у встановленні усіх дійсних обставин вчиненого ним злочину, що свідчить про активне сприяння ним розкриттю злочину. 
		Відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 № 12, передбачене ст. 45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
		З врахуванням цих обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 слід звільнити від кримінальної відповідальності, так як останній вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий, зробив належні висновки, щиро розкаюється у скоєному, повністю визнав свою вину.
		На підставі ст. 45 КК України, керуючись ст. ст. 7-1 п. 1, 7-2, 282КПК України, 
		П О С Т А Н О В И В:
		 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, від кримінальної відповідальності за ст. 27 ч. 5 та ст. 369 ч. 1 КК України (в редакції Закону до внесення змін Законом N 3207-VI від 07.04.2011) звільнити. 
		Кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 27 ч. 5 та ст. 369 ч. 1 КК України (в редакції Закону до внесення змін Законом N 3207-VI від 07.04.2011)  закрити.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді підписки про невиїзд  скасувати.
		Постанова може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту її проголошення. 
		Суддя Кірєєва Р.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...