Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-21700/10/0570 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2010. Зареєстровано: 04.04.2012. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2012.
Дата набрання законної сили: 23.12.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.
		Суддя-доповідач - Блохін А.А.
		 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 УХВАЛА
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 грудня 2010 року справа №2а-21700/10/0570 
		приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 
		 Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Нікуліна О.А., Казначеєва Е.Г., при секретарі судового засідання Дровниковій К.В., за участю представників позивача: Ніякої О.В., Петрова І.В., представників відповідача: Помогаєва А.В., Лозинскьої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року у справі № 2а-21700/10/0570 за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання недійсними та скасування наступних абзаців пункту 1. Вимоги про усунення порушень від 31 серпня 2010 року № 05-05-2-10-14/9469 у зв'язку з тим, що висновки Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області відносно порушень Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» та його відокремлених (структурних) підрозділів діючого законодавства України є неправомірним, а відносно є незаконним і прийняті абзаци пункту 1 Вимоги, зокрема: виставити претензію, звернутися до суду та стягнути з ДРФЦ (ЦЗФ «Комсомольська») кошти в сумі 3 578,87 тис. грн. чи вугільний концентрат в кількості 5 953 тон, вихід якого було занижено, внаслідок завищення показників зольності постачальником рядового вугілля; утримати з працівників зайво нараховану та виплачену керівникам Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» та його відокремленим підрозділам винагороду за участь у Раді директорів на загальну суму 106,74 тис. грн., в тому числі по відокремленому підрозділу «Шахта «Піденнодонбаська № 3 імені М.С. Сургая» у сумі 16,57 тис. грн., по відокремленому підрозділу «Шахта ім. М.І. Калініна» у сумі 15,82 тис. грн., по відокремленому підрозділу «Шахта ім. Челюскінців» у сумі 18,98 тис. грн., по відокремленому підрозділу «Ш/у «Трудівське» у сумі 21,01 тис. грн., по відокремленому підрозділу «Шахта ім. О.О. Скочинського» у сумі 27,69 тис. грн. за їх згодою, чи провести відшкодування зайво нарахованих та сплачених коштів за рахунок винних осіб, відповідно до чинного законодавства України; утримати з працівників зайво нараховану та виплачену премію працівникам Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» та його відокремленим підрозділам на загальну суму 155,15 тис. грн., в тому числі по відокремленому підрозділу «Ш/у «Трудівське» на суму 8,67 тис. грн. та Апарат управління в сумі 45,88 тис. грн., за їх згодою, чи провести відшкодування зайво нарахованих та сплачених коштів за рахунок винних осіб, відповідно до чинного законодавства України; утримати з працівників зайво нараховану та виплачену доплату за сумісництво, винагороду за вислугу років, заробітну плату по Апарату управління в сумі 19,2 тис. грн. за їх згодою, чи провести відшкодування зайво нарахованих та сплачених коштів за рахунок винних осіб, відповідно до чинного законодавства України; зменшити розрахунки потреб в бюджетних коштах, внаслідок зайвого отримання та використання Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» бюджетних коштів за КПКВ 1301090 КЕКВ 1310 на покриття витрат з собівартості на суму 8 488,06 тис. грн.; оприбуткувати арочне кріплення КМП АЗ/15,5 у кількості 1 326 на суму 172,38 тис. грн. по відокремленому підрозділу «Ш/у «Трудівське»,-
		 
			 
				 
					 В С Т А Н О В И Л А:
					 13 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання недійсними та скасування наступних абзаців пункту 1. Вимоги про усунення порушень від 31 серпня 2010 року № 05-05-2-10-14/9469 у зв'язку з тим, що висновки Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області відносно порушень Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» та його відокремлених (структурних) підрозділів діючого законодавства України є неправомірним, а відносно є незаконним і прийняті абзаци пункту 1 Вимоги, зокрема: виставити претензію, звернутися до суду та стягнути з ДРФЦ (ЦЗФ «Комсомольська») кошти в сумі 3 578,87 тис. грн. чи вугільний концентрат в кількості 5 953 тон, вихід якого було занижено, внаслідок завищення показників зольності постачальником рядового вугілля; утримати з працівників зайво нараховану та виплачену керівникам Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» та його відокремленим підрозділам винагороду за участь у Раді директорів на загальну суму 106,74 тис. грн., в тому числі по відокремленому підрозділу «Шахта «Піденнодонбаська № 3 імені М.С. Сургая» у сумі 16,57 тис. грн., по відокремленому підрозділу «Шахта ім. М.І. Калініна» у сумі 15,82 тис. грн., по відокремленому підрозділу «Шахта ім. Челюскінців» у сумі 18,98 тис. грн., по відокремленому підрозділу «Ш/у «Трудівське» у сумі 21,01 тис. грн., по відокремленому підрозділу «Шахта ім. О.О. Скочинського» у сумі 27,69 тис. грн. за їх згодою, чи провести відшкодування зайво нарахованих та сплачених коштів за рахунок винних осіб, відповідно до чинного законодавства України; утримати з працівників зайво нараховану та виплачену премію працівникам Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» та його відокремленим підрозділам на загальну суму 155,15 тис. грн., в тому числі по відокремленому підрозділу «Ш/у «Трудівське» на суму 8,67 тис. грн. та Апарат управління в сумі 45,88 тис. грн., за їх згодою, чи провести відшкодування зайво нарахованих та сплачених коштів за рахунок винних осіб, відповідно до чинного законодавства України; утримати з працівників зайво нараховану та виплачену доплату за сумісництво, винагороду за вислугу років, заробітну плату по Апарату управління в сумі 19,2 тис. грн. за їх згодою, чи провести відшкодування зайво нарахованих та сплачених коштів за рахунок винних осіб, відповідно до чинного законодавства України; зменшити розрахунки потреб в бюджетних коштах, внаслідок зайвого отримання та використання Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» бюджетних коштів за КПКВ 1301090 КЕКВ 1310 на покриття витрат з собівартості на суму 8 488,06 тис. грн.; оприбуткувати арочне кріплення КМП АЗ/15,5 у кількості 1 326 на суму 172,38 тис. грн. по відокремленому підрозділу «Ш/у «Трудівське».
					Постановою Донецького окружного адміністративнгого суду від 11 листопада 2010 року у справі № 2а-21700/10/0570 позов задоволено.
					Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, оскільки на думку відповідача рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, також зазначив, що судом першої інстанції повністю встановлено обставини справи, аля невірно дано правову оцінку фактам, просив ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. 
					Представники відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити, проти чого заперечували представники позивача, які вважали постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
					Прокурор про час, місце та дату судового розгляду був повідомлений належним чином, проте правом бути присутнім на судовому розгляді не скористався.
					Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та позивача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
					Позивач - Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою, діє на підставі Статуту, затвердженого Міністерством вугільної промисловості України 21 квітня 2006 року за № 249, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 2 вересня 2004 року, включено до ЄДРПОУ за номером 33161761 (арк. справи 246 - 258, том 1, арк. справи 4, 5, том 2).
					Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області, відповідно до плану роботи головного Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на II квартал 2010 року, направлень на ревізію, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача та його структурних підрозділів за період з 1 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт № 054-17/22 від 2 серпня 2010 року (арк. справи 27 - 109, том1).
					Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача, який не є бюджетною установою, таким чином ревізія проведена як ревізія отримувача бюджетних коштів.
					За результатами ревізії позивачу направлена вимога про усунення порушень від 31 серпня 2010 року № 05-05-2-10-14/9469 (арк. справи 23 - 26, том 1).
					Вимога містить, зокрема, вимогу про зобов'язання позивача виставити претензію, звернутися до суду та стягнути з ДРФЦ (ЦЗФ «Комсомольська») кошти в сумі 3 578,87 тис. грн. чи вугільний концентрат в кількості 5 953 тон, вихід якого було занижено, внаслідок завищення показників зольності постачальником рядового вугілля.
					Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, при розрахунку заниженого виходу концентрату ревізорами було складено розрахунок «Обсяги добутої та відвантаженої продукції по шахті «Південнодонбаська» з урахуванням фактичної зольності за період з квітня 2009 року по червень 2010 року» та складено таблицю порівняння виходу концентрату з некондиційного вугілля по даним ДП «ДВЕК» та по розрахунковим даним (арк. справи 96-101, том 3), яким встановлено, що станом на 1 лютого 2010 року на складі шахти знаходяться залишки рядового вугілля із зольністю 25,8%.
					З урахуванням цього розрахунку відповідач зробив висновки про те, що вихід концентрату занижено, внаслідок завищення показників зольності постачальником рядового вугілля. На підставі цього вимогою зобов'язано позивача виставити претензію, звернутися до суду та стягнути з Асоціації «Фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий центр» (ЦЗФ «Комсомольська») кошти в сумі 3 578,87 тис. грн. чи вугільний концентрат в кількості 5 953 тон, вихід якого було занижено, внаслідок завищення показників зольності постачальником рядового вугілля.
					Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що не заслуговують на увагу зазначені посилання відповідача, виходячи з наступного.
					Відповідно до розпорядження №118 від 26 квітня 2010 року «Про відбір проб» (арк. справи 77, том 2) для уточнення показників якості вугілля, робочою групою у складі представників ДП «ДВЕК» та незалежної експертної групи ВАТ Вуглехімічна лабораторія» було проведено замір та опробування некондиційного вугілля, що знаходився на вугільних складах ВП «Шахта «Південнодонбаська №3» станом на 28 квітня 2010 року.
					За результатами проведення заміру складено «Акт маркшейдерського заміру рядового вугілля» Форма УПД 36 та Протокол випробувань №60 ТОВ «Вуглехімічна лабораторія» (арк. справи 74, 76, том 2). 
					Так, згідно цього акту та Протоколу випробувань №60, загальна кількість некондиційного вугілля на складі склала 11284 тон з показниками зольності від 48,9% до 59,7%.
					У березні 2009 року позивачем був укладений договір з Асоціацією «Фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий центр» № 154 від 9 березня 2006 року на переробку рядового вугілля на ЦЗФ «Комсомольська» (арк. справи 70-73, том 2). Згідно з пунктом 4.4 договору ДП «ДВЕК» надає замовнику наступні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, залізничну накладну, сертифікат якості.
					Зазначені документи були надані для перевірки відвантаженого некондиційного вугілля у кількості 11490 тон з середніми показниками якості по золі 52,9 %.
					Для відвантаження даного об'єму вугілля, на підставі подання ДП «ДВЕК», Міністерством вугільної промисловості України було затверджено Тимчасові виробничі показники якості вугілля ВП «Шахта «Південнодонбаська №3», які були чинним з 14 травня 2010 року по 14 серпня 2010 року із граничною зольністю - 59,9% (арк. справи 75, том 1).
					У період з 15 травня 2010 року по 13 червня 2010 року на виконання зазначеного Договору, згідно вищезазначених Тимчасових виробничих показників якості вугілля, зі складу шахти було відвантажено на адресу збагачувальної фабрики на переробку 11490 тон рядового вугілля з середніми показниками якості по золі 52,9%.
					Вуглехімічною лабораторією позивача були складені та надані ЦЗФ «Комсомольська» Посвідчення якості вугілля з показником зольності - 59,9 % (арк. справи 78 -119, том 2).
					Після виконання робіт по збагаченню вугілля сторонами були підписані акти виконаних робіт, звірки рядового вугілля, що надійшли та відвантажених продуктів збагачення у кількості 5 948 тон та 5 542 тон (разом 11 490 тон), позивачу збагачувальною фабрикою видані посвідчення якості збагаченого вугілля, які свідчать про зменшення зольності вугілля в середньому до 20,2% та виставлені рахунки за виконану роботу (арк. справи 120 -148, том 2). .
					Згідно із статтею 1 Закону Украйни «Про бухгалтерський облік в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
					Матеріалами справи підтверджено, що направлене на переробку вугілля було перероблено у повному обсязі, результати її переробки підтвердженні первинними документами. Претензій до збагачувальної фабрики за неналежне виконання умов договору позивач не виставляв.
					 Вимога про зобов'язання позивача виставити претензію, звернутися до суду та стягнути з Асоціації «Фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий центр» (ЦЗФ «Комсомольська») кошти в сумі З 578,87 тис. грн., колегієй суддів не приймається.
					В акті перевірки зазначено, що внаслідок, зазначеного в акті перевірки, порушення підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 3 578,87 тис. грн.
					Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
					Під збитками розуміються витрати, зокрема, не одержані доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
					В порядку досудового врегулювання спору суб'єкт господарювання має право звернутися до порушника своїх прав з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом (частина 2 статті 222 ГК України).
					Згідно із статтею 1 Закону Украйни «Про бухгалтерський облік в Україні», зобов'язанням є заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
					З аналізу зазначених норм ГК України вбачається, що господарське зобов'язання щодо відшкодування збитків, якому протистоїть право суб'єкта господарювання на отримання цього відшкодування випливає з факту порушення зобов'язань за договором чи законом. Реалізація цього права може здійснюватися шляхом звернення з претензією до свого порушника або безпосередньо до суду.
					Факт порушення зобов'язань, за вищезазначеним договором, відповідачем в ході ревізії не встановлено. Такий факт не підтвердився і під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції. Наявність заборгованості Асоціації «Фінансових, промислових та торгівельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий центр» перед позивачем у його бухгалтерському обліку не встановлено.
					Відповідно до пункту 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550), якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
					Матеріалами справи підтверджено, що позивачем не допущено порушень при виконанні договірних умов. Відповідачем не встановлено, що ДП «ДВЕК» порушені вимоги чинного законодавства при складанні документів, що посвідчують якісні показники вугілля.
					Стосовно посилання відповідача на порушення позивачем пункту 2.7. Інструкції по обліку об'ємів видобутку рядового вугілля і готової продукції на шахтах, розрізах і збагачувальних фабриках Мінвуглепрому України, затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості від 17 вересня 1996 року № 466 та Національного стандарту України ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети» колегія суддів зазначає, оскільки вимога у відповідності до пункту 46 Порядку № 550, за своїм змістом, повинна містити вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, а зазначені документи не є нормативно-правовими актами.
					Таким чином, колегія суддів вважає, що пункт 3.1. вимоги не відповідає фактичним обставинам, встановленим під час перевірки, а тому вимога в цій частині є безпідставною.
					Вимогою відповідача зобов'язано позивача утримати з працівників зайво нараховану та виплачену премію працівникам ДП «ДВЕК» та його відокремленим підрозділам на суму 155,15 тис. грн., оскільки пунктом 1.6. Галузевої угоди (додаток 26 до Умов оплати праці), Колективним договором і Положенням про преміювання робітників ДП «ДВЕК» встановлено, що преміювання трудящих провадиться, як правило, за результатами роботи за місяць. Проте, в ході ревізії встановлено, що премія нараховувалася наростаючим підсумком з початку року, а у серпні, вересні та грудні 2009 року здійснено нарахування та виплату премій працівникам при невиконанні показників преміювання за зазначені місяці.
					За актом перевірки, всього, зайво нарахована та сплачена премія за серпень, вересень та грудень 2009 року складає 145,88 тис. грн. по апарату управління, 8,67 тис. грн. по ВП «Ш/у «Трудівське» та 0,6 тис. грн. по ВП «Шахта ім. Скочинського».
					Відповідно пункту 1.6. додатку 26 до Умов оплати праці Галузевої угоди, преміювання трудящих провадиться, як правило, за результатами роботи за місяць.
					Відповідно до частини 2 статті 97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
					Колегія суддів звертає увагу, що пунктом 1.6 додатку 26 передбачено, що преміювання за результатами роботи за місяць проводиться «як правило» (арк. справи 18, 19, том 2). Тобто, пункт 1.6. додатку 26 не обмежує право підприємства встановлювати інші періоди преміювання і надає позивачу альтернативу для обирання періоду преміювання.
					З акту ревізії вбачається, що премія виплачувалася працівникам наростаючим підсумком з початку року. Разом з тим, згідно розрахунків розміру премій за серпень, вересень та грудень 2009 року підприємством скориговано розмір премії в залежності від виконаного плану видобутку вугілля, за період який зазначений у рішенні про преміювання, до 30% (арк. справи 21-23, том 2).
					З акту ревізії вбачається, що працівникам сторонньої юридичної особи - Донецького територіального комітету профспілкової організації ВП «Ш/у «Трудівське» ДП «ДВЕК», а саме, голові профспілкової організації, заступнику голови та головному бухгалтеру, які не входять до штатного розпису ВП «Ш/у «Трудівське» нарахована премія в сумі 8,67 тис. грн., що розглядається як порушення статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», статті 5 Закону України «Про оплату праці».
					Згідно із статтею 5 Закону України «Про оплату праці», організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.
					Відповідно до статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
					Згідно пункту 14.4 Галузевої угоди ДП «ДВЕК» на 2009 рік (арк. справи 7, том 2), ця угода у повній мірі поширюється на виборних і найманих працівників профспілкових організацій. Вони користуються всіма правами працівників галузі у тому числі бути учасником господарського товариствами, що утворюється трудовим колективом, і за ними зберігаються всі соціальні гарантії та пільги, що передбачено статтею 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», у порядку і на умовах, визначених колективним договором».
					Відповідно до статті 41 зазначеного Закону, за працівниками, обраними до складу виборних органів профспілкової організації, що дії на підприємстві зберігаються соціальні пільги та заохочення, встановлені для інших працівників за місцем роботи відповідно до законодавства.
					Відповідно до пункту 1.1. Положення про преміювання працівників шахтоуправління за основні результати господарської діяльності, це положення розповсюджується на працівників виборних органів профспілок відокремленого підрозділу (арк. справи 49 - 51, том 2).
					Таким чином, преміювання виборних робітників профспілок, які не є штатними працівниками передбачено чинним законодавством України, Галузевою угодою та Колективним договором ДП «ДВЕК» на 2009 рік - додатком 6 «Положенням про преміювання робітників профспілкових органів відокремлених підрозділів ДП «ДВЕК» (арк. справи 15, том 2).
					Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушень з боку позивача норм законодавства про працю, норм Галузевої угоди та Колективного договору.
					Вимогою зобов'язано позивача утримати з працівників зайво нараховану та виплачену винагороду керівникам ДП «ДВЕК» та його відокремленим підрозділам у сумі 106,74 тис. грн. за участь у нараді директорів.
					На думку відповідача, винагорода не передбачена умовами колективного договору, в розмірі 50% посадового окладу.
					 У відповідності до пункту 6.5 Статуту ДП «ДВЕК», затвердженого Міністром вугільної промисловості України 21 квітня 2006 року і погодженому з усіма профспілками, на підприємстві створена Рада директорів (арк. справи 246 - 258, том 1). Рада директорів діє на підставі цього Статуту та Положення, що затверджено Радою директорів 30 серпня 2007 року (арк. справи 63 - 66, том 2). Пунктом 1.6. Положення про Раду директорів передбачена винагорода за участь в роботі Ради директорів, розмір і порядок отримання якого встановлюється Генеральним директором ДП «ДВЕК».
					Відповідно до статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).
					Колективним договором ДП «ДВЕК» на 2009 рік передбачена винагорода директорів за участь в Раді директорів в розмірі 50% посадового окладу директора (пункт 1.7. додатку 5 «Умови матеріального забезпечення перших керівників відокремлених підрозділів ДП «ДВЕК») (арк. справи 2, 3, том 2).
					Відповідно до статті 14 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди».
					Частиною 2 статті 97 КЗпП України передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
					Згідно пункту 9.5. Галузевою угоди «Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами. Для підприємства можлива самостійна розробка систем оплати праці, преміювання і пільг».
					Таким чином, винагорода директорів за участь в роботі Ради директорів передбачена Колективним договором ДП «ДВЕК» на 2009 рік і встановлена з дотриманням положень законодавства про працю, колективного договору і Галузевої угоди, що спростовує посилання відповідача в акті перевірки, про те, що винагорода директорів у розмірі 50% посадового окладу не передбачена Колективним договором.
					За таких обставин, колегія суддів зазначає, що відсутнє порушення законодавства про оплату праці та Галузевої угоди щодо оплата за участь в роботі Ради директорів.
					Крім того, вимогою зобов'язано позивача утримати з працівників зайво нараховану та виплачену керівникам ДП «ДВЕК» та його ВП винагороду за участь у Раді директорів, в тому чисті на суму 19,2 тис. грн.
					Згідно акту перевірки, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем пункту 4 Положення про умови роботи за сумісництвом Працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 червня 1993 року за № 76 (далі -Положення № 43), оскільки трудова угода на виконання функцій секретаря Ради директорів укладена з головою профспілки ДП «ДВЕК» ОСОБА_7 (арк. справи 67, 68, том 2).
					Відповідно до 4 Положення № 43, керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
					Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_8 є головою профспілкової організації апарату управління ДП «ДВЕК» згідно протоколу № 1 профспілкової наради (арк. справи 52 - 54, том 2).
					Відповідно до статті 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-ХІУ, професійна спілка - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).
					Первинна профспілкова організація «Профспілкового комітету» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33956800, організаційно-правова форма «Профспілка» (арк. справи 58 -62, том 2).
					Таким чином, профспілкова організація трудового колективу апарату управління ДП «ДВЕК» не є державним підприємством, установою чи організацією, отже укладення трудового договору з головою профспілкової організації не є сумісництвом, щодо якого пунктом 4 Положення № 43 встановлено обмеження.
					Стосовно, відсутності у штатному розписі посади секретаря Ради директорів, слід зазначити, що відповідно до частини 3 статті 64 ГК України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. 
					У номенклатурному переліку назв уніфікованих форм документів Державного класифікатора України ДК 010-98 «Державний класифікатор управлінської документації», затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 31 грудня 1998 року № 1024 (далі - ДКУД), передбачено такі документи, як: «Структура і штатна чисельність апарату управління підприємства» (код 0202019), «Штатний розклад апарату управління підприємства» (код 0202022), «Наказ про внесення змін у структуру і штатну чисельність апарату управління підприємства» (код 0202040), «Наказ про внесення змін у штатний розклад апарату управління підприємства» (код 0202042). ДКУД є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Він використовується під час збирання і оброблення документів за відповідними уніфікованими формами всіма органами державного та господарського управління, а також підвідомчими підприємствами й організаціями в процесі виконання відповідних управлінських функцій згідно з чинним законодавством.
					Таким чином, підприємство має фіксувати факт використання свого права щодо самостійного визначення штатного розпису, який є локальними нормативними актами підприємства.
					Відповідно до пункту 2.1. Інструкції статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722, в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше.
					Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що укладення трудового договору на виконання функції працівника, посада якого не передбачена штатним розписом не тягне за собою порушень трудового законодавства, або іншого законодавства, оскільки, як було зазначено, штатний розпис є локальним нормативним актом підприємства.
					Вимогою позивача зобов'язано зменшити розрахунки потреб в бюджетних коштах, через зайве їх отримання та використання за КПКВ 1301090 КЕКВ 1310 на покриття витрат із собівартості на суму 8 488,06 тис. грн. внаслідок не скоригованої державної підтримки, що призвело до порушення пункту 6 Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки вугледобувним підприємствам на часткове покриття витрат із собівартості продукції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009р №69 (далі - Порядок №69).
					Відповідно до пункту 6 Порядку № 69, Мінвуглепром до 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, у рахунок бюджетних асигнувань, передбачених на наступний квартал, здійснює їх перерозподіл шляхом коригування їх обсягів (збільшення або зменшення обсягу бюджетних коштів для окремого вугледобувного підприємства) виходячи із суми бюджетних коштів, визначених на 1 гривню прогнозованих збитків, і фактичного обсягу готової товарної вугільної продукції. Коригування здійснюється за формулою згідно пункту 7 Порядку № 69.
					Тобто, перерозподіл бюджетних асигнувань шляхом коригування обсягів бюджетних коштів здійснюється Мінвуглепром, а не отримувачем бюджетних коштів.
					З акту перевірки вбачається, що ревізором самостійно розраховано коригування обсягу підтримки (арк. справи 102, 103, том 1), який становить 457 172,34 грн. При плановому обсягу державної підтримки, взятому з техніко-економічних показників -456 660,40 грн., розраховано різницю між скоригованим обсягом підтримки та прогнозним: 456,66 - 457,17 = 8 488,06 тис. грн.
					З розрахунку вбачається, що в порушення пунктів 6, 7 Порядку № 69, ревізором зроблено розрахунок, в якому замість обсягу бюджетних коштів для окремого вугледобувного підприємства, який розраховується лише Мінвуглепромом України, і прийнято в розрахунку прогнозований обсяг підтримки (О) на рівні отриманих ДП «ДВЕК» у 2009 році бюджетних асигнувань, які вже є розраховані у минулих періодах Мінвуглепромом. Ревізором не враховано також що, відповідно до пункту 7 Порядку №69 коригування обсягу бюджетних коштів в рахунок бюджетних асигнувань, передбачених на наступний квартал, не здійснюється, якщо план виробництва готової товарної вугільної продукції не виконаний з об'єктивних причин, зокрема: зменшення обсягу видобутку рядового вугілля внаслідок погіршення гірничо-геологічних умов (зниження потужності та збільшення кута нахилу пластів, відпрацювання яких планується виключно у 2009 році, збільшення обсягів газу метану, який виділяється з вугільних пластів); зміна кон'юнктури ринку вугілля (зниження цін на вугілля не менш як на 20 відсотків порівняно з попереднім місяцем, а також попиту на таку продукцію); вимушена зупинка в роботі та аварія.
					З акту ревізії не вбачається, що при розрахунку ревізором були враховані вищезазначені зазначені фактори, а тому безпідставними є посилання відповідача на порушення позивачем пункту 6 Порядку № 69 і, як наслідок - безпідставність вимоги про зменшення розрахунків потреб в бюджетних коштах, через зайве їх отримання та використання за КПКВ 1301090 КЕКВ 1310 на покриття витрат із собівартості на суму 8 488,06 тис.грн.
					Стосовно частини вимоги, якою зобов'язано позивача здійснити захід з оприбуткування арочного кріплення КМП АЗ/15,5 у кількості 1326 шт. на суму 172,38 тис. грн. по відокремленому підрозділу «Шахтоуправління «Трудівське», суд апеляційної інстанції також приймає висновок суду першої інстанції, що вимога в цій частині є безпідставною.
					З акту ревізії (арк. справи 53, 54, том 1) вбачається, що в ході ревізії встановлено факт ліквідації гірничої виробки «Ходок 26 західної лави пласта Мз». При її проходженні було встановлено 312 комплектів рам арочного кріплення КМП АЗ/15,5 масою 425 кг 1 кріплення. Внаслідок ліквідації виробки підприємством втрачено 132 600 кг металобрухту на суму 172,38 тис. грн., що є порушенням Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87, пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
					 Актом на списання метало арочного кріплення в монтажному ходку 26 західної лави пласта Мз від 4 квітня 2008 року (арк. справи 177, том 2) комісією ВП «Шахтоуправління «Трудівське» списано 312 комплектів кріплення, оскільки вилучення арочного кріплення технологією не передбачається у зв'язку з неможливістю виконати ці роботи після технологічного відходу лави. Неможливість вилучення арочного кріплення за технологією підтверджено позивачем Паспортом монтажу механізованого комплексу 2МКД-90И у 26 західній лаві (арк. справи 151-179, том 2).
					Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
					Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до частини 1 статті 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
					Відповідно до пункту 27 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 751/4044, вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду.
					Таким чином, матеріалами справи підтверджено відсутність порушень з боку позивача норм Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" та частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
					Не заслуговує на увагу посилання відповідача не те, що на момент проведення ним не було отримано відомостей про списання. Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», органи контрольно-ревізійної служби мають право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо.
					Згідно із пунктом 18 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, у разі виявлення порушень законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, посадові особи служби повинні вимагати від працівників об'єкта контролю, причетних до виявлених порушень, письмові пояснення.
					Якщо працівники об'єкта контролю відмовляються від надання письмових пояснень, цей факт фіксується в акті ревізії.
					Між тим, з акту ревізії не вбачається, що відповідач скористався своїм правом перевірити у ДП «ДВЕК» будь-які бухгалтерські документи або вимагав від працівників об'єкта контролю, причетних до виявлених порушень, письмові пояснення, що він зобов'язаний зробити.
					Колегія суддів зазначає, що вимога контрольно-ревізійної служби є правовим актом індивідуальної дії, який породжує для особи, якій він адресований певні правові наслідки (вимога є обов'язковою для виконання, її невиконання тягне за собою певні негативні наслідки). Спірні частини вимоги містять лише перелік виявлених, на думку відповідача, порушень та невідповідність сум витрат, що носять пояснювальний характер. Вимога не містить обґрунтованих вказівок на усунення порушень та посилань на відповідні акти законодавства України.
					Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
					У відповідності з частини 3 статті 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
					Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими. 
					Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
					Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
					  У Х В А Л И Л А:
					 Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області  залишити без задоволення.
					Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року у справі № 2а-21700/10/0570 за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання недійсними та скасування наступних абзаців пункту 1. Вимоги про усунення порушень від 31 серпня 2010 року № 05-05-2-10-14/9469 у зв'язку з тим, що висновки Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області відносно порушень Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» та його відокремлених (структурних) підрозділів діючого законодавства України є неправомірним, а відносно є незаконним і прийняті абзаци пункту 1 Вимоги, зокрема: виставити претензію, звернутися до суду та стягнути з ДРФЦ (ЦЗФ «Комсомольська») кошти в сумі 3 578,87 тис. грн. чи вугільний концентрат в кількості 5 953 тон, вихід якого було занижено, внаслідок завищення показників зольності постачальником рядового вугілля; утримати з працівників зайво нараховану та виплачену керівникам Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» та його відокремленим підрозділам винагороду за участь у Раді директорів на загальну суму 106,74 тис. грн., в тому числі по відокремленому підрозділу «Шахта «Піденнодонбаська № 3 імені М.С. Сургая» у сумі 16,57 тис. грн., по відокремленому підрозділу «Шахта ім. М.І. Калініна» у сумі 15,82 тис. грн., по відокремленому підрозділу «Шахта ім. Челюскінців» у сумі 18,98 тис. грн., по відокремленому підрозділу «Ш/у «Трудівське» у сумі 21,01 тис. грн., по відокремленому підрозділу «Шахта ім. О.О. Скочинського» у сумі 27,69 тис. грн. за їх згодою, чи провести відшкодування зайво нарахованих та сплачених коштів за рахунок винних осіб, відповідно до чинного законодавства України; утримати з працівників зайво нараховану та виплачену премію працівникам Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» та його відокремленим підрозділам на загальну суму 155,15 тис. грн., в тому числі по відокремленому підрозділу «Ш/у «Трудівське» на суму 8,67 тис. грн. та Апарат управління в сумі 45,88 тис. грн., за їх згодою, чи провести відшкодування зайво нарахованих та сплачених коштів за рахунок винних осіб, відповідно до чинного законодавства України; утримати з працівників зайво нараховану та виплачену доплату за сумісництво, винагороду за вислугу років, заробітну плату по Апарату управління в сумі 19,2 тис. грн. за їх згодою, чи провести відшкодування зайво нарахованих та сплачених коштів за рахунок винних осіб, відповідно до чинного законодавства України; зменшити розрахунки потреб в бюджетних коштах, внаслідок зайвого отримання та використання Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» бюджетних коштів за КПКВ 1301090 КЕКВ 1310 на покриття витрат з собівартості на суму 8 488,06 тис. грн.; оприбуткувати арочне кріплення КМП АЗ/15,5 у кількості 1 326 на суму 172,38 тис. грн. по відокремленому підрозділу «Ш/у «Трудівське»  залишити без змін. 
					Ухвала прийнята колегією суддів у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 23.12.2010 року. 
					Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі. 
					Ухвала складена у повному обсязі 27.12.2010 року.
					 
					Головуючий А.А. Блохін
					 Судді : О.А. Нікулін
					 Е.Г. Казначеєв

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...