Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц-233/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.04.2012. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2012.
Дата набрання законної сили: 30.01.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			Справа № 22-ц-233/2012Головуючий у I інстанції  Гордійко Ю.Г.  
			Категорія  цивільнаДоповідач - Мамонова О. Є.
			 
			 У Х В А Л А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			 
				 
				30 січня 2012 року
				 
					 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
					 
					 
						головуючого - суддіМамонової О.Є. 
						суддів:Позігуна М.І., Шемець Н.В. 
						при секретарі:Шульзі Н.Є. 
						за участю:ОСОБА_5  
							 
						
						розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк” на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 грудня 2011 року про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства „Альфа  Банк” про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26 липня 2011 року у справі третейського суду за позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк” до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, 
						 в с т а н о в и в:
						 В апеляційній скарзі ПАТ „Альфа-Банк” просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 грудня 2011 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ПАТ „Альфа-Банк” про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, та постановити нову ухвалу, якою вказану заяву задовольнити.
						Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. 
						Апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що справа за позовом ПАТ „Альфа  Банк” до ОСОБА_6 не була підвідомча третейському суду. Апелянт вказує, що правовідносини між сторонами повинні регулюватися виключно нормами ЦК України, а не вказаним законом, адже спір заявлений саме банком з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором, а не боржником з приводу захисту його права як споживача банківських послуг. На думку апелянта, кошти, надані ОСОБА_6 банком, не можуть бути в розумінні положень Закону України „Про захист прав споживачів” споживчим кредитом, оскільки їх було надано в доларах США, а не в національній валюті і, крім того, в кредитному договорі відсутнє посилання стосовно цільового призначення цих коштів, а саме того, що кредит видавався на споживчі потреби. 
						Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін, виходячи з наступного.
						Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ „Альфа-Банк”про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду від 26 липня 2011 року, суд першої інстанції виходив з того, що кредит отриманий ОСОБА_6 для особистих потреб і в розумінні положень Закону України „Про захист прав споживачів” є споживчим, а отже справа, у якій третейським судом ухвалено рішення, йому підвідомча не була. 
						 Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного законодавства.
						З матеріалів цивільної та третейської справи вбачається, що ПАТ «Альфа-Банк» акцептувало пропозицію ОСОБА_6 від 09 липня 2008 року (аркуш третейської справи 16) та цієї ж дати уклало з нею кредитний договір № 500141133, згідно якого надало позичальнику кредитні кошти шляхом їх перерахунку на відповідний картковий рахунок в сумі 1198,37 дол. США з процентною ставкою - 40% та остаточною датою повернення кредиту - 09 липня 2011 року (а.с.11). 
						Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26 липня 2011 року позовні вимоги ПАТ „Альфа Банк” до ОСОБА_6 задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідачки на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом  8461, 55 грн., за відсотками  383, 69 грн., штраф  1831, 96 грн., пеня  9555, 20 грн. та 50 грн. витрат по сплаті третейського збору (а.с. 8-10). 
						Згідно п. 2 ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди», п. 2 ч. 1 ст. 389-10 ЦПК України, компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. 
						З пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» вбачається, що справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підвідомчі третейським судам.
						Зважаючи на те, що кредитний договір, укладений між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_6, є договором про надання споживчого кредиту, оскільки він був наданий позичальнику на картковий рахунок без будь  яких обмежень, в тому числі і для задоволення позичальником своїх особистих і побутових потреб, то справа про стягнення заборгованості за даним кредитним договором не підвідомча третейському суду. Відтак районний суд вірно відмовив в задоволенні заяви ПАТ „Альфа-Банк” про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
						Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відносини між банком та позичальником повинні регулюватися виключно нормами ЦК України, а не Законом України „Про захист прав споживачів”, є необґрунтованими, враховуючи наступне.
						Пунктами 22, 23 ст.1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. 
						Дія вказаних норм Закону України «Про захист прав споживачів», згідно Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
						Таким чином, враховуючи вищезазначене Рішення Конституційного Суду України, апеляційний суд приходить до висновку, що на правовідносини між банком та позичальником з приводу стягнення заборгованості дія норм Закону України „Про захист прав споживачів” поширюється, оскільки такі правовідносини виникли між сторонами на стадії виконання умов договору споживчого кредиту. 
						Посилання апелянта на те, що укладений між сторонами кредитний договір не є споживчим, оскільки кредит було надано в доларах США, а не в національній валюті, також не заслуговують на увагу, зважаючи на таке.
						Частиною 1 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів” визначено, що надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється.
						Проте, вказана правова норма була закріплена і набрала чинності лише 16.10.2011 року після набрання чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг”. В „прикінцевих положеннях” вказаного Закону зазначено, що його дія не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності, тобто, не поширюється і на укладений між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_6 кредитний договір. 
						Зважаючи на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою і апеляційна скарга не містить визначених ст. 312 ЦПК України підстав для її скасування.
						Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, - 
						 
						 У Х В А Л И В:
						 Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк”  відхилити.
						Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 грудня 2011 року - залишити без змін. 
						Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили. 
						 
						 
							 
								 
								Головуючий:Судді:

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...