Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2034/2-219/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.04.2012. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 Справа № 2034/2-219/11
			 
			 Р І Ш Е Н Н Я
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			 
			03 березня 2012 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
			головуючого судді - Козирєвої Г.М.
			при секретарі - Смалюк О.А.
			розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»до ОСОБА_2 про стягнення завданої шкоди,-
			В С Т А Н О В И В :
			Акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк»звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення завданої шкоди, посилаючись на те, що ОСОБА_2 після проходження стажування наказом №122-к від 22.11.2007 року по філії «Харківської дирекції»АТ «ІНДЕКС-БАНК»була прийнята на посаду касира даного філіалу з трьохмісячним випробувальним терміном. В день видання наказу ХФ АТ «ІНДЕКС-БАНК», на підставі ст.135-1 КЗпП України, з нею було укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність та підписано посадові обовязки касира, відповідно до постанови Держкомпраці та ВЦРПС від 28 грудня 1977 року з відповідними змінами.
			На початок робочого дня 16 січня 2008 року ОСОБА_2 отримала від начальника відділу касових операцій в підзвітність для роботи в операційний час 32780 доларів США та 23408,03 грн. Видача грошей була відображена у встановленому порядку в книгах обліку прийняття, видачі гривні та іноземної валюти.
			Під час роботи 16.01.2008 року, виходячи з письмового та усного пояснення касира ОСОБА_2, близько 12 год. вона при проведенні валютно-обмінної операції отримала від невідомого клієнта 7112,00 грн. для здійснення обміну на 1400,00 доларів США, та замість цієї суми видала йому 10400,00 доларів США. Зі слів ОСОБА_2, вона запаковану грошову бандероль 100 дол.купюрами (10 тисяч доларів США) прийняла за 10 дол.купюри (одну тисячу доларів США). Проведеною ревізією співробітниками ХФ АТ «ІНДЕКС-БАНК»16.01.2008 року факт нестачі у касира ОСОБА_2 9000,00 доларів США було підтверджено, про що складено акт.
			Своєю письмовою заявою на імя директора банку від 16.01.2008 року ОСОБА_2 визнала нестачу 9000,00 доларів США за її вини, намагалася погасити її, зайнявши гроші. Але в подальшому від погашення заборгованості відмовилася.
			Дана матеріальна шкода була завдана банку в наслідок безвідповідального відношення ОСОБА_2 до своїх функціональних обовязків. В звязку з чим позивач просить стягнути саме цю суму в іноземній валюті на підставі статей 130, 134, 135-1 КЗпП України та ст.1166 ЦК України, а також судові витрати по справі.
			Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 07 серпня 2009 року (протокол №5) товариство «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК» змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК». Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів Банку від 20 січня 2011 року (протокол №1) банк змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».
			В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»підтримав заявлені вимоги, посилаючись на те, що банк має право вимагати стягнення з відповідача шкоди саме в іноземній валюті.
			Відповідач у судовому засіданні не визнала позовних вимог, посилаючись на те, що вона не заперечує того факту, що працюючи касиром ХФ АТ«ІНДЕКС-БАНК», після укладення з нею договору про повну матеріальну відповідальність, 16.01.2008 року при здійсненні обмінної операції вона передала невідомому клієнту замість 1400,00 доларів США 10400 доларів США, прийнявши за 10 дол.купюри бандероль зі 100 дол.купюрами. Однак зробила це не навмисно, а в наслідок того, що знаходилася під особливим (гіпнотичним) впливом цієї особи. Опомяталася через декілька хвилин, після того, як чоловік пішов, намагалася його затримати, однак він вже покинув приміщення банку, повідомила про це охорону та керівництво банку. Крім того зазначила, що вона не має змоги відшкодовувати банку таку суму за своїм тяжким матеріальним станом, оскільки не працює та має на утриманні неповнолітню дитину.
			Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
			В судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 знаходилася у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», працювала на посаді касира та з нею було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до діючого трудового законодавства. Дані обставини підтверджуються наказом про прийняття її на роботу (а.с.9), договором про повну матеріальну відповідальність (а.с.10), посадовою інструкцією касира (а.с.11-14), Статутом ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», Свідоцтвом про його державну реєстрацію, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
			Тому на підставі п.1 ст.134 КЗпП України ОСОБА_2 відноситься до осіб, які несуть відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини.
			Також встановлено, що 16.01.2008 року під час виконання своїх функціональних обовязків відповідач ОСОБА_2 завдала матеріальну шкоду нестачею іноземної валюти у розмірі 9000,00 доларів США, про що свідчать реєстр проданої іноземної валюти (а.с.16), її письмове пояснення (а.с.17), її письмова заява про погашення завданої шкоди (а.с.18), Акт від 12.02.2008 року (а.с.19), копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Червонозаводського РВ ХГУ ГУМВС України в Харківській області від 05.02.2008 року (а.с.23). Тому вона повинна нести повну матеріальну відповідальність перед установою, де працювала, за завдану шкоду.
			Позивачем витримано строки звернення до суду та порядок відшкодування шкоди, передбачені ст.ст.136 ч.3, 233 КЗпП України.
			Разом з тим, заявляючи позов про відшкодування шкоди в іноземній валюті доларах США, позивачем не дотримано вимог Закону щодо визначення розміру шкоди, який підлягає відшкодуванню.
			Відповідно до розяснень, які містяться у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», розмір шкоди, завданої підприємству, установі, організації, суд визначає відповідно до ст.135-3, Закону від 6 червня 1995 року №217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей»і затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей, з відповідними змінами.
			Згідно ст.1 Закону від 6 червня 1995 року №217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей», збитки, завдані підприємству, установі, організації працівниками, які виконують операції, повязані із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також валютні операції, і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднормативних їх втратах, якщо вони допущені внаслідок недбалості у роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються у таких розмірах:
			е/ іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків.
			Таких відомостей позивачем суду не надано. В наслідок чого суд позбавлений можливості визначити розмір завданої позивачу шкоди відповідно до діючого трудового законодавства.
			Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
			Крім того, відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Суду не надано право змінювати позовні вимоги позивача, або виходити за межі заявлених позовних вимог.
			Оскільки в даному випадку завдання шкоди випливає з трудових правовідносин, посилання позивача на ст.1166 ЦК України є безпідставними. 
			Тому в цілому в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.
			 Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», ст.1 Закону від 6 червня 1995 року №217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей», суд,-
			В И Р І Ш И В :
			В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»до ОСОБА_2 про стягнення завданої шкоди відмовити в повному обсязі.
			Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення, через Харківський райсуд.
			Суддя:

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...