Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1011/345/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.04.2012. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2012.
Дата набрання законної сили: 24.04.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Cправа № 1011/345/12
		РІШЕННЯ 
		Іменем України 
		 13.04.2012 року Згурівський районний суд Київської області в складі:
		              головуючого-судді       ДЕНИСЕНКО Н.О.
		             за участю секретаря
		 судових засідань           МАТВІЄНКО Н.В.
		 представника 
		 відповідачкиОСОБА_2
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт.Згурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним,
		 В С Т А Н О В И В:
		 15 березня 2012 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що його батько ОСОБА_5 заповів все своє майно дочці ОСОБА_4 Заповіт був складений секретарем Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області 18 травня 2010 року в присутності свідків та був підписаний від імені батька ОСОБА_6 Даний заповіт він вважає недійсним як такий, що складений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, підписаний не заповідачем особисто, а сторонньою особою, якій ОСОБА_5 відповідного доручення не давав та міг це зробити сам, так як не був повністю сліпим. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 покінчив життя самогубством. За життя останній часто зловживав спиртними напоями, чим скористалася відповідачка та, використовуючи похмільний стан батька та сварку останнього з дружиною напередодні, ініціювала складення спірного заповіту, тому просить визнати заповіт ОСОБА_5,  посвідчений 18 травня 2010 року секретарем Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4, недійсним. 
		 В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, представник відповідачки позов не визнав повністю.
		 В судовому засіданні позивач пояснив, що його батько ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року покінчив життя самогубством. 18 травня 2010 року останній склав заповіт на користь відповідачки, який складений з порушенням вимог чинного законодавства з наступних підстав. Померлий не був повністю сліпим, оскільки був сліпим на одне око, а на ліве око мав слабкий зір і міг сам підписати заповіт, хоча не міг його прочитати. Однак заповіт підписала ОСОБА_6, якій заповідач не надавав письмового доручення на вчинення таких дій. Вважає, що при складенні заповіту насильства чи обману над батьком не було вчинено, батько очікував від дочки допомоги у лікуванні. Він не оскаржував ні дії секретаря щодо посвідчення заповіту, ні будь-які дії відповідачки щодо батька. Мали місце тяжкі обставини для заповідача, оскільки його батько мав тяжке захворювання очей, з приводу чого потребував медичного лікування та на час складення заповіту дружина останнього знаходилась на лікуванні після сварки із тим. Щодо застосування батьком фізичного насильства до матері, то ні він, ніхто інший до правоохоронних органів з даного приводу не звертався, як і не зверталися за медичною допомогою у лікуванні батька від алкоголізму. Він відмовився супроводжувати батька до лікувального закладу з огляду безпечності для здоровя останнього, так як той не припиняв вживання спиртних напоїв. При зверненні його матері у Яготинську ЦРЛ 17 травня 2010 року будь-які тілесні ушкодження у неї не були зафіксовані лікарями. За присутності вдома дружини заповідача заповіт не міг бути укладений, оскільки між подружжям була давня 
		2
		 усна домовленість про те, що будинок успадкує їхній син (позивач) за умови, що дочкаотримала квартиру в м. Києві в порядку спадкування після смерті їхнього родича. Однак відповідачка скористалася станом глибокого похмілля батька, який напередодні вживав спиртні напої, та ініціювала складення заповіту. 18 травня 2010 року він бачив на подвірї батьків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших осіб, які заходили та пізніше виходили з будинку. На його запитання ОСОБА_8, пославшись на секретність інформації, про що вона дала розписку, відмовилась давати йому будь-які пояснення. Цього дня він не бачив батька зранку, а ввечері бачив здалеку - зі свого сусіднього подвіря. Від проведення посмертної судово-психіатричної експертизи він відмовився із-за відсутності медичних документів, які б свідчили про недієздатність батька, хоча вважає, що батько тимчасово не міг керувати своїми діями внаслідок вживання алкоголю, як відмовився і від допиту свідка ОСОБА_8, яка  була свідком складення заповіту.
		В судовому засіданні представник відповідачки, заперечуючи проти позову, пояснив, що позов є необґрунтованим, безпідставним та недоведеним. 18 травня 2010 року заповідач добровільно, без будь-якого примусу виявив свою волю та заповів дочці все своє майно. Однак прочитати заповіт самостійно не зміг, так як був майже сліпий, у звязку з чим після оголошення заповіту вголос його підписала ОСОБА_6 за дорученням заповідача, тобто за особистим проханням (письмова форма якого законом не встановлена), що і було посвідчено секретарем Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області в присутності двох свідків. Позивач повідомив суду, що в день складення заповіту зрозумів, що на території домоволодіння батьків щось відбувається. Напевно, з  тих підстав в той же день мати позивача, вона ж дружина заповідача, видала довіреність позивачеві, та як наслідок цих дій був предявлений позов про розірвання шлюбу між батьками позивача, який був розірваний судом в липні 2010 року. Під час  розгляду зазначеної справи позивач, представляючи інтереси матері у суді, не ставив під сумнів дієздатність батька. Заповіт відповідає волевиявленню ОСОБА_5, складений з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, дотримано таємниці його складення, про що зазначив сам позивач. Доказів, що заповідач зловживав спиртними напоями та перебував під впливом алкогольних напоїв у день складення заповіту, позивач не надав та водночас повідомив, що того дня батька бачив лише здалеку. Позивач не оскаржував протиправність дій секретаря сільської ради, яка посвідчила заповіт та не звертався з даного приводу до правоохоронних органів. Відповідачка жодних протиправних дій не вчиняла. Натомість, вона має слабкий стан здоровя та є інвалідом третьої групи.  Оскільки він у 2010 році представляв інтереси померлого ОСОБА_5 у справі про розірвання шлюбу, то йому відомо, що у родині ОСОБА_3 ще за життя ОСОБА_5 мав місце спір щодо заповіту останнього. Вбачає, що це стало й причиною смерті спадкодавця.
		 Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд приходить до наступного висновку.
		 Судом встановлено, що позивач є сином ОСОБА_5 (а.с.11 копія свідоцтва про народження), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.98 копія свідоцтва про смерть). 18 травня 2010 року ОСОБА_5 особисто добровільно призначив шляхом складення заповіту спадкоємицею щодо належного йому майна на випадок своєї смерті  дочку ОСОБА_4 Заповіт було посвідчено уповноваженою особою - секретарем Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області ОСОБА_7 - за місцем проживання заповідача по АДРЕСА_1 (про що зазначено у посвідчувальному написі) у зв'язку із неможливістю особисто прочитати текст заповіту та із похилим віком та хворобою очей останнього (а.с.17 копія довідки Яготинської ЦРЛ). За усним дорученням ОСОБА_5, оскільки письмова форма законом не встановлена, заповіт за нього підписала ОСОБА_6 в присутності свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які 
		3
		 не є спадкоємцями, членами сім'ї та близькими родичами спадкоємиці за заповітом (а.с.78 копія заповіту).
		Форма заповіту відповідає вимогам, встановленим ст.1247 ЦК України, тобто правочин був посвідчений уповноваженою особою, складений у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення.
		За правилами  ст.ст.1247, 1248, 1253, 207 ЦК України та п.п.8,  13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських,  селищних,  міських рад України заповіт має бути особисто підписаний заповідачем у присутності посадової особи, яка вчиняє нотаріальну дію. Якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших причин не може власноручно підписати заповіт, або вказаний громадянин є неписьменним чи сліпим, за його заявою і в його присутності та в присутності особи,  яка вчиняє нотаріальні дії,  заповіт може підписати інший громадянин.
		Лише та обставина, що заповіт не був особисто підписаний заповідачем при посвідченні заповіту, не може бути підставою для визнання заповіту недійсним, оскільки сумнівів щодо волевиявлення заповідача, що є єдиною підставою для визнання правочину недійсним, у суду не виникло.
		 Судова практика розгляду справ даної категорії виходить з того, що необхідно найперше встановити, чи було волевиявлення заповідача добровільним. 
		 ОСОБА_5 на момент посвідчення заповіту був дієздатним, однак не міг особисто прочитати заповіт із-за хвороби очей. На нього не чинився будь-який тиск, він розпорядився своїм майном добровільно та заповіт був підписаний за його особистим усним проханням ОСОБА_6, так як він повідомив, що сам не може підписатися. Волевиявлення останнього, який не перебував у стані спяніння на той час, щодо складення заповіту було добровільним, що підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Крім того, свідок ОСОБА_7 показала, що знала заповідача як такого, що має слабкий зір, тому сама запропонувала тому знайти двох свідків та особу, яка б підписалася за нього в тексті заповіту. Як працівник органу місцевого самоврядування вона позитивно характеризувала заповідача, що підтверджується також копією характеристики, виданою по місцю проживання у 2010 році (а.с.128).
		 Те, що заповідач протягом понад рік після посвідчення заповіту не змінив його, не звернувся до уповноважених осіб відповідних установ про скасування цього заповіту, хоча мав таку змогу, також свідчить про вільне його волевиявлення.
		 Спірний заповіт був предметом обговорення та спору в родині ОСОБА_3 весь час після його посвідчення до смерті заповідача, який під тиском рідних все ж не змінив свого волевиявлення, що підтвердили свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (дружина заповідача (згодом бувша) та й сам позивач (а.с.50, 51, 126 - копії ухвали суду, позовної заяви та письмових пояснень ОСОБА_5). Свідок ОСОБА_12 також показала, що того ж дня дізналася від сина про складений заповіт. Позивач не заперечує, що його батько склав заповіт на користь відповідачки без насильства та без обману. Іншого заповіту ОСОБА_5 не складав. Після складення заповіту, в липні 2010 року заповідач  лікувався в державному медичному закладі (а.с.44-47, 48-49 - копії документів про медичне страхування та стан здоровя заповідача), а тому не вбачається підстав для визнання цієї обставини тяжкою, яка б спонукала його скласти заповіт на користь дочки.
		 ОСОБА_12 (на той час дружина ОСОБА_5) з 17 по 26 травня 2010 року перебувала на лікуванні на денному стаціонарі лікарні, що може свідчити про те, що вона не 
		 4
		 була тяжко хворою. Таким чином, не вбачається також підстав для визнання тяжкою обставиною для заповідача звернення останньої за медичною допомогою до лікарні. 
		 Згідно зі ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
		 Ч.3 ст.203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		 Відповідно до ч.2 ст. 1247 Цивільного кодексу України заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього кодексу. 
		 Згідно з ч.4 ст. 207 ЦК України якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. 
		 Відповідно до ч.2 ст. 1248 ЦК України якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту відбувається при свідках (стаття 1253 цього Кодексу). 
		 Відповідно до ч.5 ст. 1253 УК України свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.
		 Ч.2 ст.1257 ЦК України встановлено, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. 
		 Згідно з абз.5 п.13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України  у  разі  якщо  за фізичну особу, яка внаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати правочин, заяву або інший документ, підписується інша фізична особа, нотаріус установлює особу  громадянина,  що  бере  участь  у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписався за нього.
		         Згідно з абз.3 п.16 цієї Інструкції якщо фізична особа внаслідок  фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати документ,  то за  її  дорученням  у  її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не могла  підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі.  Правочин за особу, яка не може підписати його,  не може підписувати особа, на користь або за участю  якої  його посвідчено.
		         Згідно з п.158 даної Інструкції на бажання заповідача, а також у  випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати  заповіт, посвідчення заповіту має відбуватись при свідках.     Присутність не менш як двох свідків при посвідченні  заповіту є обов'язковою.
		    
		Згідно зч.1 ст.60  ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		 
		Згідно з ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 Заслухавши пояснення позивача та представника відповідачки, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_6, 
		5
		 дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що в позові необхідно відмовити повністю, так як в судовому засіданні позивач не довів, що волевиявлення заповідача 
		не було вільним і не відповідало його волі, та в момент посвідчення заповіту заповідач не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, оскільки позивач не надав суду належних доказів на обґрунтування заявлених позовних вимог. У зв'язку із зазначеним позивачеві на підставі ст.10 ЦПК України було роз'яснено наслідки вчинення або невчинення відповідних процесуальних дій, зокрема, можливість проведення посмертної судово-психологічної експертизи з метою встановлення того, чи міг заповідач під час посвідчення заповіту за своїм психічним станом усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, від чого позивач відмовився, як і відмовився від допиту свідка ОСОБА_8, яка була свідком під час складення заповіту. Таким чином, твердження позивача про відсутність волевиявлення заповідача на складення заповіту та зловживання останнім алкогольними напоями, ґрунтується на припущеннях.  
		 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1233, 1234, 1257 ЦК України, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських,  селищних, міських рад України, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст.10, 11, 88, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,-
		 В И Р І Ш И В:
		 В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним відмовити повністю.
		 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		 Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 Повний текст рішення складено 18 квітня 2012 року.
		 
		 ГОЛОВУЮЧИЙ                              Н.О.ДЕНИСЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...