Справа № 1-234/2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2006 року Крюківський
районний суд м. Кременчука Полтавської
області в складі: головуючого судді -
Хіневич В.І., при секретарі - Бучинській І.М.
, за участю прокурора -Яроменок P.O., , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальну справу за
обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженець с.
Чечелево Кременчуцького р-ну Полтавської обл.,
українець, громадянин України, освіта неповна середня,
не працює, раніше судимий:
1) 29.09.1995 р. Козельщинського
райсудом за ст. 140
ч. 2 КК
України до 2 років
випраних робіт з відрахуванням 20
% заробітної плати;
2) 11.06.1996 р. Козельщинським райсудом
за ст. 81
ч.3 КК України до З років позбавлення волі,
за ст. 43
КК України приєднано не відбутий строк і всього строк становить 3 роки 6 місяців.
Звільнений 01.10.1998 р.
по ст.
4 Закону
України „Про амністію" від 24.07.1998р.; 3)10.09.1999 р. Козельщинським райсудом за ст. 81 ч.3 КК України
до 4 років 6 місяців
позбавлення волі. Звільнений 04.09.2002
року постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 04.09.2002 року згідно
ст. 88 КК України;
мешкає:
Полтавська область, Козельщинський
район, с. Василівка.
в скоєні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1, ст. 129 ч. 1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
16 травня 2003 року ОСОБА_1
разом зі своєю знайомою ОСОБА_2 знаходився в гостях у гр. .ОСОБА_3 , в належному останній будинку АДРЕСА_1. Близько 20 години до
будинку зайшов бувший чоловік ОСОБА_3
потерпілий ОСОБА_4, який за
вказаною адресою не мешкав. ОСОБА_4 затіяв сварку з ОСОБА_1, при цьому вдарив ОСОБА_1 залізним прутом в
область голови. ОСОБА_1. захищаючись від протиправних дій ,
вирвав з рук ОСОБА_4 металевий пруті ,
перевищуючи межі необхідної оборони ,
вдарив ОСОБА_4 кілька разів в область голови, а також наніс кілька ударів кулаком в область
кінцівок, чим спричинив ОСОБА_4 тяжкі
тілесні ушкодження. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1.,
приставив до шиї ОСОБА_4 ніж і протягом 30 хвилин погрожував вбивством ОСОБА_4, утримуючи останнього.
В ході
судового слідства підсудний ОСОБА_1. вину в скоєному злочині визнав
частково, а саме визнав повністю за
ч.1 ст.
129 КК України та не визнав за ч.1
ст. 124 КК України і в своїх
показаннях вказав на те, що близько 20
годин , коли в будинку знаходились
тільки він та ОСОБА_2 до будинку увійшли
двоє раніше незнайомих йому людей. Один з них,
як потім він взнав був працівник міліції ОСОБА_5 вийшов у двір а
інший, як він потім взнав - ОСОБА_4, в руках у якого був металевий прут , вдарив його( ОСОБА_1)прутом по голові.. Між
ними виникла бійка, під час якої він
відібрав у ОСОБА_4 прут та вдарив їм потерпілому по голові, а останній бризнув йому в обличчя газовим
балончиком. Потім він підтягнув ОСОБА_4 до вікна і, утримуючи його погрожував вбивством, тримаючи біля його шиї ніж. Це було близько
30 хвилин, поки він не переконався, що у дворі знаходяться працівники
міліції., які показали йому
посвідчення., після чого відпустив
ОСОБА_4 і викинув ніж у вікно. Він вважає були вчинені в метою самозахисту від
незаконних дій потерпілого і вважає, що
вчинив злочин, передбачений ст. 124 та ч. 1 ст. 129 КК України.
Потерпілий
ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з»явився з невідомих суду причин, хоча про місце і час судового засідання був
повідомлений належним чином.
Свідок ОСОБА_2
показала суду, що 16.05.2003 року разом з
ОСОБА_1. відпочивала у своїх знайомих ОСОБА_3
і ОСОБА_6 у будинку АДРЕСА_1. Точного часу
не пам»ятає до кімнати зайшов потерпілий ОСОБА_4, як їй потім стало відомо і безпричинно наніс
кілька ударів по тулубу ОСОБА_1Після цього ОСОБА_1. відібрав у ОСОБА_4 залізний прут і захищаючись наніс кілька
ударів ОСОБА_4 При цьому також ОСОБА_4 бризнув з газового балончика в очі ОСОБА_1
та мені. Коли сталася ця бійка і ОСОБА_1
побачив невідомих осіб на вулиці ,
він взяв ніж, який перед цим
відібрав у ОСОБА_4 і приставивши його до
голови останнього , погрожував відрізати ОСОБА_4 голову , якщо його не випустять з будинку. Після того, як ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 повідомили , що невідомі особи є працівниками
міліції, останній зразу ж викинув ніж на
вулицю , відпустив потерпілого та вийшов
на вулицю.
Свідок
ОСОБА_7 показав суду , що 16.05.2003
року близько 20 години
він разом з о/у ОСОБА_5 , з метою
проведення перевірки за заявою гр.. ОСОБА_4 про вчинення крадіжки належного
йому майна, разом з останнім прийшли до
будинку АДРЕСА_1, де проживає колишня дружина потерпілого.. В
будинок зайшли ОСОБА_4 і ОСОБА_5 і
останній через деякий час вийшов, при
цьому перед входом до будинку ОСОБА_4 взяв в руку якусь палку і коли ОСОБА_1
після вчинення злочину затримали працівники міліції, в нього на лобі була гематома. Після цього з
будинку були чути шум бійки. Потім ОСОБА_1. підтягнув до вікна ОСОБА_4 , при цьому тримав біля горла ніж і погрожував
його вбити. Тільки після того, як вони
показали службові посвідчення і крім того ОСОБА_3 та ОСОБА_6
повідомили , що ми з міліції
, ОСОБА_1. відпустив ОСОБА_4 і викинув ніж у вікно.
Крім
часткового визнання своєї вини , вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується доказами по
справі:
·
рапортом працівника Крюківського РВ КМУ УМВС Укураїни в
Полтавській області ОСОБА_5 та ОСОБА_12(
а.с. 3, 4);
· протоколами
огляду місця події ( а.с. 5-6; 11);
·
протоколами відтворення обстановки і обставин події ,
де підсудний детально розповів про обставини вчинення ним
злочинів( а.с. 48-53);
·
протоколами зводин віч-на - віч між свідком ОСОБА_5
та підозрюваним ОСОБА_1.( а.с. 55-56)
та свідком ОСОБА_2( а.с. 61-62); між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1.( а.с. 109-111);
проголошеними
в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_5 ( а.с.
42) які дав показання аналогічні показанням ОСОБА_7;
·
свідка ОСОБА_3 ( а.с. 40) , свідка
ОСОБА_6 ( а.с. 39), які показали ,
що ОСОБА_4 заходив до будинку з металевим прутом в руках
і потім через вікно бачили, як ОСОБА_1.
приставив ніж до горла ОСОБА_4 і
погрожував його вбити;
·
потерпілого ОСОБА_4,
який показав, що дійсно ОСОБА_1.
заподіяв йому тілесні ушкодження , а потім , погрожував вбивством,
приставивши до шиї ножа. Погрозу вбивством він сприймав реально. ( а.с. 23). При
цьому суд критично відноситься відносить до показань потерпілого відносно
того, що він не бив ОСОБА_1 металевим
прутом по голові і останній напав на нього сам і почав бити, так як дані показання потерпілого
спростовуються доказами, добутими під
час судового слідства, а саме
показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_7,
ОСОБА_5, ОСОБА_3 та іншими доказами;
·
свідка ОСОБА_8 ( а.с. 43); свідка ОСОБА_9, які бачили , як
ОСОБА_1. погрожував ОСОБА_4 вбивством ,
приставивши до шиї ножа( а.с. 45); свідка ОСОБА_10, який показав,
що ОСОБА_1. при відтворенні обстановки та обставин події бив металевим
прутом потерпілого і погрожував ножем, ( а.с.
44); свідка
ОСОБА_11( а.с. 47)
·
висновком експерта №
685 від 04.06.2003 року, згідно якого у ОСОБА_4 встановлені тяжкі тілесні ушкодження ,
як такі, що
небезпечні для життя в момент заподіяння( а.с. 74);
·
висновком експерта №
683 від 04.06.2003 року ( а.с. 82-83) , згідно якого у
ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді шкірних ран на лівій верхній
кінцівці, зсадини на спині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не потягли короткочасного розладу
здоров»я а іншими доказами у справі.
На
питання головуючого до підсудного чи всі доказами досліджені в ході судового
слідства і чи немає доповнень, підсудний
відповів що всі докази досліджені і доповнень немає.
В ході судового слідства
потерпілий заяв про стягнення з підсудного матеріальної та моральної шкоди не
заявляв.
Вивчивши
і дослідивши матеріали справи , суд приходить з того, що кваліфікація дій підсудного за ч.1 ст.
129 КК України вірна, так як він
вчинив погрозу вбивством , при
тому, що були реальні підстави
побоюватися здійснення цієї загрози.
При
цьому , суд приходить до висновку, що
кваліфікація дій підсудного за ч.1
ст. 121 КК України , тобто спричинення підсудним потерпілому
умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження ,
яке не є небезпечним для життя але таке,
що спричинило тривалий розлад здоров'я не вірна, тобто не відповідає дійсним обставинам справи
.Так , в ході судового розгляду справи
встановлено, що ОСОБА_1. захищався від
суспільно-небезпечного нападу ОСОБА_4,
однак перевищив межі необхідної оборони,
оскільки шкода спричинена ОСОБА_4
явно не відповідала небезпечності посягання та обстановці захисту. За
таких обставин дії ОСОБА_1 по епізоду заподіяння потерпілому тяжких тілесних
ушкоджень, які мали місце 16.05.2003
року слід перекваліфікувати з ч. 1
ст. 121 КК України
на ст.
124 КК
України , як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене у разі перевищення меж необхідної
оборони.
Враховуючи
доведеність вини підсудного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 129 та ст. 124 КК України суд
вважає за необхідне задовольнити цивільний позов, заявлений прокурором м. Кременчука і стягнути з ОСОБА_1 на користь
фінвідділу виконкому Кременчуцької міської ради кошти , витрачені установою охорони здоров»я на
стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 165 грн.20 коп.
Обставинами, які обтяжують відповідальність суд вважає
вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.
Обставинами, які пом»якшують відповідальність суд вважає
щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Вирішуючи
питання про призначення підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості
вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується та конкретні
обставини справи, думку прокурора , суд
вирішив , що виправлення підсудного не можливо без ізоляції від
суспільства.
Керуючись ст.
ст. 323-324 КПК УКРАЇНИ,
СУД, -
ЗАСУДИВ:
Визнати
ОСОБА_1 винним за ст. . 124 КК України і
призначити покарання у вигляді 2( двох) років обмеження волі.
Визнати
ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. . 129
КК України і призначити покарання у вигляді 1 (одного) року 6( шести ) місяців обмеження волі.
В
порядку ст. 70
КК України за сукупністю злочинів покарання ОСОБА_1 визначити шляхом
поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 2 (двох) років обмеження
волі.
На
підставі та за правилами ст. ст. 71, 72 КК України враховуючи ,
що ОСОБА_1 за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 березня
2003 року реально відбув покарання в вигляді 1 ( одного ) року 6( шести ) місяців
позбавлення волі звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання , зарахувавши строк відбуття покарання за
вказаним вироком.
Міру
запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про
невиїзд.
Задовольнити
цивільний позов, заявлений прокурором
м. Кременчука і стягнути з ОСОБА_1 на
користь фінвідділу виконкому Кременчуцької міської ради кошти , витрачені установою охорони здоров»я на
стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 165 грн.20 коп.
На вирок
суду може бути подана апеляція в Апеляційний суд Полтавської області в 15 денний термін.