У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
|
Кравченка К.Т.,
|
суддів
|
Кривенди О.В.,
Мороза М.А.,
|
за участю прокурора
|
Кривов'яза Я.І.,
|
та засуджених
|
ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
|
захисника
|
ОСОБА_3,
|
потерпілих
|
ОСОБА_4, ОСОБА_5,
|
розглянула
у судовому засіданні 18 вересня 2008 року кримінальну справу за касаційними
скаргами засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 на вирок
Апеляційного суду Житомирської області від 8 травня 2008 року.
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженець с. Воробьовщина
Малинського району Житомирської області,
мешканець с. Свиридівка Малинського району,
в силу ст. 91 КК України судимості не має,
- за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до позбавлення волі на 15 років;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,
уродженка с. Березівка Малинського району,
мешканка с. Свиридівка Малинського району,
така, що не має судимості,
- за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до позбавлення волі на 14 років;
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження,
уродженець с. Яревище
Старовижівського району Волинської області,
мешканець с. Свиридівка Малинського району,
такий що не має судимості,
- за ч. 5 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до позбавлення волі на 10
років;
- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України до позбавлення волі на 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за
сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено позбавлення волі на 13 років.
Постановлено стягнути у солідарному
порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_1на користь ОСОБА_5 на відшкодування
моральної шкоди 40 000 грн., у доход держави 677 грн. судових витрат, та на
користь ОСОБА_5 - 900 грн.
Також постановлено стягнути із ОСОБА_1
на користь:
- ОСОБА_5О. - 9124 грн. 19 коп. на відшкодування матеріальної шкоди;
- ОСОБА_4 - 2300 грн. на відшкодування матеріальної шкоди;
- НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області - 1907 грн. 56 коп.;
- Малинського комунального підприємства - 106 грн. 56 коп.
Стягнуто на користь НДЕКЦ при Управлінні МВС України в Житомирській області
з ОСОБА_6, ОСОБА_1та ОСОБА_2 по 111 грн. 06 коп., з кожного.
ОСОБА_6, ОСОБА_2 за пособництвом ОСОБА_1вчинили умисне вбивство ОСОБА_7 за
попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_1 - замах на умисне знищення чужого
майна шляхом підпалу, в особливо великих розмірах.
Як визнав суд, злочини було вчинено за таких обставин.
14 липня 2006 року, у період між 15 та 17 годинами 30 хвилин, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою подальшого вживання
алкогольних напоїв зайшли у будинок похилого віку ОСОБА_7, що розташований на
вул. АДРЕСА_1.
Отримавши від господаря будинку негативну відповідь на прохання засуджених
пригостити їх горілкою, ОСОБА_6, на ґрунті раптово виниклих особистих
неприязних відносин, з метою умисного вбивства, схопив дерев'яну палицю і
завдав потерпілому не менше 8 ударів по голові, тулубу, кінцівках, а також
ногами не менше двох ударів у груди.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на позбавлення життя потерпілого,
ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які знаходилися поруч вбити ОСОБА_7, на
що останні дали згоду.
Перебуваючи у будинку потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_2 мотузкою та шкіряним
паском зв'язали ОСОБА_7 руки і ноги.
Потім ОСОБА_6 і ОСОБА_2 за пособництвом ОСОБА_1, який перебував біля
будинку і спостерігав за навколишньою обстановкою і своїми діями сприяв
доведенню злочинного наміру до кінця, винесли ОСОБА_7 на подвір'я і вкинули у
криницю.
Смерть ОСОБА_7 настала від механічної асфіксії (утоплення).
З метою знищення чужого майна ОСОБА_1, використовуючи сірники, що знайшов у
будинку, підпалив постільні приналежності на ліжку у першій житловій кімнаті
будинку ОСОБА_7
Злочинний намір на умисне знищення чужого майна, шляхом підпалу із
заподіянням майнової шкоди в особливо великих розмірах не було доведено до
кінця з незалежних від волі ОСОБА_1обставин, оскільки пожежу було ліквідовано.
Пожежею було знищено майно ОСОБА_7 на загальну суму 4 775 грн. та майно
ОСОБА_4. на суму 1 520 грн.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3, посилаючись на допущені досудовим слідством і судом
істотні порушення норм процесуального права, просить вирок щодо ОСОБА_2
скасувати, а справу закрити за відсутністю у її діях складу злочину.
Захисник вказує на те, що показання ОСОБА_2, на які суд послався у вироку,
були отримані внаслідок застосування до засудженої незаконних методів ведення
слідства.
Не усунуті суперечності та не перевірені належним чином показання свідка
ОСОБА_11., які мають істотне значення для прийняття рішення.
Досудовим слідством і судом не виконані
вказівки суду касаційної інстанції.
Засуджена ОСОБА_2 вважає вирок необґрунтованим і незаконним внаслідок істотних порушень
вимог закону.
Під час розслідування справи над нею знущалися, погрожували знищенням,
били, вимагаючи обмовити ОСОБА_6 та ОСОБА_1Суд не перевірив її заяви про
застосування незаконних методів.
У явці з повинної вона себе обмовили.
Посилання на висновок психолого-фізіологічного дослідження із використанням
“поліграфу”, не є доказом її винуватості.
Суд поверхово провів судове слідство, безпідставно відмовив у задоволенні
її численних клопотань.
Засуджена вважає, що суд посилався на показання свідків вибірково з
обвинувальним ухилом.
Суд не надав засудженій належного часу для репліки та останнього слова.
Вирок, як про це просить засуджена,
слід скасувати, а справу щодо неї закрити.
Засуджений ОСОБА_1 вважає, що вирок щодо нього є незаконним і він має бути
виправданий.
Злочини він не вчинив, зібрані у справі
докази не вказують на його причетність до вбивства ОСОБА_7 і підпалу його хати.
На досудовому слідстві до нього
застосовувались як фізичне, так і психологічне насильство і йому були заподіяні
тілесні ушкодження, але суд не взяв ці обставини до уваги. У суді ОСОБА_6 підтвердив,
що обмовив ОСОБА_2 і ОСОБА_1проте і ці свідчення залишилися поза увагою суду.
Суд безпідставно відмовив йому у
виклику свідків, які могли б підтвердити його алібі.
Вважає, що було порушено його право на
захист, оскільки наданий йому захисник неналежним чином виконував свої
обов'язки.
Засуджений ОСОБА_6 вважає вирок суду щодо нього незаконним. Висновки суду
щодо його участі у вчиненні злочину побудовані на показаннях свідків та
потерпілих, які не відповідають дійсності.
Стверджує, що хоча його і били, але він
свої показання не міняв і вони є правдивими.
ОСОБА_2 обмовила його з невідомих йому
мотивів.
Засуджений вважає, що повинен нести
відповідальність тільки за те, що він вчинив. Покарання, що йому призначене є
надто суворим і суд не урахував усі обставини справи та дані щодо нього.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вважають вирок законним і справедливим.
У запереченні на касаційні скарги
засуджених потерпілі наводять доводи, які, на їх думку, спростовують аргументи
винних. Характеризуючи подружжя ОСОБА_1потерпілі вказують, що той спосіб життя,
який вони обрали, привів їх до злочину.
Заслухавши доповідача, пояснення
захисника ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_1і ОСОБА_2,
які підтримали свої касаційні скарги, заперечення потерпілих ОСОБА_4. та
ОСОБА_5, міркування прокурора про виключення з вироку щодо ОСОБА_1кваліфікуючої
ознаки “в особливо великих розмірах”, а у решті вирок залишити без зміни,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційних
скаргах та запереченнях на них, наданих потерпілими, колегія суддів вважає, що
слід задовольнити лише частково скаргу ОСОБА_1, а захиснику та засудженим
ОСОБА_2 і ОСОБА_6. у задоволенні їх
скарг - відмовити.
Висновок суду щодо доведеності винності
ОСОБА_6 та ОСОБА_1в умисному позбавленні життя похилого віку ОСОБА_7 за
попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_1ще й у замаху на умисне знищення
чужого майна шляхом підпалу, стверджений сукупністю зібраних і досліджених у
суді доказів.
Обґрунтовуючи свій висновок щодо
винуватості ОСОБА_6, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в умисному вбивстві потерпілого, суд
послався на показання ОСОБА_6, обох ОСОБА_1на досудовому слідстві, де вони
повідомили за яких обставин було вчинено вбивство, хто і які дії виконував при
цьому.
Ці показання суд визнав достовірними, оскільки
вони не суперечать встановленим обставинам справи та доказам, що свідчать про
пряму причетність винних до вчинення цього злочину і належним чином умотивував
своє рішення з цього питання.
Показання ОСОБА_6 на досудовому
слідстві і в суді свідчать про те, що він перебував у будинку ОСОБА_7 і
допомагав ОСОБА_2 перенести зв'язаного потерпілого до криниці. ОСОБА_6
стверджував, що зв'язувала ОСОБА_7 тільки ОСОБА_2 Саме вона зіштовхнула
зв'язаного потерпілого у криницю. ОСОБА_6 не визнавав себе винним у побитті
ОСОБА_7, стверджував, що ОСОБА_1 весь час був поруч, або перебував на подвір'ї
біля воріт.
Крім того, ОСОБА_6 неодноразово
пояснював, що будинок потерпілого підпалив ОСОБА_1
ОСОБА_1 у явці з повинною і первинних
показаннях стверджував, що ОСОБА_6 запропонував йому і дружині піти до ОСОБА_7
та позичити у нього горілки, оскільки всім було відомо, що потерпілий продає
односельцям самогон.
ОСОБА_1 повідомив, що ОСОБА_7 перебував
у своєму будинку і лежав на ліжку.
На їх прохання дати у борг пляшку горілки
ОСОБА_7 відмовив. Тоді ОСОБА_6 запропонував йому (ОСОБА_1) вийти на подвір'я і
повартувати, доки він і ОСОБА_2 будуть добувати горілку.
Приблизно через півгодини ОСОБА_6 та
ОСОБА_2 винесли зв'язаного ОСОБА_7 з хати і вкинули його у криницю. Зайшовши у
будинок, біля ліжка потерпілого він бачив кров.
Показання про обставини вчинення
злочинів щодо ОСОБА_7 та про свою участь у них, ОСОБА_1 давав у присутності
захисника добровільно і без будь-якого примусу, про що свідчать дані
відповідних протоколів.
ОСОБА_2, як це убачається із її
показань в якості підозрюваної, повідомила, що 14 липня 2006 року, за
пропозицією ОСОБА_6 вони утрьох прийшли до ОСОБА_7 щоб вкрасти горілку.
Спочатку потерпілого не було в хаті і вона змогла налити горілку у пляшку, але потім
до хати зайшов ОСОБА_7 і вона бачила, як ОСОБА_6 бив діда палицею, а потім
ногами коли потерпілий лежав на підлозі. ОСОБА_1 у цей час перебував на
подвір'ї і дивився за навколишньою обстановкою. ОСОБА_6 зв'язав ОСОБА_7 і
висловився про, що їм свідок не потрібен. ОСОБА_2 стверджувала, що потерпілого
до криниці винесли ОСОБА_6 і
ОСОБА_1 Вони ж кинули його у криницю. ОСОБА_1 підпалив папір і кинув його на
ліжко. Після цього вони утрьох прийшли до них додому, де вжили вкрадену
горілку.
ОСОБА_2 дала ці показання у присутності
захисника і заявила, що саме ці показання є правдивими і такими, що
відповідають дійсності.
Суд визнав саме ці показання винних
достовірними і навів у вироку низку доводів того, чому не бере до уваги інші
показання засуджених.
Колегія суддів знаходить наведені судом
доводи переконливими і вважає, що суд підставно поклав у вирок саме ці
показання.
Суд у вироку послався не лише на
пояснення винних. Доказами винуватості ОСОБА_6, ОСОБА_1та ОСОБА_2 є й дані, що
містяться у явках з повинною, протоколі очної ставки між ОСОБА_2. і ОСОБА_6., у довідці про наслідки
використання апаратного комплексу виміру рівня психологічного стресу людини
(поліграфа) під час перевірки показань ОСОБА_2, висновку судово-медичної
експертизи трупа ОСОБА_7 про те, що смерть потерпілого настала внаслідок
утоплення.
З висновку судово-медичної експертизи,
на дані якої послався суд, видно, що на трупі ОСОБА_7 виявлені тілесні
ушкодження, які могли утворитися від ударів дерев'яною палицею.
Переломи 9 - 10 ребер з правого боку
визнані тілесними ушкодженнями середньої тяжкості і могли виникнути від дії
тупого предмета.
Механізм заподіяння тілесних ушкоджень
узгоджується із показаннями ОСОБА_2, яка стверджувала, що ОСОБА_6 завдавав
удари ногами лежачому на підлозі ОСОБА_7
Судом ураховано й те, що за висновком
експерта частина ран на голові трупа ОСОБА_7 могли виникнути від контакту із
елементами криниці.
Згідно з висновком судово-медичної
експертизи № 292 від 7 серпня
2006 року на вилученій у ОСОБА_6 футболці виявлена кров людини,
походження якої від ОСОБА_7 не виключається.
Показання ОСОБА_6 про те, що вони,
залишивши будинок потерпілого, ніяких речей не брали, спростовано показаннями
ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_5 та даними, що є у висновку
дактилоскопічної експертизи.
Так, зазначеним висновком підтверджено,
що на пляшці із рослинним маслом, яка була вилучена під час огляду місця події,
виявлено відбиток пальця руки ОСОБА_6
Суд також підставно послався на
показання потерпілого та численних свідків, які доповнили та уточнили обставини
справи.
Так, зокрема, потерпілий ОСОБА_5
показав, що, отримавши від сестри повідомлення про пожежу, приїхав у село і
ранком 15 липня 2006 року біля хати-пустки у траві під парканом знайшов пляшку
із олією, інші харчі та скляний бутель із рідиною. ОСОБА_4 (сестра) повідомила
йому, що труп ОСОБА_7 знаходиться у криниці. Там же він побачив і подушку.
Суд послався й на показання потерпілої
ОСОБА_4. про обставини пожежі та виявлення трупа ОСОБА_7
З показань свідка ОСОБА_14 видно, що
засуджений прийшов додому приблизно о 12 годині 14 липня 2006 року у стані
алкогольного сп'яніння. На початку 18 години ОСОБА_6 прийшов додому
переодягнувся і знову пішов. А приблизно о 19 годині ОСОБА_8 привів ОСОБА_6 у
стані сильного алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_9 підтвердив, що 14 липня
2006 року, приблизно о
18 годині, бачив ОСОБА_6, котрий йшов зі сторони розташування будинку
ОСОБА_7 Приблизно о 20 годині разом із односельцями він гасив пожежу. Воду
брали із криниці і колір її був червоний. Тоді ще ніхто не знав, що там
знаходиться труп потерпілого.
Свідок чув, як п'яний ОСОБА_6 просив
водія автомобіля швидкої допомоги терміново вивезти його із села.
Свідок ОСОБА_10 підтвердила, що після
гасіння пожежі ОСОБА_6 підходив до лікаря швидкої допомоги і за гроші просив
вивезти його із села.
Свідок ОСОБА_11. стверджувала, що
бачила як ОСОБА_1 о 18 годині йшов на автобусну зупинку, бо мав намір поїхати
із села. У період з 19 години до
19 години 30 хвилин ОСОБА_1
прийшов до них додому і приблизно о 20 годині вони (члени сім'ї ОСОБА_11)
побігли гасити пожежу. Свідок бачила ОСОБА_2 у стані сильного алкогольного
сп'яніння вже після пожежі.
Показання ОСОБА_6 про те, що він
упродовж дня 14 липня вживав у ОСОБА_11. алкогольні напої, спростовані
свідченнями цього свідка та іншими доказами на які послався суд.
Суд послався й на дані, що є у
протоколі огляду трупа ОСОБА_7, з яких видно, що кінцівки потерпілого зв'язані,
а на голові, тулубі, верхніх кінцівках виявлені рани.
Показання ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_6
кинув у криницю закривавлену подушку, узгоджуються не тільки із свідченнями
ОСОБА_5, ОСОБА_4., а й з даними, що у протоколі огляду місця події і вилучені
подушки.
Суд обґрунтовано, на підтвердження
свого висновку, щодо вчинення умисного підпалу саме ОСОБА_1., послався як на
показання ОСОБА_6 і ОСОБА_2, так і на свідчення ОСОБА_12, ОСОБА_13, на дані, що
є в протоколі огляду місця пожежі, акті про пожежу, висновку пожежно-технічної
експертизи.
З наведених доказів убачається, що
осередок пожежі розміщався у першій житловій кімнаті, а саме - на поверхні
ліжка. Підпал є навмисним і причиною пожежі є відкритий вогонь.
Даних, які свідчили б про те, що підпал було вчинено за
домовленістю із всіма учасниками події не встановлено, тому суд дійшов
правильного висновку, що підпал вчинив ОСОБА_1 з власної ініціативи.
Суд на підставі зібраних документів
дійшов висновку, що пожежею було знищено і пошкоджено майно, що належало
ОСОБА_7 - на 9 124 грн. та ОСОБА_4 - на 2 300 грн.
Суд кваліфікував ці дії ОСОБА_1за ч. 2
ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, як закінчений замах на умисне знищення чужого
майна в особливо великих розмірах, шляхом підпалу.
Відповідно до п. 4 примітки до ст. 185
КК України вчинення злочину в особливо великих розмірах визнається злочин, що
вчинені на суму яка в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум
доходів громадян на момент вчинення злочину.
На час вчинення цього злочину (підпалу)
сума не досягла встановленої законом позначки, тому з вироку належить виключити
таку кваліфікуючу ознаку, як особливо великий розмір.
Доводи захисника і засуджених про
застосування до винних незаконних методів ведення слідства були предметом
перевірки як прокурорської, так і суду.
Суд ураховуючи результати перевірки та
додаткові дані, дійшов висновку, що первинні показання ОСОБА_6 і ОСОБА_1, а
згодом і ОСОБА_2 були дані добровільно без будь-якого впливу та примусу, і тому
суд підставно послався на них у вироку, як на один із доказів винності
засуджених. Своє рішення у цій частині суд умотивував належним чином і колегія
суддів знаходить його переконливим.
Даних, які б свідчили про те, що
показання винних про їх участь у злочинах були обмовою, не встановлено.
Що стосується посилань захисника на
невиконання судом вказівок суду касаційної інстанції, то їх не можна визнати
підставними.
Під час нового судового розгляду справи
суд виконав вимоги ст. 64 КПК України, визнавши встановленим час, місце, спосіб
та мотив злочину, а також вказав які конкретні дії вчинив кожен із винуватих.
Встановлено і визнано доведеним, хто
завдавав удари потерпілому, хто зв'язував його, яким чином і хто виносив
ОСОБА_7 з будинку, а також хто зіштовхнув потерпілого у криницю та хто кинув
туди закривавлену подушку.
Встановлено і хто підпалив майно
потерпілого і у який спосіб.
Свої висновки суд обґрунтував
дослідженими доказами, яким дав належну оцінку.
Окрему увагу суд приділив усуненню
протиріч у показаннях винних і у вироку навів переконливі аргументи чому взяв
до уваги одні і відкинув інші.
Таким чином, суд, дослідивши зібрані
докази, проаналізувавши показання винних, потерпілих та свідків, дійшов
висновку про винуватість ОСОБА_6, ОСОБА_1та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів щодо
ОСОБА_7 та його майна і повну доведеність їх винності.
Підстав вважати, що судове слідство
було однобічним, неповним і необ'єктивним та проведено із порушенням
кримінально-процесуального закону, не знайдено.
Відповідно до висновків судових
психолого-психіатричних експертиз ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є осудними
особами.
Дії винних кваліфіковані правильно.
Покарання винним призначено з
дотриманням вимог ст. 65 КК України є необхідним і достатнім. Підстав для
пом'якшення покарання не знайдено.
Істотних порушень кримінально-процесуального
закону, що тягнуть скасування чи зміну вироку не встановлено.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України,
колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого
ОСОБА_1задовольнити частково.
Касаційні скарги захисника ОСОБА_3, засуджених
ОСОБА_6 та ОСОБА_2 залишити без
задоволення.
Вирок Апеляційного суду Житомирської
області від 8 травня 2008 року щодо ОСОБА_1змінити. Виключити з вироку
кваліфікуючу ознаку за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України - в особливо
великих розмірах.
У решті цей вирок залишити без зміни.
С у д д і:
К.Т. Кравченко
О.В. Кривенда
М.А. Мороз