У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової
палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого
|
Кравченка К.Т.
|
|
|
|
|
суддів за участю прокурора
|
Кузьменко О.Т., Пошви Б.М. Кравченко Є.С.
|
|
|
|
|
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 жовтня 2008 року кримінальну
справу за касаційним
поданням заступника Генерального прокурора України на постанову Рівненського
міського суду Рівненської області від 16 липня 2007 року, якою
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, судимості не має,
звільнено на підставі п. “б” ст.1
Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року від кримінальної
відповідальності за ч.1 ст.208 КК України, а кримінальну справу закрито.
В апеляційному порядку постанова не переглядалась.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в
тому, що він з 15 березня 2004 року по
26 січня 2005 року, порушуючи Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему
валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 від 19 лютого 1993 року та
Положення “Про порядок надання фізичним особам - резидентам України
індивідуальних ліцензій на відкриття рахунків за межами України та розміщення
на них валютних цінностей”, затвердженого постановою правління Національного
Банку України № 431 від 2 листопада 2000 року, незаконно вніс на власний
поточний рахунок, який відкрив 15 березня 2004 року у м. Любліні в третьому
відділі акціонерного товариства Банк Польська Каса Опіки, Республіка Польща,
896 250 доларів США, а в подальшому ці кошти використав.
Окрім того, ОСОБА_1 обвинувачувався в
тому, що він з 15 березня 2004 року по 26 січня 2005 року перемістив через митний
кордон України, а саме, через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення
“Ягодин” Волинської області з приховуванням від митного контролю іноземну валюту
у великих розмірах загальною митною вартістю 876 000 доларів США.
Такі дії ОСОБА_1 органами досудового
слідства кваліфіковано за ч.1 ст.201, ч.1 ст.208 КК України.
В судовому засіданні постановою від 13 липня
2007 року прокурор відмовився від обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.201 КК України,
а за ч.1ст.208 КК України суд звільнив останнього на підставі п. “б” ст.1 Закону України “Про амністію” від 19 квітня
2007 року від кримінальної відповідальності.
У касаційному поданні прокурор, посилаючись
на незаконність постанови суду з огляду на те, що справа за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.201, ч.1 ст.208 КК України не підсудна Рівненському
міського суду Рівненської області, оскільки місцем вчинення злочину за ч.1 ст.201
КК України є митниця, що знаходиться на території діяльності Любомльського районного
суду Волинської області, а також на відсутність належним чином оформленого процесуального
рішення суду в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.201 КК України, від підтримання
якого прокурор, допустивши порушення вимог кримінально - процесуального закону,
відмовився у судовому засіданні, просить
постанову скасувати й справу направити на новий судовий розгляд до Любомльського
районного суду Волинської області.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора,
яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного
подання та доповнення до нього, колегія суддів уважає, що касаційне подання прокурора
підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом п.7 ч. 2 ст. 370 КПК України постанову
у всякому разі належить скасувати, якщо порушено правила підсудності.
Згідно зі ст. 37 КПК
України кримінальна справа розглядається в тому суді, у районі
діяльності якого вчинено злочин.
З матеріалів справи убачається, що досудове слідство по
справі за дорученням прокурора Рівненської області проводилося слідчим відділом
управління Служби безпеки України в Рівненській області. Після затвердження
обвинувального висновку заступником прокурора Рівненської області в порушення
вимог кримінально-процесуального закону справу направлено для розгляду до Рівненського районного суду Рівненської
області, а не в Любомльський районний суд Волинської області, на території
якого знаходиться митний кордон міжнародного пункту пропуску “Ягодин”, через
який, як встановлено досудовим слідством, ОСОБА_1 незаконно перемістив іноземну
валюту.
Звертаючи увагу на порушення правил підсудності,
Рівненський районний суд Рівненської області постановою від 12 січня 2007 року,
відповідно до вимог ст.ст.37, 41 КПК України вказану справу направив до
Любомльського районного суду Волинської області. Однак останній, керуючись
ст.38 КПК України, повернув справу до Рівненського районного суду Рівненської
області, посилаючись на те, що для зміни підсудності необхідне рішення
Верховного Суду України.
Разом із тим, у ст. 38 КПК України йдеться про передачу
справи з одного суду до іншого з метою забезпечення найбільш об'єктивного і
повного розгляду справи, тобто про зміну
підсудності, а не про направлення її за територіальною підсудністю. Незважаючи
на те, що, відповідно до ст.42 КПК України, кримінальна справа, надіслана з
одного суду до іншого в порядку, встановленому статтями 38-41 цього Кодексу,
повинна бути прийнята цим судом до свого провадження, якщо при цьому не
перевищується компетенція суду, і спори про підсудність між судами не
допускаються, Любомльський районний суд Волинської області безпідставно
повернув справу до Рівненського районного суду Рівненської області. Таке
порушення закону Любомльським районним судом Волинської області призвело до
того, що в подальшому справу розглянув Рівненський міський суд Рівненської
області з порушенням правил територіальної підсудності.
Також обґрунтованими є доводи касаційного подання про
порушення прокурором під час розгляду справи вимог кримінально - процесуального
закону щодо відмови від обвинувачення.
Відповідно до ч.3 ст. 264 КПК України прокурор у судовому
засіданні повинен відмовитися від обвинувачення, коли в результаті судового
розгляду прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують
пред'явленого підсудному обвинувачення.
Однак, як убачається з протоколу судового
засідання, постанова про відмову прокурора від обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.201 КК України оголошена відразу після оголошення
ним обвинувального висновку, тобто до допиту підсудного та дослідження доказів в
судовому засіданні.
Таким чином, постанова прокурора про відмову від
обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.201 КК України є передчасною, так як державний
обвинувач може прийти до переконання про відсутність підстав для обвинувачення
лише в результаті оцінки доказів, досліджених під час судового слідства.
У свою чергу суд, безпідставно прийнявши постанову
державного обвинувача про відмову від обвинувачення за ч. 1 ст. 201 КК України,
всупереч вимогам ст.282 КПК України не виніс ніякого судового рішення за ч. 1
ст. 201 КК України, внаслідок чого обвинувачення ОСОБА_1 за даний злочин
залишилося не завершеним.
Вказане порушення суду першої інстанції в подальшому
вплинули на правильність судового рішення про звільнення ОСОБА_1 на підставі
п.“б” ст.1 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року від
кримінальної відповідальності за ч.1 ст.208 КК України, так як наявність
обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.201 КК України, відмову прокурора від якого суд
не мав права приймати з огляду на її передчасність, унеможливлює звільнення
ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.208 КК України на підставі
вказаного Закону про амністію.
Зазначене, а також порушення правил підсудності свідчать
про те, що постанова суду про звільнення ОСОБА_1 на підставі п. “б” ст.1 Закону
України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року від кримінальної
відповідальності за ч.1 ст.208 КК України винесена з порушенням вимог
кримінально - процесуального закону, а тому не може бути визнана законною і
обґрунтованою, у зв'язку із чим підлягає скасуванню, а справа - направленню за територіальною підсудністю на
новий судовий розгляд до Любомльського районного суду Волинської області.
Під час нового
судового розгляду слід урахувати наведене в даній ухвалі, перевірити доводи,
викладені в касаційному поданні прокурора, та прийняти
рішення, яке б відповідало вимогам закону.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 395, 396 КПК
України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
касаційне подання заступника Генерального
прокурора України задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської
області від 16 липня 2007 року
щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити відповідно
до ст.37 КПК України на новий судовий розгляд до Любомльського районного суду Волинської
області.
СУДДІ:
К.Т.КРАВЧЕНКО О.Т.КУЗЬМЕНКО
Б.М.ПОШВА