Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1469/09 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2012. Зареєстровано: 20.04.2012. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2012.
Дата набрання законної сили: 21.03.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		                                                                               ПОСТАНОВА
		                                                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		21 березня 2012 р. Справа № 90488/09 
		          Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
		 
		головуючого судді                                                 Багрія В.М.,  
		суддів                                                                      Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,       
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження  в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1  на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02.11.2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ УМВСУ в Івано-Франківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, 
		 
		                                            В С Т А Н О В И В :
		 
		У вересні  2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління ДАІ УМВСУ в Івано-Франківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
		 
		Позивач просив скасувати постанову інспектора ДПС Надвірнянського ВДАІ Івано-Франківської області Горішнього В.В, серії АТ № 004384 від 17.09.2009 року, якою його було оштрафовано в адміністративному порядку за ч.2 ст. 123 КУпАП на 255 грн.
		 
		Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02.11.2009 року позивачу в задоволенні позову відмовлено.
		 
		Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1, який в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не звернув уваги на те, що відповідачем не було доведено його вину у вчиненні даного адміністративного порушення, а постанова в справі про адміністративне правопорушення складена з порушенням вимог ч.2 ст. 283 КУпАП. 
		Просить скасувати постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02.11.2009 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 17.09.2009 року.
		 
		Особи, які беруть участь в праві, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.
		 
		Вислухавши суддю-доповідача,   дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу  слід задовольнити   з таких підстав.
		 
		Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення встановлений, а оскаржувана постанова працівника ДАІ відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням КУпАП.
		 
		З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна. 
		 
		В справі встановлено, що постановою інспектора ДПС Надвірнянського ВДАІ Івано-Франківської області Горішнього В.В, серії АТ № 004384 від 17.09.2009 року позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.123 КУпАП та був оштрафований на 255 грн.   
		 
		Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 визнаний винним в тому,  що 17.09.2009 року, о 18 год. 50 хв., керуючи автомобілем «ДЕО Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, перед залізничним переїздом в с. Перерісль Надвірнянського району Івано-Франківської області,   не виконав вимоги дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив   вимоги п. 20.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст.123 КУпАП. 
		 
		ОСОБА_1 своє вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснивши, що того числа, 17.09.2009 року,  він дійсно керував автомобілем, проте порушень правил дорожнього руху не вчиняв, оскільки перед залізничним переїздом виконав вимоги дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено». Інспектор ДАІ знаходився за 300м від залізничного переїзду в місці, де була обмежена видимість, за поворотом, тому об'єктивно бачити правопорушення при умові його вчинення, не міг.
		 
		Такі ж пояснення дав позивач в момент складення протоколу про адміністративне правопорушення серії АТ № 021008 від 17.09.2009 року.
		 
		Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		 
		Відповідно до ч.4-6 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. 
		 
		Суд може збирати докази з власної ініціативи. 
		 
		Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивачем вчинено адміністративне правопорушення. Не зібрав їх з власної ініціативи і суд, який фактично  переклав тягар доказування на позивача, який заперечував протиправність своїх дій. Відповідач  як  суб'єкт владних повноважень на підставі ч. 2 ст. 71, доказів вини позивача не надав.
		 
		Зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АТ № 021008 від 17.09.2009 року відповідачем свідком події зазначено ОСОБА_4 Як відповідач, так і суд не вжили заходів для допиту цієї особи як свідка та не з'ясували, чи може він   підтвердити суду факт порушення позивачем правил руху при перетинанні залізничного переїзду. При цьому судом не надано належної оцінки показанням в суді свідка ОСОБА_3 щодо обставин правопорушення, яка підтвердила пояснення позивача.
		 
		Крім того, суд не звернув уваги на те, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АТ № 021008 від 17.09.2009 року ОСОБА_1 порушив вимоги п. 20.1 Правил дорожнього руху, що на думку відповідача давало правові підстави для кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 123 КУпАП.
		Однак, норма, на яку послався орган ДАІ, а пізніше суд першої інстанції, обов'язку позивача як водія транспортного засобу щодо виконання вимог дорожнього знаку перед перетинанням залізничного переїзду, не встановлює. Такий обов'язок встановлює п. 20.2 Правил, згідно якого  під'їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов'язаний керуватися вказівками і сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина).
		 
		В силу наведеного,  судом  першої інстанції зазначених обставин справи та вимог закону не враховано, внаслідок чого прийнято незаконну постанову про відмову позивачу в задоволенні позову.
		 
		Тому оскаржувана постанова суду в зв'язку з порушенням норм матеріального   та процесуального права підлягає скасуванню з  прийняттям нової постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.
		 
		Керуючись ст.ст.  195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд
		  
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02.11.2009 року по справі № 2а-1469/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. 
		 
		Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора ДПС Надвірнянського ВДАІ Івано-Франківської області,   серії АТ № 004384 від 17.09.2009 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 255 грн. за ч.2 ст.123 КУпАП.
		 
		Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь в справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		          Головуючий:                                                                         В.М. Багрій
		 
		           Судді :                                                                                  М.П. Кушнерик
		 
		                                                                                                         Д.М. Старунський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...