Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/2570/1098/2012 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 12.04.2012. Зареєстровано: 20.04.2012. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2012.
Дата набрання законної сили: 17.10.2012
Результат оскарження 17.10.2012 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                 Справа №  2а/2570/1098/2012 
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		                                                                            
		                  04 квітня 2012 р.                                                                                           м. Чернігів
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
		 
		Головуючого судді                                                                      Ткаченко О.Є.,
		 
		за участю  секретаря                                                                          Серкіної О.С.,
		                                                                     
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-  
		 
		 
		В С Т А Н О В И В : 
		 
		21.03.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ДПС у Чернігівській області) та просить визнати протиправним та скасувати рішення ДПС у Чернігівській області про залишення заяви без розгляду від 07.03.2012 року № 66/Б/10-215. Свої вимоги позивач мотивує тим, що в період з 22.11.2011 року по 28.11.2011 року працівниками ДПІ у м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1, про що складено акт № 3562/17/НОМЕР_1 від 05.12.2011 року. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004081720/7780 від 20.12.2011 року, яким позивачу було донараховано податку з доходів фізичних осіб в розмірі 567125,75 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0004091720/7781 від 20.12.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1232785,00 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові рекомендованими листами з повідомленням про вручення направлені на адресу ФОП ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) та конверти з ними повернуті поштою до ДПІ у м. Чернігові 17.01.2012 року та 20.01.2012 року за закінченням терміну зберігання. 27.02.2012 року ФОП ОСОБА_1 особисто отримала в ДПІ у м. Чернігові вказані податкові повідомлення-рішення та копії конвертів на одному аркуші за відправлені листи на адресата ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Зазначення адресата саме з такими ініціалами підтверджується повідомленнями Чернігівської дирекції «Укрпошта». В порядку та в строки передбачені cт. 56 Податкового кодексу України платником податків вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені до ДПС в Чернігівській області шляхом направлення 29.02.2012 року заяви на адресу ДПС в Чернігівській області. Рішенням про залишення заяви без розгляду від 07.03.2012 року за № 66/Б/10-215 скаргу платника податків було залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням законодавчо встановленого 10-денного строку для подання первинної скарги до ДПС в Чернігівській області. Представник позивача та позивач вказують, що податковим органом грубо порушено процедуру, передбачену Податковим кодексом України, для направлення платникам податків податкових повідомлень-рішень, а також неправомірно винесено рішення про залишення заяви без розгляду. Вказані обставини зазначались в скарзі про скасування податкових повідомлень-рішень поданої до ДПС у Чернігівській області 29.02.2012 року, але всупереч приписам абз. 4 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України відповідач не звернув на них увагу. Таким чином, у зв'язку з допущеною помилкою, працівниками ДПІ у м. Чернігові щодо правильного зазначення ініціалів позивача, позивач був позбавлений можливості отримати податкові повідомлення-рішення, направлені ДПІ у м. Чернігові, які, виходячи з допущеної помилки в ініціалах позивача, фактично були адресовані зовсім іншій особі. За таких обставин позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ДПС у Чернігівській області про залишення заяви без розгляду від 07.03.2012 року № 66/Б/10-215.
		В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами розгляду акта перевірки від 05.12.2011 року № 3562/17/НОМЕР_1 ДПІ у м. Чернігові прийняла податкові повідомлення-рішення від 20.12.2011 року №0004081720/7780 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та №0004091720/7781 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ. Дані податкові повідомлення - рішення були направлені ДПІ у м. Чернігові 20.12.2011 року рекомендованим листом з повідомленням на адресу ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1). Даний лист був повернутий поштою до ДПІ у м. Чернігові. На листі відділення поштового зв'язку зазначено причину повернення - за закінченням терміну зберігання та вказано дату 20.01.2012р. Відповідно до п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення - рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним органом державної податкової служби, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті (п. 7 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби). Згідно з п. 56.7 ст. 56 Податкового кодексу України у разі порушення платником податків вимог пункту 56.3 подані платником скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення. Заява ФОП ОСОБА_1 від 29.02.2012 року № 3 на податкові повідомлення- рішення ДПІ у м. Чернігові від 20.12.2011р. №0004081720/7780 та №0004091720 до ДПС у Чернігівській області надіслана поштою 29.02.2012 року (зазначено на відбитку календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті та на опису вкладення поштового відправлення), тобто з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для подання первинної заяви до ДПС у Чернігівській області на вищезазначені податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові за днем їх отримання. Також представник відповідача зазначив, що ФОП ОСОБА_1 не зверталась у відділення поштового зв'язку з документом, що посвідчує особу, отже, не скористалась правом отримати податкові повідомлення - рішення, які направлені ДПІ у м. Чернігові 20.12.2011 року. Крім цього, представник відповідача вказує на те, що рішення про залишення заяви без розгляду ДПС у Чернігівській області не є рішенням (нормативно - правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) в розумінні п.1 ч. 1 ст.17 КАС України, а тому не може бути визнане нечинним чи скасоване, як цього вимагає позивач. Таким чином, представник відповідача вважає дії податкового органу правомірними, рішення ДПС у Чернігівській області про залишення заяви без розгляду від 07.03.2012 року № 66/Б/10-215 законним, а позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. 
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін,  з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
		ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер-НОМЕР_1) зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 15.12.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії В 00 № 843588 (а.с. 56).
		Судом встановлено, що працівниками ДПІ у м. Чернігові на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до направлення від 22.11.2011 року № 4543 та наказу від 21.11.2011 року № 5741  проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 22.11.2011 року, за результатами якої складено акт від 05.12.2011 року № 3562/17/НОМЕР_1 (а.с. 7-16).
		В акті перевірки від 05.12.2011 року № 3562/17/НОМЕР_1 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме: 
		- ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727, встановлено заниження обсягу виручки за 4 квартал 2008 р. на 528583,00 грн., в результаті неповного відображення в Звітах платника єдиного податку виручки, яка надійшла на розрахунковий рахунок та в касу;
		- ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92, в результаті чого до ДПІ у м. Чернігові не подано декларації про доходи за 4 квартал 2008 р., за 1 квартал 2009р., за 1 півріччя 2009 р., за 9 місяців 2009р., за 2009р., за 1 квартал 2010р., за 1 півріччя 2010р.;
		- пп. 4.1.4 „а" п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року (п.п. 49.18.1 п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу) ФОП ОСОБА_1 не подано до ДПІ у м. Чернігові податкові декларації по податку на додану вартість: грудень 2008 року - січень 2011 року;
		- ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 занижено чистий оподатковуваний дохід за 4 квартал 2008 року на 209185,19 грн., за 2009рік на 1775000,20 грн., за 2010рік на 1791318,90 грн. 
		Всього донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки - 567125,75 грн.
		-          пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 9.6 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168 та п. 12.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 року№ 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за № 208/4429, результаті чого ФОП ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 982692,00 грн. 
		Донараховано податку на додану вартість за актом перевірки - 982692,00 грн.
		Акт перевірки від 05.12.2011 року № 3562/17/НОМЕР_1 отриманий позивачем 07.12.2011 року о 18:00 год. в присутності співробітника ДПІ у м. Чернігові для ознайомлення, що не заперечується сторонами.
		Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем подано до податкового органу заперечення з додатками № 2 від 08.12.2011 року та № 3 від 09.12.2011 року (а.с. 37,38).
		ДПІ у м. Чернігові 15.12.2011 року за № 17537/Б/17-216 надала відповідь за результатами розгляду заперечень, в якій зазначено, що в частині заниження чистого оподатковуваного доху за 4 квартал 2008 року на 209185,19 грн., за 2009 рік на 1775000,20 грн., за 2010 рік на 1791318,90 грн., є необґрунтованим  та донараховано податку на доходи фізичних осіб в розмірі 567125,75 грн. (а.с. 39-40).
		За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення:
		-          № 0004081720/7780 від 20.12.2011 року, яким позивачу було донараховано податку з доходів фізичних осіб в розмірі 567125,75 грн. (а.с. 44); 
		-          № 0004091720/7781 від 20.12.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1232785,00 грн. (а.с. 45).
		Вказані податкові повідомлення-рішення направлені поштою та не отримані позивачем.
		22.02.2012 року ФОП ОСОБА_1 на адресу ДПІ надіслала лист, в якому просила пояснити підставу ненадання відповіді на заперечення до акту перевірки у строки, встановлені чинним законодавством (а.с. 41).
		ДПІ у м. Чернігові 27.02.2012 року за № 3839/Б/17-216 надала відповідь на вищевказаний лист (а.с. 42).
		У зв'язку з тим, що позивач податкові повідомлення-рішення по пошті не отримала, 27.02.2012 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до ДПІ у м. Чернігові із заявою про отримання належним чином завірених копій податкових повідомлень-рішень та конвертів (а.с. 43). 
		Так, копії податкових повідомлень-рішень та конвертів ФОП ОСОБА_1 отримала особисто 27.02.2012 року, про що свідчить відмітка на вищевказаній заяві (а.с. 43). 
		Згідно пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено термін «оскарження рішень контролюючих органів», як оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку. Згідно п. 55.1 ст. 55 Кодексу процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.
		У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України).
		В силу ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.15 ст.56 Кодексу).
		Відповідно до п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
		Абзацами другим-четвертим п. 58.3 ст. 58 Податкового Кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
		У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення- рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
		У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
		В судовому засіданні судом були оглянуті оригінали конвертів, які повернулись до податкового органу, з яких вбачається явні виправлення в ініціалах адресата, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями конвертів (а.с. 46,75).
		Той факт, що податкові повідомлення-рішення направлені в конвертах адресату з помилковим зазначенням інших ініціалів, ніж у позивача, також підтверджується наступним.
		Позивачем на адресу Чернігівської дирекції „Укрпошта" було направлено заяву з проханням про письмове підтвердження, чи надходила в період з 09.12.2011 року по 31.01.2012 року на адресу платника податків рекомендована кореспонденція з м. Чернігова із зазначенням дати надходження та причини її повернення (а.с. 53).
		Листом від 12.03.2012 року за № 8/Б-161 Чернігівська дирекція „Укрпошта" повідомила, що за перевіркою Книги для запису рекомендованих поштових відправлень та повідомлень до відділенню поштового зв'язку Чернігів-27 в період з 09.12.2011 року по 31.01.2012 року адресату ОСОБА_1 із м. Чернігова надходили наступні рекомендовані листи:
		- № 1400017571771 від 15.12.2011 року, адресований ФОП ОСОБА_2, надійшов у відділення поштового зв'язку 16.12.2011 року. В той же день лист доставлений за вказаною адресою та не вручений по причині відсутності адресата вдома. Повідомлення про надходження листа залишені в поштовій скриньці: 16.12.2011 року та 20.12.2011 року. У зв'язку з тим, що адресат за листом не з'явився - 17.01.2012 року повернутий на зворотню адресу по закінченню терміну зберігання. Вказаний лист вручений ДПІ у м. Чернігові 18.01.2012 року уповноваженій особі на одержання пошти ОСОБА_4;
		- № 1400017648316 від 20.12.2011 року, адресований ФОП ОСОБА_2, надійшов у відділення поштового зв'язку 21.12.2011 року. В той же день лист доставлений адресату та не вручений по причині відсутності адресата вдома. Повідомлення про надходження листа залишені в поштовій скриньці: 21.12.2011 року та 24.12.2011 року. У зв'язку з тим, що адресат за листом не з'явився - 20.01.2012 року повернутий на зворотню адресу по закінченню терміну зберігання. Вказаний лист вручений ДПІ у м. Чернігові 23.01.2012 року уповноваженій особі на одержання пошти ОСОБА_5 (а.с. 54,55).
		Відповідно до п. 89 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу, - паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, виданої органами внутрішніх справ.
		Відповідно до абз. 4 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
		Таким чином, у зв'язку з допущеною помилкою працівниками ДПІ у м. Чернігові щодо правильного зазначення ініціалів позивача, позивач був позбавлений можливості отримати податкові повідомлення-рішення, направлені ДПІ у м. Чернігові 20.12.2011 року, які, виходячи з допущеної помилки в ініціалах позивача, фактично були адресовані зовсім іншій особі.
		Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 23.12.2010 № 1001, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.01.2011 року за № 10/18748 (далі-Положення № 1001), визначено порядок подання первинної та повторної скарги.
		Відповідно до п. 7 Положення № 1001 днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним органом державної податкової служби, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
		Згідно із п. 56.7 ст. 56 Податкового кодексу України у разі порушення платником податків вимог пункту 56.3 подані платником скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
		В судовому засіданні з'ясовано, що позивачем 29.02.2012 року на адресу ДПА в Чернігівській області направлено заяву про скасування податкових повідомлень-рішень, що також підтверджується наявними в матеріалах справи копією зворотнього повідомлення, фіскального чеку та описом вкладення у рекомендований лист (а.с. 47-49,51). 
		01.03.2012 року ФОП ОСОБА_1 на адресу ДПС у Чернігівській області направила виправлення до вищевказаної заяви, в яких просила вважати поданою не заяву, а скаргу на податкові повідомлення-рішення, а також замінила ДПА в Чернігівській області на  ДПС у Чернігівській області (а.с. 50).
		Днем подання позивачем скарги на податкові повідомлення-рішення вважається 29.02.2012 року, що не заперечується сторонами.
		Проте, рішенням ДПС у Чернігівській області від 07.03.2012 року за № 66/Б/10-215 скаргу позивача залишено без розгляду з підстав порушення законодавчо встановленого 10-денного строку для подання первинної заяви до ДПС області (а.с. 52).
		Також в рішенні зазначено, що грошові зобов'язання, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, вважаються узгодженими і не підлягають адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
		Представник відповідача вважає, що днем отримання ФОП ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень є 20.01.2012 року, тобто день, коли податкові повідомлення-рішення повернулись на зворотню адресу (до ДПІ у м. Чернігові) за закінченням терміну зберігання.
		Суд не погоджується з таким висновком податкового органу та вважає, що днем отримання ФОП ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень є 27.02.2012 року, день коли позивач отримала податкові повідомлення-рішення особисто в ДПІ у м. Чернігові.
		А, отже, позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження і скарга на податкові повідомлення-рішення подана ФОП ОСОБА_1 в межах строку, передбаченого п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України. 
		Крім цього, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що рішення про залишення заяви без розгляду ДПС у Чернігівській області не є рішенням (нормативно - правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) в розумінні п.1 ч. 1 ст.17 КАС України, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом оскарження до адміністративного суду можуть бути рішення (нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
		За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто  впливати на коло  прав, свобод, законних інтересів чи  обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
		Закріплення частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення  про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.
		Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Частиною 3 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
		У разі задоволення адміністративного позову відповідно до частини 2 ст. 162 КАС України  суд може прийняти постанову про  визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;  зобов'язання відповідача вчинити певні дії;  зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;  стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;  примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;  примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
		Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.
		За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених  в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
		Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так  і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання їх забезпечується правовими механізмами.
		Також ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі, прав, обов'язків їх зміни чи припинення.
		Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
		Проаналізувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що рішення ДПС у Чернігівській області про залишення заяви ФОП ОСОБА_1 без розгляду від 07.03.2012 року № 66/Б/10-215 є правовим актом індивідуальної дії, стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (ФОП ОСОБА_1), якому він адресований, оскільки з прийняттям суб'єктом владних повноважень вказаного рішення, грошові зобов'язання, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, вважаються узгодженими, а процедура адміністративного оскарження припиняється. 
		Отже, позивач обрав належний спосіб захисту порушеного права.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ДПІ у м. Чернігові при надсиланні ФОП ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень від 20.12.2011 року № 0004081720/7780 та № 0004091720/7781 порушено ст. 58 Податкового кодексу України, а ДПС у Чернігівській області при винесенні рішення про залишення заяви ФОП ОСОБА_1 без розгляду від 07.03.2012 року № 66/Б/10-215 не було досліджено порядок надсилання податковим органом та порядок отримання платником податків податкових повідомлень-рішень, чим порушено ст. 56 Податкового кодексу України.  
		Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішення.
		Суд вважає, що оскаржуване рішення прийнято ДПС у Чернігівській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо. 
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
		Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби у Чернігівській області про залишення заяви без розгляду від 07.03.2012 року № 66/Б/10-215.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 32,19 грн. судових витрат.
		 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
		          Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		          Суддя                                                                                  Ткаченко О.Є.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...