Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-4552/11/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.04.2012. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		 
		 
		Справа: №   2а-4552/11/2670                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Головань О.В.     
		Суддя-доповідач:  Пилипенко О.Є. 
		 
		 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		 
		"06" березня 2012 р.                                                                                                 м. Київ
		Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
		          головуючого судді            -  Пилипенко О.Є.  
		          суддів                                -  Романчук О.М. та Шелест С.Б.,
		          при  секретарі                    - Гончар Н.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2  на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва  від  02 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України, - 
		В С Т А Н О В И Л А :
		У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України, в якому просила визнати незаконним і таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 133 № «Про затвердження порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту». 
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва  від  02 червня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.  
		Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва  від  02 червня 2011 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.           
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що постанова Кабінету Міністрів № 133 від 25.02.2009 року «Про затвердження порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту»прийнята останнім в межах наданих йому чинним законодавством повноважень та на виконання вимог Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови не має.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, 25.02.2009 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №133 «Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту».
		Пунктом 3 вищевказаного Порядку передбачено, що за рахунок бюджетних коштів виготовляються свідоцтва про базову загальну середню освіту, атестати про повну загальну середню освіту та бланки додатків до свідоцтва про базову загальну середню освіту та додатків до атестата про повну загальну середню освіту, свідоцтва про закінчення спеціальної загальноосвітньої школи (для дітей, що мають вади у фізичному чи розумовому розвитку), бланки похвальних листів «За високі досягнення в навчанні»та похвальних грамот «За особливі досягнення в навчанні», золоті медалі «За високі досягнення у навчанні», срібні медалі «За досягнення у навчанні»для осіб, які навчалися за кошти державного та місцевих бюджетів у загальноосвітніх навчальних закладах.
		Виготовлення інших документів про освіту, а також про вчені звання здійснюється за рахунок коштів осіб, які їх отримують.
		          Позивачка -ОСОБА_2 проходила навчання за державним замовленням у Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут», де 30.06.10 року їй було присвоєно кваліфікацію інженера-електроніка.
		На початку вересня 2010 року позивачка отримала відповідний диплом спеціаліста НОМЕР_1 з відповідним додатком до нього.
		Перед захистом дипломного проекту позивачка була поінформована адміністрацією навчального закладу про необхідність сплатити за виготовлення диплома 36 грн. 78 коп. з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 25.02.09 р. № 133 «Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту», а також постанову Кабінету Міністрів України від 26.05.10 р. № 358 «Про Порядок використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту».
		Диплом про освіту є випускною документацією згідно Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 27.10.97 р. №383/239/131 (чинного станом на 2009 рік).
		Відповідно до ст.. 113, 116 Конституції України, ст.. 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»(в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади та в межах наданих йому повноважень: забезпечує підготовку проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій; забезпечує проведення державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарно-епідемічного благополуччя, охорони материнства та дитинства, освіти, фізичної культури і доступність для громадян послуг медичних, освітніх та фізкультурно-оздоровчих закладів;  забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку охорони здоров'я, освіти, культури і спорту, туристичного та рекреаційного господарства тощо.  
		Статтею 9 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що для осіб, які навчалися за кошти державного бюджету, документи про вищу освіту виготовляються та видаються за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Разом з тим, ст.. 26 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік»передбачено що у 2009 році норми законодавства щодо виготовлення документів про освіту реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2009 рік.
		Аналогічна норма, як правомірно було зазначено судом першої інстанції, передбачена у Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
		Вказаною нормою Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України делеговано повноваження визначати розмір і порядок виготовлення документів про освіту, що мають виготовлятися за рахунок державного бюджету.
		 
		Кабінет Міністрів України реалізував вказане повноваження шляхом видання оскаржуваної постанови від 25.02.09 р. № 133 «Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту».
		Враховуючи те, що при колізії правових норм або нормативно -правових актів застосуванню підлягає той, який був виданий пізніше або той, яких є спеціальним до даного виду правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що враховуючи те, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прийнято пізніше, ніж Закон України «Про вищу освіту», та те, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»є  спеціальним з приводу використання бюджетних коштів, саме його положення підлягають застосуванню в даному випадку.
		Доводи апелянта щодо того, що судом першої інстанції всупереч чинним нормам законодавства навіть не було зроблено спроби розглянути позов ОСОБА_2 з точки зору конституційності, не може братися судом до уваги з огляду на наступне.
		Відповідно до ч.1 ст. 171 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
		Статтями 150 Конституції України та ст.. 13 Закону України «Про Конституційний суд України»передбачено, що до повноважень Конституційного Суду України, як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні, належить, зокрема вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України. 
		З правового аналізу норм чинного законодавства вбачається, що окружний адміністративний суд та Київський апеляційний адміністративний суд позбавлені можливості робити висновки щодо конституційності того чи іншого нормативно -правового акту. 
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим  доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва  від  02 червня 2011 року - без змін.
		Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -          
		У Х В А Л И Л А:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва  від  02 червня 2011 року -залишити без задоволення.
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва  від  02 червня 2011 року -залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                       Пилипенко О.Є. 
		           
		Судді:                                                                                              Романчук О.М 
		                                                                                                              Шелест С.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...