Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-0770/631/12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2012. Зареєстровано: 23.04.2012. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2012.
Дата набрання законної сили: 16.06.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Cправа №  2a-0770/631/12 
		Ряд стат. звіту №  8.2.3 
		Код -  09 
		 
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 квітня 2012 р.                                                     10.59 год.                                           м. Ужгород
		Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді  Дору Ю.Ю., при секретарі судового засідання Рекунова К.А., та сторін, які беруть участь у справі: 
		позивача -ТзОВ «АВТ-Карпати» -представник Ігнатенко С.С.;
		відповідача -Мукачівська ОДПІ - представник  Стасів Н.М.;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у  приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВТ-Карпати» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 05 квітня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 квітня 2012 року.
		Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „АВТ-Карпати" звернувся доЗакарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, якою просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.02.2012 року: № 0003282340, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 38008 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9502 грн., в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 34 034,40 грн. та застосуванні штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 508,60; № 0003292340, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 37381 грн., в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 33 031,80 грн..
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржені податкові повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ прийняті відповідачем в супереч норм чинного законодавства, зокрема, підставою для зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ та зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ став висновок відповідача про те, що позивачем допущено порушення п. 198.4 ст. 198 ПК України, що полягає у не відображені позивачем в складі звільнених від оподаткування операцій транспортних послуг з перевезення транзитних вантажів та не визначено відсоток звільнених від оподаткування операцій до загального обсягу операцій, такий відсоток визначено відповідачем за січень 2011 р. - 37,56 %, із застосуванням якого визначено суму податку, яка не включається до складу податкового кредиту у поточному році. Позивач зазначає, що Мукачівською ОДПІ визначено відсоток звільнених операцій до загального обсягу операцій не вірно, оскільки такий відсох визначено виходячи із показників неоподатковуваних операцій та загального обсягу операцій за період січень 2011 р. (першого місяця поточного року) в той час як відповідач повинен був застосувати в силу вимог п. 199.2. ст. 199 Податкового кодексу України відповідні показники попереднього календарного року в котрому платником здійснювалося придбання послуг, що використовуються в неоподатковуваних ПДВ господарських операціях. Також вказано на  те, що до помилкового завищення відповідачем показника обсягу пільгових перевезень здійснених позивачем призвело протиправне врахування відповідачем у обсяг транзитних перевезень весь обсяг здійснених позивачем перевезень вантажів, в тому числі за межами митної території України, тоді як транзитні перевезення здійснюються виключно територією України, тобто з урахуванням відстані   від пункту першого перетину державного кордону України до пункту останнього перетину державного кордону України.
		У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях підтримав повністю, дав аналогічні пояснення та просив суд задовольнити позов.
		Представник відповідача у засіданні позовні вимоги не визнала з мотивів, викладених у запереченнях проти позову, пояснила, що позивач надаючи транспортні послуги по вантажних перевезеннях транзитом через територію України не визначав та не використовував частку використання сплаченого податку за придбаними послугами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями для визначення суми податку, що не включаються до податкового кредиту, що призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ за жовтень-листопад 2011 року. Оскільки позивачем не задекларовано протягом попереднього календарного року (за 2010 рік), то податковим органом згідно п. 199.3. ст. 199 Податкового кодексу України правомірно визначено частку використання придбаних послуг між оподатковуваним та неоподатковуваними операціями на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання таких операцій першого звітного податкового періоду, в якому такі операції здійснювалися (за січень 2011 року). Визначена за результатами перевірки частка неоподатковуваних операцій в загальному обсязі операцій становить - 37,56 %, даний відсох повинен застосовуватися як базовий до декларації з ПДВ за жовтень-листопад 2011 р. У судовому засіданні представник відповідача зазначила, що дані уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2010 року, в яких позивачем задекларовані операції звільнені від оподаткування, податковим органом під час проведення перевірки не враховані, оскільки такі  уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ подані після закінчення проведення перевірки позивача. З наведених обставин представник відповідача просила відмовити в задоволені позову повністю.
		З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
		В судовому засіданні встановлено, що Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією в Закарпатській області, на підставі наказу від 18.01.2012 р. № 48, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТ-Карпати" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося за період липень та жовтень 2011 року (акт Мукачівської ОДПІ № 133/23-01/32548063 від 30.01.2012 р., (а.с. 7-22, т.1), якою встановлено порушення ТОВ „АВТ-Карпати":
		- п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), ТОВ „АВТ-Карпати" завищено суму податкового кредиту за листопад 2011 року на суму 37381 грн.
		- абз. „а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), ТОВ „АВТ-Карпати" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2011 року в розмірі 3129 грн.
		- п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), ТОВ „АВТ-Карпати" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2011 року на загальну суму 34879 грн.
		На підставі акту перевірки № 133/23-01/32548063 від 30 січня 2012 року Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією в Закарпатській області було прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 лютого 2012 р.:
		- за № 0003282340, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 38008 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9502 грн. (а.с.23, Т.1).
		- за № 0003292340, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 37381 грн. (а.с24, Т.2).
		Відповідно до ч. 1. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із ч. 2. ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Як встановлено в судовому засіданні та встановлено матеріалами справи, зокрема, актом Мукачівської ОДПІ № 133/23-01/32548063 від 30.01.2012 р. (а.с. 7-22, Т.1) підставою для зменшення спірних сум бюджетного відшкодування з ПДВ та зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ слугувало допущене позивачем порушення п. 198.4 ст. 198 ПК України в частині не відображення в складі звільнених від оподаткування операцій (р. 5 декларації з ПДВ) транспортних послуг з перевезення транзитних вантажів та не визначенні частки звільнених від оподаткування операцій у загальному обсязі операцій, визначеної у відсотках, як результат, Мукачівською ОДПІ визначено питому вагу звільнених від оподаткування операцій в загальному обсязі господарських операцій за січень 2011 року, яка складає 37,56 %. Вказаний показник Мукачівською ОДПІ використано як базовий у податкових періодах жовтень та листопад 2011 року та пропорційно визначено суму податку, яка не включається до складу податкового кредиту у зазначених періодах.
		Матеріалами справи стверджується, що у період жовтень-листопад 2010 року, січень 2011 року та жовтень-листопада 2011 року позивач - ТОВ „АВТ-Карпати" здійснював господарську діяльність з надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України, та за межами митної території України. Так, протягом періоду, охопленого перевіркою позивач, зокрема, надавав послуги з перевезення вантажів з Австрії, Німеччини, Угорщини  в інші країни (Російську Федерацію, Білорусію) в тому числі через територію України, підтверджується контрактами (а.с. 158-166, Т.1, а.с.8-10, т2), СMR  та митними деклараціями /а.с. 123-248 т.1,  а.с. 1-7 Т. 2). У процесі судового розгляду встановлено, що частина здійснюваних перевезень вантажів ТОВ „АВТ-Карпати" здійснювалася під митним режимом транзиту територією України, що сторонами не заперечується.
		Правове регулювання оподаткування податком на додану вартість здійснюваних позивачем господарських операцій здійснювалося відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», а з 01.01.2011 року згідно розділу V податкового кодексу України.
		Пунктом 199.1. ст. 199 ПК України вказано, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Відповідно до п. 199.2. вказаної статті частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року. Згідно абз. 1. п. 199.3. тої ж статті визначено, що платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання придбаних товарів/послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
		З аналізу наведених правових норм вбачається, що якщо придбані товари (послуги) використовуються частково в оподатковуваних операціях, а частково - ні, то платник має право формувати податковий кредит виключно за рахунок сум ПДВ сплачених (нарахованих) в ціні тієї частки придбаних товарів (послуг), що використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях. Чинним законодавством визначено, що протягом поточного календарного року як базова використовується процентна величина визначена як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання за той же попередній календарний рік. Законодавець визначає, що виключно за умови  відсутності неоподатковуваних операцій у платника податку у попередньому календарному році, розрахунок частки використання придбаних товарів (послуг) в оподатковуваних операціях визначаться за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому здійснені такі операції.
		Судом на підставі наявних у матеріалах справи первинних документів встановлено, що у 2010 році, тобто попередньому календарному році щодо періоду, за який проводилась перевірка, позивач здійснював неоподатковані операції по перевезенню вантажів транзитом через митну територію України.  
		Отже, суд приходить до висновку, що податковий орган встановивши під час проведення перевірки позивача, що той не відображає в складі звільнених від оподаткування операцій транспортні послуги з перевезення транзитних вантажів та не визначає відсоток звільнених від оподаткування операцій до загального обсягу операцій, повинен був в силу імперативних приписів ст. 199 Податкового кодексу України самостійно визначити обсяг звільнених від оподаткування операцій, їх питому вагу в загальному обсязі здійснюваних господарських операцій та визначити суму податку, яка не включається до складу податкового кредиту періоду, за який проводиться перевірка. При цьому, визначаючи відсоток для визначення суми податку, що не включаються до складу податкового кредиту жовтня-листопада 2011 року, податковий орган повинен був визначити відсоток неоподатковуваних операціях в сукупному обсязі постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій за попередній календарний 2010 рік, який відповідно до наявних в матеріалах справи податкових декларацій з податку на додану вартість, уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ до них за січень-грудень 2010 року (а.с.25-90, Т.1), розрахунків вартості транзиту по Україні за жовтень-грудень 2010 року /а.с.119-121, 167, Т. 1/ та розрахунку № 12 від 21 лютого 2012 року (а.с. 91, Т.2) складає -4,37 %. Відсоток розрахований за показниками обсягу здійснюваних оподатковуваних та неоподатковуваних операцій попереднього календарного 2010 року в розмірі - 4,37 %, повинен був застосовуватися відповідачем при визначенні суми податку, що не включаються до складу податкового кредиту жовтня та листопада 2011 року.
		Водночас суд констатує, що Мукачівською ОДПІ в судовому засіданні належними та допустимими доказами не доведено факт невідповідності наданих позивачем розрахунків обсягів пільгових перевезень за 2010 рік даним первинних документів, не спростовано, що визначена позивачем частка неоподатковуваних операцій в загальному обсязі здійснюваних платником господарських операцій є відмінною ніж - 4,37 %, в той час як ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок доведення цього покладає на податковий орган як суб'єкта владних повноважень.
		Таким чином, оскільки Мукачівською ОДПІ було використано як базовий відсоток (в розмірі - 37,56%) неоподатковуваних операціях в сукупному обсязі постачання визначений за показниками здійснюваних операцій зовсім іншого звітного податкового періоду -січень 2011 року, що суперечить п. 199.2. ст. 199 Податкового кодексу України, то суд приходить до висновку, що зазначена обставина призвела до помилкового висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту за листопад 2011 року -33 031,80 грн. та сум бюджетного відшкодування за листопад 2011 року -34 034,4 грн., згідно розрахунків частини ПДВ, що не включається до складу податкового кредиту за жовтень-листопад 2011 року та розрахунку фактичного залишку від'ємного значення ПДВ попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками звітного періоду листопад 2011 року (ряд. 22 Декларації).
		Разом з тим, суд відхиляє посилання відповідача на те, що податковими деклараціями з ПДВ за 2010 рік звільнених від оподаткування ПДВ операцій позивачем не задекларовано, а показники уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2010 року, не могли бути враховані, оскільки такі  уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ подані позивачем після закінчення проведення перевірки ТОВ „АВТ-Карпати", з огляду на таке.
		Згідно п. 3. ч. 3. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		З метою дотримання вимог п. 199.2. ст. 199 Податкового кодексу України відповідач при проведенні документальної перевірки зобов'язаний був достовірно встановити, чи здійснювалися позивачем у попередньому календарному році операції, звільнені від оподаткування, для цього він не позбавлений права витребувати від платника податку відповідні документи про фінансово-господарську діяльність відповідно до  п.п. 20.1.6 та 20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України. Крім того суд враховує, що на момент складання та підписання акту перевірки № 133/23-01/32548063 від 30 січня 2012 р., а також на момент прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 13 лютого 2012 року, Мукачівській ОДПІ було відомо про здійснення платником у 2010 році операцій звільнених від оподаткування ПДВ, (відповідні уточнюючи розрахунки до декларацій з ПДВ за жовтень-грудень 2010 року  були подані позивачем до податкового органу 30 січня 2011 року, що підтверджується відбитком штампу Мукачівської ОДПІ). Тому податковий орган повинен був визначати суму податків, яка не відноситься до складу податкового кредиту  податкового періоду, за який проведено перевірку, у відповідності до приписів п. 199.2. ст. 199 Податкового кодексу України.
		Також суд відхиляє посилання відповідача на показники уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку в виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року (вх. Інспекції № 9004011743 від 07.03.2012 рік), оскільки останні жодним чином не впливають на визначення податкового кредиту минулих податкових періодів жовтень-листопад 2011 року, а відповідно до ч. 1. ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
		Також в судовому засіданні було встановлено, що відповідачем при визначенні питомої ваги звільнених від оподаткування ПДВ операцій в загальному обсязі операцій невірно було визначено обсяг звільнених від оподаткування операцій.
		Норми п. 1.12 ст.1, пп. 6.2.4. ст. 6, та пп. 195.1.3 ст. 195 Податкового кодексу України, що встановлюють поняття та порядок оподаткування операцій з надання послуг міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, необхідно застосовувати системно, у кореспонденції з іншими правовими нормами, зокрема, які визначають порядок оподаткування операцій з перевезення вантажів транзитом (в митному режими транзиту) територією України.
		Згідно п. 197.8 ст. 197 ПК України встановлено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).
		У відповідності зі ст. 200 Митного кодексу України визначено, що транзит - митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.
		Засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України, визначаються Законом України "Про транзит вантажів" від 20.10.99 № 1172-XIV (зі змінами та доповненнями). Під поняттям "транзит вантажів"у розумінні статті 1 вказаного Закону слід розуміти  перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України. При цьому учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).
		Наведеними правовими нормами визначено, що послуги з транзитного перевезення вантажів здійснюються виключно територією України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України. Тому перевезення вантажів автомобільним транспортом на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх митного оформлення на території України, а також від пункту (місця) митного оформлення товарів до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України не можуть розглядатися як транзитні перевезення через територію України, а тому вони не можуть враховуватись при визначенні обсягу операцій, які звільнені від оподаткування (показник ряд. 5 декларації).
		Суд констатує, що відповідач -Мукачівська ОДПІ вірно визначила режим даних операцій позивача як транзитні в частині перевезення вантажів територією України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, проте під час проведення перевірки ТОВ „АВТ-Карпати" та відповідно при визначенні обсягу наданих вказаним суб'єктом господарювання послуг з перевезення вантажів під митним режимом транзиту територією України, податковий орган не визначив обсягу послуг, що відповідає транзитним перевезенням територією України, а врахував у обсяг транзитних перевезень весь обсяг послуг, в тому числі які надані за межами митної території України, що призвело до невірного визначення відповідачем сум ПДВ, які не включаються до складу податкового кредиту відповідно до п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, та відповідно до помилкового висновку про заниження обсягу пільгових перевезень. У акті перевірки № 133/23-01/32548063 від 30 січня 2012 р. не наведено належних правових підстав для зменшення податкового кредиту позивача в частині, що відповідає обсягу послуг з перевезення вантажів за межами митної території України
		При цьому суд враховує, що відносини у сфері оподаткування за охоплений перевіркою період регулювалися пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України, якими встановлена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
		Вказані фактичні обставини справи, а також правові норми, що регулюють спірні правовідносини, свідчать про відсутність факту завищення ТОВ „АВТ-Карпати" сум бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 34 034,40 грн. та розмір від'ємного значення ПДВ на суму 33 031,80 грн. у податкових деклараціях за охоплений перевіркою період.
		За наведених обставин суд констатує, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають в цій частині визнанню протиправними та скасуванню.
		Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а відтак слід присудити понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, у вигляді сплати судового збору (платіжне доручення №41201 від 22.02.2012 року, а.с. 6, т.1) у розмірі 755,75 грн. до стягнення з Державного бюджету України.
		Керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163  КАС України, суд,- 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Адміністративний позов товариства  з обмеженою відповідальністю «АВТ-Карпати»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити повністю.
		2.           Визнати протиправними та скасувати Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.02.2012 року за № 0003282340, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 38008 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9502 грн., в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 34 034,40 грн. та застосуванні штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 508,60.
		3.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.02.2012 року за № 0003292340, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 37381 грн., в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 33 031,80 грн.
		4. Стягнути із державного бюджету на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 755,75  грн. (сімсот п'ятдесят п'ять гривень 75 копійок), сплачених згідно платіжного доручення №41201 від 22.02.2012 року.
		5. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з  одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		 
		Суддя                                                                                       Дору Ю.Ю.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...