Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-3773/12/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2012. Зареєстровано: 27.04.2012. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2012.
Дата набрання законної сили: 28.04.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 04 квітня 2012 року                      № 2а-3773/12/2670
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
		за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі  Кабінету Міністрів України, Міністерства культури та туризму України, Державної служби з питань національної культурної спадщини до треті особиКиївської міської ради Міністерство закордонних справ України, Київська міська державна адміністрація, Кооператив «Пейзажний», ОСОБА_2, ОСОБА_3провизнання незаконним та скасування рішення,
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства культури та туризму України та Державного комітету охорони культурної спадщини звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа - Міністерство закордонних справ України про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 15.07.04. №448/1858 «Про надання Міністерству закордонних справ України земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку на перетині провулку Десятинного та Пейзажної алеї у Шевченківському районі м. Києва».
		Постановою господарського суду міста Києва від 07.04.2006р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2006р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2007р. постанову господарського суду міста Києва від 07.04.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2006р. скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляду. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2012р. справу прийнято до розгляду. 
		В судовому засіданні 29.03.2012р. судом замінено Державний комітет охорони культурної спадщини на Державну службу з питань національної культурної спадщини. Крім того, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на боці позивача - Київську міську державну адміністрацію, Кооператив «Пейзажний», ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
		В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що оскаржуване рішення прийнято неправомірно, а тому підлягає скасуванню. 
		В судовому засіданні представник позивача та позивачі позов підтримали в повному обсязі.
		Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечення проти позову суду не надав. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. 
		Третя особа 1 -проти позову заперечила з тих підстав, що рішення від 15.07.04. №448/1858 прийнято відповідачем правомірно. 
		Треті особи 2,3,4,5 - позов підтримали та просили скасувати оскаржуване рішення. 
		Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		          Постановою №183 «Про оголошення комплексу пам'яток історичного центру м. Києва державним історико - архітектурним заповідником «Стародавній Київ»прийнятою Радою Міністрів Української РСР 18.05.1987р. та рішенням №976 «Про затвердження меж державного історико-культурного заповідника «Стародавній Київ»та заходи по забезпеченню його діяльності»прийнятим 10.10.1988р. Виконавчим комітетом Київської міської ради Народних депутатів створено Державний історико -архітектурний заповідник «Стародавній Київ», який постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1760 "Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" включено до пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення. 
		          Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002р. № 979 "Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 N 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві" затверджено межі історико -культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва.  
		Згідно з п. 1.2.1 до археологічних заповідників належить територія парку-музею "Стародавній Київ" в межах Андріївський узвіз, Замкова гора, гора Дитинка, урочище Гончари та Кожум'яки, вул. Велика Житомирська, вул. Смирнова-Ласточкіна.
		          Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини»(на момент виникнення спірних правовідносин) території пам'яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної документації. 
		Встановлення зон охорони пам'яток та затвердження меж історичних ареалів населених місць не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення.  
		          Частиною третьою статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»передбачено, що з метою захисту пам'яток археології, в тому числі тих, що можуть бути виявлені, питання, пов'язані з наданням земельних ділянок, вирішуються за участю відповідних органів охорони культурної спадщини згідно із законом. 
		          Так, судом встановлено, що земельна ділянка, яка оскаржуваним рішенням надана відповідачем Міністерству закордонних справ України, знаходиться в межах Державного історико -культурного заповідника «Стародавній Київ», і відповідно до статті 53 Земельного кодексу України та статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини»відноситься до земель історико -культурного призначення.  
		15 липня 2004 року відповідачем прийнято рішення №448/1858 «Про надання Міністерству закордонних справ України земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку на перетині провулку Десятинного та Пейзажної алеї у Шевченківському районі м. Києва».
		Відповідно до п. 1 вказаного рішення Київської міською радою затверджено проект відведення земельної ділянки Міністерству закордонних справ України площею 0,38га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
		Згідно з п. 4 рішення №448/1858 земельна ділянка надається Міністерству закордонних справ України в постійне користування для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку на перетині пров. Десятинного та Пейзажної алеї у Шевченківському районі міста Києва.
		На підставі зазначеного рішення землекористувачу видано Державний акт на право постійного користування землею від 25.10.2004р. №01-9-00015.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Згідно з частиною першою статті 150 Земельного кодексу України землі історико -культурного призначення відносяться до особливо цінних земель.
		Частиною другою статті 150 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України. 
		Судом встановлено, що земельна ділянка на перетині провулку Десятинного та Пейзажної алеї у Шевченківському районі м. Києва розташована в межах державного історико -архітектурного заповідника «Стародавній Київ», входить до меж архітектурного заповідника «Місто Володимира» та археологічного заповідника, що має потужний культурний шар, в межах об'єкту культурної спадщини -пам'ятки археології «Культурний шар міста Володимира»і відповідно до статті 53 Земельного кодексу України відноситься до земель історико -культурного призначення. 
		Відповідно до частини третьої статті 150 Земельного кодексу України погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад. 
		Статтею 151 Земельного кодексу України встановлений порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок.
		Так, частиною першою зазначеної статті передбачено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля. 
		Погодження місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також місць розташування об'єктів власності інших держав, міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України (ч. 4 статті 151 Земельного кодексу України).
		Частиною дев'ятою статті 151 Земельного кодексу України передбачено, що якщо погодження місця розташування об'єкта провадиться районною, обласною державною адміністрацією, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, сільська, селищна, міська рада готує свій висновок і подає матеріали на погодження до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської, районної ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. 
		З матеріалів справи судом вбачається, що Міністерство закордонних справ України звернулось до відповідача з клопотанням про надання йому у користування земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку. 
		За розглядом даного клопотання Київська міська рада винесла доручення на розробку проекту відведення земельної ділянки на перетині провулку Десятинного та Пейзажної алеї у Шевченківському районі м. Києва.
		На підставі статті 123 Земельного кодексу України проект відведення погоджений Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Головним державним санітарним лікарем м. Києва, Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві, Головним управлінням охорони культурної спадщини та реставраційно -відновлювальних робіт та Національною академією наук України, Головним управлінням земельних ресурсів.
		У зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка перебувала у користуванні Національної академії наук України, рішенням Київської міської ради від 15.07.04. №448/1858 її вилучено із користування. 
		В ході судового розгляду справи, представниками сторін надавались пояснення, що вилучення вказаної земельної ділянки із земель Державного історико -архітектурного заповідника «Стародавній Київ»архітектурного заповідника «Місто Володимир», архітектурного заповідника, що має потужний культурний шар та об'єкта культурної спадщини -пам'ятки археології та погодження з Верховною Радою України не здійснювалося. 
		На підставі вищевикладеного та з урахуванням того, що земельна ділянка на перетині провулку Десятинного та Пейзажної алеї у Шевченківському районі м. Києва знаходиться на території земель історико -культурного призначення, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про надання Міністерству закордонних справ України земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку на перетині провулку Десятинного та Пейзажної алеї у Шевченківському районі м. Києва, Київська міська рада вийшла за межі повноважень, які надані їй Конституцією та законами України та прийняла зазначене рішення з порушенням земельного та природоохоронного законодавства, що є безумовною підставою для його скасування.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що Київською міською радою не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття рішення від 15.07.04. №448/1858 «Про надання Міністерству закордонних справ України земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку на перетині провулку Десятинного та Пейзажної алеї у Шевченківському районі м. Києва»з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню у повному обсязі. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		          Позов задовольнити повністю.
		Визнати нечинним та скасувати рішення Київської міської ради від 15.07.2004р. №448/1858 «Про надання Міністерству закордонних справ України земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку на перетині провулку Десятинного та Пейзажної алеї у Шевченківському районі м. Києва».
		 
		 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів  за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		Повний текст постанови виготовлений 05.04.2012р.
		 
		Суддя                                                                                                             В.В. Амельохін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...