Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 541/1908/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.04.2012. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2012.
Дата набрання законної сили: 01.05.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                          Справа №  541/1908/12 
		                                                                                                             Провадження №  2/541/2171/12 
		 
		                                                                         РІШЕННЯ
		                                                               ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		                                                                           
		           18.04.2012  року                                                                                     м. Маріуполь                                                                                              
		Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
		                    головуючого - судді Дзюба М.В.
		                    при секретарі - Петрухіной Т.Л.
		                    з участю представника позивачки - ОСОБА_1,
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Другої Маріупольської державної нотаріальної контори про визнання недійсною постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання вчинити нотаріальну дію, - 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки АДРЕСА_2. Єдиними спадкоємцями за законом є позивачка та її рідна сестра - ОСОБА_4, яка письмово відмовилась від спадщини після смерті матері на користь позивачки. 01 березня 2012 року державний нотаріус ОСОБА_5 постановою № 284/02-31 відмовила у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, посилаючись на те, що правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 є біржовий контракт, виданий Універсальною товарною біржею "Сприяння"15.12.1998 року № 1512/01, який не був нотаріально посвідчений. Просить суд визнати недійсною постанову державного нотаріуса ОСОБА_5 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.03.2012 року № 284/02-31 та зобов'язати державного нотаріуса ОСОБА_5 вчинити нотаріальну дію - видати свідоцтво про спадщину за законом на її ім'я.
		Представник позивача ОСОБА_1 підтримала позов та просила його задовольнии в повному обсязі. Відмову у вчиненні нотаріальної дії вважала незаконною, оскільки діюче на момент вчинення угоди купівлі-продажу законодавство в в 1998 році не передбачало обов'язкового нотаріального посвідчення такої угоди і в даний час за нормами чинного ЦК України визнати таку угоду дійсною не можливо. 
		Представник відповідача - Другої Маріупольської державної нотаріальної контори неодноразово  у судове засідання не з'явився, надавши суду письмові заяви про розгляд справи без його участі. Жодних письмових заперечень суду не надав    
		Суд, вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про те, що позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.
		Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 виданого 29.06.2011 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 7) 
		Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшли : квартира АДРЕСА_1 та земельна ділянка АДРЕСА_2 
		Право власності спадкодавця на спадкове майно підтверджується наступними документами. 
		Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 755441, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,051 га, розташованої за адресою: ділянка АДРЕСА_2. (а.с. 13)
		За біржовим контрактом (договором купівлі-продажу) № 1512/01 від 15 грудня 2011 року, укладеним на Універсальній товарній біржі "Сприяння", ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_6  квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 14).
		Зазначений біржовий контракт був зареєстрований в Маріупольському бюро технічної інвентаризації та ОСОБА_3 було видане відповідне реєстраційне посвідчення. (а.с. 16) 
		Окрім того, згідно довідки УТБ «Сприяння»від 02.10.2006 року, в момент укладення та реєстрації договору купівлі-продажу квартира під арештом не перебувала; належала продавцеві на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06.12.1993 року; неповнолітніх осіб у правовстановлюючих документах не значилось та права подружжя були враховані (а.с.15).
		Згідно ст. 1261 ЦК  у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. 
		Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого 09 січня 1958 року, ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_7, яка після укладення шлюбу з ОСОБА_8 змінила прізвище ОСОБА_7 на  ОСОБА_8. (а.с.10-11)  
		З письмової заяви ОСОБА_4 до Другої Маріупольської  державної нотаріальної контори № 941 від 21.11.2011 року слід, що вона відмовилася від спадщини після смерті своєї матері, ОСОБА_3, на користь ОСОБА_2 (а.с. 9)  
		Таким чином, ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері і має право на отримання спадщини та оформлення своїх спадкових прав. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про нотаріат", п. 212 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусом України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 № 20/5 та чинної на момент вчинення оскаржуваної дії, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи.  
		У п.216 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004р. № 20/5 та чинної на момент виникнення спірних правовідносин, зазначено, що видача свідоцтва  про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих  документів про належність цього майна спадкодавці та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.  
		Відповідно до п.62 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004р. № 20/5 та чинної на момент виникнення спірних правовідносин, право власності на житловий будинок, квартиру, садибу, дачу тощо, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема одним з таких документів або їх дублікатів…. договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, за умови реєстрації права власності в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
		ОСОБА_4, діючи від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, звертаючись до Другої державної маріупольської нотаріальної контори, надала нотаріусу  всі необхідні правовстановлюючі документи на майно, яке за життя належало спадкодавцеві. Відмовляючи у вчиненні нотаріальної дії нотаріус ОСОБА_5 посилалась на відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу відповідно до вимог  ст..657 ЦК України 2004 року, який набув чинності з 01.01.2004 року та норми якого є чинними  на теперішній час.
		Однак  разом з тим, згідно ст..15 Закону України «Про товарні біржі»в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі-продажу в 1998 році,  угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
		Аналізом законодавства, чинного як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на теперішній час, яке регламентує порядок вчинення нотаріальних дій,  не встановлено заборони нотаріусам приймати та розглядати як правовстановлюючий документ  біржовий контракт (договір купівлі-продажу), зареєстрований в органах, що здійснюють державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
		Таким чином, на теперішній час, за умови смерті власника майна та враховуючи, що норми ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004 року, не розповсюджується до таких правовідносин, що мали місце до набуття ним чинності, позивачка не має можливості довести іншим чином право власності своєї матері -спадкодавця на належне їй майно.
		Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії є неправомірною і позовні вимоги в частині визнання  недійсною постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії є обгрунтованими, а тому їх суд задовольняє. Окрім того, суд звертає увагу на те, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії не містить посилання на  конкретну підставу для такої відмови, передбачену ч.1 ст.49 Закону України "Про нотаріат". 
		Щодо решти позовних вимог, а саме в частині  зобов'язання нотаріуса вчинити нотаріальну дію -видати свідоцтво про спадщину, то ці вимоги не ґрунтується на законі, а тому задоволенню не підлягають, оскільки порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлений нормами чинного законодавства  та суд не може зобов'язати нотаріуса вчинити ту чи іншу дію в порушення цього порядку та без дотримання всіх необхідних процедур та дій, які відносяться до повноважень та компетенції спеціально уповноваженого державою органу (в тому числі перевірки заборони або арешту майна тощо).
		Таким чином, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог лише в частини визнання недійсною постанови державного нотаріуса ОСОБА_5 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.03.2012 року № 284/02-31 і позов задовольняє частково, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання нотаріуса вчинити дію -видати свідоцтво про спадщину.  
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 212-215 ЦПК України, ст. 34, 49, 50, 68 Закону України «Про нотаріат», п.32, 62, 216 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004р. № 20/5 , суд -
		ВИРІШИВ:
		          Позовні вимоги  ОСОБА_2 задовольнити частково.
		          Визнати недійсною постанову нотаріуса Другої Маріупольської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 березня 2012 року № 284/02-31.
		  В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  
		На рішення може бути подано апеляцію  до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дні його проголошення. 
		 
		 
		          Суддя:                                                                                          Дзюба   М.  В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...