Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-1629/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.05.2012. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Центрально-Міський районний суд м.Макіївки 
		                           
		            
		                                                                                Справа  № 2-1629/11
		Провадження № 2/552/137/2012
		 
		 
		   Р І Ш Е Н Н Я
		 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		      
		             30 березня 2012 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі: головуючого -судді Андрюшиної Л.А., при секретарі Свіягіній О.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за  позовом
		 
		                                                                                                       ОСОБА_1
		                                                                      До          ОСОБА_2, 3-я особа: орган
		опіки та піклування - виконком Макіївської міської ради
		про          визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, -
		 
		та          за позовом ОСОБА_2
		до          ОСОБА_1, 3-я особа: орган опіки та піклування -виконком Макіївської міської ради
		 
		про          визначення місця проживання дітей, -
		 
		                                                                        В С Т А Н О В И В :
		          
		           Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на їх утримання, мотивуючи свої вимоги тим, що між нею та відповідачем ОСОБА_2, який є громадянином Сірії, 13 серпня 2003 року в Об»єднаних Арабських Еміратах в м. Рас -Аль -Хайма Шаріатським судом був зареєстрований шлюб. Після реєстрації шлюбу вони стали проживати  в м. Рас -Аль -Хайма, але у зв»язку з тим, що відповідач застосовував до неї фізичне насильство вона вирішила розірвати шлюб та 27 грудня 2003 року шлюб між нею та відповідач був розірваний Шаріатським судом. Після цього вона повернулася до України та стала проживати разом зі своєю сестрою. Однак, після довготривалих уговорів та прохань її колишнього чоловіка вона повернулася до нього та знову стала проживати разом із ним. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3. В свідоцтві про народження дитини батьком зазначений відповідач. Донька народилася в м. Рас -Аль -Хайма, але є громадянкою України, що підтверджується відповідними документами. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася друга дитина -донька ОСОБА_4, яка народилася в Україні, та є громадянкою України. Після народження ОСОБА_4, вона знову повернулася до відповідача в Об»єднані Арабські Емірати, та проживала з ним та з дітьми до березня 2011 року. Оскільки чоловік її сильно побив, вона забрала дітей та повернулася до України. Ще одною з причин її виїзду з Об»єднаних Арабських Еміратів було те, що відповідач збирався виїхати з Еміратів до Сірії або до Турції. Пізніше від свої знайомих їй стало відомо, що відповідач дійсно виїхав з Об»єднаних Арабських Еміратів, але адреса його проживання їй не була відома. За час сумісно проживання з відповідачем він до неї та дітей відносився погано, не пускав на вулицю, обмежував у пересуванні., кричав та бив її і їх старшу доньку. Вважає що така поведінка відповідача негативно впливає на виховання дітей, а тому вона не бажає виховувати їх спільно з відповідачем та має намір проживати в Україні у м. Макіївка. Також вважає, що діти повинні проживати разом з нею, оскільки вона має можливість їх утримувати, діти до неї прив»язані, люблять її, а відповідача дівчинки бояться, оскільки він відноситься до них зневажливо, кричав на них та не займався їх вихованням. У неї є трьохкімнатна квартира, яка належить їй на підставі договору дарування і розташована за адресою: АДРЕСА_1, в якій вона значиться зареєстрованою разом із дітьми. Для дочок в квартирі створені всі умови, є окрема кімната. Вона є приватним підприємцем, має постійних доход та може забезпечувати своїх дітей, в зв»язку з чим просить визначити місце проживання її дітей з нею за вищевказаною адресою. Крім того, оскільки з березня 2011 року вона проживає з дітьми, утримує їх, відповідач не надає ніякої матеріальної допомоги на утримання їхніх доньок, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходу.
		 
		Громадянин Сiрiйської Арабської Республiки ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що він з вiдповiдачкою ОСОБА_1 перебуває у шлюбних вiдносинах. Шлюб укладений 18 серпня 2003 року у м. Рас Аль Хайм, Об»єднанi Арабськi Емiрати. Про укладення шлюбу свiдчить свiдоцтво про шлюб, яке видане Шарiатским судом пiд час знаходження вiдповiдачки у Об»єднаних Арабських Емiратах. Сiм'я постiйно проживала у Об»єднаних Арабських Емiратах. У шлюбi народилися 2 дочки: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_3 народилася у м. Рас Аль-Хайм, Об»єднаних Арабських Емiратах, а ОСОБА_4 у Донецькій області в Україні. У квітні 2011 року вiдповiдачка без погодження з ним, як батьком дiтей, використовуючи письмову згоду на виїзд дiтей за кордон, яку він заздалегiть надавав вiдповiдачцi для виїзду з дiтьми до iншої країни, виїхала до України та вивезла дiтей. Повернутися та привезти дiтей вiдповiдачка вiдмовляється з невiдомих причин. Він є крупним бiзнесменом та має вci можливостi для належного виховання та утримання дітей, забезпечення їм заможного майбутнього, на відміну від відповідачки, яка не працює, живе разом з дiтьми на грошi, які вона вивезла із собою, чим привласнила спiльну сумісну власнiсть подружжя. Вiдповiдно до ч.2 ст. 160 Сiмейного кодексу України, мiсце проживання дитини, визначається за спiльною згодою батькiв та самої дитини, якщо вона досягла десяти років. До теперiшнього часу вони з відповідачкою не дiйшли згоди щодо мiсця проживання дiтей. Зараз дiти мешкають разом з вiдповiдачкою в Україні у м. Макіївка Донецької областi. Відповідачка ОСОБА_1 виховує дочок самостiйно. На цей час дiти не досягли десяти років та не можуть приймати участь щодо визначення мiсця свого проживання, шляхом надання особистої прихильностi одному з батьків, але він не згоден iз тим, щоб дiти проживали iз вiдповiдачкою, та наполягає на визначеннi мiсця проживання дiтей разом з ним. Частиною 1 ст. 161 Сiмейного кодексу України встановлено, що якщо мати та батько, якi проживають окремо, не дiйшли згоди щодо того, з ким iз них буде проживати малолiтня дитина, то спiр мiж ними може вирiшуватися органом опiки та пiклування або судом. Пiд час вирiшення спору щодо мiсця проживання малолiтньої дитини беруться до уваги ставлення батькiв до виконання своїх батькiвських обов'язкiв, особиста прихильнiсть дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та iншi обставини, що мають істотне значення. Він вважає, що в інтеpecax саме дiтей проживати разом з ним, а не з матiр'ю. Як вже зазначалося, він має власний бiзнес, а також численних родичiв, його робочий день він має визначати сам, а тому він має час займатися iз дiтьми, гуляти та iншим чином пiклуватися про них. Має стабiльний, самостiйний чималий дохiд, яким може у повному обсязi створити вci необхiднi умови для проживання та нормального розвитку дiтей, задовольнити гармонiйний розвиток їх особистостi в атмосферi любовi i моральної та матеріальної забезпеченостi. Крмі того, він забезпечений житлом, має нерухомiсть у рiзних країнах, вiд чого може мати додатковий дохiд, та використати нерухомiсть у цiлях забезпечення дiтей житлом у майбутньому. З дiтьми в нього дуже теплi стосунки. Він любить своїх дочок, а вони сумують за ним. Квартира, в якій він мешкає, також обладнана кімнатою для дiтей, щоб вони могли мати здоровий сон, навчатися, гратися. В той же час, як вже зазначалося, вiдповiдачка взагалi не має постiйного доходу для матерiального забезпечення умов проживання дiтей, не може забезпечувати належнi умови для їх нормального розвитку, навчання та забезпечення матерiально незалежного життя, не може забезпечити нормальних безпечних для здоров'я дiтей умов проживання через погану екологічну обстановку у такому iндустрiальному місті, як Макіївка. З самого народження дітей, він постiйно пiклується про них, повнiстю забезпечує харчуванням, одягом, та iншим всім необхiдним. Питання про розiрвання шлюбу вiдповiдачкою не ставилося, та він готовий прийняти дружину з дiтьми назад, без жодних претензiй. Таким чином, проживання дочок разом з ним, вiдповiдає їх інтересам, оскільки він має можливiсть забезпечити дiтям належнi умови проживання, повною мiрою займатися вихованням, забезпечити майбутнє, чого вiдповiдачка забезпечити не взмозi. Разом з тим, він не буде чинити жодних перешкод для спiлкування матері з дочками i готовий зi свого боку усіма силами сприяти тому, щоб дiти через проживання у рiзних країнах не були позбавлення пiклування матері. Спиртні напої він не вживає взагалі, не палить, та добре вiдноситься до дочок. За таких умов дочкам буде краще з ним, як з батьком. Право особистого закону подружжям не вибрано, та в Україні нотарiально не посвiдчено. Згiдно ст.ст.13,55,58,60,61,62,66 Закону України «Про мiжнародне приватне право»: 
		- (ст.13) документи, що виданi уповноваженими органами iноземних держав у встановленiй формi, визнаються дiйсними в Україні в разi їх легалiзацiї, якщо iнше не передбачено законом або мiжнародним договором України; 
		- (ст.55) право на шлюб визначається особистим законом кожної з осiб, якi подали заяву про укладення шлюбу;
		- (ст.58) шлюб мiж громадянами України, шлюб мiж громадянином України та iноземцем, шлюб мiж громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України вiдповiдно до права iіноземної держави, є дiйсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сiмейного кодексу України (2947-14) щодо пiдстав недiйсностi шлюбу. Шлюб мiж iноземцями, шлюб мiж iноземцем та особою без громадянства, шлюб мiж особами без громадянства, що укладенi вiдповiдно до права iноземної держави, є дiйсними в Україні. 
		- (ст.60) правовi наслiдки шлюбу визначаються спiльним особистим законом подружжя, а за його вiдсутностi - правом держави, у якiй подружжя мало останне спiльне мiсце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має мiсце проживання у цiй державi, а за вiдсутностi такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбiльш тiсний зв'язок iншим чином. Подружжя, яке не має спiльного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслiдкiв шлюбу, якщо подружжя не має спiльного мiсця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збiгається з правом держави їхнього спiльного мiсця проживання; 
		- (ст.61) у разi вiдсутностi вибору права подружжям, майновi наслiдки шлюбу визначаються правом, яке застосовуеться до правових наслiдкiв шлюбу. 
		- (ст. 62) вибiр права, передбачений частиною другою статтi 60 та статтею 61 цього Закону, має бути здiйснений у письмовiй формi або явно випливати з умов шлюбного договору. Угода сторін про вибiр права, що укладена в Україні, має бути нотарiально посвідчена. 
		- (ст. 66) права та обов'язки батькiв i дiтей визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тiсний зв'язок iз вiдповiдними вiдносинами i якщо воно є бiльш сприятливим для дитини. 
		- (ст. 67) зобов'язання щодо утримання, якi виникають iз сiмейних вiдносин, крім випадкiв, передбачених статтею 66 цього Закону, регулюються правом держави, у якiй має мiсце проживання особа, яка має право на утримання; якщо особа, яка має право на утримання, не може його одержати згiдно з правом, визначеним у частинi першiй цiєї статтi, застосовується право їхнього спiльного особистого закону; Якщо особа, яка має право на утримання, не може його одержати згiдно з правом, визначеним частинами першою i другою цiєї статті, застосовується право держави, у якiй особа, яка зобов'язана надати утримання, має мicце проживання. У вiдповiдностi з ч. 4, 5 ст. 19 Сiмейного кодексу України при розглядi судом спорiв щодо мiсця проживання дитини обов'язковою є участь органу опiки та пiклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на пiдставi вiдомостей, одержаних у результатi обстеження умов проживання дитини, батькiв, а також на пiдставi iнших документiв, якi стосуються справи, окрім того положення ч. 1 ст. 161 СК, вказують на необхiднiсть з'ясування особистої прихильностi дитини до кожного з батькiв. У зв'язку з цим зазначений орган опiки та пiклування необхiдно залучити до участi у справі як третю особу, яка не заявляе самостiйних вимог та заслухати особу, з'ясувавши його особисту прихильностi до кожного з батькiв. Згiдно до ст.3,10,18 конвенцiї «Про права дитини»вiд 20 листопада 1989 року, яку пiдписано Україною 21.02.90 р.та набрала чинностi 27.09.91 року: в ycix дiях щодо дiтей, незалежно вiд того, здiйснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соцiального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитина, батьки якої проживають у рiзних державах, має право пiдтримувати на регулярнiй основі, за виключенням особливих обставин, особистi вiдносини i прямi контакти з обома батьками. З цiєю метою i вiдповiдно до зобов'язання Держав-учасниць за пунктом 2 статтi 9 Держави-учасницi поважають право дитини та її батькiв залишати будь-яку країну, включаючи власну, i повертатися, в свою країну. Щодо права залишати будь-яку країну дiють лише тaкi обмеження, якi встановленi законом i необхiднi для охорони державної безпеки, громадського порядку (order pиblic), здоров'я чи моралi населення або прав i свобод iнших осiб i cумісні з визнаними в цiй Конвенцiї iншими правами. Держави-учасницi докладають вcix можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальноїта однакової вiдповiдальностi обох батькiв за виховання i розвиток дитини. Батьки або у вiдповiдних випадках законнi опiкуни несуть основну вiдповiдальнiсть за виховання i розвиток дитини. Найкращi iнтереси дитини є предметом їх основного пiклування; з метою гарантування i сприяння здiйсненню прав, викладених у цiй Конвенцiї, Держави-учасницi надають батькам i законним опiкунам належну допомогу у виконаннi ними своїх обов'язкiв по вихованню дiтей та забезпечують розвиток мережi дитячих установ. Згiдно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України»виїзд дитини дозволяеться за письмовою згодою батькiв, але питання може бути i вирiшено у судовому порядку. На даний час, вiдповiдачка згоди на виїзд дiтей не дає, в зв»язку з чим він вимушений звернутися до суду та просить визначити мiсце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з ним. 
		          
		          Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала та суду пояснила, що 13 серпня 2003 року в Об»єднаних Арабських Еміратах в  м. Рас - Аль -Хайма Шаріатським судом між нею та відповідачем ОСОБА_2, який є громадянином Сирії, був зареєстрований шлюб. Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на теперішній час проживають в м. Макіївка та значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 разом із нею. Шлюб між нею та відповідачем був фіктивним, уклавши який вони з відповідачем дійшли згоди, що вона допоможе йому отримати паспорт, а він їй забезпечить працевлаштування за кордоном. У відповідача була перша дружина, з якою він її познайомив, але в зв»язку з тим, що Держава України не підтримує такі шлюби, вона була вимушена розірвати шлюб, але весь цей час проживала в сім»ї чоловіка разом з ним та дітьми. В зв»язку з тим, що відповідач її постійно бив, контролював, та обмежував її у всьому, говорив, що вона повинна жити по Шаріатським законам, вона виїхала до України. Перша дитина народилася у м. Рас -Аль -Хайма в Об»єднаних Арабських Еміратах, а друга донька народилася в Україні. Обидві дитини є громадянами України. Батьком не створено умов для проживання та нормального розвитку їх дітей, оскільки в нього не має особистого житла, та він має постійні проблеми з документами, в зв»язку з чим вони мешкали у найманій квартирі. Діти арабською мовою не розмовляють, з батьком не спілкуються. За часи проживання в сім»ї батька дітей, відповідач приходив до дому вночі, кривдив їх, принижував, не дозволяв дітям займатися танцями та гімнастикою, відвідувати кіно та пляж, бив їх старшу доньку, яка дуже боїться батька. В місті, де вони мешкали медицина та освіта платна, ОСОБА_3 навчалася у школі для низьких слоїв. Вважає, що діти повинні проживати разом з нею в Україні, оскільки, вона є приватним підприємцем, має стабільний доход та можливість в повній мірі утримувати своїх дочок та забезпечувати їх всім необхідним, і як мати виховувати їх на рівні достатньому для їх нормального розвитку, на відміну від батька, який зовсім не займався вихованням дітей, не приділяв їм батьківської уваги та турботи, не утримував їх матеріально. У дівчинок є тітка, бабуся та дідусь, які також проживають в м. Макіївка.  Вона  забезпечена житлом, так як у її власності знаходиться трьохкімнатна квартиру, в якій створені всі умови для проживання дітей.  Самі ж діти бояться батька, та не бажають з ним спілкуватися, а тому вона проти того, щоб діти проживали разом із їх батьком.
		          Представник позивачки ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснення суду в обґрунтування позовних вимог надав аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав та просив суд у їх задоволені відмовити.
		 
		          Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, а свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та суду пояснив, що доводи позивачки ОСОБА_1 не відповідають дійсності. Він звертався до позивачки ОСОБА_1 для того щоб оформити візу, потім він став до неї залицятися, з часом вони одружилися, він взяв в оренду трьохкімнатну квартиру, вони їздили відпочивати до Турції та Єгипту, купив їй автомобіль, тобто жили вони дуже гарно. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3, яку позивачка народила у м. Рас-Аль -Хайма в Об»єднаних Арабських Еміратах. За весь час проживання позивачки у Еміратах, вона декілька разів їздила до України. Коли вона була в Україні, він пересилав їй грошові переводи. Виїхавши до України 03 червня 2009 року позивачка народила їх другу дитину ОСОБА_4. Коли він запропонував своїй дружині поїхати разом з нею до України, вона заперечувала і поїхала сама, при цьому викрала у нього гроші. Своїх доньок він дуже любить, і ніколи їх не бив, ходив разом з ними на гімнастику та не обмежував їх ні в чому. Ствердження позивачки про те, що діти його бояться є неправдивими. Він працює, та займає посаду директора фірми. В Об»єднаних Арабських Еміратах він орендує 2 квартири, а в Сирії він має великий будинок. Бажає щоб діти жили разом з ним у Об»єднаних Арабських Еміратах, та вважає, що дітям потрібна їх мати, а тому не заперечує проти того, щоб вони повернулися, та жили разом однією сім»єю. В противному випадку просить визначити місце проживання дітей разом з ним та задовольнити його позов, оскільки вважає, що дітям буде краще з ним, ніж з їх матір»ю. 
		 
		          Представники відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали та просили у їх задоволенні відмовити. Позовні вимоги ОСОБА_2 підтримали та просили їх задовольнити.
		 
		         Представник 3-ої особи органу опіки та піклування -виконавчого комітету Макіївської міської ради Рудак Я.В. в судовому засіданні підтримала позов ОСОБА_1 та заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_2, суду пояснила, що органом опіки та піклування було встановлено, що матір малолітніх дітей ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, проживає у трьохкімнатній квартирі, де створені належні умови для виховання і розвитку дітей, у яких є окрема кімната з усіма необхідними речами для розвитку та життя. Малолітні діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянами України. Орган опіки та піклування, враховуючи інтереси малолітніх дітей, вважає доцільним визначити їх місце проживання за місцем проживання їх матері ОСОБА_1.
		 
		     Опитана в судовому засіданні в присутності педагога-психолога та начальника служби у справах дітей Центрально-Міської райадміністрації, за відсутності батьків, малолітня дитина ОСОБА_3 суду пояснила, що під час проживання з батьком в Еміратах, останній бив її та ображав, а також ображав її мати, в зв»язку з чим вона постійно знаходилася у спальні, так як побоювалася батька, який примушував її цілувати йому руки, чистити його взуття та не дозволяв нікуди ходити, а тому вона не бажає повертатися до ОАЕ і хоче проживати разом зі своєю матір»ю та сестрою та не хоче повертатися до батька, так як він є недобрим і вона за ним взагалі не сумує. В ОАЕ вона відвідувала школу та у неї були друзі, але вона за ними не сумує. Зараз вона сама попросила маму щоб вона не водила її до дитячого садку, так як не бажає, щоб батько її забирав.
		 
		         З свідоцтва про шлюб від 13.08.2003 року, виданого суддею при шаріатському суді ОСОБА_9 вбачається, що був укладений шлюб між ОСОБА_1 та громадянином Сірії ОСОБА_2 (а.с.9 т.1, 11 т.2). З свідоцтва про розірвання шлюбу № НОМЕР_1 від 27.12.2003 року вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_2 й свідчення двох свідків шаріатський суддя зробив розірвання шлюбу між ОСОБА_2 і його дружиною ОСОБА_1, що дала згоду на розірвання даного шлюбу. Розірвання шлюбу почало діяти з 27.12.2003 року/а.с.59-60/. Згідно свідоцтву про підтвердження шлюбу № НОМЕР_2, суддя першого суду ОСОБА_9, підтверджує, що ОСОБА_2 законно і по Шаріату перебуває у шлюбі зі своєю дружиною ОСОБА_1 з 13.08.2003 року і по теперішній час(а.с.57 -58т.1).
		 
		           Згідно свідоцтвам про народження, батьками ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, є: мати ОСОБА_1, батько: ОСОБА_2(а.с.16-17, 18 т.1/. З довідки Посольства України в Об»єднаних Арабських Еміратах від 07 травня 2010 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України(а.с.19 т.1). Відповідно до довідки № 455 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 набула громадянства України на підставі ч.1 ст. 7 Закону України «Про громадянство України(а.с.20 т.1). На теперішній час між сторонами виник спір щодо місця проживання малолітніх дітей.
		 
		          Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли  згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними вирішуватися органом опіки та піклування або судом.   
		 
		         Згідно договору дарування квартири, посвідченого в нотаріальному порядку 17 листопада 1997 року, позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1(а.с.27 т.1). 
		         З домової книги реєстрації громадян вбачається, що позивачка ОСОБА_1 разом з малолітніми дітьми: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1(а.с.21-27 т.1). Згідно акту обстеження житлово-побутових умов за вище вказаною адресою проживання позивачки, квартира обладнана всіма зручностями, санітарно -гігієнічні умови задовільні, в кімнатах чисто та охайно. У дітей є окрема кімната обладнана всім необхідним (а.с.48 т.1).           
		 
		         З виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець(а.с.29 т.1). Згідно довідки Макіївської об»єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області від 13.10.2011 року ОСОБА_1 дійсно знаходиться на податковому обліку у Центрально-Міському відділенні Макіївської ОДПІ з 06.07.2011 року. Згідно наданого звіту суб»єкта малого підприємництва -фізичної особи обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) наростаючим підсумком за 9 місяців 2011 року склав 28200грн.(а.с.61 т.1)
		 
		Згідно висновку органу опіки та піклування виконкому Макіївської міської ради № 27/07.1-01353 від 09 вересня 2011 року, який був затверджений рішенням виконкому Макіївської міської ради № 973 від 30.08.2011 року, враховуючи інтереси малолітніх дітей, визнано доцільним визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання їх матері ОСОБА_1(а.с.40,41-42 т.1).
		        З інформації наданої 17.10.2011 року Макіївським міським центром соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді вбачається, що за замовленням служби у справах дітей Центрально-Міської райадміністрації була здійснена психодіагностична робота з малолітньою дитиною ОСОБА_3 з метою виявлення особливостей взаємостосунків дитини з батьками, та встановлено, що дитина знаходиться у стані підвищеної тривожності, про що свідчить прояв надмірної імпульсивності та емоційності. У дитини відсутній позитивний психоемоційний зв»язок з батьком. Запитання стосовно батька викликають у дитини негативні емоції через застосування батьком відносно неї психологічного та фізичного насильства ( з її слів). Результати психодіагностики виявили наявність позитивних психоемоційних зв»язків з молодшою сестрою та матір»ю(а.с.45 т.1). 
		      Відповідно до виписки з історії розвитку дитини ОСОБА_3, дитина потрапила під нагляд дільничної служби поліклініки № 2 КМУ «ДКТМО м. Макіївки»в березні 2011 року, оскільки на прийом до невропатолога звернулася мати дитини  зі скаргами на порушення сну, сноговорення, страхи (боїться батька). Рекомендовано: медикаментозна терапія в амбулаторних умовах протягом місяця(а.с.62 т.1).
		 
		      З свідоцтва та про вибуття зі школи вбачається, що ОСОБА_3 була зареєстрована у приватній школі ім. Шейхі Хісі Бінт Сакра на 2009-2010 навчальний рік у підготовчий клас, який успішно закінчила та була переведена до першого класу(а.с.77,79-82 т.1). 
		 
		     Згідно заяви ОСОБА_10, громадянина ОАЕ від 29.01.2012 року, останній підтвердив, що є лише формальним володільцем торгового найменування «ІНФОРМАЦІЯ_3»в еміраті Рас-Аль-Хейма, а капітал компанії і все, що належить компанії на теперішній час та буде належати у майбутньому, є власністю ОСОБА_2, громадянина Сірії (а.с.119 т.1). Відповідно до свідоцтва про місце проживання № НОМЕР_3 ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_2(а.с.122 т.1).
		 
		     Зі звіту про медичний огляд від 02 лютого 2012 року вбачається, що ОСОБА_2 визнаний фізично здоровим(а.с.124 т.1). Згідно сертифікату про відсутність кримінального переслідування ОСОБА_2 не перебуває під кримінальним переслідуванням(а.с.126 -127 т.1). З витягу з рішення комісії з питань захисту прав дитини виконкому Макіївської міської ради № 4 від 13 лютого 2012 року вбачається, що був наданий дозвіл ОСОБА_2 на участь у вихованні малолітніх дочок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановлений порядок його участі у вихованні малолітніх дочок. 
		 
		           Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що підтримує з позивачкою ОСОБА_1 дружні стосунки, з відповідачем ОСОБА_2 не знайома та не підтримує ніяких стосунків. Також вона знає діток позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4, котрі проживають разом зі своєю матір»ю. Діти завжди доглянуті, охайні, нагодовані, добре виховані, але старша дівчинка боїться свого батька, та коли на дворі лає собака, дівчинка біжить у куток, ховається, оскільки боїться, що це приїхав її батько, який раніше бив її, це їй відомо зі слів самої дівчинки, яка скаржилася, що батько застосовував фізичну силу як до неї, так і до її матері. Молодшу дівчинку ОСОБА_4, позивачка ОСОБА_1 народила в Україні. 
		 
		            Свідок ОСОБА_12, допитана в судовому засіданні, суду пояснила, що позивачка ОСОБА_1 є її рідною сестрою. З відповідачем ОСОБА_2 вона також знайома, оскільки приїжджала до них у гості в ОАЕ. Першу дочку її сестра ОСОБА_1 народила в Об»єднаних Арабських Еміратах, а другу дівчинку народила в Україні, оскільки відповідач ОСОБА_2 зробив неможливим спільне з ним життя у Еміратах, що виразилося у його постійній безпричинній агресії, дітям він не приділяв ніякої уваги, не дозволяв відвідувати гімнастику. Якщо батько повертався додому в поганому настрої, діти повинні були сидіти у своїй кімнаті. На теперішній час дівчинки проживають разом зі своєю матір»ю у трьохкімнатній квартирі, забезпечені всім необхідним, та дуже люблять матір, яка приділяє їм багато часу. З батьком навпаки діти не бажають спілкуватися, більше того повертатися до Об»єднаних Арабських Еміратів, оскільки не бажають спілкуватися з батьком.  
		 
		          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що працює у дитячому садочку «Малятко». На теперішній час діти позивачки ОСОБА_1 з червня 2011 року відвідують дошкільний заклад, в якому вона працює. На час потрапляння у дитячий садок, молодша дівчинка зовсім не розмовляла, а старша дитина не йшла на контакт, але  через місяць після перебування у дошкільному закладі, молодша дівчинка стала розмовляти, а зі старшою дівчинкою матері було рекомендовано звернутися до психолога. До дитячого садку діток приводить їх мати, дівчинки завжди чисті, охайні. Стиль спілкування між матір»ю та дітьми дуже добрий. Зі слів позивачки ОСОБА_1 їй відомо, що життя з чоловіком у неї не склалося, він бив її та дітей, в зв»язку з чим вона була вимушена розлучитися з ним та виїхати в Україну, в зв»язку з чим позивачка також попередила її, щоб вона нічого не питала у старшої дівчинки за батька, щоб її не травмувати. Зараз дітки дуже добре живуть, вони відкриті, добре спілкуються з оточуючими. Приводить у садочок та забирає дівчинок мати і іноді їх тітка. Виїжджати ОСОБА_3 з України нікуди не хоче і сказала, що в подальшому буде відвідувати школу за місцем її проживання.
		 
		          Свідок ОСОБА_14, допитана в судовому засіданні, суду пояснила, що позивачка ОСОБА_1 є донькою її чоловіка, з яким вона проживає вже 20 років. З відповідачем ОСОБА_2 вона не підтримує ніяких стосунків. Спочатку, коли ОСОБА_1 поїхала до Об»єднаних Арабських Еміратів, вони з чоловіком жили нормально. Потім у них народилася перша дочка і її чоловік їздив до Еміратів, щоб надати їй допомогу. Там він побачив, що між його донькою ОСОБА_1 та її чоловіком якісь негаразди. Потім, коли ОСОБА_1 була вагітна другою дитиною, вона приїхала до України де і народила другу дівчинку. Старша дівчинка ОСОБА_3 дуже боїться свого батька, хвилюється, щоб раптом батько приїде до них. Зі слів ОСОБА_3 їй відомо, що батько бив її та її матір ображав. Позивачка ОСОБА_1 дуже гарна мати, вона працює, має трьохкімнатну квартиру, де  мешкає разом з дітьми, забезпечує їх всім необхідним.
		 
		          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що з позивачкою ОСОБА_1 знайома з 2007 року, відповідача знає з того часу, як вона з чоловіком приїхала до Об»єднаних Арабських Еміратів. Перебуваючи в ОАЕ вони з ОСОБА_1  тісно спілкувалися, а отже їй відомо, що вона мешкала у трьохкімнатній квартирі з дуже добрими побутовими умовами. Їх дочка розмовляла тільки Арабською мовою. Стосунки в сім»ї були добрі, коли батько дзвонив по телефону, дитина тягнулася до трубки, не лягала спати доки батько її не поцілує. У відповідача ОСОБА_2 в ОАЕ є ще інша дружина, а тому він ночував вдома не кожної ночі. ОСОБА_3 відвідувала дуже престижну школу, в якій платне навчання, під час проживання в Об'єднаних Арабських Еміратах дитина були забезпечені всім необхідним, а позивачка не працювала, оскільки в ОАЕ вважається ганьбою для чоловіка, якщо його дружина працює. Відповідач ОСОБА_2 дуже добрий чоловік, не зловживає спиртними напоями, є бізнесменом, добре ставиться до дітей, але зараз він позбавлений можливості спілкуватися з ними, так як позивачка йому забороняє. Ніяких тілесних ушкоджень у дитини вона ніколи не бачила. Під час проживання в ОАЕ відповідач спілкувався з позивачкою кожен день, але оскільки у нього є ще інша сім»я, він через день приходив ночувати до позивачки. Відповідач повністю забезпечував позивачку та дитину матеріально і все що необхідне для розвитку дитини, у неї все це було.
		 
		          Свідок ОСОБА_16, допитаний в судовому засіданні пояснив, що він знайомий із сім»єю ОСОБА_2. Відповідача ОСОБА_2 він знає 15 років, а з ОСОБА_1 познайомився 9 років потому. Йому відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб і у них народилася дочка. Проживала сім»я в трьохкімнатній квартирі, обладнаній всім необхідним. Його відношення до сім»я було позитивним і його старша дочка відносилася до батька дуже добре, любила його, а тому він не можу повірити у те, що у дівчинки маються якісь розлади в стані здоров»я внаслідок того, що батько до неї погано відносився. Він спілкувався з дитиною і вона ніколи не висловлювала бажання проживати окремо від батька, а також він ніколи не бачив, щоб дитина побоювалася батька. Дитина навчалася в самій найкращій школі. Також зі слів ОСОБА_2 йому відомо, що його дружина ОСОБА_1 забрала дітей та виїхала з ОАЕ і він був цим дуже засмучений. Зі своєї сторони ОСОБА_2 використав усі шляхи для примирення і на теперішній час він також переймається тим, що не може зустрітися з дітьми. У ОСОБА_2 мається крупний бізнес і він є дуже забезпеченою людиною, а тому має можливість утримувати не одну дружину. Він проживав один день в одній сім»ї, другий день в іншій сім»ї. ОСОБА_1 добре доглядала за своїми дітьми. 
		 
		      Відповідно до вимог ч.1 ст. 161 СК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов»язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров»я та інші обставини, що мають істотне значення.
		 
		     Відповідно до принципу ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХII (789-12) від 27/02/1991 року та яка набула чинності 27 вересня 1991 року, у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Статтею 9 Конвенції передбачено, що забезпечується те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. При цьому поважається право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Згідно ст. 10 ч.2 зазначеної Конвенції, дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право підтримувати на регулярній основі, за виключенням особливих обставин, особисті відносини і прямі контакти з обома батьками.  
		       Відповідно до ч.7,8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.           
		 
		      Як встановлено в судовому засіданні і підтверджено наданими суду належними письмовими доказами по справі, малолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянами України і на теперішній час проживають в Україні разом зі своєю матір»ОСОБА_1, яка є приватним підприємцем, обсяг виручки якої наростаючим підсумком за 9 місяців 2011 року склав 28200грн., що дає їй можливість матеріально забезпечувати своїх дітей. Разом з тим, позивачка забезпечена житлом та має у власності трьохкімнатну квартиру з усіма зручностями, які відповідають всім сучасним потребам. В судовому засіданні була з»ясована думка малолітньої дитини ОСОБА_3 щодо її бажання проживати з одним із батьків та остання висловила своє бажання проживати зі своєю матір»ю та сестрою і у неї відсутнє бажання виїжджати за межі України для проживання з батьком, оскільки останній ображав її. При цьому суд також враховує, що обидві дитини є дівчинками, а тому ОСОБА_1, як мати та жінка має всі можливості впливати на їх розвиток, як дівчинок, формувати у них необхідні якості майбутньої жінки та матері (жіночість, лагідність, турботливість, доброзичливість, охайність, тощо), а тому відсутність жіночого впливу, а саме люблячої, турботливої матері, при вихованні дівчинок, може негативно вплинути на їх особистість та формування характеру. В той самий час суд враховує, що батько дітей в Об»єднаних Арабських Еміратах має ще одну сім»ю, в якій також маються діти, отже проживання дітей в сім»ї з чужою їм жінкою, окремо від рідної матері, може негативно вплинути на стан їх психічного здоров»я. 
		     Аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, беручи до уваги ставлення  кожного з батьків до виконання своїх батьківських обов»язків, особистої прихильності старшої дитини до матері, а також вік дітей, їх стать, суд вважає за необхідне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з їх матір»ю позивачкою ОСОБА_1 виходячи з їх інтересів та можливого подальшого гармонійного розвитку їх особистостей. 
		     
		     Таким чином, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі та відмови у задоволенні позову ОСОБА_2.    
		     У відповідності зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а тому суд вважає за можливе також задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх дітей.
		 
		     При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд у відповідності зі ст. 182 СК України враховує його матеріальне становище і стан здоров'я, а також матеріальне становище і стан здоров'я дитей і вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання 2-х малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку/доходу/ щомісяця, починаючи стягнення із дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.  
		 
		         Керуючись ст.7,19,161,180,181-183,191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10,11,60,88,209,212, 213-215,218 ЦПК України, Конвенцією про права дитини, суд ,-
		 
		                                                                                В И Р І Ш И В :                                     
		 
		          Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа -орган опіки та піклування -виконком Макіївської міської ради про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів задовольнити.
		 
		          Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з їх матір»ю ОСОБА_1 за місцем її проживання.
		 
		          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина Сірійської Арабської Республіки на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання 2-х неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку  (доходу), щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 18 липня 2011 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
		          Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 214,60грн.
		 
		          Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
		 
		          У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа: орган опіки та піклування -виконком Макіївської міської ради про визначення місця проживання дітей -відмовити.
		 
		          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
		 
		 
		                          Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в 1-му екземплярі.
		 
		 
		 
		      Суддя                         Андрюшина Л.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...