Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/2570/1119/2012 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2012. Зареєстровано: 04.05.2012. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2012.
Дата набрання законної сили: 04.05.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                 Справа №  2а/2570/1119/2012 
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		                                                                            
		                  24 квітня 2012 р.                                                                                           м. Чернігів
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючої судді                                                   Соломко І.І.,
		за участю секретаря                                                  Розмовенко А.О., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної і моральної шкоди, -
		 
		 
		В С Т А Н О В И В : 
		 
		22.03.2012 року до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі-відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на його запит від 05.10.2011 року; зобов'язати надати відповідь на запит від 05.10.2012 року відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та стягнути матеріальну шкоду в сумі 754,89 грн. і моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн. 
		Свої вимоги позивач мотивує тим, що всупереч вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповіді на його запит від 05.10.2011 року про надання письмової інформації щодо службової перевірки, яка була проведена за його заявою від 30.06.2011 року відповідачем не надано. Також зазначив, що 22.02.2012 року працівниками Державтоінспекції в м. Чернігові під час складання протоколу про адміністративне правопорушення у нього було вилучено посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21053, державний номерний знак НОМЕР_1 належного йому на праві власності. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.07.2011 року у справі № 2-а/2506/7819/11 також встановлено, що свідоцтво про реєстрації транспортного засобу вилучено працівниками ДАЇ у зв'язку зі скоєнням позивачем 22.04.2011 року ДТП. Однак, вилучене свідоцтво на даний час відповідачем не повернуто. На  відновлення та отриманням дубліката свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу було витрачено 754,89грн. За таких обставин, позивач вважає, що такими неправомірними діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у 1000,00грн. 
		В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. 
		Представник відповідача в судовому засіданні позивач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що відповідь на запит позивача від 05.10.2011 року надана відповідачем листом від 17.10.2011 року за № 8/7-Б-555. Крім того зазначив, що вилучення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу при вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, чинним законодавством України не передбачено, вина відповідача по даному факту не встановлена, а тому вимоги позивача, на думку відповідача, є безпідставними. 
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд зазначає наступне. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 05.10.2011 року звернувся до начальника ДАЇ Чернігівської області як до розпорядника інформації, із запитом, у якому просив надати письмову інформацію щодо службової перевірки, яка була проведена за його заявою від 30.06.2011 року (а.с.15).
		Листом від 17.10.2011 року за № 8/7-Б-555 заступник начальника управління Державтоінспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області повідомив позивача про те, що з копіями та додатками службової перевірки він може бути ознайомлений за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.40).
		Позивач стверджує, що вказану відповідь не отримував та вважає, що такою бездіяльністю відповідача порушені його права. 
		Проте, такі твердження позивача судом до уваги не приймається, з огляду на наступне. 
		Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.
		Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Виходячи із цих положень закону, суб'єкти владних повноважень повинні діяти на виконання закону, приймати рішення, вчиняти дії у межах своїх повноважень, а також і таких, які не передбачені законом, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації своїх функцій з дотриманням встановленої законом процедури прийняття.
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на отримання інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначений у Законі України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939.
		Управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в розумінні статті 13 вказаного Закону є розпорядником інформації. 
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		У відповідності до пункту 6 частини1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну і повну інформацію.
		Відповідно до частини 1 та 2 статті 19 вказаного Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться в його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		З матеріалів справи вбачається, що інформаційний запит позивача отримано відповідачем - 07.10.2011 року, про що свідчить відбиток штампу про його реєстрацію за № Б-555 (а.с.45).
		Листом від 17.10.2011 року за № 8/7-Б-555 (а.с.40) позивачу надіслана відповідь простою кореспонденцією, про що свідчить запис в журналі обліку заяв і звернень громадян, затверджений наказом МВС України № 519-02р ст. 80 (а.с.41-44).
		Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України» від 10.10.2004 року № 1177, (зареєстрований  у Міністерстві юстиції України за № 1361/9960 від 26.10.2004 року), визначено вичерпний перелік документів, які направляються рекомендованими листами з повідомленням про вручення. 
		Вказаним наказом не передбачено надіслання відповіді на запити громадян про надання інформації рекомендованими листами з повідомленням про вручення. 
		Тому суд не вбачає бездіяльності з боку відповідача, оскільки доводи позивача спростовуються фактичними обставинами справи.
		Разом з тим, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію.
		Суд вважає, що відповідачем під час надання відповіді на звернення позивача було порушено вимоги пункту 6 частини 1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», з огляду на наступне.
		Як раніше зазначалося, позивач просив надати йому письмову інформацію щодо службової перевірки, яка була проведена за заявою від 30.06.2011 року.
		Натомість відповідачем було надана відповідачу інформація не в повному обсязі.  
		Посилання відповідача у відповіді від 17.10.2011 року на те, що позивачу повідомлено  про можливість ознайомлення з копіями та додатками службової перевірки, суд вважає необґрунтованими, адже воно суперечить статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача надати інформацію відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 754,89 грн., яка була витрачена позивачем на відновлення та отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, то суд вважає зазначити наступне.
		Підстави відповідальності за завдану майнову шкоду регулюються Цивільним кодексом України.
		Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		Згідно з частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Таким чином, законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. 
		З огляду на наведене та з урахуванням визначених Кодексом адміністративного судочинства принципів змагальності й диспозитивності процесу, суд вважає за необхідне зазначити, що саме на відповідача покладено обов'язок доказування відсутності його вини в завданні шкоди позивачу. 
		Відповідно до статті 25 Закону України «Про міліцію» працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
		При порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина міліція зобов'язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.
		Відповідно до пункту 15.1.3 наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» № 111 від 29.03.2009 року, (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 року за №576/16592), при порушенні учасником дорожнього руху ПДР працівник підрозділу ДПС тимчасово вилучає посвідчення водія.
		Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення від 22.02.2011 року не містить запис про вилучення у ОСОБА_1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.48). 
		Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.07.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 5-го взводу батальйону в Чернігівській області Гутнікова А.С., УДАІ УМВС України у Чернігівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, встановлено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу були в нього вилучені працівниками ДАІ у зв'язку зі скоєнням ним 22.02.2011 року ДТП (а.с.7)
		Проте, посилання позивача як на підтвердження факту вилучення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу працівниками ДАЇ на те, що судовим рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.07.2011 року вказані обставини встановлені, до уваги судом не приймаються, оскільки не доказуються, відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Із встановлених вищевказаним судовим рішенням обставин, неможливо ідентифікувати, яке саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було вилучено та осіб, щодо яких встановлено ці обставини.
		Крім цього, представник позивача судовому засіданні також пояснив, що у зв'язку з відсутністю повної інформації неможливо на даний час встановити особу, яка винна у вилученні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21053, державний номерний знак НОМЕР_1
		За таких обставин, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
		Щодо заявленої позивачем вимоги про компенсацію моральної шкоди, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до вимог статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
		При вирішенні питання про з'ясування фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог статті 1167 Цивільного кодексу України, в якій визначені підстави відповідальності за моральну шкоду.
		Частиною 1 даної статті встановлено, що моральна шкода, завдані фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 р. N 4 обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, яким є ступінь вини заподіювана, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини.
		Позивач не надав жодного доказу та не довів, що існує причинно-наслідковий зв'язок між моральними стражданнями та діями відповідача, не доведено, що саме дії відповідачів призвели до заподіяння моральних страждань позивачу.
		Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн., задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, так як, позивачем не надано жодних змістовних обґрунтувань та належних доказів заподіяння йому моральної шкоди.
		З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
		Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
		Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної і моральної шкоди, - задовольнити частково.
		Зобов'язати Управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області надати відповідь ОСОБА_1 на запит від 05.10.2012 року в порядку та строки, визначеному в Законі України «Про доступ до публічної інформації».
		Стягнути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в УДКСУ у Чернігівській області, МФО 853595, код 38054398) на користь ОСОБА_1 судові витрати  в сумі 10,73 грн.
		В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
		    Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		          Суддя                                                                                  Соломко І.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...