Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К/9991/12928/12-С : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.05.2012. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2012.
Дата набрання законної сили: 04.04.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"04" квітня 2012 р.                               м. Київ                                        К/9991/12928/12 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		головуючого                              Конюшка К.В.
		суддів:                                        Гончар Л.Я., Гордійчук М.П.   
		 
		 
		при секретарі:  Домбровському І.В. 
		за участю представників:
		позивача: ОСОБА_1, 
		відповідача: Гончарука І.І., Грама А.М.,
		ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»: Комісара С.П.,
		ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»: Лазаренка Ю.Г.   
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30.07.2007 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011 року  
		у справі № 22а-404/07 (у суді апеляційної інстанції справа № 22-а-5301/08)
		за позовом          ОСОБА_1 
		до           Київської міської державної адміністрації
		про           визнання протиправними дій та зобов'язання скасувати рішення
		 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та зобов`язання скасувати рішення. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рішенням відповідача з 01.12.2006 року були підвищені тарифи на комунальні послуги, про що було повідомлено у засобах масової інформації, проте, не було зазначено економічного та технічного обґрунтування структури ціни (собівартості) по окремим видам послуг, як це передбачено діючим законодавством України. Тому, на думку позивача, приймаючи рішення про підвищення тарифів, відповідачем не було ураховано принципу відповідності рівня цін (тарифів) розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво та відкритість, доступність, прозорість структури цін (тарифів) для споживачів та суспільства. 
		У березні 2007 року позивач у додатковій заяві уточнив реквізити розпоряджень, якими були підвищені тарифи на комунальні послуги, а саме: №№ 1574, 1575, 1576, 1577 від 30.10.2006 року. Також позивач зазначив, що Київською міською державною адміністрацією було прийнято інші розпорядження №№141, 142, 143, 144 від 12.02.2007 року про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, які також є незаконними. А відповідь на лист, який ОСОБА_1 надіслав 11.12.2006 року на ім'я голови Київської міської державної адміністрації з проханням повідомити економічно і технічно обґрунтовану структуру пропонованої ціни (калькуляцію) за кожним видом послуг, включаючи діючи тарифи на електроенергію, взагалі не має нічого спільного з питаннями, які були  поставлені у вказаному листі. 
		У додатках до позовної заяви від 30.07.2007 року позивач також зазначав, що підтримує у повному обсязі вимоги викладені у своїй позовній заяві від 24.01.2007 року, та про те, що відповідачем були прийняті чергові розпорядження №№ 640, 641, 642, 643 від 30.05.2007 року про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуг, які не відповідають вимогам п.п.1,6 ст.6; п.2 ст.20; п.п.3,4,5,7 ст.30; п.п.2,3 ст.31 та п.5 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,  і якими одночасно скасовані попередні розпорядження  №№ 1574, 1575, 1576, 1577 від 30.10.2006 року та №№141, 142, 143, 144 від 12.02.2007 року. Просив суд визнати дії відповідача неправомірними щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та зобов`язати скасувати рішення КМДА №№ 1574, 1575, 1576, 1577 від 30.10.2006 року, №№141, 142, 143, 144 від 12.02.2007 року та №№ 640, 641, 642, 643 від 30.05.2007 року. 
		За посиланням відповідача, акти органів місцевого самоврядування, видані  в межах своєї компетенції, зокрема рішення Київської міської ради та розпорядження Київської міської державної адміністрації, видані як акти виконавчого органу Київської міської ради, державній реєстрації в органах юстиції не підлягають. Видаючи оскаржувані розпорядження, виконавчий орган Київської міської ради діяв в межах повноважень, визначених ст. 28 Закону України «про місцеве самоврядування»та ст.7 Закону України «про житлово-комунальні послуги», як орган місцевого самоврядування. 
		Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.07.2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 року постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30.07.2007 року скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення адміністративного позову. Визнано дії Київської міської державної адміністрації при зміні тарифів на комунальні послуги з 01.12.2006 року такими, що порушують п.п.1,6 ст.6; п.2 ст.20; п.п.3,4,5,7 ст.30; п.п.2,3 ст.31 та п.5 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації №№ 640, 642, 643. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 року залишено без змін. 
		Постановою Верховного Суду України від 28.11.2011 року у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Київенерго»про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011 року відмовлено. 
		Не погоджуючись із постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.07.2007 року, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011 року публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в порядку, передбаченому ст.232-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
		У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами, зокрема, норм процесуального права та направити матеріали справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		У письмових поясненнях представники Київської міської державної адміністрації підтримали касаційну скаргу повністю, а представник ПАТ «Київенерго»- частково, і просили її задовольнити.   
		У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що вона не є обґрунтованою та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення-без змін.  
		Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні осіб, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права і матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. 
		Відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову   енергію,   централізоване   водопостачання   та   водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
		Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ встановлено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
		Рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003 у справі № 1-45/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) вирішено, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.
		Пунктом 2 Указу Президента України № 493/92 від 3 жовтня 1992 року "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" визначено, що державна реєстрація нормативно-правових актів проводиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України та управління юстиції складають державні реєстри зареєстрованих ними нормативно-правових актів.
		Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, надано право Міністерству юстиції України та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів, перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої влади, органах господарського управління та контролю додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у разі потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.
		Згідно з пунктом 1 Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади державна  реєстрація   нормативно-правового  акта  полягає  у проведенні правової експертизи на відповідність  його  Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини  і основоположних свобод 1950 року  і протоколам  до неї, міжнародним договорам України, згоду  на  обов'язковість  яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду  з  прав  людини,  прийнятті рішення про державну реєстрацію цього  акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного  державного  реєстру  нормативно-правових актів. 
		Відповідно до пункту 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади державній реєстрації підлягають нормативно-правові  акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або  мають міжвідомчий характер. 
		Статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду.
		Проте, відповідного оголошення щодо оскарження розпоряджень Київської міської державної адміністрації № 640, 642 та 643 в установленому порядку опубліковано не було, що є порушенням названої норми процесуального права.
		У свою чергу, не опублікування оголошення щодо оскарження  Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007р. № 640 «Про погодження тарифів на   комунальні   послуги   з   централізованого   постачання   холодної   води   і водовідведення холодної та гарячої води»призвело до того, що, зокрема, ПАТ «АК «Київводоканал»було позбавлене можливості взяти участь у розгляді справи, внаслідок чого не могло надавати суду свої міркування та пояснення по суті спору. 
		Згідно з приписами ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі з ініціативи суду.
		Відповідно до положень ст. 110 Кодексу адміністративного судочинства України суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку, для чого, крім іншого, вирішує питання про залучення третіх осіб до справи.
		Згідно зі  ст. 190 Кодексу адміністративного судочинства України при підготовці справи до апеляційного розгляду має бути з'ясовано склад учасників адміністративного процесу, обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень, які обставини визнаються та які заперечуються особами, що беруть участь у справі, вирішено інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.
		У відповідності з частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
		Постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 30.07.2007 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 року названим вимогам процесуального закону не відповідають.
		Відповідно до частини другої ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Враховуючи викладене, а також те, що ухвалені судами першої та другої інстанцій судові рішення стосуються прав і обов'язків осіб, не залучених до участі в справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про наявність порушення норм процесуального права та підстав для  задоволення касаційної скарги із скасуванням рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В силу частини другої ст. 232-1 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011 року в даній справі підлягає скасуванню. 
		Під час нового розгляду справи суду слід врахувати викладене,  залучити до участі в справі Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»і Публічне акціонерне товариство «Київенерго», всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно  оцінити  докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення  спору  по  суті, і  в  залежності  від  встановленого правильно  визначити  норми  матеріального  права,  що  підлягають  застосуванню  до  спірних  правовідносин,  та  прийняти  обґрунтоване  і  законне  судове  рішення. 
		          Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
		У Х В А Л И В :
		                    Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»задовольнити.
		                    Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30.07.2007 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.       
		Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 -2391 КАС України.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...