Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц-1334/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.05.2012. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2012.
Дата набрання законної сили: 03.05.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 22-ц-1334/2012    Головуючий у I інстанції - Ченцова С. М. Категорія - цивільна    Доповідач -  Позігун М. І.                                                                   
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		03 травня 2012 року   АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
		 головуючого - суддіПозігуна М.І.,суддів:Мамонової О.Є., Шемець Н.В.,   при секретарі:Летуті Ю.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 січня 2012 року по справі за заявою Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" про видачу виконавчого листа на  примусове виконання рішення  Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 10 жовтня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		В апеляційній скарзі ПАТ „Альфа-Банк" просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 січня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Альфа-Банк" про видачу виконавчого листа на виконання  рішення Постійно  діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 10 жовтня 2011 року, яким було стягнуто на користь ПАТ "Альфа-Банк" солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6: 62 344 грн. 93 коп. заборгованості за кредитом, 3 435 грн. 03 коп. заборгованості по відсоткам, 3 673 грн. 29 коп. пені та вирішено питання про судові витрати.
		В обґрунтування незаконності судового рішення апелянт посилається на невідповідність висновків суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні заяви ПАТ "Альфа-Банк" про видачу виконавчого листа на виконання  рішення третейського суду, оскільки  спори за позовами банків до споживачів про стягнення кредитної заборгованості не відносяться до спорів щодо захисту прав споживачів, а тому  підлягають розгляду у третейських судах за наявності третейського застереження. Третейське застереження міститься в кредитному договорі №700006830 від 08.05.2008 року, в якому зазначено, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, підлягають остаточному вирішенню у третейському суді у відповідності до його регламенту.
		За таких обставин, оскільки банк не є споживачем, і його вимоги пов'язані не з захистом прав споживача, а з невиконанням відповідачем взятих зобов'язань за кредитним договором, то суд, за доводами апелянта,   безпідставно до спірних правовідносин застосував положення п.14 ст.6 Закону України „Про третейські суди" та ст. 389-10 ЦПК України.
		Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
		Судом встановлено, що 08.05.2008 року між ПАТ „Альфа-банк" та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №700006830, згідно умов якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 10 465,56 доларів США зі сплатою 14,5% річних та строком повернення до 09 травня 2013 року. 
		Відповідно до договору поруки №700006830-П від 27.04.2009 року, ОСОБА_6 у разі порушення умов кредитного договору несе відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що  і ОСОБА_5
		10 жовтня 2011 року в м. Чернігові Постійно  діючий Третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" в складі судді Поклада Д.В. (одноособово) задовольнив позов ПАТ „Альфа-банк", стягнув на його користь солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6: 62 344 грн. 93 коп. заборгованості за кредитом, 3 435 грн. 03 коп. заборгованості по відсоткам, 3 673 грн. 29 коп. пені та вирішив питання про судові витрати.
		Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ „Альфа-банк" про видачу виконавчого листа щодо примусового виконання рішення третейського суду, суд виходив із того, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду згідно п.14 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", що відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК України, п.2 ч.6 ст.56 Закону України "Про третейські суди" є підставою для відмови видачі виконавчого листа.
		          Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.
		          Так, пунктами 22, 23 ст.1, ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів" визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Дано визначення, що споживчий кредит - це кошти, які надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції, а споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
		          Виходячи зі змісту ст. 192 ЦК України, грошовими коштами є як грошова одиниця України -гривня, так і іноземна валюта, яка використовується в випадках і в порядку, встановлених законом.
		          Аналіз спірних правовідносин, а саме обставин укладення кредитного договору, суми  отриманого кредиту, дають підстави для висновку, що ОСОБА_5 є споживачем послуг банку.
		          Дійсно, виходячи з положень Закону України „Про захист прав споживачів" та роз'яснень, викладених в абз. 3 п 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, в спірних правовідносинах є  фізична особа, а не  банк -надавач банківської послуги, а тому  звернення  кредитора  з позовом  до  споживача банківської послуги про стягнення  заборгованості за кредитним договором за своєю правовою природою не є захистом прав споживача.
		          Проте,  обґрунтованість доводів апеляційної скарги  в цій частині не спростовують  законності і обґрунтованості судового рішення про наявність підстав  для  відмови у задоволенні заяви ПАТ „Альфа-банк" про видачу виконавчого листа на виконання  рішення Постійно  діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 10 жовтня 2011 року.
		          Так, приймаючи рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь банку з фізичної особи,  третейський суд  вирішив питання не лише захисту  прав кредитора, але й  ухвалив рішення, яке стосується  прав і обов'язків  також і споживача банківських послуг, що суперечить положенням частини 4 ст. 42   Конституції України, згідно яких   Держава  взяла на себе обов'язок  захисту прав споживачів.
		          Відповідно ж до частини першої статті 8  Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно -правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
		          Законом України від 3 лютого 2011 року „Про внесення зміни до статті 6 Закону України „Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам", який набрав чинності 11 березня 2011 року, третейські суди  не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки).
		          Виходячи з аналізу зазначеної норми права, з врахуванням конституційних положень обов'язку держави захисту прав споживачів,  з підвідомчості третейських судів  було виключено справи   у сфері захисту  прав споживачів, а  не лише справи за позовами  споживачів, зокрема  банківських послуг, за захистом їх порушеного права, оскільки законодавець не зробив розмежування  непідвідомчості третейським судам спорів  у сфері захисту прав споживачів  в залежності від  суб'єктного складу особи, яка звертається за захистом порушеного права. 
		          Саме у  взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України щодо обов'язку Держави захищати права споживачів,  Конституційний          Суд України у справі № 1-26/2011 прийшов до висновку, що  дія пунктів 22, 23 статті 1 Закону України „Про захист прав споживачів"  поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
		          Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного суду, зокрема, з питань офіційного тлумачення законів України, є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
		          Згідно частини другої прикінцевих та перехідних положень Закону після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють  розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим законом, про що виноситься мотивована ухвала.
		          За  викладених обставин, висновок суду, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейським судом, не підвідомча третейському суду (п.14 ст.6 Закону України "Про третейські суди") що відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК, п.2 ч.6 ст.56 Закону України "Про третейські суди" є підставою для відмови у видачі виконавчого листа, ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.
		Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" відхилити.
		Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 січня 2012 року залишити без змін.
		Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.
		 
		 
		Головуючий:Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...