Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0306/1402/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.05.2012. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2012.
Дата набрання законної сили: 24.07.2012
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                             
		Справа №  0306/1402/2012
		Провадження №  1/0306/119/2012 
		 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		м. Ковель                                                                               10.05.2012      
		 
		Колегія суддів Ковельського міськрайонного суду Волинської області в складі:
		             головуючої -судді Луньової Т.М.,
		             суддів -Лесика В.О., Панасюка С.Л.,     
		             за участі секретаря  - Бєлих Н.Б.,    
		             прокурора -Клімука В.С.,
		             захисника -адвоката ОСОБА_1,
		             підсудного  - ОСОБА_2
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Шацьк Волинської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, тимчасово безробітного, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1, судимого  24 грудня 2009 року Шацьким районним судом за ч.2 ст.186 КК України до чотирьох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75,76 КК України з іспитовим терміном на два роки, - у вчиненні злочинів, передбачених п.9 ч.2 ст.115, ч.1 ст.129, ч.1 ст.152, ч.2 ст.152, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.2 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,
		                                                        в с т а н о в и в : 
		 
		11 березня 2011 року, близько 17 години 30 хвилин, знаходячись в безлюдному місці на ґрунтовій дорозі, неподалік автозаправної станції «АГНКС»по вулиці Польовій, 1 в селі Черкаси Ковельського району Волинської області, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою відкритого заволодіння чужим майном, підсудний ОСОБА_2  повторно, застосувавши до потерпілої ОСОБА_3 фізичне насильство, яке не було небезпечним для її життя та здоров'я і яке виразилося у насильницькому поваленні жінки на землю та нанесенні їй удару ногою у взутті по голові та інші частини тіла, унаслідок чого потерпілій було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців волосистої частини голови, синців та саден обличчя, синців та саден лівої верхньої кінцівки, садна правої кисті, які згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»відносяться до легких тілесних ушкоджень,  вирвав з рук потерпілої жіночу сумку  вартістю 100 гривень, в якій знаходилися: гаманець, вартістю 50 гривень; гаманець  вартістю 10 гривень; гроші в сумі 1130 гривень; в'язка ключів  загальною вартістю 35 гривень; футляр з окулярами  загальною вартістю 50 гривень; документи на ім'я ОСОБА_3 (паспорт громадянки України, ідентифікаційний код, пенсійне посвідчення, пенсійне посвідчення інваліда ІІІ групи, медична картка амбулаторного хворого), інші речі та предмети, що не становлять для потерпілої матеріальної цінності, а саме дві іконки, візитні картки, три фотокартки, графік руху автобусів, записник, гребінець, скляний флакон з-під парфумів, медикаменти, дві пачки вологих серветок, газета, тобто  відкрито заволодів  майном потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 1375 гривень.  
		Крім того, наприкінці квітня 2011 року підсудний ОСОБА_2, на сміттєзвалищі в лісовому масиві поблизу села Згорани Любомльського району Волинської області, незаконно придбав, шляхом привласнення знайденого, десять гвинтівочних мисливських патронів калібру 7,62х54 мм., які є боєприпасами, придатними для стрільби і три пістолетні патрони калібру 9 мм, які є боєприпасами -пістолетними патронами до пістолетів Макарова (ПМ) і Стєчкіна (АПС), калібру 9х18 мм, придатними для стрільби. Зазначені боєприпаси підсудний ОСОБА_2  без передбаченого законом дозволу зберігав при собі та переніс за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, де продовжував незаконно зберігати на горищі хліва.   15 серпня 2011 року  зазначені боєприпаси були виявлені та вилучені працівниками міліції під час проведення санкціонованого обшуку. 
		Крім того, 03 червня 2011 року, близько 15 години підсудний ОСОБА_2, перебуваючи на узбіччі автомобільної дороги між населеними пунктами Крать -Ставки Турійського району Волинської області, з метою відкритого заволодіння чужим майном вчинив напад на  потерпілу  ОСОБА_4, яка перебувала поблизу свого автомобіля «Форд Сієрра», державний номер НОМЕР_1, припаркованого неподалік повороту в напрямку села Овлочин Турійського району, та застосувавши насильство, небезпечне для  життя та здоров'я потерпілої, що виразилося у здушуванні її шиї передпліччям лівої руки ззаду,  примусив потерпілу сісти на переднє сидіння водія, після чого погрожуючи вбивством, наказав завести двигун і з'їхати з узбіччя автодороги у безлюдне місце -в лісовий масив урочища «Біля ОСОБА_5», а коли ОСОБА_4, боячись за власне життя, виконала його вимогу, підсудний ОСОБА_2, погрожуючи потерплій вбивством, та одночасно, здушуючи передпліччям лівої руки ззаду шию потерпілої, відкрито заволодів майном потерпілої ОСОБА_4. а саме : гаманцем, вартістю 140 гривень; грішми в сумі 500 гривень; двома пластиковими картками ЗАТ КБ «Приватбанк», пластиковою карткою ПАО «Альфа банк», пластиковою карткою ТОВ «Банк Російський Стандарт», що не становлять матеріальної цінності, а всього відкрито заволодів чужим майном на загальну суму 640 гривень.
		Того ж дня, 03 червня 2011 року, близько 15 години 10 хвилин, після вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_4 з метою заволодіння майном потерпілої, підсудний ОСОБА_2, знаходячись у салоні автомобіля «Форд Сієрра», державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_4, знайшов в салоні автомобіля ножа, клинок якого приставив до шиї потерпілої та наказав потерпілій зупинити автомобіль. Знаходячись у безлюдному місці в лісовому масиві урочища «Біля ОСОБА_5», між населеними пунктами Крать -Ставки Турійського району, керуючись метою задоволення статевих пристрастей та вчинення зґвалтування, підсудний ОСОБА_2  висловлюючи в адресу потерпілої ОСОБА_4 погрози вбивством у випадку відмови вступу з ним у статеві зносини та подолавши у такий спосіб  волю потерпілої до опору,  примусив потерпілу ОСОБА_4 роздягнутися та лягти на переднє пасажирське сидіння автомобіля, після чого, всупереч волі потерпілої, вступив з нею у статеві зносини, вчинивши насильницький статевий акт  гетеросексуальним  способом.
		Того ж дня, 03 червня 2011 року, близько 15 години 30 хвилин, знаходячись у салоні автомобіля «Форд Сієрра», державний номер НОМЕР_1, припаркованого у безлюдному місці в лісовому масиві урочища «Біля ОСОБА_5», між населеними пунктами Крать -Ставки Турійського району, після вчинення розбою та зґвалтування потерпілої ОСОБА_4, підсудний ОСОБА_2 з метою приховати вчинені ним вищевказані злочини та уникнути відповідальності, діючи з прямим умислом на протиправне заподіяння смерті потерпілій, обрізав ножем господарсько-побутового призначення ремінь безпеки транспортного засобу, виготовив з нього петлю, якою обв'язав шию ОСОБА_4, після чого, шляхом натягування петлі лівою рукою та одночасно, здушуючи шию потерпілої ззаду передпліччям правої руки, умисно заподіяв смерть потерпілій ОСОБА_4  яка, згідно висновку судово-медичної експертизи №125 від 6 жовтня 2011 року настала від механічної асфіксії, внаслідок здавлення органів шиї.
		 27 червня 2011 року, близько 19 години, підсудний ОСОБА_2, являючись особою, яка раніше вчинила розбій, знаходячись в безлюдному місці на узбіччі дороги поблизу села Миляновичі Турійського району Волинської області, з  метою відкритого заволодіння чужим майном, вчинив напад на потерпілу ОСОБА_6, і застосувавши насильство, небезпечне для її життя та здоров'я, що виразилося у здушуванні шиї потерпілої передпліччям руки, висловлюючи погрози вбивством, затягнув останню в лісовий масив, де відкрито заволодів належним потерпілій майном, а саме: золотими сережками, вартістю 675 гривень, золотою каблучкою, вартістю 720 гривень, золотою каблучкою, вартістю 1575 гривень, грошима в сумі 40 гривень, а всього заволодів чужим майном на загальну суму 3010 гривень.
		Того ж дня, 27 червня 2011 року, близько 19 години 15 хвилин, підсудний ОСОБА_2, являючись особою, яка раніше вчинила зґвалтування, знаходячись в лісовому масиві поблизу села Миляновичі Турійського району Волинської області, з метою зґвалтування потерпілої ОСОБА_6  застосував до потерпілої  фізичне насильство, яке виразилося в умисному здушуванні шиї потерпілої передпліччям руки і нанесенні їй  кількох ударів руками по обличчю й голові, що призвело до втрати потерпілою ОСОБА_6 свідомості та заподіянню   потерпілій тілесних ушкоджень у вигляді забиття виличної ділянки зліва, біля зовнішнього кута лівого ока, у вигляді пухлиноподібного утворення, крововиливу в ділянці зовнішнього кута лівого ока, по зовнішньому краю райдужної оболонки, які згідно   «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»відносяться до легких тілесних ушкоджень та супроводжуючи свої дії погрозами вбивства повторно, всупереч волі потерпілої, використовуючи її безпорадний (непритомний) стан, вчинив зґвалтування потерпілої ОСОБА_6, тобто насильницький статевий акт природним гетеросексуальним  способом.
		Крім того, 27 червня 2011 року, близько 19 години 30 хвилин, підсудний ОСОБА_2, знаходячись в лісовому масиві поблизу села Миляновичі Турійського району Волинської області, після вчинення за вищевказаних обставин розбійного нападу і зґвалтування ОСОБА_6, з метою залякати останню та уникнути відповідальності за скоєні злочини, усвідомлюючи значення і суспільно небезпечний характер власних дій, в категоричній формі висловив в адресу потерпілої погрозу вбивством, у випадку її звернення в правоохоронні органи. Потерпіла ОСОБА_6, знаходячись у вечірній час віч-на-віч із злочинцем у лісовому масиві, реально сприйняла висловлену  підсудним ОСОБА_2, який незадовго до цього вчинив відносно неї розбійний напад та зґвалтування, погрозу вбивством, та побоюючись  за власне життя і реалізації цієї погрози, пообіцяла підсудному вказані події зберегти в таємниці та за вказівкою підсудного, упродовж близько 20 хвилин після вчинення підсудним злочинів, продовжувала лежати на землі, надавши підсудному можливість безперешкодно залишити місце вчинення злочину і більше місяця не зверталася в правоохоронні органи, побоюючись реалізації погроз підсудним. 
		Крім того, 14 липня 2011 року, близько 18 години, підсудний ОСОБА_2, знаходячись на узбіччі ґрунтової дороги поблизу села Гайки Турійського району Волинської області, керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, повторно, таємно викрав велосипед марки «Славутич», вартістю 200 гривень, що належить ОСОБА_8, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вищевказану суму.
		Крім того, 16 липня 2011 року, близько 18 години, підсудний  ОСОБА_2, являючись особою, яка раніше вчинила розбій, знаходячись в лісовому масиві поблизу села Старовойтово Любомльського району Волинської області, керуючись метою відкритого заволодіння чужим майном, вчинив напад на потерпілу ОСОБА_9, зокрема  висловлюючи погрозу негайно застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, супроводжуючи погрози демонстрацією потерпілій занесеної над головою дерев'яної палиці, наказав віддати йому наявні в потерпілої гроші та батарею мобільного телефону.  Потерпіла ОСОБА_9, яка в безлюдному місці зазнала нападу зі сторони озброєного палицею підсудного, побоюючись за власне життя та здоров'я, віддала підсудному ОСОБА_2 гроші в сумі 680 гривень і батарею до мобільного телефону марки «Нокіа», вартістю 50 гривень. Відкрито заволодівши майном потерпілої ОСОБА_9 на загальну суму 730 гривень, підсудний ОСОБА_2 втік з місця події.
		           Того ж дня, 16 липня 2011 року, близько 18 години 10 хвилин, підсудний ОСОБА_2, після вчинення за вищевказаних обставин розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_9 і втечі з місця події, з метою залякати потерпілу та уникнути відповідальності за скоєний злочин, усвідомлюючи значення і суспільно небезпечний характер власних дій, повернувся до ОСОБА_9, яка перебувала у лісовому масиві поблизу села Старовойтово Любомльського району, після чого, висловив у її адресу погрозу вбивством, у випадку звернення тої в міліцію. Знаходячись у вечірній час в безлюдному місці, віч-на-віч з особою, яка вчинила напад з метою заволодіння її майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для її життя та здоров'я, потерпіла ОСОБА_9, реально сприйняла висловлену підсудним в категоричній формі погрозу вбивством та побоюючись за власну безпеку і реалізацію цієї погрози, пообіцяла вказані події зберегти в таємниці і в подальшому більше трьох місяців не зверталася в правоохоронні органи з приводу розбійного нападу, вчиненого підсудним.
		 
		Допитаний у справі як обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів  визнав  частково.
		Так, будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у вчиненні відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_3, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 186 КК України визнав повністю. Показав, що  в один із днів березня 2011 року він приїхав у місто Ковель, де в букмекерській конторі програв усі гроші. В зв'язку з цим, увечері додому повертався пішки. На вулиці Варшавській в місті Ковелі, побачив незнайому жінку, яка від проїжджої частини ґрунтовою дорогою йшла в напрямку села Черкаси розмовляючи по мобільному телефону. Вирішивши пограбувати жінку він прослідував за нею близько кілометра, після чого підбіг до потерпілої ззаду, схопив рукою за обличчя і потягнув до себе. Коли потерпіла впала, почав виривати з її рук сумочку. Оскільки потерпіла не віддавала сумочку, він наніс їй удар ногою по тулубу чи по голові, після чого вирвав в потерпілої сумочку та побіг до лісопосадки, де перевірив вміст сумки. З сумки забрав гаманця з грошима, а також інші гроші, які знайшов у документах, що були у сумочці.  Залишивши сумку з наявними у ній речами у лісі,  побіг в напрямку Любомля, де на дачному масиві  перерахував кошти, які викрав в потерпілої -1110 грн., викинув гаманця та маршрутним таксі поїхав до м. Ковелі, звідки маршрутним таксі дістався м.  Володимир-Волинського, де частину викрадених грошей витратив на дискотеці, а частину -витратив у букмекерській конторі роблячи ставки з мобільного телефону через Інтернет. Вигравши 1000 грн., наступного дня він поїхав в місто Львів, де також витратив решту викрадених грошей в букмекерській конторі.
		Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у незаконному носінні, зберіганні та придбанні бойових припасів, тобто у вчинені злочину,  передбаченого ч.1 ст. 263 КК України і показав,  що приблизно в кінці квітня 2011 року,   в обідню пору, з метою збору металобрухту він пішов на сміттєзвалище в лісовому масиві, поблизу села Згорани Любомльського району, де знайшов металеву банку, у якій виявив 10 патронів, калібру 7,62 мм і 3 патрони, калібру 9 мм. Знайдені патрони переніс до місця  свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1, помістив їх у стару рукавицю та заховав у дерев'яному ящику на горищі у хліві. Про знахідку він нікому не розповідав.
		Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 не визнав своєї вини у вчиненні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_4 з метою заволодіння майном потерпілої, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, та з погрозою застосування такого насильства (розбою), а також не визнав своєї вини у зґвалтуванні потерпілої ОСОБА_4 та умисному вбивстві ОСОБА_4 з метою приховати інші злочини. Тобто заперечив винуватість у вчиненні 03 червня 2011 року  злочинів, передбачених п.9 ч.2 ст.115, ч.1  ст. 152, ч.1 ст. 187 КК України ствердивши, що упродовж дня 03 червня 2011 року знаходився на роботі в підприємця ОСОБА_10 в смт. Любомль Волинської області, а увечері того ж дня, після 18 години робив ставки в букмекерській конторі  «Фаворит»в смт. Любомль Волинської області. 
		Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_6, поєднаному із насильством, небезпечним для її життя та здоров'я, та з погрозою застосування такого насильства з метою заволодіння майном потерпілої,  а також повністю визнав себе винним у вчинені злочину, передбаченому ч.1 ст. 129 КК України, а саме у погрозах вбивством  потерпілої ОСОБА_6 У той же час вважає, що його дії, щодо розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_6 повинні кваліфікуватися  за ч.1 ст. 187 КК України, з огляду на невизнання його вини у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_4 Винуватість у вчиненні зґвалтування потерпілої ОСОБА_6 підсудний ОСОБА_2 визнав частково, зокрема вважає що мав місце замах на зґвалтування потерпілої ОСОБА_6, а не закінчений злочин. Показав, що 27 червня 2011 року, близько 18 години, він йшов пішки автодорогою Київ -Ковель -Держкордон з міста Ковель у напрямку міста Любомль. Поблизу повороту на село Миляновичі Турійського району, побачив, як з рейсового автобуса вийшла потерпіла ОСОБА_6 і пішла дорогою у напрямку с. Миляновичі.  Оскільки інших людей на дорозі не спостерігалось, вирішив напасти на потерпілу, щоб заволодіти її майном. З метою реалізації своїх злочинних намірів  переслідував потерпілу на відстані близько 300 метрів, спостерігав, як повз нього та потерпілої проїхав чоловік на скутері, який зупинився біля потерпілої та певний час про щось спілкувався з нею, а коли чоловік поїхав,    він наздогнав потерпілу, схопив її ззаду за шию зігнутою у лікті лівою рукою та потягнув в глиб лісу, щоб заволодіти її майном. Правою рукою він тримав жінку за тулуб, щоб вона не могла вирватися і погрожував задушити. Відтягнувши її в ліс, він зупинився та утримуючи потерпілу за шию рукою наказав віддати йому сережки і дві каблучки. Жінка виконала його наказ і віддала ювелірні вироби. При цьому він утримував її ззаду таким чином, щоб вона не змогла побачити його обличчя. Потім він наказав жінці відкрити сумочку і віддати йому гроші та цінності. З сумки жінка дістала гроші в сумі 40 гривень, які віддала йому, та мобільний телефон. Він наказав відключити телефон і викинути на землю.   Коли жінка сказала, що інших цінних речей у неї не має, він обшукав її, але нічого не знайшов. Після цього в нього виникла думка зґвалтувати потерпілу. Щоб зґвалтувати жінку, він затягнув її вглиб лісу, де почав душити за шию, вимагаючи згоди на статеві зносини з ним. Придушував 3-5 хвилин, після чого, коли та приходила до тями, знову здушував шию потерпілої до тих пір, поки вона не втратила свідомість. Коли потерпіла почала осідати, він поклав її на землю, зняв з потерпілої взуття, штани, нижню білизну,  після чого намагався  вступити з жінкою у статеві зносини природнім способом, однак, не зміг розпочати статевий акт з фізіологічних причин. В подальшому став міркувати, що робити з жінкою. Коли жінка почала приходити до свідомості та стогнати, він, щоб позбавити її можливості рухатись наніс їй кілька ударів в голову. Він сказав, що вб'є її, якщо вона звернеться в міліцію. Жінка хрипіла і кивала головою, даючи зрозуміти, що вона в правоохоронні органи не звернеться. Він ще раз пригрозив їй вбивством, наказав 20 хвилин лежати на землі і не вставати, після чого втік з лісу. На автодорозі попутнім  автомобілем він доїхав до міста Ковеля, де, близько 21 години, сів у потяг і з пересадкою в місті Володимир-Волинський поїхав у місто Львів. В одному з ломбардів міста Львова він здав сережки і каблучки, за що отримав гроші в сумі трохи більше 1000 гривень. Ще через днів п'ять знову повернувся до міста Львова, де  за ці гроші  придбав собі мобільний телефон С5і», картку пам'яті до телефону, картку поповнення рахунку, а решту грошей витратив на продукти харчування та на дорогу додому. 
		Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні майна потерпілої  ОСОБА_8 Показав, що в середині липня 2011 року, в другій половині дня, йдучи автодорогою з міста Володимир-Волинський в напрямку міста Любомль, поблизу повороту на село Гайки Турійського району,   біля опори дорожнього знаку, на дорозі, що веде до села Гайки, помітив велосипед марки «Славутич». Так як нікого поблизу не було, викрав велосипед, зокрема на викраденому велосипеді   поїхав додому в село Згорани Любомльського району. Викрадений велосипед залишив  у хліві, за місцем проживання.
		Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винуватість у в чиненні розбійного  нападу на потерпілу ОСОБА_9,   визнав  частково. Зокрема не погоджується з кваліфікацією його дій органами досудового слідства оскільки вважає, що вчинив відкрите викрадення майна потерпілої без застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілої та без погроз застосування такого насильства, тобто вчинив грабіж. Не визнав себе винним у вчиненні злочину, передбченого  ч.1 ст. 129 КК України. Показав, що приблизно в середині липня 2011 року, близько 18 години, він знаходився в лісовому масиві поблизу села Старовойтово Любомльського району, де збирав гриби. В цей час побачив, потерпілу, яка йшла одна  через ліс в напрямку села Бережці Любомльського району та несла в руках пакети і жіночу сумку. Маючи намір пограбувати потерпілу, він  наздогнав її і запропонував допомогти піднести пакети, а коли та відмовилась, обігнав потерпілу та підібравши в лісі дерев'яну палицю,  сховався та став чекати на потерпілу. Коли потерпіла порівнялась з ним, він вибіг із засідки та  занісши над головою, палицю, наказав віддати йому гроші. На його вимогу потерпіла витягла з сумки гаманця та кинула на землю гроші, які знаходились у гаманці -  три купюри номіналом по 200 гривень і кілька купюр номіналом по 20 гривень. Потім за його наказом потерпіла дістала з сумки мобільного телефона, витягла з нього акумуляторну батарею та кинути до грошей. Після цього він наказав потерпілій йти додому. Після того, як підібрав гроші та акумуляторну батарею, він пішов у напрямку с. Старовойтово, однак майже одразу повернувся на місце вчинення злочину і наказав  потерпілій не звертатися в міліцію. Однак потерпіла почала кричати і він втік. Викрадену батарею від мобільного телефону він викинув по дорозі, втікаючи через ліс, а гроші витратив на власні потреби. Вважає, що в потерпілої не було реальних підстав побоюватись його погроз вбивством.
		 
		Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст. 186 КК України,  вина підсудного у вчиненні відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_3, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої доводиться наступними доказами.
		           Так, показаннями даними у ході досудового слідства потерпіла ОСОБА_3, яка не з'явилась в судове засідання з поважних причин, підтвердила обставини вчинення підсудним ОСОБА_2 відкритого викрадення належного їй майна. Зокрема, будучи допитаною під час  досудового слідства потерпіла ОСОБА_3 показала, що 11 березня 2011 року, близько 17 години 30 хвилин, коли вона йшла з зупинки громадського транспорту, що по вулиці Варшавській в місті Ковелі  додому, у напрямку цементного заводу, одночасно розмовляючи по мобільному телефону зі своєю подругою ОСОБА_12,  її наздогнав незнайомий чоловік, який  ззаду рукавом закрив їй очі та потягнув назад. Вона впала спиною на землю і, зрозумівши, що це пограбування, почала просити не бити її та сказала, що все віддасть добровільно. Проте, незнайомий чоловік вдарив її ногою в обличчя, вирвав з її руки жіночу сумку, вартістю 100 грн. відірвавши ручки сумки  і втік. У  сумочці, якою відкрито заволодів підсудний знаходились: гаманець, вартістю 50 гривень; гаманець, вартістю 10 гривень; гроші в загальній сумі 1130 гривень; в'язка ключів, загальною вартістю 35 гривень; футляр з окулярами, загальною вартістю 50 гривень; документи на її ім'я: паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, пенсійне посвідчення, пенсійне посвідчення інваліда ІІІ групи, медична картка амбулаторного хворого; інші речі та предмети, що не становлять для неї матеріальної цінності, а саме: дві іконки, візитні картки, три фотокартки, графік руху автобусів, записник, гребінець, скляний флакон з-під парфумів, медикаменти, дві пачки вологих серветок, газета. Після втечі злочинця, вона встала з землі, відразу зателефонувала знайомим і викликала міліцію. Коли працівники міліції прибули на місце події, ними був проведений огляд і неподалік від місця пограбування була виявлена викрадена незнайомцем її сумка з розкиданими речами. Під час перевірки наявності свого майна, нею була виявлена відсутність гаманця, вартістю 50 гривень, у якому знаходилися гроші в сумі 380 гривень, дві іконки, візитні картки, три фотокартки, графік руху автобусів. Також з її паспорта, який знаходився в сумці, зникли гроші в сумі 750 гривень. Всі документи і решта речей знаходилися в сумці та на землі поблизу (т.2 а.с. 183,220). 
		          Будучи допитаною у ході досудового слідства свідок ОСОБА_13, яка не з'явилась в судове засідання з поважних причин -у зв'язку з інвалідністю, ствердила показання потерпілої ОСОБА_3 щодо обставин пограбування потерпілої, зокрема показала, що 11 березня 2011 року, близько 17 години 30 хвилин, вона розмовляла по мобільному телефону з потерпілою ОСОБА_3, яка в розмові повідомила їй, що йде додому і скаржилася на болі в ногах. В цей момент зв'язок раптово перервався. Вона подумала, що ОСОБА_3 з якоїсь причини сама перервала розмову, але приблизно через дві хвилини та знову зателефонувала їй і повідомила, що на неї напав невідомий чоловік, -він її побив і вирвав з рук сумку. В свою чергу, вона приїхала на місце події, де вже знаходилися працівники міліції. (т.2 а.с.184).
		 Вина підсудного ОСОБА_2 у відкритому  заволодінні майном потерпілої ОСОБА_3 доводиться протоколом явки з повинною від 14 жовтня 2011 року, згідно якого підсудний ОСОБА_2 вказав на обставини вчинення ним пограбування потерпілої, які відповідають показам потерпілої ОСОБА_3, даними нею у ході досудового слідства  ( т.2 а.с.203), а також протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю підозрюваного ОСОБА_2 від 01.11.2011 року (з фототаблицями), в ході якого підсудний на місці події з використанням манекену людини деталізував власні показання про обставини вчинення ним в березні 2011 року пограбування раніше потерпілої ОСОБА_3 (том 2 а.с.211-216).
		            Показання підсудного ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 щодо обставин вчинення підсудним пограбування потерпілої ОСОБА_3 підтверджуються висновком судово-медичної експертизи №122 від 12.04.2011 року, згідно якого на тілі потерпілої ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців волосистої частини голови, синців та саден обличчя, синців та саден лівої верхньої кінцівки, садна правої кисті, які утворилися від дії тупих предметів, можливо, від ударів рукою, ногою, і за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (том 2 а.с.190-191); протоколом огляду місця події від 11.03.2011 року згідно якого у ході огляду  ділянки ґрунтової дороги в напрямку села Черкаси Ковельського району,  виявлені сліди боротьби та плями речовини бурого кольору, схожої на кров. Під час огляду прилеглої до місця події території, на снігу були виявлені сліди низу взуття, що вели в напрямку ВАТ «Ковельсільмаш», далі, -на відстані 25 метрів, - виявлено і вилучено обірвану ручку до сумки з шкірозамінника чорного кольору,  а неподалік жіночу сумку з шкірозамінника чорного кольору. На землі поблизу сумки знаходилися розкидані  речі,  а в середині сумки -документи на ім'я ОСОБА_3 та інші предмети (т. 2 а.с.166-168); протоколом виїмки від 10.11.2011 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_3 були вилучені: паспорт громадянина України, серії НОМЕР_4 виданий на ім'я ОСОБА_3; пенсійне посвідчення, серії НОМЕР_5, видане на ім'я ОСОБА_3; пенсійне посвідчення інваліда ІІІ групи, НОМЕР_6, видане на ім'я ОСОБА_3; посвідчення ветерана праці, серії НОМЕР_7, видане на ім'я ОСОБА_3; медична картка амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_3; ідентифікаційний код НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_3; в'язка ключів в кількості 5 штук; блокнот; гребінець; скляний флакон з-під парфумів; жіночий гаманець зелено-синього кольору з медикаментами; дві пачки серветок; футляр з окулярами, що 11.03.2011 року знаходилися в її сумці на момент викрадення (т. 2 а.с.224); протоколом огляду речових доказів -паспорта громадянина України, серії НОМЕР_4 виданого на ім'я ОСОБА_3; пенсійного посвідчення, серії НОМЕР_5, виданого на ім'я ОСОБА_14; пенсійного посвідчення інваліда ІІІ групи, НОМЕР_6, виданого на ім'я ОСОБА_3; посвідчення ветерана праці, серії НОМЕР_7, виданого на ім'я ОСОБА_3; медичної картки амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_3; ідентифікаційного коду НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_3; в'язки ключів в кількості 5 штук; блокнота; гребінця; скляного флакону з-під парфумів; жіночого гаманця зелено-синього кольору з медикаментами; двох пачок серветок; футляра з окулярами, що 11.03.2011 року знаходилися в сумці потерпілої ОСОБА_3 на момент викрадення (т.2 а.с.225); довідкою приватного підприємця ОСОБА_15, згідно якої, станом на 11.03.2011 року, вартість бувшої у використанні жіночої сумки з шкірозамінника, становила 100 гривень; вартість бувшого у використанні гаманця з шкірозамінника -становила 50 гривень; вартість бувшого у використанні гаманця з тканини -становила 10 гривень; вартість бувшого у використанні футляру до окулярів -становила 15 гривень; вартість бувших у використанні окулярів -становила 35 гривень (т. 2 а.с.176); довідкою приватного підприємця ОСОБА_16, згідно якої, станом на 11.03.2011 року, вартість виготовлення дубліката одного ключа, становила 7 гривень (том 2 а.с.178);
		 
		Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст. 263 КК України,  вина підсудного у незаконному носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, доводиться показаннями свідків, матеріалами кримінальної справи.
		            Так, допитаний в судовому засіданні   23 березня 2012 року свідок  ОСОБА_17 показав, що перебуваючи на посаді   оперуповноваженого УКР УМВС України у Волинській області,  15 серпня 2011 року, на виконання доручення слідчого  приймав участь у санкціонованому обшуку за місцем проживання підсудного і під  час обшуку на горищі у хліві вказаного домогосподарства, в матерчатій рукавиці,   було виявлено та вилучено боєприпаси.
		 Вина підсудного у незаконному носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, доводиться протоколом явки з повинною від 14.09.2011 року, згідно якого підсудний  ОСОБА_2   зізнався у тому, що в квітні 2011 року під час збирання металобрухту на сміттєзвалищі поблизу села Згорани Любомльського району, він знайшов 3 пістолетні патрони і 10 гвинтівочних патронів, які переніс та зберігав за місцем свого проживання, за адресою: Любомльський район, АДРЕСА_1 (том 2 а.с.28); протоколом відтворення обстановки і обставин події за участі ОСОБА_2 від 27.09.2011 року, в ході якого останній деталізував   обставини незаконного придбання, носіння та зберігання бойових припасів (т.2 а.с.45-48);  протоколом обшуку від 15.08.2011 року, згідно якого працівниками міліції на горищі хліва, за адресою: Любомльський район, АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_2, у рукавиці було виявлено і вилучено 3 набої, калібру 9 мм і 10 набоїв, калібру 7,62 мм. (т. 1 а.с.69); висновком судової балістичної експертизи №563 від 27.09.2011 року, згідно якого три патрони, які було виявлено і вилучено 15.08.2011 року під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, є боєприпасами -пістолетними патронами до пістолетів Макарова (ПМ) і Стєчкіна (АПС), калібру 9х18 мм, для стрільби придатні; десять патронів, які було виявлено і вилучено 15.08.2011 року під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, є боєприпасами -гвинтівочними мисливськими патронами, калібру 7,62х54 мм, для стрільби придатні. Під час проведення дослідження та експертизи було відстріляні шість патронів калібру 7,62 мм і два патрони калібру 9 мм.(т.2 а.с.32-36); протоколом огляду речових доказів -чотирьох патронів, калібру 7,62 мм; шести гільз, від патронів калібру 7,62 мм; одного патрону, калібру 9 мм; двох гільз, від патронів калібру 9 мм; рукавиці, у якій зберігалися бойові припаси на момент їх вилучення працівниками міліції 15.08.2011 року за адресою: Любомльський район, АДРЕСА_1 (т. 2 а.с.57); довідкою відділу профілактики правопорушень УМВС України у Волинській області №9/3-3063 від 24.10.2011 року, згідно якої вогнепальна зброя, в тому числі і мисливська, за ОСОБА_2 не зареєстрована (т.2 а.с.79).
		Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст. 185 КК України,  вина підсудного у  таємному викраденні майна належного потерпілій ОСОБА_8, доводиться показаннями потерпілої ОСОБА_8 та матеріалами кримінальної справи.
		Зокрема, будучи допитаною в судовому засіданні 21 березня 2012 року потерпіла ОСОБА_8 показала, що 14 липня 2011 року її дочка ОСОБА_18 повинна була їхати в місто Ковель. Близько 18 години, погрузивши на належного їй велосипеда «Славутич»сумку, вони разом з донькою  пішли до   автодороги Піща-Любомль-Павлівка, де зупиняється автобус, що виїздить з с. Верба. Поспішаючи до автобуса, ОСОБА_18 велосипедом поїхала до місця зупинки громадського транспорту, а вона пішки, підтримуючи зв'язок з донькою у телефонному режимі, продовжувала йти до зупинки. Через нетривалий період часу донька повідомила їй про те, що прибула на місце зупинки громадського транспорту і про те, що велосипеда залишить біля дорожнього знаку   поблизу перехрестя. Ще через кілька хвилин донька повідомила їй, що вже виїхала зі своїми знайомими легковим автомобілем. Коли потерпіла дійшла до зупинки,  то не виявила велосипеда у тому місці,  на яке вказала їй донька. Спілкуючись пізніше з ОСОБА_18 дізналась, що того ж дня, біля зупинки дочка бачила незнайомого чоловіка, високого зросту. У зв'язку з крадіжкою в міліцію не зверталася, оскільки вважала, що  шукати велосипеда не будуть. Оцінює велосипед в 200 грн.
		           Обставини таємного викрадення  підсудним ОСОБА_2 14 липня 2011 року велосипеда, належного потерпілій ОСОБА_8 підтверджуються  протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_2 від 15.08.2011 року, згідно якого підсудний зізнався у таємному викраденні в липні 2011 року велосипеда, якого виявив поблизу дорожнього знаку біля дороги, що веде в напрямку села Гайки, коли йшов по автомобільній дорозі з міста Володимир-Волинський в напрямку міста Любомль. (т. 1 а.с.88); протоколом відтворення обстановки і обставин події (з фототаблицями) за участі підсудного ОСОБА_2 від 17.08.2011 року, у ході якого останній деталізував власні показання про обставини вчинення крадіжки велосипеда марки «Славутич»в середині липня 2011 року (т1 а.с.108-110); протоколом огляду місця події від 15.08.2011 року, під час якого працівниками міліції на території домогосподарства по АДРЕСА_1, за місцем постійного проживання ОСОБА_2, був виявлений та вилучений велосипед марки «Славутич»(т. 1 а.с.98); протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 02.09.2011 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала свій велосипед «Славутич», що був викрадений невідомою особою 14.07.2011 року і 15.08.2011 року був вилучений в домогосподарстві за місцем проживання ОСОБА_2.(т. 1 а.с.126); протоколом огляду речового доказу -велосипеда марки «Славутич», що належить ОСОБА_8, що був викрадений ОСОБА_2 14.07.2011 року (т.1 а.с.127); висновком судової товарознавчої експертизи №7830 від 23.09.2011 року, згідно якого залишкова вартість велосипеда «Славутич» станом на 14.07.2011 року, складала 200 гривень (т.1 а.с.138-141).
		 
		Крім часткового визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст. 187 КК України та ч.1 ст. 129 КК України,  вина підсудного у  нападі на потерпілу ОСОБА_9 з метою незаконного заволодіння майном потерпілої, поєднаному з погрозою застосування насильства,   небезпечного для її життя та здоров'я,   а також у погрозі вбивством, за наявності реальних підстав у потерпілої побоюватись здійснення цієї погрози, доводиться показаннями потерпілої ОСОБА_9, даними нею як в судовому засіданні, так і у ході досудового слідства, а також матеріалами кримінальної справи.
		Зокрема, будучи допитаною в судовому засіданні 21 березня 2012 року потерпіла ОСОБА_9 показала, що в один з днів  наприкінці липня 2011 року   близько 18 години, вона поверталася з роботи додому, в село Бережці Любомльського району, через ліс з села Старовойтово. В руках несла два пакети і жіночу сумку. Їй назустріч   вийшов підсудний, який запропонував піднести пакети, однак вона відмовилась від допомоги. Після цього підсудний обігнав її, а коли вона зайшла в дубину, підсудний зненацька вийшов до неї на стежку і тримаючи в руках занесену над головою товсту дерев'яну палицю, наказав віддати йому гроші. Вона злякалася і сказала, що грошей не має. Тоді підсудний наказав їй відкрити сумку та показати вміст сумки, що вона і зробила. Помітивши в сумці гаманець, він наказав відкрити його. Усвідомлюючи, що підсудний може вдарити її палицею, боячись за власне життя і здоров'я, вона виконала вимогу підсудного та надалі виконувала накази підсудного, а саме викинула гроші з гаманця на землю, а також витягла з свого мобільного   акумуляторну батарею та кинула батарею до грошей на землю. Продовжуючи тримати над собою палицю, підсудний сказав, що вб'є її, якщо вона заявить в міліцію. Погрозу вбивством вона сприйняла реально і злякалася, тому сказала, що нікуди заявляти не буде. Він запитав, чи далеко вона живе, на що отримав відповідь, що їй потрібно йти додому приблизно 3 кілометри. Він наказав їй йти додому і вона пішла, а підсудний  побіг по стежці в напрямку села Старовойтово.   Приблизно через 10 хвилин підсудний знову наздогнав її і знову почав погрожувати потерпілій, що якщо та заявить, то він її вб'є. Злякавшись за своє життя, вона сказала підсудному, що на хуторі, який виднівся на віддалі, живе прикордонник та  почала голосно кликати на допомогу, зокрема кричала «Володя», хоча не знала такої особи. У відповідь на її крик почали лаяти собаки і підсудний злякавшись втік. Побоюючись за своє життя, вона ще довго ховалась в кущах, після чого повернулась додому і хоча, злякавшись помсти підсудного, не заявила у правоохоронні органи про злочин, однак застерігала односельчан про можливі розбійні напади. Розповіла працівникам міліції про обставини справи лише тоді, коли дізналась, що нападника затримали.
		 
		          Показання потерпілої ОСОБА_9, щодо обставини вчинення підсудним ОСОБА_2 розбійного нападу на потерпілу поєднаному з погрозою  застосуванням насильства небезпечного для її життя і здоров'я, а також   у погрозі вбивством, за наявності реальних підстав в потерпілої побоюватись здійснення цієї погрози, підтверджуються протоколом явки з повинною від 14.08.2011 року, згідно якого ОСОБА_2   зізнався у тому, що приблизно в середині літа   він поїхав в село Старовойтово Любомльського району, збирати гриби. В лісі побачив незнайому жінку, яка йшла стежкою в напрямку села Бережці, і вирішив її пограбувати. Підібравши на землі дерев'яну палицю, він обігнав жінку та сховався у кущах. В подальшому вискочив з кущів і погрожуючи палицею, наказав їй віддати гроші. Жінка вийняла з сумки гроші в сумі 680 гривень, які він забрав та втік. Пізніше повернувся на місце події, щоб наказати жінці не звертатися в міліцію. Через те, що остання стала кричати, він втік (т. 2 а.с.106).
		 
		          Вина підсудного ОСОБА_2  у вчиненні нападу на потерпілу ОСОБА_9, з метою незаконного заволодіння майном потерпілої поєднаному з погрозою застосування насильства,  небезпечного для її життя та здоров'я,  а також у погрозі потерпілій вбивством доводиться також наступними доказами: протоколом пред'явлення особи для впізнання (з фототаблицями) від 08.11.2011 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_9, серед трьох пред'явлених їй для впізнання осіб, впізнала підсудного ОСОБА_2 і вказала на нього, як на особу, яка в липні 2011 року в лісовому масиві поблизу села Бережці Любомльського району, погрожуючи застосуванням дерев'яної палиці, відкрито заволодів грошима в сумі 680 гривень та батареєю від мобільного телефону «Нокіа» (т. 2 а.с.126-127); протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_9 і підозрюваним ОСОБА_2, в ході якої  ОСОБА_2,   повністю підтвердив показання потерпілої, щодо обставин вчинення ним злочину відносно потерпілої (т.2 а.с.128); протоколом відтворення обстановки і обставин події (з фототаблицями) від 4 листопада 2011 року за участі потерпілої ОСОБА_9, в ході якого потерпіла деталізувала власні показання про обставини вчинення на неї розбійного нападу раніше незнайомим ОСОБА_2 (т. 2 а.с.112-118); протоколом відтворення обстановки і обставин події (з фототаблицями) від 9 листопада 2011 року з участю ОСОБА_2, у ході якого підсудний відтворив обставини вчинення ним розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_9, під час якого заволодів  грошима та батареєю до мобільного телефону, належними потерпілій (т. 2 а.с.131-135); довідкою ДКП «Любомльський ринок»№201 від 08.11.2011 року, згідно якої станом на липень 2011 року вартість акумуляторної батареї до мобільного телефону «Нокіа»становила 50 гривень (т. 2 а.с.130);
		             Таким чином, як потерпіла ОСОБА_9, так і підсудний ОСОБА_2 будучи допитаними як  у ході досудового слідства, так  і в судовому засіданні давали аналогічні показання щодо обставин вчинення підсудним розбійного нападу. Тож показання потерпілої ОСОБА_9, щодо реального сприйняття нею погроз вбивством, суд розцінює як достовірні, оскільки місце вчинення підсудним злочину та обставини вчинення -безлюдне місце, ліс, фізичні дані потерпілої та підсудного, озброєного до того ж палицею, дійсно  створювали  для потерпілої реальні  підстави  побоюватись здійснення цієї погрози. Про це ж свідчить і поведінка потерпілої, яка після повернення підсудного і виказування ним в її адресу погроз вбивством, почала кричати і кликати на допомогу, вигукуючи ім'я особи, якої в дійсності не існувало, а також  певний час переховуватись у чагарнику, побоюючись повернення підсудного. Тож умисні дії підсудного ОСОБА_2 органами досудового  слідства вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 187 КК України та ч.1 ст. 129 КК України.
		 
		Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочинів передбачених   ч.1 ст.187, ч.1 ст.152, п.9 ч.2 ст.115 КК України,  винуватість  підсудного у  нападі з метою незаконного заволодіння майном потерпілої ОСОБА_4, поєднаному із насильством, небезпечним для її життя і здоров'я, та з погрозою застосування такого насильства (розбою), а також у зґвалтуванні ОСОБА_4 та умисному вбивстві останньої  з метою приховати інші злочини  доводиться показаннями потерпілих, свідків,   а також матеріалами кримінальної справи.
		Зокрема, на аркуші 123 тому 4 кримінальної справи міститься явка з повинною від 11.10.2011 року написана власноручно підсудним ОСОБА_2 зі змісту якої убачається, що підсудний 03 червня 2011 року вчинив розбійний напад на потерпілу ОСОБА_4, після чого зґвалтував та вбив її. Явка з повинною містить детальний опис обставин вчинення підсудним вказаних злочинів, у тому числі детальне відображення подій, які до цього не були відомі органам досудового слідства, як то: обставини, за яких підсудний змусив потерпілу ОСОБА_4 виконати його вимогу сісти за кермо автомобіля і з'їхати з автодороги на ґрунтову дорогу; обставини виявлення підсудним  в автомобілі потерпілої ножа; підсудний вказав про зґвалтування потерпілої та показав на місце зґвалтування та вбивства потерпілої; підсудний вказав як переганяв автомобіль з місця вчинення злочину з метою приховання слідів злочину.
		Як убачається з протоколу допиту  підозрюваного ОСОБА_2 від 11.10.2011 року (із застосуванням відеозйомки),  будучи допитаним в присутності захисника, підсудний дав детальні показання  про обставини вчинення ним розбійного нападу, зґвалтування та вбивства потерпілої ОСОБА_4, вказав яким чином подавляв волю потерпілої до опору, детально описав обставини вчинення ним злочину та мотиви, які спонукали його до вчинення тих чи інших дій у ході вчинення злочинів, показав, як відганяв автомобіль у гущавину лісу і за яких обставин двигун автомобіля припинив працювати, показав у який спосіб позбувався слідів злочину -знищував відбитки, вимикав мобільні телефони та викидав їх у траву, тощо.
		   Зокрема показав  що  2 червня 2011 року він приїхав в місто Володимир-Волинський грати на тоталізаторі у букмекерській конторі. Програвши усі гроші, переночував на залізничному вокзалі. Прокинувшись вранці 3 червня, пішки пішов додому, бо не мав грошей на маршрутку. В обідню пору прийшов до села Крать. В цей час на узбіччі дороги, побачив автомобіль марки «Форд», коричневого кольору, який стояв в напрямку міста Любомль. Наблизившись до автомобіля, побачив, що йому на зустріч йшла жінка (невисокого росту, з темним волоссям, віком до 35 років; зверху була одіта у світлу блузку, а знизу -у щось коротке). Так як в автомобілі і поблизу людей не було, вирішив її пограбувати, бо йому були потрібні гроші, а грабежі він вже вчиняв раніше. Порівнявшись з жінкою, він схопив її рукою ззаду за шию, та, здушуючи, наказав сідати в автомобіль і їхати за його вказівками. Вона злякалася. Сіла за кермо. Він сів на заднє сидіння, обхопив її шию лівою рукою, і наказав з'їхати з дороги ліворуч -в ліс, що вона і зробила. Під час руху автомобіля, став дивитись, що можна викрасти. Помітивши біля себе жіночу сумку, вільною правою рукою оглядав її вміст, а лівою -тримав жінку. В сумці він знайшов гаманець, в якому було 500 гривень. Також побачив на руці у жінки золотий браслет, який забрав. Потім в багажному відділенні він побачив кухонний ніж з чорною пластмасовою ручкою і взяв його в руку. Проїхавши деяку відстань (ґрунтовою дорогою), наказав зупинити автомобіль і приставив ніж до шиї жінки, сидячи ззаду. Це він зробив, так як вирішив її зґвалтувати. Коли автомобіль зупинився, він наказав їй роздягнутися. Жінка злякалася, просила її не вбивати та говорила, що зробить все, що він скаже. Тоді він прибрав від її шиї ніж, переліз на переднє пасажирське сидіння та опустив спинку. Тим часом жінка знімала з себе одяг. Коли на ній залишився лише бюстгальтер, він наказав їй перелізти на його сидіння, що вона і зробила, лігши спиною на сидіння. В подальшому він вступив з нею у статеві зносини природним способом. Жінка лежала обличчям до нього, не пручалася і не чинила опору. Статевий акт тривав біля 2-3 хвилин, але йому стало страшно і еяколяція не наступила. Він припинив статевий акт, підвівся з жінки, одягнувся і вирішив «придушити»її руками, щоб вона втратила свідомість, а він міг втекти. Потім він переліз на заднє сидіння, ножем перерізав ремінь безпеки та зробив з нього петлю. Вільний кінець петлі прив'язав до підголівника сидіння водія. Потім, сидячи позаду жінки, накинув їй петлю на шию, щоб налякати. Крім того, передпліччям руки він почав душити жінку за шию. Під час удушення, відчув як тіло жінки обм'якло і ослабло. Тоді відпустив її. Відчинивши дверцята, вийшов на вулицю. Помітивши, що жінка не рухається, підійшов ближче і побачив, що вона не подає ознак життя. Коли зрозумів, що вбив її, злякався і вирішив знищити усі свої сліди. Він сів за кермо, запустив двигун та, увімкнувши якусь передачу, від'їхав приблизно на 50 м вглиб лісу, щоб сховати автомобіль. Під час руху, не маючи навичок водіння автомобіля, «заглох»і зупинився. В подальшому, він перевернув тіло жінки зі спини на живіт та розкидав речі, які були під руками, по салону автомобіля. Також викидав деякі речі з салону на вулицю поблизу автомобіля, зокрема, викинув полотенце та вологі серветки. В автомобілі та поблизу він цигарок не палив. Потім зняв свою футболку і повитирав нею панель приладів, кермо, дверцята. Побачивши в автомобілі два мобільні телефони (один з яких марки «Нокіа»), вимкнув їх та викинув у траву, бо знав, що по «мобілках»можливо встановити місце знаходження людини. Потім, забравши гроші, золотий браслет і ніж, він вийшов на дорогу. В селі Крать сів на маршрутку і доїхав до міста Любомль, де пішов у букмекерську контору грати на тоталізаторі. Після 21 години він поїхав у село Згорани. Вдома заховав ніж, щоб його не знайшли працівники міліції, оскільки розумів, що труп знайдуть і будуть шукати вбивцю. Вдень 4 червня 2011 року він поїхав в місто Ковель і за 500 гривень продав золотий браслет чоловіку, який працює біля залізничного вокзалу в пункті обміну валют. З вирученими грошима пішов у букмекерську контору. (т. 4 а.с.130-132).
		              Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 показав, що свої покази, які давав у ході досудового слідства, щодо обставин розбійного нападу на ОСОБА_4, її зґвалтування та вбивства, давав під впливом психічного і фізичного впливу з боку працівників міліції,  а у ході відтворення обстановки і обставин події намагався максимально точно і правдиво відобразити обставини вчинення злочину, щоб мати змогу зустрітися з бабусею. Детально розповідаючи про механізм скоєння зґвалтування та вбивства відтворював у пам'яті обставини при яких вчинив напад та замаг на зґвалтування потерпілої ОСОБА_6.
		               У той же час покази підсудного ОСОБА_2  у зазначеній частині спростовуються наступними доказами. Так, будучи допитаним в судовому засіданні підсудний показав, що деталізував обставини вчинення злочинів стосовно потерпілої ОСОБА_4 з метою забезпечити собі зустріч з рідними, зокрема  він умисно надумав епізод погрози потерпілій ОСОБА_4 ножем, щоб в послідуючому виїхати до місця свого постійного проживання для проведення слідчих дій, вказавши місце свого постійного проживання як місце, де сховав ножа.  Однак,   як убачається з відеозйомки відтворення обстановки і обставин події від 12 жовтня 2011  року, під час огляду  літньо кухні, і зокрема припічку, за місцем проживання підсудного, де зі слів останнього він сховав ножа  яким   погрожував потерпілій ОСОБА_4, була присутня бабуся підсудного і хоча, як убачається з показань підсудного ОСОБА_2, даних ним в судовому засіданні, саме заради зустрічі з бабусею він оговорив себе, зізнавшись у вбивстві ОСОБА_4, а у ході зустрічі з бабусею мав намір розповісти їй про незаконні методи слідства, які застосовувались по відношенню до нього, у ході огляд місця події, який відбувався протягом тривалого часу, незважаючи на присутність бабусі при огляді літньої кухні, підсудний у ході спілкування з останньою жодним чином не вказав на свою непричетність до вчинення вбивства, а лише розпитував бабусю, чи не знаходила вона на припічку ножа, описуючи його ознаки. У відповідь на запитання підсудного ОСОБА_19 пояснювала,  що на припічку сушили насіння гарбуза і де подівся ніж їй невідомо.  
		         Не зміг пояснити в судовому  засіданні  підсудний ОСОБА_2 і тієї обставини, що у ході відтворення обстановки і обставин події він детально і без примусу розповів про обставини заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_4, у тому числі вказав на особливості механізму сидіння в автомобілі потерпілої, детально розповів як виготовляв петлю з ременів безпеки, прив'язував ремені до підголівника сидіння та підвішував тіло потерпілої ОСОБА_4 у салоні автомобіля, а також детально розповів про те, у який спосіб позбавив ОСОБА_4 життя. Не зміг пояснити підсудний і того за яких обставин йому стало відомо про номінали купюр, які були ним викрадені в потерпілої -200 грн.,200 грн. та 100 грн., якщо він не був очевидцем чи учасником вчинення злочину. У той же час, у ході відтворення обстановки і обставин події 12 жовтня 2011 року підсудний ОСОБА_2 деталізував свої покази, пояснивши, що задушив ОСОБА_4 рукою, а зашморг, зроблений з ременів безпеки, накинув на шию ОСОБА_4 з метою обмеження рухів потерпілої, а також вказав, що тіло потерпілої ОСОБА_4, дещо змінило своє положення, коли він відганяв  автомобіль, щоб приховати сліди злочину.    
		         Крім цього, з показань підсудного, даних ним в судовому засіданні убачається, що на місці вчинення злочину стосовно потерпілої ОСОБА_4, до відтворення обстановки і обставин події,  він ніколи не був.  Однак, як убачається з протоколу відтворення обстановки і обставин події від 12 жовтня 2012 року підсудний ОСОБА_2 вільно орієнтується на місці вчинення злочину, показує учасникам слідчої дії шлях, яким переміщався автомобіль потерпілої у ході вчинення підсудним інкримінованих злочинів, інші обставини злочину.
		          Правдивість показань підсудного ОСОБА_2, даних ним у ході досудового слідства, щодо обставин вчинення ним розбійного нападу, зґвалтування та вбивства потерпілої  ОСОБА_4, доводяться також наступними доказами, здобутими як у ході досудового слідства, так і в судовому засіданні.
		          Показами допитаних в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_21 підтверджується та обставина, що потерпіла ОСОБА_4 загинула саме у час та у місці зазначених у обвинуваченні та показах підсудного ОСОБА_2, даних ним у ході досудового слідства. Так, з показань потерпілого ОСОБА_20 убачається, що востаннє  свою сестру, ОСОБА_4, він бачив 2 червня 2011 року в місті Томашовка Республіки Білорусія. 4 червня 2011 року йому зателефонувала матір, яка повідомила, що 3 червня ОСОБА_4  на автомобілі «Форд Сієра»поїхала в Республіку Польща і зникла, -її телефон не відповідає. В зв'язку з цим, він разом з дружиною поїхав на митний пост «Ягодин»її шукати. На митному посту їм повідомили, що 3 червня ОСОБА_4 кордону не перетинала. В подальшому він звернувся до міліції, а 24 червня 2011 року, близько 14 години, від працівників міліції йому стало відомо, що автомобіль «Форд Сієрра», держномер НОМЕР_1, яким пересувалася його сестра, був виявлений у лісовому масиві між населеними пунктами Крать -Ставки Турійського району з трупом жінки з гнилісними змінами в салоні. Крім цього показав, що поведінка підсудного під час відтворення обстановки і обставин події 12.10.2011 року, у ході якої підсудний з впевненістю розповідав і показував про обставини скоєння вбивства, детально відтворюючи обставини вчинення злочинів, переконали його у винуватості підсудного ОСОБА_2 у вбивстві  ОСОБА_4          
		            З показань допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_23 убачається, що востаннє вона бачила дочку 3 червня 2011 року. Та в обідню пору, виїхала автомобілем «Форд Сієрра»в Республіку Польща. Дочка була одягнена в майку блакитного кольору і  бриджі. Виїжджаючи з  дому донька завжди телефонувала своїм дітям, однак того дня так і не зателефонувала. Більше живою вона доньки не бачила. 
		             З показань допитаного в судовому засіданні 21 березня 2012 року   свідка ОСОБА_24 убачається, що  02 червня 2011 року він разом з колишньою дружиною -Костюк О.С. їздили в місто Томашовка Республіки Білорусія, щоб придбати цигарки. Кордону він не перетинав, так як забув закордонний паспорт. Під час цієї поїздки з автомобілем були проблеми технічного характеру і жінка попросила його полагодити транспортний засіб, так як наступного дня вона збиралася їхати в Польщу. 3 червня 2011 року, близько 07 години, він прокинувся і до обідньої пори ремонтував автомобіль в гаражі. Близько 14 години ОСОБА_4 виїхала з дому. На дорогу він дав їй 200 гривень. ОСОБА_4 була одягнута  в майку блакитного кольору, бюстгальтер чорного кольору, бриджі, взута -у босоніжки. При собі, окрім грошей, вона мала  мобільні телефони «Нокіа» і «Самсунг»з СІМ-картками операторів мобільного зв'язку «Лайф»та «Київстар». При ній також була СІМ-картка польського оператора мобільно зв'язку. Після від'їзду ОСОБА_4, разом з дітьми він пішов на річку купатися. Приблизно через дві години вони повернулися додому. Коли він почав телефонувати жінці, то на жодний номер додзвонитися не міг через відсутність зв'язку. Наступного дня він забив на сполох оскільки зв'язатися з ОСОБА_4 по телефону так і не зміг. 5 червня 2011 року він звернувся у міліцію з приводу її безвісного зникнення. Шукали ОСОБА_4 цілою родиною, дізналися, що вона кордону України не перетинала, а  24 червня 2011 року від працівників міліції йому стало відомо, що автомобіль, яким пересувалася колишня дружина, був виявлений у лісовому масиві між населеними пунктами Крать -Ставки Турійського району з  трупом жінки в салоні. Він був запрошений для впізнання трупа і впізнав колишню дружину за  предметом одягу -бюстгальтером, що належав ОСОБА_4 Обставини загибелі колишньої дружини йому не відомі. Також ствердив ту обставину, що в салоні автомобіля постійно знаходилось два ножі, один з яких сапожний з синьою ручкою, а інший  знержавіючої сталі з чорною круглою ручкою.
		           Допитана в судовому засіданні 21 березня 2012 року свідок  ОСОБА_26 показала, що востаннє бачила потерпілу ОСОБА_4 03 червня 2012 року близько 13.30 години, коли та забирала денну виручку. До ринку потерпіла приїхала на власному автомобілі  «Форд Сієрра», з автомобіля не виходила, оскільки мала намір кудись їхати. Більше ОСОБА_4 їй не телефонувала, а 5 червня 2011 року вона телефонувала до ОСОБА_4, однак, зв'язку з нею не було. Наступного дня їй стало відомо, що ОСОБА_4 зникла, а 25 червня -вона дізналася про вбивство.
		            З показань свідка ОСОБА_27, допитаного в судовому засіданні 21 березня 2012 року  також убачається, що 03 червня 2011 року, близько 12.00 год. йому зателефонувала ОСОБА_4 і  повідомила, що цього дня  їде в Республіку Польща. Оскільки на той час він перебував у м. Ковелі у справах, то домовився з ОСОБА_4 того ж дня зустрітися  на митниці  або в Польщі. З м. Ковеля він поїхав в с. Згорани і кілька разів телефонував ОСОБА_4  дорогою, однак її телефон був відключений. Увечері того ж дня він   перетнув українсько-польський кордон, однак ОСОБА_4 на митниці не зустрів, а її мобільні телефони були відключені. Упевнений, що з 15-16 години 03 червня 2011 року зв'язок з  ОСОБА_4 був відсутній.
		             Згідно рапорту інспектора сектору інформаційних технологій Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області капітана міліції Палійчука І.А. від 22.06.2011 року,   при перевірці по відомчій автоматизованій підсистемі «Аркан»на предмет перетину Державного кордону України автомобілем «Форд Сієрра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_9, встановлено, що вказаний автомобіль в період часу з 3 червня по 17 червня 2011 року, кордон не перетинав (т. 3 а.с.69).
		            Згідно роздруківок вхідних та вихідних дзвінків абонента ПрАТ «Київстар»номер НОМЕР_10, яким користувалася ОСОБА_4 03.06.2011 року, останнє з'єднання абонента НОМЕР_10 відбулося 03.06.2011 року о 13 годині 58 хвилин з абонентом НОМЕР_11 (номер належить ОСОБА_27.), при цьому абонентів обслуговують різні базові станції. Починаючи з 15 години 07 хвилин 03.06.2011 року на номер ОСОБА_4 здійснювалися вхідні дзвінки нульової тарифікації (при цьому з вказаного часу вона постійно знаходилася в зоні дії базової станції, що обслуговує територію поблизу села Ставки Турійського району). Перший такий дзвінок зробив абонент НОМЕР_12 (номер належить ОСОБА_29.) (т.5 а.с.33-34);
		             З протоколу  огляду місця події від 24.06.2011 року убачається, що в лісовому масиві між населеними пунктами Крать -Ставки Турійського району, поблизу повороту на село Овлочин Турійського району, був виявлений легковий автомобіль «Форд Сієрра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в салоні якого, на розкладеному передньому пасажирському сидінні, знаходився труп жінки (з різко вираженими гнилісними змінами), що перебував у лежачому положенні, на животі, і був підвішений відрізком ременя безпеки за шию до підголівника сидіння водія. Під час огляду в салоні транспортного засобу була зафіксована обстановка, яка вказувала на насильницьку смерть; серед інших предметів, зафіксована наявність упаковок цигарок; виявлені та вилучені: предмети одягу та взуття потерпілої, документи на ім'я ОСОБА_4, документи на транспортний засіб, тощо (т. 3 а.с.10-26);                   
		            Згідно протоколу пред'явлення трупа для впізнання від 25.06.2011 року                потерпілий ОСОБА_20 у пред'явленому йому для впізнання трупі за загальними ознаками (довжиною тіла, статурою, довжиною стопи, по формі лівого бедра, по формі і довжині нігтів) впізнав свою сестру ОСОБА_4 (т. 3 а.с.87-89); згідно протоколу пред'явлення трупа для впізнання від 25.06.2011 року свідок ОСОБА_24 у пред'явленому йому для впізнання трупі за загальними ознаками (довжиною тіла, статурою, довжиною стопи, по формі лівого бедра та лівої руки) та предметом одягу -бюстгальтером, впізнав свою колишню дружину ОСОБА_4 (т.3 а.с.90-92);
		            Висновком судово-медичної експертизи №125/П від 06.10.2011 року доводиться та обставина, що смерть ОСОБА_4 наступила від механічної асфіксії, внаслідок здавлення органів шиї (т. 3 а.с.105-107);
		            Висновком додаткової судово-медичної експертизи №125/П від 26.10.2011 року доводиться та обставина, що враховуючи дані допиту підозрюваного ОСОБА_2 та відтворення обстановки і обставин події, можна допустити, що смерть ОСОБА_4 наступила як внаслідок здавлення органів шиї рукою, так і не виключається можливість здавлення органів шиї ременем безпеки (т.3 а.с.183);
		             Обставини смерті потерпілої ОСОБА_4, а також той факт, що  у салоні автомобіля «Форд Сієрра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у ході огляду місця події від 24.06.2011 року  було виявлено труп саме потерпілої ОСОБА_4 доводяться   протоколом додаткового огляду місця події від 25.06.2011 року у ході якого в приміщенні патологоанатомічного відділення Нововолинської міської лікарні був додатково оглянутий труп ОСОБА_4, під час якого були вилучені нижня щелепа трупа, петля, виготовлена з ременя безпеки автомобіля, бюстгальтер чорного кольору (т. 3 а.с.93-95); протоколом виїмки від 25.06.2011 року, згідно якого в Володимир-Волинській стоматологічній поліклініці була вилучена медична картка амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_14 (ОСОБА_4.) (т. 3 а.с.97); висновком медико-криміналістичної експертизи №46-МК від 07.12.2011 року, згідно якого індивідуальні властивості зубно-щелепного апарату (нижньої щелепи трупа ОСОБА_4.) повністю співпадають з даними, відображеними в медичній картці на ім'я ОСОБА_14 (ОСОБА_4.). Будь-яких пошкоджень нижньої щелепи не виявлено. Не виключається можливість, що потерпіла ОСОБА_4 могла бути задушена при обстановці, в якій був виявлений її труп в салоні автомобіля (т. 3 а.с.111-114).
		          Те, що потерпіла ОСОБА_4 загинула саме при обставинах, зазначених у обвинуваченні та показаннях підсудного ОСОБА_2, даних ним у ході досудового слідства доводиться  також протоколами огляду автомобіля «Форд Сієрра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що був вилучений 24.06.2011 року під час проведення огляду місця події в урочищі «Біля ОСОБА_5»Турійського району (т. 4 а.с.256) та протоколом огляду предметів одягу і взуття ОСОБА_4, інших предметів, що були вилучені з салону та поблизу автомобіля «Форд Сієрра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під час проведення огляду місця події 24.06.2011 року; бюстгальтера і зрізу петлі, що знаходилася на трупі              ОСОБА_4, що були вилучені 25.06.2011 року під час проведення додаткового огляду місця події (трупа) в приміщенні патологоанатомічного відділення Нововолинської міської лікарні (т. 4 а.с.185-190).
		            Показання підсудного ОСОБА_2, дані у ході досудового слідства щодо обставин вчинення ним розбійного нападу, зґвалтування та вбивства потерпілої ОСОБА_4 з метою приховати інші злочини підтверджуються також показаннями свідків ОСОБА_30,  ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та потерпілої ОСОБА_8.
		            Зокрема, допитана в судовому засіданні 23 березня 2012 року свідок ОСОБА_30 підтвердила ту обставину, що  24 червня 2011 року, близько 12 години, вона, разом з неповнолітньою сестрою ОСОБА_19 їдучи велосипедами  на хутір покійного діда ОСОБА_5, звернули з  автодороги сполученням Володимир-Волинський -Любомль  поблизу повороту на село Овлочин,  на лісову дорогу та в лісовому масиві побачили легковий автомобіль, до якого не наближалися. Зазначеного автомобіля спостерігали і на зворотному шляху про що розповіли батькам. Того ж дня, перечитавши на дошці оголошень у центрі села інформацію про розшук зниклого автомобіля і жінки з міста Володимир-Волинський, пересвідчилась що легковий автомобіль, якого розшукують схожий на той, що знаходився у лісі. Її батьки повідомили про це  сільського голову. Пізніше вона показала сільському голові і працівникам міліції місце знаходження розшукуваного автомобіля.  
		           Допитаний в судовому засіданні 21  березня 2012 року свідок ОСОБА_31 показав, що він являється головою Овлочинської сільської ради і у двадцятих числах червня 2011 року його, як сільського голову повідомили про те, що по дорозі до хутора покійного  ОСОБА_5 дівчата виявили автомобіль, схожий на той, що розшукується  разом із зниклою жінкою. Вирішив виїхати на місце, де було виявлено автомобіль і зателефонував дільничному інспектору. На старій дорозі, у лісопосадці  дійсно було виявлено автомобіль із трупом  в салоні автомобіля. Близько до автомобіля не підходив, однак через привідчинене  вікно зі сторони пасажирського місця бачив труп з явними ознаками гнилісних змін, на якому не було одежі.  Автомобіль знаходився у такому положенні, начебто водій хотів об'їхати яму, однак переднім колесом потрапив в неї і залишився під кутом 30-40  градусів. Лише за допомогою трактора вдалось витягнути автомобіль. Автомобіль не був забруднений, однак вкритий шаром пилу. Показав, також, що в суху погоду яма, у яку потрапив автомобіль правим переднім колесом, є сухою, однак після дощу в ній збирається вода.
		              Показання підсудного ОСОБА_2 дані в судовому засіданні, як і показання свідків ОСОБА_19, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 щодо його непричетності до вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_4, а також його непричетності до зґвалтування та вбивства потерпілої,  спростовуються наступними доказами здобутими як під час досудового слідства, так і у ході судового слідства.
		              Так, заперечуючи свою причетність до вчинення зазначених злочинів підсудний посилається на ту обставину, що з кінця  травня 2011 року по 11 серпня 2011 року працював у підприємця ОСОБА_37 в смт. Любомль Волинської області, а відтак, з понеділка по п'ятницю, упродовж всього дня, до 17 години, знаходився на роботі в смт. Любомль. Зазначену обставину ствердили, будучи допитаними в судовому засіданні і свідки ОСОБА_19, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36, з показань яких убачається, що у вказаний підсудним період, останній з понеділка по п'ятницю включно працював в м. Любомль і одразу після роботи, о 18-19 годині  повертався в с. Згорани додому. 
		             Разом з тим доказами, здобутими як у ході досудового слідства так і в судовому засіданні  доводиться та обставина, що в червні-серпні 2011 року підсудного постійно бачили поблизу автодороги сполученням Володимир-Волинський -Любомль, в районі сіл Крать, Гайки, що повністю спростовує як показання свідків ОСОБА_19, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36, так і показання підсудного, дані ним в судовому засіданні. 
		            Так, з показань допитаної в судовому засіданні 21 березня 2012 року потерпілої ОСОБА_8  убачається, що в липні  2011 року, близько 17 години   вона маршрутним таксі приїхала з міста Володимир-Волинський і вийшла на зупинці «село Гайки». На перехресті автодороги, сполученням Володимир-Волинський -Любомль, і другорядної дороги, що веде до села Гайки, стояв невідомий їй чоловік. Пройшовши близько 300 метрів, вона помітила, що незнайомець йде за нею. Маючи при собі значну суму коштів,  вона  спочатку пришвидшила ходу, а потім, помітивши що чоловік рухається слідом за нею  - побігла.  Незнайомець також почав бігти за нею. В цей час вона помітила, що з села Гайки на велосипеді їде її знайомий ОСОБА_38. Вона розповіла останньому, що її переслідують і попросила провести до села. Коли вона озирнулася, то на дорозі незнайомця вже не було. Про дані події вона розповіла сільському голові і односельцям. Від односельчан їй стало відомо, що незнайомця, схожого на чоловіка, який її переслідував, неодноразово бачили на перехресті автодороги, сполученням Володимир-Волинський -Любомль. Знає що особу даного чоловіка встановив сільський голова.
		            Показання потерпілої ОСОБА_8 підтвердив в судовому засіданні 21 березня 2012 року  свідок  ОСОБА_32 з показань якого убачається, що    він являється сільським головою у селі Гайки Турійського району. Влітку 2011 року до нього неодноразово звертались жителі с. Гайки з повідомленнями про незнайомого чоловіка, описуючи прикмети чоловіка -зріст, смагляву шкіру, який постійно з'являється в районі зупинки громадського транспорту с. Гайки, що на автодорозі  сполученням Володимир-Волинський -Любомль, та поблизу села. Ходила розмова, що він переслідує жінок і місцеві жителі називали його між собою «маніяком». Тривалий час жінки села не ходили поодинці і виходили за село лише у супроводі чоловіків.  В один з вечорів, близько 21.30 годин він підвозив свого знайомого з с. Гайки до с. Крать, яке знаходиться на відстані близько 4-4,5 м. від с. Гайки.  На дорозі, що йде від с. Гайки до автодороги Любомль -Володимир-Волинський зустрів підсудного і з огляду на чутки про маніяка, зупинився розпитати підсудного про причини його перебування  у такий час поблизу села. У відповідь підсудний пояснив, що  повертається від товариша, з яким проходив службу і який живе в селі  Гайки, додому -у місто Володимир-Волинський. По дорозі до с. Крать він зателефонував знайомим в с. Гайки, щоб перевірити отриману від підсудного інформацію і дізнався, що той його обманув. Повертаючись з с. Крать він знову зустрів підсудного який вже рухався у напрямку с. Крать і говорив по мобільному телефону. Оскільки підстав для затримання підсудного не було він більше не зупинявся, однак одразу повідомив дільничного інспектора Беднаровського Б.І. про підозрілого чоловіка, якого постійно зустрічають поблизу села.   Наступного дня дільничний інспектор поїхав у сторону с. Крать і по дорозі також зустрів підсудного та перевіривши документи відпустив його.  
		            Допитаний в судовому засіданні 21 березня 2012 року свідок  ОСОБА_33 показав, що він працює дільничним інспектором Турійського РВ УМВС України у Волинській області. В   серпні 2011 року до нього звернувся сільський голова ОСОБА_32, який повідомив, що на перехресті автодороги Володимир-Волинський -Любомль і дороги, що веде до села Гайки, часто з'являється невідомий чоловік, переслідує мешканців цього села та підозріло поводиться. Наприкінці робочого дня, повертаючись додому власним автомобілем автодорогою Володимир-Волинський -Любомль,  не доїжджаючи до села Крать Турійського району, він помітив на узбіччі незнайомого чоловіка, який йшов йому на зустріч -в напрямку міста Любомль. Цей чоловік був схожий за описом на особу, про яку розповідав ОСОБА_39 Зупинивши автомобіль, він підійшовши до незнайомця, поросив назватися і пред'явити документи. Останній надав йому паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_2. Після цього він зателефонував в чергову частину Турійського РВ УМВС України і з'ясував, що ОСОБА_2, проживає в селі Згорани Любомльського, та перебуває на обліку, як умовно засуджена особа. На його запитання, що він робить в Турійському районі, ОСОБА_2 відповів, що пішки йде додому з міста Володимир-Волинський і не має грошей на автобус. Він дав йому 15 гривень на дорогу та попросив більше не з'являтися біля села Гайки.
		          Крім цього, будучи допитаними  в судовому засіданні 10 квітня 2012 року свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_40 не підтвердили показання підсудного ОСОБА_2 щодо перебування останнього на роботі в підприємця ОСОБА_10 упродовж часу з 08 години по 17 годину 03 червня 2011 року.
		         Згідно рапорту оперуповноваженого УКР  УМВС України у Волинській області Кистенюка Р.П. від 03.12.2011 року в ході проведення оперативно-розхшукових заходів по кримінальній справі №27-063-11, порушеної по факту вбивства громадянки ОСОБА_4 встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 03.06.1987 року, в період з травня по липень 2011 року мобільним телефоном не володів, при цьому отримано інформацію, що останній користувався сім картами НОМЕР_13 та НОМЕР_2 та регулярно відвідував букмекерські контори «Фаворит». Згідно даних БК «Фаворит» в період з 02 по 05 червня 2011 року ОСОБА_2  робив ставки в м. Любомлі, 27.06.2011 року -в м. Ковелі, 28.06.2011 року та 03.07.2011 року у м. Львові.
		          Отже, оцінюючи показання свідків ОСОБА_19, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36, суд вважає зазначені покази надуманими і такими, що  не відповідають фактичним обставинам справи та дані з єдиною метою -допомогти підсудному уникнути відповідальності за вчинені  суспільно-небезпечні діяння.
		         Винуватість підсудного у вчиненні  розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_4, а також у зґвалтуванні та вбивстві потерпілої з метою приховати інші злочини доводиться протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю підозрюваного ОСОБА_2 від 12.10.2011 року (з фототаблицями та із застосуванням відеозйомки), в ході якого підсудний  між населеними пунктами Крать -Ставки Турійського району, поблизу повороту на село Овлочин, показав на місце, де в обідню пору 03.06.2011 року побачив на узбіччі автомобільної дороги, сполученням Володимир-Волинський -Любомль, раніше незнайому ОСОБА_4, яка знаходилася поблизу свого транспортного засобу; деталізував показання в частині нападу на ОСОБА_4 з метою заволодіння її майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров'я, і продемонстрував, які насильницькі дії по відношенню до потерпілої ним були вчинені; відтворив маршрут з'їзду автомобіля, під керуванням ОСОБА_4, під примусом і за його вказівкою, з автомобільної дороги на ґрунтову дорогу в урочище «Біля ОСОБА_5»; вказав на місце, де ним було вчинене заволодіння майном (грішми та золотим ланцюжком); з використанням манекену людини в салоні транспортного засобу деталізував власні показання в частині примушування ОСОБА_4 до вступу з ним у статеві зносини, що супроводжувалися погрозою вбивством з демонстрацією ножа, та вказав спосіб вчинення насильницького статевого акту з потерпілою; з використанням манекену людини продемонстрував механізм заподіяння смерті ОСОБА_4 шляхом удушення, що супроводжувалося виготовленням і використанням петлі, утвореної зі зрізаного ременя безпеки, вільний кінець якого ним був прив'язаний до підголівника переднього сидіння водія, та, одночасно супроводжувалося здушуванням шиї зігнутою у лікті рукою; назвав мотиви своїх дій; показав місце, куди ним був відігнаний автомобіль після вчинення вбивства ОСОБА_4; вказав, які дії вчинялися ним з метою приховання слідів злочину (том 4 а.с.141-144, 146-155).
		             Будучи допитаним у ході досудового слідства 12.10.2011 року  свідок  ОСОБА_24 підтвердив покази підсудного ОСОБА_2, дані підсудним у ході досудового слідства, в частині обставин, які до цього не були відомі органу досудового слідства, а  саме  про те, що дійсно в багажному відділенні автомобіля «Форд Сієрра», державний номер НОМЕР_1, знаходився ніж з ручкою чорного кольору, який він і ОСОБА_4 використовували в господарських цілях. Крім того, з салону автомобіля до багажного відділення був вільний доступ, так як перегородка між салоном і цим відділенням була ним особисто знята раніше (т. 4 а.с.137-140),                                                   
		            Показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_42  та ОСОБА_43 спростовуються показання підсудного ОСОБА_2, щодо застосування до нього з боку працівників правоохоронних органів фізичного та психологічного тиску з метою примусити підсудного оговорити себе, зізнавшись у вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_4, а також її зґвалтуванні та вбивстві. Зокрема, будучи допитаними  в судовому засіданні 28 березня 2012 року свідки ОСОБА_42 та ОСОБА_43  показали, що 12 жовтня 2011 року в якості понятих вони були запрошені працівниками міліції до участі у відтворенні обстановки і обставин події з раніше незнайомим їм гр. ОСОБА_2. Свідки, як поняті, супроводжували підсудного у ході відтворення обстановки і обставин події приміщення відділу міліції до місця вчинення злочину та в с. Згорани, а також  і у зворотному напрямку до м. Володимира-Волинського. У ході відтворення обстановки і обставин події підсудний детально, буз будь-якого тиску з боку правоохоронних органів розповідав  та відтворював обставини вчинення ним злочинів.    
		             Допитані в судовому засіданні 23 березня 2012 року свідки   ОСОБА_44, ОСОБА_17 та ОСОБА_45 також спростували показання підсудного  ОСОБА_2, щодо застосування до нього з боку працівників правоохоронних органів фізичного та психологічного тиску. Зокрема з показань зазначених свідків убачається, що  допит ОСОБА_2 проводився за участю захисника ОСОБА_46, із застосуванням відеозйомки, оскільки, з інформації, повідомленої ОСОБА_2, вбачалося, що вбивство ОСОБА_4 ним вчинялося при кваліфікуючих обставинах. Під час допиту підозрюваного ОСОБА_2 в деталях розповідав про обставини заподіяння смерті ОСОБА_4, про які міг знати лише вбивця. Свої показання підозрюваний ОСОБА_2 підтвердив   під час додаткового допиту та деталізував у ході відтворення обстановки і обставин події.   Зокрема, показав місце, де був вчинений розбійний напад на ОСОБА_4, місце у лісовому масиві, куди він з потерпілою з'їхав автомобілем, зґвалтував і з метою приховати вчинені злочини, вбив потерпілу. Також ОСОБА_2 особисто показав місце, де він залишив автомобіль з трупом потерпілої. Вказав на   механізм заподіяння смерті ОСОБА_4, який на той час не був відомим органам досудового слідства. До проведення допитів підозрюваного та проведення з його участю відтворення обстановки і обставин події, було відомо, що потерпіла особисто в травні 2011 року здала золотого браслета в ломбард і не викупила. Дана інформація була підтверджена документально ще в липні 2011 року. У ході досудового слідства не загострювали увагу підсудного на цьому факті, оскільки була підозра, що підсудний може «плутати» факт заволодіння браслетом   ОСОБА_4 з іншим епізодом своєї злочинної діяльності, який може потребувати додаткової перевірки.  
		          
		          Показання підсудного ОСОБА_2, щодо застосування до нього з боку працівників правоохоронних органів фізичного та психологічного тиску з метою примусити підсудного оговорити себе, зізнавшись у вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_4, а також у її зґвалтуванні та вбивстві спростовуються показаннями свідка ОСОБА_47, даних ним у судовому засіданні 23 березня 2012 року з яких убачається, що він працює заступником начальника Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи по експертній роботі. По роду своєї професійної діяльності приймає участь у проведенні експертиз та досліджень з приводу механізму отримання тілесних ушкоджень, причин смерті, статевих станів, тощо. Ознайомившись з наданими йому матеріалами кримінальної справи про умисне вбивство ОСОБА_4 та переглянувши відеозаписи до протоколів слідчих дій, проведених з участю підозрюваного ОСОБА_2, може з впевненістю зробити висновок, про правдивість показань підсудного ОСОБА_2, даних ним у ході досудового слідства щодо обставин вбивства ОСОБА_4  та заперечив наявність тиску на підсудного  чи примусу до дачі визнавальних показів. Зокрема вказує на ту обставину, що у ході відтворення обстановки і обставин події підсудний ОСОБА_2 не лише детально вказав на обставини його нападу на потерпілу ОСОБА_4, її зґвалтування та вбивства, а й відтворив клінічну картину смерті потерпілої, яка є характерною саме для обставин заподіяння смерті потерпілій, на які вказав ОСОБА_2, що свідчить про його безпосередню участь у вбивстві ОСОБА_4   Крім цього, виходячи з показань ОСОБА_2, які зафіксовані у наданих йому для ознайомлення протоколах слідчих дій та переглянутих відеоматеріалах,  вважає, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок здавлення органів шиї рукою при обставинах, про які підсудний повідомив слідству. Висновки про механізм настання смерті ОСОБА_4, отримані шляхом проведення судово-медичних експертиз, не суперечать його думці.
		           З показань  експерта ОСОБА_48, даних в судовому засіданні 28 березня 2012 року  убачається, що він, як  судово-медичний експерт  12 жовтня 2011 року  був присутнім під час проведення додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_2 та під час відтворення обстановки і обставин події за його участі.  Заперечив застосування у ході зазначених слідчих дій  до ОСОБА_2 з боку працівників правоохоронних органів психічного чи фізичного тиску.  Показав, що підсудний добровільно в деталях відтворив обставини вчинення ним злочину у ході відтворення обстановки і обставин події, продемонстрував механізм заподіяння смерті потерпілій. Як експерт, який у даній  кримінальній справі проводив судово-медичні експертизи, упевнений, що  покази підсудного про обставини вчинення нападу на потерпілу ОСОБА_4, зґвалтування потерпілої та вбивства, відповідають клінічним ознакам загибелі людини при обставинах, зазначених  підсудним у ході досудового слідства.  Смерть ОСОБА_4 могла бути заподіяна при обставинах, про які вказував ОСОБА_2 у ході досудового слідства. 
		            Крім цього, з метою перевірки показань підсудного щодо застосування до нього психічного та фізичного тиску з боку правоохоронних органів з метою  примусити підсудного визнати винуватість у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_4, а також у зґвалтуванні та вбивстві ОСОБА_4. прокуратурою Волинської області проведено перевірку і 10.11.2011 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутності події злочину, щодо застосування працівниками УМВС України у Волинській області відносно ОСОБА_2 заборонених методів фізичного та психологічного впливу, з метою отримання неправдивих зізнань у скоєнні злочинів, до яких він не причетний (т.5 а.с. 15-17).
		            Таким чином заяви підсудного ОСОБА_2 про вчинення на нього тиску з боку працівників міліції розцінюються судом  як  спроба підсудного уникнути відповідальності за скоєні злочини.
		            Про правдивість показань підсудного ОСОБА_2 щодо обставин вчинення ним злочинів стосовно потерпілої ОСОБА_4 та про наявність його вини у вчиненні розбійного нападу, зґвалтуванні та вбивстві ОСОБА_4  з метою  приховати інші злочини свідчить факт зазначення підсудним у ході відтворення обстановки  і обставин події обставин, які не були до цього відомі органам досудового слідства і які знайшли ствердження у ході досудового слідства. Зокрема, згідно протоколу огляду місця події від 14.10.2011 року (з фототаблицями), в лісовому масиві між селами Крать -Ставки Турійського району, неподалік від місця виявлення 24.06.2011 року автомобіля «Форд Сієрра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у якому знаходився труп ОСОБА_4, на ділянці місцевості, вказаній ОСОБА_2 під час відтворення обстановки і обставин події 12.10.2011 року, була виявлена та вилучена акумуляторна батарея (зі слідами корозії) до мобільного телефону, з маркуванням на корпусі CT Nokia»(т.4 а.с.166-170); згідно протоколів з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукової діяльності,   у вході проведених оперативно-розшукових заходів встановлено, що 03.06.2011 року ОСОБА_4 користувалася мобільними телефонами 5310»(ІМЕІ НОМЕР_14) і «Самсунг GT-C3050»(ІМЕІ НОМЕР_15)(т. 4 а.с.215), а згідно відношення сервісного центру «Робим гуд»,  акумуляторні батареї типу CT Nokia»використовуються в мобільних телефонах 2720 fold», 5310», ia 5530», 6600 fold», 6700 slide», 7230», ia 7210», 7310», X3 (т.5 а.с.123).
		          Будучи  допитаним 10.11.2011 року у ході досудового слідства свідок ОСОБА_24, ствердив, що в автомобілі загиблої зберігалась запасна акумуляторна батарея до мобільного телефону «Нокіа», ідентична тій, що знаходилася в самому апараті (т. 4 а.с.239-240).
		          Згідно протоколу додаткового огляду місця події від 15.11.2011 року   в салоні автомобіля «Форд Сієрра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, була вилучена акумуляторна батарея до мобільного телефону, з маркуванням на корпусі CT Nokia»та зроблені зрізи частин ременя безпеки з лівої та правої сторони, які знаходилися в котушках (т. 4 а.с.248-255). Згідно висновку судової трасологічної експертизи №646 від 30.11.2011 року,   представлені на дослідження частини автомобільного ременя безпеки (вилучені з салону автомобіля «Форд Сієрра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1), пошкоджені, шляхом розрізу з використанням однолезого інструменту, який має гостру робочу частину. Частина ременя безпеки, вилучена 18 липня 2011 року під час додаткового ОМП з місця кріплення до кузова зі сторони водія, частина ременя, що вилучена 25 червня 2011 року в приміщенні патологоанатомічного відділення Нововолинської МКЛ, частина ременя безпеки, вилучена 15 листопада 2011 року під час додаткового ОМП з котушки ременя безпеки сидіння водія, складали раніше одне ціле -автомобільний ремінь безпеки зі сторони сидіння водія. Частина ременя безпеки, вилучена 18 липня 2011 року під час додаткового ОМП з місця кріплення до кузова зі сторони сидіння пасажира, та частина ременя, що знаходилася в салоні автомобіля, частина ременя безпеки, вилучена 15 листопада 2011 року під час додаткового ОМП з котушки ременя безпеки сидіння пасажира, складали раніше одне ціле -автомобільний ремінь безпеки зі сторони сидіння пасажира (т. 4 а.с.260-266).
		           Крім цього старшим слідчим Турійського РВУ МВС України у Волинській області первинно,   25 червня 2011 року, після виявлення 24 червня 2011 року у лісовому масиві в урочищі «Біля ОСОБА_5»поблизу автодороги Піща-Любомль Павлівка  трупа ОСОБА_4, було порушено кримінальну справу по факту вбивства ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України (т. 3 а.с. 4). 11  жовтня 2011 року підсудний ОСОБА_2 зізнався у скоєнні вбивства ОСОБА_4, написавши явку з повинною, що стало приводом для порушення стосовно підсудного ОСОБА_2 кримінальної справи  за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (т.4 а.с.121). І лише після перевірки показань підсудного в частині обставин вбивства ним ОСОБА_4, 13 жовтня 2011 року органами досудового слідства  було порушено кримінальні справи стосовно підсудного  ОСОБА_2 за ознаками  злочинів, передбачених ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 152 КК України (т.4 а.с. 158) та перекваліфіковано дії підсудного з ч.1 ст. 115 КК України на  п.9 ч.2 ст. 115 КК України.
		          Тобто, у свої показаннях, даних у ході досудового слідства підсудний ОСОБА_2 підтвердив  обставини вбивства ОСОБА_4, а також розбійного нападу на потерпілу та її зґвалтування, а також мотиви вбивства потерпілої ОСОБА_4 -  приховати інші злочини.
		           Винуватість підсудного у вчиненні зґвалтування ОСОБА_4 об'єктивно доводиться також і положенням трупа ОСОБА_4 на момент його виявлення  та зовнішнім виглядом  трупа. Так, з протоколу  огляду місця події від 24.06.2011 року убачається, що в лісовому масиві між населеними пунктами Крать -Ставки Турійського району, поблизу повороту на село Овлочин Турійського району, був виявлений легковий автомобіль «Форд Сієрра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в салоні якого, на розкладеному передньому пасажирському сидінні, знаходився труп жінки  з різко вираженими гнилісними змінами, що перебував у лежачому положенні, на животі, і був підвішений відрізком ременя безпеки за шию до підголівника сидіння водія. На трупі  одяг відсутній, окрім бюстгальтера, який розташований знизу під трупом (т. 3 а.с.10-26); 
		           Допитаний в судовому засіданні 28 березня 2012 року свідок ОСОБА_50 показав, що він працює в УКР УМВС України у Волинській області і у 2009 році пройшов навчання у Спеціалізованому центрі професійно-психологічної підготовки кадрів служб безпеки комерційних структур «Альфа-Щит»за напрямком «Поліграфолог», про що отримав відповідне свідоцтво. 15 серпня 2011 року на підставі доручення слідчого СВ Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області майора міліції ОСОБА_44 по кримінальній справі, порушеній за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, по факту умисного вбивства ОСОБА_4,  з використанням поліграфа провів психофізіологічне інтерв'ю з ОСОБА_2, з метою спростування чи підтвердження факту його причетності до скоєння цього злочину. Обстеження здійснювалось на підставі добровільної письмової згоди ОСОБА_2 За результатами проведеного дослідження він прийшов до висновку, що ОСОБА_2 має пряме відношення до вбивства ОСОБА_4 і являється безпосереднім виконавцем цього злочину. У ході психофізіологічного інтерв'ю  будь-якого фізичного чи психічного тиску до ОСОБА_2 не здійснювалось. Дослідження проводилось на фоні того емоційного стану, який був притаманний підсудному у звичайній обстановці. Будь яких зауважень від підсудного, щодо процедури проведення психофізіологічного інтерв'ю не надходило. Крім цього показав, що психофізіологічне обстеження підсудного експертом ОСОБА_51 здійснювалось також на підставі добровільної письмової згоди ОСОБА_2  і будь якого психологічного чи фізичного тиску на підсудного у ході психофізіологічного обстеження на підсудного не здійснювалось.
		              Показання свідка підтверджуються довідкою про результати використання апаратного комплексу вимірювання рівня психологічного стресу людини (поліграфа) в ході здійснення слідчо-оперативних заходів, від 30.09.2011 року, згідно якої отримані результати дослідження дозволяють з високою ймовірністю стверджувати, що ОСОБА_2 має пряме відношення до вбивства ОСОБА_4, зокрема -являється безпосереднім виконавцем вбивства.   Підставами для такого висновку є наступні, встановлені у ході психофізіологічного інтерв'ю дані: в момент вбивства ОСОБА_2 знаходився поблизу сіл Крать та Гайки Турійського району. Про вбивство ОСОБА_4 ОСОБА_2 дізнався в день її вбивства, зокрема -в момент вбивства, -знав ще до того як знайшли труп потерпілої. Про вбивство ОСОБА_4 ОСОБА_2 дізнався в процесі вбивства. Свою роль у цій справі ОСОБА_2 усвідомлює як: очевидець та безпосередній виконавець цього злочину, а також винна особа. ОСОБА_2 поінформований про обставини злочину, а саме: - на момент виявлення автомобіля потерпілої у ньому була ввімкнута задня передача КПП; - в день смерті потерпіла була одягнута у шорти та майку, труси потерпілої були чорного кольору. ОСОБА_4 в день вбивства була одягнута у майку голубого кольору;- труп потерпілої на момент виявлення лежав на животі, обличчям вниз, по діагоналі відносно салону автомобіля, голова потерпілої звисала за сидінням водія;- труп потерпілої був повністю оголений;- на панелі приборів автомобіля знаходились сонцезахисні окуляри;- в день смерті ОСОБА_4 ОСОБА_2 сидів в її автомобілі, сварився з потерпілою, душив її та вступав з нею у статеві стосунки;  ОСОБА_2 відоме ім'я та прізвище вбивці та місце його перебування. Окрім цього виявлені позитивні реакції дозволяють зробити наступні припущення: Виявленим поблизу автомобіля полотенцем злочинець після вчинення вбивства стирав з автомобіля відбитки своїх рук. У своєму житті ОСОБА_2 вчинив наступні злочини: незаконне використання електроенергії, незаконна вирубка дерев, торгівля краденим, крадіжку, грабіж, розбійний напад, погроза вбивством, вбивство, по справі про вбивство ОСОБА_4 давав завідомо неправдиві покази, знищував сліди вбивства (т. 4 а.с.5-53);
		         Показання свідка ОСОБА_50 підтверджуються і показаннями  підсудного ОСОБА_2, даними у ході судового слідства з яких зокрема  убачається, що про обставини вчинення злочинів стосовно потерпілої ОСОБА_4 підсудному стало відомо лише після того, як він ознайомився із змістом протоколу явки з повинною. До 15 серпня 2011 року він знав лише про те, що було вбито жінку.  У той же час, психофізіологічне інтерв'ю з використанням поліграфа   з метою спростування чи підтвердження факту   причетності підсудного  до скоєння вбивства ОСОБА_4 було проведене 15 серпня 2011 року   Обстеження здійснювалось на підставі добровільної письмової згоди підсудного  і за результатами проведеного дослідження було зроблено висновок, що ОСОБА_2 має пряме відношення до вбивства ОСОБА_4 і являється безпосереднім виконавцем цього злочину. Тож, з урахуванням показань підсудного щодо його необізнаності на час проведення психофізіологічного інтерв'ю про обставини вчинення злочинів стосовно потерпілої ОСОБА_4, висновок, зроблений на підставі проведеного дослідження, щодо прямого відношення підсудного до вбивства ОСОБА_4., суд вважає об'єктивним.  
		           Обставина, на яку вказує захисник підсудного, а саме наявність однакової реакції в підсудного на запитання, що мали місце під час психофізіологічного інтерв'ю,  щодо кольору одягу потерпілої ОСОБА_4 на час вчинення вбивства, не ставить під сумнів результати психофізіологічного інтерв'ю, адже під час допиту підсудного у ході досудового слідства останній також не міг детально пригадати деталей та кольору одягу потерпілої ОСОБА_4  Більш того, ця обставина свідчить про відсутність будь-якого тиску на підсудного з боку правоохоронних органів у ході досудового слідства. У противному випадку, підсудний у ході його допиту 11 жовтня 2011 року давав би більш детальний опис одягу ОСОБА_4, оскільки ця інформація була добре відома слідству.
		            Вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні  розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_4, а також у зґвалтуванні та вбивстві потерпілої доводиться висновком психолого-психофізіологічної експертизи відносно ОСОБА_2 від 07.11.2011 року, згідно якого на основі загального аналізу реакцій, отриманих в ході проведення психофізіологічного дослідження, спеціаліст поліграфа ОСОБА_51, залучена в якості експерта, зробила наступні висновки: 1. Обстежуваний ОСОБА_2 володіє прихованою інформацією про обставини вбивства ОСОБА_4  2.Аналіз зафіксованих значимих позитивних реакцій дозволяє з високою ймовірністю допустити, що ОСОБА_2 вчинив не менше трьох нападів на жінок.  3. В момент вчинення вбивства ОСОБА_4, ОСОБА_2 знаходився на місці вбивства. 4.          ОСОБА_2 відомі всі деталі і обставини вчиненого вбивства, а саме: місце і час вбивства; колір волосся, одяг потерпілої; обстановка в салоні автомобіля потерпілої; поза, в якій було залишене тіло потерпілої; предмети, викрадені злочинцем і їх характеристики (гаманець, телефони). 5. В процесі проведення обстеження здійснювалось також візуальне спостереження і діагностика зовнішніх вербальних і невербальних проявів поведінки ОСОБА_2 ОСОБА_39 відмічених проявів свідчить про нещиру поведінку ОСОБА_2 при відповідях на питання тестів. Також неодноразово в процесі обстеження відмічались спалахи неконтрольованої агресії з боку ОСОБА_2, що фіксувалось показниками шкали психоемоційного стану (т. 4 а.с.113-119.
		Доказом  вини підсудного ОСОБА_2 у заподіянні смерті потерпілій ОСОБА_4 є також висновок додаткової судової імунологічної експертизи №50 від 13.09.2011 року, згідно якого сліди потожирових виділень, виявлені в змивах з керма автомобіля, на запальничці та на пачці цигарок «Прилуки», які були вилучені від 18.07.2011 року у ході додаткового огляду місця події в салоні автомобіля «Форд Сієрра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.3 а.с.208-209),  можуть походити від ОСОБА_2 Кров ОСОБА_2 (протокол  відібрання зразків для експертного дослідження від 09.09.2011 року (т. 4 а.с.64,64), відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В (т. 4 а.с.68-69) та висновок судової імунологічної експертизи №42 від 10.08.2011 року, згідно якого в змивах з керма автомобіля, на запальничці і на пачці цигарок «Прилуки», виявлені сліди поту, які не можуть походити від ОСОБА_4, кров якої відноситься до системи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В., а можуть походити від осіб з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В  (т. 3 а.с. 215-219). про винуватість підсудного у вчиненні злочинів стосовно потерпілої ОСОБА_4 свідчить і локалізації місць вчинення підсудним злочинів, зокрема стосовно   потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 - це лісові масиві масиви поблизу населених пунктів на шляху автомобільних доріг сполученням Ковель -Любомль -Держкордон, або Володимир-Волинський -Любомль,  хронометраж  подій,  спосіб вчинення  нападів на потерпілих, зокрема спосіб розбійного нападу та згвалтування потерпілої ОСОБА_6, що супроводжувалися нападом ззаду, удушенням жінки зігнутою у лікті рукою, здушуванням органів шиї  до втрати свідомості потерпілою, що відповідає по механізму продемонстрованому підсудним під час відтворення обстановки і обставин події по факту заподіяння смерті ОСОБА_4   Крім цього, у ході розбійних нападів для підсудного було характерним примушувати потерпілих, зокрема потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_3 відключити та викинути мобільні телефони або  вийняти акумуляторну батарею з телефону, яку  в подальшому підсудний  викидав.  У такий же спосіб підсудний позбувся мобільних телефонів потерпілої ОСОБА_4, що доводиться  як показами  даними підсудним у ході досудового слідства, так і іншими  доказами, що містяться у матеріалах кримінальної справи, як то:   інформацією отриманою від операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», ТзОВ «Астеліт», абонентом яких являлася ОСОБА_4, щодо часу відключення телефонних апаратів. Крім цього відключення телефонних апаратів потерпілої ОСОБА_4 відбулося в районі виявлення автомобіля «Форд Сієрра», державний номер НОМЕР_1 з трупом ОСОБА_4, де 14.10.2011 року під час додаткового огляду місця події, на ділянці місцевості, вказаній ОСОБА_2 під час відтворення обстановки і обставин події 12.10.2011 року, була виявлена та вилучена акумуляторна батарея (зі слідами корозії) до мобільного телефону, з маркуванням на корпусі CT Nokia», яка могла використовуватися у телефоні потерпілої.  
		          Окрім показань підсудного ОСОБА_2, даних ним у ході досудового слідства, винуватість останнього у згвалтувані потерпілої ОСОБА_4 доводиться протоколом  огляду місця події від 24.06.2011 року, з якого убачається, що  виявлений у салоні легкового автомобіля «Форд Сієрра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, труп жінки знаходився  на розкладеному передньому пасажирському сидінні, перебував у лежачому положенні і був підвішений відрізком ременя безпеки за шию до підголівника сидіння водія.  Одежі на трупі, окрім бюстгальтера, не було. Мотиви, якими керувався підсудний ОСОБА_2, вчиняючи розбійний напад на ОСОБА_4, її зґвалтування та вбивство підтверджуються висновком амбулаторної, комплексної, судової психолого - психіатричної експертизи №437 від 12.10.2011 року, згідно якого ОСОБА_2 виявляв і виявляє в даний час ознаки патологічної схильності до азартних ігор.  ( т. 1 а.с. 149-150). Крім цього, як убачається з зазначеного вище акту судової психолого-психіатричної експертизи при експериментально-психологічному дослідженні підсудного з'ясовано, що дані системно-структурного аналізу  сексуальної поведінки  підекспертного фіксують у нього деякі порушення соціального (обумовленого дисгармонійним типом виховання, низьким рівнем сексуальної культури) та біологічного (пов'язаного з алкоголем) компонентів такої поведінки. Не виключено, що  формування мотиву сексуального злочину в даному випадку було супутнім,  і обумовлювалось  сексуальною фрустрацією, а також слугувало засобом вирішення  внутріособистного конфлікту. 
		Згідно довідки ПП ОСОБА_53  вартість шкіряного жіночого  гаманця з написом «D&G»станом на 03 червня 2011 року становила 140 грн. (т.5 а.с.121).
		Таким чином невизнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчинення розбою, зґвалтування і умисного вбивства ОСОБА_4 суд розцінює як намагання підсудного уникнути відповідальності за вчинення ним особливо тяжкого злочину.   
		 
		Окрім часткового визнання  підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні нападу з метою незаконного заволодіння майном потерпілої   ОСОБА_6, поєднаного із насильством, небезпечним для її життя та здоров'я та з погрозою застосування такого насильства (розбою), зґвалтування потерпілої ОСОБА_6 та погрози вбивством потерпілої, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.152, ч.1 ст.129 КК України, вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами:
		Будучи допитаною в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_54 показала, що 27 червня 2011 року, близько 18 години 40 хвилин, вона приїхала рейсовим автобусом з міста Ковеля до зупинки «село Миляновичі». Вказана зупинка розміщена на автодорозі, сполученням Київ -Ковель -Держкордон. Від зупинки до села Миляновичі, в якому вона проживає, потрібно йти близько трьох кілометрів ґрунтовою дорогою через поле і ліс. До свого села вона йшла одна і в руках несла поліетиленові пакети з продуктами харчування, розсадою та іншими особистими речами. У неї на плечі була жіноча сумка, в якій знаходилися гаманець з грошима, документи, мобільний телефон та інші дрібні речі. Пройшовши близько 300 м, вона озирнулася і побачила, що позаду на відстані, близько 100 м, за нею йшов незнайомий чоловік, одягнений у темний одяг. Його поява її здивувала, так як з автобуса він не виходив, а інші транспортні засоби не проїжджали. На дорозі її наздогнав  її знайомий ОСОБА_55, який запропонував підвезти її скутером до села  Миляновичі, однак вона відмовилась від цієї пропозиції. Незнайомий мужчина, якого вона помітила раніше, продовжував йти слідом за нею. Коли вона проходила через лісовий масив, незнайомець раптово схопив її зігнутим в лікті передпліччям руки за шию ззаду і двічі сказав: «Спокойно!». Вона спочатку подумала, що це жарт когось з односельчан, але голос був їй не знайомий. Потім ззаду її почали здушувати за шию і тягнути у лісопосадку ліворуч від дороги. Незнайомець казав, щоб вона не опиралася та не кричала, бо задушить її. Обличчя нападника вона роздивитися не могла, оскільки він постійно утримував її за шию ззаду. Чоловік затягнув її в глиб лісу, приблизно на 100 метрів від дороги. Потім він зупинився і наказав, щоб вона зняла з себе золоті сережки і віддала йому. Будучи наляканою, вона виконала наказ. Потім незнайомець наказав їй зняти з рук золоті каблучки і теж віддати йому. Вона виконала і цю вимогу та віддала йому дві каблучки. В подальшому незнайомець наказав їй відкрити та показати вміст сумки. Вона відкрила сумку і той, побачивши гаманець, наказав його відкрити. В її гаманці було дві купюри номіналом по 20 гривень, які вона віддала на вимогу незнайомця. Потім вона витягла з сумки свій мобільний телефон і хотіла віддати нападнику, однак останній наказав вимкнути телефон та викинути його на землю. Вона була дуже налякана і постійно казала, що все зробить, тільки щоб залишитися живою. В подальшому, з метою пересвідчитись у наявності чи відсутності в потерпілої  цінних речей підсудний обшукав кишені її куртки і штанів, однак нічого цінного не знайшов. На її прохання відпустити та не кривдити її, підсудний не реагував, час від часу то посилював, то послаблював захват її шиї, після чого  сказав, що має намір вступити з нею у  статеві зносини та почав сильніше душити за шию ліктем руки. З причини браку повітря вона знепритомніла, а коли прийшла до свідомості, то зрозуміла, що лежить на спині на землі. Вона спробувала відкрити очі, але відчула сильну біль в ділянках голови та шиї. Ліве око вона не змогла відкрити через гематому. За яких обставин у неї утворилися тілесні ушкодження, не знає, оскільки на час нанесення тілесних ушкоджень перебувала у непритомному стані. Перебуваючи у свідомості, вона відчула, що нижня частина її тіла оголена. Потім побачила, що підсудний сидів між її розведеними ногами і вводив свій статевий член їй у піхву. При цьому  вона відчувала сильний біль, який ніби розривав її тіло. Побачивши, що вона прийшла до свідомості, підсудний підвівся і застібнув ширинку штанів. Категорично ствердила, що підсудний її зґвалтував, хоча й  еяколяція не відбулась. Коли він стояв над нею, вона дещо змогла його роздивитися, а також добре  запам'ятала його голос і вимову, яка була нечітка та мала дефекти. Потім незнайомець розвернувся відносно неї таким чином, щоб вона не могла бачити його обличчя і вголос почав «роздумувати», що з нею робити - «вбити чи залишити живою». Реально сприймаючи та боячись висловлених погроз вбивством, вона плакала, просила її відпустити і обіцяла нікому нічого не розповідати. Тоді незнайомець наказав їй лежати на землі 20 хвилин і не вставати, а сам побіг в напрямку дороги. Через деякий час вона встала, одягнулася, позбирала всі свої розкидані речі та вийшовши з лісу, пішла додому, де про все розповіла матері. Близькі пропонували їй звернутися в міліцію, однак вона відмовлялася, боячись, що нападника не знайдуть, а той її вб'є. В медичні заклади з приводу отриманих тілесних ушкоджень вона не зверталася, а лікувалася вдома.  
		 
		             У ході досудового слідства підсудний ОСОБА_2 давав послідовні покази стосовно обставин вчинення ним злочинів відносно потерпілої ОСОБА_6 Так, згідно протоколу явки з повинною від 11.08.2011 року,  підсудний ОСОБА_2 власноручно записав зізнання у тому, що в кінці червня 2011 року, на дорозі в напрямку села Миляновичі Турійського району, він ззаду напав на незнайому жінку, затягнув її в ліс, де погрожуючи удушенням, заволодів золотими сережками, двома золотими каблучками і грошима в сумі 40 гривень. В подальшому, з метою зґвалтувати цю жінку, затягнув її вглиб лісу, де здушуючи за шию ззаду зігнутою в лікті рукою, привів її у непритомний стан і наніс декілька ударів кулаком в обличчя, щоб переконатися, що потерпіла перебуває без свідомості. Потім він оголив нижню частину тіла потерпілої і намагався зґвалтувати її в момент перебування у непритомному стані, але з фізіологічних причин (відсутність ерекції) не зміг вчинити статевого акту. Коли потерпіла несподівано прийшла до свідомості, він висловив у її адресу погрозу вбивством у випадку звернення в міліцію. Жінка пообіцяла, що в міліцію звертатися не буде. Після цього він наказав їй лежати на землі 20 хвилин і втік. На автодорозі попутним автомобілем він доїхав до міста Ковеля, де, близько 21 години, сів у потяг і з пересадкою в місті Володимир-Волинський поїхав у місто Львів. В одному з ломбардів міста Львова він здав сережки і каблучки, за що отримав гроші в сумі трохи більше 1000 гривень. В подальшому за ці гроші придбав собі мобільний телефон С5і», картку пам'яті до телефону, картку поповнення рахунку, а решту -витратив на продукти харчування та на дорогу додому (том 1 а.с.4-5).
		Будучи допитаною в судовому засіданні 21 березня 2012 року свідок   ОСОБА_56 підтвердила показання потерпілої ОСОБА_6 стосовно обставин розбійного нападу, зґвалтування потерпілої ОСОБА_6. а також погроз вбивством, що мали місце 27 червня 2012 року. Зокрема свідок підтвердила, що 27 червня 2011 року її дочка, потерпіла ОСОБА_6, знаходилася на роботі в місті Ковелі і повернулася додому з великим запізненням після 21 години. На обличчі потерпілої вона побачила велику гематому і шия в потерпілої була розпухла. На її запитання що сталося, потерпіла розповіла, що  по дорозі з зупинки громадського транспорту до села  на неї ззаду напав невідомий чоловік, який почав душити її рукою за шию і затягнув у ліс, де забрав у неї гроші та ювелірні вироби. Після цього незнайомець її душив до втрати свідомості, а коли вона прийшла до свідомості, то погрожував вбивством у випадку, якщо та звернеться в міліцію.  Того ж дня, через кілька годин, трохи заспокоївшись, потерпіла підтвердила  її припущення, що  особа, яка вчинила напад на потерпілу, зґвалтував її. На пропозицію звернутися в міліцію, потерпіла відмовилася, пояснивши, що боїться за своє життя. Тривалий час потерпіла не ходила на роботу і лікувалась вдома.  Категорично ствердила, що ОСОБА_6 була зґвалтована.
		Показання потерпілої ствердив в судовому засіданні 23 березня 2012 року свідок ОСОБА_55, який підтвердив зокрема те, що в кінці червня 2011 року, у вечірній час, він їхав на мопеді з міста Ковеля у село Миляновичі Турійського району, де проживає його бабуся. Під час руху, проїхав повз незнайомого чоловіка, що йшов в напрямку села позаду ОСОБА_6, яка несла в руках пакети. Він зупинився і запропонував підвезти ОСОБА_6 в село, але остання відмовилась, сказавши, що боїться їздити мопедом. Він поїхав далі.
		У ході відтворення обстановки і обставин події від 17 серпня 2011 року підсудний ОСОБА_2 підтвердив, як свої показання, так  і показання потерпілої ОСОБА_6  в частині обставин вчинення підсудним розбійного нападу, зґвалтування та погроз вбивством потерпілої ОСОБА_6 Крім цього, у ході відтворення обстановки і обставин події підсудний деталізував власні показання, у тому числі в частині  насильного переміщення потерпілої від дороги у лісовий масив, продемонстрував спосіб утримання потерпілої ззаду за шию зігнутою у лікті рукою під час заволодіння її ювелірними виробами і грошима, з використанням манекену людини продемонстрував спосіб приведення потерпілої у непритомний стан шляхом удушення, як з метою переконатися, що потерпіла знаходиться без свідомості, наносив їй удари кулаком в обличчя і деталізував власні показання в частині спроби зґвалтувати потерпілу, зазначивши, що статевий акт він намагався вчинити природним способом, однак не вчинив його з фізіологічних причин, деталізував власні показання в частині погрози вбивством потерпілій (т.1 а.с.74-76).
		Вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів стосовно потерпілої ОСОБА_6 доводиться також протоколом відтворення обстановки і обставин події за участі ОСОБА_6 від 25.08.2011 року, в ході якого потерпіла деталізувала власні показання про обставини вчинення ввечері 27 червня 2011 року раніше незнайомим гр. ОСОБА_2 нападу на неї з метою заволодіння її майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я, що одночасно супроводжувався погрозою застосування такого насильства (т. 1 а.с.79-84).
		Показання потерпілої ОСОБА_6 щодо обставин вчинення підсудним інкримінованих йому злочинів підтверджуються висновком судово-медичної експертизи №587 від 12.08.2011 року, згідно якого на тілі ОСОБА_6 були виявлені наступні тілесні ушкодження: забиття виличної ділянки зліва біля зовнішнього кута лівого ока у вигляді пухлиноподібного утворення, крововилив в ділянці зовнішнього кута лівого ока по зовнішньому краю райдужної оболонки. Дані тілесні ушкодження утворилися від ударної травмуючої дії тупого предмета (предметів). Будь-які індивідуальні ознаки, що вказують на характерні особливості слідоутворюючої поверхні травмуючого предмета (предметів) в ушкодженнях не відобразились. Не виключена можливість утворення ушкоджень в термін, вказаний потерпілою. За ступенем тяжкості, виявлені ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с.48-49); повідомленням ПТ «Ломбард Скарбниця»№2907 від 09.09.2011 року, згідно якого 27 червня 2011 року о 20 годині 14 хвилин ОСОБА_2, пред'явивши паспорт громадянина України, серії НОМЕР_16, виданий 4 березня 2004 року Любомльським РВ УМВС України у Волинській області, заклав у відділенні ПТ «Ломбард Скарбниця»в місті Ковелі, золоту каблучку, яка в подальшому ним викуплена не була, у зв'язку з чим реалізована на підставі Закону України «Про заставу»(т. 1 а.с.33); довідкою ПТ «Ломбард Ювелір-Сервіс»від 02.11.2011 року, згідно якого вартість одного грама золота 585 проби станом на 27 червня 2011 року становила 450 гривень (том 1 а.с.228).
		Показання підсудного ОСОБА_2, щодо обставин вчинення ним розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_6 доводяться протоколом виїмки від 11.08.2011 року, згідно якого у підсудного  було вилучено мобільний телефон  C5i»з чохлом до нього, що були придбані підсудним  після вчинення нападу на  ОСОБА_6, за кошти, здобуті злочинним шляхом (том 1 а.с.18); протоколом обшуку від 15.08.2011 року, згідно якого за місцем проживання підсудного за адресою: Любомльський район, АДРЕСА_1, працівниками міліції були виявлені та вилучені упаковка мобільного телефону C5i», інструкція по використанню мобільного телефону, упаковка з-під картки пам'яті до мобільного телефону і гарантійний талон (т. 1 а.с.69); протоколом огляду речових доказів -мобільного телефону C5i»(ІМЕІ НОМЕР_17, ІМЕІ НОМЕР_18), чохла до мобільного телефону моделі C5i», коробки до мобільного телефону  C5i», інструкції по використанню мобільного телефону C5i», упаковки з-під картки пам'яті, гарантійного талону до мобільного телефону, згідно якого   телефон моделі C5i»(ІМЕІ НОМЕР_17, ІМЕІ НОМЕР_18) було придбано 03.07.2011 року в магазині «Техніка з Європи»по вулиці Шевченка, 4 в місті Львові, за 549 гривень (т. 1 а.с.174-175).
		        Хоча будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні зґвалтування потерпілої ОСОБА_6 визнав частково, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 152 КК України доводиться як показаннями потерпілої ОСОБА_6, свідка ОСОБА_56, так і письмовими доказами.
		        Так, підсудний ОСОБА_2 як у ході досудового слідства. Так і в судовому за сіданні стверджував, що дійсно 27 червня 2011 року, за обставин зазначених вище, намагався зґвалтувати потерпілу ОСОБА_6 і з цією метою застосовував до потерпілої фізичну силу, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі. Як на доказ   вказаних обставин  посилається на показання потерпілої ОСОБА_6, даних нею у ході досудового слідства, у яких потерпіла вказувала, що підсудний намагався її зґвалтувати. 
		         У той же  час, будучи допитаною в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 наполягала на тому, що підсудний її зґвалтував, а у ході досудового слідства її показання були невірно відображені у протоколі допиту з причини неспроможності потерпілої, у зв'язку з відсутністю сексуального досвіду, точно викласти події, які з нею відбулися. Зокрема упевнена у тому, що підсудний у ході зґвалтування мав з нею статеві зносини, зокрема проникав у піхву, а крім цього вона відчувала дуже сильний біль, який ніби розривав її. У той же час підсудний припинив  статевий акт, коли побачив, що вона прийшла до тями, тобто еяколяція в підсудного не відбулась. Тож у ході досудового слідства вона намагалась пояснити саме ту обставину, що підсудний не закінчив статевого акта, а не те, що він намагався її зґвалтувати, помилково вважаючи на той час, що такі дії підсудного не можна розцінювати як зґвалтування.
		          Показання потерпілої повністю ствердила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_56
		          Показання потерпілої ОСОБА_6 не суперечать також висновку №179 судово медичної експертизи від 05.04.2012 року, згідно якого,  у потерпілої ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, що свідчать про статеві зносини  з застосуванням фізичного насильства на час проведення експертизи не виявлено, адже з часу вчинення злочину і до проведення експертизи спливло понад восьми місяців. У той же час, згідно вказаного висновку судово-медичної експертизи, у потерпілої ОСОБА_6 дівоча пліва лад'євидної форми, без ушкоджень, пропускає вільно палець, розтягнута до 1,0 см., що дозволяє здійснення статевого акту без її порушення. 
		        Крім цього,  показаннями потерпілої ОСОБА_6, підсудного ОСОБА_2, даними, як у ході досудового слідства, так і в судовому засіданні, а також зазначеними вище письмовими доказами, а саме висновком судово-медичної експертизи №587 від 12.08.2011 року, згідно якого на тілі ОСОБА_6 були виявлені наступні тілесні ушкодження: забиття виличної ділянки зліва біля зовнішнього кута лівого ока у вигляді пухлиноподібного утворення, крововилив в ділянці зовнішнього кута лівого ока по зовнішньому краю райдужної оболонки   (т. 1 а.с.48-49),  доводиться винуватість підсудного у вчиненні щодо  потерпілої ОСОБА_6 погрози вбивством, яку потерпіла сприймала реально. Місце вчинення підсудним злочину та обставини вчинення -безлюдне місце, ліс, фізичні дані потерпілої та підсудного, поведінка підсудного, який до того ж вже вчинив розбійний напад на потерпілу та зґвалтування,  безперечно створювали  для потерпілої реальні  підстави  побоюватись висловленої підсудним ОСОБА_2 погрози вбивством. Про це ж свідчить і поведінка потерпілої, яка  ще тривалий час після того, як підсудний залишив місце вчинення злочинів, лежала в чагарнику побоюючись повернення підсудного, а також упродовж місяця не зверталась у правоохоронні органи побоюючись помсти підсудного.  
		 
		           Таким чином суд повно, усестороннє, об'єктивно аналізуючи зібрані у справі докази приходить до висновку, що умисні дії підсудного ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковані вірно.
		Своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна - грабежі, поєднаному з насильством, яке не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_3, вчиненими повторно, ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України.
		 
		        Своїми умисними діями, які виразилися у носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України.
		 
		Своїми умисними діями, що виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу - ОСОБА_4, та з погрозою застосування такого насильства, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.187 КК України. 
		Своїми умисними діями, які виразилися у зґвалтуванні ОСОБА_4, тобто статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.152 КК України.
		Своїми умисними діями, які виразилися в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині -ОСОБА_4, з метою приховати інші злочини, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений п.9 ч.2 ст.115 КК України.
		Своїми умисними діями, які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, а саме майном потерпілої ОСОБА_6   поєднаними із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, вчиненими особою, яка раніше вчинила розбій, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України.
		Своїми умисними діями, які виразилися у зґвалтуванні потерпілої ОСОБА_6, тобто статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування, з використання безпорадного стану потерпілої особи, вчиненими повторно, ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.152 КК України.
		Своїми умисними діями, які виразилися у погрозі вбивством, за наявності  реальних підстав в потерпілої ОСОБА_6   побоюватися здійснення цієї погрози, підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.129 КК України.
		Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчиненими повторно, ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.
		Своїми умисними діями, які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, а саме майном ОСОБА_9, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненими особою, яка раніше вчинила розбій, ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України.
		Своїми умисними діями, які виразилися у погрозі вбивством, за наявності в потерпілої ОСОБА_9 реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози, підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.129 КК України.
		При обранні покарання суд враховує як суспільну небезпеку вчинених підсудним злочинів, а саме вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, так і особу винного у їх сукупності. Зокрема ту обставину, що підсудний вчинив злочини у період іспитового строку, будучи засудженим за вчинення умисного злочину.
		Обставини, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, у відповідності до ст.66 КК України, є  з'явлення із зізнанням. 
		До обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить факт вчинення підсудним злочину щодо особи похилого віку.
		           Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкції ч.2 ст. 115 КК України.  
		Судові витрати підлягають стягненню з  підсудного  у повному обсязі.
		           Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.  
		           Враховуючи вищевикладене та керуючись  ст.323, 324, КПК України, суд,  - 
		 
		                                                                 з а с у д и в :
		 
		            ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п.9 ч.2 ст.115, ч.1 ст.129, ч.1 ст.152, ч.2 ст.152, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.2 ст.187, ч.1 ст.263 КК України призначивши покарання:
		- за п.9 ч.2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк  15 років (п'ятнадцять років);
		- за ч.1 ст. 129 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки (два роки);
		- за ч.1 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років (п'ять років);
		- за ч.2 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років (десять років);  
		- за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки (три роки);
		- за ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років (шість років); 
		- за ч.1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років (сім років);
		- за ч.2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років ( десять років) з конфіскацією майна, що є власністю засудженого;
		- за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки (три роки);
		          На підставі  ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років (п'ятнадцять років) з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.    
		          На підставі ст. 71 КК України  за сукупністю вироків, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Шацького районного суду Волинської області від 24 грудня 2009 року у виді чотирьох років позбавлення волі, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком суду, остаточно засудженому ОСОБА_2  визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років (п'ятнадцять років) з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.    
		           Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити попередню - тримання під вартою.
		           Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2  рахувати з 11 серпня  2011 року. 
		           Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у справі: за проведення судової балістичної експертизи  в сумі 450,24 гривень;  за проведення судової трасологічної експертизи   в сумі 731,40 гривень; за проведення судової дактилоскопічної експертизи  в сумі 1856,88 гривні; за проведення судової молекулярно-генотипоскопічної експертизи в сумі 24364,80 гривні; за проведення амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи  в розмірі 618,96 гривні.  
		Речові докази по справі: -  велосипед марки «Славутич»комбінованого сірого та зеленого кольорів, що зберігається у камері схову речових доказів Турйського РВУ МВС України у Волинській області - повернути потерпілій ОСОБА_8; мобільний телефон марки Нокіа С5і ІМЕІ №1:НОМЕР_17 та ІМЕІ №2 НОМЕР_18, з наявними у ньому флеш карткою пам'яті, СІМ-картками операторів мобільного зв'язку «Діджус»і «Київстар»; чохол із шкірозамінника чорного кольору до мобільного телефону; коробку з під мобільного телефону Нокіа С5і; гарантійний талон до мобільного телефону; інструкцію по використанню мобільного телефону; упаковку з-під флеш-картки пам'яті,  що зберігається у камері схову речових доказів Турйського РВУ МВС України у Волинській області -передати в дохід держави; чотири патрони калібру 7,62 мм., шість гільз від патронів калібру 7,62 мм.. один патрон калібру 9 мм., дві гільзи від патронів калібру 9 мм., що зберігаються у кімнаті зберігання зброї УМВС України у Волинській області -знищити; матерчату рукавичку, що зберігається у камері схову речових доказів Любомльського РВУ МВС України у Волинській області -знищити;   в'язку ключів з п'ятьма ключами,  футляр з окулярами,   документи на ім'я ОСОБА_3 (паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, пенсійне посвідчення, пенсійне посвідчення інваліда ІІІ групи, медичну картку амбулаторного хворого),  жіночій гаманець, записник, гребінець, скляний флакон з-під парфумів, медикаменти, дві пачки вологих серветок - залишити у власності потерпілої ОСОБА_3;  посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4  серії НОМЕР_19 видане РЕГ Нововолинського МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області; дозвіл на перетин кордону в рамках місцевого прикордонного руху серії НОМЕР_20 на ім'я ОСОБА_4; талон попереджень серії НОМЕР_21 на картці із щільного паперового матеріалу на ім'я ОСОБА_4; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу легкового автомобіля «Форд-Сієра», д.н.н НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_57 серії НОМЕР_22; ? аркушу паперу формату А4 з надрукованим дублікатом картки про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4; аркуш паперу формату А4 з надрукованим текстом договору № В8-001073-К про надання ломбардом фінансового кредиту від 26 травня 2011 року;  довіреність серії ВРК 342174 на право керування автомобілем «Форд Сієра»ОСОБА_4 та ОСОБА_24; сертифікат серії 10 ААА №8771245 на проходження наркологічного огляду, виданий на імя ОСОБА_4; сертифікат серії 10 ААА №756062 на проходження психіатричного огляду, виданий на ім'я ОСОБА_4; медичну довідку 10ААА №76400  шодо придатності керування транспортним засобом, видану на ім'я ОСОБА_58; страховий поліс РП на автомобіль «Форд Сієра», виданий на ім'я ОСОБА_57; страховий поліс  групи ТАС на автомобіль «Форд Сієра», виданий на ім'я ОСОБА_57; два посвідчення про тимчасовий в'їзд  до Республіки Білорусія транспортного засобу; товарний чек -залишити у володінні ОСОБА_24; майку, спідницю, жіночі труси, пару босоніжок, рушник, що зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Володимир-Волинського МВ УМВС  передати потерпілому ОСОБА_20; шматок прозорого поліетилену, розірвану поліетиленову упаковку з кондитерського виробу, розірвану упаковку з кондитерського виробу, три серветки сірого кольору, два одноразові пластикові стаканчики, вісім серветок сірого кольору, дві серветки світло-сірого кольору, упаковку від презерватива, серветку сіро-голубого кольору, ватний спонжик, бюстгальтер з тканини чорного кольору, частину ременя безпеки чорного кольору довжиною 64 см., частину ременя безпеки чорного кольору довжиною 46 см., частину ременя безпеки чорного кольору довжиною 31 см., що зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Володимир-Волинського МВ УМВС -знищити;  підголівник від переднього сидіння автомобіля «Форд-Сієра», що зберігається  у кімнаті зберігання речових доказів Володимир-Волинського МВ УМВС  передати ОСОБА_24; дві акумуляторні батареї до мобільного телефону з маркуваннями на корпусі «ВL -4CN NOKIA», покривало та одіяло, 109 пачок цигарок «Фест», 39 пачок цигарок «Фест», 31 пачку цигарок «Кеnt», 10 пачок цигарок «Queen», шкіряний чохол, жіночу сумку вмістом якої є дев'ять гігієнічних жіночих тампонів, три жіночі гігієнічні прокладки, блістер з-під таблеток «Нош-па», упаковку з ватними тампонами,  чотири флакони косметики, дві батарейки «Дюрасель», блістер з під таблеток «Цитрамон», блістер з-під таблеток «вугілля активоване», тюбик з-під «Ацик»-мазі, пробник з парфумами; серветки для протирання окулярів, фотокартку з зображенням особи жіночої статі, прозору полімерну упаковку з ватним тампоном, жовту гігієнічну прокладку в жовтій упаковці, відрізок паперу білого кольору, гребінець з полімерного матеріалу,  балон з речовиною для чищення скла, флакон крему, упакований в картонну коробку, балон з під дезодоранту «Адідас», флакон з біокремом, флакон з парфумами, флакон лаку для нігтів, гребінець з полімерного матеріалу синього та чорного кольорів, флакон з-під антиперсперанту,  упаковку циліндричної форми, флакон лаку для нігтів, полімерний пакет, пудреницю », упаковку серветок «Носовичок», чохол до мобільного телефону, що зберігаються у камері схову речових доказів Турійського РВУ МВС України у Волинській області передати ОСОБА_24; пачку цигарок «Прилуки особливі», дві запальнички, зразки крові та слини ОСОБА_2 і ОСОБА_24, що зберігаються у камері схову речових доказів Турійського РВУ МВС України у Волинській області -знищити;   свідоцтво про народження НОМЕР_24, пластикову  картку з-під сім-карти оператора стільникового зв'язку «Київстар»залишити на зберіганні ОСОБА_19; аркуш паперу зі списком номерів мобільних телефонів зберігати при матеріалах кримінальної справи. 
		Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим   в цей же строк з дня отримання копії даного вироку.
		 
		 
		             Головуюча:                                 Т.М.Луньова
		 
		 
		 
		 Судді:                                         В.О.Лесик
		                                                      С.Л.Панасюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...