Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2008
року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
|
Патрюка М.В.,
|
|
суддів:
|
Берднік І.С., Перепічая
В.С.,
Мазурка В.А., Костенка
А.В., -
|
|
розглянувши в судовому засіданні
справу за позовом ОСОБА_1 до малого приватного підприємства
„Сінтел” про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення неустойки та
відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
апеляційного суду Донецької області від 4 червня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулась у суд із позовом до малого приватного
підприємства „Сінтел” (далі - МПП „Сінтел”) та з урахуванням уточнень просила
розірвати договір купівлі-продажу, стягнути неустойку та відшкодувати моральну
шкоду.
Позивачка зазначала, що 23 січня 2006 року Благодійним Фондом „Хесед Шофар” (далі - БФ “Хесед Шофар”) був
придбаний телевізор Самсунг-21М21 вартістю 1 170 грн. з терміном гарантії 12
місяців з дати продажу, який був переданий їй як невідкладна допомога жертві
нацизму.
8 лютого 2006 року вона здала придбаний телевізор відповідачу та звернулась
до нього з вимогою усунення недоліків придбаного товару - телевізор самовільно
вмикався у режимі очікування.
21 лютого 2006 року відповідач повернув їй телевізор без усунення виявлених
недоліків та стягнув з неї 10 грн. за його доставку.
Посилаючись на те, що на її претензії щодо усунення недоліків придбаного
товару, а в подальшому на вимогу про розірвання договору купівлі-продажу,
відповідач не реагував, позивачка на підставі Закону України „Про захист прав
споживачів” просила розірвати договір купівлі продажу телевізора Самсунг-21М21,
стягнути з відповідача його вартість - 1 170 грн., сплачені нею за доставку телевізора 10 грн.,
та неустойку у розмірі одного відсотка
вартості телевізора за кожний день затримки усунення недоліків у розмірі 4 577
грн. 08 коп.
Крім того, позивачка просила
стягнути з відповідача 15 000 грн. моральної шкоди, заподіяної їй як споживачу
неправомірними діями відповідача.
Рішенням Центрально-Міського
районного суду м. Горлівки від 4 квітня 2007 року з урахуванням виправлення
описки ухвалою цього ж суду від 26 квітня 2007 року позов задоволено.
Розірвано договір купівлі-продажу телевізора Самсунг-21М21, укладений 23
січня 2006 року між БФ „Хесед Шофар” та
МПП Сінтел”. Зобов ?язано ОСОБА_1
повернути МПП „Сінтел” телевізор Самсунг-21М21.
Стягнуто з МПП „Сінтел” на користь ОСОБА_1 вартість телевізора у розмірі 1
170 грн., неустойку у розмірі 4 577 грн. 08 коп., витрати на транспортні
послуги у розмірі 10 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн.
Рішенням
апеляційного суду Донецької області від 4 червня 2007 року скасовано
рішення Центрально-Міського районного
суду м. Горлівки від 4 квітня
2007 року та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_1,
посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального й процесуального
права, просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої
інстанції залишити без змін.
Касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Судом встановлено,
що 10 січня 2006 року ОСОБА_1 як член фонду звернулась до БФ
„Хесед Шофар”
з заявою про допомогу у придбанні кольорового телевізору Самсунг.
18 січня 2006 року ОСОБА_1 внесла в касу фонду 700
грн. (60 % вартості телевізора), а 19
січня 2006 року БФ „Хесед Шофар” перерахував МПП „Сінтел” повну вартість
телевізору у сумі 1 170 грн.
Після цього 23 січня 2006 року телевізор був отриманий працівниками фонду
та переданий ОСОБА_1
Протягом гарантійного терміну
- 8 лютого
2006 року ОСОБА_1
звернулась до відповідача з вимогою усунення недоліків придбаного
товару, вказуючи на те, що телевізор самовільно вмикався у режимі очікування.
Обстеження придбаного телевізору Самсунг 21М21 проводилось у сервісному центрі
приватного підприємця ОСОБА_2 на підставі договору про гарантійне
обслуговування, укладеного між останнім та МПП “Сінтел”.
Внаслідок проведеного обстеження недоліків телевізору Самсунг-21М21 не було
виявлено, про що складено акт.
21 лютого 2006 року відповідач повернув позивачці телевізор без усунення
будь-яких недоліків та стягнув з неї 10 грн. за його доставку.
В подальшому претензії позивачки щодо усунення недоліків придбаного товару,
а з березня 2006 року і вимога про розірвання договору купівлі-продажу,
відповідачем не були задоволені.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні
позовних вимог ОСОБА_1, апеляційний суд виходив з того, що договір
купівлі-продажу телевізора Самсунг-21М21 був укладений 23 січня 2006 року між
БФ „Хесед Шофар” та МПП „Сінтел”, а тому ОСОБА_1, яка не є стороною в цьому
договорі, не вправі ставити питання про його розірвання.
Проте погодитись з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна.
Відповідно до cт. 1 Закону України
“Про захист прав споживачів” (далі - Закону)
споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або
має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не
пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Вимоги споживача у разі придбання товару неналежної якості розглядаються
після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які
встановлено гарантійний строк, - технічного паспорту чи іншого документу, що
його замінює, з позначкою про дату продажу (ч. 11 ст. 8 Закону).
Оскільки телевізор Самсунг-21М21 був придбаний частково за кошти, що
належали особисто позивачці, та частково за кошти, що були їй виділені БФ
“Хесед Шофар” як невідкладна допомога,
для задоволення її особистих потреб, та позивачка надала суду документи,
передбачені ч. 11 ст. 8 Закону, висновок
суду апеляційної інстанції про те, що права позивачки як споживача товару не
підлягають захисту на підставі Закону України “Про захист прав споживачів”, не
відповідає нормам матеріального права, а його рішення від 4 червня 2007
року підлягає скасуванню.
Розглянувши спір, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про
те, що правовідносини, що виникли між
ОСОБА_1 та МПП „Сінтел”, регулюються Законом.
Ураховуючи, що у порушення вимог ч. 14 ст. 8 Закону та п. 13 постанови Кабінету Міністрів України
від 11 квітня 2002 року № 506 “Про затвердження порядку гарантійного ремонту
(обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів”
відповідач не провів експертизу з метою визначення недоліків придбаного для
позивачки телевізору та причин втрати якості товару, а позивачка в судовому
засіданні довела факт існування недоліків придбаного телевізору, суд першої
інстанції дійшов обґрунтованого висновку про
задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу телевізора
Самсунг-21М21, укладеного 23 січня 2006 року між МПП “Сінтел” та БФ „Хесед Шофар”, який придбавав цей телевізор
для ОСОБА_1 та передав товар їй відразу після придбання; правомірно зобов'?язав ОСОБА_1 повернути МПП „Сінтел” телевізор Самсунг-21М21 та стягнув з
МПП „Сінтел” на користь ОСОБА_1 вартості телевізора у розмірі 1 170 грн., неустойку у розмірі 4 577 грн. 08 коп. та
витрати на транспортні послуги у розмірі 10 грн. на підставі ч. ч. 1, 3, 5, 9
ст. 8 Закону.
Рішення суду першої інстанції в цій частині помилково скасоване апеляційним
судом, та підлягає залишенню в силі.
Разом з тим, частково задовольняючи
позовні вимоги про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди, суд не
врахував положень ст. 4 Закону щодо
права споживачів на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння
небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
У справі не
встановлено обставин, з якими закон пов'язує право споживача на відшкодування
моральної шкоди, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з
ухваленням нового рішення про відмову у
задоволенні цих позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 339, 346
ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Донецької
області від 4 червня 2007 року скасувати.
Рішенням Центрально-Міського районного
суду м. Горлівки від 4 квітня 2007 року скасувати в частині стягнення з малого
приватного підприємства “Сінтел” на користь ОСОБА_1 500 грн. моральної шкоди.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з малого приватного
підприємства “Сінтел” 15 000 моральної шкоди відмовити.
У решті рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 4 квітня
2007 року залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В.
Патрюк
Судді : І.С.
Берднік
В.А. Мазурок
В.С.
Перепічай
А.В.
Костенко