Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-211/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.05.2012. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2012.
Дата набрання законної сили: 23.05.2012
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                             № 1-14/2012   
		 
		 
		В  И  Р  О  К
		І  М  Е  Н  Е М    У  К  Р  А  Ї  Н  И
		 
		07.05.2012   Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:
		                              головуючого -судді                      Омельченко І.І.
		                              з участю секретаря                  Логвиненко А.В.
		                              прокурорів                                Титаренка С.О.
		                                                                                ОСОБА_1
		                     захисників - адвокатів              ОСОБА_2
		ОСОБА_3
		захисників                                ОСОБА_4
		ОСОБА_5
		                                       ОСОБА_6
		                                        ОСОБА_7
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки справу про обвинувачення
		ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта професійно-технічна, не судимого,
		в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 187 КК України, - 
		 
		ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Камянка, Камянського району Черкаської області, мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта повна загальна середня, не судимого,
		в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, - 
		 
		В  С  Т  А Н  О  В И  В  :
		 
		В ніч на 25 червня 2010 року, точного  часу не встановлено, в                    смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області по вулиці Привокзальній поблизу магазину №1 ОСОБА_8, що знаходився в стані алкогольного сп'яніння спільно зі своїм товаришем  ОСОБА_9, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, вчинили напад на громадянина ОСОБА_10, нанісши йому легкі  тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та під час  побиття ОСОБА_10 відкрито заволоділи належним йому мобільним телефоном  «SAMSUNG D 900 I» з сім  картою "Київстар",  чохлом для мобільного телефону  загальною вартістю 1225 грн., та  перепусткою на цукровий завод на ім'я ОСОБА_10, завдавши матеріальної та фізичної шкоди ОСОБА_10
		          Підсудні ОСОБА_8  та ОСОБА_9 винними себе не визнали повністю та пояснили, що розбійного нападу на ОСОБА_10 25 червня 2010 року не вчиняли. В цей день вони познайомились з ОСОБА_10 в кафе «Люкс» і разом  пили пиво та розмовляли. Потім ОСОБА_10 пішов додому, а через деякий час і вони пішли. Коли йшли по дорозі зустріли ОСОБА_11, який спитав їх, чи не знають вони чоловіка, який лежав на дорозі. Вони підійшли, подивилися. Ним виявився ОСОБА_10 Коли вони разом підійшли до  ОСОБА_10 - то той був вже побитий і в крові потім вони перевели      ОСОБА_10 через дорогу на освітлене місце на лавку і вирішили викликати швидку допомогу. ОСОБА_8 хотів викликати швидку допомогу з свого телефону, але в нього сіла батарейка, тоді ОСОБА_10 дав їм свій телефон, але вони не змогли в ньому розібратися, не змогли його включити. Вони пішли до таксиста, щоб той  викликав швидку медичну допомогу.        ОСОБА_10 забрала швидка медична допомога й вони не встигли йому  повернути телефон. Коли вони йшли, їх побачили працівники міліції і побачили, що в них були  руки в крові, сказали що це вони побили, хоч вони заперечували цей факт. Їх забрали в райвідділ міліції. Возили в лікарню на обстеження, де сказали, що все добре, синяків немає. Потім знову відвезли в райвідділ. Пояснення  вони писали примусово. Чому в них на одязі і взутті була кров не знають. Вони піднімали і переводили ОСОБА_10 до лавки, може тоді на їх одяг потрапила кров. Пояснення в міліції вони писали під примусом, як їм говорив слідчий, так вони і робили. Крім того підсудний  ОСОБА_8 пояснив суду, що магнітоли з автомобіля він не крав, дану магнітолу йому передав ОСОБА_12 для передачі ОСОБА_13  Також підсудний ОСОБА_9 пояснив суду, що він не перебував в стані алкогольного сп»яніння, оскільки пив безалкогольне пиво.
		          Однак не зважаючи на невизнання  своєї вини підсудними  ОСОБА_8  та ОСОБА_9  їх  винність підтверджується такими доказами:
		- протоколом особистого обшуку ОСОБА_9, згідно якого, даний громадянин одягнутий в сіру осінню курточку з капюшоном, в правому кармані якої було виявлено та вилучено мобільний телефон «SAMSUNG», НОМЕР_1 (іней) чорного кольору з сім картою "Київстар", чорний чехол,  перепустку № 56-10р на ім'я ОСОБА_10 ( т.2 а.с. 17-19);
		- протоколом відтворення обстановки та обставин події від     30.06.2010 р. з фототаблицями до нього з  потерпілим     ОСОБА_10, який показав, як на нього напали ОСОБА_8 та ОСОБА_9, побили його та забрали мобільний телефон, та показав як ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наносили йому удари  та в які частини тіла наносили удари (т.2 а.с. 106-111);
		- протоколом огляду речей ОСОБА_8, а саме одягу, згідно якого         ОСОБА_8 був одягнутий в футболку сірого кольору з малюнком у вигляді орла, штани чорного кольору в сіру полоску, туфлі чорного кольору. На правій штанині брюк з низу маються залишки рідини червоного (бурого) кольору, на правій туфлі на зовнішній поверхні та на підошві маються залишки рідини бурого кольору зовні схожі на кров. Також на футболці, сірого кольору маються залишки у вигляді краплин бурого кольору, також на правій стороні футболки, а саме на рукаві в області ліктя маються залишки зеленого кольору, зовні схожі на залишки трави. Футболка, штани та туфлі вилучені ( т.2 а.с.15);
		- протоколом огляду речей ОСОБА_9, який був одягнутий в куртку зелено-коричневого кольору з капюшоном на воротнику сірого кольору, светер сірого кольору з воротником чорного кольору, штани джинсові світлі, кросівки чорного кольору з сірими полосками. На правій та лівій штанинах джинс внизу маються залишки рідини бурого кольору, зовні схожі на кров. На лівому кросівку збоку на сірій полосці маються залишки рідини бурого кольору, зовні схожі на кров. На курточці мається  краплина розміром 2 см. бурого кольору, зовні схожа на кров. Дані речі, а саме кросівки, куртка,  штани джинсові  вилучені. В правому кармані куртки були виявлені та вилучені гроші в сумі       10 грн. ( т.2 а.с.20);
		- показаннями потерпілого ОСОБА_10 даними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні згідно, яких 24.06.2010 року він познайомився з хлопцями ОСОБА_8 та ОСОБА_3, в кафе, що знаходиться на другому поверсі, пив з ними пиво, потім пили пиво поблизу банкомату "Приватбанк" на лавці. Коли випили пиво, він зібрався йти додому і тоді один з хлопців напав на  нього, почав з ним грубо поводитися, вимагати гроші, в цей час прибіг інший і вони вдвох його схопили та стали бити руками по обличчю та тілу, один з них його тримав, а він не міг чинити опір, після того, як вони нанесли йому декілька ударів, вони стали його обшукувати і забрали його телефон, який був у сумочці на поясі під футболкою, та перепустку в кармані, також з перепусткою були гроші, яких не стало, після цього він почав вириватися, але його звалили та почали бити ногами по тілу та голові, після чого він знепритомнів і більше нічого не пам'ятає ( т.2  а.с. 60-61);
		- протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями до нього, з ОСОБА_9, згідно якого він показав як наносив удари потерпілому ОСОБА_10 ( т.2 а.с. 68-74);
		- протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями до нього, з ОСОБА_8, згідно якого він показав як наносив удари потерпілому ОСОБА_10 ( т.2 а.с. 75-80);
		- висновком товарознавчої експертизи, згідно якого вартість мобільного телефону «SAMSUNG  D 900 I» - 1200 грн., сім картки "Київстар" - 10 грн., чохла до мобільного телефону  - 15 грн. ( т.2 а.с.100-103);
		- висновком судово-медичного експерта № 190 від 08 липня 2010 року, згідно якого у ОСОБА_10 виявлені ушкодження у вигляді закритої черпно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани лівої надбрівної дуги на фоні синця, крововиливу в слизову оболонку лівого ока, синців на віках обох очей, на переніссі, в правій завушній області, на правій боковій поверхні шиї, правім підребер'ї, саден в лобній ділянці зліва, на задній поверхні обох ліктьових суглобів, на тильній поверхні правої китиці, на передній поверхні лівого колінного суглобу, крововиливу в слизову оболонку верхньої губи справа виникли від дії тупих предметів, можливо в термін вказаний вище і у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Приймаючи до уваги анатомічну локалізацю та механізм утворення тілесних ушкоджень, експерт вважає, що тілесні ушкодження ОСОБА_10 були спричинені тупими предметами, які діяли в область тіла ОСОБА_10 не менш як тринадцять раз. Ушкодження, які були виявлені при проведені експертизи на тілі ОСОБА_10 у своїй сукупності утворитися від падіння на необмежену тверду поверхню з висоти власного зросту, як з раніше приданим ускоренням так і без такого не могли. Садно, яке розташоване  на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, садно на задній поверхні правого ліктьового суглобу могли утворитись одномиттєво в результаті падіння спиною назад. Також садно в області передньої поверхні лівого колінного суглобу могло утворитись при падінні обличчям вперед на тверду поверхню ( т.2 а.с.118-119);
		- висновком судово-медичного експерта № 192 від 26 липня 2010 року, згідно якого в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 30.06.2010 року ОСОБА_10 вказав про локалізацію та механізм утворення у нього тілесних ушкоджень, що загалом не протирічить об'єктивним судово-медичним даним, що виявлені під час проведення судово-медичної експертизи громадянина ОСОБА_10 ( т.2 а.с.  139);
		- висновком експерта № 193 від 26 липня 2010 року, згідно якого в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 25.06.10 року           ОСОБА_8 вказав про локалізацію та механізм утворення у ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, що загалом не протирічить об'єктивним судово-медичним даним, що виявлені під час проведення судово-медичної експертизи громадянина      ОСОБА_10 ( т.2 а.с. 146);
		- висновком експерта № 191 від 26 липня 2010 року, згідно якого в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 25.06.10 року  ОСОБА_9 вказав про локалізацію та механізм утворення у       ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, не в повному обсязі, а саме      ОСОБА_9 не вказує про утворення тілесних ушкоджень у         ОСОБА_10 в області обличчя  (т.2 а.с. 153);
		- висновком судово-імунологічної експертизи № 79 від 20.08.2010 р. з ілюстративними додатками до нього, згідно якого (1-2) в усіх досліджених слідах на предметах одягу та взутті, вилучених у         ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а саме на футболці ( об'єкт №1), обох джинсових штанях ( об'єкти "№№ 2, 3, 10 та 11), куртці з каптуром (об'єкт № 12), черевиках та кросівках ( об'єкти № 4-9, 13-15) виявлена кров людини. (3) В усіх вище перерахованих слідах крові на одязі та взутті, так і в сухому зразку крові потерпілого ОСОБА_10, виявлені антигени А та Н та ізогемаглютенін анти-В, що характерно для А(ІІ) із супутнім антигеном Н групи крові за ізосерологічною системою АВ0. (4) Кров в усіх вище перерахованих слідах на одязі та взутті може походити від особи (осіб) з А(ІІ) із супутнім антигеном Н групи крові, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_10 ( т.2 а.с. 198-208).
		 
		          В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 допитаний не був, оскільки його місцезнаходження судом встановлено не було, хоча судом неодноразово виносилися постанови про примусовий привід потерпілого ОСОБА_10, однак згідно повідомлень Ладижинського МВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_10 за місцем свого постійного проживання не виявлений і встановити його місце знаходження не представляється можливим, також  згідно пояснень матері ОСОБА_10 -  ОСОБА_14,  ОСОБА_10 виїхав на заробітки в Росію і його місце перебування їй не відоме, дані відомості підтвердили також і його сусіди ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та орендар помешкання ОСОБА_10 - ОСОБА_17 Захисник ОСОБА_6 також підтвердила відсутність ОСОБА_10 за місцем його проживання, оскільки, на попередні судові засідання у іншому складі суду, саме захисники - близькі родичі підсудних забезпечили явку потерпілого.
		На підставі вищевикладеного судом були оголошені всі показання потерпілого, як на досудовому слідстві так і в судових засіданнях у іншому складі суду. 
		Однак судом до уваги взяті лише показання потерпілого ОСОБА_10 дані на досудовому слідстві, оскільки лише вони в повній мірі відповідають зібраним матеріалах справи в їх сукупності. 
		Крім того, дані показання підтверджуються показаннями експерта ОСОБА_18, яка пояснила суду, що ОСОБА_10, особисто, без ніякого примусу, розповідав їй, як він отримав тілесні ушкодження, дані відомості вона і відобразила в акті судово-медичного обстеження ОСОБА_10 (т. 2 а.с.42-43), зокрема він розповів, що в смт. Білики до нього підійшли двоє невідомих хлопців, вони познайомились, їх звали ОСОБА_8 і ОСОБА_3. Він пригостив їх пивом, а потім на мотоциклах поїхали кататися і може, найти дівчат, потім заїхали в гуртожиток. Взяли горілку, потім сиділи на зупинці і пили. Потім одного з них він послав за пивом, а з ОСОБА_8, що залишився - вирішив попрощатися. Коли він сказав, що йде додому та став іти, ОСОБА_8 став його утримувати. Той тримав його за одяг, а він виривався. Поки ОСОБА_8 його утримував підбіг ОСОБА_3. Разом вони звалили його на землю і лежачого били кулаками чи ногами по голові. Після одного з ударів по голові ногою він втратив свідомість. Опритомнів він в лікарні. Хтось з них забрав у нього з паска телефон та пропуск на цукровий завод. Також дані показання підтвердила і свідок ОСОБА_20, яка є старшим оперуповноваженим кримінальної міліції, у справах дітей Кобеляцького РВ УМВС України в Полтавській області, яка відбирала заяву у  ОСОБА_10, і пояснила суду, що заяву і пояснення вона писала зі слів потерпілого, який пояснив їй, що його побили двоє молодих невідомих йому хлопців, про, що вона і зазначала в заяві, яку прочитав і підписав ОСОБА_10 
		Підстав вважати, що на ОСОБА_10 здійснювався психологічний чи фізичний тиск свідком ОСОБА_20, яка є жінкою, крім того старшим оперуповноваженим кримінальної міліції, у справах дітей Кобеляцького РВ УМВС України в Полтавській області, чи експертом ОСОБА_18 при наданні  їй пояснень, чи першочергових показань слідчому, судом не встановлено.
		Крім того згідно матеріалів перевірки № 50 пр - 10 по скаргам      ОСОБА_10 та захисників підсудних на недозволені методи слідства, прокуратурою Кобеляцького району винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо старшого слідчого СВ Кобеляцького РВ ГУМВС України в Полтавській області ОСОБА_21 за відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 371, 373 КК України, в якій зокрема зазначено, що ОСОБА_10 також звертався до Кобеляцького РВ УМВС України з письмовими заявами по факту того, що зі сторони батьків підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в його адресу були погрози, які він розцінив, як реальні.
		Встановлено, що потім ОСОБА_10 тричі змінював показання відповідно до обставин справи. Спочатку він повідомив суду, що тілесні ушкодження він отримав від падіння, коли повертався з бару, інші  ушкодження він отримав на роботі, його ніхто не бив, упав, бо перечепився через бордюр, падав на рівну поверхню, а потім сказав, що падав на бордюр     (т. 3  а.с 125 - 129), однак дані пояснення були спростовані, як висновком експертизи ( т. 2 а.с. 118-119) так і довідкою з місця роботи, про те, що   ОСОБА_10 ніяких виробничих травм не отримував (т. 4 а.с. 145). В судовому засіданні 23.02.2011 року він також підтримав вищезазначені показання ( т.4 а.с.108-113 ), а вже в судовому засіданні 06.04.2011 року після допиту експертів ОСОБА_18 та ОСОБА_22, повідомив, що його побив незнайомий чоловік, а  потім коли йшов він ще падав і розбив брову об бордюр, а потім роздягнувся, щоб не забруднити одяг, а хлопців попрохав викликати швидку допомогу і сам віддав їм свій мобільний телефон, щоб вони викликали швидку. Хоча до цього він не говорив, що бачив хлопців після того, як його побили, чи коли він падав (т. 5 а.с. 56-58). 
		          Надані в судовому засіданні пояснення  ОСОБА_10  щодо отримання ним  тілесних ушкоджень від інших осіб та на виробництві, суперечать всім об'єктивним доказам, що були здобуті у справі.
		          Крім того експерт ОСОБА_22 пояснив суду, що експертиза ним проведена на підставі акту судово-медичного обстеження експерта     ОСОБА_18, в зв»язку з тим, що ОСОБА_10 на експертизу не з»явився, крім того в зв»язку з великим проміжком часу огляд ОСОБА_10 був недоцільним, оскільки тілесних ушкодження виявити було б не можливо. Також в акті судово-медичного дослідження були зазначені всі необхідні йому дані, і правдивість їх сумнівів у нього не викликала. Тілесні ушкодження в їх сукупності у ОСОБА_10 не могли бути отримані  в результаті падіння. Лише одне тілесне ушкодження  у виді розсічення брови могло бути отримане в результаті падіння на бордюр, але в своїй сукупності ОСОБА_10 було нанесено не менше 13 ударів тупими предметами, які діяли в область тіла ОСОБА_10
		          Показання свідка ОСОБА_23, даними в судовому засіданні в іншому  складі суду (т.5 а.с. 44-45) та свідка ОСОБА_24 не суперечать зібраним по справі доказам, оскільки вони не бачили моменту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10, а бачили лише підсудних, тим паче в темний час доби.
		          Допитані в судовому засіданні свідки -співробітник Кобеляцького РВ УМВС України в Полтавській області  ОСОБА_25, ОСОБА_26,        ОСОБА_27 та співробітники Білицької лікарні ОСОБА_28 та         ОСОБА_29, пояснили суду, що 25 червня 2010 року близько 03 години ночі ними був виявлений повністю голий чоловік, без нижньої білизни, у нього була рвана рана на надбровній дузі, чоловік лежав без свідомості, на тілі були подряпини, ніби його тягали. Свідок ОСОБА_25 пояснив, що насвітивши ліхтариком в темноту, співробітники міліції помітили ОСОБА_8 та      ОСОБА_9 , яких  вони і раніше бачили в смт. Білики разом з потерпілим, вони  раніше йшли по вулиці та вели мотоцикла. Руки ОСОБА_8 та      ОСОБА_9 були в крові, та вони ховалися в темноті. ОСОБА_8 і ОСОБА_9 були затримані та доставлені до Кобеляцького РВ УМВС.
		          Посилання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на те, що ніби-то відносно них співробітниками міліції здійснювався фізичний та психологічний тиск не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Та спростовується показаннями свідків ОСОБА_30 ОСОБА_31, ОСОБА_32,      ОСОБА_33, які пояснили суду, що під час перебування в ІТТ Кобеляцького РВ УМВС України в Полтавській області, ніяких тілесних ушкоджень у підсудних виявлено не було, також свідки ОСОБА_34 та ОСОБА_21 пояснили суду, що ніякого ні фізичного, ні психологічного тиску вони на підсудних не вчиняли, що також підтверджується актами судово-медичних експертиз ОСОБА_8 та ОСОБА_9, згідно, яких ніяких тілесних ушкоджень у них виявлено не було ( т. 2 а.с. 44, 45). Посилання підсудних на те, що їх експерт не оглядала, спростовується показаннями експерта ОСОБА_18 про те, що вона особисто оглянула підсудних без працівників міліції, питала їх про тілесні ушкодження, але вони їй нічого не повідомили, про те, що вона їх оглядала свідчить той факт, що вона виявила на коліні ОСОБА_8 рубець, а у ОСОБА_9 шрам від операції, дані ушкодження вона б через одяг не побачила. Також відсутність тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 підтверджується довідкою СІЗО, згідно якої ОСОБА_8 пройшов первинний медичний огляд лікарями медичної частини під час огляду тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_8 виявлено не було ( т. 7 а.с. 12).
		          Доводи підсудних про те, що відтворення обстановки і обставин події злочину вони здійснювали під примусом спростовується показаннями свідків ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, які пояснили суду, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показували як вчинили розбійний напад в           смт. Білики добровільно, ніхто на них не тиснув. Крім того на диску, який доданий до справи видно, що ніякого тиску під час відтворення обстановки і обставин події злочину, на підсудних не здійснювалось, все вони розповідали і показував добровільно і детально.
		          Крім того згідно висновку проведеної судово-психологічної експертизи  № 272  від    14 червня 2011 року відносно ОСОБА_8  встановлено, що у ситуації психологічного тиску не виявляє підкорення, наполегливий у відстоюванні власної позиції (т.5 а.с. 122-128). 
		Відповідно висновку судово-психологічної експертизи  № 275  від    08 червня 2011 року відносно ОСОБА_9, індивідуально-психологічними особливостями ОСОБА_9 є спрощені погляди на життя, недбале ставлення до норм та правил, знижена здатність до соціального співробітництва, недостатньо розвинена здатність до співпереживання, розуміння потреб інших людей. Домінуючими мотивами є прагматичні егоцентричні установки, недбале ставлення до загальноприйнятих соціальних норм і правил. ( т.5 а.с.130-137)
		          Суд не знаходить підстав для визнання доказів у справі, зібраних в ході досудового слідства,  неспроможними, оскільки встановлені факти внесення доповнень до процесуальних документів ніяким чином не впливають на зміст цих документів, не змінюють його, крім того сам  ОСОБА_9 підтвердив знаходження у нього телефону ОСОБА_10 Також підсудні підтвердили, що їх одяг і взуття були у крові і дана кров, могла потрапити на одяг коли вони піднімали ОСОБА_10
		          Суд, не бере до уваги, як доказ протокол огляду місця події ( т. 2 а.с. 4-9), згідно якого виявлено шматок тканини сірого кольору з плямами речовини бурого кольору схожої на кров, штани темного кольору, сандалі чорного кольору, оскільки при огляді даних речових доказів в судовому засіданні встановлено, що дані речі ОСОБА_10 не належать і їх походження встановити не можливо. 
		          Посилання ОСОБА_9 в судових дебатах на те, що він не перебував в стані алкогольного сп»яніння під час нападу на ОСОБА_10 спростовується, як показаннями потерпілого ОСОБА_10 так і показаннями підсудного          ОСОБА_8, крім того на протязі всього часу досудового та судового слідства про дану обставину ОСОБА_9 нічого не говорив, тому  суд розцінює  це, як спосіб пом»якшення  своєї вини ОСОБА_9
		Доводи підсудних про те, що вони не вчиняли розбійного нападу на ОСОБА_10, суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності за скоєне, оскільки такі доводи  перевірені на досудовому слідстві та в судовому засіданні і спростовуються вище наведеними доказами.
		Прокуратура Кобеляцького району в судовому засіданні виключила з обвинувачення епізоди, щодо підпалу, вчинених ОСОБА_8 за ч.2               ст. 194 КК України, а потерпілі по даних епізодах надали суду заяви про те, що не заперечують проти зміни обвинувачення і раніше підтримувати пред»явлене обвинувачення відмовляються, матеріальних претензій до     ОСОБА_8 не мають.
		Оцінивши  зібрані в справі докази, суд вважає винність підсудних         ОСОБА_8 та ОСОБА_9 доведеною.          
		          Кваліфікація дії підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч.2 ст. 187 КК України  визначена вірно, як розбій - напад поєднаний з насильством, що є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
		          При призначенні покарання підсудним ОСОБА_8 та ОСОБА_9, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, їх особи.
		Звинувачення підсудного ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 185 КК України не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні не здобуто доказів вчинення ним даного злочину, оскільки відсутні свідки при крадіжці майна у     ОСОБА_39, свідок ОСОБА_12 повідомив суду, що вони вживали разом алкогольні напої біля готелю «Перлина»,  поруч стояв автомобіль       ОСОБА_39, коли він на декілька хвилин відійшов, а потім повернувся то ОСОБА_8 вже не було. Свідок ОСОБА_40 пояснив суду, що він був присутній коли ОСОБА_12 передавав ОСОБА_8 пакет з магнітофоном, який прохав передати ОСОБА_13 Крім того неналежним доказом по справі є протокол огляду ділянки місцевості (т. 1 а.с. 174), в ході якого знайшли автомагнітолу та сумку для ноутбука, оскільки даний протокол складено дільничним інспектором ОСОБА_13, який не мав права на його складання, також при виконанні даної слідчої дії був відсутній понятий ОСОБА_38, що підтверджено його показаннями даними в судовому засіданні. Інші свідки та докази відсутні. Тому ОСОБА_8 слід виправдати за    ч. 1  ст. 185 КК України в зв»язку  з недоведеністю  участі  підсудного  ОСОБА_8 у вчиненні  злочину.
		          Обставинами, що пом'якшують покарання, є молодий вік підсудних, позиція потерпілого ОСОБА_10, який не бажає  їх карати, а також віктимна поведінка потерпілого ОСОБА_10, який  став розпивати спиртні напої з раніше не відомими йому особами.
		          Обставинами, що обтяжують  покарання суд знаходить визнати скоєння злочину особами, що перебувають  в стані алкогольного сп'яніння.
		          Суд знаходить, що виправлення і перевиховання ОСОБА_8 та               ОСОБА_9 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
		          Враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи винних, суд знаходить  застосувати відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ст. 69 КК України та призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої  санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, без конфіскації майна.
		          Строк відбуття покарання ОСОБА_8 слід рахувати з моменту його  затримання з 25 червня 2010 року ( т.2 а.с. 32).
		          Строк відбуття покарання ОСОБА_9 слід рахувати з моменту взяття його під варту з 23 лютого 2011 року (т.4 а.с. 119), в строк відбуття покарання слід зарахувати  час перебування його під вартою  в період його затримання з 25 червня 2010 року по 05 липня 2010 року (т.2 а.с. 96,164).
		          Речові докази: кросівки (пара),  куртку, джинсові штани, туфлі (пара), штани, футболка, штани, футболку (т.2 а.с. 113), що знаходяться в кімнаті збереження речових доказів Кобеляцького РВ УМВС України в Полтавській слід повернути власникам ОСОБА_8, ОСОБА_9, а шматок тканини сірого кольору з плямами речовини бурого кольору схожої на кров, штани темного кольору, сандалі чорного кольору, що ніби-то належать потерпілому       ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 112) слід знищити, кошти в сумі 10 грн. слід повернути власнику ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 67), інші речові докази повернуті власникам.
		          На підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, - 
		 
		З  А  С  У  Д  И  В  :
		 
		ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст. 187  КК України, призначивши покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки, без конфіскації майна.          
		За ч. 1 ст. 185 КК України ОСОБА_8 виправдати в зв»язку  з недоведеністю  участі  підсудного ОСОБА_8 у вчиненні  злочину.
		Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили, залишити тримання під вартою.
		          Рахувати  ОСОБА_8 строк відбуття покарання з моменту затримання  з 25 червня  2010 року.
		 
		          ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, призначивши покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки, без конфіскації майна.
		          Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили, залишити тримання під вартою.
		          Рахувати  ОСОБА_9 строк відбуття покарання з моменту його взяття під варту   з 23 лютого  2011 року ( т.4 а.с.119).
		          Зарахувати ОСОБА_9 в строк відбуття покарання час перебування його під вартою  в період його затримання з 25 червня 2010року по 05 липня 2010 року ( т.2 а.с. 96,164).
		          Речові докази кросівки (пара),  куртку, джинсові штани, туфлі (пара), штани, футболка, штани, футболку ( т.2 а.с. 113) що знаходяться в кімнаті збереження речових доказів Кобеляцького РВ УМВС України в Полтавській - повернути власникам ОСОБА_8, ОСОБА_9, шматок тканини сірого кольору з плямами речовини бурого кольору схожої на кров, штани темного кольору, сандалі чорного кольору, що ніби-то належать потерпілому    ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 112) -знищити, кошти в сумі 10 грн. - повернути власнику ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 67)
		На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими - з моменту отримання копії вироку. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...