Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/0270/2260/12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2012. Зареєстровано: 22.05.2012. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2012.
Дата набрання законної сили: 19.06.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		 
		18 травня 2012 р.           Справа № 2а/0270/2260/12
		                       м. Вінниця
		Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
		Головуючого судді:     Загороднюка Андрія Григоровича, 
		                     Суддів:    Воробйової Інни Анатоліївни,   
		                                           Томчука Андрія Валерійовича,
		за участю: 
		секретаря судового засідання:            Середюка М. А.,  
		представника позивача:                      Левчишина М. А.,
		відповідача:                                            не з'явився,  
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
		за позовом: виконавчого комітету Вінницької міської ради   
		до:   ОСОБА_3  
		про: обмеження права на мирне зібрання шляхом заборони проведення заходу, -
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		17.05.2012 року о 15 год. 50 хв. виконавчий комітет Вінницької міської ради  звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 про обмеження права на мирне зібрання шляхом заборони проведення заходу.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.05.2012 року на адресу виконавчого комітету Вінницької міської ради надійшло повідомлення громадянина ОСОБА_3 про те, що 18.05.2012 року о 19:00 год. розпочнеться збір учасників пішого походу (маршу) проти збочень і гомосексуалізму. Згідно вказаного повідомлення, збір розпочнеться біля центрального входу Вінницького національного медичного університету імені Пирогова, а далі демонстранти перемістяться до перукарні, що розташована по АДРЕСА_1, де на сходах відбудеться нетривалий мітинг. Піший похід пройде по проїжджій частині вулицями Блока-Пирогова у напрямку вулиці Соборної, після 10-хвилинної зупинки біля райвідділу УМВС на Пирогова 4А, учасники походу вирушать проїжджою частиною по вулицях Пирогова та Соборній. Завершиться акція мітингом у сквері Козицького. Метою акції визначено висловлення протесту вінницької молоді проти поширення розкладових аморальних тенденцій в українському суспільстві і привернення уваги вінничан до цієї проблеми. У повідомленні про проведення вказаних заходів заявлено про одногодинну їх тривалість, а також про участь у них орієнтовно 150  чоловік. 
		На думку позивача, проведення 18.05.2012 року масових заходів та акцій за участю такої кількості осіб може призвести до порушення громадського порядку, а тому, з метою запобігання заворушенням чи вчиненню злочинів, для охорони здоров'я населення та захисту прав і свобод інших людей, виконавчий комітет Вінницької міської ради просить заборонити ОСОБА_3 та іншим учасникам проводити захід 18.05.2012 року о 19:00 год.
		У судовому засіданні, представник позивача позов підтримав повністю, виходячи з обставин, викладених вище, просив його задовольнити.
		Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень проти позову, а також клопотань та заяв суду не надав, хоча про час, дату і місце розгляду справи його повідомлено завчасно та належним чином.
		Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
		Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами.
		Згідно з вимогами статті 38 вказаного Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку. 
		Разом з тим, Конституція України та Кодекс адміністративного судочинства України наділяє орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування повноваженнями щодо звернення до суду з позовною заявою про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
		На виконання приписів ч. 1 ст. 182 КАС України, виконавчий комітет Вінницької міської ради негайно після одержання повідомлення про проведення вказаних заходів звернувся до суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання.
		Як свідчать матеріали справи, 17.05.2012 року позивач надав відповідачу письмове повідомлення про проведення масового заходу. У повідомленні вказано, що 18.05.2012 року о 19:00 год. розпочнеться збір учасників пішого походу (маршу) проти збочень і гомосексуалізму. Згідно вказаного повідомлення, збір розпочнеться біля центрального входу Вінницького національного медичного університету імені Пирогова, а далі демонстранти перемістяться до перукарні, що розташована по АДРЕСА_1, де на сходах відбудеться нетривалий мітинг. Піший похід пройде по проїжджій частині вулицями Блока-Пирогова у напрямку вулиці Соборної, після 10-хвилинної зупинки біля райвідділу УМВС на Пирогова 4А, учасники походу вирушать проїжджою частиною по вулицях Пирогова та Соборній. Завершиться акція мітингом у сквері Козицького.
		При розгляді адміністративної справи, представник позивача повідомив суд про недостатність часу для вирішення, в установленому законодавством порядку, питання щодо забезпечення можливості проведення такого заходу, обґрунтувавши тим, що протягом 18 - 19 травня 2012 року у Вінниці перебуватимуть делегації представників дипломатичного корпусу Представництва Європейського Союзу в Україні. Під час вирішення адміністративної справи з'ясовано, що вказаний захід заплановано завчасно. Особовий склад правоохоронних органів задіяний на забезпечення його проведення.
		Можливості забезпечити охорону громадського порядку під час проведення запланованого відповідачем заходу немає, на підтвердження чого представником позивача надано письмові докази. Крім того, маршрут заходу, визначений позивачем збігається  із запланованими місцями перебування делегацій представників дипломатичного корпусу Представництва Європейського Союзу в Україні. Представник позивача вказав на можливість порушення прав і свобод громадян, які можуть бути допущені у випадку одночасного проведення заходу, запланованого позивачем та раніше запланованого заходу за участю делегацій представників дипломатичного корпусу Представництва Європейського Союзу в Україні.
		Визначаючись щодо підставності тверджень позивача, суд виходив з наступного.
		Право громадян збиратися мирно, без зброї, проводити мітинги, збори, походи і демонстрації, про які завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування, гарантується статтею 39 Конституції України. Проведення вказаних акцій не повинно порушувати громадський порядок, права і свободи інших людей, створювати небезпеку заворушень чи злочинів, загрожувати здоров'ю населення.
		Як випливає зі змісту ч. 2 ст. 39 Конституції України, обмеження реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку: з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Змістом ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована постановою Верховної ради України від 17.07.1997 року, передбачено обов'язок держави забезпечити ефективне використання особою права мирних зборів, допускаючи встановлення законом обмежень, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою запобігання заворушенням і злочинам, для захисту здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей. 
		Згідно із ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
		Суд звертає увагу і на те, що проведення мирних зібрань не повинно створювати загрозу порушення громадського порядку чи порушення прав і свобод інших людей. При цьому, умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки, зокрема, правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань.
		За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про основи національної безпеки України», національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.
		Статтею 3 вищезгаданого Закону передбачено, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи; суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.
		Водночас, під громадським правопорядком слід розуміти зумовлену закономірностями соціального розвитку систему правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певну організаційну форму.
		Як доказ неможливості належним чином забезпечити охорону громадського порядку під час проведення масового заходу за ініціативи відповідача, представником позивача надано лист Вінницького міського управління УМВС України у Вінницькій області № 1354 від 18.05.2012 року.
		Крім того, на підтвердження можливих наслідків, які необхідно запобігти, позивач надає належні докази вже допущених порушень громадського порядку, які відбулись 18.02.2012 року після організації проведеної акції на підтримку встановлення пам'ятника Тарасу Шевченку, що теж проводилась за заявою відповідача.
		Суд також звертає увагу на законодавче врегулювання порядку, який повинен був витриматись ОСОБА_3 при повідомленні виконавчого комітету Вінницької міської ради про проведення заходу.
		Відповідно до Рішення Конституційного Суду України  від 19.04.2001 року № 4-рп/2001 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) (№ 1-30/2001), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей. Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання.
		Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" № 1545-ХІІ від 12.09.1991 року встановлено, що до прийняття відповідних  актів  законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції  і законам України.
		Порядок організації проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій визначено Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 року № 9306-XI.
		Відповідно до пункту 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 року № 9306-XI, заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви.
		Таким чином, про відповідні зібрання та інші заходи необхідно у будь-якому випадку своєчасно сповістити (повідомити) орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, як цього вимагає стаття 39 Конституції України.
		Як вбачається з матеріалів справи, заява відповідача про проведення заходів подана до виконавчого комітету Вінницької міської ради лише 17.05.2012 року, тобто за один день до початку проведення заходів, що свідчить про порушення відповідачем вимог пункту 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 року № 9306-XI. 
		Отже, відповідачем не дотримано вимог щодо належного та завчасного повідомлення про проведення запланованих заходів.
		Пунктом 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 року № 9306-XI визначено, що виконавчий комітет Ради народних депутатів розглядає заяву  і повідомляє уповноваженим (організаторам) про прийняте рішення не пізніш  як за п'ять днів до часу проведення заходу,  зазначеного в заяві. Виконавчий комітет має право при потребі запропонувати тим, хто  звернувся  з  заявою,  інші  час  і  місце проведення заходу. Рішення може бути оскаржено у вищестоящий виконавчий і розпорядчий орган у порядку, встановленому чинним законодавством. Виконавчий комітет  Ради   народних   депутатів   забезпечує  необхідні умови для проведення зборів,  мітингу,  вуличного походу або демонстрації.
		Судом з'ясовано, що у позивача не було достатньо часу  для забезпечення можливості проведення за ініціативою відповідача запланованого масового заходу.
		За вимогами ч. 5 ст. 182 КАС України, суд задовольняє позов про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання в інтересах національної безпеки лише у випадку, якщо проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу населенню або правам і свободам інших людей. 
		Колегія суддів, погоджуючись з позицією позивача, що проведення ініційованого позивачем заходу 18.05.2012 року о 19:00 год. може створити реальну небезпеку в порушення громадського порядку, загрозу здоров'ю, правам та свободам інших осіб. Також, одночасне проведення заходу за ініціативою відповідача та за участю делегацій представників дипломатичного корпусу Представництва Європейського Союзу в Україні може  перешкодити досягнення мети, з якою вказані заходи заплановані.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.  
		Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Враховуючи вищезазначене обґрунтування рішення суду, наведені приписи законодавства, те, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано, колегія суддів дійшла висновку про цілком правомірне заявлення позову, а також про наявність підстав для прийняття рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Згідно п. 6 ч.1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
		Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 182, 255, 256, 257  КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		адміністративний позов задовольнити повністю.
		Заборонити ОСОБА_3 та іншим особам проведення 18.05.2012 року о 19:00 год. заходу, передбаченого повідомленням від 17.05.2012 року, в тому числі пішого походу від центрального входу до Вінницького Національного Медичного університету імені Пирогова, вулицями Пирогова, Блока, Соборній, Козицького та проведення мітингу на вулицях Блока, Пирогова, у сквері Козицького.
		Постанова підлягає негайному виконанню.
		 
		Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
		Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		 
		 
		Головуючий суддя                     Загороднюк Андрій Григорович 
		 
		                            Судді                                           Воробйова Інна Анатоліївна   
		 
		                                                                                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...