У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2008 року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у
цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Головуючого - Яреми А.Г.,
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні
справу за позовом Уманського комунального підприємства виробничо-житлового
ремонтно-експлуатаційного управління № 1 (далі - Уманське КП ВЖРЕУ № 1) до
ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних
послуг та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Уманського КП ВЖРЕУ №1 про захист
прав споживача,
в с т а н о в и л а :
У липні 2007 року Уманське КП
ВЖРЕУ № 1 звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що
підприємство обслуговує будинок, в якому знаходиться квартира відповідачів, й
надає їм житлово-комунальні послуги, однак ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним
чином не оплачують такі послуги.
Позивач просив стягнути
заборгованість по оплаті послуг в сумі 1474 грн. 70 коп.
ОСОБА_1 пред'явив зустрічний
позов, просив зменшити розмір квартирної плати за період з липня 2004 року по
липень 2007 року, внести зміни до договору про участь у витратах на утримання
будинку та прибудинкової території й визначити послуги, які фактично надає
Уманське КП ВЖРЕУ № 1, стягнути компенсацію за перевищення нормативних термінів
проведення аварійно-відновлювальних робіт, посилаючись на те, що 28 жовтня 2004
року він уклав із Уманським КП ВЖРЕУ № 1 договір про участь у витратах на
утримання будинку та прибудинкової території, згідно додатку № 1 до договору
підприємство взяло на себе обов'язок надавати житлово-комунальні послуги 16
видів, однак Уманське КП ВЖРЕУ № 1 деякі з необхідних послуг не надає, деякі з
них надає неналежним чином та несвоєчасно, жильці будинку й він у тому числі
неодноразово повідомляли про це, однак підприємство на претензії не реагує,
відповідні перерахунки за послуги, яких не надавало, не проводить.
Рішенням Уманського
міськрайонного суду від 25 жовтня 2007 року, залишеним без змін ухвалою
Апеляційного суду Черкаської області від 22 січня 2008 року, позов Уманського
КП ВЖРЕУ № 1 задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1
просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий
розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 є власниками квартири
АДРЕСА_1, зазначений будинок обслуговує Уманське КП ВЖРЕУ № 1.
Задовольняючи позов Уманського КП
ВЖРЕУ № 1 та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив із того,
що ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження своїх вимог, відповідачі
зобов'язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, однак такого свого
обов'язку не виконували, у зв'язку з чим за період з 2004 року по 2007 року
утворилась заборгованість в сумі 1474 грн. 70 коп.
Також суд послався на те, що
роботи по утриманню будинку та прибудинкової території власники квартир у
будинку не можуть виконувати самостійно й безумовно користуються послугами
Уманського КП ВЖРЕУ № 1, яке їх проводить в межах наявних коштів, а якщо
підприємство й не має можливості виконувати роботи вчасно, то у зв'язку з
несвоєчасною оплатою послуг споживачами.
Проте з такими висновками суду
погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 13 Закону
України “Про житлово-комунальні послуги” залежно від функціонального
призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги
(централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та
електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових
відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових
територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової
території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування
внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального
користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з
управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання
договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4)
послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів
конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності
несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг
та їх склад залежно від функціонального призначення
визначаються центральним органом виконавчої влади з питань
житлово-комунального господарства.
Статтями 20, 21
Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг.
Зокрема, правом споживача є одержання вчасно
та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із
законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних
послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки,
встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно
та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також
підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних
послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно
з типовим договором.
Заперечуючи проти позову Уманського КП ВЖРЕУ № 1 та в обґрунтування зустрічного позову, ОСОБА_1
посилався на те, що 28 жовтня 2004 року він уклав з Уманським КП ВЖРЕУ № 1
договір про надання житлово-комунальних послуг з
додатком № 1 до нього, згідно якого підприємство зобов'язалося надавати послуги
згідно переліку робіт, усього за 16 пунктами, при цьому підприємство з усіх
видів передбачених додатком до договору послуг значну кількість не надає
взагалі (дератизація та дезинсекція під'їзду, обслуговування димовентиляційних
каналів, прибирання підвалу й технічних поверхів під'їзду № 5, поточний ремонт
під'їзду № 5 та даху, підготовка до зимового періоду), а ті, які надаються -
неякісні й невчасні, зокрема тепло- та водопостачання, крім того,
Уманське КП ВЖРЕУ № 1 нараховує плату за утримання спортивних та дитячих
майданчиків, хоча таких майданчиків біля будинку взагалі немає, до того ж з
серпня 2004 року його квартира відключена від мережі центрального
теплопостачання, однак Уманське КП ВЖРЕУ № 1 на заяви з цього приводу не
реагує й до тепер проводить нарахування коштів за такі послуги.
Також ОСОБА_1
зазначав, що в зв'язку з неналежним виконанням Уманським КП ВЖРЕУ № 1 своїх
обов'язків за договором, власники квартир у будинку були змушені за власні
кошти проводити відповідні роботи чи оплачувати їх проведення, зокрема він
особисто обслуговує та замовляє перевірку технічного стану вентиляційних
каналів у квартирі, ремонт під'їзду № 5 було
проведено самостійно і за власний рахунок мешканцями квартир №№ 61-70, ремонт
даху під'їзду № 5 також проведено власником квартири № 70, однак їх
неодноразові звернення до Уманського КП ВЖРЕУ № 1 щодо зарахування
вартості ремонту до квартирної плати залишаються без задоволення.
Суд,
установивши той факт, що Уманське КП ВЖРЕУ № 1 надає житлово-комунальні послуги
не у повному обсязі, оцінки такому факту не дав, у порушення вимог статей 214,
215 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув, пояснень ОСОБА_1
належним чином не перевірив, зміст укладеного між сторонами договору від 28
жовтня 2004 року з додатком до нього не проаналізував, не встановив і не
зазначив у рішенні обсягу та видів житлово-комунальних
послуг, які фактично надавались Уманським КП ВЖРЕУ № 1 ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 згідно договору, чи були вони якісними та вчасними, чи відповідали
умовам договору, суд не дав оцінки і поясненням ОСОБА_1 щодо відмови Уманського
КП ВЖРЕУ № 1 провести перерахунок квартирної плати в зв'язку з проведення
ремонту в під'їзді за рахунок мешканців
квартир, не з'ясував чи мали місце зазначені
обставини і безпідставно послався на те, що Уманське КП ВЖРЕУ № 1 може не вчасно виконувати роботи у зв'язку з
несвоєчасною оплатою послуг споживачами.
Крім того, не перевірив суд і
розрахунків вартості послуг та суми заборгованості за період з 2004 року по
2007 рік з урахуванням пояснень ОСОБА_1, у тому числі щодо відключення його
квартири від мережі теплопостачання ще в серпні 2004 року, щодо відсутності на
прибудинковій території будинку спортивних та дитячих
майданчиків.
Апеляційний суд на зазначене
уваги не звернув, у порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України у достатній мірі не
перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини
і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції
без змін.
За таких обставин ухвалені в
справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд
до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною 2 статті 338 ЦПК
України.
Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України
у х в а
л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1
задовольнити.
Рішення Уманського міськрайонного
суду від 25 жовтня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від
22 січня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий -
А.Г.Ярема
Судді:
Є.Ф.Левченко
Л.М.Лихута
Л.І.Охрімчук
Ю.Л.Сенін