Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1705/782/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.05.2012. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2012.
Дата набрання законної сили: 19.06.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		Справа №  1705/782/2012 
		 
		 
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 квітня 2012 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
		в особі судді                                                                                    Бобер К.Ф.
		при секретарі                                                                                           Кудлачик Н.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду №  4 цивільну справу  за позовом 
		ОСОБА_1 до Дубенського Державного історико-культурного заповідника (далі ДІКЗ) про зміну формування причини звільнення, дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
		 
		в с т а н о в и в:
		          
		          Позивач ОСОБА_1  в обґрунтування позову покликається на наступні обставини. 05.09.2011 року Дубенським центром зайнятості він був направлений на роботу в Дерджавний історико-культурний заповідник м. Дубно, Рівненської області на посаду головного інженера. Крім обов'язків головного інженера адміністрацією ДІКЗ на нього було покладено обов'язки інженера з охорони праці в ДІКЗ. Проведений позивачем аудит стану охорони праці показав що є суттєві порушення Закону України «Про охорону праці». Про що він в усній формі неодноразово доповідав керівнику ДІКЗ, про те адміністрація ДІКЗ м. Дубно зволікала з невідомих йому причин  з проведенням системи охорони праці установи у відповідність до ЗУ «Про охорону праці». 03.02.2012 року позивач подав заяву про звільнення його з роботи згідно п. 1 ст. 36 КЗпПУ, в цей же день він був звільнений з роботи із записом у трудовій книжці «Звільнити з посади головного інженера за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України». В зв»язку з цим позивач просить зобов'язати адміністрацію ДІКЗ м. Дубно змінити формування запису № 20 трудової книжки з «Звільнений з посади головного інженера за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України»на «Звільнення з посади головного інженера за власним бажанням згідно ч. 3 ст. 38 КЗпПУ у зв'язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю». Крім того просить стягнути з відповідача заробітну плати за час вимушеного прогулу з 06.02.2012 року по 06.03.2012 року, та за період розгляду позовної заяви судом та відповідно змінити дату звільнення. Зобов»язати ДІКЗ виплатити вихідну допомогу в розмірі трьох посадових окладів.
		В суді позивачка ОСОБА_1  позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить їх задоволити. 
		Представник відповідача  позовні вимоги не визнали та просить в позові відмовити за безпідставність та недоведеністю. 
		Вислухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши зібрані та перевірені в суді докази,  суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити. Своє рішення суд обґрунтовує наступним.
		Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Судом встановлено, що згідно наказу від 05 вересня 2011 року № 149 позивача ОСОБА_1 було прийнято на роботу в ДІКЗ м. Дубно на посаду головного інженера.
		06 лютого 2012 року позивача відповідно наказу № 9-к звільнено з роботи з посади головного інженера ДІКЗ м. Дубно з 06.02.2012 року по ст.. 38 КЗпП України  за власним бажанням.  
		Підставою звільнення стала заява позивача від 06.02.2012 року на ім»я директора ДІКЗ м. Дубно в якій він просить звільнити його з роботи за власним бажанням з 06.02.2012 року. 
		Відповідно до положень за ст. 38 КЗпП України працівник має право за власним бажанням розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
		Кодексом законів про працю України чітко встановлений порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником та власником або уповноваженим ним органом, який застосовується незалежно від форми трудового договору. Цим порядком обумовлено органи, які мають розглядати такі спори, строки звернення та інше. 
		Позивач, посилаючись на неодноразове невиконання працедавцем законодавства про працю зокрема ЗУ «Про охорону праці» проте жодного разу не скористався цим порядком та не скаржився на факти такого порушення з боку відповідача, у зв»язку із чим не може посилатись на такі порушення, як на підставу звільнення за  ч. 3 ст. 38 КЗпПУ.
		Що стосується позовний вимог стосовно стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати  за час вимушений прогул з 06.02.2012 року по 06.03.2012 року та в період розгляду справи судом, а також стягнення вихідної допомоги в розмірі трьох посадових окладів, то вони також не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дії Державного історико-культурного заповідника  м. Дубно стосовно звільнення ОСОБА_1  за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням ) були правомірними.  
		В зв'язку з викладеним позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт, що відповідач при звільненні з роботи позивача ОСОБА_1 діяв неправомірно, а також позивачем не надано доказів того, що відповідачем було порушено вимоги законодавства про працю.
		 
		           Керуючись ст. ст.. 10, 60, 213, 214 ЦПК України,  ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
		 
		Р І Ш И В:
		          
		В задоволені позову ОСОБА_1 до Дубенського Державного історико-культурного заповідника про зобов'язання адміністрації ДІКЗ змінити формування запису № 20 у трудовій книжці з «Звільнення з посади головного інженера за власним бажанням згідно ст. 38 КЗЗпП України»на «Звільнення з посади головного інженера за власним бажанням згідно ч. 3 ст. 38 КЗпПУ у зв»яку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю»та стягнення з ДІКЗ на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу та вихідної допомоги відмовити. 
		 
		На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 10 днів через Дубенський міськрайонний суд. 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...