Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/2570/1306/2012 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 28.05.2012. Зареєстровано: 30.05.2012. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2012.

Результат оскарження 19.02.2013 Київський апеляційний адміністративний суд: змінено постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 2а/2570/1306/2012
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ
		22 травня 2012 року           Чернігівський     окружний     адміністративний    суд     у   складі:
		головуючої-судді          Житняк Л.О.
		при секретарі          Журбі Ю.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу            № 2а/2570/1306/2012
		за позовом          Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 
		до                    Державної податкової інспекції у м. Чернігові 
		про                    скасування податкових повідомлень-рішень, -
		В С Т А Н О В И В:
		10.04.2012 Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернулась до суду з уточненим адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові:
		від 13.12.2011 № 0004011720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 916,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 733,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 183,00 грн.);
		від 27.02.2012 №0001271720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 25 235,04 грн. (у т. ч. за основним платежем - 25 234,04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.), прийнятих на підставі Акту від 28.11.2011 № 3474/17/НОМЕР_2, складеного за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 26.10.2011, якою встановлені порушення Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», Декрету Кабінетів Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
		Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства, зазначивши, що з 01.10.2008 по 30.06.2010 перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок), при цьому в Акті перевірки від 28.11.2011 № 3474/17/НОМЕР_2 зроблено протиправний висновок про заниження ФОП ОСОБА_2 обсягу виручки за 3-4 квартал 2010 року на суму 30 000,00 грн., оскільки платіж від 21.07.2010 (платіжне доручення від 21.07.2010 № 1894) на суму 30 000,00 грн. був отриманий від ПП «Торг-Авто» як безпроцентна поворотна фінансова допомога згідно укладеного між ними договору від 20.07.2010 № 1. Крім того, позивач наголосив, що в призначенні платежу від 21.07.2010 було помилково зазначено «за запчастини згідно рахунку б/н від 21.07.2010 року, у т. ч ПДВ - 5 000,00 грн.», про що ПП «Торг-Авто» листом від 21.07.2010 № 1/07 повідомило ФОП ОСОБА_2 з проханням замінити формулювання призначення платежу на «поворотна фінансова допомога згідно договору № 1 від 20.07.2010». Зазначену безпроцентну поворотну фінансову допомогу було повернено, як вказав позивач, у вересні 2010 року шляхом внесення готівкових коштів в касу ПП «Торг-Авто», на підтвердження чого додає квитанції до прибуткового касового ордера від 02.09.2010 № 10, від 10.09.2010 № 11 та від 15.09.2010 № 12. Також, на підтвердження своїх правомірних дій щодо зміни призначення платежу позивач зазначив лист Національного банку України від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначення платежу»», в якому вказано, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами переказу без участі банку.
		Щодо донарахованого ДПІ у м. Чернігові ПДВ у розмірі 916,00 грн. позивач зауважив, що в Акті перевірки від 28.11.2011 № 3474/17/НОМЕР_2 зроблено протиправний висновок про завищення ФОП ОСОБА_2 податкового кредиту у червні 2010 року у зв'язку із включенням до податкового кредиту звітного місяця податкових накладних, виписаних постачальником товарів в іншому ніж звітний період (податкові накладні ТОВ «АІС АЗЧ МАРКЕТ» від 03.05.2010 № 2007-33 та від 31.05.2010 № 2493-33), оскільки на момент виникнення у позивача права на податковий кредит діяв Закон України «Про податок на додану вартість» та Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якими останній керувався та яким встановлено, що платник податку має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати виписаних у 2010 році податкових накладних.
		Враховуючи зазначене, позивач вважає, що висновки викладені ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки від 28.11.2011 № 3474/17/НОМЕР_2 є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення від 13.12.2011 № 0004011720 та від 27.02.2012 №0001271720 - прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.
		Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.
		Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити повністю, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову представник відповідача наголосив на тому, що згідно Акту перевірки від 28.11.2011 № 3474/17/НОМЕР_2 встановлено перевищення граничного розміру річної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500 000,00 грн. протягом 4 кварталу 2010 року на суму 29 766,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 4 961,00 грн.), у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_2 з 01.01.2011 повинна застосовувати загальну систему оподаткування, обліку та звітності.
		Крім того, відповідач зазначив, що до складу валових витрат включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу у будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально, а ФОП ОСОБА_2 не заповнювалась графа «витрати пов'язані з одержанням доходу», тому перевіркою було неможливо встановити склад витрат, пов'язаних з одержаним доходом у 2011 році. Таким чином, внаслідок порушення ведення обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_2 занижено чистий дохід за 4 квартал 2010 року та січень-жовтень 2011 року, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 25 234,04 грн.
		Також, відповідач звернув увагу на те, що ФОП ОСОБА_2 в ході перевірки не надала документального підтвердження факту отримання податкових накладних від ТОВ «АІС АЗЧ МАРКЕТ» (від 03.05.2010 № 2007-33 та від 31.05.2010 № 2493-33) в тому періоді, коли вони були відображені у складі податкового кредиту звітного періоду, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит по ПДВ у сумі 732,18 грн.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
		ФОП ОСОБА_2 (ід. н. НОМЕР_2) як фізичну особу-підприємця 15.09.2008 зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 20640000000021591, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 15.09.2008.
		Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, відповідно до направлення від 15.11.2011 № 4450 та наказу від 14.11.2011 № 5649, виданих ДПІ у м. Чернігові, та згідно отриманих з ЄДР відомостей про припинення платника податків, проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 26.10.2011.
		Перевірку проведено з відома та в присутності ФОП ОСОБА_2
		ФОП ОСОБА_2 з направленням на перевірку ознайомлена та копія наказу на її проведення отримала особисто 15.11.2011.
		Перевірка проводилась з 15.11.2011 по 21.11.2011, про що складено Акт від 28.11.2011 № 3474/17/НОМЕР_2 (в матеріалах справи).
		В розділі «Висновок» Акту перевірки, з-поміж іншого, встановлено порушення:
		- абз. 5 ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», в результаті чого ФОП ОСОБА_2 в Звітах суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи-платника єдиного податку занижено обсяг виручки від реалізації товарів, робіт, послуг за 9 місяців 2010 року на суму 30 000,00 грн.;
		- ст. 13, 14 Декрету Кабінетів Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» та п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, чим занижено чистий дохід за 4 квартал 2010 року на суму 18 603,75 грн., за січень-жовтень 2011 року - 135 341,67 грн., в результаті чого ФОП ОСОБА_2 занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 25 234,04 грн.;
		- пп 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого ФОП ОСОБА_2 занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 733,00 грн.
		Всього за Актом перевірки від 28.11.2011 № 3474/17/НОМЕР_2 донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 25 234,04 грн. та ПДВ у сумі 733,00 грн.
		На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у м. Чернігові були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
		від 13.12.2011 № 0004001720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 25 405,04 грн. (у т. ч. за основним платежем - 25 234,04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 171,00 грн.) (а. с. 22);
		від 13.12.2011 № 0004011720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 916,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 733,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 183,00 грн.) (а. с. 21).
		Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ФОП ОСОБА_2 оскаржила їх в адміністративному порядку, подавши скаргу до ДПА в Чернігівській області, розглянувши яку остання своїм рішенням:
		податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 13.12.2011 № 0004011720 залишено без змін;
		податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 13.12.2011 № 0004001720 - скасовано у сумі 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та винесено нове податкове повідомлення-рішення від 27.02.2012 №0001271720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 25 235,04 грн. (у т. ч. за основним платежем - 25 234,04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.) (в матеріалах справи).
		Так, в ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 протягом періоду з 01.10.2008 по 30.06.2010 перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок).
		Перевіркою правильності визначення обсягу виручки, відображеної в звітах платника єдиного податку, з даними про суми обсягу виручки, встановлені розбіжності, а саме: на підставі наданих ФОП ОСОБА_2 на перевірку документів, в порушення абз. 5 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», встановлено заниження обсягу виручки за 3-4 квартал 2010 року на суму 30 000,00 грн.
		Відповідно до наданих на перевірку банківських виписок по розрахунковому рахунку ДПІ у м. Чернігові встановлено, що ФОП ОСОБА_2 не в повному обсязі включено обсяг виручки за липень 2010 року до книги доходів і витрат, й відповідно до звітів платника єдиного податку за 9 місяців 2010 року, у зв'язку з чим перевищено граничний розмір річної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500 000,00 грн. протягом 4 кварталу 2010 року на суму 29 766,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 4 961,00 грн.).
		Крім того, в Акті перевірки також зазначено, що в порушення ст. 14 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_2 не подано декларацію про доходи за 4 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року.
		Отже, на думку ДПІ у м. Чернігові, сума, фактично отримана ФОП ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок та в касу за продаж автозапчастин у розмірі 30 000 грн., вважається виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), і саме вказана сума вплинула на перевищення протягом календарного року загальної суми виручки 500 000,00 грн.
		Окрім цього, в Акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_2 на перевірку не надані документи на витрати, які б підтверджували придбання товарів, від продажу яких остання отримувала дохід, тому у 2010 році витрати взяті по нормі та встановлено заниження валових витрат за 4 квартал 2010 року на суму 6 201,25 грн. Також в Акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_2 не заповнювалась графа «витрати пов'язані з одержанням доходу», тому перевіркою було неможливо встановити склад витрат, пов'язаних з одержаним доходом у 2011 році.
		Таким чином, прийшовши до висновку про порушення ведення обліку доходів і витрат, ДПІ у м. Чернігові визнала, що ФОП ОСОБА_2 занижено чистий дохід за 4 квартал 2010 року на суму 18 603,75 грн., за січень-жовтень 2011 року - 135 341,67 грн., в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 25 234,04 грн.
		При цьому, в Акті перевірки зазначено, що за період з 02.10.2008 по 31.12.2010 ФОП ОСОБА_2 задекларовано податкового кредиту по ПДВ у сумі 179 207,00 грн.
		Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2008 по 31.12.2010 встановлено його завищення за червень 2010 року у сумі 733,00 грн.
		Так, оскільки в ході перевірки ФОП ОСОБА_2 не надала документального підтвердження факту отримання податкових накладних від ТОВ «АІС АЗЧ МАРКЕТ» (від 03.05.2010 № 2007-33 та від 31.05.2010 № 2493-33) в тому періоді, коли вони були відображені у складі податкового кредиту звітного періоду, ДПІ у м. Чернігові дійшла висновку про завищення податкового кредиту по ПДВ у сумі 732,18 грн.
		Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Також суд враховує визначення терміну «податкове зобов'язання», вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділуцього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		Також відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (чинного на момент вчинення правопорушення) - спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
		Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
		В силу ст. 5 Указу у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). 
		Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
		Крім того, згідно ст. 13 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (також чинного на момент вчинення правопорушення) оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
		Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
		До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
		А відповідно до ч. 1 ст. 14 Декрету з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється:
		а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період;
		б) податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.
		При цьому, в силу п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент вчинення правопорушення) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:
		суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
		суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
		Так, п. 5.1 ст. 5 Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
		До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).
		Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
		Також, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України встановлено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
		Об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 Кодексу).
		Окрім цього, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені пп. 7.2.1 п. 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» (також чинного на момент вчинення правопорушення) вимоги.
		А в силу пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону).
		Відповідно до пп. 7.5.1 та пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
		- дата здійснення першої з подій:
		або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
		або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
		- для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.
		Крім того, необхідно зазначити, що в силу пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
		Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
		Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону).
		Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
		Вказані норми повністю кореспондуються із ст. 198, ст. 199, ст. 200 та ст. 201 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011.
		Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», Декрету Кабінетів Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представником відповідача не оспорювалась.
		Як встановлено вище, з 01.10.2008 по 30.06.2010 ФОП ОСОБА_2 перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок).
		При цьому, за даними перевірки ФОП ОСОБА_2 за 2010 рік ДПІ проведено наступний розрахунок:
		- обсяг виручки - 529 766,00 грн.;
		- граничний розмір річної виручки від реалізації продукції для платників єдиного податку - 500 000,00 грн.;
		- сума перевищення граничного розміру річної виручки - 29 766,00 грн. (у т. ч. ПДВ 4 961,00 грн.);
		- валовий дохід - 24 805,00 грн. (29 766,00 грн. - 4 961,00 грн.);
		- валові витрати - 6 201,25 грн. (24 805,00 грн.*25% (норма затрат);
		- оподаткований дохід - 18 603,75 грн. (24 805,00 грн. - 6 201,25 грн.);
		- податок на доходи фізичних осіб - 2 790,56 грн. (18 603,75 грн.*15%).
		Крім того, за даними перевірки ФОП ОСОБА_2 за 2011 рік, за врахування перевищення обсягу виручки, визначено:
		- валовий дохід - 135 341,67 грн. (без ПДВ);
		- валові витрати - 0,00 грн.;
		- оподаткований дохід - 135 341,67 грн.;
		- десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2011 - 9 410,00 грн. (941,00 грн.* 10);
		- середньомісячний дохід - 45 113,89 грн. (135 341,67 грн./3, більше 9 410,00 грн.);
		- перевищення - 35 703,89 грн. (45 113,89 грн. - 9 410,00 грн.) за кожен місяць здійснення діяльності;
		- за ставкою 15% оподатковується 28 230,00 грн. (9 410,00 грн.*3), сума податку на доходи фізичних осіб - 4 234,50 грн. (28 230,00 грн.*15%);
		- за ставкою 17% оподатковується 107 111,67 грн. (35 703,89 грн.*3), сума податку на доходи фізичних осіб - 18 208,98 грн. (107 111,67 грн.*17%);
		- податок на доходи фізичних осіб - 22 443,48 грн. (4 234,50 грн.+18 208,98 грн.).
		Щодо донарахованого позивачу податку на доходи фізичних осіб у розмірі 25 235,04 грн. (податкове повідомлення-рішення від 27.02.2012 №0001271720 (основний платіж - 25 234,04 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 1,00 грн.), судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 (Позичальник) та ПП «Торг-Авто» (Позикодавець) укладено договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 20.07.2010 № 1, за предметом якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути їх Позикодавцю (п. 1.1, 2.1 Договору, а. с. 9).
		Відповідно до п. 3.1, 3.2 Договору Позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника, днем надання позики вважається день зарахування суми позики на поточний рахунок Позичальника. Строк повернення позики становить 12 календарних місяців з моменту надання суми позики (4.1 Договору).
		При цьому, суд зауважує, що платіж від 21.07.2010 (платіжне доручення від 21.07.2010 № 1894) на суму 30 000,00 грн. був отриманий позивачем від ПП «Торг-Авто» як безпроцентна поворотна фінансова допомога згідно вищевказаного Договору.
		Вказану безпроцентну поворотну фінансову допомогу було повернено позивачем у вересні 2010 року шляхом внесення готівкових коштів в касу ПП «Торг-Авто», що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера від 02.09.2010 № 10, від 10.09.2010 № 11 та від 15.09.2010 № 12 (а. с. 7).
		Так, в призначенні платежу від 21.07.2010 було помилково зазначено «за запчастини згідно рахунку б/н від 21.07.2010, у т. ч ПДВ - 5 000,00 грн.», про що ПП «Торг-Авто» листом від 21.07.2010 № 1/07 повідомило ФОП ОСОБА_2 з проханням замінити формулювання призначення платежу на «поворотна фінансова допомога згідно договору № 1 від 20.07.2010» (а. с. 8).
		Зазначений порядок зміни призначення платежу відповідає порядку визначеному у листі Національного банку України від 26.09.2005 № 25-113/1506-9580 «Про виправлення у розрахунковому документі», в якому вказано, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами переказу без участі банку.
		Така ж позиція підтримана у листі Національного банку України від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначення платежу».
		Отже, суд враховує поняття поворотної фінансової допомоги, як сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
		Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена п. 7.2 ст. 7 або ст. 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.
		Таким чином, судом встановлено, що дотримавшись порядку зміни призначення платежу від 21.07.2010 (платіжне доручення від 21.07.2010 № 1894) позивач правомірно не включив до обсягу виручки за 3-4 квартал 2010 року суму 30 000,00 грн., а отже не перевищив граничний розмір річної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500 000,00 грн. протягом 4 кварталу 2010 року на суму 29 766,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 4 961,00 грн.).
		Відповідно, визначення ФОП ОСОБА_2 за 2011 рік податку на доходи фізичних осіб у розмірі 22 443,48 грн., із суми валового доходу у розмірі 135 341,67 грн. (без ПДВ) з підстави перевищення обсягу виручки у розмірі 500 000 грн. та у зв'язку із чим, на думку ДПІ у м. Чернігові, позивач мав би перейти на загальну систему оподаткування, - є помилковим.
		А отже, нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. за неподання податкової звітності загальної системи оподаткування є безпідставним.
		Щодо донарахованого позивачу ПДВ у розмірі 916,00 грн., (податкове повідомлення-рішення від 13.12.2011 № 0004011720, (основний платіж - 733,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 183,00 грн.), судом встановлено, що позивач включив до податкового кредиту звітного місяця податкові накладні від ТОВ «АІС АЗЧ МАРКЕТ» від 03.05.2010 № 2007-33 та від 31.05.2010 № 2493-33, виписані постачальником товарів в іншому ніж звітний період (податкова декларація за червень 2010 року).
		При цьому, суд зауважує, що дані податкові накладні надавались відповідачу на перевірку, що не оспорювалось в судовому засіданні його представником.
		Так, суд зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість» містить пряму заборону на включення до податкового кредиту витрат, пов'язаних зі сплатою ПДВ, які не підтверджені податковими накладними чи іншими документами, перерахованими згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону.
		Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною. Таким чином, якщо податкова накладна отримана з запізненням, то сума ПДВ включається в податкову декларацію у тому звітному періоді, в якому така накладна була отримана.
		Така ж позиція викладена в листі ДПА України від 11.08.2004 № 15316/7/15-2417, в якому зазначено, що у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
		З огляду на норму пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість», судом встановлено, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту звітного місяця (червень 2010 року) податкові накладні від ТОВ «АІС АЗЧ МАРКЕТ» від 03.05.2010 № 2007-33 та від 31.05.2010 № 2493-33.
		Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки, викладені ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки від 28.11.2011 № 3474/17/НОМЕР_2, є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності.
		Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.
		У даному випадку, констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по податку на доходи фізичних осіб та ПДВ, згідно вимог Податкового кодексу України, Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», Декрету Кабінетів Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 13.12.2011 № 0004011720 та від 27.02.2012 №0001271720 підлягають скасуванню.
		Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.
		Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		П О С Т А Н О В И В:
		Позов задовольнити повністю.
		Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 13.12.2011 № 0004011720 та від 27.02.2012 №0001271720.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ід. н. НОМЕР_2) 263,21 грн. (двісті шістдесят три гривні 21 коп.) судового збору, сплаченого за квитанціями від 06.04.2012 № 71/72 (у сумі 261,51 грн.) та від 19.04.2012 № 6407.753.4 (у сумі 1,70 грн.) на р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ м. Чернігова Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.
		 
		Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		                    Суддя                                                                                          Л.О. Житняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...