Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-59/855-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.06.2012. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 "28" травня 2012 р.                                                                                    справа № 5011-59/855-2012  
		Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		головуючого суддіПопікової О.В.суддівКролевець О.А.,  Саранюка В.І.за участю представників: від позивача:ОСОБА_4 -за дов. від 22.08.2011р. № 102-Двід відповідача :ОСОБА_5 -за дов. від 10.01.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ"на ухвалугосподарського суду міста Києва від 02.03.2012р.та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.04.2012р. у справі№ 5011-59/855-2012 господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Нова інформація" проспростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Приватне акціонерне товариство "АПК-ІНВЕСТ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Нова інформація" про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2012р. (суддя Картавцева Ю.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2012р. (головуючий суддя Остапенко О.М., судді Скрипка І.М., Доманська М.Л.), припинено провадження у справі №5011-59/855-2012 на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
		Ухвала місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 1, 21, пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що спір у даній справі не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки у випадку пред'явлення позову про спростування недостовірної інформації, опублікованої в засобах масової інформації, належними відповідачами є автор та редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, яка виконує її функції. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що автором статті, інформацію в якій позивач вважає за необхідне спростувати, є фізична особа, однак згідно приписів статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України господарські суди не мають повноважень залучати фізичних осіб до участі у справі в якості відповідачів.
		Не погодившись з ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2012р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2012р., позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій приписів статей 43, 86 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, скаржник наголошує на тому, що місцевим та апеляційним судами не було всебічно, повно та об'єктивно встановлено всі обставини справи, зокрема, щодо дійсного автора статті, інформацію в якій позивач вважає за необхідне спростувати.
		Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Нова Інформація" опублікувати спростування у найближчому номері друкованого засобу масової інформації - газеті "Газета по-українськи" на сторінці № 5 в рубриці "Скандали", тим же шрифтом та на тому ж місці шпальти, де містилася стаття "Півтора мільйона гривень хабара чиновник отримав на Святвечір", в тому ж обсязі під заголовком "Спростування" із зазначенням того, що друкованим засобом масової інформації "Газета по-українськи" (видавник ТОВ "Видавнича група "Нова Інформація", автор статті ОСОБА_6) було поширено недостовірну інформацію про причетність ПрАТ "АПК-Інвест" в цілому та зокрема генерального директора ПрАТ "АПК-Інвест" до дачі хабара начальнику головного управління агропромислового розвитку Донецької облдержадміністрації ОСОБА_7. Також спростування має містити вибачення редакції газети за поширення недостовірної інформації перед ПрАТ "АПК-Інвест" в цілому та зокрема генеральним директором ПрАТ "АПК-Інвест"; стягнути з відповідача 1,00 грн. як відшкодування моральної шкоди.
		За приписами статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
		Згідно частини 1 статті 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, ім'я (найменування), авторство, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. 
		За змістом приписів статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 цього Кодексу, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб захисту проти поширення інформації, що шкодить їх діловій репутації.
		За загальними правилами цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобов'язаними суб'єктами названих правовідносин є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що автором статті "Півтора мільйона гривень хабара чиновник отримав на Святвечір", опублікованої у газеті "Газета по-українськи" № 1351 від 12.01.2012р. є ОСОБА_8. Вказана особа є працівником відповідача згідно наказу № 61к від 06.04.2009р. про прийняття на роботу. Статтю ОСОБА_8 було опубліковано під псевдонімом ОСОБА_6.
		Відповідно до статті 26 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" журналіст має право поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за власним підписом або під умовним ім'ям (псевдонімом).
		Нормами чинного законодавства не встановлено порядку присвоєння псевдоніму.
		У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції.
		Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій для вирішення даного спору потрібно залучити іншим відповідачем автора статті "Півтора мільйона гривень хабара чиновник отримав на Святвечір", яким є фізична особа.
		Відповідно статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. 
		Згідно частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 
		Отже, згідно приписів статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України господарські суди не мають повноважень, необхідних для залучення зазначених фізичних осіб до участі у справі як відповідачів. 
		З урахуванням наведених норм законодавства та з огляду на необхідність залучення до участі у справі в якості відповідача автора оспорюваної позивачем статті, яким є фізична особа, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Така справа може бути розглянута загальним судом.
		Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правильного по суті висновку про необхідність припинення провадження в даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
		Норми статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що якщо господарський спір не вирішується по суті (зокрема припинення провадження у справі), господарський суд виносить ухвалу. Дана стаття також встановлює певні вимоги до змісту ухвал. Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України приходить до висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 02.03.2012р. прийнята з дотриманням процесуальних норм статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
		Посилання заявника у касаційній скарзі на пункт 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" є помилковим, оскільки в даному пункті йдеться про поширення інформації посадовою чи службовою особою при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків. За зальними поняттям посадовою чи службовою особою є особа, яка правомочна здійснювати юридично значимі дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин.
		Перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відсутні.
		Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.03.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2012р. у справі № 5011-59/855-2012 - без змін. 
		 
		Головуючий суддя                                                                      О.В. Попікова
		 
		Судді:                                                                                          О.А. Кролевець
		 
		                                                                                                    В.І. Саранюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...