Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2190/1938/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.06.2012. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2012.
Дата набрання законної сили: 31.05.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		31.05.2012 
		Справа №22ц/2190/1558/2012р.                                                      Головуючий в 1-й інстанції 
		                                                                                                           Охтень А.А.                   
		Категорія : 27                                                                                   Доповідач: Бездрабко В.О.   
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		2012 року травня місяця «31»дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі: 
		Головуючого:      Бездрабко В.О.
		Суддів:                 Приходько Л.А.
		                             Кузнєцової О.А.              
		при секретарі:      Романовій Д.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 березня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,    
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		У лютому 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк»звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 10 квітня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №НЕXRRX9310087, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 1796,40 грн. строком до 10.04.2008р. зі сплатою 12,00 відсотків річних.
		Оскільки ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, позивач просив стягнути на його користь заборгованості за кредитним договором у розмірі 31366,57 грн., яка складається з 1775,57 грн. -заборгованість за кредитом; 13006,06 грн. - заборгованість за відсотками; 176,04 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 14439,06 -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. -штраф (фіксована частина); 1469,84 грн. -штраф (процентна складова), а також судові витрати у розмірі 313,67 грн.
		Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 березня 2012 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено у повному обсязі. 
		Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позову. 
		Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
		Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 10 квітня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №НЕXRRX9310087, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 1796,40 грн. строком до 10.04.2008р. зі сплатою 12,00 відсотків річних (а.с.5).
		 
		              
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконує зобов»язання за кредитним договором, а тому позивач вправі вимагати стягнення заборгованості у повному обсязі.
		Проте повністю погодитися з даним висновком суду не можна, оскільки рішення суду ухвалено при неповному з»ясуванні обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення.
		З зібраних у справі доказів вбачається, що відповідачка з червня 2007 року належним чином умови договору не виконує.
		При вказаних обставинах суд, на думку колегії суддів, прийшов до правильного висновку про те, що позивач, як кредитодавець, відповідно до ст.1050, 1054 ЦК України має право вимагати від ОСОБА_3, як позичальника, що прострочив повернення позики, повернення частини кредиту, що залишилася та сплати належних йому процентів і обґрунтовано стягнув з відповідачки заборгованість за кредитом у розмірі 1775,57грн., заборгованість по відсоткам -13006,06грн. та 176,04 грн. передбачених договором, як комісії за користування кредитом.
		При цьому колегія суддів визнає неприйнятними доводи апелянта щодо спливу строку позовної давності звернення з даним позовом до суду, оскільки як вбачається з п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам сторони договору визначили термін позовної давності до спірних правовідносин тривалістю 5 років, що не суперечить положенням ст.259 ЦК України.
		Висновки суду у наведеній вище частині позовних вимог відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами та досліджених в судовому засіданні доказів і нормам матеріального права, що регулюють виниклі між сторонами правовідносини. 
		Відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Згідно п.5.1 договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки.
		Ухвалюючи рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 пені за період з червня 2007 року по грудень 2011 року у розмірі 14439,05грн., суд не врахував, що ч.2 ст.258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), з приводу чого стягненню з ОСОБА_3 за неналежне виконання зобов»язань підлягає передбачена кредитним договором пеня у розмірі 1,25% від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення , яка обраховується за 360 днів (п.4.3 договору), що в грошовому виразі становить 7988,40грн.
		Згідно ст.549 ЦК України різновидами неустойки є штраф та пеня, які обчисляються у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання та у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання, відповідно.
		Таким чином, стягнення як штрафу, так і пені за неналежне виконання відповідачем зобов»язання є обґрунтованим та відповідає правам та обов»язкам сторін у договорі, а тому доводи скарги в цій частині підлягають відхиленню.
		Відповідно до п.5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов»язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов»язаний сплатити банку штраф у розмірі 500грн.+5% від суми заборгованості.
		Враховуючи, що в порядку ч.2 ст.549 ЦК України штраф обчислюється лише у відсотках, то колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки штрафу за порушення зобов»язання за договором у розмірі 1469,84грн. (процентної складової). 
		Разом з цим, щоо стосується вимог про стягнення штрафу у розмірі 500грн. (фіксованої частини), то дані вимоги суперечать положенням ч.2 ст.549 ЦК України, а тому задоволенню не підлягають, у зв»язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню.
		Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
		          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,  
		                                                          в и р і ш и л а :
		          Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
		Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 березня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»пені за несвоєчасне виконання зобов»язання за договором у розмірі 14439,06грн. змінити, зменшивши суму пені, яка підлягає стягненню до 7988,40грн.
		Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»штрафу у розмірі 500грн. скасувати та ухвалити в цій часті нове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовити. 
		В решті частини рішення суду залишити без змін.
		Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		 
		Головуючий :
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...