Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0550/5355/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність; Спори про припинення права власності на земельну ділянку.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.06.2012. Забезпечено надання загального доступу: 08.06.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                                                                    Справа № 2/0550/931/2012 р.                                                                                                   
		                                                                                         
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		 
		22 травня 2012 року        Харцизький міський суд Донецької області у складі:
		                                                головуючого судді - Лутай А.М.
		                                                при секретарі -           Сауніної Н.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Територіальної громади м.Харцизька Донецької області в особі Харцизької міської ради, ОСОБА_3, про визнання права особистої власності на земельну ділянку,  -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивачі в березні 2012 року звернулись до суду з позовом до відповідачів про визнання права особистої власності на земельну ділянку, в якому вказує, що їм на праві особистої власності кожному в рівній частині належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору обміну житлового будинку і квартири, посвідченого 10 березня 2000 року приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр № 608, зареєстрованого в КП БТІ м.Харцизька 13.03.2000 р. в реєстрову книгу № 17 за реєстровим номером № 2286.В договорі помилково не вказана приватизована земельна ділянка площею 600 кв. м., яка до цього часу належить ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДН № 4516, виданого виконкомом Харцизького міської ради Донецької області 11.10.1997 р. на підставі рішення виконкому від 01.10.1997 р № 694. При оформленні договору купівлі-продажу вказаного житлового будинку між ОСОБА_5 і ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4 10.09.1999 р., реєстр № 3144, зареєстрованого в КП БТІ м.Харцизька 14.09.1999 о. в реєстрову книгу № 17 за реєстровим номером 22861, земельна ділянка також не була вказана, Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_6 не оформляв. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 В теперішній час виникла необхідність оформити на них земельну ділянку. На час виникнення спірних правовідносин був чинний Земельний Кодекс України, який втратив чинність з 01 січня 2002 року на підставі Закону України від 25.10.2011 р. № 2768-ІІІ. Під час переходу права власності на будівлю і споруду, відповідно до ст..30 Земельного Кодексу 1990 року, разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст..67 цього кодексу, і право власності або користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження -будівлі споруди. Згідно ч.1 ст.42 Земельного Кодексу України 1990 року право громадян, яким належить жилий будинок, використання розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначається співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на цей будинок, будівлю, споруду. ОСОБА_3 є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_5 Крім того, в Державному акті на право власності на землю площа земельної ділянки вказана 600 кв. м., а згідно технічного паспорту, складеного КП БТІ м.Харцизька в 1988 році, площа земельної ділянки вказана 601 кв. м., Державний акт виданий пізніше -в 1997 році, при цьому розмір ділянки був уточнений і складає 593 кв. м.
		Просять визнати за ними право приватної власності кожному в рівній частині на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 600 кв. м., вартістю 8017,95 грн.
		Позивачі в судове засідання не з'явились, надавши заяви, в яких позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просить справу розглянути у їх відсутність. 
		Представник відповідача -Територіальної громади м.Харцизька Донецької області в особі Харцизької міської ради - в судове засідання не з'явився за невідомими суду причинами, про місце, день та час розгляду був повідомлений належним чином. 
		Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надавши заяву, в якій позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить справу розглянути у його відсутність. 
		Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справ доказами. 
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що  підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 10 березня 2000 року між позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з одного боку, та ОСОБА_6 з іншого був укладений договір обміну жилого будинку і квартири, згідно якого позивачі набули в рівних долях (кожному одна друга частина) жилий АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_6 (а.с.16). Договір посвідчено приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 608.
		Вказаний у зазначеному договорі обміну будинок розташований на земельній ділянці площею 600 кв. м., і згідно Державного акту належить ОСОБА_5 (а.с.12).
		ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11). При житті нею були складені два заповіти. 
		Згідно заповіту, складеному 16.11.1993 року, вона АДРЕСА_1 заповіла сину ОСОБА_3 (а.с.51).
		Судом також встановлено, що 10.09.1999 року було укладено договір купівлі-продажу жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого ОСОБА_6 придбав вказаний будинок у ОСОБА_5, однак в договорі купівлі-продажу помилково не спірна земельна ділянка вказана не була, і ОСОБА_6 Державний акт на прав приватної власності на земельну ділянку на своє ім'я не оформив. 
		Таким чином, до теперішнього часу земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, площею 600 кв. м., оформлена на померлу ОСОБА_5
		Згідно витягу № 01-74-80 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вартість спірної земельної ділянки складає 8017,95 грн. (а.с.13).
		На час виникнення спірних правовідносин був чинний Земельний Кодекс України 1990 року, який втратив чинність з 01 січня 2002 року, тому при вирішенні цього спору слід користуватись Земельним Кодексом України в редакції 1990 року.
		Відповідно до ст..30 Земельного Кодексу України в редакції 1990 року при переході права власності на будівлю і споруду разом із цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження -будівлі та споруди. 
		Відповідно до ч.1 ст.42 Земельного Кодексу України в редакції 1990 року право громадян, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначається співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду. 
		На підставі вищезазначеного, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивачів у повному обсязі, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право приватної власності, в рівний частині кожному, на спірну земельну ділянку.  
		Керуючись ст.ст.30, 42, 67 Земельного Кодексу України (в редакції 1990 року), ст.ст.373 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 132, 212, 213, 214 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою м.Харцизька Донецької області, право приватної власності на Ѕ частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 600 кв. м.
		Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем м.Харцизька Донецької області, право приватної власності на Ѕ частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 600 кв. м.
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. 
		 
		 
		 
		 
		                    Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...