Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 3-13/12 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.06.2012. Забезпечено надання загального доступу: 08.06.2012.
Дата набрання законної сили: 08.06.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Таращанський районний суд Київської області 
		      
		 
		Справа №  3-13/12 
		3/1025/62/12 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		 
		06.04.2012м.Тараща
		Суддя Таращанського районного суду Київської області     Василенко   Олег  Михайлович, з участю прокурора: Нечепоренка Р.Л., адвоката: ОСОБА_1,    , розглянувши матеріали,що надійшли від  прокурора Рокитнянського району Київської області радника юстиції Михайленка О.М. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1,  громадянки України, українки, освіта повна вища, безробітної, одруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП,- 
		    
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Наказом начальника головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 9-0 від 17.01.2008 року ОСОБА_3 призначено на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області з залишенням 11 рангу державного службовця.
		Відповідно до п.п. «в» п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» вона була суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення - державним службовцем.
		Наказом начальника управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області  №16-0 від 25 травня 2009 року призначено ОСОБА_4 на посаду водія цього управління з посадовим окладом згідно штатного розпису.
		Згідно Положення про управління Пенсійного фонду в Рокитнянському районі Київської області, затвердженого начальником головного управління Пенсійного фонду України 26.08.2002 року, начальник управління здійснює керівництво діяльністю управління та несе персонально відповідальність за виконання покладених на управління завдань, ефективну роботу управління, цільове використання коштів управління в межах затвердженого кошторису видатків, тощо. Начальник у межах своїх повноважень на підставі та на виконання актів законодавства приймає накази (в тому числі про призначення та звільнення працівників управління), організовує і контролює їх виконання.
		Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особи, зазначені у підпунктах «а», «в»-«ж» пункту 1 та підпункті «а» пункту 2 частини 1 статті 4 цього Закону, не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
		Частиною 2 названої статті передбачено, що у разі виникнення обставин, які порушують вимоги частини першої статті 9 Закону, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у 15-ти денний строк.
		Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.
		Згідно зі ст. 1 даного Закону безпосереднє підпорядкування - це відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням. Близькі особи - це подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону.
		У той же час, в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», начальник управління Пенсійного фонду в Рокитнянському районі Київської області ОСОБА_3 та водій цього ж управління ОСОБА_4, який відповідно до Положення про управління пенсійного фонду та приписів ст. 1 Закону перебуває у безпосередньому підпорядкуванні директора, є чоловіком та дружиною, що підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та свідоцтвом про шлюб.
		Відповідно до ч.1 згаданого Закону та ч. 2 примітки до ст. 172-7 КУпАП під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
		Таким чином, факт безпосереднього підпорядкування ОСОБА_4 ОСОБА_3 свідчить про наявність конфлікту інтересів. Зокрема, існує суперечність між їх особистими інтересами (родинний зв'язок) та службовими повноваженнями ОСОБА_3 (можливість приймати і звільняти працівників управління, заохочення і накладення на них стягнень), наявність яких може вплинути на рішення чи дії, прийняті або вчинені начальником управління щодо водія.
		Частиною 1 статті 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» встановлено обов'язок осіб, зазначених у п. 1 та п.п. «а», «б» п. 2 ч. 1 ст. 4 цього Закону повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів та вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів.
		Проте, в порушення наведених норм закону, станом на 15.11.2011 року ОСОБА_3 не повідомила свого безпосереднього керівника - начальника головного управління у Київській області ОСОБА_9 про наявність конфлікту інтересів, що унеможливило вжиття заходів до його усунення з боку останнього. Таким чином,  вона, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, - державним службовцем, протягом періоду з 01.07.2011 року по 15.11.2011 року, не повідомила свого безпосереднього керівника ОСОБА_9 про наявність конфлікту інтересів, чим вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП.
		ОСОБА_3 під час розгляду справи своєї вини у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що в неї був відсутній умисел на вчинення інкримінованого їй правопорушення, оскільки положення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо заборони державним службовцям мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам не поширюються на осіб, які працюють у сільській місцевості. А вона вважала територію смт. Рокитне, на якій працювала, саме такою, та посилається на норми ЗУ «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» де визначається сільська місцевість, як територія, що знаходяться за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови. Дане підтверджує: 1) звітом про виплату пенсій та допомоги (рядок 110 і 115), в якому зазначено що 100% всі пенсії призначено в сільській місцевості. (Копія додається); 2) рішенням Рокитнянської селищної ради Київської області від 30.12.2010 року, в якому зазначено, що «Рокитне» - це селище, як адміністративна одиниця; 3) ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та копіями квитанцій за плату ліцензії, як для сільської місцевості; 4) ст. 133 Конституції України.
		Крім того, посилаючись на тлумачення ч.1 ст.133 Конституції України Конституційним судом України у своєму рішенні №11-рп/2001 від 13.07.2001 року, доводить, що «Рокитне» є  селищем, а не містом та вказує на суперечність Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X Основному закону, а тому до уваги братись не може.
		До того ж, не вважає себе суб'єктом даного правопорушення, оскільки на час складання протоколу та відібрання від неї пояснень на посаді державного службовця не перебувала і була звільнена з посади 10 листопада 2011 року.
		Також, на момент розгляду справи, на її думку, закінчилися строки передбачені ст.38 КУпАП.
		Тому просить провадження у справі про адміністративне корупційне  правопорушення, передбачене ст. 172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити.
		          Прокурор під час розгляду справи підтримав позицію заявлену в протоколі про адміністративне корупційне правопорушення, адвокат - позицію особи, що притягується до адміністративної відповідальності. 
		          Заслухавши осіб, які беруть участь у розгляді справи, вивчивши матеріали даної справи приходжу до висновку про наявність вини ОСОБА_3 у вчиненні нею адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення, виходячи з наступного.
		Заперечуючи свою вину ОСОБА_3 вказувала, що положення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо заборони державним службовцям мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам не поширюються на осіб, які працюють у сільській місцевості. А вона вважала територію смт. Рокитне, на якій працювала, саме такою, та посилається на норми ЗУ «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» де визначається сільська місцевість, як територія, що знаходяться за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови. Крім того, посилаючись на тлумачення ч.1 ст.133 Конституції України Конституційним судом України у своєму рішенні №11-рп/2001 від 13.07.2001 року, доводить, що «Рокитне» є  селищем, а не містом та вказує на невідповаідність Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X Основному закону.
		Проте з таким висновком особи, що притягується до адміністративної відповідальності погодитись не можна, оскільки пунктом 13 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначається територіальний устрій України. 
		Згідно з пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 р. N 11-рп/2001 положення пункту 13 частини першої статті 92 Конституції України про те, що виключно законами України визначається "територіальний устрій України", треба розуміти так, що питання територіального устрою України, зокрема визначення змісту цього поняття, правового статусу і видів адміністративно-територіальних одиниць, повноваження органів щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою України, є питаннями загальнодержавного значення і врегульовуються лише законом. 
		Стаття 133 Конституції України визначає, що систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. 
		Розділ XV Перехідних положень Конституції України передбачає, що закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України. 
		          Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затверджене указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981 року №1654-Х не суперечить розділу XV Перехідних положень Конституції України в частині визначення приналежності населених пунктів до певного типу. Згідно вказаного положення встановлено, що до міських населених пунктів належать міста республіканського, обласного, районного підпорядкування і селища міського типу, до сільських - села і селища незалежно від їх адміністративної підпорядкованості. 
		          Частина 7 статті 25 Земельного кодексу України також розділяє поняття «сільська місцевість» і «селище міського типу». 
		Таким чином, селище міського типу, зокрема, смт Рокитне Київської області відноситься до міських населених пунктів. 
		           В ході розгляду даної справи встановлено, що з моменту набрання чинності Закону України від 7 квітня 2011 року N 3206-VI, з 01.07.2011 року, і по 15.11.2011 року інформація про наявність конфлікту інтересів начальнику головного управління у Київській області ОСОБА_9 правопорушницею не надавалась. 
		                   Статтею 1 Закону України від 7 квітня 2011 року N 3206-VI поняття «корупційне правопорушення»визначено, як умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. 
		          Умисний характер діяння, вчиненого ОСОБА_3 наявними у справі письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне корупційне правопорушення від 24.11.2011 року; копією наказу № 9-0 від 17.01.2008 року про призначення її на посаду начальника управління Пенсійного фонду в Рокитнянському районі Київської області; копією наказу начальника управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області №16-0 від 25 травня 2009 року про призначення ОСОБА_4 на посаду водія даного управління; копією Положення про управління Пенсійного фонду в Рокитнянському районі Київської області, затвердженого начальником головного управління Пенсійного фонду України 26.08.2002 року; копією штатного розпису управління Пенсійного фонду в Рокитнянському районі Київської області станом на 31.01.2011 року; копією свідоцтва про укладення шлюбу від 29.04.1990 року; письмовими пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
		Неспроможним є твердження ОСОБА_3 щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.172-7 КУпАП на підставі ч.1 п.7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з пропуском строку накладення адміністративного стягнення визначеного ч. 3 ст. 38 КУпАП, виходячи із наступного. У відповідності до ч.4 ст.277 КУпАП строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).  Так, дійсно протокол про адміністративне корупційне  правопорушення, передбачене ст. 172-7 Кодексу України щодо ОСОБА_3 складено 24 листопада 2011 року, однак постановою судді Таращанського районного суду Київської області від 31 січня 2012 року зупинено строк розгляду судом даної справи, в зв'язку з перебуванням її в розшуку, до моменту доставки її в суд. 30 березня 2012 року вона з'явилася до суду, що стало підставою для відновлення строку розгляду даної справи,  і який призначено було на 02 квітня 2012 року і вказаного дня за її клопотанням відкладено розгляд до теперішнього часу, а відтак трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення визначений ч.3 ст.38 КУпАП не є пропущеним. 
		          При накладенні адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, її майновий стан, ступінь її вини, що правопорушення вчинено вперше, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.                     
		      Керуючись ст.ст. 172-7, 221, 283, 284, 287 КУпАП, -
		       
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП і накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
		Роз'яснити правопорушниці її обов'язок сплатити штраф не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. В  установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника. 
		   Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
		         Постанова може бути оскаржено особою щодо якої її винесено, а також потерпілим, шляхом подачі апеляційної скарги або може бути опротестовано прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області.
		   
		 
		 
		Суддя:Василенко Олег Михайлович, з участю прокурора: Нечепоренка Р.Л., адвоката: ОСОБА_1,

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...