Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-6046/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.06.2012. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		 
		 
		Справа № 2-6046/12
		Р І Ш Е Н Н Я  
		іменем України
		 
		"14" травня 2012 р.
		Дарницький районний суд м. Києва в складі:
		головуючого -судді Цимбал І.К.
		при секретарі -Шамрай І.В., ВІТЕР В.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу -
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач надав відповідачу у борг грошові кошти, що було оформлено письмовою розпискою на умовах строковості та зворотності, проте після настання строку повернення грошових коштів, відповідач останні добровільно не повернув, у зв'язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду з відповідним позовом.
		В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
		Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що розписка відповідачем була написана заради жарту і в подальшому у його присутності була знищена позивачем. Наразі, про походження документу, а саме розписки, на яку посилається позивач, відповідачу не відомо, фактично грошових коштів останній не позичав. 
		Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		26.09.2008 року сторони уклади угоду, яка за своєю правовою природою є договором позики, оформленого розпискою (далі - розписка) згідно якого вбачається, що позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 200000 грн., який останній повинен був повернути до 26.09.2009 року /а.с.4/. У встановлений строк відповідач грошові кошти не повернув.
		Відповідач зазначає, що гроші не отримував, розписку про позику дійсно писав заради жарту, проте остання була знищена позивачем у його присутності, наразі походження розписки на яку посилається позивач на даний час і яка надана суду відповідачу не відомо.
		Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана подати суду докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
		Відповідачем не надано доказів на підтвердження доводів останнього. Так, представник відповідача та відповідач зазначаючи про те, що розписка знищена, про походження розписки оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні, копія якої посвідчена і знаходиться в матеріалах справи їм невідомо, у зв'язку з чим представником відповідача було заявлено клопотання про призначення експертизи. В свою чергу судом було відмовлено у задоволенні даного клопотання, про що постановлена письмова ухвала, оскільки питання які ставились перед експертом не спростовують обставини, що розписка написана не відповідачем і відповідне питання не ставилось. Хоча, на думку суду і зважаючи на пояснення відповідача та представника останнього, про те, що розписка яку писав відповідач знищена, вище вказане питання повинно було б бути поставлено, що дало б можливість встановити чи дійсно відповідач не писав надану суду розписку про отримання грошових коштів. Крім того, відповідач та представник останнього не надали суду належних та допустимих доказів про те, що відповідач фактично не отримував від позивача грошові кошти згідно вище вказаної розписки.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що доводи відповідача та представника останнього є необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу.
		Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмові формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
		Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі, що були передані йому позичальником) у строк та в порядку встановлені договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, тобто сплатити суму боргу та проценти, від простроченої суми, розмір яких встановлений вище зазначеним договором.
		Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про те що вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідач не виконав грошові зобов'язання передбачені договором позики, добровільно позику не повернув, тому остання має бути стягнута у примусовому порядку.
		Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові  витрати.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 212 -218, 224 - 228 ЦПК України та ч. 1 ст. 526, ст. 1046, ч. 1 ст. 1047,  ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_2, паспорт серії СК НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2  - заборгованість в розмірі 200000 грн., судові витрати в сумі 1820 грн., а всього стягнути 201820 /двісті одну тисячу вісімсот двадцять/ грн. 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		 
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...