Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1990/11-196/12 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.06.2012. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2012.
Дата набрання законної сили: 06.06.2012
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		 
		Справа № 1990/11-196/12Головуючий у 1-й інстанції  Шміло В.І. Провадження № 11/1990/196/12 Доповідач - Демченко О.В.Категорія -  ч.1 ст.366, ч.1 368 КК України      
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		 
		06 червня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі: 
		 
		Головуючого - Демченко О.В. 
		Суддів -   Лекан  І.  Є.,  Комендат  Р.  Т.,  
		за участю прокурора -  Семенця О.П.
		засудженої -ОСОБА_1
		захисника -ОСОБА_2 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Бережанського районного суду від 23 березня 2012 року, яким - 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1,  громадянка України, з вищою освітою, одружена, працююча головою сільсько-господарського ТзОВ "Вільна України", раніше не судима, - 
		 
		засуджена:
		- за ч.1 ст.366 КК України до штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей та виконанням розпорядчо-владних функцій строком на 1 рік 6 місяців;
		- за 1 ст.368 КК України до штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей та виконанням розпорядчо-владних функцій строком на 2 роки.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначено в виді штрафу в розмірі 8 500 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей та виконанням розпорядчо-владних функцій строком на 2 роки.
		Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередню -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
		Постановлено стягнути з засудженої ОСОБА_1 210 грн. 96 коп. судових витрат.
		За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за злочини, які згідно вироку суду вчинений нею за наступних обставин.
		18 квітня 2011року до голови сільсько-господарського ТзОВ "Вільна Україна" ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_1, звернувся житель АДРЕСА_2  ОСОБА_3 з проханням видати йому довідку про доходи та про працевлаштування в с/г ТзОВ "Вільна Україна", на що ОСОБА_1 погодилась, будучи уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій по організації та управлінні товариством і підпорядкованими працівниками, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 не працював в очолюваному нею товаристві та відповідно не отримував жодного доходу. 
		Тому 19 квітня 2011 року ОСОБА_1  за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 виготовила довідку про доходи №25, форма якої затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України, від 27.08.2004 року №192, в якій рукописним текстом власноручно зазначила, що ОСОБА_3 дійсно працює в с/г ТзОВ "Вільна Україна" на посаді сторожа і за період перебування на зазначеній посаді, з 1.10.2010 року по 31.03.2011 року отримав дохід в сумі 5 583 грн.  Довідку про доходи ОСОБА_3, ОСОБА_1 скріпила печаткою с/г ТзОВ "Вільна Україна", власноручно підписавши її в графах довідки: за "керівника юридичної особи" та за "головного бухгалтера".
		Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 в с/г ТзОВ "Вільна Україна" в період з 1.10.2010 року по 1.03.2011 року не працював та відповідно ніяких доходів не отримував. 
		Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила службове підроблення.
		Крім цього, ОСОБА_1, працюючи головою с/г ТзОВ "Вільна Україна" АДРЕСА_1, будучи уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративних функцій по організації та управлінні товариством і підпорядкованими працівниками, зловживаючи наданими їй  повноваженнями, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, 19 квітня 2011 року отримала хабар в розмірі 700 грн. від ОСОБА_3 за видачу йому завідомо неправдивої довідки. 
		 
		В апеляції засуджена ОСОБА_1, вважаючи вирок суду в чатині призначеного покарання незаконним та надто суворим, просить його   змінити, а саме призначити їй покарання за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.368 КК України, із застосуванням ст.69 КК України  нижче від найнижчої межі, встановлених санкціями вказаних статтей, у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та не призначати додаткове покарання, покликаючись на те, що  суд не врахував, що злочинивона вчинила  вперше, раніше до  адміністративної відповідальності не притягувалась, позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, хворіє на тяжкі захворювання, що на її утриманні перебуває непрацездатний свекор.    
		Вказує, що суд у вироку безпідставно зазначив, що ОСОБА_1 свою вину у вчинених злочинах визнала частково, оскільки вона сама добровільно заявила, що ОСОБА_3 їй залишив за послуги 700 грн. які вона використала на потреби товариства. Тому, при відсутності обтяжуючих покарання обставин та наявності більш ніж трьох пом'якшуючих покарання обставин, вважає, що є також всі підстави не призначати їй додаткове покарання.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, засуджену ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, які в судових дебатах підтримали подану апеляцію та просили вирок суду в частині призначеного покарання змінити, із застосуванням   ст.69 КК України пом1якшити покарання, міркування прокурора в судових дебатах про залишення вироку суду без змін,  прохання засудженої в останньому слові про пом'якшення призначеного їй покарання, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція засудженої до задоволення не підлягає з наступних підстав.
		Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за які її засуджено та кваліфікація її дій, ґрунтується на доказах зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні, які наведено у вироку та в апеляції не оспорюються.
		Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення, яке б сприяло запобіганню вчиненню нею нових злочинів.
		Суд першої інстанції зазначені вимоги закону виконав належним чином та  призначив засудженій покарання, яке є справедливим та таким, що відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
		В повному об'ємі судом враховані і пом'якшуючі вину засудженої  обставини, в тому числі і ті, на які вона посилається  в своїй апеляції.
		Викладені в апеляції  посилання на те, що ОСОБА_1 призначено надто суворе покарання, без врахування всіх пом'якшуючих обставин та даних про її особу, є безпідставними, оскільки, як вбачається з вироку, суд, призначаючи їй покарання, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної та обставини, що пом'якшують покарання, зокрема те, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, виключно позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, частково визнала свою вину і розкаялась, активно сприяла розкриттю злочинів, має постійне місце проживання та стан її здоров'я. 
		Саме з врахуванням всіх вищенаведених обставин суд і призначив засудженій ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене ч.1 ст.368 КК України, у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади, в той час, як санкція вказаної статті передбачає покарання у виді штрафу від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного року, або арешт на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
		Щодо тверджень засудженої ОСОБА_1 в апеляції, що суд безпідставно та необґрунтовано зазначив у вироку, що вона свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, визнала частково, то колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що суперечать матеріалам кримінальної справи, оскільки як вбачається з протоколу судового засідання ОСОБА_1 під час її допиту в судовому засіданні вказала, що свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, визнала повністю, а у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, визнала частково, оскільки 700 грн. від ОСОБА_3, як хабар вона не отримувала, він   залишив  їх добровільно (а.с.283).
		Відповідно до ст.69 КК України більш м'яке покарання, ніж передбачено законом призначається особі, яка вчинила злочин за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
		Ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів не знайшла кілька пом'якшуючих обставин, які передбачені ст.66 КК України для призначення засудженій більш м'якого покарання із застосуванням ст.69 КК, як про це вона просить в своїй апеляції.
		А тому, враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає будь-яких передбачених ст.367 КПК України  підстав для скасування чи зміни вироку.
		 
		Разом з тим, колегія суддів вважає, що при призначенні додаткового покарання засудженій ОСОБА_1, судом першої інстанції не було враховано роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 із змінами і доповненнями, згідно пункту 17 якої - відповідно до ст. 55 КК України, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Крім того, якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину.  
		Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, засуджена ОСОБА_1 на час вчинення злочину обіймала посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а не з  обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей.
		Тому, колегія судів при перевірці справи в повному обсязі, на підставі ст.365 КПК України вважає за необхідне виключити із вироку вказівку суду першої інстанції про позбавлення ОСОБА_1 права займати посади пов'язані з обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей.
		 
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, - 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Бережанського районного суду від 23 березня 2012 року стосовно ОСОБА_1 -без зміни.
		На підставі ст.365 КК України  виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку  посилання суду першої інстанції на позбавлення ОСОБА_1 права займати посади пов'язані з обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий - підпис
		Судді - два підписи
		 
		З оригіналом згідно:
		Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.В. Демченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...