Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11/1690/422/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Службове підроблення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.06.2012. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2012.
Дата набрання законної сили: 03.05.2012
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа №  11/1690/422/2012           
		                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Гриб                                                        
		Суддя-доповідач:  Лісіченко Л. М.          
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		    
		 
		 
		03 травня 2012 року                                                                                           м.Полтава
		     Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
		головуючого - судді Лісіченко Л.М.
		суддів - Ландаря О.В., Нізельковської Л.В. 
		з участю прокурора - Гриня Н.Г.
		захисника - адвоката ОСОБА_2 обвинуваченої -  ОСОБА_3
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями помічника Миргородського міжрайонного прокурора та обвинуваченої ОСОБА_3 на постанову Миргородського  міськрайонного суду Полтавської області від 06 березня 2012 року.
		Цією постановою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, маючої неповнолітню дитину, працюючої директором ТОВ «Вілмакс», раніше несудимої, 
		Відмовлено у звільненні від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212; ч.2 ст.366 КК України, а кримінальну справу направлено прокурору Полтавської області для організації проведення додаткового розслідування.
		Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що працюючи на посаді директора ТОВ «Вілмакс» в м. Миргород Полтавської області , будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності при здійсненні фінансово-господарської діяльності вказаного товариства з метою ухилення від сплати податків у листопаді - грудні 2010 року відобразила в бухгалтерському та податковому обліках товариства придбання у ТОВ «Бастет Компані» кабелю геофізичного різних марок в загальній кількості 119 км на загальну суму 3 003 544,38грн., в тому числі ПДВ 500 590,73грн, хоч фактично вказаний кабель вже був придбаний не у вказаного продавця, а у невстановлених слідством осіб. При цьому ОСОБА_3 в порушення покладених на неї обов'язків та п.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також п.п.7.2.3; 7.2.4; 7.2.6; 7.4.1; 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»  та п.п.2.5 Порядку заповнення податкової накладної умисно з тією ж метою включила до складу податкового кредиту з ПДВ за листопад 2010 року суми коштів згідно податкової накладної №66 від 26.11.2010 року, виписаної від ТОВ «Бастет Компані» на ТОВ «Вілмакс». Після цього ОСОБА_3 від імені ТОВ «Вілмакс» згаданий геофізичний кабель реалізувала ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз України».
		Своїми діями ОСОБА_3 протягом листопада-грудня 2010 року шляхом безпідставного завищення податкового кредиту ТОВ «Вілмакс» з ПДВ по згаданій операції з ТОВ «Бастет Компані» умисно ухилилася від сплати податку на додану вартість на суму 500 590,73грн., який входить в ситему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у зазначеній сумі, що є значним розміром, тобто вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.212 КК України.
		Крім цього, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона в той же час та з тією ж метою умисно склала завідомо неправдиві офіційні документи: договір №6/11 від 20.11.2010 року, податкову накладну №66 від 26.11.2010 року та видаткову накладну №БК-066 від 26.11.2010 року про придбання геофізичного кабелю ніби-то від ТОВ «Бастет Компані», що фактично не відповідало дійсності, а також умисно внесла завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, а саме: у рядок 10.1 податкової декларації ТОВ «Вілмакс» з податку на додану вартість за листопад 2010 року №9005584911 від 17.12.2010 та у рядок 5 розділу ІІ додатку №5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів №9005584764 від 17.12.2010 року тієї ж декларації про обсяг поставки товару на суму 2502953,65грн. на суму ПДВ 500590,73грн. від ТОВ «Бастет Компані». Вказаними злочинними діями вона спричинила державним інтересам шкоди, яка полягала в ухиленні від сплати податку на додану вартість у сумі 500590,73грн., тобто спричинила тяжких наслідків. Зазначені діяння ОСОБА_3 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.366 КК України.
		Відмовляючи у звільненні від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 суд у постанові вказав, що не убачає підстав для такого звільнення, оскільки злочин, передбачений ч.2 ст.366 КК України є злочином середньої тяжкості, тому правові підстави для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям згідно зі ст.45 КК України відсутні.
		Також, суд вважає, що у постанові слідчого не наведені, а при судовому розгляді не встановлені обставини, які могли б свідчити про істотну зміну обстановки, внаслідок чого діяння, вчинене ОСОБА_3 перестало бути суспільно-небезпечним, тому юридичні підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності згідно ст.48 КК України також відсутні.
		В апеляції із внесеними змінами прокурор просить скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд для вирішення питання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366; ч.1 ст.212 КК України на підставі ст.45 КК України та ст.7-2 КПК України, оскільки при розгляді справи судом не було враховано, що ОСОБА_3 повністю відшкодувала заподіяну шкоду, а твердження суду про необхідність стягнення пені є безпідставними, також прокурором в постанову про звільнення від кримінальної відповідальності внесені зміни щодо кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.1 ст.366 КК України, так як кваліфікація її дій за ч.2 ст.366 КК України не знайшла свого підтвердження, тому вона підлягає звільненню на підставі ст..45 КК України у зв'язку з дієвим каяттям.
		В апеляції обвинувачена ОСОБА_3 вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою, а висновки суду суперечливими, оскільки вона повністю відшкодувала заподіяну шкоду у виді несплати податків до пред'явлення обвинувачення, щиро розкаялася у скоєному, подала заяву про звільнення з посади директора ТОВ «Вілмакс», тому перестала бути суспільно небезпечною особою внаслідок зміни обстановки, як і вчинений нею злочин перестав бути суспільно небезпечним з цих же підстав. 
		Інші учасники процесу постанову не оскаржили.встановити омісійну судово-медичну експертизу ОСОБА_6 ОСОБА_4 та підсудного ОСОБА_5, пред"а направленіссть 
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який апеляцію із внесеними змінами підтримав і просив постанову суду скасувати з викладених у ній підстав, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі, доводи апелянта - обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_2, які вважають постанову суду незаконною та  необґрунтованою, оскільки з часу вчинення злочину обстановка дійсно змінилась, ТОВ «Вілмакс» ліквідовується, з посади директора ТОВ вона звільнилась, тому перестала бути суспільно небезпечною особою,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
		          Відповідно до ч.1 ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених цим кодексом.
		За змістом п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.
		Вищевикладені вимоги суд першої інстанції виконав не в повній мірі та допустив порушення вимог кримінально-процесуального законодавства які є істотними і такими, що перешкодили суду прийняти правильне і обґрунтоване рішення по справі.
		Так, суд у вступній частині постанови виклав формулювання обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_3, проте не зробив висновків чи мало місце діяння, поставлене їй у провину, а також не обґрунтував доведеність її вини у вчиненому та правильність кваліфікації дій.
		За таких обставин висновок суду про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності згідно ст.ст.45, 48, ч.34 ст.212 КК України колегія суддів вважає передчасним.
		Крім цього, вказавши, що у постанові слідчого не наведені, а при судовому розгляді не встановлені обставини, які могли б свідчити про істотну зміну обстановки, внаслідок чого діяння, вчинене ОСОБА_3 та вона сама, як особа, перестали бути суспільно-небезпечним, тому, на думку суду, юридичні підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності згідно ст.48 КК України також відсутні суд припустився помилки.
		Так, згідно ст.48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
		Правильно привівши у постанові диспозицію ст.48 КК України суд не перевірив належним чином та не врахував заяву ОСОБА_3 під час розгляду справи судом першої інстанції про ліквідацію  ТОВ «Вілмакс», де вона була керівником.
		В ході апеляційного розгляду ОСОБА_3 та її захисник надали документи про звільнення ОСОБА_3 з посади директора ТОВ «Вілмакс» у зв'язку з його ліквідацією.
		Також, колегія суддів вважає неперевіреними та необґрунтованими висновки суду про неможливість застосування ч.4 ст.212 КК України у зв'язку з тим, що у матеріалах справи відсутні відомості про відшкодування ОСОБА_3 шкоди державі, завданої несвоєчасною сплатою нею податку (фінансові санкції, пеня).
		Як правильно вказує прокурор у своїй апеляції для визначення необхідних до сплати штрафних (фінансових) санкцій чи пені при розрахунку грошового зобов'язання необхідне винесення органом державної податкової служби податкового повідомлення-рішення на підставі вироку або постанови про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав, що набрали законної сили.
		За таких обставин твердження суду про несплату ТОВ «Вілмакс», яке раніше очолювала ОСОБА_3 фінансових санкцій та пені також є передчасними.
		З огляду наведеного апеляція прокурора із внесеними змінами підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду, задовольнивши апеляцію прокурора.
		Разом з тим, у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, допущеними судом першої інстанції при розгляді справи по суті апеляційна інстанція позбавлена можливості винести своє рішення, тому апеляція обвинуваченої ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково. 
		          Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
		 
		                                                                 У Х В А Л И Л А :
		 
		Апеляцію помічника Миргородського міжрайонного прокурора із внесеними змінами задовольнити, а апеляцію обвинуваченої ОСОБА_3 задовольнити частково.
		Постанову Миргородського  міськрайонного суду Полтавської області від 06 березня 2012 року про відмову у звільненні від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі. 
		 
		  
		 Головуючий:   Л. М. Лісіченко        
		        Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...