Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1490/1979/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.06.2012. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2012.
Дата набрання законної сили: 14.05.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 1490/1979/12   14.06.2012 < Дата розгляду справи >   14.06.2012 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа №22-ц-1490/1368/12                        Головуючий суду першої інстанції: Коваленко І.В.
		Категорія 27                                                   Доповідач апеляційної інстанції: Кутова Т.З
		 
		                                                                  Р І Ш Е Н Н Я 
		                                                      І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		14 травня 2012 року                                                                                                   м. Миколаїв
		 
		Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
		головуючої - Кутової Т.З.,
		суддів: Мурлигіної  О.Я., Ямкової О.О., 
		із секретарем судового засідання:  Дубовою  К.В., 
		за  участю:   представника   позивача ОСОБА_3, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу 
		за апеляційною скаргою 
		Товариства  з обмеженою  відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінансова   компанія «Єврокапітал»
		на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2012 року
		за позовом 
		ОСОБА_4  до ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал»
		про визнання  кредитного договору  недійсним, стягнення   збитків  та моральної шкоди, -
		В С Т А Н О В И Л А:
		          У жовтні  2011 року  ОСОБА_4   звернувся   до Ленінського районного суду   м. Миколаєва   з позовом   до ТОВ «Фінансова  компанія «Єврокапітал» про визнання   кредитного договору  недійсним, стягнення  збитків  та моральної  шкоди.          
		          Позивач  зазначав, що  6  грудня 2008 року  він  з  відповідачем   уклав  кредитний  договір  на суму 62250  грн.   на придбання автомобіля.  Кредит  надався  на умовах  кредитної  акції, яку   відповідач  проводив  у жовтні  - грудні 2008 року, умовами  якої  були  надання   фінансового споживчого кредиту   на придбання  автомобіля  під  мінімальний  процент  без  одноразових   та щомісячних   комісій  і переплат. Порядок  погашення  кредиту  сторони  погодили  графіком  платежів, який  є  невід'ємною  часиною  договору, де  місячна сума  платежу  складає  3596 грн. 84 коп. Однак  в порушення  вказаних  умов  договору,    відповідач,  посилаючись на коливання курсу  долара США   та положення  п. п.п. 2.2.3; 2.2 кредитного договору, щомісячно  змінював  розмір  платежу.
		          Посилаючись  на викладене, а  також  на те, що  договір  було  укладено  під  впливом  обману, з  використанням  нечесної  підприємницької  практики, а  тому  є  недійсним  в цілому, а  зайво  сплачені  ним  кошти  в подвійному  розмірі  підлягають стягненню  з відповідача  в сумі  10370 грн. 50 коп.  Крім  того  позивач  просив  стягнути  на його користь  заподіяну   йому моральну  шкоду  в сумі 5000 грн.
		          Рішенням  Ленінського районного суду м. Миколаєва  від   16  березня 2012  року   позов  задоволено частково.  Пункти  кредитного договору від 16  грудня 2008  року  № 2131  укладеного між  ОСОБА_4  та  ТОВ «Фінансова  компанія «Єврокапітал»   в частині  нарахування    та сплати плати  за користування кредитом  визнано  недійсним.  Стягнуто з відповідача  на користь   позивача  3944 грн. 11 коп.  зайво  сплачених сум,  розподілені  судові  витрати.
		          В  апеляційній  скарзі  ТОВ «Фінансова компанія  «Єврокапітал»  просить   вказане  рішення  суду   скасувати, по справі ухвалити нове  рішення  про відмову  в задоволенні  позовних  вимог, посилаючись  на порушення  судом  норм  матеріального та процесуального права.
		          Заперечуючи  проти   доводів  апеляційної  скарги,    представник  позивача, вказував  на  законність  висновків  суду.
		          Як  вбачається  з  матеріалів  справи  і таке встановлено судом,   6  грудня   2008 року між ТОВ «Фінансова  компанія  «Єврокапітал» та ОСОБА_4  був укладений  кредитний  договір  за № 2131  на суму 62250 грн.   на придбання  автомобіля  зі  строком  погашення  не пізніше 6 червня 2010  року   із  сплатою 5 відсотків   річних  (а.с. 15-25).
		          Відповідно до графіку  погашення кредиту, який  є  додатком  до договору № 1  та  його невід'ємною  частиною,  розмір  місячного платежу  по кредиту  складав 3596 грн. 84 коп.  з урахуванням  процентів і плати за  обслуговування  кредиту, яка  вираховувалась   за  наведеною  в п. 2.2.3  формулою  залежно    від  курсу  національної  валюти до долару США  і на час  укладення договору   складала 0 грн. 00 коп. 
		          В зв'язку  із  значним  зростанням  курсу  долара  США  в подальшому  оплата  за  обслуговування  кредиту   значно  збільшилась . 
		          12   листопада 2009 року   позивач   достроково  виконав  зобов'язання  за  договором,  сплативши   при цьому  суми  визначені  умовами   пунктів 4.1, 4.3    кредитного договору.
		Районний  суд, ухвалюючи  рішення  про  часткове  задоволення  позовних  вимог,   в рішенні    наводив  вірні  висновки  щодо  недоведеності наявності  умислу  в діях  відповідача  на введення  в оману  позивача  при укладенні  кредитного договору,  а також  наявності  самого факту  обману.  Однак,   оспорюваний   кредитний  договір,  суд  визнав  частково  недійсним з  підстав  невідповідності  його окремих умов  вимогам  закону. Так,  суд  зазначав,  що   умови  кредитного договору,   викладені  в   підпункті  2.2.3.  пункту 2.2.  та пункти 4.1 та 4.3.  в частині  нарахування  та  сплати   плати  за  обслуговування  кредиту, яка  визначена  не у числовому  значенні, а  формулою  зі  змінами, передбачають покладення   валютного ризику   по гривневому  кредиту   на позивача,  як  споживача  фінансової  послуги, є  несправедливими   та такими,  що  не відповідають вимогам   ст. 18  Закону  України «Про захист  прав  споживачів»  та ст. 6   Закону  України «Про  фінансові  послуги  та  державне  регулювання  ринків  фінансових  послуг».
		Між  тим,   рішенням   Ленінського  районного суду  м. Миколаєва  від 22 березня 2011 року   ухваленим   між  тими ж  сторонами, тобто за   позовом  ОСОБА_4  до ТОВ  «Фінансова  компанія  «Єврокапітал»  про   визнання  недійсним  цього ж кредитного договору  в частині  умов  викладених  в  пунктах 2.2.3 , 4.1  та 4.3,    з  тих  підстав, що вони  порушують  інтереси  споживача  через  несправедливі  умови  по відношенню   до  позичальника  і суперечать  вимогам  Закону  України   «Про  захист  прав  споживачів» встановлено, що   укладаючи  кредитний  договір,  та включаючи  в нього умови, що  передбачають зміну  розміру   платежів  в залежності  від курсу  валют,   сторони  брали  на себе  певні   ризики  на випадок  зміни  валютного курсу  на  момент  укладання  договору,  а тому  оспорювані  умови  договору  відповідають   вимогам  ст. 203  ЦК України, в зв'язку з чим,  відсутні  правові  підстави  для  визнання  положень  цього договору, що оспорював  позивач, недійсними (а.с. 61-62).
		Вказане  рішення  суду набрало законної сили, оскільки  ухвалою  Апеляційного суду  Миколаївської  області  від  2 серпня 2011 року  залишено без змін (а.с. 63-64).  В даній  ухвалі  зазначено, що  оспорювані  умови  договору  є  зрозумілими  і не суперечать вимогам  цивільного законодавства.   
		          Відповідно  до положень ч. 3 ст. 61  ЦПК  України,  обставини, встановлені  судовим рішенням   у цивільній, господарській  або  адміністративній  справі, що  набрало  законної  сили,  не доказуються  при розгляді  інших  справ,  у яких  беруть  участь ті  самі  особи,  або  особа  щодо  якої  встановлено  ці  обставини.
		          За  такого,   враховуючи, що   відповідність вимогам  закону   оспорюваних  положень  договору по даній  справі  є  доведеним,   тому      відсутні  підстави  і для  визнання   спірного кредитного договору  недійсним не  тільки  в його частині, а  і в цілому, як  заявлено  позовні  вимоги  по даній  справі.  В зв'язку з цим   наведений  протилежний висновок  районного суд по даній  справі  не відповідає  положенням вказаного  процесуального закону,  а позов  в цій  частині  не підлягає  задоволенню.  
		          Враховуючи  наведене,  не підлягають   задоволенню  і позовні  вимоги, які  випливають з  попередніх  вимог, а  саме   про  стягнення надлишково  сплачених  коштів  за  договором кредиту.
		Відповідно  до загальних  засад, викладених  в положеннях ст. 23 ЦК України, особа  має   право  на відшкодування   моральної  шкоди, завданої  внаслідок   порушення її  прав.
		Однак,   виходячи, з  наведених  вище  висновків, про відсутність підстав  для задоволення  позовних   вимог  про   визнання  кредитного договору  недійсним, слідує  висновок  і про те, що права   ОСОБА_4  з боку   ТОВ «Фінансова  компанія «Єврокапітал»  не порушені, а  тому  саме з цих  підстав   слід  відмовити в задоволенні  позовних  вимог  про стягнення  моральної  шкоди.   Крім  цього, посилання  позивача на положення ст.  1167 ЦК України  щодо  стягнення моральної  шкоди завданої  особі   в наслідок  неправомірних  дій,  рішень   чи бездіяльності  є  також  безпідставним,  оскільки  вказана  норма  регулює  деліктні  правовідносини.  Про відсутність  підстав   стягнення  моральної шкоди   відповідно до  положень  Закону  України «Про захист прав  споживачів»  та  ст. 230 ЦК  України, з  приводу  недоведеності  підстав  визнання  договору   кредиту  недійсним  в зв'язку  з  введенням  в оману  вірно зазначив  районний суд. 
		          Таким  чином,  перевіривши  законність  та обґрунтованість  оскаржуваного рішення  суду, колегія  судів  дійшла  висновку, що  воно, як    не  відповідаюче   вимогам норм  процесуального та  матеріального закону, на підставі  положень п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України,  підлягає  скасуванню  з ухваленням  по даній  справі  нового рішення  про відмову  в задоволенні  позовних  вимог.
		На  підставі  положень ст. 88 ЦПК  України, в зв'язку зі  звільненням  позивача  від сплати судового збору  на підставі  Закону  України «Про захист  прав  споживачів»  судові  витрати по даній  справі  підлягають віднесенню  за рахунок  держави, в  тому  числі і стосовно позовних  вимог про стягнення  моральної   шкоди, так  як  одною  з підстав   цих  вимог  також  є вказана правова  підстава.
		Керуючись ст.ст. 303, 307,  309, 316 ЦПК України, колегія суддів
		В И Р І Ш И Л А:
		Апеляційну скаргу  ТОВ « Фінансова  компанія «Єврокапітал» -задовольнити.
		          Рішення  Ленінського районного суду  м. Миколаєва  від  16  березня 2012  року  -скасувати, по  справі  ухвалити нове  рішення.
		          В  задоволенні  позовних  вимог  ОСОБА_4    до ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал»   про визнання  договору  кредиту  недійсним,    стягнення   збитків  та моральної  шкоди  - відмовити.
		Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. 
		 
		 
		 
		 
		Головуюча:
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		    
		 
		< Текст >

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...