Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5009/2157/12 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.06.2012. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2012.
Дата набрання законної сили: 16.07.2012
Результат оскарження 16.07.2012 Донецький апеляційний господарський суд: залишено іншу ухвалу місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		Запорізької області
		УХВАЛА
		 
		 
		            11.06.12  Справа №   5009/2157/12           
		 
		 
		м. Запоріжжя  
		          
		Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали    
		за позовом: Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а, ідентифікаційний код 14282829)
		до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)
		третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (72311, Запорізька область, м. Мелітополь,                   вул. Вакуленчука, 99)
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
		про визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ПуАТ "Перший Український міжнародний банк" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ПП ОСОБА_2, ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області (третя особа-1), ОСОБА_3 (третя особа-2) про визнання недійсним звіту складеного ПП ОСОБА_2 від 29.03.2012р. про оцінку нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2., що належить на праві власності ОСОБА_3 
		Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 08.06.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.
		У прийняті позовної заяви слід відмовити на підставі наступного.
		Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
		Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
		Згідно ст. 13 ГПК України "Справи, підсудні місцевим господарським судам", місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.
		У відповідності із ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: 
		1)  справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
		спорів про приватизацію державного житлового фонду;
		спорів, що виникають при погодженні стандартів  та  технічних умов;
		спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги  (виконання  робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
		спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції   Конституційного Суду України та адміністративних судів;
		інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
		2) справи про банкрутство;
		3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової  палати  з  питань,  віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
		4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським  товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;
		5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
		6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
		Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із  задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в  порядку, передбаченому цим Кодексом.
		При цьому, стаття 12 ГПК України містить вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам України, і розширеному тлумаченню не підлягає. 
		Предметом позову ПуАТ "Перший Український міжнародний банк" є вимога позивача визнати недійсним звіт про оцінку нерухомого майна. 
		Матеріально-правовою підставою даного позову позивач обрав ч. 4 ст. 58 Закону України від 21.04.1999р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" (в редакції Закону N 2677-VI від 04.11.2010, із змінами, внесеними згідно із Законами N 3319-VI від 12.05.2011, N 3674-VI від 08.07.2011, N 4650-VI від 12.04.2012).
		Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження", цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
		Частиною 4 статті 58 цього Закону передбачено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
		Відповідно до положень Закону N 606-XIV, оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця.
		Суд дійшов висновку, що приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника проводиться  державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність  в  Україні".
		Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України від 12.07.2001р. N 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
		Тобто, звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань.
		Статтею 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
		За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до  ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
		1) визнання права;
		2) визнання правочину недійсним;
		3) припинення дії, яка порушує право;
		4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
		5) примусове виконання обов'язку в натурі;
		6) зміна правовідношення;
		7) припинення правовідношення;
		8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
		9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
		10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
		визнання наявності або відсутності прав;
		визнання повністю або частково недійсними актів органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта   господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
		відновлення  становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
		припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
		присудження до виконання обов'язку в натурі;
		відшкодування збитків;
		застосування штрафних санкцій;
		застосування оперативно-господарських санкцій;
		застосування адміністративно-господарських санкцій;
		установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
		іншими способами, передбаченими законом.
		Звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, тому не може вважатись юридичним актом, тобто офіційним письмовим документом державного чи іншого органу (посадової особи), виданим в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.               Причому, визнання вартості, оцінка майна боржника (ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.
		Такої самої правової позиції притримується Вищий господарський суд України (див. Постанову ВГСУ від 11 квітня 2012р. по справі № 5017/2012/124).
		Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті     2-1 цього Кодексу.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо:
		заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
		У зв'язку з відмовою ПуАТ "Перший Український міжнародний банк" у прийнятті позовної заяви, господарським судом заява про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, не розглядається.
		 
		Керуючись ст. 50-51, п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. У прийнятті позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, треті особи Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міського управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_3 про визнання недійсним звіту складеного Приватним підприємцем  ОСОБА_2 від 29.03.2012р. про оцінку нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2., що належить на праві власності ОСОБА_3, відмовити.
		2. Позовні матеріали на 41 аркуші повернути заявникові (в тому числі оригінали платіжних доручень № 13854 від 01.06.2012р. на суму 1 073,00 грн., № 13859 від 01.06.2012р. на суму 1 609, 50 грн.).
		 
		 
		Суддя                                                              В.М. Соловйов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...