Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/2570/4435/2011 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 13.06.2012. Зареєстровано: 17.06.2012. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2012.
Дата набрання законної сили: 21.03.2013
Результат оскарження 21.03.2013 Київський апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                 Справа № 2а/2570/4435/2011 
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		          22 травня 2012 р.          
		Чернігівський окружний адміністративний суд у складі: 
		Головуючої судді -  Кашпур О.В. 
		при секретарі        - Крук О.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним  позовом  Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,- 
		 
		 
		В С Т А Н О В И В : 
		 
		Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби України та просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001321720 та № 0001331720 від 26.05.2011 року. Свої вимоги мотивує тим, що під час проведення перевірки відповідачем порушені вимоги ст.77.4 та ст.86.3 Податкового кодексу України - ані наказу про проведення перевірки, ані акту перевірки позивачу не надавалося, направлення на перевірку було надано, в порушення ст. 81.1 ПКУ, зазначене направлення не містило реквізитів наказу. Обґрунтування висновків перевірки на тому, що позивачем не надавались первинні бухгалтерські документи є безпідставним, оскільки надання цих документів у позивача не вимагалось, та актів про відмову надати такі документи ДПІ в м. Чернігові не складалось. Крім того, згідно наказу на проведення перевірки вона повинна була бути виїздною, але фактично, в порушення ст.75.1.2 а.4 ПКУ проводилася в приміщені ДПІ в м. Чернігові. Враховуючи наведене, позивач наполягає на тому, що висновки неправомірно проведеної перевірки є нікчемними, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту такої перевірки є незаконними та підлягають скасуванню.
		Позивач, представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримали просили їх задовольнити в повному обсязі. 
		Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в задоволенні позову відмовити, зазначили, що під час проведення перевірки ДПІ в м. Чернігові було виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, що призвело до заниження її податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість. Відповідач наполягає на тому, що ДПІ в м. Чернігові було дотримано порядок проведення планової виїзної документальної перевірки. Навіть за наявності незначних порушень з боку відповідача не є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки зазначене не звільняє позивача від відповідальності за допущені ним порушення вимог чинного податкового законодавства та від обов'язку сплати податкових зобов'язань та штрафних санкцій. 
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного:
		Встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у м. Чернігові від 23 березня 2011 року № 1277 та направлення від 04 квітня 2011 року № 892 ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.
		За результатами якої складено акт від 22 квітня 2011 р. № 984/17-219/НОМЕР_3.
		Перевіркою було встановлено порушення позивачем ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", п.5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого було занижено податок з доходів фізичних осіб всього у сумі 88141,22 грн., в т.ч. за 2008р. у сумі 35550,85 грн., за 2009р. у сумі 37659,00 грн., за 2010р. у сумі 14931,37 грн.;
		п.п.2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п. 9.3, ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого було занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету вартість всього у сумі 83254,00 грн., у тому числі за грудень 2008 року в сумі 4622,00 грн., за 2009 рік в сумі 55881,00 грн. та за 2010 рік в су 22751,00 грн.;
		п.п. 4.1.4 „а" п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ФОП ОСОБА_1 не подала до ДГІІ у м. Чернігові податкові декларації по податку на додану вартість: за грудень 2008 року, 2009 рік та 2010 рік;
		ст. 14 Декрету та п.п. "б" п.п.4.1.4 п. 4.1 ст.4 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49;  пп. «в» п. 176.1 ст.176 Податкового кодексу України), в результаті чого до ДПІ  м.Чернігові несвоєчасно подано декларації про доходи за 2008р., за 1 квартал 2009р., за І півріччя 2009р., а також не подано декларації про доходи за 1 квартал 2008р.. за 1 півріччя 2008р.. за 9 місяців 2008р.
		п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат" від 26.09.2001р. 1269, додатку №10 до Інструкції №12, не велась Книга обліку доходів та витрат (Ф.10), яка зареєстрована  приватним підприємцем в ДПІ у м. Чернігові.;
		п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»
		За результатами висновків акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було винесено податкові повідомлення - рішення від 26 травня 2011 року № 0001321720 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 88141,22 грн. та від 26 травня 2011 року № 0001331720 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 83254,00 грн. за основним платежем і у сумі 25066,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
		Відповідно до п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. 
		Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
		Матеріали справи свідчать, про те що ДПІ в м. Чернігові 23 березня 2011 року було надіслано ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 14800486 копію наказу про проведення документальної планової перевірки від 23 березня 2011 року № 1277 та письмове повідомлення від 23 березня 2011 року № 3892/Х/17-216 про проведення з 4 квітня 2011 року планової виїзної перевірки та з зазначенням того, що з зазначеного терміну підприємцю необхідно забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків, пов'язаних із сплатою податків та інших обов'язкових платежів, тощо.
		Відповідно до п.п 42.1-42.3 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
		Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. 
		Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
		Виходячи з аналізу зазначеної норми можна зробити висновок, про те що у разі якщо платник податку не повідомить орган податкової служби про зміну податкової адреси, то пакет документів вважається йому врученим, якщо він надісланий рекомендованим листом з повідомленням про вручення, і повернення такого листа як такого, що не знайшов адресата не звільняє платника податку від виконання вимог, що зазначені в надісланих документах. Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ на проведення перевірки та повідомлення про її проведення за 10 днів вручено СГД-фізичній особі ОСОБА_1 належним чином.
		Відповідно до ст.. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
		направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;
		копії наказу про проведення перевірки;
		службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
		При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
		Направлення № 892 від 4 квітня 2011 року на проведення документальної планової виїзної перевірки вручено під розписку ФОП ОСОБА_1 04.04.2011 р.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 було вручено весь пакет документів необхідний для проведення планової документальної перевірки.
		Щодо того, що в акті перевірки зазначено, що планова документальна виїзна перевірка проведена в приміщенні Державної податкової інспекції в м. Чернігів в присутності та з відома то відповідно до п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету: 
		а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації в органах державної податкової служби; 
		б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
		в) в інших випадках - за її податковою адресою;
		Згідно із п. 45.1 ст. 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. 
		Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби. 
		Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
		В акті перевірки зазначено, що СГД-фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована Виконавчим комітетом Чернігівської міської рад 15.08.2006 року. У свідоцтві про державну реєстрацію позивача вказана адреса проживання - АДРЕСА_1. Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 Тобто податковою адресою платника податків Суб'єкта господарської діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 визначена адреса її місця проживання.
		Відповідно до п.п. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
		Зазначеному обов'язку платника податку кореспондує право податкового органу, так п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПК України  органи державної податкової служби мають право: доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.
		Виходячи з аналізу зазначених норм чинного законодавства, суд вважає, що ДПІ в м. Чернігові не мала права проводити документальну планову виїзну перевірку СГД-фізичної особи ОСОБА_1 за її податковою адресою, оскільки за цією адресою знаходиться її житло, до якого у ДПІ в м. Чернігові немає права доступу.
		В ході проведеної перевірки було встановлено, що з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. ФОП ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність, а саме роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту із застосуванням загальної системи оподаткування, обліку та звітності, порядок оподаткування доходів від зайняття якою регулюється розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" та Інструкцією „Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12, що діяли в перевіряємому періоді.
		За даними декларацій про доходи у періоді, що перевірявся, обсяг валового доходу ФОП ОСОБА_1 становив: в 2008 р. - 334923,30 грн, в 2009 році - 335287,85 грн., в 2010 році - 136510,52 грн.
		Згідно ч. 2 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі: декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи;
		Частиною 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян", встановлено, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рiк або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
		Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» чинного в перевіряємому періоді,  податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: 
		а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; 
		б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); 
		в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; 
		г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
		В порушення ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" та п.п. "б" п.п.4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у м.Чернігові не подано декларації про доходи за 1 квартал 2008р. (граничний термін подання - 10.05.08р.), за І півріччя 2008р. (граничний термін подання - 09.08.08р.), за 9 місяців 2008р. (граничний термін подання - 09.11,08р.).
		Відповідно до ч. 6 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець зобов'язаний вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства.
		Пунктом 1 Постанови Кабміну України "Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат" від 26.09.2001р. № 1269 встановлено, що книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).
		Відповідно до додатку 10 до Інструкції „Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12 встановлено форма Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року. 
		Перевіркою було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України, Постанови Кабміну України "Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат" від 26.09.2001р. № 1269, додатку №10 до Інструкції „Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12, не ведеться Книга обліку доходів та витрат (Ф.10), яка зареєстрована приватним підприємцем в ДПІ у м. Чернігові.
		Згідно абзаців 2 та 3 статті 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" - оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. 
		До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". 
		Відповідно до ст.. 13 Інструкції „Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12 оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи. 
		Загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку N 6 до цієї Інструкції. 
		До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
		Згідно із додатком 7 до Інструкції „Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12 відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". 
		Фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік, тому формує витрати за переліком статті 5 "Валові витрати" і відповідно до статті 8 "Амортизація" вказаного Закону з деякими особливостями. 
		Положення статті 5 ("Валові витрати") застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.
		Під час проведення перевірки позивачем  не були надані первинні документи, які підтверджують витрати, пов'язані з отриманням доходів, протягом періоду, що перевірявся.
		Якщо витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються за нормами, визначеними Головною Державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву, затвердженими Головною державною податковою інспекцією України 18.01.93 р. № 36-32.
		Норма витрат згідно додатку № 6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян для здійснення діяльності з роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту становить - 25% від суми отриманого валового доходу.
		Згідно з даними проведеної перевірки сума валових витрат, розрахована з врахуванням норм, встановлених Інструкцією „Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю" склала: за 2008 рік - 83730.83 грн., за 2009 рік - 83821,96 грн. та за 2010 рік - 34127,63 грн.
		Враховуючи наведене, ФОП ОСОБА_1 було завищено валові витрати в деклараціях про доходи всього у сумі 587608,14 грн., в т.ч. за 2008 р. - на 237005,64 грн., за 2009 рік - на 251060,01 грн., за 2010 рік - на 99542,49 грн. та, відповідно, занижено на ці суми оподатковуваний дохід.
		Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що СГД-фізичною особою ОСОБА_1  було вчинено порушення чинного на той час податкового законодавства, а тому донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб всього у сумі 88141,22 грн., у тому числі: за 2008 рік - у сумі 35550,85 грн., за 2009 рік - у сумі 37659 грн. та за 2010 рік - у сумі 14931,37 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0001321720 від 26.05.2011 року є правомірним.
		Щодо донарахування позивачу податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення №0001331720 від 26.05.2011 року, то суд вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення є законним, виходячи з наступного.
		Відповідно до використаних в ході перевірки: поданої до ДПІ у м. Чернігові декларації про доходи за 2008 рік, книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих в ДПІ у м.Чернігові: №2526008033 „р"-2 від 17.10.2007р., №2526008033 „р"-3 від 16.01.2009р. та №2526009622 „р"-1 від 29.09.2009р., звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та згідно Z-звітів реєстратора розрахункових операцій, в яких відображається обсяг виручки за день, встановлено, що за період з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року ФОП ОСОБА_1 отримано 334923,30 грн. доходу від здійснення господарської діяльності (реалізація алкогольних напоїв, тютюнових виробів та товарів змішаної групи через магазин кінцевому споживачу), тобто, загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів нарахована (сплачена, надана) ФОП ОСОБА_1 упродовж останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищила 300000 грн. на суму 34923,30 грн.
		Згідно із п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
		Абзацем 1 пункту 9.3 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом. 
		Відповідно до абз. 2 пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.
		Виходячи з зазначеного, ФОП ОСОБА_1 на підставі підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість" підлягала обов'язковій реєстрації платником податку на додану вартість та мала зареєструватися платником податку на додану вартість згідно з абзацом 1 пункту 9.3 та абзацом 2 пункту 9.4 статті 9 цього Закону.
		В ході проведення перевірки було встановлено, що позивач протягом періоду з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. не був включений до реєстру платників податку на додану вартість, та  не подавав до ДПІ у м.Чернігові реєстраційну заяву платника податку на додану вартість, тобто ФОП ОСОБА_1 не приймалося рішення щодо добровільної або обов'язкової  реєстрації платника податку на додану вартість.
		Згідно п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»  особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.
		Пунктом 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.
		Виходячи з наведених норм, суд приходить до висновку, що позивач несе відповідальність за нарахування та сплату податку на додану вартість на рівні із зареєстрованим платником без права формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування сум ПДВ.
		Також в порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами і доповненнями ФОП ОСОБА_1 не подавала до ДПІ у м. Чернігові податкові декларації по податку на додану вартість за період грудень 2008 року - грудень 2010 року.
		Оскільки позивачем вчинено порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові винесене на підставі та в межах чинного законодавства, є законним та не підлягає скасуванню.
		Щодо посилань позивача на відсутність підстав у ДПІ в м. Чернігові на винесення податкових повідомлень-рішень за відсутності первинних бухгалтерських документів , суд вважає їх безпідставними, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було направлено повідомлення про проведення планової виїзної документальної перевірки у термін, встановлений законодавством та було запропоновано надати всі необхідні підтверджуючі документи. Проте вказана вимога позивачем виконана не була та ДПІ в м. Чернігові було проведено перевірку на підставі наявних даних. 
		З огляду на те, що у ДПІ в м. Чернігові були вістуні документи первинного бухгалтерського обліку , які підтверджують правомірність формування ФОП ОСОБА_1  валових витрат, суд вважає правомірними дії ДПІ в м. Чернігові щодо винесення податкового повідомлення-рішення про донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб.
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ДПІ в м. Чернігові ДПС правомірно проведено документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за наявності порушень, вчинених позивачем правомірно донараховано податок на доходи фізичних осіб та податок на додану вартість,  а тому позовні вимоги СГД-фізичної особи ОСОБА_1 про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Чернігові  № 0001321720 та № 0001331720 від 26.05.2011 року задоволенню не підлягають.
		Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, 
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову.  
		Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя                                                            підпис                                               О.В. Кашпур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...