Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-2681/12/1370 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2012. Зареєстровано: 20.06.2012. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2012.
Дата набрання законної сили: 15.03.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		06 червня 2012 р.                                                                                    № 2а-2681/12/1370  
		 
		Львівський окружний адміністративний суд в складі :
		головуючого - судді Гулика А.Г.
		 
		секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,
		за участю: 
		представника позивача  Морозевича Т.Г.,
		представника відповідача Задорожнього І.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдизайнгруп»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
		встановив:
		товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдизайнгруп»(надалі -ТзОВ «Укрдизайнгруп») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (надалі -ДПІ у Личаківському районі м.Львова), в якому просить визнати протиправними та  скасувати податкові повідомлення -рішення від 17 лютого 2012 року №0000572323802 та від 17 лютого 2012 року № 0000572320/3802, якими нараховане податкове зобов'язання із податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму 249 284 грн грн., (за основним платежем  у розмірі 249 282грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 грн).
		          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентом ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження  розміру податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій. У зв'язку з чим, позивачем не занижено податок на прибуток. Відтак, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення -рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. 
		Відповідачем подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову. Свої заперечення обґрунтовує нікчемністю правочину між позивачем та контрагентом, оскільки в акті про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»встановлено, що у вказаного підприємства  відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутні основні фонди, платник не знаходиться за місцезнаходженням.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що господарські відносини між позивачем та ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»носили реальний характер, що підтверджуються належними первинними документами, зокрема банківськими виписками, актами примайння- передачі наданих послуг, податковими накладними, тощо. Крім цього, на його думку, зазначені документи повністю відповідають вимогам чинного законодавства. У зв'язку з цим просить позов задовольнити в повному обсязі. 
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву та поясненнях у справі. Додатково пояснив, що проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності контрагента позивача встановлено неможливість виконання відповідного договору, укладеного з позивачем, що, в свою чергу, свідчить про укладення договору без мети настання реальних наслідків. Позивачем, натомість, не подано суду достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом. У зв'язку з викладеним вище, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.
		Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		ТзОВ «Укрдизайнгруп»зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 11.10.2006  року як юридична особа, свідоцтво про державну реєстрацію від 11.10.2006р. №14151020000014336. Позивач взятий на податковий облік  в органах державної податкової служби 12.10.2006р за №7178 та перебуває на обліку в ДПІ у Личаківському районі м.Львова.
		На підставі направлень від 21.01.2012 року № 105, виданого ДПІ у Личаківському районі м. Львова та № 134 від 31.01.2012 року було здійснено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдизайнгруп»з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»за період з 01.12.2012 року по 30.09.2011 року.  
		За результатами проведеної перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова встановлено, що позивач допустив наступні порушення: ст.ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України, пп. 198.1, 198.3 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 110599грн., в т.ч. в березні 2011р. на суму 80766 грн., в квітні 2011р. на суму 29833 грн. завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту по ПДВ в березні 2011р. на суму 2734 грн.; п.5.1.,п.п.5.2.1.,п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " № 334/94-ВР від 28.12.94 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. (зі змінами та доповненнями), п.138.2, 138.4, 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 138683 грн., в т.ч. в 1 кв. 2011р. на 104375 грн., в 2 кв. 2011р. на 34308грн., про що складено акт № 75/23-2/34668062 від 07.01.2012
		На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкові повідомлення -рішення: №0000572320/3801 від 17.02.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 110 600 грн. (за основним платежем 110599 грн., штрафні санкції -1 грн.);  № 0000572320/3802 від 17.02.2012 року, якими позивачу збільшене грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 138684 грн. (за основним платежем 138 683 грн., штрафні санкції -1 грн.)
		Висновки відповідача вмотивовані головним чином тим, що матеріалами  зустрічної перевірки, проведеної  Ленінською МДПІ  у м.Луганську (акт № 803/23-35554567 від 11.11.2011 р.), фінансово -господарської діяльності  ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», підтверджено факт його відсутності за податковою адресою, а також відсутність основних фондів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь -якого виду діяльності, недостатність трудових ресурсів для здійснення діяльності. Крім того, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операції надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадку, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, що у сукупності вказує на «нікчемність»правочинів  і  не спричиняють реального настання правових наслідків. Таким чином, позивачем, на думку відповідача, безпідставно сформовано податковий кредит та занижено зобов'язання по податку на прибуток за рахунок ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».
		          Суд при вирішенні спору виходить з наступного. 
		Судом встановлено, що між ТзОВ «Укрдизайнгруп»та ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»у період із 01.12.2010 року по 30.09.2011 року укладено договори на виготовлення проектної документації: 
		№ 18-10 від 02.03.2011р. по розробці ескізного проекту будівлі стадіону по вул.Стрийській- кільцевій дорозі у м. Львові в двох варіантах; загальна вартість договору становить 310000 грп., в т.ч. ПДВ 51666 грн.; 
		№ 04-01/03 від 04.03.11 року по розробці ескізного проекту дизайну інтер'єрів основної будівлі стадіону по вул. Стрийській  - кільцевій дорозі у м.Львові, загальна вартість договору становить 191 000 грн., в т.ч. ПДВ 31833 грн.; 
		№ 11-02/04 від 01.04.2011 по розробці проектних пропозицій по об'єкту «Торговий центр по вул. Науковій, 2 б», загальна вартість договору становить 179 000 грп., в т.ч.ПДВ 29833 грн.
		На виконання зазначених договорів складено акти виконаних робіт на загальну суму 680000 грн., в тому числі ПДВ 113333 грн., а саме: №14-03-04 від 02.03.2011 року на  суму 25833 грн. ПДВ 51667 , по розробці ескізного проекту будівлі стадіону по вул. Стрийській- кільцевій дорозі у м. Львові в двох варіантах; № 14-03-05 від 14.03.2011 року на суму 159167 грн., ПДВ 31833 грн. по розробці ескізного проекту дизайну інтер'єрів основної будівлі стадіону по вул. Стрийській  - кільцевій дорозі у м. Львові; № б/н від 16.04.2011 року на суму 149167 грн. ПДВ 29833  по розробці  проектних  пропозицій по об'єкту «Торговий центр по вул. Науковій, 2 б».
		На підтвердження оплати наданих послуг ТзОВ «Укрдизайнгруп»надано платіжні доручення: № 272 від 30.03.11 року на суму 306000 грн., № 275 від 30.03.11 року на суму 4000 грн., № 276 від 30.03.11 року на суму 83000 грн.,  № 278 від 30.03.11 року на суму 67000 грн., № 279 від 31.03.11 року на суму 41000 грн., № 314 від 12.05.11 року на суму 11635 грн.,  № 667 від 27.10.11 року на суму 167365 грн. 
		Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»також надано: ескізний проект фасаду будівлі стадіону по вул.Стрийській-кільцевій дорозі у м. Львові в двох варіантах; ескізний проект дизайну інтер'єрів основної будівлі стадіону по вул. Стрийській-кільцевій дорозі у м.Львові; проектні пропозиції по об'єкту «Торговий центр по вул. Науковій 2 б». 
		Крім того, позивачем надано лист №8784/10-11 від 10.10.2011р. Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів, у відповідності до якого Національне агентство погодило перелік субпідрядних організацій, залучених позивачем до виконання проектних робіт по об'єкту «Будівництво стадіону по вул. Стрийській-Кільцевій дорозі в м. Львові, до складу яких увійшло і ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».
		Податковий кредит був сформований позивачем на підставі податкових накладних: №174 від 14.03.2011 року на суму ПДВ 51667 грн.; № 175 від 14.03.2011 року на суму ПДВ 31833 грн.; № 171 від 11.04.2011 року на суму ПДВ 29833 грн..
		Отримання всіх зазначених податкових накладних відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.03.11 року по 31.04.11 року. 
		Відповідно до декларації з ПДВ згідно з Додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»позивачем по контрагенту сформовано податковий кредит у розмірі ПДВ за березень 2011 року в сумі 83500 грн., та квітень 2011 року в сумі 29 833 грн.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що представлені позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».
		У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств»валові  витрати  виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких  витрат  платника  податку  у  грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,  послуг),  які  придбаваються (виготовляються)   таким   платником  податку  для  їх  подальшого використання у власній господарській діяльності. 
		          У відповідності до п.5.2.1. згаданого Закону до складу валових витрат включаються: 
		суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом  звітного періоду у зв'язку з підготовкою,  організацією, веденням   виробництва,   продажем  продукції  (робіт,  послуг)  і 
		охороною  праці,  у  тому  числі  витрати  з придбання електричної енергії.
		У відповідності до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які  враховуються  для  визначення   об'єкта оподаткування,  визнаються  на  підставі первинних документів,  що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У відповідності до п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу собівартість  виготовлених  та  реалізованих  товарів, виконаних  робіт,  наданих  послуг  складається  з  витрат,  прямо пов'язаних з  виробництвом  таких  товарів,   виконанням   робіт, наданням послуг, а саме: 
		    прямих матеріальних витрат; 
		    прямих витрат на оплату праці; 
		    амортизації виробничих  основних  засобів  та  нематеріальних активів,  безпосередньо   пов'язаних   з   виробництвом   товарів, виконанням робіт, наданням послуг; 
		    загальновиробничі  витрати,  які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих  товарів,  виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів)  бухгалтерського обліку; вартості придбаних  послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; 
		    інших прямих  витрат, у тому  числі  витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
		          Витрати ТзОВ «Укрдизайнгруп»по розрахунках із ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»повністю підтверджені первинними документами, які зазначені в акті податкової перевірки № 75/23-2/34668062  від 07.01.2012 року та пов'язані із здійсненням ТзОВ «Укрдизайнгруп»господарської діяльності. Відтак, ДПІ у Личаківському районі м.Львова безпідставно донарахувало позивачу податок на прибуток приватних підприємств.
		Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V вказаного Кодексу.
		Згідно п. 198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
		У відповідності до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 вказаного  Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України, передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
		Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
		З матеріалів справи вбачається, що Позивач так і контрагент «Лугпромстройсантехмонтаж»були зареєстровані в якості платника податку на додану вартість, у зв'язку з чим,  суд дійшов висновку про наявність у позивача та контрагента  права на складання податкових накладних.
		В акті перевірки відсутні будь - які зауваження податкового органу щодо первинних документів, які надані на підтвердження господарських відносин між Позивачем та Контрагентом.
		Як вбачається з матеріалів справи позивач сформував податковий кредит по податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених договорів з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»та отриманих від нього податкових накладних. Виконані роботи були повністю оплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями чи банківськими повідомленнями про переказ коштів.
		При цьому, в судовому засіданні представник відповідача не надав доказів, які би спростували факт отримання позивачем послуг від ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»і, які б свідчили про укладання позивачем угод з метою ухилення від сплати податків. 
		Таким чином, суд встановив, що зроблені відповідачем висновки про безпідставне формування позивачем податкового кредиту та нікчемності укладених ним угод не відповідають дійсним обставинам справи.
		Суд також звертає увагу і на те, що платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі спати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Булвес»АД проти Болгарії»від 22.01.2009р. ( заява №3991/03). 
		Зважаючи на те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, то застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.
		З огляду на наведене вище, податкові повідомлення -рішення від 17 лютого 2012 року №0000572323802 та від 17 лютого №0000572320/3802 є протиправними та підлягають скасуванню.  
		           Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		          Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. 
		          В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		          Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. 
		          Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю. 
		          У відповідності до вимог ст. 94 КАС України судовий збір у розмірі 2146грн. 00 коп. слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача. 
		           Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі  м. Львова № 0000572320/3802  від 17 лютого 2012 року та № 0000542320/3801  від 17 лютого 2012 року. 
		3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдизайнгруп»судовий збір в розмірі 2146 грн. 00 коп. з  Державного бюджету України. 
		 Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
		Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. 
		 
		 Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 червня 2012 року. 
		 
		         Суддя                                                                                        Гулик А.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...