Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 113/1194/2012 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); ЗУ "Про боротьбу з корупцією".
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.06.2012. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		33/0190/601/2012 
		 17 травня 2012 року                                                                      м. Сімферополь
		 
		суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Катаров П.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду АР Крим від 10 квітня 2012 року, якою 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт. Леніне Ленінського району АР Крим, працююча завідуючою поліклінікою Ленінської Центральної районної лікарні, проживаюча в АДРЕСА_1 
		притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, і піддана адміністративному стягненню у виді штрафу 850 гривень,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		Постановою судді ОСОБА_1 визнана винною у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, за те, що вона, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, працюючи на посаді завідуючої поліклінікою Ленінської Центральної районної лікарні, в порушення вимог ст.6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», якою встановлено обмеження щодо використання службового становища, з метою одержання неправомірної вигоди, всупереч діючому законодавству, надала медичній сестрі ОСОБА_2 дозвіл залишити робоче місце в період робочого часу з 26.09.2011 року по 07.10.2011 року, а виконуючій обов'язки  старшої медичної сестри ОСОБА_3 дала вказівку щодо необхідності внесення до табелю обліку робочого часу за вересень 2011 року неправдивих відомостей про присутність ОСОБА_2 на робочому місці. 
		ОСОБА_1 особисто підписала табелі обліку робочого часу, в яких були внесені неправдиві відомості про присутність ОСОБА_2 на робочому місці в період з 26.09.2011 р. по 07.10.2011 р., та надала їх в відділ кадрів та бухгалтерії для нарахування ОСОБА_2 заробітної плати за невідпрацьований робочий час.
		В результаті протиправних дій ОСОБА_1 була незаконно нарахована ОСОБА_2 заробітна плата в сумі 521,1 грн. та виплачена в сумі 465, 92 грн.
		В апеляції ОСОБА_1 поставила питання про скасування постанови судді, мотивуючи свої вимоги тим, що наміру на отримання будь-якої матеріальної винагороди ні вона, ні працівники поліклініки за указаних обставин не мали, крім того, з наданій ОСОБА_2 відпустки періодом з 11.07.2011 р. по 10.08.2011 р., вона вийшла на роботу на 10 днів раніше строку закінчення відпустки, з метою збереження можливості використання часу відпустки на санітарне-курортне лікування, яке їй представлено було з 26.09.2011 р. по 12.10.2011 р.   ОСОБА_1 зазначає також, що в силу незнання закону, вона дозволила ОСОБА_2 війти на роботу під час відпустки, а в послідуючому використати цей час на лікування, про що вона вже давала пояснення прокурору, однак вони не були прийняті до уваги, і на неї був вчинений психологічний тиск, що порушило її право на захист. Крім того, вважає, що протокол про правопорушення був складений не уповноваженою на те особою, чим порушено вимоги ст. 255 КУпАП.
		Заслухавши ОСОБА_1, яка підтримала апеляційні вимоги, прокурора Глухоєдова В.Н., який вважав необхідним залишити постанову судді без зміни, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, наведені в апеляції доводи, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.
		Відповідно до матеріалів справи вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, підтверджується зібраними доказами, саме: даними протоколу про корупційне правопорушення згідно яких ОСОБА_1., будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, порушила встановлені законом обмеження щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, тобто вчинила дії які, кваліфікуються як корупційне адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-2 КУпАП, а також поясненнями ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 (ас. 4-14), довідкою головного бухгалтера Ленінської ЦРБ про нарахування та виплату ОСОБА_2 заробітної платні в розмірі 465, 92 грн. за період з 26.09.2012 р. по 09.10.2011 р. (а.с.15), даними копії зворотного талону до путівки санаторію, відповідно до якої ОСОБА_2 відпочивала в санаторії з 26.09.2011 р. по 13.10.2011 р. (а.с.17), даними копії табелю обліку робочого часу працівників поліклініки, згідно яким до табелю, підписаного ОСОБА_1, внесено відомості про відпрацьований ОСОБА_2 час з 26.09.2011 р. по 07.10.2011 р. (а.с.17-19), посадовою інструкцію ОСОБА_1 та іншими доказами, які узгоджуються між собою та яким суддя дав правильну та обґрунтовану оцінку. 
		Доводи апеляції про те, що протокол про правопорушення складений не уповноважено на те особою, є неспроможними, як такі, що суперечать даним самого протоколу та вимогам п.11 ч.1 ст.255 КУпАП. 
		Застосування до ОСОБА_1 психологічного тиску з боку посадових осіб при перевірки обставин правопорушення, про що ставиться питання в апеляції, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, у зв'язку з цим зазначені доводи слід визнати необґрунтованими.
		Апеляційні вимоги про відсутність у ОСОБА_1 або працівників поліклініки наміру на отримання будь-якої матеріальної вигоди, суперечать наявним у справі доказам, про отримання ОСОБА_2 заробітної платні за невідпрацьований робочий час.
		За таких обставин висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, саме порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, є законним і обґрунтованим. 
		Адміністративне стягнення застосоване до ОСОБА_1 є достатнім та справедливим, відповідає меті адміністративного стягнення.
		Аналізуючи наведене приходжу до висновку про те, що апеляційні вимоги ОСОБА_1 задоволенню, а постанова судді скасуванню не підлягають.
		Керуючись ст.294 КУпАП,
		 
		                                                                        ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Ленінського районного суду АР Крим від 10 квітня 2012 року відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни.
		Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки КримКатаров П. Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...