У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2008 року м.
Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України у складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Левченка
Є.Ф., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І.,
Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні
справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу (надалі - ЖБК) “Буревісник-1”
до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та за
зустрічним позовом ОСОБА_1 до голови Житлово-будівельного
кооперативу “Буревісник-1” про зобов'язання проведення перерахунку оплати комунальних
послуг та стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2005 року ЖБК “Буревісник-1” звернувся до суду з
позовом до
до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення
заборгованості за комунальні послуги.
Позивач зазначив, що відповідачі тривалий час проживають в
квартирі
АДРЕСА_1. ОСОБА_1 є членом
кооперативу ЖБК “Буревісник-1”. Оскільки відповідачі з 1998 року не сплачують витрати
за комунальні послуги, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідачів
заборгованість за комунальні послуги, яка станом на
1 серпня 2005 року склала 3 185 грн. 49 коп.
ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до голови ЖБК “Буревісник-1”
про зобов'язання проведення перерахунку оплати комунальних послуг та стягнення моральної
шкоди.
У позові зазначила, що з 1970 року вона проживає в квартирі
АДРЕСА_1. Під час проживання за зазначеною адресою вона увесь час
своєчасно сплачувала кошти за надані комунальні послуги. Починаючи з 1996 року ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відповідача з проханням здійснення
перерахунку та скасування боргу з урахуванням 50% пільги на оплату житла та комунальних
послуг, так як ОСОБА_2є військовослужбовцем. Крім того, зверталася до відповідача
із вимогою перерахування сплати ними суми за водопостачання відповідно до п. 12
Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497 згідно з показниками
лічильників на воду, які було встановлено у її квартирі у грудні 2000 року.
Оскільки ОСОБА_1 вважає,
що бухгалтером ЖБК “Буревісник-1” штучно створена заборгованість для її квартири
із-за неправильного здійснення нарахування, без врахування пільг відповідно до вимог
Закону України “Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей”, просила
суд скасувати борг та відшкодувати на її користь з бухгалтера ЖБК “Буревісник-1”
3 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 1 грудня
2006 року, у позовів ЖБК “Буревісник-1” та ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 12 жовтня 2007 року рішення
Дніпровського районного суду м. Києва від 1 грудня 2006 року в частині відмови в
позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги скасовано
та ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК “Буревісник-1” заборгованість з оплати комунальних
послуг та витрат на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 3 061 грн. 65 коп. У іншій частині рішення суду залишено без
змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись
на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального
права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
з таких підстав.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним
і обґрунтованим.
Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення
рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються
вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Задовольняючи частково позов ЖБК
“Буревісник-1” у частині стягнення суми заборгованості, яка утворилася з січня
2000 року по 2006 рік включно, апеляційний
суд виходив із того, що ЖБК “Буревісник-1” правомірно частково врахував наявність пільг у
ОСОБА_3, як військовослужбовця, так як дія п. 5 ст. 12 Закону України “Про соціальний захист військовослужбовців
та членів їх сімей”, який передбачає такі пільги, зупинялася відповідними законами.
Проте з таким висновком суду
погодитись не можна.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є
власником квартири АДРЕСА_1 У вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2
ОСОБА_3 Заборгованість по оплаті комунальних послуг станом на 1 вересня 2006
року склала 3 175 грн. 29 коп.
Згідно із ст. 257 ЦК України
загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. п. 4, 5 ст. 267 ЦК
України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у
спорі, є підставою для відмови у позові, якщо суд не визнає поважними причини
пропуску.
Згідно ст. 71 ЦК УРСР (1963 року),
який був чинний на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту
права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), - три роки.
Закінчення позовної давності до
пред'явлення позову є підставою для відмови у позові.
Задовольняючи позов ЖБК
“Буревісник-1”, суд стягнув з відповідача заборгованість з оплати комунальних послуг та витрат на утримання
будинку та прибудинкової території в сумі 3 061 грн.
65 коп. за період з
2000 року, не врахувавши, що стягнуто заборгованість і поза межами позовної
давності.
При цьому питання про можливість
поновлення пропущеного строку, який сплив ще до набрання чинності Цивільним
кодексом України (2003 року), судом не вирішувалось.
Залишились не з'ясованими і
зустрічні вимоги ОСОБА_1 щодо здійснення перерахунку оплати комунальних послуг
та відшкодування моральної шкоди.
А тому рішення апеляційного суду
підлягає скасуванню.
Не може залишатись в силі і рішення
суду першої інстанції, оскільки суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог,
послався на наявність і розбіжність в розрахунках, не перевіривши
обґрунтованість позову та наявність і розмір заборгованості з врахуванням
доводів сторін.
За таких обставин ухвалені у справі
судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК
України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у
х в а
л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1
задовольнити.
Рішення Дніпровського районного
суду м. Києва від 1 грудня 2006 року та рішення апеляційного суду м. Києва від
12 жовтня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді: Є.Ф.
Левченко
Л.М. Лихута
Л.І. Охрімчук
Ю.Л. Сенін