У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гуменюка
В.І.,
суддів: Балюка
М.І., Барсукової В.М.,
Косенка В.Й., Луспеника Д.Д.,-
розглянувши в судовому засіданні цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю
“СендІнтерМарин” про стягнення боргу за договором позики, за касаційною скаргою
адвоката ОСОБА_2 на окрему ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим
від 15 квітня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2005 року ОСОБА_1
звернувся в суд із зазначеним вище позовом, в якому просив стягнути з
відповідача 323533,59 грн. боргу, посилаючись на те, що в період з 2000 року по
червень 2005 року, працюючи директором ТОВ “СендІнтерМарин” надав останньому на
умовах позики зазначену суму для господарської діяльності, а після звільнення
отриману суму йому не повернули.
Рішенням Сакського міськрайонного
суду Автономної Республіки Крим від 2 лютого 2006 року позов задоволено в
повному обсязі.
Рішенням Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою
Верховного Суду України від 21 жовтня 2008 року, рішення суду першої інстанції
скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
При розгляді справи в апеляційному
суді 15 квітня 2008 року постановлено окрему ухвалу відносно адвоката ОСОБА_2,
який представляв інтереси позивача, за грубе порушення адвокатської етики під
час перегляду справи, про що повідомлено кваліфікаційно-дисциплінарну комісію
адвокатури м. Севастополя для відповідного реагування.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_2, посилаючись на неправильне
застосування апеляційним судом норм процесуального права, просить постановлену
окрему ухвалу скасувати.
Колегія суддів Судової палати у
цивільних справах Верховного Суду України, заслухавши суддю-доповідача,
обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, вважає,
що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України
підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Постановляючи окрему ухвалу щодо
адвоката ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час
перегляду справи апеляційним судом адвокат грубо порушив Закон України “Про
адвокатуру” та Правила адвокатської етики, оскільки безпідставно звинуватив
суддів у незаконному поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження
рішення суду першої інстанції, назвавши їх порушниками закону, в засіданні
тривалий час критикував цю ухвалу в недопустимій та образливій формі, хоча вона
не оскаржується, та повідомив, що відносно суддів буде звертатись зі скаргою до
відповідних органів.
Проте погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна, оскільки до
них суд дійшов з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 320 ЦПК України апеляційний суд, виявивши під час
розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли
вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу.
Окрема ухвала була постановлена апеляційним судом щодо адвоката юридичної
консультації Нахімовського району м. Севастополя ОСОБА_2, який представляв
інтереси позивача у справі.
Вірно застосувавши положення ст. 7 Закону України “Про адвокатуру”, яка
зобов'язує адвоката здійснювати свою діяльність на підставі закону,
використовуючи в інтересах клієнта лише законні засоби захисту, апеляційний
суд, разом з тим, прийшов до неправильних висновків у силу неповного та
помилкового аналізу обставин, яких вважав достатніми для постановлення окремої
ухвали.
Так, право заявляти відвід окремим суддям чи складу суду є правом учасника
процесу, передбачене статтями 23, 27 ЦПК України, а статтею 24 цього ж Кодексу
врегульовано процедуру вирішення заявленого відводу, при якому вислуховується
думка осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, адвокат ОСОБА_2, заявивши відвід окремим суддям апеляційного
суду і даючи пояснення щодо підстав відводу, вправі був її обґрунтувати фактами
та доказами, які підтверджують певну підставу.
У разі, якщо пояснення учасника процесу виходять за межі заявленого
клопотання чи направлені на затягування процесу, головуючий у судовому
засіданні, відповідно до положень ст. 160 ЦПК України, вправі вжити заходів
щодо спрямування судового розгляду в межах дотримання учасниками процесу своїх
процесуальних прав та виконання передбачених законом обов'язків.
Заявляючи відвід та даючи пояснення щодо підстав відводу, адвокат ОСОБА_2
діяв у межах наданих йому ЦПК України процесуальних прав, при цьому Закон
України “Про адвокатуру” та Правила адвокатської етики не порушував. Сам по
собі той факт, що ухвала суду про поновлення пропущеного строку на оскарження
рішення суду не підлягає оскарженню, не дає підстав стверджувати, що учасник
процесу не вправі мотивувати відвід суддям посиланням на порушення судом норм
закону при постановленні відповідної ухвали, якщо вони викликають в нього
сумніви в об'єктивності та неупередженості судді. У заяві адвокат називав
суддів не порушниками закону, а посилався на те, що при постановленні ухвали
вони порушили норми закону, присягу судді, що не одне й те ж саме. Із заяви про
відвід та пояснень до цієї заяви, наведених адвокатом, Судова колегія не
вбачає, що вони були висловлені в недопустимій та образливій формі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції
скасовує ухвалу, якщо вона постановлена всупереч нормам процесуального права.
Керуючись ст.ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_2 задовольнити.
Окрему ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня
2008 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І.
Гуменюк
Судді: М.І.
Балюк
В.М.
Барсукова
В.Й.
Косенко
Д.Д.
Луспеник