Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-18782/11/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2012. Зареєстровано: 03.07.2012. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2012.
Дата набрання законної сили: 05.06.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		в порядку письмового провадження
		 
		м. Київ
		 21 червня 2012 року                      № 2а-18782/11/2670
		 
		За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпалета»доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва  Державної податкової службипро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2011 № 0003982308/0
		Суддя: Кротюк О.В.
		 
		Обставини справи:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпалета»(далі -позивач, ТОВ «Інтерпалета») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (у зв'язку з реорганізацією - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, далі -відповідач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2011 № 0003982308/0.
		Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.
		В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, 
		 
		встановив:
		 
		Податковим повідомленням-рішенням від 30.09.2011 № 0003982308/0 ТОВ «Інтерпалета»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 105709 грн., у т.ч. за основним зобов'язанням у розмірі 105708 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 грн.
		Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі акту № 9370/23-08/30867645 від 14.09.2011 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Інтерпалета»(код за ЄДРПОУ 36797830) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Сучасна техніка»(код за ЄДРПОУ 36592362) за період з 01.04.2011 по 30.04.2011»(далі -Акт перевірки).
		Актом перевірки встановлено порушення п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 105708 грн.
		Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема: 
		1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 
		2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. 
		У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		На виконання вищезазначених норм КАС України судом перевірено питання товарності операцій за договором №-100111 від 10.01.2011, укладеним між ТОВ «Інтерпалета»та ТОВ «Сучасна техніка».
		Так, позивачем на підтвердження своєї правової позиції надано первинні документи: договір купівлі-продажу піддонів дерев'яних та комплектів заготівок для виробництва дерев'яних піддонів №-100111 від 10.01.2011 (далі - Договір), договір оренди обладнання АР010310-02 від 01.03.2010, видаткові та податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, а також банківські виписки по особових рахунках.
		Поряд з цим, суд дійшов висновку про безтоварність операцій за Договором, виходячи з наступного.
		З Договору вбачається, що укладений він був 10.01.2011 у місті Києві між ТОВ «Сучасна техніка»в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерпалета» в особі директора Бєляєва С.А.
		В той же, представник позивача пояснив, що Договір укладався особисто з директором  ТОВ «Сучасна техніка» в ОСОБА_1, при цьому було перевірено його повноваження.
		З огляду на покликання Акту перевірки на пояснення гр. ОСОБА_2 щодо того, що ОСОБА_1 є її сином та виїхав за кордон, суд витребував у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання даною особою державного кордону України і встановлено наступне.
		17.08.2010 гр. ОСОБА_1 виїхав з України, а наступний в'їзд в Україну зафіксовано 17.07.2011. Перетинання ОСОБА_1 державного кордону України у зазначені дати здійснювалося за паспортом громадянина Україна для виїзду для кордон серії НОМЕР_1, виданим йому 05.05.2010, який був втрачений, у зв'язку з чим в подальшому (28.02.2012) ним було отриманий новий закордонний паспорт (згідно відомостей Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Київській області).
		Таким чином, у період з 17.08.2010 по 17.07.2011 ОСОБА_1 перебував поза межами України.
		При цьому, як у позовній заяві з доданими до неї документами, так і в Договорі, відсутні покликання про те, що Договір укладався поза межами України, хоча дата такого укладення припадає на відсутність гр. ОСОБА_1 на території України. Разом з тим, податкові накладні, на яких міститься відмітка про те, що складені вони ОСОБА_1, також були виписані у період його відсутності на території України -протягом квітня 2011 року. Доказів міжнародного листування чи іншого способу доставки податкових накладних та/або Договору  з-за  кордону позивачем суду не надано.
		В той же час, позивачем надана нотаріально засвідчена заява ОСОБА_1 про те, що вся податкова звітність, яка подавалася ТОВ «Сучасна техніка»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, підписана ним власноручно.
		Разом з тим, співставивши графічне зображення підпису ОСОБА_1 на нотаріально засвідченій копії вказаної заяви та на податкових накладних, Договорі, судом встановлено, що вони мають явні відмінності, що вказує на те, що зазначені податкові накладні та Договір не були підписані особисто ОСОБА_1
		З огляду на вищезазначене у сукупності, суд дійшов висновку, що Договір та відповідні податкові накладні не були підписані ОСОБА_1
		При цьому, суд не приймає покликання позивача на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), де визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, при цьому платник не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Суд вважає, що позивач не міг не знати, що Договір не підписано особисто ОСОБА_1 з огляду на те, що перед вчиненням юридично значущих дій, повинен був перевірити (і перевірив -з пояснень представника) повноваження особи, яка виступає від імені другої сторони, або ж такі дії вчинено позивачем умисно. А встановлені судом обставини свідчать про неможливість фізичного підписання договору з ОСОБА_1, оскільки останній передував поза межами України, а місце укладання договору зазначене в останньому є місто Київ.
		Також суд не приймає до уваги надані позивачем фотографічні матеріали із зображенням дерев'яних піддонів, оскільки з них неможливо встановити зв'язок зображених предметів і правовідносин купівлі ТОВ «Інтерпалета»товару у ТОВ «Сучасна техніка».
		Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. 
		При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. 
		Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 
		- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 
		- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Таким чином, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в постановах від 05.03.2012 (реєстраційний номер в ЄДРСР -24068085), 17.02.2009 року (реєстраційний номер в ЄДРСР -7046232) та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11). 
		Враховуючи те, що судом з обставин, викладених вище, встановлено безтоварність операцій за договором №-100111 від 10.01.2011, укладеним між ТОВ «Інтерпалета»та ТОВ «Сучасна техніка», відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість.
		З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.
		Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Позивач, всупереч положенням  ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги. 
		Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають судові витрати, за таких умов, не відшкодовуються.
		Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		У задоволенні адміністративного позову відмовити.
		 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом  десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		          Суддя                                                                                                          О.В. Кротюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...