ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем
України
РІШЕННЯ
"24" вересня 2008 р.
|
справа № 5020-5/420
|
За позовом: Товариства з обмеженою
відповідальністю „В.А.Л.” (99011 м. Севастополь, вул.
Годлевського, б. 16, кв. 3)
до Фонду комунального майна Севастопольської
міської ради (99011 м. Севастополь, вул.
Луначарського, 5)
третя особа -Севастопольська міська
Рада (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 2)
про визнання права власності
Суддя Євдокимов
І.В.
Представники сторін:
Позивач - Петрова Наталія Юріївна,
представник, довіреність б/н від 21.08.08, ТОВ "В.А.Л.";
Позивач - не з'явився, Фонд комунального майна Севастопольської
міської Ради;
Третя особа - Веремчук Марина
Андріївна, представник, довіреність № 0315/2021 від 15.05.08, Севастопольська міська рада;
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, ТОВ „В.А.Л.”, звернувся до
суду з позовом до відповідача, Фонду комунального майна Севастопольської
міської ради, третя особа: Севастопольська міська Рада, про визнання права
власності на об'єкт незавершеного будівництва - готельний комплекс,
розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Карантинна, 43-Г, який має 38%
готовності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що
при оформленні права власності на спірні приміщення відповідач порушив вимоги
діючого законодавства України.
23.09.08 на адресу суду надійшло
клопотання від ОСОБА_1 про залучення її у якості третьої особи, що не заявляє
самостійних вимог на предмет спору.
Представник позивача клопотання
підтримав.
Представник Севастопольської
міської Ради просив суд у його задоволенні відмовити.
Вивчивши обґрунтування вказаного
клопотання, заслухавши думку представників сторін, суд не знайшов підстав для
його задоволення.
В процесі розгляду справи позивач
звернувся до суду з клопотанням про залучення Державного комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної
реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської МР до участі в розгляді
справи в якості другого відповідача з метою спонукання його до здійснення
державної реєстрації права власності.
Судом вказане клопотання позивача
не приймається на підставі того, до компетенції господарських судів не
відноситься розгляд вимог, які відносяться до компетенції адміністративного
судочинства.
Відповідач на оголошення вступної
та резолютивної частин рішення не з'явився, проте звернувся до суду з
клопотанням про розгляд справи у його відсутність.
Представник третьої особи позовні
вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що у позивача відсутні
документи на право користування земельною ділянкою.
Представникам сторін в судовому
засіданні 08.09.2008 роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені
ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши надані докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
11.04.2002 між позивачем та
Севастопольською міською Радою на підставі рішення СМР № 995 від 18.12.2001,
був укладений договір оренди земельною ділянки площею 0,4000 га, розташованої у
м. Севастополі, по вул. Катерна (бухта Карантинна).
За твердженням позивача, ним у
будивництво готельного комплексу вкладені значні кошти, що підтверджується
звітом про вартість обєкту незавершеного будівництва, контрактом на будівництво
та проектно -кошторисною документаціею.
Вивчивши матеріали справи, суд
вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з
наступного.
Відповідно до статті 328 Цивільного
кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені
законом, зокрема із правочинів. Право
власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає
із закону або незаконність набуття
права власності не встановлена судом.
Крім того, відповідно до статті 392
Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання
його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою
особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право
власності.
Згідно з п. 6.1 Тимчасового
положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,
затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №
7/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №
157/6445 оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з
видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади,
органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на
новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за
наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення
земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття
об'єкта і введення його в експлуатацію.
Відповідно до статті ч. 3 ст. 331
Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа
вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в
процесі цього будівництва (створення майна).
У разі необхідності особа,
зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта
незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що
здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що
підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення
об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також
документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
Згідно з ч. 1 ст. 375 Цивільного
кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та
споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти
будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Відповідно до ч. 1 ст. 376
Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме
майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на
земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного
дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями
будівельних норм і правил.
Як вбачається із матеріалів справи,
позивач при зверненні до суду з даним позовом, у якості доказів для визнання
права власності надав копію договору оренди земельної ділянки від 11.04.2002,
укладеного між позивачем та Севастопольською міською Радою.
Але, на даний час вказаний договір
розірваний відповідно до рішення господарського суду м. Севастополя від
21.04.2008 по справі № 5020-4/125.
Постановою Вищого господарського
суду України від 15.07.2008 рішення господарського суду м. Севастополя від
21.04.2008 по справі № 5020-4/125 залишено без змін.
Будь-які документи на користування
або володіння земельної ділянкою у ТОВ “В.А.Л” відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 376
Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне
будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Таким чином, у суду відсутні
підстави для задоволення позову.
Згідно зі ст. 33, 34 Господарського
процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести
ті обставини, на
які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та
іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд
приймає тільки ті
докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути
підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 49 Господарського
процесуального кодексу України при відмові в позові судові витрати покладаються
на позивача.
На підставі викладеного, керуючись
ст. ст. 22, 49, 82 -85 Господарського
процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
У позові відмовити повністю.
Суддя
І.В. Євдокимов
Рішення
оформлено
згідно
з вимогами
ст.
84 ГПК України
та
підписано
29.09.2008
Розсилка:
1. ТОВ „В.А.Л.” (99011 м. Севастополь,
вул. Годлевського, б. 16, кв. 3)
2. Фонд комунального майна
Севастопольської міської ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
3. Севастопольська міська Рада (99011 м.
Севастополь, вул. Леніна, 2)
4. справа
5. наряд