Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5023/775/12 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2012. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2012.
Дата набрання законної сили: 19.06.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"19" червня 2012 р.                                                               Справа 5023/775/12
		 
		Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В.,  суддя Білоусова Я.О.
		при секретарі Деркач Ю.О.
		за участю представників сторін:
		прокурора -Коваленко Ю.В.(посвідчення НОМЕР_1 від 22.06.2010р.)
		1)          позивача -не з*явився
		2)          позивача -ОСОБА_1 (довіреність №4425/395 від 23.11.2010р.)
		відповідача -ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.06.2012р.)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2012 р. у  справі № 5023/775/12 (суддя Жиляєв Є.М.) 
		за позовом Прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі           
		1. Харківської міської ради м. Харків,
		2. Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків
		до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків
		про стягнення коштів у розмірі 25505,20 грн., - 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		В лютому 2012 р. Прокурор Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради м. Харків та Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 25505,20 грн. на користь КП «Харківські теплові мережі»вартості спожитої теплової енергії без достатніх правових підстав.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.04.2012 р. по даній  справі позов задоволений, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»25505,20 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, з посиланням на обґрунтованість та доведеність позовних вимог.
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, не погодившись з такими висновками місцевого господарського суду, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якої просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.04.12 р. по справі №5023/775/12 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		КП «Харківські теплові мережі»надало відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, 2-й позивач зазначає, що постачання теплової енергії  до спірних нежитлових приміщень відповідача здійснювалося на підставі актів підключення та відключення споживача до джерела теплової енергії та Розрахунку теплового навантаження на опалення приміщень магазину відповідача. А питання використання відповідачем повністю чи частково спірних нежитлових приміщень не є предметом розгляду даної справи, крім того, право власності ОСОБА_3 на спірні приміщення підтверджені матеріалами справи.
		Представником відповідача до апеляційного суду надано одинадцять клопотань про витребування у КП «Харківські теплові мережі»додаткових доказів (а.с. 50-58 т.2 та а.с. 87-96 т. 2) . Зазначені клопотання колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені клопотання не були заявлені в суді першої інстанції, та заявник не обґрунтував причину неможливості звернення з такими клопотаннями до суду першої інстанції. 
		Апелянтом також надавались заяви про вжиття терміну позовної давності щодо вимог позивача про стягнення коштів за безпідставно спожиту теплову енергію за період з грудня 2006 року по червень 2009 року, в якій апелянт просить відмовити в задоволенні позовних вимог на підставі порушення позивачем строку позовної давності. Представник 2-го позивача в судовому засіданні заперечував проти вживання терміну позовної давності, оскільки на його думку, термін позовної давності починається з моменту закінчення 7-денного строку з дня пред'явлення відповідачу вимоги про сплату заборгованості, в порядку ст. 530 ЦК України. А вимоги про сплату боргу направлялись відповідачу 26.06.2009р., 18.08.2009р., 19.02.2010р., 07.06.2010р.,  28.12.2011р. 
		Розглянувши зазначену заву, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви про вжиття терміну позовної давності, оскільки така заява не була предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Апелянтом надані доповнення до апеляційної скарги (вх. 4588 від 05.06.2012р.), які прийняті апеляційним судом, в яких ФОП ОСОБА_3 просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2012р. по справі №;5023/775/12 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Оскільки в матеріалах справи міститься тільки титульний лист (а.с. 22, т. 1) примірника Розрахунку теплового навантаження на опалення приміщень магазину непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1., колегія суддів витребувала у прокурора та КП «Харківські теплові мережі»оригінал для огляду, належним чином засвідчену копію вказаного розрахунку -  в матеріали справи.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
		В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" на підставі розпоряджень Харківського міського голови "Про початок та кінець опалювальних сезонів" 2006-2007р.р., 2007-2008р.р., 2008-2009р.р., 2009-2010р.р. та 2010-2011 р.р., здійснювалось постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в якому знаходяться нежитлові приміщення відповідача - ФОП ОСОБА_3 (загальною площею 129,0 м.кв.). Зазначені приміщення належать ФОП ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28 грудня 2006 року. Система опалення приміщення відповідача є невід'ємною частиною системи опалення житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1.
		З матеріалів справи вбачається, що актами обстеження системи теплоспоживання об'єкту № ОКТ/509 від 16.04.2008 року та № ОКП/530 (арк. справи 23-24), в приміщенні відповідача за адресою: АДРЕСА_1 зафіксовано використання теплової енергії без укладання відповідного договору з енергопостачальною організацією. Вищезазначені акти підписані та скріплені печаткою уповноваженого представника позивача та відповідачем особисто.
		Однак, до теперішнього часу між позивачем - КП "Харківські теплові мережі" та відповідачем - ФОП ОСОБА_3 відповідного договору про постачання теплової енергії на потреби опалення до приміщення відповідача по АДРЕСА_1 укладено не було. 
		Факт споживання відповідачем теплової енергії з грудня 2006 року по квітень 2011 року підтверджується наявними в матеріалах справи актами про підключення та про відключення споживача від джерела теплової енергії: № 175/3363 від 23.10.2006р., № 175/3528 від 17.04.2007р., № 175/6530 від 17.10.2007р., № 175/7303 від 08.04.2008р., № 175/10164-В від 15.10.2008р., № 175/9189-В від 13.04.2009р., № 175/12219-В від 18.10.2009р., № 175/11059-В від 14.04.2010р., № 175/12733-В від 07.10.2010р. та № 175/12368-В від 19.04.2011р. 
		Вищевказані Акти складені на підставі розпоряджень Міського голови про початок та закінчення опалювального сезону спірних періодів та, в яких зафіксований факт підключення та відключення теплової енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Ці акти підписані та скріплені печатками уповноваженими представниками позивача - КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувачем  житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. 
		Невід*ємність опалювальної системи всього будинку за вказаною адресою, факт якої зафіксовано в акті позадоговірного дослідження КП «ХТМ»від 25.06.2008р., складеного представником Московської філії КП «ХТМ»техніком ОСОБА_5, підтверджує постачання теплової енергії саме до нежитлових приміщень 1-го поверху, які належать відповідачу. 
		Отже, відповідно до рахунку нарахувань теплового навантаження ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1,  сума вартості отриманої теплової енергії без достатніх правових підстав за опалювальні періоди з грудня 2006 року по квітень 2011 року складає - 25505,20 грн.
		Нарахування вартості теплової енергії здійснювалось відповідно до Розрахунку теплового навантаження на опалення приміщень магазину непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1. Замовником цього розрахунку у АТ «Іноваційний Центр «Практика»була ФОП ОСОБА_3, який було погоджено КП «Харківські теплові мережі»05.06.2008 року. Саме в розрахунку, як об'єкт розрахунку теплового навантаження вказана опалювальна площа 111,6 м2. Також, в Таблиці 1 розрахунку теплового навантаження вказано, що приміщення 77-2 площею 5,9 м2 має сумарні теплові втрати 36,96 ккал/г при розрахунковій температурі повітря в приміщенні 16 градусів, приміщення 77-3 площею 4,7 м2 має сумарні теплові втрати 29,45 ккал/г при розрахунковій температурі повітря в приміщенні 16 градусів. У теплових характеристиках також вказана наявність теплових втрат в приміщеннях 77-2 та 77-3 через огорожу на рівні 42,98 Вт та 34,24 Вт відповідно. Тобто, приміщення 77-2 та 77-3, які не обладнані приладами опалення включені до загальної опалювальної площі, тому що мають певні теплові втрати та опалюються за рахунок тепловіддачі суміжних приміщень.
		Таким чином, позивач отримував товар у вигляді теплової енергії наданої КП «ХТМ»за період з грудня 2006 по квітень 2011р., однак не сплачував його вартість. 
		У зв'язку з існуючою заборгованістю відповідачу направлялись листи-вимоги: № 873 від 26.06.2009р., № 1078 від 18.08.2009р., № 187/17 від 19.02.2010р., № 769 від 07.06.2010р. та  № 1959 від 28.12.2011р., проте наявна заборгованість з боку відповідача залишилась не сплаченою.
		Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.
		Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
		Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що суб'єкти відносин у сфері  теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;
		Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності.
		Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
		Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" визначила, що тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
		Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави на набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення зазначеної глави застосовуються, згідно п. 4 ч. З ст. 1212  Цивільного кодексу України, і до відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Крім того, згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом страви про повернення майна.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Відповідачем в судовому засіданні зазначено, що питання щодо укладення договору на постачання теплової енергії сторонами врегульовувалось шляхом листування. Однак, проти умов договору, надісланого 2-м позивачем на адресу відповідача з метою його укладення, відповідач заперечував, проте, заходи направлені на обговорення умов типового договору (не укладався протокол розбіжностей, відповідач не повідомляв позивача про заперечення проти умов типового договору) відповідач не здійснював. 2-м позивачем зазначено, що типовий договір, розроблений на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №1198 3.10.2007року «Про затвердження правил користування тепловою енергією». Цією постановою передбачено, що договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. 
		Таким чином, враховуючи наявність підтвердженого матеріалами справи факту отримання відповідачем теплової енергії, судом першої інстанції правомірно зроблено висновок щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії в розмірі 25505,20 грн. за період з грудня 2006 року по квітень 2011р.
		Наведене свідчить, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
		Тому, колегія суддів дійшла висновку про те, що при винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2012р. по справі № 5023/775/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
		Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1, ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, - 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу Фізичної особі-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2012р. по справі №5023/775/12 залишити без змін.
		Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
		 
		Повний текст підписаний  20.06.2012 р.
		 
		Головуючий суддя                                                                        Фоміна В.О.
		 
		Суддя                                                                                               Кравець Т.В.  
		 
		Суддя                                                                                               Білоусова Я.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...