Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-577св12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.07.2012. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У Х В А Л А 
		іменем  україни
		   13 червня 2012  рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі
		 
		головуючого                       Луспеника Д.Д.,
		суддів:                                        Гулька Б.І., Лесько А.О.,
		                                                                           Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,    
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання біржового договору (угоди) купівлі-продажу майна (автобуса) недійсним за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк») на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 6 грудня 2011 року, 
		в с т а н о в и л а: 
		У березні 2011 року ПАТ «ВТБ Банк» звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 5 червня 2008 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за яким останній отримав           25 тис. доларів США зі сплатою 19,5% річних до 4 червня 2013 року. Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 цього ж дня між ним та банком укладено договір застави, предметом якого був автобус пасажирський «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, та зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Проте 27 серпня 2009 року ОСОБА_3 вище зазначений автомобіль відчужено ОСОБА_4 на підставі біржового договору (угоди) № 930055, чим порушено право банку, як заставодержателя, на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави та повернення кредитних коштів, отриманих від його реалізації. Крім того, банк згоди на відчуження не давав. У зв'язку із цим позивач просив: визнати біржову угоду недійсною; витребувати від ОСОБА_4 та повернути ОСОБА_3 автобус пасажирський «БАЗ», номерний знак                 НОМЕР_1; привести сторони у попереднє становище, зареєструвавши за ОСОБА_3 право власності на цей транспортний засіб.
		Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від                     1 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 6 грудня 2011 року, у задоволенні позову ПАТ «ВТБ Банк» відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.                             
		У касаційній скарзі ПАТ «ВТБ Банк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_4 придбав транспортний засіб, який ОСОБА_3, як заставодавець не мав права без згоди заставодержателя (банка) відчужувати, про що покупець не знав і не міг знати, а тому ОСОБА_4 є добросовісним набувачем і набув за відплатним договором право власності на транспортний засіб відповідно до закону без обтяжень. Разом із тим право позивача як заставодержателя на рухоме майно зберігає чинність у відносинах із заставодавцем     ОСОБА_3, однак воно є нечинним у відносинах з ОСОБА_4 Крім того, спірний автомобіль на час вирішення спору відчужений        ОСОБА_4 іншій особі. ПАТ «ВТБ Банк» не є стороною оспорюваного біржового договору, відтак, не має права вимагати визнання його недійсним.
		Проте повністю погодитись з такими висновками судів не можна. 
		Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.  
		Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. 
		Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
		Судом установлено, що 5 червня 2008 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за яким останній отримав           25 тис. доларів США зі сплатою 19,5% річних та строком повернення кредиту по 4 червня 2013 року. Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 цього ж дня між ним та банком укладено договір застави, предметом якого був автобус пасажирський «БАЗ», номерний знак                       НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, та зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. 
		Договором передбачена заборона відчуження заставленого майна без згоди заставодержателя. 
		Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставі, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
		Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою (ч. 5 ст. 216 ЦК України).                       
		За таких обставин, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
		                              Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавши його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором. 
		                              Аналогічна за змістом норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу».
		                              Усупереч указаним положенням матеріального закону та договору застави ОСОБА_3 здійснив відчуження майна, яке перебувало в заставі банка, на яке накладено обтяження, що відповідно зареєстровано, не повідомивши банк та не отримавши його згоди. 
		                              Посилання судів на добросовісність набувача майна є передчасними, зробленими з порушенням норм процесуального та матеріального права. 
		Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це  майно за відплатним договором, вважається його добросовісним  набувачем  згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
		Суди у порушення вимог ст. 212-214, 315 ЦПК України не звернули увагу на вказані норми права як і на те, що згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна предмет застави 6 червня 2008 року зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за реєстраційним № 7340354 на підставі договору застави від 5 червня 2008 року (а.с. 10); не перевірили усіх фактичних обставин для правильного вирішення справи та дійшли передчасного висновку про те, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем і набув за відплатним договором право власності на транспортний засіб відповідно до закону без обтяжень. 
		Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, повністю не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
		 
		у х в а л и л а :
		 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»  задовольнити.
		Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від                         1 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від                 6 грудня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                           Д.Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                                                     Б.І. Гулько
		 
		                                                                                                                                А.О. Лесько
		 
		                                                                                                                                С.Ф. Хопта
		 
		                                                                                                                                М.Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...