Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 412/6552/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.07.2012. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		           
		 
		 
		Справа № 412/6552/2012
		пр. № 2/412/3601/2012                                                                  
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		        18 червня 2012 року                                                                     Жовтневий районний суд
		        м. Дніпропетровська
		У складі:          
		Головуючого             -судді Галічого В.М.
		          При секретарі   -Баштаненко І.О.
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного підприємства «АТРІУМ ЦЕНТР»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного підприємства «АТРІУМ ЦЕНТР», треті особи -Дніпропетровська міська рада, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, про визнання права власності, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У травні 2012 року позивач ПП «Атріум Центр»звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому в обґрунтування заявлених вимог послався на те, що протягом 2005-2009 років ТОВ «Авіста-Трейдінг»здійснювалося будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачі набували майнові права на приміщення у зазначеному будинку за договорами доручення. В кожному договорі була вказана площа приміщення у відповідності з проектною документацією. Умовами договорів також передбачалась можливість зміни у процесі будівництва площі приміщень і обговорювався порядок оплати у випадку збільшення цієї площі. Закінчення будівництва будинку і прийняття його в експлуатацію відбулося 20.04.2010 року, КП «ДМБТІ»було видано на будинок технічний паспорт, за яким площі приміщень відрізнялися від площ, що були вказані у договорах раніше. Відповідно до договорів зобов'язання відповідачів зі сплати суми, що визначається перед укладанням акту приймання-передачі приміщень, виникають після прийняття будинку до експлуатації. Отже, оскільки площі приміщень були збільшені, ПП «Атріум Центр»просив суд стягнути з відповідачів суми, на які були збільшені площі кожного із приміщень, а саме стягнути з відповідачів солідарно на його користь 34 650, 44 грн.
		Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до ПП «Атріум Центр»з зустрічним позовом, в якому зазначили, що свої зобов'язання за договорами вони виконали в повному обсязі, ними було здійснено фінансування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, тим самим у них виникло право власності на приміщення у ньому, однак ПП «Атріум Центр»не надає їм правовстановлюючі документи на належні їм приміщення, у зв'язку з чим просили визнати за ними право власності на приміщення у багатоповерховому житловому будинку по АДРЕСА_1, а саме: за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності (в рівних частках) на приміщення № 231 загальною площею 592,1 кв.м. та підвал загальною площею 369, 8 кв.м.; на приміщення № 232 загальною площею 649,4 кв.м.
		У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав з підстав, зазначених у позові, проти зустрічного позову відповідачів заперечував.
		Відповідачі у судовому засіданні первісний позов не визнали повністю, посилаючись на те, що ними були сплачені всі належні до сплати платежі, просили у його задоволенні відмовити, одночасно задовольнивши зустрічний позов з підстав, які зазначених у ньоиу. 
		Представник третьої особи за зустрічним позовом Дніпропетровської міської ради у судовому засіданні зазначила, що первісний позов не стосується міської ради, в задоволенні зустрічного позову просила відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що будинок за адресою: АДРЕСА_1, не прийнятий до експлуатації.
		Представник третьої особи за зустрічним позовом Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради у судове засідання не з'явився, про день та час його проведення повідомлялося належним чином (а.с. 67), про причини неявки суд не повідомив.
		Вислухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
		Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  
		Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Судом встановлено, що протягом 2005-2009 років ТОВ «Авіста-Трейдінг»здійснювало будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
		Відповідно до договору доручення № П15-09 від 03.12.2009 року, укладеного між ТОВ «Авіста-Трейдінг»(повірений) та ПП «Атріум Центр»(заступник повіреного), повірений передав, а заступник повіреного прийняв всі права і обов'язки повіреного по укладеним договорам доручення, вказаним у додатку № 1 договору (а.с. 20-24). Зокрема, згідно додатку № 1 до вказаного договору сторонами передавалися договори доручення № П-1-1 та П-1-2 від 21.12.2005 року, згідно яких відповідачі за первісним позовом доручили, а ТОВ «Авіста-Трейдінг»прийняло на себе зобов'язання здійснити за їхній рахунок визначені дії, а саме: укласти з підрядною організацією договір пайової участі у будівництві житлової забудови по пр. Кірова в районі будинків № 27, 29, 31 і вул. Ульянова будинку № 8 на умовах згідно додатку № 1. Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули майнові права на приміщення у зазначеному будинку за договорами доручення на укладання договорів пайової участі від 21.12.2005 року. В кожному договорі була вказана площа приміщень у відповідності з проектною документацією, зокрема площа першого поверху за договором № П-1-1 складала 570,7 кв.м., площа другого поверху за договором № П-1-2 складала 628,8 кв.м. Умовами договорів також передбачалося можливість зміни під час будівництва площі приміщень. Закінчення будівництва будинку і прийняття його в експлуатацію відбулося 20.04.2010 року (а.с. 12), КП «ДМБТІ»було видано технічний паспорт на житловий будинок (а.с. 14-19), за яким площі приміщень відрізнялися від площ, які були зазначені у договорах раніше, у бік збільшення, зокрема для першого поверху площа приміщення збільшилася на 21,4 кв.м, на другому поверсі -на 20,6 кв.м.
		Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 
		Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Враховуючи викладене суд доходить висновку про необґрунтованість позову ПП «АТРІУМ ЦЕНТР», оскільки договори пайової участі № 1-1 та 1-2 від 21.12.2005 року не передбачають будь-яких доплат у разі збільшення площ приміщень. За таких обставин суд вважає за необхідне у задоволенні позову ПП «АТРІУМ ЦЕНТР»відмовити у повному обсязі. 
		Разом з цим у зв'язку з виконанням відповідачами усіх своїх зобов'язань перед ПП «Атріум Центр»останні набули право власності на зазначені приміщення, втім до теперішнього часу не мають можливості користуватися ними.
		Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, закінчений будівництвом та введений в експлуатацію 20 квітня 2010 року, що підтверджує сертифікат відповідності № ДП000201, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 20.04.2010 р. (а.с. 12)
		          Згідно ст. 61 ЦПК України звільняються від доказування: «Обставини,  встановлені  судовим  рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді  інших справ, у яких беруть участь ті самі особи  або особа, щодо якої встановлено ці обставини». 
		          Так, згідно рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 2-1663/2010 від 26.10.2010 року, що набрало законної сили:
		          «Будинок у АДРЕСА_1, загальною площею літ. А-25 -15823,2 м.кв., відповідно до чинного законодавства, введений в експлуатацію та готовий до експлуатації, відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що підтверджується сертифікатом відповідності №ДП 000201, виданим інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області, Актом готовності об'єкта до експлуатації, підписаним відповідними службами, контролюючими органами та службовими особами виконкому Дніпропетровської міської ради, листом ДАСК №32-47/2709 від 09.09.2010р.»
		Згідно рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 2-1564/2010 від 26.10.2010 року, що набрало законної сили:
		          «Будинок у АДРЕСА_1, загальною площею літ. А-25 -15823,2 м.кв., відповідно до чинного законодавства, введений в експлуатацію та готовий до експлуатації, відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що підтверджується сертифікатом відповідності №ДП 000201, виданим інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області, Актом готовності об'єкта до експлуатації, підписаним відповідними службами, контролюючими органами та службовими особами виконкому Дніпропетровської міської ради, листом ДАСК №32-47/2709 від 09.09.2010р.»
		Відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 2-1215/2011  від 15.06.2011 року, що набрало законної сили:
		«01 квітня 2010 року зазначена житлова забудова була ведена в експлуатацію, про що свідчить акт введення в експлуатацію об'єкту закінченого будівництвом. На підставі даного акту 20 квітня 2010 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області був виданий сертифікат відповідності № ДП000201, згідно якого житловому будинку була присвоєна адреса: АДРЕСА_1.»
		Згідно рішення Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 7/205-10 від 01.02.2011 року, що набрало законної сили:
		«20.04.2010р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 01.04.2010р. виданий сертифікат відповідності № ДП000201 на закінчений будівництвом об'єкт: житловий будинок, житлової забудови по пр. Кірова в районі будинків № 27, 29, 31 і вул. Ульянова, в районі будинку № 8. Нове будівництво: АДРЕСА_1, загальна площа літ. А-25 -15823, 2 кв.м.».
		Отже факт прийняття/введення багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1, до експлуатації є загальновідомим, встановленим судовими рішеннями, що набрали законної сили та не підлягає доказуванню. 
		За викладених обставин заперечення представника третьої особи за зустрічним позовом Дніпропетровської міської ради щодо не введення спірного житлового будинку до експлуатації суд оцінює критично та вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються встановленими вищезазначеними фактами. 
		Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності  набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		Згідно ч. 1 ст. 331 ЦК України: «Право  власності  на нову річ,  яка виготовлена (створена) особою,  набувається нею,  якщо інше не встановлено договором  або законом.».
		Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України: «Право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі,  споруди  тощо)  виникає  з  моменту завершення будівництва (створення майна).».
		З вищенаведеного випливає, що право власності у позивачів за зустрічним позовом вже виникло і повинно бути реалізовано шляхом отримання документа про право власності в уповноваженому органі.
		Порядок видачі документів про право власності та порядок реєстрації прав власності визначено чинним наказом Міністерства Юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших майнових прав на нерухоме майно» (далі - Наказ)
		Відповідно до п. 8.1. Наказу: «Оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності: а) органами місцевого самоврядування», а відповідно до п. 8.3. підготовка документів для видачі цього свідоцтва проводиться БТІ.
		Діюча на момент введення будинку в експлуатацію, тобто станом на 20.04.2010 року, редакція Наказу передбачала можливість позивачів за зустрічним позовом - пайових учасників оформити право власності на приміщення (п. 6.1. а) абз. 11) при наданні: договору пайової участі у будівництві будинку; документа, який відповідно до вимог законодавства підтверджує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (сертифікат відповідності); акта прийому-передачі цього об'єкта (приміщення). Зазначена можливість отримати свідоцтво про право власності на приміщення повністю виключена діючою в даний час редакцією Наказу - розділ 8, оскільки договори пайової участі виключені з переліку підстав для отримання первісного документа про права власності. Таким чином позивачі за зустрічним позовом - пайові учасники позбавлені можливості отримати свідоцтво про право власності на приміщення.
		У відповідності до ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. Згідно ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджується приналежним йому майном. Власник має право робити відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.   
		Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. 
		Відповідно до пункту 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 6/5 від 28.01.2003р., підставою для проведення реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна. 
		Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають, зокрема право власності на нерухоме майно. 
		Відповідно до п. 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р. рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради. 
		З урахуванням викладеного суд вважає за можливе задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у повному обсязі, визнавши за ними право власності на приміщення у багатоповерховому житловому будинку по АДРЕСА_1, а саме: право спільної часткової власності (в рівних частках) на приміщення № 231 загальною площею 592,1 кв.м. та підвал загальною площею 369,8 кв.м.; на приміщення № 232 загальною площею 649,4 кв.м.
		Відповідно до технічного паспорта будинку приміщення станом на 25.06.2009 року не обладнані перестінками і їх загальна площа може бути змінена протягом упорядкування.
		Відповідно до наказу № 127 від 24.05.2001 року Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773) технічній інвентаризації підлягають усі об'єкти, незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно. Наявність самочинного будівництва не є перешкодою для видачі виготовлених матеріалів технічної інвентаризації замовникові. Не належать до самочинного будівництва улаштування перегородок без порушення несучих конструкцій. Отже родовою ознакою окремого приміщення є його адреса (зокрема місто, вулиця, номер будинку) і номер приміщення. Загальна площа, площі окремих приміщень не є їх родовими ознаками, оскільки є змінними, але ж можуть бути вказані в рішенні суду як додаткові. Таким чином реальна (станом на поточну дату) загальна площа, площі окремих приміщень встановлюються уповноваженим органом протягом поточної інвентаризації, а підстави для відмови в проведенні такої інвентаризації, а також підстави для відмови видачі виготовленого технічного паспорту приміщення замовникові відсутні у будь-якому випадку.
		Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 319, 386, 392, 509, 526, 530, 876 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 69, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		У задоволенні позову приватного підприємства «АТРІУМ ЦЕНТР»- відмовити у повному обсязі.
		Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 -задовольнити повністю.
		Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1)  право власності на Ѕ ідеальної частки приміщення 231 загальною площею 592,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
		Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) право власності на Ѕ ідеальної частки приміщення 231 загальною площею 592,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
		Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1)  право власності на Ѕ ідеальної частки приміщення 232 загальною площею 649,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
		Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) право власності на Ѕ ідеальної частки приміщення 232 загальною площею 649,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
		Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1)  право власності на Ѕ ідеальної частки частини підвального приміщення загальною площею 369,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
		Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) право власності на Ѕ ідеальної частки частини підвального приміщення загальною площею 369,8  за адресою: АДРЕСА_1.
		В порядку розподілу судових витрат стягнути з приватного підприємства «АТРІУМ ЦЕНТР» в доход держави 3 219, 00 грн. судового збору. 
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		Суддя:                                                                                                          В.М. Галічий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...