Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1506/2070/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.07.2012. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2012.
Дата набрання законної сили: 01.03.2013 (частково)
Результат оскарження 01.03.2013 Апеляційний суд Одеської області: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Біляївський районний суд Одеської області 
		                                         
		22.06.2012                                                               Справа  № 1506/2070/2012 
		Категорія 54 
		 
		З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		                                                                                                        Біляївський районний суд                                                                                                                                Одеської області
		в складі: головуючого судді - Бобуйок А.Д. 
		                        при секретарі - Кравець В.В.
		     за участю представника позивачки - ОСОБА_1       
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк»про визнання кредитних договорів недійсними,-  
		В С Т А Н О В И В :
		Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом і просить визнати недійсними кредитні договори № 11307443000 та № 11307451000 від 28 лютого 2008 року, укладені між нею та ПАТ «УкрСиббанк»і в наслідок цього визнати недійсними Договори № 11307445000 та № 11307449000 від 28 лютого 2008 року, укладені між тими самими сторонами.
		            Свої вимоги мотивує тим, що 28 лютого 2008 року між нею та ПАТ «УкрСиббанк»були укладені кредитні договори № 11307443000 та № 11307451000, за умовами яких Банк зобов'язався надати позичальнику споживчі кредити (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 473 000 (чотириста сімдесят три тисячі) доларів США, що дорівнює еквіваленту 2 388 650,00 гривень, на строк до 28.02.2029 року, та 172 000 (сто сімдесят дві тисячі) доларів США, що дорівнює еквіваленту 868 600 гривень на строк до 28 лютого 2018 року, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути зазначені кредити та сплатити проценти за користуванням ними в розмірі 11,9 % річних та 13,4 % річних відповідно за перші тридцять днів користування кредитом з переглядом відсоткової ставки за кожен наступний місяць.
		             В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на порушення чинного законодавства, а саме вимог Закону України «Про захист прав споживачів»при укладенні кредитних договорів  № 11307443000 та № 11307451000 від 28 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк». 
		В судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги в повному обсязі.  
		Представник відповідача до судового засідання повторно не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про день слухання справи, повідомлення про причини неявки від нього не надходило, а тому суд, за згодою представника позивачки, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 224 ЦПК України. 
		Заслухавши пояснення представника позивачки, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Загальні підстави визнання договору недійсним та застосування правових наслідків визнання його недійсним передбачені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких,  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 
		Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. 
		Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		П. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України передбачена, як одна з основних засад цивільного законодавства, свобода договору. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
		Скориставшись своїм правом, передбаченим наведеними нормами цивільного законодавства, ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк»уклали кредитні договори № 11307443000 та № 11307451000, за умовами яких позивачка одержала кредитні кошти в сумі 473 000 (чотириста сімдесят три тисячі) доларів США, що дорівнює еквіваленту 2 388 650,00 гривень, на строк до 28.02.2029 року, та 172 000 (сто сімдесят дві тисячі) доларів США, що дорівнює еквіваленту 868 600 гривень на строк до 28 лютого 2018 року і зобов'язалась щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 11,9 % річних та 13,4 % річних відповідно.
		Стаття 14 Цивільного кодексу України зазначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Стаття 526 даного Кодексу вказує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розміру та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Істотними умовами кредитного договору, що визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів. При тлумаченні змісту істотних умов кредитного договору необхідно враховувати норми статей глави 71 ЦК України, а також рекомендації Листа юридичного департаменту НБУ від 18 серпня 2004 року № 18-111/3249-8378. Відповідно до зазначеного Листа, юридичний департамент НБУ з посиланням на положення ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Грошові кошти, які надавались відповідачем позивачці за кредитним договором, були надані на придбання нерухомості, яка в подальшому була передана Банку в іпотеку. З наведеного випливає, що зобов'язання, яке виникло на підставі зазначеного кредитного договору, є іпотечним боргом.
		Таким чином, спірні правовідносини врегульовані спеціальною правовою нормою -Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»іпотечним боргом є основне зобов'язання за будь-яким правочином, виконання якого забезпечене іпотекою. Договір про іпотечний борг вказаним Законом визначено, як цивільно-правову угоду, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, які виникають у кредитодавця і боржника з приводу іпотечного боргу.
		Згідно ст. 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»іпотечний борг виникає тільки при дотриманні сторонами договору про іпотечний борг умов, встановлених цим Законом.
		Статтею 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»передбачено, що основні економічні та правові вимоги виникнення іпотечного боргу мають бути розкриті до укладення договору про іпотечний борг. Така інформація повинна бути оприлюднена кредитодавцем у письмовій формі і містити опис грошових зборів і витрат, пов'язаних зі встановленням іпотеки; принципи визначення плати за договором про іпотечний борг; положення про інфляційне застереження; порядок дострокового виконання основного зобов'язання в разі неплатоспроможності боржника або невиконання боржником своїх зобов'язань за договором про іпотечний борг та юридичні наслідки цього невиконання; право боржника попереджати кредитодавця про можливе невиконання основного зобов'язання; реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру фінансових установ чи Державного реєстру банків; інші умови за рішенням кредитодавця.
		Інформація, яка повинна бути надана до моменту укладення однією зі сторін є частиною пропозиції та істотною умовою договору, оскільки обов'язковість її оприлюднення прямо передбачена законом (в даному випадку ст. 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»).
		Наведені норми чинного законодавства містять припис, згідно з яким надання інформації про умови кредитування є істотною умовою договору про іпотечний борг, яким є кредитний договір, укладений між сторонами по справі.
		Відповідно до приписів статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відсутність згоди сторін щодо будь-якої з істотних умов договору має наслідком його неукладеність.
		Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. 
		В судовому засіданні не спростовані доводи позивачки щодо ненадання їй повної і достовірної інформації стосовно всіх умов договорів до їх укладення. Але це не є підставою для визнання кредитних договорів № 11307443000 та № 11307451000 від 28.02.2008 року, укладених між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк», недійсними. 
		Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. 
		Суд дійшов висновку, що норми діючого законодавства при укладенні кредитних договорів не порушені, але сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договорів, а тому вони є неукладеними. З факту неукладеності кредитних договорів № 11307443000 та № 11307451000 від 28.02.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк»випливає відсутність між сторонами зобов'язальних відносин, але зазначена обставина жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивачки, а тому вони не потребують судового захисту.
		Встановлення судом факту неукладеності кредитних договорів є елементом з'ясування фактичних обставин справи та не призводить до відновлення порушених прав.
		Що стосується вимог про визнання кредитного договору недійсним, то в їх задоволенні слід повністю відмовити. Правовим наслідком неукладеності договору є відсутність будь-яких зобов'язань, які б випливали з договору, тому не можна визнати недійсним неіснуючі зобов'язання.
		Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 3, 6, 14, 16, 203, 210, 215, 526, 638, 640, 1054 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»,  суд - 
		В И Р І Ш И В :
		       В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк»про визнання кредитних договорів недійсними -відмовити.
		          Рішення  суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Біляївський райсуд.
		         Заяву про перегляд заочного рішення  може бути подано протягом  десяти днів з дня отримання  відповідачем  його копії. 
		 
		ГоловуючийА. Д. Бобуйок

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...