Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-358/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.07.2012. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2012.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     Черкаський районний суд Черкаської області     27.06.2012 15:01:25 
		Дата документу 27.06.2012
		 
		                            Справа № 1-358/11
		В И Р О К
		 
		 
		15 червня 2012 року                                                                                           м. Черкаси 
		Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
		Головуючої-судді                     Соколишиної Л.Б.
		                         при секретарі                            Тішковій М.М.
		                         з участю прокурора                  Кривенко Є.П.
		                               адвоката                                     ОСОБА_2
		                         представника потерпілого       ОСОБА_3
		                                потерпілого                                ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, а жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, працюючого лікарем акушером-гінекологом в Черкаській центральній районній лікарні, раніше не судимого,
		                      ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт. Оратів, Вінницької області, а жителя  АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, працюючого лікарем акушер-гінекологом Черкаської центральної районної лікарні, раніше не судимого, 
		-за ч.3 ст. 358 КК України
		                       ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Немирів, Вінницької області, а жителя АДРЕСА_3, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, працюючого завідувачем акушер-гінекологічного відділення Черкаської центральної районної лікарні, раніше не судимого, -
		    - за ч.3 ст. 358 КК України, ч.1 ст. 140 КК України
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 року в період часу з 18.00 по 20.00 год., знаходячись в приміщенні кабінету завідуючого акушерсько-гінекологічного відділення Черкаської центральної районної лікарні, розташованої за адресою: с.Червона Слобода, вул. Пирогова, 3, Черкаського району, Черкаської області, та, працюючи лікарем акушер-гінекологом у вищевказаному медичному закладі, за попередньою змовою та разом з лікарями ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, який, згідно посадової інструкції, являється службовою особою, наділеною організаційно розпорядчими функціями, умисно, незаконно, з метою надання до управління охорони здоров'я в Черкаській області недостовірних відомостей, щодо перебігу вагітності та медичного нагляду за породіллю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, яка 03 березня 2006 року поступила до пологового відділення вказаного медичного закладу, де внаслідок неналежного виконання медичним персоналом своїх професійних обов'язків, що призвело до загибелі плоду та смерті ОСОБА_8 констатованої о 07.00 годині  ІНФОРМАЦІЯ_2 року, для уникнення дисциплінарної відповідальності, підробили медичний документ, а саме: історію пологів № 154, яка являється медичною документацією форми  № 096/о затвердженою наказом № 184 МОЗ України від 26.07.1999 року, на ім'я породіллі ОСОБА_8, шляхом внесення рукописних записів в бланки щоденників спостережень за породіллю завідомо неправдивих даних, щодо стану здоров'я ОСОБА_8
		ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 року в період часу з 18.00 по 20.00 год., знаходячись в приміщенні кабінету завідуючого акушерсько-гінекологічного відділення Черкаської центральної районної лікарні, розташованої за адресою: с.Червона Слобода, вул. Пирогова, 3, Черкаського району, Черкаської області, та, працюючи лікарем акушер-гінекологом у вищевказаному медичному закладі, за попередньою змовою та разом з лікарями ОСОБА_5, ОСОБА_7 та особою щодо якою виділені в окреме провадження, який, згідно посадової інструкції, являється службовою особою, наділеною організаційно розпорядчими функціями, умисно, незаконно, з метою надання до управління охорони здоров'я в Черкаській області недостовірних відомостей, щодо перебігу вагітності та медичного нагляду за породіллю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, яка 03 березня 2006 року поступила до пологового відділення вказаного медичного закладу, де внаслідок неналежного виконання медичним персоналом своїх професійних обов'язків, що призвело до загибелі плоду та смерті ОСОБА_8 констатованої о 07.00 годині  ІНФОРМАЦІЯ_2 року, для уникнення дисциплінарної відповідальності, підробили медичний документ, а саме: історію пологів № 154, яка являється медичною документацією форми  № 096/о затвердженою наказом № 184 МОЗ України від 26 липня 1999 року, на ім'я породіллі ОСОБА_8, шляхом внесення рукописних записів в бланки щоденників спостережень за породіллю завідомо неправдивих даних, щодо стану здоров'я ОСОБА_8
		ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 року в період часу з 18.00 по 20.00 год., знаходячись в приміщенні кабінету завідуючого акушерсько-гінекологічного відділення Черкаської центральної районної лікарні, розташованої за адресою: с.Червона Слобода, вул. Пирогова, 3, Черкаського району, Черкаської області, та, працюючи лікарем акушер-гінекологом у вищевказаному медичному закладі, за попередньою змовою та разом з лікарями ОСОБА_6, ОСОБА_5 та особою щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, який, згідно посадової інструкції, являється службовою особою, наділеною організаційно розпорядчими функціями, умисно, незаконно, з метою надання до управління охорони здоров'я в Черкаській області недостовірних відомостей, щодо перебігу вагітності та медичного нагляду за породіллю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, яка 03.03.2006 року поступила до пологового відділення вказаного медичного закладу, де внаслідок неналежного виконання медичним персоналом своїх професійних обов'язків, що призвело до загибелі плоду та смерті ОСОБА_8 констатованої о 07.00 годині  ІНФОРМАЦІЯ_2 року, для уникнення дисциплінарної відповідальності, підробили медичний документ, а саме: історію пологів № 154, яка являється медичною документацією форми  № 096/о затвердженою наказом № 184 МОЗ України від 26.07.1999 року, на ім'я породіллі ОСОБА_8, шляхом внесення рукописних записів в бланки щоденників спостережень за породіллю завідомо неправдивих даних, щодо стану здоров'я ОСОБА_8
		У судовому засіданні підсудний ОСОБА_5, як і на досудовому слідстві винним себе не визнав та показав, що під час чергування 03 березня 2006 року близько 4 години 00 хвилин у центральну районну лікарню с. Червона Слобода пологове відділення доставили ОСОБА_8 зі скаргами на біль та підтікання навколоплідних вод. Він оглянув пацієнтку, призначив необхідні аналізи; переконався, що плід живий і помістив пацієнтку в палату. Через 4 години о 8 годині 00 хвилин 03 березня 2006 року він передав пацієнтку завідувачу відділенням ОСОБА_10, після чого більше він пацієнтку не бачив. ІНФОРМАЦІЯ_2 року його викликав до себе ОСОБА_10 й наказав, погрожуючи звільненням з роботи, переписати окремі сторінки історії пологів померлої ОСОБА_8 з метою створення враження, що критичний стан  у неї проявився раптово. Зазначив, що у самій формі №096 він написав абсолютно вірні відомості, які відповідали дійсності, оскільки заповнював цю форму ще при поступленні ОСОБА_8 до лікарні. В історії хвороби він  переписував листок, який заповнювала лікар ОСОБА_11 під час свого чергування 05 березня 2006 року, зміст нового тексту диктував ОСОБА_10 Ні з ким з лікарів він завчасно не домовлявся про те, що необхідно переписати історію пологів ОСОБА_8  
		Підсудний ОСОБА_6 свою вину не визнав та показав, що він заступив на чергування 07 березня о 16 годині 00 хвилин після ОСОБА_13 До цього часу ОСОБА_8 він не бачив. ОСОБА_10 передав йому пацієнтку ОСОБА_8, сказавши що у неї завмер плід, й наказав викликати пологи природнім шляхом. Близько 18 години після штучного викликання пологів почалася родова діяльність, однак самостійно пацієнтка народити не могла, був сильний біль. Він намагався додзвонитися до ОСОБА_10 і йому це вдалося зробити близько 22 години. У ході розмови повідомив про складний стан породіллі. ОСОБА_10 викликав ОСОБА_7, й вони приїхавши стали до операції. Пізніше викликали лікарів з обласної лікарні. У вечері ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 18 години його до себе в кабінет викликав ОСОБА_10, де також були ОСОБА_7 та ОСОБА_5 й наказав, погрожуючи звільненням, переписати окремі аркуші історії пологів з метою створення враження, що критичний стан пацієнтки виник раптово. Особисто він чужих записів не змінював і не переписував, а лише переписав свої власні записи за 07 березня 2006 року на інший аркуш, не змінюючи їх змісту, для того щоб звільнити простір на папері для записів, які переписували ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за інших лікарів.
		Підсудний ОСОБА_7 своєї вини не визнав та показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 18 години ОСОБА_10 по телефону викликав його до лікарні, де його, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом застосуванням погроз звільнення з роботи заставив  переписати історію пологів ОСОБА_8, так як історія в тому вигляді не могла бути направлена на Міністерство охорони здоров'я України. ОСОБА_10 диктував йому щоденники спостережень ОСОБА_8 за 04 березня 2006 року, які він переписував за лікаря ОСОБА_14, яка чергувала 04 березня 2006 року. Записи, які він зробив суттєво відрізнялись від записів, зроблених ОСОБА_14, у яких йшлося про необхідність проведення кесаревого розтину. Вину свою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 358 ч.3  КК України не визнає, так як підробку здійснив під тиском завідуючого відділенням ОСОБА_10, і попередньої змови між ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не було. 
		Не зважаючи на невизнання вини підсудними їх винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 358 КК України підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
		- рапортом старшого слідчого  СУ ГУ МВС України в Черкаській області щодо виявлення факту підроблення ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 історії пологів ОСОБА_8
		Т.1 а.с.12 
		 
		- показами  свідка ОСОБА_14, яка  пояснила, що працюючи лікарем акушером-гінекологом ЦРЛ с. Червона Слобода заступила на добове чергування 04 березня 2006 року та вперше побачила ОСОБА_8, яка жалілась на болі внизу живота та підтікання навколоплідних вод. Вивчивши історію пологів, вона відмітила, що хворій ОСОБА_8 не призначено всіх необхідних аналізів. На її думку потерпіла ОСОБА_8 потребувала проведення кесаревого розтину, але завідуючий відділенням ОСОБА_10 наполягав на проведенні очікуваної тактики. Так як він був більш досвідченим спеціалістом, вона повністю поклалась на його думку. Під час чергування вона робила записи у щоденнику в історії пологів. У листопаді 2008 року під час  судового розгляду даної кримінальної справи у Черкаському районному суді вона ознайомившись з історією пологів ОСОБА_8 своїх записів за 04 березня 2006 року не знайшла. Також вона була присутньою  у судовому засіданні, на якому ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зізналися у переписуванні історії пологів ОСОБА_8
		Т.1 а.с.107-108
		 
		- показами свідка ОСОБА_11, яка у судовому засіданні показала, що працювала лікарем акушер-гінекологом в Черкаській районній лікарні. Заступила на чергування 05 березня 2006 року, о 8.00 годині ранку. Хвора ОСОБА_8 жалілась на болі внизу живота та підтікання навколоплідних вод.  Щодо проведення тактики лікування виконувала вказівки завідуючого відділенням ОСОБА_10, повністю покладалась на його думку. Під час чергування вона робила записи у щоденнику в історії пологів. В листопаді 2008 року під час судового розгляду  даної кримінальної справи у Черкаському районному суді вона ознайомившись з історією пологів ОСОБА_8 своїх записів за 05 березня 2006 року не знайшла. Також вона була присутньою  у судовому засіданні, на якому ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зізналися у переписуванні історії пологів ОСОБА_8
		Т.1. а.с. 109-110
		                              
		- показами свідка ОСОБА_13, який у судовому засіданні показав, що працює лікарем акушер-гінекологом  в Черкаській центральній районній лікарні.  03 березня 2006 року ним, як ординатором пологового відділення, завідуючим відділення ОСОБА_10 та лікарем ОСОБА_7 був проведений спільний огляд хворої ОСОБА_8, яка поступила до пологового відділення 03 березня 2006 року, та під час огляду вони спільно розробили план лікування хворої. Переглянувши в судовому засіданні історію пологів ОСОБА_8 свідок  ОСОБА_13 зазначив, що в щоденнику від 03 березня 2006р. поряд із підписами ОСОБА_7 та ОСОБА_10 стоїть і його підпис. З цього приводу ОСОБА_13 дав покази, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року  його викликав до себе у кабінет ОСОБА_10 та повідомив, що історія пологів ОСОБА_8 переписана та примусив його поставити у ній підпис.  
		Оцінюючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, суд вважає обвинувачення пред'явлене органом досудового слідства підсуднім за ч.3  ст. 358 КК України доведеним. 
		Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що кваліфікуючою ознакою ч.3 даної статті є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Органом досудового слідства підсуднім інкримінується підроблення документу за попередньою змовою групою осіб, а саме за попередньою змовою ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та завідуючого відділенням Черкаського центральної районної лікарні с. Червона Слобода - особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Як встановлено у судовому засіданні з показів підсудних, свідка ОСОБА_13, попередньо між собою ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не домовлялися про переписування історії пологів ОСОБА_8 Вказане стало можливим внаслідок виклику ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та їх примушування через погрози бути звільненими завідувачем пологово-гінекологічним відділенням Черкаської ЦРЛ - особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Таким чином, суд вважає, що попередня змова групи осіб щодо підроблення документу  існувала не між ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, а окремо між ОСОБА_5 та  особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження,  окремо між ОСОБА_7 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, окремо між  ОСОБА_6 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.  
		Суд вважає, що доводи підсудних про те, що вони  змушені були переписати історію пологів через острах бути звільненими не знімає з них відповідальності за скоєне, оскільки вимога про переписування історії пологів не є законною зі сторони завідувача відділенням, тому підсудні могли відмовитися її виконувати. Крім того, невизнання вини підсудними у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 358 КК України судом розцінюється як намагання підсудних уникнути кримінальної відповідальності, оскільки у судовому засіданні, у ході якого досліджувалася історія пологів ОСОБА_16 свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_11 не знайшли у ній своїх записів, після чого підсудні особисто дали визнавальні покази у судовому засіданні, що саме ними за вказівкою завідуючого відділенням-особи, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, було здійснено переписування історії пологів. 
		За таких обставин  суд кваліфікує дії ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за ч.3 ст. 358 КК України, оскільки вони підробили історію пологів ОСОБА_16 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, тобто за попередньою змовою групою осіб.    
		Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується і в тому, що він  перебуваючи на посаді лікаря акушера - гінеколога першої кваліфікаційної категорії пологового відділення Черкаської центральної районної лікарні, всупереч ст.ст. 52, 78 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я»від 19.11.1992 р. а саме, що медичні працівники зобов'язані подавати медичну допомогу у повному обсязі хворому, який знаходиться у критичному для життя стані, повинні сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, запобігати і лікувати захворювання, подавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу, неналежно виконав свої професійні обов'язки внаслідок несумлінного до них ставлення, що виразилось у наступному:
		Зокрема, 03 березня 2006 року в період часу з 08 по 16 годину ОСОБА_7, являючись лікуючим лікарем гінекологічного відділення, спільно із завідуючим відділення ОСОБА_10 матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, та свідком по справі  лікарем ординатором пологового відділення ОСОБА_13, перебуваючи в приміщенні стаціонару, та  відповідно, у порушення п.п. 2.1 Посадової інструкції лікаря - акушер - гінеколога пологового відділення Черкаської ЦРЛ, являючись зобов'язаним провадити діагностику вагітності, спостереження за вагітними, рододопомоги, раннього виявлення ускладнень вагітності та пологів, лікування та нагляду за породіллям, та в порушення п. 5.1 примірного положення про лікаря - акушер - гінеколога акушерського (гінекологічного) відділення, затвердженого наказом МОЗ України від 29 грудня 2003 № 620 в частині обов'язку надавати кваліфіковану планову та невідкладну стаціонарну акушерсько-гінекологічну допомогу відповідно до кваліфікаційної категорії, маючи усі можливості належним чином виконати свої обов'язки, а саме перебуваючи у медичному закладі,   маючи  достатній досвід та кваліфікацію,  всі необхідні умови та засоби для проведення лікування та лабораторних досліджень, провівши   огляд та розробивши  план лікування громадянки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, який не відповідав дійсному стану хворої, яка поступила до пологового відділення вказаного медичного закладу 03 березня 2006 року о 04.00 і належала за медичними показниками до групи вкрай високого ризику, що обумовлено наступними факторами ризику: рубець на матці, Rh - негативний тип крові, несумісність по системі АВ0, тазове передлежання, загроза переривання вагітності, вегето - судинна дистонія по гіпертонічному типу, гестоз другої половини вагітності, пріекламапсія, ожиріння першого ступеню,  допустив злочинну недбалість у реалізації ряду заходів, направлених  на встановлення та дослідження об'єктивного стану хворої,  а саме :
		1)          не об'єктивно оцінив аналіз крові по стаціонару від 03 березня 2006 року, а саме те, що у день надходження до пологового відділення у гр. ОСОБА_8 була підвищена кількість лейкоцитів (43 тисячі у полі зору), що у свою чергу вказувало на наявність у гр. ОСОБА_8 гострого інфекційного процесу, з урахуванням якого остання потребувала невідкладного динамічного спостереження;
		2)          не призначив для  дослідження аналіз крові з формулою кожні 2 години,  біохімічний  аналіз крові, аналіз сечі, бактеріальний  посів крові, коагулограму, контроль температури та пульсу кожні 3 години. 
		З огляду на те, що внаслідок відсутності динамічного спостереження, гр. ОСОБА_8 не був своєчасно встановлений діагноз та не була вибрана відповідна тактика лікування, що згідно висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи від 16 квітня 2009 року призвело до того, що стан ОСОБА_8 06 та 07 березня 2006 року був вкрай важким і несвоєчасне (запізніле) проведення кесарева розтину 07 березня 2006 року, вже не залишало шансів на сприятливий кінець для її життя, а проведення родорозрішення гр. ОСОБА_8 у першу добу з моменту її госпіталізації у стаціонар могло б гарантувати високий «ступінь ймовірності відвернення негативних наслідків у вигляді смерті». ОСОБА_7 06 березня 2006 року в період часу з 8 по 16 години являючись згідно графіку черговим лікарем по відділенню і таким чином лікуючим лікарем громадянки ОСОБА_8 перебуваючи в приміщенні стаціонару через несумлінне ставлення до своїх професійних обов'язків, не призначив ОСОБА_8 необхідного лабораторного дослідження, невірно оцінив ступінь тяжкості стану хворої, що призвело до того, що зміна тактики лікування з консервативної на оперативну 07 березня 2006 року виявилась запізнілою, оскільки вона була обумовлена не діагностуванням лікарями важкого стану гр. ОСОБА_8, який потребував корегування з першої доби її надходження до пологового будинку, а ознаками внутрішньоутробної загибелі її плода. Неналежне виконання професійних обов'язків лікарем ОСОБА_7 знаходиться у причинному зв'язку та призвело до тяжких наслідків для хворої, а саме до погіршення стану вагітної і, як наслідок, до загибелі плоду та смерті ОСОБА_8, констатованої о 7-00год. ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
		Його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 140 КК України.
		Підсудний як на досудовому слідстві так і в суді винним себе у вчиненні  злочину не визнав і пояснив, що  станом на 2006 рік він працював ординатором гінекологічного відділення і  вперше побачив потерпілу ОСОБА_8 06 березня 2006 року коли заступив на чергування. Хвору йому передала лікар ОСОБА_11  Потерпіла ОСОБА_8 поступила на лікування 03 березня 2006 року о 04 год. ранку у пологове відділення. Приймав хвору лікар ординатор пологового відділення ОСОБА_13  03 березня 2006 року ввечері за вказівкою ОСОБА_10  ОСОБА_8 було переведено до  гінекологічного відділення, хоча це було порушенням наказу МОЗ України, згідно якого породіллі зі строком вагітності більше 28 тижнів повинні знаходитись в пологовому відділенні, коли строк вагітності ОСОБА_8 складав 31 тиждень. 03 березня 2006 року його у лікарні не було і ОСОБА_8 він не бачив.  Прийнявши чергування 06 березня 2006 року ОСОБА_7 він досконально вивчив історію пологів хворої ОСОБА_8. З історії пологів вбачалось, що хвора потребує проведення кесаревого розтину. Він  пішов до завідуючого відділенням ОСОБА_10, щоб той скоординував його дії. ОСОБА_10 сказав проводити очікувану тактику лікування, обрану раніше.  За час свого чергування він призначав аналізи ОСОБА_8, слідкував за температурою її тіла, надавав вказівки молодшому персоналу про застосування антибіотиків. 07 березня 2006 року коли він прийшов на чергування ОСОБА_8 була переведена в окрему палату  та повідомила йому що не відчуває рухів плоду. Сама ОСОБА_8 знаходилась у край важкому стані. 07 березня 2006 року о 16 годині він передав хвору лікарю ОСОБА_6 Ввечері 07 березня 2006 року його викликали робити операцію по видаленню плоду з її тіла. Операцію проводив ОСОБА_10, він був першим асистентом, ОСОБА_6 другим асистентом. Була викликана бригада санавіації, яка приїхала вже коли операцію була завершено. На другий день ІНФОРМАЦІЯ_2 року стан жінки ускладнився і вона померла.   
		У обґрунтування свого висновку про доведеність обвинувачення в скоєнні  підсудним ОСОБА_7  злочину, передбаченого  ч.1 ст. 140 КК України, орган досудового слідства послався на такі докази:
		- дані рапорту начальника ВКМСН Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області капітана міліції Дука Б.В., про те, що 17 березня 2006 року в с. Червона Слобода було встановлено факт смерті після операційних пологів в Черкаській ЦРЛ ОСОБА_8, що мало місце ІНФОРМАЦІЯ_2 року. 
		т. 3 а.с. 3
		- дані протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4, від 29 березня 2006 року та 01 серпня 2008 року, відповідно до яких потерпілий показав, що з ОСОБА_8 він проживав з 2002 року в громадянському шлюбі. У них є спільна дитина - син п'яти років. Дружина в 2005 році завагітніла повторно. Вагітність була нормальною, але  03 березня 2006 року дружина лягла на стаціонар в пологове відділення Черкаської центральної районної лікарні так як в неї почали відходити води (це був 31-32 тиждень вагітності).  Завідувач відділенням ОСОБА_10 сказав, що для того щоб все було нормально треба заплатити 200 доларів, і наступного дня ОСОБА_4 привіз гроші. 05 березня 2006 року ввечері йому зателефонувала дружина і повідомила, що не відчуває рухів плоду, а наступного дня лікарі її оглянули  і сказали, що дитина  не завмерла. Від ОСОБА_8 йшов неприємний гострий запах, а 07 березня 2006 року у неї з'явились сильні болі. Лікарі сказали, що плід завмер. Ввечері того ж дня ОСОБА_8 завезли в реанімацію для проведення операції, що проходила вночі, проводив ОСОБА_10 Він вийшов близько 04-00 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 року і сказав, що необхідно викликати санавіцію з обласної лікарні. Лікарі з області приїхали швидко, серед них була лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_20 Вони зайшли до операційної і вийшли через декілька хвилин. Як він потім дізнався, ОСОБА_20 сказала його матері, що ОСОБА_8 операцію необхідно було робити раніше, тоді можливо б було можна спасти, а зараз вже пізно. Близько 08-00 год. до його матері підійшла медсестра і повідомила, що їх хоче бачити головний лікар ОСОБА_15 Коли вони прийшли до ОСОБА_15, то він повідомив, що ОСОБА_8 померла.  
		т. 3 а.с. 16-18, т. 4 а.с. 99-100 
		- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10, від 29 березня 2006 року, який надав показання, що 03 березня 2006 року у відділення поступила ОСОБА_8, яка належала до групи вкрай високого ризику, нагляд за останньою здійснював лікуючий лікар ОСОБА_7 до проведення операції 07 березня 2006 р. 
		т. 3 а.с. 10-14 
		- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_13, від 31 березня 2006, який надав показання, що ОСОБА_8 була під наглядом лікуючого лікаря ОСОБА_7. 
		т. 3 а.с. 19-21
		- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_5, який пояснив, що він  працює в Черкаській центральній районній лікарні з 2000 року в акушерсько-гінекологічному відділенні, з 2006 року він працюю завідуючим вказаного відділення.   З 02 на 03 березня 2006 року перебував на чергуванні, 03 березня близько 04-00 год. до пологового відділення поступила ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11 зі строком вагітності 30-31 тиждень, в задовільному стані, зі скаргами на підтікання навколоплідних вод, тягнучій біль внизу живота, із загрозою передчасних пологів. Були призначені наступні аналізи: загальний аналіз крові -рівень гемоглобіну і лейкоцитів, що дає змогу запідозрити патологічні зміни в організмі жінки, зокрема сепсис (результати аналізів 03, 04, 06 березня 2006 р. -відповідають нормі); загальний аналіз сечі -на наявність інфікування; аналіз на групу крові та резус (згідно виконання галузевих стандартів). Після цього в п»ятницю зранку на нараді жінка була «передана»лікарю-ординатору пологового відділення ОСОБА_7 та завідуючому відділення ОСОБА_10 3,4,5,6,7 ОСОБА_5  відпочивав, а ІНФОРМАЦІЯ_2 р. заступив на чергування і дізнався від ОСОБА_10, якого зустрів в лікарні разом із ОСОБА_7, що загинула жінка ОСОБА_8 Знає, що ОСОБА_8 померла від сепсису, але від чого він виник не знає.  
		т. 4 а.с. 103-105
		- даними протоколу допиту спеціаліста ОСОБА_21 від 25 вересня 2008 року, яка показала під час допиту, що згідно наказу МОЗ України № 782 внутрішньо-акушерське  дослідження вагітної не проводиться (при відсутності пологової діяльності). При проведенні такого дослідження (що мало місце в даному випадку) може загостритись інфекція (сепсис), що негативно впливає на стан хворої (породіллі). Крім того, згідно наданих медичних документів на ОСОБА_8, після поступлення жінки у відділення, вона була обстежена черговим лікарем, який 3 березня 2006 року о 08-00 год. доповів про стан вагітної завідуючому відділенням (ОСОБА_10) і той затвердив діагноз (зокрема, приналежність жінки до групи вкрай високого ризику). Окрім того, згідно мед. документів, жінка належала до групи вкрай високого ризику, а її обстежували при поступленні (в відділення) двічі, а в подальшому  (лікуючим лікарем та зав. відділенням) лише один раз на добу, а повинні були робити це мінімум двічі. Вважає, що була допущена лікарська помилка, оскільки після встановлення патології необхідно було оперувати жінку (тобто робити кесарів розтин) в 1-шу -2-гу добу з моменту поступлення в відділення. Очікувальна тактика може привести до розповсюдження інфекції, а відповідно, до летального випадку.  Якщо навіть обрана така тактика, то повинен  бути відповідний нагляд (обстеження мінімум двічі на добу, аналізи, тощо). На її думку, необхідно було оперувати в перші дві доби з моменту поступлення жінки в відділення, провести повне клініко-лабораторне дослідження. … тактику затверджує зав. відділенням. 
		 
		т. 4 а.с. 125-127
		- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_22, від 05 жовтня 2008 року, яка дала показання, що вона проживає за вказаною адресою з народження. На даний час проживає разом сином, чоловіком, дочкою, онуком. З ОСОБА_8 проживала з 2002 року. ЇЇ син був з нею в громадянському шлюбі. У них є спільна дитина - син п»яти років. ОСОБА_8 в 2005 році завагітніла повторно. Вагітність була нормальною, але в березні 2006 року вона лягла на стаціонар в пологове відділення Черкаської центральної районної лікарні так як в неї почали відходити води (це був 31-32 тиждень вагітності). 05 березня 2006 року ввечері ОСОБА_4 зателефонувала дружина і повідомила, що не відчуває рухів плоду. 06 березня 2006 року син зранку приїхав до неї. Лікарі її оглянули  і сказали, що дитина  не завмерла, хоча ОСОБА_8 казала, що вона відчуває, що плід не рухається. 07 березня 2006 року у ОСОБА_8 появились сильні болі. Лікарі сказали, що плід завмер. Ввечері 07 березня 2006 р. ОСОБА_8 завезли в реанімацію для проведення операції. Операція проходила вночі, проводив її ОСОБА_10 Він вийшов близько 04-00 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 року і сказав, що необхідно викликати санавіцію з обласної лікарні. Лікарі з області приїхали швидко, серед них була лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_20 Вони зайшли до операційної і вийшли через декілька хвилин. ОСОБА_20 сказала їй, що ОСОБА_8 операцію необхідно було робити раніше, тоді можливо б було можна спасти, а зараз вже пізно. Близько 08-00 год. до неї підійшла медсестра і повідомила, що їх (її та сина) хоче бачити головний лікар ОСОБА_15 Коли вони прийшли до ОСОБА_15, то він повідомив, що ОСОБА_8 померла. ОСОБА_22 втратила свідомість. 
		т. 4 а.с. 144-145
		- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, на якій було підтверджено ОСОБА_7,  що була обрана очікувальна тактика ведення вагітної ОСОБА_8 з метою того, щоб плід вийшов природним шляхом. 
		т. 3 а.с. 39-40
		- даними рецензії на історію пологів № 154 за 2006 рік по Черкаській ЦРЛ, згідно якої маються зауваження по тактиці ведення пологів, зокрема: «пізня діагностика поперечного положення плоду, що призвело до затримки проведення операції кесаревого розтину».
		т. 3 а.с. 47-49
		-  даними протоколу засідання комісії з питань розгляду материнської та малюкової смертності від 13 березня 2006 року, згідно якого маються зауваження по тактиці ведення пологів: «…пізня діагностика поперечного положення плоду, що призвело до затримки проведення операції кесаревого розтину»
		т. 3 а.с. 50-59
		-  вимогами наказу  МОЗ України № 620 від 29.12.03 р., передбаченими  п.п. 5.1, 5.3 примірного положення про лікаря-акушер-гінеколога - надання кваліфікованої планової та невідкладної допомоги; контроль за виконанням фахівцями лікарських призначень.
		т. 4 а.с. 136
		- вимогами посадової інструкції лікаря-акушер-гінеколога пологового відділення Черкаської ЦРЛ ОСОБА_7, згідно яких: п. 1.1 - основною задачею ординатора відділення лікаря-акушер-гінеколога є забезпечення якості лікувально-діагностичного процесу, повноцінного обслуговування і належного догляду за хворими; завданням і обов'язками є по п. 2.1 - здійснення діагностики вагітності, спостереження за вагітними, рододопомоги, раннього виявлення ускладнень вагітності і пологів, лікування та нагляду за породіллями; по п. 2.3 - планування роботи та проведення аналізу її результатів; по п. 2.5 - здійснення контролю за своєчасним виконанням своїх обов'язків, чуйним, уважним     ставленням     до     хворих,     дбайливим     поводженням     з медикаментами,   апаратурою   та   обладнанням   з   боку   середнього   та молодшого персоналу; має право по п. 3.3 - перевіряти правильність і своєчасність виконання середнім і молодшим персоналом лікарських призначень та вказівок по лікуванню та догляду хворих, за утримання їх в чистоті та охайності; по п. 3.4 - вносити пропозиції завідувачу відділення у відношенні поліпшення своєї роботи відділення; згідно п. 4.1 - лікар-акушер-гінеколог несе відповідальність як за недоброякісну роботу і помилкові дії, так і за бездіяльність і неприйняття рішень, які входять в коло його обов'язків і компетенції.
		т. 3 а.с. 98-102
		-  даними витягу з наказу по Черкаській центральній районній лікарні № 7 від 16.01.06 р., згідно якого з 16.01.06 р. ОСОБА_7 призначений на посаду лікаря акушер-гінеколога акушерсько-гінекологічного відділення Черкаської ЦРЛ.
		т. 3 а.с. 103
		-  протоколом огляду предметів -медичних документів та ксерокопіями до нього.
		т. 4 а.с. 5-82
		- даними висновку комплексної судово-медичної експертизи № 275 від 29.01.2008 року, згідно якого дії лікарів на час поступлення та при подальшому спостереженні за ОСОБА_8 мають недоліки: за відсутності пологової діяльності (що спостерігалося в даному випадку) внутрішньо-акушерське дослідження не проводиться; не встановлено діагноз неправильного положення плода; не   достатньо адекватно оцінена патологія перших пологів (кесарів розтин 2003р. внаслідок якого утворився рубець на матці); не проведені загальний аналіз сечі та бактеріоскопічний аналіз вагінальних виділень на час поступлення в стаціонар та в подальшому. Перший аналіз сечі був проведений лише 07 березня 2006р. в день операції, згідно з яким у ОСОБА_8 були ознаки запалення; - не виконані спеціальні тести для діагностики передчасного розриву плодових оболонок; обрана очікувальна тактика, хоча така тактика допустима тільки у вагітних з низьким ступенем прогнозованого  перинатального та акушерського ризику, а вагітна ОСОБА_8 належала до групи вкрай високого ризику; не проведено  на більш ранніх  етапах  спостереження (в перші дні) операцію кесаревого розтину; у разі вибору очікувальної тактики, яку проводили  вагітній, необхідно проведення вимірювання температури та пульсометрію двічі на добу, бактеріоскопічне дослідження виділень з піхви один раз на три доби, спостереження за станом плода методом аускультації двічі на добу, запис кардіотокограми плода один раз на добу. Записи в історії пологів проводились адекватно нагляду.
		т. 3 а.с. 116-135
		Даними висновку додаткової судово-медичної експертизи № 120 від 10-16 квітня 2009 року, відповідно  яких  зміну тактики лікування з консервативної на оперативну 07 березня 2006 року слід вважати запізнілою, оскільки вона була обумовлена не діагностуванням лікарями важкого стану гр. ОСОБА_8, який потребував корегування з першої доби її надходження до пологового будинку, а ознаками внутрішньоутробної загибелі її плода. Враховуючи дані загального аналізу крові від 03.03.06р., є підстави стверджувати, що стан гр. ОСОБА_8 06 та 07 березня 2006р. був вкрай важким і несвоєчасне (запізніле) проведення кесарева розтину 07 березня 2006 року вже не залишало шансів на сприятливий кінець для її життя.  
		т.5 а.с. 113-121
		 
		Вказані докази перевірені судом, але вони не свідчать про наявність у діях ОСОБА_7 ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України. 
		Орган досудового слідства обвинувачує ОСОБА_7 за  цією статтею у зв'язку з тим, що він неналежно виконав свої професійні обов'язки по відношенню до ОСОБА_8, а саме внаслідок несумлінного до них ставлення 03 березня 2006 року в період часу з 08 по 16 годину, коли ОСОБА_8 поступила у пологове відділення, та 06 та 07 березня 2006 року, коли запізніло змінив тактику лікування з очікуваної консервативної на оперативну.  
		Однак як встановлено даними висновку додаткової судово-медичної експертизи № 120 від 10-16 квітня 2009 року згідно з наданими матеріалами по справі та медичною документацією 03 березня 2006 року у день надходження до пологового відділення, у гр. ОСОБА_8 було значно підвищена кількість лейкоцитів (43 тисячі у полі зору). Враховуючи вищевказаний показник крові, були підстави для запідозрити  у гр. ОСОБА_8 гострого інфекційного процесу. З огляду на це, вона потребувала активної тактики ведення з динамічним спостереженням (аналіз крові з формулою кожні 2 години, біохімічний аналіз крові, аналіз сечі, бактеріальний посів крові, коагулограма, контроль температури та пульсу кожні 3 години). Відповідно до матеріалів справи, вказані дослідження гр. ОСОБА_8 не проводилися, що слід вважати недоліками надання медичної допомоги. Внаслідок відсутності динамічного спостереження, гр. ОСОБА_8 не був своєчасно встановлений правильний діагноз та не була вибрана відповідна тактика лікування. При наявності негативної динаміки протягом першої доби спостереження - гр. ОСОБА_8 підлягала негайному розродженню. Метод розродження мав обиратися індивідуально, (не виключалося проведення кесаревого розтину).
		Згідно з п.2.6 Посадової інструкції пологового відділення Черкаської ЦРЛ, лікар акушер-гінеколог зобов'язаний під керівництвом Завідувача відділення «обирати тактику лікування хворої та приймати рішення про кесаревий розтин»в складних випадках, які потребують певного клінічного досвіду та теоретичних знань. Тобто лікар акушер- гінеколог ОСОБА_7 під час чергування з 08.год. 06 березня 2006 року по 16.00год. 07 березня 2006 року, не міг «приймати дані рішення самостійно», а повинен був, керуючись наявними даними у історії пологів, призначити гр. ОСОБА_8 необхідне обстеження, оцінити ступінь тяжкості її стану та доповісти завідувачу відділення про необхідність зміни тактики лікування з консервативної на оперативну. Враховуючи те, що до історії пологів гр. ОСОБА_8 «внесені завідомо неправдиві відомості», як витікає з постанови про призначення експертизи, а у наданих матеріалах справи об'єктивних даних, по яких можна було б оцінити правильність надання їй медичної допомоги з 08. год 06 березня 2006 року по 16.00 год. 07 березня 2006 року, не міститься, судити про те, «чи відповідали дії лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_7 стану здоров'я гр. ОСОБА_8 та вимогам Інструкцій МОЗ України»та «чи в повному обсязі було проведено обстеження ОСОБА_8.», не є можливим. Аналізуючи матеріали справи у відношенні гр. ОСОБА_8, потрібно зазначити, що зміну тактики лікування з консервативної на оперативну 07 березня 2006 року слід вважати запізнілою, оскільки вона була обумовлена не діагностуванням лікарями важкого стану гр. ОСОБА_8, який потребував корегування з першої доби її надходження до пологового будинку, а ознаками внутрішньоутробної загибелі її плода. Враховуючи дані загального аналізу крові від 03 березня 2006 року, є підстави стверджувати, що стан гр. ОСОБА_8 06 березня 2006 року та 07 березня 2006 року був вкрай важким і несвоєчасне (запізніле) проведення кесарева розтину 07 березня 2006 року вже не залишало шансів на сприятливий кінець для її життя. Таким чином, слід вважати, що проведення родорозрішення гр. ОСОБА_8 у першу добу з моменту її госпіталізації у стаціонар могло б гарантувати високий «ступінь ймовірності відвернення негативних наслідків у вигляді смерті».
		Як встановлено у судовому засіданні з показів свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, які на той час працювали акушерами пологового відділення Черкаської центральної районної лікарні с. Червона Слобода  03 березня 2006 року хвору ОСОБА_8 прийняв підсудній ОСОБА_5. О 08 год. ранку він передав її завідувачу відділенням ОСОБА_10, який разом з лікарем ординатором пологового відділення ОСОБА_13 здійснили огляд хворої та визначили тактику лікування, лікар ОСОБА_13 протягом дня слідкував за станом ОСОБА_8, а о 17 год. того ж дня за вказівкою ОСОБА_10 ОСОБА_8 перевели у гінекологічне відділення, у якому черговим лікарем того дня був ОСОБА_10 
		Покази свідка ОСОБА_13, що він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 03 березня оглядав хвору ОСОБА_8 суд оцінює критично, оскільки свідок ОСОБА_13 давав непослідовні покази, постійно путався в них, сам у своїх показах допускав, що може помилятися та зазначав, що підпис ОСОБА_7 і його у щоденнику за 03 березня 2006 року здійснений за вказівкою ОСОБА_10, уже ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Також покази ОСОБА_13 спростовуються показами свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 , які у судовому засіданні показали, що ОСОБА_7 03 березня 2006 року при огляді хворої ОСОБА_8 лікарями ОСОБА_13 та ОСОБА_10 не був присутній, оскільки не працював у той день і не міг приймати участь у огляді оскільки огляд проходив у пологовому відділенні, а ОСОБА_7 лікар генікологічного відділення, у якому працювала і свідок ОСОБА_27, яка вказала, що лікар ОСОБА_7 03 березня 2006 року не працював. 
		Як встановлено у суді 03 березня 2006 року черговим лікарем гінекологічного відділення був ОСОБА_10, наступного дня -лікар ОСОБА_14, а після неї -05 березня 2006 року -лікар ОСОБА_11. Таким чином  ОСОБА_7 не працював 03 березня 2006 року та не міг визначати тактику лікування хворій ОСОБА_8 
		Крім того, покази ОСОБА_13 спрямовані на уникнення ним відповідальності, оскільки згідно показів свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, допитаних у судовому засіданні, саме ОСОБА_13 та ОСОБА_10 оглядали хвору ОСОБА_8 03 березня 2006 року, визначали тактику лікування та упродовж дня слідкували за станом її здоров'я.
		Оцінюючи докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що надати допомогу, яка б могла врятувати життя породіллі ОСОБА_8 та її дитині можливо було лише в першу добу після поступлення хворої у пологове відділення, а саме 03 березня 2006 року. Підсудній ОСОБА_7 працював не у пологовому, а у гінекологічному відділенні та 03 березня 2006 року не працював взагалі.
		У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що в діях  ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.140 КК України  і  він підлягає виправданню за  цією статтею за відсутністю  в його  діях складу злочину за п.2 ч. 1 ст. 6 КПК України.
		Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_5  за ч.3 ст. 358 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який  за місцем проживання  та роботи характеризується позитивно, на утриманні має дві неповнолітні дитини, обставини та наслідки вчиненого злочину, а тому знаходить за можливе обрати йому покарання у виді обмеження волі.
		Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6  за ч.3 ст. 358 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який  за місцем проживання  та роботи характеризується позитивно, на утриманні має неповнолітню дитину, обставини та наслідки вчиненого злочину, а тому знаходить за можливе обрати йому покарання у виді обмеження волі.
		Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_7  за ч.3 ст. 358 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який  за місцем проживання  та роботи характеризується позитивно, на утриманні має двох дітей, одна з яких - неповнолітня, обставини та наслідки вчиненого злочину, а тому знаходить за можливе обрати йому покарання у виді обмеження волі. 
		ОСОБА_7, ОСОБА_5 ОСОБА_6 вперше вчинили злочин середньої тяжкості, характеризуються винятково позитивно, з моменту скоєння злочину збігло більше п'яти  років, поведінка їх бездоганна, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, сумлінно ставляться до праці, тому,  відповідно до ч.4. ст. 74 та ч.1 ст. 49 КК України,  вони підлягають  звільненню  від покарання.
		Після допиту свідків у судових засіданнях та дослідження доказів у справі потерпілий ОСОБА_4 вказав, що вважає підсудних не винуватими у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 140 та ч.3 ст. 358 КК України та жодних претензій матеріального та морального характеру до підсудних він не має, від цивільного позову відмовився. 
		Судових витрат по справі не має.
		Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.81 КПК України.
		Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, - 
		 
		з а с у д и в:
		 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України та призначити покарання у виді одного року обмеження волі.
		На підставі ч.6 ст. 7 КПК України, ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання.
		Запобіжний захід   - підписку про невиїзд, скасувати.
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України та призначити покарання у виді одного року обмеження волі.
		На підставі ч.6 ст. 7 КПК України, ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання.  
		Запобіжний захід   - підписку про невиїзд, скасувати.
		ОСОБА_7 визнати  винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України та призначити покарання у виді одного року обмеження волі.
		На підставі ч.6 ст. 7 КПК України ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання.  
		Виправдати ОСОБА_7 за ч.1 ст.140 КК України за відсутністю в його діянні складу злочину. 
		Запобіжний захід   - підписку про невиїзд, скасувати.
		Речові докази по справі: індивідуальна, картка вагітної, і породіллі № 52, в кількості всього 38 аркушів; історія пологів № 154 в кількості всього 46 аркушів; картка розвитку новонародженого № 00408, в кількості всього 9 аркушів; історія .пологів № 00408, в кількості всього 37 аркушів; медична карта амбулаторного хворого «Кальницької ОСОБА_8 Віталіївни»в кількості, (з обкладинкою) 6 аркушів, паперовий конверт з гістологічним "Матеріалом з шматочків внутрішніх органів - приєднані до матеріалів кримінальної справи № 3800800258                                                                                                      (т.1 а.с.184-185) передати за належністю Черкаській центральній районній лікарні с. Червона Слобода.
		Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення учасниками процесу. 
		Суддя: Л. Б. Соколишина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...