Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2601/12220/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.07.2012. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                         
		         справа  № 2601/12220/12
		провадження № 2/2601/3562/12 
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		 
		26.06.2012  року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді                       Сеніна  В.Ю. 
		при секретарі                                        Распутній Н.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, - 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		у травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому, уточнивши в ході розгляду справи позовні вимоги, просить визнати за ним право власності на житловий будинок № 49, загальною площею 651,8 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Закритим акціонерним товариством «Київгума»14.10.2008 йому було надано згоду (дозвіл) на будівництво нерухомого майна на земельній ділянці розташованій за адресою: АДРЕСА_1 Земельна ділянка за вказаною адресою, кадастровий номер 8000000000:90:415:0003, належить ЗАТ «Київгума»на підставі договору оренди земельної ділянки від 20.08.2003, що зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 04.09.2003 за № 79-6-00140.
		23 жовтня 2008 між сторонами укладено Інвестиційний договір з будівництва Об'єкта містобудування за адресою: АДРЕСА_1
		Об'єктом містобудування за договором визначено -житловий індивідуальний будинок орієнтовною загальною площею -650,00 кв.м.
		У зв'язку із скрутним матеріальним становищем відповідача, вищезазначений Інвестиційний договір сторони розірвали 12.02.2009 за взаємною згодою, та засвідчили даний факт Додатковою угодою до Інвестиційного договору.
		Також позивач зазначив, що розірванню Інвестиційного договору передували наступні події.
		Так, 20.01.2009 на адресу позивача надійшов лист від відповідача, в якому була викладена пропозиція призупинити дію Інвестиційного договору на строк в один рік. Дана пропозиція обґрунтовувалася скрутним матеріальним становищем відповідача та неможливістю здійснити фінансування будівництва Об'єкта містобудування в обумовлені строки.
		Факт складного матеріального становища відповідача підтверджується також виникненням, на момент надіслання пропозиції відповідачем про призупинення дії інвестиційного договору, заборгованості у останнього зі сплати інвестиційних внесків на користь позивача.
		Відповідно до п. 2.5. Інвестиційного договору, заборгованість з інвестиційних внесків у відповідача перед позивачем, станом на 20.01.2009 склала 3900000 грн.
		Станом на 01.01.2009 відповідно до умов укладеного Інвестиційного договору, з метою забезпечення належного виконання взятих на себе зобов'язань, позивач розпочав організацію зведення Об'єкта містобудування за власні кошти, в результаті чого було порушено благоустрій території на об'єкті будівництва, зведено частину архітектурних конструкції, укладені договори поставки, підряду, тощо. Зупинення дії Інвестиційного договору, як того просив відповідач у своєму листі від 20.01.2009, означало б зупинення організації будівельних робіт позивачем та настання для останнього негативних наслідків, що виражалися б у додаткових витратах на утримання незавершеного об'єкта містобудування, виникнення ризику щодо застосування до позивача штрафних санкцій.
		Враховуючи ситуацію, що склалася, з метою недопущення негативних фінансових наслідків, позивачем було прийнято рішення розірвати Інвестиційний договір від 23.10.2009, укладений між ним та відповідачем, та продовжувати організацію будівельних робіт на Об'єкті містобудування за власний рахунок.
		Керуючись п.п. 7.1, 7.2, 7.6 Інвестиційного договору, позивачем було запропоновано відповідачу розірвати Інвестиційний договір від 23.10.2008 за взаємною згодою сторін. Із зазначеною метою позивачем було складено Додаткову угоду № 1 до вищезазначеного договору та підписано її зі свого боку 12.02.2009.
		Про причини прийнятого рішення відповідач був повідомлений у супровідному листі, що надсилався відповідачу з Додатковою угодою № 1 до Інвестиційного договору.
		Відповідач добровільно прийняв пропозицію позивача, про що свідчить підписана Додаткова угода № 1 від 12.02.2009 до Інвестиційного договору від 23.10.2008.
		Відповідно до п. 7.4 Інвестиційного договору позивач мав право в односторонньому порядку розірвати Інвестиційний договір у разі неплатоспроможності Інвестора, що спричинило припинення виконання будівельних робіт на термін понад 1 місяць.
		Будівельні роботи могли б припинитися з будівництва Об'єкта містобудування на термін понад один календарний місяць за умови незалучення позивачем власних коштів, тобто, як зазначає позивач, вже станом на 12.02.2009 відповідач грубо порушив свої зобов'язання з внесення інвестиційних внесків.
		Відповідно до п.п. 4.2, 4.4 Інвестиційного договору сторонами погоджено, що:
		- за невчасне виконання взятих на себе зобов'язань згідно з Інвестиційним договором, відповідач несе відповідальність шляхом сплати позивачу пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного у визначений строк грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Сума пені самостійно обчислюється позивачем і враховується у розрахунках з відповідачем. Крім того, відповідач відшкодовує позивачу суму штрафів, сплачених генеральному підрядникові, підрядникам за порушення термінів розрахунків за договорами з ними.
		- у разі порушення відповідачем терміну Інвестування більш ніж на 40 календарних днів, позивач має право самостійно або із залученням коштів інших осіб здійснити інвестування будівництва Об'єкта містобудування у відповідній сумі за відповідача, при цьому відповідач, який допустив прострочення, зобов'язаний відшкодувати позивачу всі пов'язані з цим витрати. Якщо відповідач не відшкодує вищезгаданих витрат протягом 1 місяця, цей Договір може бути розірваний за рішенням позивача, про що відповідач повідомляється у письмовій формі.
		Після розірвання Інвестиційного договору від 23.02.2008, в серпні 2009 року, позивачем було завершено будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1
		Листом від 25.08.2009 № 18 ЗАТ «Київгума»визнало право власності на зведене позивачем нерухоме майно, загальною площею 651,8 кв.м., що розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1
		Проте, відповідачем на адресу позивача надіслано претензію від 16.12.2011 з посиланням на факт укладання 12.02.2009 Додаткової угоди до Інвестиційного договору на вкрай невигідних умовах для відповідача та на те, що позивач скористався скрутним матеріальним становищем відповідача.
		Дане твердження на думку позивача є несправедливим, адже він зробив все від себе можливе з незастосування до відповідача, як до іншої сторони Інвестиційного договору, штрафних санкції, при цьому не розриваючи з відповідачем укладений Інвестиційний договір в односторонньому порядку.
		Інвестиційний договір від 23.10.2008 був розірваний сторонами в порядку ст. 203 ЦК України, а Додаткова угода від 12.02.2009 № 1 до Інвестиційного договору укладена без будь яких порушень з боку сторін та на справедливих умовах.
		Зазначаючи, що він за власні кошти побудував нерухоме майно загальною площею 651,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, враховуючи розірвання сторонами Інвестиційного договору, обставину не укладання ним інших Інвестиційних договорів з іншими суб'єктами інвестування, а отже те, що він, як власник матеріалів з яких виготовлено вищезазначене нерухоме майно, є власником збудованого нерухомого майна, позивач просить визнати за ним право власності на житловий будинок № 49, загальною площею 651,8 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1
		В судовому засіданні представник позивача -ОСОБА_3 позов підтримав та з викладених у ньому підстав просив його задовольнити.
		Представник відповідача -ОСОБА_4 позов визнав та не заперечив проти його задоволення.
		Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
		Матеріалами справи встановлено, що Закритим акціонерним товариством «Київгума»14.10.2008 ОСОБА_1 було надано дозвіл № 17 на будівництво за власні кошти індивідуального житлового корпусу площею 651 кв.м на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, що належить ЗАТ «Київгума»на підставі договору оренди земельної ділянки від 20.08.2003, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 04.09.2003 за № 79-6-00140 (кадастровий номер 8000000000:90:415:0003).
		23 жовтня 2008 між ОСОБА_1, як забудовником, та ОСОБА_2, як інвестором, укладено Інвестиційний договір з будівництва Об'єкта містобудування за адресою: АДРЕСА_1
		Предметом договору сторони визначили -участь у будівництві Об'єкта містобудування з отриманням його у власність інвестором на умовах та у порядку, передбачених договором інвестування.
		Об'єктом містобудування за договором визначено -житловий індивідуальний корпус орієнтовною загальною площею -650,00 кв.м.
		Крім того, пунктом 2.5 договору сторони погодили графік інвестування інвестором будівництва об'єкту містобудування.
		Інвестування об'єкту містобудування відповідачем, як інвестором, не розпочалося.
		Пунктом 2.12 договору інвестування передбачено, що якщо зобов'язання з внесення інвестицій виконуються інвестором в обсязі, що не відповідає передбаченому цим договором, розмір об'єкта інвестування, що передається інвесторові, визначається згідно з обсягом фактично здійсненого фінансування з вирахуванням визначеної згідно цим договором суми відповідальності інвестора за невиконання договору.
		20 січня 2009 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача, в якому була викладена пропозиція призупинити дію Інвестиційного договору на строк в один рік у зв'язку із скрутним матеріальним становищем відповідача та неможливістю здійснити фінансування будівництва об'єкта містобудування в обумовлені строки.
		Факт складного матеріального становища відповідача підтверджується також виникненням, на момент надіслання пропозиції відповідачем про призупинення дії інвестиційного договору, заборгованості у останнього зі сплати інвестиційних внесків на користь позивача.
		Відповідно до п. 2.5. Інвестиційного договору, заборгованість з інвестиційних внесків у відповідача перед позивачем, станом на 20.01.2009 склала 3900000 грн.
		На вказаний вище лист позивачем 12.02.2009 було надано відповідь ОСОБА_2, у якій пропозицію щодо призупинення дії інвестиційного договору строком на 1 рік було відхилено та запропоновано розірвати інвестиційний договір, що передбачено його п. 7.6, з умовою незастосування до останнього визначених інвестиційним договором штрафних санкцій, а також надано для підписання екземпляр додаткової угоди про розірвання інвестиційного договору.
		Надіслану додаткову угоду від 12.09.2009 № 1 сторони підписали, чим засвідчили припинення взаємних зобов'язань за укладеним між ними раніше інвестиційним договором. Зокрема, пунктом 2 додаткової угоди сторони визначили, що їх зобов'язання за інвестиційним договором від 23.10.2008 щодо участі сторін у будівництві об'єкта містобудування за адресою: АДРЕСА_1 з отриманням його у власність інвестором, в повному обсязі припиняються.
		Відповідно до п. 7.4 Інвестиційного договору позивач мав право в односторонньому порядку розірвати Інвестиційний договір у разі неплатоспроможності Інвестора, що спричинило припинення виконання будівельних робіт на термін понад 1 місяць. 
		Станом на 01.01.2009 відповідно до умов укладеного Інвестиційного договору, з метою забезпечення належного виконання взятих на себе зобов'язань, позивач розпочав організацію зведення Об'єкта містобудування за власні кошти, в результаті чого було порушено благоустрій території на об'єкті будівництва, зведено частину архітектурних конструкції, укладені договори поставки, підряду, тощо. Зупинення дії Інвестиційного договору, як того просив відповідач у своєму листі від 20.01.2009, означало б зупинення організації будівельних робіт позивачем та настання для останнього негативних наслідків, що виражалися б у додаткових витратах на утримання незавершеного об'єкта містобудування, виникнення ризику щодо застосування до позивача штрафних санкцій.
		Будівельні роботи з будівництва Об'єкта містобудування могли б припинитися на термін понад один календарний місяць за умови незалучення позивачем власних коштів, тобто, як зазначає позивач, вже станом на 12.02.2009 відповідач грубо порушив свої зобов'язання з внесення інвестиційних внесків.
		Після розірвання Інвестиційного договору, в серпні 2009 року, позивачем було завершено будівництво індивідуального житлового корпусу на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1
		Листом від 25.08.2009 № 18 ЗАТ «Київгума»надало згоду ОСОБА_1 на визнання права власності на зведене позивачем нерухоме майно, загальною площею 651,8 кв.м., що розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1
		В подальшому Київським міським БТІ було виготовлено технічний паспорт на нежитловий будинок (приміщення) по вул. Столичне шосе, 149 у м. Києві загальною площею 651,8 кв.м.
		Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
		Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Згідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). 
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		За вказаних вище обставин суд вважає, що позов є обґрунтованим, а його визнання відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
		Керуючись Конституцією України, ст.ст. 15, 16, 328, 331 ЦК України, ст.ст. 57-60, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -
		 
		в и р і ш и в:
		 
		позов задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 49, загальною площею 651,8 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1
		Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...